Позначка: уникнення вироку

  • Український бізнесмен Ярославський уникнув відповідальності за смертельну ДТП і справу «Укртатнафти»

    Український бізнесмен Ярославський уникнув відповідальності за смертельну ДТП і справу «Укртатнафти»

    Харківський олігарх Олександр Ярославський, який з початку повномасштабного вторгнення фактично проживає в Лондоні, зміг “порішати” в українських судах за смертельну ДТП  та ще ряд кримінальних справ пов’язаних з відмиванням коштів та держзрадою.

    Нагадаємо, у травні цього року Київський районний суд м. Харкова  виніс вирок у справі про приховування злочину у смертельній ДТП з кортежем бізнесмена Олександра Ярославського, що сталася 9 лютого 2022 року на трасі “Харків – Київ – Довжанський”.

    ФОТО: Авто Ярославського після ДТП та фото чоловіка, який взяв на себе відповідальність за ДТП, але не міг бути за кермом

    За інформацією ЗМІ, в автомобілі Mercedes-Benz G-63 AMG, що спричинив ДТП був особисто Олександр Ярославський, який відразу після інциденту терміново вилетів до Лондона. А судили зовсім інших осіб, але і вони не понесли покарання, відбувшись умовними термінами.

    Також дивним чином стала “на паузу” справа про привласнення та “відмивання” кількох мільярдів гривень під час афери з “Укртатнафтою”, які осіли саме на рахунках компаній групи DCH Олександра Ярославського.

    Нагадаємо, в березні цього року в офісах групи DCH оперативниками ДСР та слідчими Головного слідчого управління Нацполіції було проведено 49 обшуків. Зокрема, у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі, в офісних приміщеннях та за адресами проживання топ менеджменту групи.

    ФОТО: В компанії DCH Олександра Ярославського проходять обшуки у справі “Укрнафти”

    Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань встановили, що підконтрольні організатору схеми компанії укладали з нафтопереробною корпорацією договори на поставку нафтопродуктів, за які не розраховувались. Натомість легалізовували отримані кошти через ряд удаваних угод.

    За це слідчі Нацполіції оголосили всім девʼятьом учасникам організованої групи про підозру за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Крім того, поліцейські наклали арешти на рахунки у цінних паперах французької інвестиційної компанії, дотичної до ексголови та на корпоративні права низки підприємств.

    У ході подальшого слідства поліцейські встановили, що підприємства, яким відвантажувалося пальне, не були кінцевими отримувачами коштів від його подальшої реалізації. Здебільшого, ці кошти перераховувалися на підставі вдаваних угод підприємствам фінансово промислової групи. Водночас, DCH назвала обшуки «незаконними» й звинуватила правоохоронців у «необґрунтованому тиску на бізнес-діяльність групи».

    В контексті уміння Олександра Ярославського домовлятись з судами та правоохоронцями, варто також згадати скандал зі спробою продажу стратегічного українського підприємства «Мотор Січ» китайцям. Власне кажучи, китайців цікавило не саме підприємство, а секретні передові технології конструкторського бюро з виробництва авіаційних і вертолітних двигунів.

    ФОТО: Україно-китайский стенд Мотор Січ

    Нагадаємо, у січні 2018 року Служба безпеки України викликала Олександра Ярославського для надання свідчень як свідка у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Мотор Січ» за ст. 14 («Приготування до кримінального правопорушення»), ст. 111 («Державна зрада»), ст. 113 («Диверсія») Кримінального кодексу України.

    Власне кажучи, по цим звинуваченням уже третій рік знаходиться в СІЗО екс-президент Мотор Січі Вячестав Богуслаєв. Але в плани Олександра Ярославського  відвідини Лук’янівського СІЗО явно не входили, тому через своїх російських друзів з найближчого оточення Володимира Путіна, проти Ярославського 1 листопада 2018 року вводяться російські санкції.

    ФОТО: Олександр Ярославський зі своїми друзями з найближчого оточення Володимира Путіна

    Завдяки вчасно введеним російським санкціям, питання про держзраду Ярославського на офіційному рівні втратило актуальність, що дало йому можливість і надалі лобіювати китайсько-російські інтереси по доступу до секретних розробок Мотор Січі.

    Врешті решт, угоду заблокували американці, які були категорично проти отримання росіянами та китайцями доступу до такого роду технологій. Тим паче, що в той час американська розвідка уже фіксувала підготовку військ РФ до початку повномасштабного вторгнення на територію України.

    В контексті “китайсько-російського сліду” в біографії Олександра Ярославського окремо варто відзначити наявність у харківського бізнесмена британського паспорта. Адже Лондонські суди не настільки лояльні до мільярдерів з російсько-китайським бекграундом, як українські.

  • Ексрадник ОП Шило намагається уникнути вироку через фейкову службу

    Ексрадник ОП Шило намагається уникнути вироку через фейкову службу

    Колишній співробітник СБУ і радник Офісу президента Артем Шило, фігурант справи про розкрадання коштів у “Укрзалізниці”, готується до мобілізації. Але, як стверджують джерела, йдеться не про щире бажання захищати Україну — а про спробу уникнути судового вироку.

    Розслідування проти Шила веде НАБУ: у 2021–2022 роках він нібито брав участь у корупційних схемах із завищення цін під час закупівель для “Укрзалізниці”. Збитки державі обчислюються мільйонами. Провадження вже на фінальній стадії, однак Шило, схоже, вирішив сховатися не в залі суду, а за армійським жетоном.

    За інформацією детективного бюро Absolution, Шило намагається оформитися до Національної гвардії України, а саме в підрозділ “Хартія”, який створив харківський аграрій Всеволод Кожемяко. Його цікавлять “комфортні” умови: без передової, бойових дій чи штурмів.

    Фактично, йдеться про класичну схему “втечі у військову форму”. Подібну тактику вже намагався використати ексголова ДФС Роман Насіров, щоби призупинити суд — тоді трюк не спрацював.

    У випадку з Шилом наслідки можуть бути серйознішими. Якщо він отримає військовий статус, процес може бути призупинено або відкладено на роки. Це створює небезпечний прецедент: з одного боку — зловживання механізмами мобілізації, з іншого — блокування правосуддя.

  • Обвинувачені масово мобілізуються, щоб уникнути вироку

    Обвинувачені масово мобілізуються, щоб уникнути вироку

    48 фігурантів кримінальних проваджень, що розслідують Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, після передачі їхніх справ до суду мобілізувалися до лав Збройних сил України. Як наслідок, судовий розгляд щодо цих обвинувачених зупинено.

    Про це повідомила САП, акцентуючи на новій тенденції, яка, за словами прокурорів, перетворюється на механізм уникнення відповідальності.

    Після вручення підозри, розслідування і передачі справи до суду, обвинувачений може добровільно стати до лав ЗСУ. Якщо він потрапляє до зони бойових дій або бере участь у виконанні бойових завдань, суд зупиняє розгляд справи до завершення служби.

    Як зазначають у САП, така практика веде до:

    • зупинки судових процесів на невизначений термін;

    • відкладання винесення вироку;

    • скорочення строків давності притягнення до відповідальності, що фактично дозволяє уникнути покарання.

    Прокурори зауважують, що дедалі частіше бачать у добровільній мобілізації обвинувачених не прояв громадянської відповідальності, а юридичну стратегію.

    Ця тенденція набула особливого розголосу на тлі новини про колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, справу якого розглядали вже на етапі судових дебатів. У квітні стало відомо, що Насіров мобілізувався до ЗСУ, після чого захист одразу звернувся з проханням зупинити розгляд справи.

    Однак вже за кілька днів Військова служба правопорядку скасувала наказ про мобілізацію, а також повідомила про службове розслідування щодо обставин його призову.

    Цей випадок продемонстрував можливі зловживання механізмом мобілізації та викликав суспільний резонанс.

    У прокуратурі наголошують: участь у бойових діях — не повинна стати щитом для уникнення відповідальності. З одного боку, обвинувачені дійсно можуть виконувати бойові завдання, з іншого — використовують це як юридичну паузу, що в умовах воєнного стану значно затягує процес притягнення до відповідальності.

    Також у САП застерігають: зловживання такими механізмами можуть підірвати довіру до самої мобілізації як оборонного інструмента.