Golosnovinua.com

Позначка: умовно-дострокове звільнення

  • В Україні зросла кількість справ за ухилення від служби

    В Україні зросла кількість справ за ухилення від служби

    Мобілізація стала ключовим рішенням держави для захисту України від початку повномасштабного вторгнення росії. Водночас різко зросла кількість кримінальних проваджень за ухилення від військової служби, передбачених статтею 336 Кримінального кодексу. Від перших вироків у 2014 році до рекордних показників у 2023-му судова практика демонструє суттєві зміни.

    2014–2015: поява статті та перший пік

    Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

    2016–2021: спад активності

    Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

    2022: початок великої війни

    Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

    2023: новий рекорд

    2023 рік став піковим для української судової практики:

    • відкрито 1 257 нових справ;

    • ухвалено понад 1 000 вироків;

    • 60 осіб отримали реальне ув’язнення;

    • загалом розглянули 2 021 справу;

    • кількість засуджених сягнула 930.

    Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

    2024: зростання справ і перші зміни

    У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

    У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

    2025: умовно-дострокові звільнення

    Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

    Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

    Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

    Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

    Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.

  • Україна почала звільняти ув’язнених для служби в армії

    Україна почала звільняти ув’язнених для служби в армії

    Україна вже розпочала процес звільнення ув’язнених для служби в армії, про що повідомив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, майже 350 ув’язнених вже звільнено відповідно до нового закону, який дозволяє засудженим служити в армії в обмін на умовно-дострокове звільнення після закінчення служби.

    На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

    Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

    Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

    “Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

  • Понад 4,5 тисячі засуджених згодні вийти на фронт за контрактом, повідомляє Міністерство юстиції

    Понад 4,5 тисячі засуджених згодні вийти на фронт за контрактом, повідомляє Міністерство юстиції

    У квітні Міністерство юстиції провело опитування серед ув’язнених, щоб вивчити їхні думки щодо можливості звільнення шляхом укладання контракту на військову службу. За даними заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, понад 4,5 тисяч засуджених погодились із цією ідеєю. Проте варто відзначити, що у процесі опитування не брали участь в’язні, які відбувають покарання за статтями Кримінального кодексу, які не підпадають під мобілізацію. Також не враховувалася їхня медична історія. За словами Висоцької, найважливішим критерієм є мотивація.

    Вона також зазначила, що на початку повномасштабного конфлікту міністерство отримало понад тисячу заяв від засуджених, які виявили бажання брати участь у бойових діях. Однак ні військові, ні парламент тоді не були готові згодитися на їх мобілізацію. Проте ситуація змінилася під час суспільної дискусії про зміни до мобілізаційного законодавства, яка тривала вже з кінця минулого року.

    Відповідаючи на заяви нардепа Олександра Бакумова, який стверджував, що в Україні понад 20 тисяч в’язнів можуть потенційно бути мобілізовані, Висоцька пояснила, що з цієї кількості близько 4 тисяч осіб були виключені через суспільно небезпечні хвороби, такі як ВІЛ, гепатит, туберкульоз. Проте навіть серед тих, хто залишився, не всі виявили бажання брати участь у військових діях.