Позначка: Укрпошта

  • Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Кабінет міністрів України офіційно дав зелене світло масштабному оновленню корпоративного управління національного поштового оператора. За результатами відкритого конкурсного відбору уряд затвердив новий склад наглядової ради АТ «Укрпошта», зробивши ставку на залучення міжнародної експертизи та посилення фінансового контролю. До оновленого органу увійшли п’ятеро фахівців, серед яких четверо незалежних членів та один представник від держави.

    Левову частку місць у наглядовій раді отримали експерти з міжнародним бекграундом. Зокрема, незалежною членкинею стала литовська управліниця Юрате Станісаускієне, яка приносить до державної компанії потужний досвід роботи у таких світових гігантах як Amazon, UPS, Western Union та Aurika. Разом із нею незалежні крісла зайняли іноземні фахівці Ніл Генрі Ешворт і Арту Хьялмар Алексі Холлмерус, а також український топменеджер Олег Тимків, який обіймає посаду директора з розвитку бізнесу в авторитетній аудиторській фірмі «Моор Стівенс». Залучення фахівців такого калібру має допомогти державній пошті оптимізувати логістичні процеси та успішно конкурувати на жорсткому ринку доставки.

    Інтереси держави в оновленій наглядовій раді довірили захищати відомому економісту та фінансовому експерту Євгену Дубогризу. Колишній співробітник Національного банку України, що має глибоку експертизу в питаннях банківського нагляду та розвитку фінансового сектору, відповідатиме за стратегічну стабільність компанії. Таке кадрове рішення свідчить про намір уряду не лише покращити поштові сервіси, але й посилити фінансову дисципліну та прозорість одного з найбільших державних підприємств країни.

  • Судовий позов: Управління соцзахисту з Херсонщини відсудило в «Укрпошти» майже мільйон гривень за невикористані соцвиплати 2022 року

    Судовий позов: Управління соцзахисту з Херсонщини відсудило в «Укрпошти» майже мільйон гривень за невикористані соцвиплати 2022 року

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов Управління соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації до АТ «Укрпошта», стягнувши з національного поштового оператора 964 292 гривні 27 копійок заборгованості.

    Сперечання стосувалося невиконання договірних зобов’язань щодо виплати та доставки державних грошових допомог мешканцям району за першу половину 2022 року.

    Головні деталі судової справи:

    • Суть спору: 1 лютого 2022 року відомство та «Укрпошта» уклали договір про доставку соцвиплат. Протягом січня – червня 2022 року на рахунки поштового оператора перерахували 33,68 млн грн бюджетних коштів. За звітами, людям виплатили 24,16 млн грн, а 8,41 млн грн повернули як невикористані.
    • Непідтверджена сума: За результатами фінансового звіряння між сторонами залишилася різниця у розмірі майже 964,3 тис. грн. «Укрпошта» не надала належних первинних документів, які б підтверджували факт цільового вручення цих грошей громадянам або їх повернення на рахунки управління.
    • Аргументи «Укрпошти»: Представники поштового оператора заперечували позов, посилаючись на форс-мажорні обставини — бойові дії, окупацію Каховського району, пошкодження майна та втрату частини первинної документації. Відповідач намагався надати частково відновлені відомості та дані з електронних баз.
    • Рішення суду: Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення бюджетних коштів, на які відсутнє документальне підтвердження їхньої виплати чи повернення.

     

  • Швидкість заради безпеки: «Укрпошта» запроваджує приймання посилок поза чергою

    Швидкість заради безпеки: «Укрпошта» запроваджує приймання посилок поза чергою

    Національний поштовий оператор «Укрпошта» кардинально змінює регламент роботи своїх міських відділень. Відтепер у відділеннях, де функціонує понад одне операційне вікно, запроваджується спеціальний формат обслуговування — «Експрес-вікно».

    Головні правила нового формату роботи:

    • Пріоритет у черзі: Головне призначення «Експрес-вікна» — прискорення обробки відправлень. Першочерговим пріоритетом встановлено приймання посилок, другим — їхню швидку видачу. Водночас звичні фінансові послуги (виплата пенсій, комунальні платежі тощо) надаватимуться у стандартному режимі через інші вікна.
    • Безпека та протидія тривогам: В «Укрпошті» пояснюють нововведення регулярними повітряними тривогами, через які відділення часто змушені переривати або скорочувати час роботи. Якщо посилку здати якомога швидше, вона гарантовано встигне потрапити на сортувальний центр і вирушити до адресата того ж дня.
    • Зменшення ризиків під час обстрілів: Головна мета компанії — зробити так, щоб відправлення перебували у відділеннях мінімальну кількість часу, знижуючи будь-які безпекові ризики в умовах постійних ворожих атак.

    Новий порядок обслуговування вже успішно запроваджений у понад 90% міських відділень по всій Україні, які мають більше одного операційного вікна.

     

  • «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку України перейшов у судову площину. Смілянський повідомив, що його адвокати вже подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду. Він вимагає скасувати рішення регулятора, яким його визнали таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    «Цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський окружний адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю», — заявив Смілянський.

    Керівник «Укрпошти» наполягає, що рішення Національного банку є незаконним та упередженим, і заявляє про готовність доводити свою позицію в суді.

    Однак на цьому Смілянський не зупинився. Його публічна заява перетворила юридичний конфлікт із регулятором на персональне протистояння з головою НБУ Андрієм Пишним.

    «НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло», — написав Смілянський.

    Після цього він заявив, що тепер настала його черга «знищити в судовому порядку залишки репутації» Пишного. Це формулювання є особистою заявою Смілянського і не означає встановлення судом будь-яких порушень з боку голови Нацбанку.

    За суд платить сам Смілянський

    Окремо очільник поштового оператора наголосив, що позивається до Національного банку від власного імені, а не від імені державної компанії.

    За його словами, роботу адвокатів він також оплачує власним коштом, а «Укрпошта» не фінансує судовий процес.

    У разі перемоги Смілянський планує вимагати відшкодування понесених судових витрат.

    Гендиректор також хоче, щоб у судовому процесі Національний банк пояснив, чому саме до нього застосували настільки жорсткий підхід.

    Смілянський стверджує, що аналогічних рішень не приймали щодо керівників інших банків та фінансових установ навіть після значно більших штрафів або виявлених регулятором порушень. Це аргумент самого Смілянського, який тепер має оцінювати суд разом із доказами сторін.

    Nenka.info ще в червні писала про майбутній суд

    Для Nenka.info ця історія має пряме продовження.

    Ще 23 червня ми повідомляли, що Смілянський заявив про намір оскаржувати рішення НБУ в судовому порядку після того, як регулятор визнав його таким, що не відповідає встановленим вимогам професійної придатності.

    Тоді керівник «Укрпошти» говорив не лише про українські суди, а й про можливість подальших юридичних кроків через завдану, на його думку, репутаційну шкоду.

    Попередню історію можна прочитати тут: «Смілянський іде в суд проти НБУ» — Nenka.info.

    Тепер ця погроза стала конкретною юридичною дією: позов поданий до адміністративного суду.

    Чому НБУ взагалі взявся за Смілянського

    Нинішній конфлікт почався не у вересні.

    23 червня Національний банк визнав Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності, встановленим для керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    За інформацією, яку тоді оприлюднили «Укрпошта» та ЗМІ, компанія мала протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського від управління в частині, на яку поширювалися вимоги регулятора, а протягом двох місяців — вирішити питання з керівником, який відповідав би встановленим критеріям.

    Водночас Смілянський фактично залишився на посаді генерального директора «Укрпошти» та 1 липня повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки в повному обсязі.

    Саме рішення про його професійну придатність він тепер і намагається скасувати через адміністративний суд.

    Перед цим «Укрпошту» оштрафували

    Протистоянню передував ще один епізод.

    У березні 2026 року Національний банк офіційно повідомив про застосування до АТ «Укрпошта» штрафу у розмірі 255 тисяч гривень.

    Регулятор пояснив санкцію порушенням законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку. За версією НБУ, компанія не подала у встановлені строки інформацію, документи або їх копії, які вимагав регулятор.

    Рішення ухвалили за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю «Укрпошти».

    Ця деталь важлива, оскільки одна з ліній захисту Смілянського полягає саме у твердженні, що покарання щодо нього було непропорційним порівняно з підходами регулятора до інших учасників фінансового ринку.

    Однак НБУ зі свого боку пояснював свої дії виконанням функцій нагляду за надавачами фінансових платіжних послуг.

    До чого тут «Укрпошта Банк»

    У конфлікту є ще один великий фон — багаторічні плани «Укрпошти» отримати власний банківський напрям.

    Компанія вже багато років просуває ідею так званого поштового банку, який мав би використовувати величезну мережу відділень для надання фінансових послуг у містах і селах.

    У 2026 році ця тема отримала новий розвиток через намір «Укрпошти» долучитися до капіталізації Першого інвестиційного банку.

    В офіційному рішенні Нацбанку від лютого зазначалося, що Перший інвестиційний банк повідомляв про зацікавленість «Укрпошти» у наданні субординованого боргу обсягом до 200 млн грн. Водночас НБУ наголошував, що на момент ухвалення рішення юридично зобов’язувальних гарантій такої капіталізації не було — існували листи про наміри.

    Смілянський неодноразово пов’язував жорстку позицію НБУ щодо нього саме з протистоянням навколо створення «Укрпошта Банку» та власними публічними конфліктами з керівництвом регулятора.

    Це, однак, позиція керівника «Укрпошти». НБУ не підтверджував, що рішення щодо професійної придатності Смілянського було мотивоване особистим конфліктом чи бажанням заблокувати поштовий банк.

    Публічна суперечка стала особистою

    Відносини між сторонами вже давно вийшли за межі сухої дискусії між державним підприємством і фінансовим регулятором.

    Смілянський прямо називає дії НБУ «особистою помстою» з боку його керівництва. Національний банк, своєю чергою, раніше заперечував звинувачення та наголошував на необхідності дотримання «Укрпоштою» вимог корпоративного управління й контролю у сфері фінансових послуг.

    Тепер ключова частина конфлікту переходить із соцмереж і публічних заяв до суду.

    Позов поданий до Київського окружного адміністративного суду. Смілянський просить визнати незаконним та скасувати рішення Національного банку щодо його професійної непридатності.

    На момент публікації немає рішення суду, яке підтверджувало б позицію будь-якої зі сторін.

    Саме тому юридично коректно говорити не про доведену «помсту НБУ» чи неправомірність дій регулятора, а про звинувачення Смілянського та його спробу домогтися скасування рішення через суд.

    Втім, градус публічного протистояння вже різко зріс. Якщо у червні Смілянський лише заявляв, що піде до суду, то у вересні справа вже отримала конкретний позов — разом із персональною обіцянкою очільника «Укрпошти» боротися не лише за посаду та професійну придатність, а й за власну репутацію.

  • Збитки можуть сягати 3 трлн рублів: Зеленський пояснив, навіщо Україна б’є по складах Wildberries у Росії

    Збитки можуть сягати 3 трлн рублів: Зеленський пояснив, навіщо Україна б’є по складах Wildberries у Росії

    Україна завдає ударів по логістичних центрах російського маркетплейсу Wildberries через їхню роль у постачанні товарів для армії РФ, а також у відповідь на систематичні російські атаки по українській цивільній логістиці. Президент Володимир Зеленський заявив, що економічний ефект лише цієї операції для Росії може сягати трьох трильйонів рублів.

    Про це глава держави розповів 23 серпня під час спілкування з журналістами. За словами Зеленського, удари по російській логістиці є частиною прорахованої української стратегії, яка має не лише військовий та економічний, а й суспільний ефект усередині РФ.

    Президент пов’язав рішення атакувати російські логістичні об’єкти з діями самої Росії. Він нагадав, що російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакують українські підприємства, поштову та логістичну інфраструктуру, зокрема об’єкти «Нової пошти» та «Укрпошти».

    За словами Зеленського, Москва продовжує розширювати масштаби таких ударів і не демонструє готовності до реальної деескалації. Саме атаки РФ на українську логістику, як стверджує президент, стали однією з причин, через які Україна почала відповідати ударами по відповідній інфраструктурі на території Росії.

    Окремо Зеленський пояснив, чому серед цілей опинилася саме інфраструктура Wildberries — одного з найбільших російських маркетплейсів. За його словами, йдеться не лише про звичайну комерційну логістику.

    «Чому ми б’ємо, зокрема, по Wildberries? Тому що це і постачання військових товарів, і великі гроші для Росії», — заявив президент.

    Зеленський назвав операцію проти цієї логістичної мережі «дуже прорахованою» та звернув увагу на масштаб фінансових наслідків для РФ.

    За оцінкою президента, прямі збитки Росії від операції проти Wildberries становлять близько одного трильйона рублів. Якщо ж врахувати боргові зобов’язання компанії, втрати пов’язаних із нею підприємств та осіб, необхідність перебудови логістичних процесів і витрати на відновлення зруйнованої інфраструктури, загальний економічний ефект може досягати близько трьох трильйонів рублів.

    Масштаб ударів по логістичній мережі Wildberries справді став значним. Ще 16 серпня Міністерство оборони України заявило, що було виведено з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів маркетплейсу на території Росії.

    Серед них опинився логістичний вузол в індустріальному парку «Коледіно» у Підмосков’ї. Його площа становила близько 250 тисяч квадратних метрів, що робило цей об’єкт найбільшим складом Wildberries за площею. Після ударів припинили роботу й інші великі об’єкти компанії.

    В Інституті вивчення війни також звертали увагу на наслідки серії атак. Аналітики зазначали, що в міру виходу з ладу великих центрів можливості Wildberries переносити навантаження на сусідні склади поступово скорочуються.

    Логістична мережа компанії є масштабною. За оприлюдненими раніше даними, у Росії працювали понад 25 великих фулфілмент-центрів Wildberries, а якщо враховувати склади, сортувальні центри та інші майданчики об’єднаної компанії Wildberries-Russ, мережа налічувала понад 200 логістичних об’єктів загальною площею близько 5,2 млн квадратних метрів.

    Однак удари мають не лише логістичний та фінансовий вимір. Зеленський заявив, що Київ також бачить їхній соціальний вплив на російське суспільство.

    За оцінкою, яку навів президент, понад 60% росіян хотіли б завершення війни та припинення вогню. Зеленський пов’язує зміну суспільних настроїв, зокрема, з тим, що наслідки війни дедалі сильніше відчуваються безпосередньо всередині Росії.

    Президент також заявив про зниження підтримки російської влади. На його думку, саме це може бути однією з причин нинішньої ескалації з боку Кремля. Зеленський вважає, що Володимир Путін намагається утримати радикальну частину російського суспільства, яка виступає за продовження війни.

    Удари по Wildberries водночас є лише частиною ширшої української кампанії проти російської військової, енергетичної та логістичної інфраструктури. Україна продовжує завдавати далекобійних ударів по об’єктах, які, за даними української сторони, забезпечують російську воєнну машину ресурсами, пальним, товарами та доходами.

    Зеленський також наголосив, що Україна не проводить операцій проти російських цивільних літаків. За його словами, українські сили атакують військові аеродроми, а порушення роботи цивільних аеропортів РФ є наслідком необхідності російської сторони закривати повітряний простір через загрозу безпілотників. Президент повідомив, що відповідна операція СБУ під назвою «Килим» триває близько півтора року.

    Паралельно Україна відповідає і на російські атаки проти морської та експортної інфраструктури. Зеленський заявив, що Москва першою почала ескалацію навколо українського зернового коридору, після чого Київ став відповідати ударами по об’єктах, пов’язаних із російським аграрним експортом.

    Таким чином, удари по складах Wildberries у Києві розглядають не як ізольовану кампанію проти великої російської компанії, а як частину системного тиску на логістику та економічну базу РФ. За словами Зеленського, мета полягає у тому, щоб Росія відчувала реальну ціну продовження війни — від втрати логістичних потужностей та фінансових збитків до дедалі помітнішого впливу війни на повсякденне життя російського суспільства.

  • Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    У жовтні «Укрпошта» може отримати обмежену банківську ліцензію — значно раніше строку, який ще кілька місяців тому називав НБУ. За інформацією, яка циркулює серед людей, знайомих із банківським регулюванням, можливе рішення пов’язують із посиленням Давида Арахамії та ослабленням позицій голови НБУ Андрія Пишного.

    Джерело, яке раніше попереджало про те, що позиції Пишного всередині влади почнуть слабшати, тепер стверджує: описаний ним сценарій починає реалізовуватися. Як одну з ознак він називає саме історію з «Укрпоштою». За його версією, видача ліцензії вже в жовтні означатиме, що регуляторна позиція, яку НБУ відстоював у спорі з державним оператором кілька років, починає змінюватися під політичним тиском.

    Публічного підтвердження жовтневої ліцензії поки немає. Більше того, ще в червні позиція НБУ виглядала зовсім інакше. Заступник голови регулятора Дмитро Олійник говорив, що фінансовий бізнес «Укрпошти» доцільно виділити в окрему юридичну особу. Після виконання всіх вимог така структура могла б претендувати на ліцензію фінансової інклюзії приблизно через дев’ять місяців. Відлік ішов від червня — тобто орієнтиром був березень 2027 року.

    Жовтнева дата означає суттєве прискорення цього графіка. НБУ також неодноразово заявляв, що «Укрпошта» не подавала повного пакета документів для отримання ліцензії. Тому якщо рішення дійсно буде прийняте восени, змінитися повинна буде не лише дата процедури, а й сама позиція регулятора щодо проєкту.

    Історія з ліцензією тягнеться на тлі конфлікту між НБУ та керівництвом «Укрпошти». Влітку регулятор визнав генерального директора компанії Ігоря Смілянського професійно непридатним для керівництва постачальником платіжних послуг і вимагав його відсторонення. Смілянський відповів публічно, назвавши рішення зведенням особистих рахунків з боку Пишного і спробою зірвати запуск поштового банку.

    НБУ відкинув цю трактовку. Регулятор заявив, що рішення було прийнято колегіально двома органами, а відповідне провадження відкрили ще в листопаді 2025 року за підсумками нагляду за період 2023–2026 років. Серед претензій називалися системні порушення, недостатній капітал і відсутність затвердженої стратегії.

    Паралельно приватний конкурент рухався швидше. «Нова пошта» готувалася завершити угоду з купівлі невеликого банку і отримати статус банку фінансової інклюзії вже в серпні. Для «Укрпошти», яка має найбільшу мережу відділень у країні, включно з прифронтовими та віддаленими населеними пунктами, відсутність аналогічного інструменту ставала дедалі помітнішим обмеженням.

    Тепер до цієї історії додав політичний контекст навколо самого Пишного. Bloomberg цього тижня з посиланням на джерела повідомив, що Володимир Зеленський незадоволений головою НБУ. Однією з причин джерела називали надто тісний зв’язок Пишного з МВФ і його позицію щодо умов, які фонд висуває Україні в обмін на фінансування.

    При цьому, за даними Bloomberg, негайної відставки Пишного Зеленський поки не планує. Незалежність НБУ захищена законодавством, а очевидного кандидата на заміну голові регулятора немає. Але обговорення можливої зміни керівництва вже почалося. Серед фігур, яких називають у цьому контексті, — голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, за наявною інформацією, просуває кандидатуру Данила Гетманцева. Ще одним можливим претендентом називають першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука.

    На цьому тлі жовтнева ліцензія виглядає для джерела вже не окремим рішенням щодо «Укрпошти», а можливим першим практичним підтвердженням попереднього прогнозу про Пишного. Якщо НБУ дійсно погодиться видати ліцензію значно раніше позначеного ним же строку, це стане помітною зміною його позиції з одного з найбільш спірних питань навколо фінансового бізнесу «Укрпошти».

    Поки ні жовтнева дата, ні зв’язок можливого рішення з політичним тиском на Пишного офіційно не підтверджені. НБУ продовжує посилатися на регуляторні процедури, а «Укрпошта» працює в існуючому правовому режимі.

    З 1 жовтня клієнти «Укрексімбанку», які не оберуть інший банк, автоматично перейдуть на отримання пенсій і соціальних виплат через пошту. Для державного оператора це ще більше збільшує значення власної фінансової інфраструктури.

    Якщо жовтневий сценарій реалізується, історія перестане бути лише спором «Укрпошти» з НБУ про банківську ліцензію. Вона стане ширшим тестом на те, наскільки змінюється вплив навколо центрального банку — і чи дійсно те, про що джерело попереджало раніше щодо Пишного, уже починає відбуватися.

  • «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» запускає масштабне розширення мережі вуличних поштоматів. Компанія планує виготовити та встановити ще 1000 таких конструкцій у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах України. Нові поштомати розміщуватимуть переважно біля житлових будинків, щоб мешканці могли отримувати та відправляти поштові відправлення неподалік від дому.

    Про це повідомив генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.

    Проєкт реалізують спільно з компанією «Модерн-Експо», яка спеціалізується на виробництві поштового та торговельного обладнання. Нова партія складатиметься з 1000 вуличних поштоматів, однак у «Укрпошті» вже зазначають, що на цьому розширення мережі не завершиться.

    Особливістю нових поштоматів стане те, що вони виконуватимуть не лише функцію отримання посилок. У конструкціях передбачать поштові скриньки, завдяки чому користувачі зможуть також відправляти листи.

    Першочергово «Укрпошта» планує встановлювати поштомати у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах. Основна увага приділятиметься локаціям поруч із житловими будинками, щоб доступ до поштових послуг був максимально зручним для мешканців.

    Наразі компанія займається пошуком відповідних місць для встановлення першої тисячі поштоматів. Представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів можуть самостійно запропонувати локацію біля свого будинку.

    Після отримання заявки «Укрпошта» має перевірити запропоноване місце, оцінити його придатність для встановлення конструкції та погодити умови співпраці. Таким чином, мешканці будинків та керуючі організації можуть ініціювати появу поштомату безпосередньо біля свого житлового комплексу.

    У компанії очікують, що нові поштомати допоможуть розвантажити традиційні поштові відділення та зробити отримання посилок доступнішим. Користувачам не доведеться щоразу відвідувати відділення, якщо їхнє відправлення можна отримати через автоматизований поштовий пункт.

    За словами Ігоря Смілянського, попит на поштомати вже перевищує кількість, яку планують встановити в рамках першої хвилі.

    «Я знаю, що попит значно більший, ніж ці 1000 поштоматів. Ми продовжимо закупівлю та встановлення поштоматів і надалі, а також значно розширимо мережу через поштомати наших партнерів», — заявив він.

    Таким чином, після встановлення першої тисячі поштоматів «Укрпошта» планує продовжити розширення мережі. Крім власних конструкцій, компанія також має намір збільшувати кількість доступних точок через партнерські поштомати.

    Подати заявку на встановлення поштомату біля житлового будинку можна через відповідний розділ на сайті «Укрпошти». Заявки можуть подавати представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів.

    Розширення мережі поштоматів є частиною розвитку цифрових та автоматизованих поштових сервісів «Укрпошти». Наприкінці червня компанія вже повідомляла про встановлення поштоматів у нових населених пунктах, зокрема в Одеській області, Вінниці, Хмельницькому та Миколаєві. На той момент в Україні працювали 277 поштоматів.

    Нова партія з 1000 конструкцій має суттєво збільшити кількість таких точок. Водночас остаточний перелік адрес залежатиме від результатів пошуку та погодження конкретних локацій.

  • НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    Національний банк України спростував інформацію про нібито нові вимоги щодо обов’язкового зазначення податкового номера та повного номера банківської картки у квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг. Регулятор заявив, що жодних таких змін не запроваджував, а поширена “Укрпоштою” інформація не відповідає чинному законодавству. Водночас у НБУ повідомили, що перевірять практику оформлення платіжних документів компанією.

    Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.

    У Нацбанку наголосили, що твердження про обов’язкове зазначення на квитанціях реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та повного номера банківської картки є недостовірними.

    У регуляторі підкреслили, що такі заяви не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів НБУ та викривляють встановлені ним правила.

    У Національному банку пояснили, що основні вимоги до оформлення платіжних документів діють ще з 2022 року після набрання чинності Законом України “Про платіжні послуги” та Інструкцією №163.

    При цьому зміни до Інструкції, які почали діяти у березні 2026 року, навпаки спростили процедуру оформлення документів під час оплати житлово-комунальних послуг.

    Зокрема, під час безготівкової оплати комунальних послуг не потрібно зазначати прізвище, ім’я та по батькові платника, а також його податковий номер ані у платіжній інструкції, ані у квитанції.

    У випадку готівкової оплати, відповідно до правил, що діють ще з 2018 року, у квитанції зазначається лише прізвище, ім’я та по батькові платника.

    Окремо Нацбанк спростував інформацію про нібито обов’язковий друк повного номера банківської картки. У регуляторі пояснили, що номер картки може відображатися лише у замаскованому вигляді, коли частина цифр прихована. Саме такий формат відповідає міжнародним стандартам безпеки платіжних даних PCI DSS і забезпечує захист персональної інформації клієнтів.

    Також НБУ наголосив, що для “Укрпошти” не існує жодних окремих вимог чи винятків. Правила є однаковими для всіх надавачів платіжних послуг — як банків, так і небанківських фінансових установ. Крім того, усі учасники ринку отримали однаковий шестимісячний перехідний період для адаптації до оновлених вимог.

    Після публічних заяв “Укрпошти” Національний банк повідомив, що проведе перевірку практики оформлення платіжних документів компанією на відповідність вимогам законодавства та нормативно-правових актів щодо захисту прав споживачів платіжних послуг.

    У НБУ також закликали учасників ринку відповідально ставитися до публічних коментарів щодо регуляторних вимог.

    У регуляторі наголосили, що суспільна дискусія повинна базуватися на точному змісті нормативних документів, а свідоме поширення інформації, яка викривляє вимоги Національного банку або приписує йому норми, яких він не встановлював, є неприпустимим.

    Нагадаємо, раніше в “Укрпошті” заявили, що з 1 серпня компанія нібито змушена друкувати у квитанціях персональні дані платників, зокрема ПІБ, ІПН та повний номер банківської картки. У компанії повідомили, що не підтримують такі вимоги та звернулися до органів влади із проханням переглянути відповідні норми. Після цього Національний банк офіційно заявив, що таких вимог не встановлював.

  • «Укрпошта» змінює тарифи: хто платитиме менше, а кому доведеться доплатити

    «Укрпошта» змінює тарифи: хто платитиме менше, а кому доведеться доплатити

    Із 1 липня «Укрпошта» запроваджує важливі зміни для своїх клієнтів. Компанія скасовує доплату за доставку відправлень у сільську місцевість, завдяки чому жителі сіл зможуть користуватися послугами за такими ж тарифами, як і мешканці міст. Водночас поштовий оператор перегляне вартість кур’єрської доставки, яка подорожчає на 5 гривень.

    Про це повідомив генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський.

    За його словами, починаючи з 1 липня, доплата у 45 гривень за доставку до сіл буде повністю скасована. Нововведення стосується всіх населених пунктів, де працює точка присутності «Укрпошти» — стаціонарне або пересувне відділення чи поштова кімната при місцевій громаді.

    «Тепер швидко, без доплат — і в село, і в поштомат», — зазначив Смілянський.

    Таким чином, тариф на доставку посилок до сільської місцевості стане однаковим із міським. Аналогічні умови діятимуть і для доставки до поштоматів — жодних додаткових платежів за цей сервіс також не передбачено.

    Водночас компанія повідомила і про зміну вартості кур’єрської доставки. Через подорожчання пального тариф збільшиться на 5 гривень. Попри це, в «Укрпошті» наголошують, що навіть після підвищення послуга залишатиметься однією з найдоступніших на українському ринку.

    Після зміни тарифу вартість кур’єрської доставки становитиме 50 гривень незалежно від того, чи здійснюється вона в місті, чи у сільській місцевості.

    У компанії пояснюють, що нові правила покликані зробити поштові послуги більш доступними для жителів невеликих населених пунктів, де раніше додаткова плата збільшувала вартість відправлень.

    «Укрпошта» залишається найбільшим національним поштовим оператором України. Мережа компанії налічує понад 4600 стаціонарних і близько 1900 пересувних відділень, що забезпечують майже 26 тисяч точок присутності по всій країні. Щодня послугами оператора користуються мільйони українців, особливо у громадах, де приватні служби доставки представлені обмежено або взагалі відсутні.

    Попри масштабну мережу, компанія продовжує працювати у складних умовах повномасштабної війни. За підсумками першого кварталу 2026 року «Укрпошта» отримала 204,8 млн грн чистого збитку. Водночас цей показник виявився майже на 40% кращим, ніж прогнозувався фінансовим планом підприємства.

    У компанії пояснюють фінансові результати наслідками війни, втратою частини ринків і майна, зниженням внутрішнього попиту, активною цифровізацією фінансових послуг та переходом частини пенсіонерів на банківське обслуговування. Додатковим фактором залишається висока конкуренція з боку приватних операторів доставки.

    Нові тарифні зміни стали ще одним кроком у реформуванні сервісів компанії. За словами керівництва, головною метою залишається забезпечення однаково доступних поштових послуг для мешканців усіх регіонів України незалежно від місця проживання.

    З 1 липня українці, які проживають у селах, зможуть надсилати та отримувати посилки без додаткової доплати за віддаленість населеного пункту, тоді як незначне підвищення вартості кур’єрської доставки має компенсувати зростання операційних витрат, насамперед через подорожчання пального.

  • Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Із 1 липня 2026 року в Україні набуває чинності одразу низка важливих змін, які торкнуться практично кожного. Українці зіткнуться з новими правилами на автозаправних станціях, змінами у вартості комунальних послуг, оновленнями для абітурієнтів, новими вимогами для бізнесу та роботодавців, а також із завершенням терміну використання коштів програми “Національний кешбек”. Крім того, зміняться правила міжнародних відправлень до Європейського Союзу, а деякі категорії пасажирів у Києві втратять право на безкоштовний проїзд.

    Однією з найпомітніших змін стане перехід українських АЗС на бензин стандарту Е10. Відтепер до бензину додаватимуть до 10% біоетанолу. Такий стандарт уже давно використовується у більшості країн Європейського Союзу, а Україна гармонізує свій паливний ринок із європейськими нормами.

    Як пояснює директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн, раніше для українського ринку європейські виробники були змушені окремо виготовляти бензин стандарту Е5, що збільшувало логістичні витрати. Після переходу на Е10 паливо для України та ЄС стане фактично однаковим, що спростить постачання та зробить ринок більш стабільним.

    При цьому експерт зазначає, що суттєвого зростання цін на пальне очікувати не варто. За його оцінками, літр бензину може подорожчати приблизно на 50–70 копійок, а після повної адаптації ринку ця різниця може практично зникнути. Для більшості сучасних автомобілів використання бензину Е10 не створить жодних проблем.

    Ще одна важлива зміна стосується комунальних платежів. У кількох містах України з 1 липня набудуть чинності нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Зокрема, у Бородянці кубометр води коштуватиме 139,34 грн, у Вінниці тариф зросте до 81,01 грн, у Тернополі водопостачання обійдеться у 38,46 грн за кубометр, а в Ужгороді загальний тариф становитиме 91,24 грн.

    Місцеві водоканали пояснюють підвищення різким зростанням вартості електроенергії, реагентів, ремонту мереж та необхідністю підтримувати критичну інфраструктуру в умовах війни.

    Для українських абітурієнтів липень означає початок активної фази вступної кампанії. Уже з 1 липня відкривається реєстрація електронних кабінетів вступників, через які подаватимуться всі заяви до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки нагадують, що подавати заяви можна буде з 19 липня до 1 серпня. Максимально дозволено подати десять заяв, із яких до п’яти — на бюджетну форму навчання. Кожній заяві необхідно присвоїти пріоритетність, яку після подання змінити вже буде неможливо.

    Із липня також зміняться правила міжнародних поштових відправлень до країн Європейського Союзу. ЄС поступово впроваджує новий порядок оформлення комерційних посилок. Для окремих відправлень можуть застосовуватися додаткові митні платежі, сервісні збори або ПДВ, якщо він не був сплачений раніше.

    Водночас “Укрпошта” повідомила, що автоматизує більшість процедур оформлення, щоб максимально спростити процес для клієнтів.

    Власникам карток програми “Національний кешбек” варто звернути особливу увагу на ще одну зміну. Усі невикористані кошти, накопичені до кінця червня, автоматично повернуться до державного бюджету вже 1 липня.

    Тому українцям рекомендують використати накопичений кешбек до завершення червня. Кошти можна було спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, поштових послуг або благодійні внески. Після списання програма продовжить працювати, але накопичення почнеться вже з нового розрахункового періоду.

    Зміни торкнуться і користувачів мобільного зв’язку. Компанія “Київстар” припиняє можливість поповнення рахунку через сервіс “Мобільний платіж” за допомогою комбінації *134# та голосового меню за номером 899. У компанії пояснили, що ці сервіси втратили популярність, а більшість абонентів користується мобільним застосунком або банківськими сервісами.

    Для школярів Києва завершиться період безкоштовного користування громадським транспортом. Із 1 липня по 31 серпня учні оплачуватимуть проїзд, однак збережеться пільгова знижка у 75% на проїзні квитки. Оформити їх можна через застосунок “Київ Цифровий”, EasyPay, сайт ГІОЦ або платіжні термінали.

    Крім школярів, на літній період право на безкоштовний проїзд втратять і курсанти столичних військових навчальних закладів.

    На Чернігівщині з початку липня розпочнеться обов’язкова евакуація мешканців 12 прикордонних сіл у чотирьох громадах області через постійну загрозу російських обстрілів. Обласна влада повідомляє, що евакуйованих забезпечать тимчасовим житлом та необхідною допомогою.

    Для українського бізнесу також стартують нові можливості. Підприємства, які постраждали внаслідок російських атак, зможуть отримати кредити на відновлення майна до 150 мільйонів гривень у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Протягом перших двох років ставка становитиме лише 0,1% річних.

    Водночас для роботодавців посилиться державний контроль. Із 1 липня Державна служба України з питань праці розпочне перевірки виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Інспектори отримають право перевіряти кадрову документацію, отримувати пояснення та використовувати інформацію державних реєстрів.

    Медична сфера також зазнає позитивних змін. Програма “Доступні ліки” буде розширена, насамперед для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Українці зможуть отримувати більшу кількість препаратів безкоштовно або з мінімальною доплатою за електронним рецептом.

    Не залишиться без новинок і сфера дозвілля. У липні українські кінотеатри покажуть одразу кілька очікуваних прем’єр. Серед них – анімаційний фільм “Посіпаки і Монстряки”, блокбастер “Світ Юрського періоду: Відродження”, нова стрічка Крістофера Нолана “Одіссея”, а також “Людина-павук: Абсолютно новий день”.

    Липень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Вони торкнуться транспорту, освіти, комунальних платежів, міжнародних відправлень, мобільного зв’язку, державних програм підтримки, медицини та бізнесу. Частина нововведень спрямована на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, інші ж пов’язані з умовами воєнного часу та реформуванням державних сервісів.