Позначка: уникнення покарання

  • Розкритикував схему, якою сам урятувався: Шабунін у центрі нового скандалу

    Розкритикував схему, якою сам урятувався: Шабунін у центрі нового скандалу

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін розгорнув публічну кампанію проти законопроєкту, який дозволяє обвинуваченим уникати судового розгляду, якщо вони мобілізовані до лав ЗСУ. На думку антикорупціонера, це може стати «індульгенцією для топкорупціонерів», адже вже зараз такою можливістю потенційно можуть скористатися щонайменше 54 фігуранти гучних кримінальних справ.

    «Це — схема ухилення від правосуддя. І така “законна” лазівка лише підірве довіру до мобілізації, судів і держави загалом», — написав Шабунін у соцмережах.

    Втім, саме через цю схему його самого нині публічно звинувачують у спробі уникнути відповідальності. Журналіст і військовий Володимир Бойко нагадав, що у 2023 році адвокат Шабуніна подала до суду клопотання про призупинення розгляду справи щодо побиття журналіста Всеволода Філімоненка (інцидент стався ще у 2017 році). Підставою стало нібито проходження Шабуніним служби у 207 окремому батальйоні територіальної оборони.

    Суд погодився, і слухання справи відклали. Як стверджує Бойко, метою було дотягнути до завершення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Однак у квітні 2024 року Дніпровський райсуд Києва встановив, що Шабунін насправді проживає у столиці та службу не проходить. Розгляд справи поновили, а наступне засідання призначено на 10 червня 2025 року.

    Таким чином, Шабунін виявився у складному становищі — публічно засуджуючи законодавчу норму, яка відкриває двері для потенційного зловживання, він сам виявився її першим і доволі показовим прикладом.

  • У Раду подали законопроєкт, щоб мобілізовані обвинувачені не уникнули відповідальності

    У Раду подали законопроєкт, щоб мобілізовані обвинувачені не уникнули відповідальності

    Група народних депутатів на чолі з Анастасією Радіною зареєструвала законопроєкт №13284, що має на меті усунути ризики безкарності для мобілізованих осіб, які є фігурантами кримінальних проваджень.

    Йдеться про ситуацію, коли обвинувачені призиваються до лав Збройних сил, через що судові розгляди зупиняються, але строки притягнення до відповідальності продовжують спливати. У пояснювальній записці зазначено, що станом на 29 квітня 2025 року щонайменше 54 таких обвинувачених перебувають на військовій службі, зокрема у справах, які веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

    Щоб унеможливити втечу від відповідальності через сплив строків, законопроєкт передбачає:

    • Доповнення ст.49 Кримінального кодексу: строк давності зупиняється для обвинувачених у провадженнях НАБУ, які призвані до армії.

    • Зміни до ст.335 Кримінального процесуального кодексу: судове провадження може бути зупинене лише у випадку, якщо участь обвинуваченого в суді є дійсно неможливою, у тому числі в режимі відеоконференції.

    Для підтвердження такої неможливості участі потрібен бойовий наказ або бойове розпорядження, видане командиром військової частини.

    Законопроєкт покликаний встановити баланс між захистом держави і недопущенням зловживань, коли обвинувачені використовують військову службу як спосіб уникнення відповідальності.

  • Обвинувачені масово мобілізуються, щоб уникнути вироку

    Обвинувачені масово мобілізуються, щоб уникнути вироку

    48 фігурантів кримінальних проваджень, що розслідують Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, після передачі їхніх справ до суду мобілізувалися до лав Збройних сил України. Як наслідок, судовий розгляд щодо цих обвинувачених зупинено.

    Про це повідомила САП, акцентуючи на новій тенденції, яка, за словами прокурорів, перетворюється на механізм уникнення відповідальності.

    Після вручення підозри, розслідування і передачі справи до суду, обвинувачений може добровільно стати до лав ЗСУ. Якщо він потрапляє до зони бойових дій або бере участь у виконанні бойових завдань, суд зупиняє розгляд справи до завершення служби.

    Як зазначають у САП, така практика веде до:

    • зупинки судових процесів на невизначений термін;

    • відкладання винесення вироку;

    • скорочення строків давності притягнення до відповідальності, що фактично дозволяє уникнути покарання.

    Прокурори зауважують, що дедалі частіше бачать у добровільній мобілізації обвинувачених не прояв громадянської відповідальності, а юридичну стратегію.

    Ця тенденція набула особливого розголосу на тлі новини про колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, справу якого розглядали вже на етапі судових дебатів. У квітні стало відомо, що Насіров мобілізувався до ЗСУ, після чого захист одразу звернувся з проханням зупинити розгляд справи.

    Однак вже за кілька днів Військова служба правопорядку скасувала наказ про мобілізацію, а також повідомила про службове розслідування щодо обставин його призову.

    Цей випадок продемонстрував можливі зловживання механізмом мобілізації та викликав суспільний резонанс.

    У прокуратурі наголошують: участь у бойових діях — не повинна стати щитом для уникнення відповідальності. З одного боку, обвинувачені дійсно можуть виконувати бойові завдання, з іншого — використовують це як юридичну паузу, що в умовах воєнного стану значно затягує процес притягнення до відповідальності.

    Також у САП застерігають: зловживання такими механізмами можуть підірвати довіру до самої мобілізації як оборонного інструмента.