Golosnovinua.com

Позначка: Уран

  • Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила масштабну 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває для королівства можливість розвивати власну атомну енергетику та збагачувати уран без приєднання до так званого “золотого стандарту” міжнародного контролю Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідне рішення вже викликало активні дискусії серед американських політиків та міжнародних експертів, які попереджають про можливі ризики для безпеки Близького Сходу. Про це повідомляють CNN та The Wall Street Journal.

    Згідно з домовленостями, угода діятиме протягом 30 років і передбачає передачу американськими компаніями технологій, інженерного досвіду та технічної підтримки для розвитку цивільної атомної програми Саудівської Аравії. Білий дім планує найближчим часом офіційно направити документ до Конгресу США. За інформацією американських ЗМІ, адміністрація розраховує, що документ без суттєвих труднощів пройде необхідну процедуру схвалення, оскільки противники угоди не мають достатньої кількості голосів для її блокування.

    Раніше команда Трампа відкладала ухвалення остаточного рішення через побоювання щодо можливого загострення ситуації навколо Ірану, а також через ризик політичного спротиву в американському парламенті. Після тривалих переговорів адміністрація все ж вирішила підтримати домовленість, яка є частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо зміцнення партнерства із країнами Перської затоки.

    Одним із найбільш суперечливих аспектів угоди стала можливість Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран. Хоча технологія використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, вона також може бути застосована для створення матеріалів, необхідних для виробництва ядерної зброї. Саме тому експерти з нерозповсюдження ядерної зброї висловлюють занепокоєння, що такий крок може спровокувати нову гонку озброєнь у регіоні.

    Для мінімізації ризиків документ передбачає низку обмежень. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно. На першому етапі спільна американсько-саудівська команда оцінить економічну доцільність будівництва відповідної інфраструктури. Надалі американські спеціалісти самостійно споруджуватимуть необхідні об’єкти, а найбільш чутливі технології не передаватимуться Ер-Ріяду. Крім того, протягом перших десяти років Саудівській Аравії заборонено розробляти власні технології зі збагачення урану, а також закуповувати аналогічні рішення в інших країнах.

    Водночас документ не передбачає приєднання Саудівської Аравії до Додаткового протоколу МАГАТЕ, який вважається міжнародним “золотим стандартом” контролю за мирним використанням атомної енергії. У Ер-Ріяді пояснюють відмову політичними та релігійними міркуваннями. Зокрема, саудівська влада побоюється, що розширені повноваження міжнародних інспекторів можуть призвести до доступу до особливо чутливих об’єктів, включно з королівськими резиденціями чи священним містом Мекка.

    Натомість сторони домовилися про окремий двосторонній механізм контролю, який частково повторює міжнародні процедури, однак не містить положень, неприйнятних для саудівського керівництва. Водночас ці умови ще має розглянути та ратифікувати Рада керівників МАГАТЕ.

    Особливе занепокоєння нова угода викликає в Ізраїлі, який традиційно виступає проти отримання арабськими державами можливостей для здійснення повного ядерного циклу. Побоювання посилюються через нестабільну ситуацію навколо іранської ядерної програми. Раніше кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман заявляв, що якщо Іран створить ядерну зброю, королівство також прагнутиме отримати аналогічний потенціал для забезпечення власної безпеки.

    Нова угода стала черговим етапом політики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на поглиблення стратегічного партнерства зі країнами Перської затоки. Раніше президент США вже оголосив про багатомільярдні домовленості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а тепер співпраця із Саудівською Аравією виходить на новий рівень, поєднуючи економічні інтереси, енергетичну співпрацю та питання регіональної безпеки.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Іран заперечив заяву Трампа про передачу збагаченого урану США

    Іран заперечив заяву Трампа про передачу збагаченого урану США

    Іранська влада категорично спростувала заяви президента США Дональда Трампа щодо нібито готовності Тегерана передати свої запаси збагаченого урану Сполученим Штатам і призупинити ядерну програму. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на державні іранські медіа.

     

  • США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    Під час нещодавнього раунду переговорів між США та Іраном Вашингтон висунув вимогу щодо запровадження тривалого, орієнтовно 20-річного мораторію на збагачення урану, а також вивезення вже накопичених запасів ядерного матеріалу з території Ірану. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин.

    За даними видання, саме ця позиція стала ключовою точкою розбіжностей, яка фактично заблокувала досягнення попередньої домовленості.

    Американська сторона, за інформацією джерел, наполягала на довгостроковому заморожуванні програм зі збагачення урану в Ірані, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі країни. Такий підхід, як зазначається, мав на меті мінімізувати будь-які потенційні ризики військового використання ядерної програми.

    Іран, своєю чергою, відмовився від ідеї повного вивезення матеріалів і запропонував альтернативний варіант — зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран також заявив про готовність до обмежень, але лише на значно коротший термін, який джерела описують як «однозначний» (тобто менш ніж 10 років).

    Саме різниця в підходах до тривалості обмежень і контролю за ядерними матеріалами стала головним каменем спотикання.

    Іранська ядерна програма протягом останніх десятиліть залишається одним із ключових факторів напруженості у відносинах між Тегераном і Заходом.

    У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та групою світових держав (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія), який передбачав обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

    Однак у 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди та відновили санкції проти Ірану. Після цього Тегеран поступово почав скорочувати свої зобов’язання за домовленістю, зокрема збільшуючи рівень збагачення урану та обсяги накопичених матеріалів.

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про зростання рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого наближення до потенційного військового використання ядерної програми, хоча Іран офіційно заперечує такі наміри.

    За оцінками експертів з нерозповсюдження ядерної зброї, вимога про довгостроковий мораторій на збагачення урану фактично означала б суттєве обмеження стратегічних можливостей Ірану у ядерній сфері.

    Водночас вимога про вивезення вже накопиченого збагаченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть у цивільних програмах.

    Іранська позиція про «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури, але зі зниженим ризиком військового використання.

    Після зриву домовленостей подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними. Подібні переговори вже неодноразово проходили цикли загострення та пауз, однак ключові суперечності — рівень збагачення, контроль і санкційний режим — досі не вдалося вирішити.

    Раніше подібні дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів і загальну геополітичну напругу в регіоні Близького Сходу.

  • Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Мільярди доларів західної допомоги щомісяця латають дірки в бюджеті України, поки колосальний природний потенціал країни, що становить 5% світових мінеральних ресурсів, розкрадається через приватні схеми. Літій, газ та уран замість того, щоб працювати на обороноздатність, опиняються у руках спритних ділків, які обходять санкції #РНБО швидше, ніж держава встигає їх запровадити.

    Яскравим прикладом є кейс групи «Юнігран». Попри російське коріння та арешти активів Ігоря Наумця, контроль над бізнесом не перейшов у власність народу, а лише змінив «дах». Згідно з меморандумом від 22 вересня 2023 року, фактичний контроль над компаніями отримав Сергій Шапран.

    Схема працювала через юридичну багатоходівку: арешти скасовували Печерський суд, активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» переправляли через прокладки ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» на підставну особу Яненка О.В., а в підсумку вони опинялися у власності ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет» та ТОВ «Юні Сервіс», підконтрольних Шапрану.

    Нахабство схеми вражає: поки діяли заборони, АТ «Коростенський кар’єр», АТ «МКДЗ» та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» передали права за спецдозволами компанії ТОВ «Новел Пром». Держгеонадра, ігноруючи судові заборони Господарського суду Києва, наказами №532 від 14 листопада 2024 року легалізували передачу прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які входять в орбіту Шапрана.

    Попри численні звернення та подані скарги – 7 скарг та 4 заяви про злочини, що призвели до відкриття 11 кримінальних проваджень – система продовжує буксувати. Провадження №42025000000000269 та інші фактично блокуються на місцях. Посадовці, зокрема Нєбитов та Олег Кіпер, створюють політичний вакуум, у якому судові ухвали про внесення відомостей до ЄРДР просто не виконуються.

    Поки країна воює за свою землю, стратегічні надра продовжують годувати тих, хто вміє домовлятися з владою, а літій, газ і уран не працюють на оборону України.

  • Парад планет 2025: унікальне явище, яке можна побачити лише раз на 15 років

    Парад планет 2025: унікальне явище, яке можна побачити лише раз на 15 років

    Жителі Землі мають можливість побачити парад планет. Вишикуються в одну лінію: Марс, Юпітер, Уран, Венера, Нептун, Меркурій та Сатурн.

    Як повідомляє Dailymail, це явище можна спостерігати відразу після заходу сонця. Це один із найкращих моментів для астрономів-любителів, хоча наступний подібний парад планети залишиться відсутнім у 2040 році.

    Однак деякі планети знаходяться далеко від Землі, наприклад, Уран і Нептун — остання буде поруч із Венерою та Сатурном. Їх треба буде роздивитися за допомогою бінокля, телескопа чи підзорної труби – неозброєним оком їх буде дуже важко побачити.

    Нагадаємо, у 2025 році відбудеться кілька сонячних затемнень, але найочікуванішим є часткове затемнення 29 березня. Цього дня тінь Місяця частково закриє Сонце, що стане помітним у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні.

    Для українців воно розпочнеться о 12:58 за київським часом і триватиме до 14:04.

    Затемнення зможуть спостерігати 800 мільйонів людей по всьому світу, воно триватиме майже чотири години.

    Для спостерігачів з України, Місяць закриє Сонце частково, створюючи ефект півмісяця. Повне затемнення можна буде побачити лише на крайній півночі Квебеку, де Місяць закриє 94% Сонця.