Golosnovinua.com

Позначка: університети України

  • 45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.

    Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.

    Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

    Скільки університетів отримали високий ступінь ризику

    Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.

    Результати розподілилися так:

    • 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
    • 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
    • 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.

    Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.

    Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.

    Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.

    Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.

    Які університети отримали найбільше балів

    За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.

    Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».

    Ще три заклади набрали по 60 балів:

    • Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
    • Академія праці, соціальних відносин і туризму.
    • Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

    П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.

    Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.

    Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)
    ФОТО: Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)

    Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.

    За якими критеріями перевіряли українські виші

    Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.

    Методика передбачає сім основних критеріїв.

    Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.

    Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.

    Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.

    Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.

    Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.

    Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.

    Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.

    Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.

    Як відбувалося оцінювання у 2026 році

    Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.

    Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.

    Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.

    Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.

    Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.

    Що означає високий ризик для студентів

    Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.

    Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.

    Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.

    Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.

    Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.

    Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.

    Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

    Чому кількість ризикових закладів зросла

    Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.

    Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.

    Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.

    Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.

    Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.

    Де подивитися повний перелік університетів

    Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.

    На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.

    Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.

    Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти не планує спрощувати Національний мультипредметний тест для вступників. Попри складні умови війни, повітряні тривоги, дистанційне навчання та освітні втрати, НМТ залишається базовим інструментом оцінювання знань абітурієнтів і забезпечення справедливого доступу до вищої освіти.

    Про це очільник МОН повідомив у коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливого перегляду складності тестування через воєнний стан.

    За словами Лісового, ключовим принципом проведення НМТ є рівність умов для всіх учасників. Саме тому будь-які зміни у складності завдань можуть стосуватися всіх вступників однаково, але не окремих категорій учасників.

    «Тест рівний для всіх. Він може бути легший для всіх, він може бути складніший для всіх, але це не скасовує можливості конкуренції за місця. Вступ до університету має передбачати певний поріг базових знань», — наголосив міністр.

    Він зазначив, що статистика проведення НМТ за останні роки свідчить про достатню доступність тесту для більшості українських випускників. За даними Міністерства освіти, частка учасників, які не долають мінімальний пороговий бал, залишається відносно невисокою.

    «Відсоток дітей, які не склали НМТ на мінімальний прохідний бал, коливається до 20% залежно від року. Це означає, що переважна більшість учасників успішно проходить тестування і має можливість вступати до закладів вищої освіти», — пояснив Лісовий.

    Заява міністра пролунала на тлі активних дискусій серед освітян, батьків та випускників щодо впливу війни на якість підготовки школярів. Частина експертів вважає, що через тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, евакуацію сімей та дистанційний формат навчання багато учнів опинилися в нерівних умовах і потребують додаткових механізмів підтримки під час вступної кампанії.

    Водночас у Міністерстві освіти наголошують, що головною метою НМТ залишається об’єктивна оцінка рівня знань випускників. Саме результати тестування дозволяють забезпечити прозорий конкурсний відбір до українських університетів.

    Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест був запроваджений у 2022 році як тимчасова альтернатива зовнішньому незалежному оцінюванню через повномасштабне вторгнення Росії. Формат НМТ дозволив проводити вступну кампанію навіть в умовах війни, забезпечуючи безпеку учасників та гнучкість організації тестування.

    У 2026 році вступники складають НМТ із кількох предметів, серед яких обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України. Додатково учасники можуть обирати предмет залежно від спеціальності, на яку планують вступати.

    У МОН підкреслюють, що система тестування постійно аналізується та вдосконалюється. Водночас кардинального спрощення змісту завдань або зниження прохідних вимог наразі не передбачено.

    Освітні експерти зазначають, що відмова від спрощення НМТ має на меті зберегти якість вищої освіти та не допустити зниження академічних стандартів. Адже університети повинні отримувати студентів із достатнім рівнем базової підготовки для успішного навчання.

    Під час нинішньої вступної кампанії основна сесія НМТ триває в Україні та за кордоном. Для учасників, які з поважних причин не змогли скласти тест у визначений день, передбачено проведення додаткових сесій.

    Таким чином, позиція Міністерства освіти залишається незмінною: Національний мультипредметний тест і надалі буде основним механізмом вступу до українських вишів, а його складність визначатиметься не воєнними обставинами, а необхідністю забезпечення рівних правил гри та якісного відбору майбутніх студентів.

  • В.о. ректора університету в Кам’янці-Подільському відповіла на підозру у розтраті 1,26 млн грн

    В.о. ректора університету в Кам’янці-Подільському відповіла на підозру у розтраті 1,26 млн грн

    Виконувачка обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету Наталія Бахмат прокоментувала підозру у розтраті 1,26 мільйона гривень під час закупівлі зарядних станцій для навчального закладу.

    За словами посадовиці, придбання обладнання було необхідним для забезпечення енергонезалежності університету в умовах війни та перебоїв з електропостачанням. Вона також заперечує твердження слідства про те, що станції нібито були «віртуальними» і фактично не існували.

    Бахмат заявила, що обладнання дійсно було закуплене і перебуває у наявності, однак на нього накладено арешт за рішенням суду в межах кримінального провадження.

    За її словами, у судових документах зазначені моделі та серійні номери станцій, тому говорити про їхню відсутність, на її думку, некоректно.

    Посадовиця також відреагувала на питання щодо вартості обладнання. Згідно з матеріалами справи, одна зарядна станція обійшлася приблизно у 105 тисяч гривень. Бахмат стверджує, що на момент закупівлі у грудні 2025 року це відповідало середнім ринковим цінам, а під час енергетичної кризи аналогічна техніка могла коштувати ще дорожче.

    Водночас слідство дотримується іншої версії подій. За даними правоохоронців, посадовиця підписала документи про постачання обладнання, яке фактично не було поставлене, після чого бюджетні кошти перерахували підприємцю.

    Попри оголошену підозру за статтями про зловживання службовим становищем і службове підроблення, Наталія Бахмат продовжує виконувати обов’язки ректора університету.

    Вона заявляє, що передала слідству всі необхідні документи і має намір доводити свою позицію у суді.

    Таким чином, у справі склалася ситуація, коли версії сторін суттєво відрізняються: за версією слідства, зарядні станції фактично не були поставлені, тоді як керівництво університету наполягає, що обладнання існує, але наразі перебуває під арештом у межах розслідування.

  • Корупція в університетах: професори і завідувачі кафедр брали хабарі за захист дисертацій

    Корупція в університетах: професори і завідувачі кафедр брали хабарі за захист дисертацій

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрили корупційну схему в закладах вищої освіти на заході України. Посадовці університетів брали хабарі за організацію захисту дисертацій і присудження наукового ступеня доктора філософії.

    Серед фігурантів справи — троє професорів, доцент і завідувачі кафедр одного університету в Івано-Франківську та двох вишів у Львові. Загалом до схеми були залучені шестеро посадовців закладів вищої освіти.

    За даними слідства, корупційний механізм працював через разову спеціалізовану вчену раду, створену для присудження наукового ступеня. До оборудки також були причетні завідувач відділу та науковий керівник здобувача.

    Посадовці вимагали та отримували хабарі за підготовку й організацію захисту дисертації, проведення атестації та подальше присудження наукового ступеня. Домовленості відбувалися через наукових керівників, а гроші перераховувалися на банківські картки фігурантів.

    Правоохоронці провели обшуки за місцями роботи та проживання підозрюваних. Під час слідчих дій було вилучено службову документацію, мобільні телефони та банківські картки, які використовувалися для отримання неправомірної вигоди.

    П’ятьом посадовцям закладів вищої освіти повідомлено про підозру за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Науковому керівнику оголошено підозру за частиною четвертою статті 354 Кримінального кодексу України — підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

    Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до корупційної схеми.