Golosnovinua.com

Позначка: уряд України

  • Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Парламентська фракція «Слуга народу» одностайно підтримала запропонований склад нового Кабінету Міністрів України, який має працювати під керівництвом новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького. Водночас рішення фракції не стосувалося кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ, оскільки їхнє призначення відбувається за окремою конституційною процедурою.

    Про результати внутрішнього голосування повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, члени фракції підтримали перелік кандидатів до нового уряду без заперечень. Однак питання щодо керівників оборонного та зовнішньополітичного відомств під час цього голосування не розглядали.

    «Нагадаю, про кандидатів на міністрів оборони та закордонних справ мова не йшла. Це голосується окремо, через те, що по них окрема процедура, адже це виключні повноваження президента», — пояснила Василевська-Смаглюк.

    Кадрове перезавантаження уряду відбувається після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко та призначення Сергія Корецького новим прем’єр-міністром. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру 289 голосами. Відповідну постанову №15414 парламент ухвалив після подання президента Володимира Зеленського та рекомендації профільного комітету.

    Після призначення прем’єр-міністра саме він вносить до Верховної Ради кандидатури більшості членів Кабінету Міністрів. Виняток становлять очільники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ: відповідно до Конституції України, їхні кандидатури подає президент.

    Це означає, що підтримане фракцією рішення щодо основного складу уряду не визначає, хто керуватиме двома ключовими міністерствами в умовах повномасштабної війни. Для їхнього призначення необхідні окремі президентські подання, розгляд у профільних парламентських комітетах і голосування народних депутатів у сесійній залі.

    Василевська-Смаглюк зазначила, що на момент її заяви офіційне подання президента щодо кандидата на посаду міністра оборони до Верховної Ради ще не надійшло. Після отримання документа кандидатуру має розглянути парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього питання можуть винести на засідання фракції, а вже потім — на голосування парламенту.

    Саме через відсутність подання голосування за нового очільника Міністерства оборони 16 липня могло не відбутися. Таким чином, формування Кабміну могло пройти в кілька етапів: спочатку затвердження прем’єра та більшості міністрів, а пізніше — окремі рішення щодо керівників Міноборони та МЗС.

    Найбільша увага прикута саме до оборонного відомства. Напередодні стало відомо, що Михайло Федоров не залишиться міністром оборони у новому складі Кабміну. Його відставка спричинила гостру політичну та суспільну реакцію, а в низці українських міст відбулися акції на його підтримку.

    Сам Федоров публічно підтвердив існування глибоких суперечностей із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і Генеральним штабом. За словами міністра, на початку своєї роботи він пропонував президенту замінити Сирського та начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак Зеленський відмовився від такого рішення.

    Федоров також заявив, що після цього намагався працювати в межах чинної військової вертикалі, однак його команда нібито стикалася з блокуванням організаційних і кадрових ініціатив. Раніше джерела українських медіа називали конфлікт між Міністерством оборони та військовим командуванням однією з головних причин рішення про зміну очільника відомства.

    Серед можливих кандидатів на посаду міністра оборони медіа називали Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Водночас офіційного президентського подання на момент заяви Василевської-Смаглюк не було, тому говорити про остаточно погоджену кандидатуру передчасно.

    Сама депутатка раніше висловлювала сумніви щодо можливого переходу Клименка до Міністерства оборони. Вона звертала увагу, що керівник МВС неодноразово наголошував на відмінності завдань поліції та армії. На її думку, питання взаємодії колишнього очільника правоохоронної системи з військовими на фронті потребує додаткових пояснень.

    Не менш важливою залишається ситуація навколо Міністерства закордонних справ. Чинним главою відомства є Андрій Сибіга, який 16 липня проводив переговори з турецьким колегою Хаканом Фіданом і заявив про готовність України провести можливу зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна у Туреччині. Однак до внесення офіційного подання президента немає підстав стверджувати, чи збереже Сибіга посаду в оновленому Кабміні.

    Попередній склад нового уряду депутати та медіа обговорювали ще до призначення Корецького. За повідомленнями з посиланням на представників влади, частина міністрів мала зберегти посади, водночас планувалися кадрові зміни та можливий поділ кількох об’єднаних міністерств.

    Зокрема, повідомлялося про можливе відновлення окремих Міністерства розвитку громад і територій, Міністерства інфраструктури, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля. Серед кандидатів на урядові посади називали представників парламентської фракції «Слуга народу», зокрема Віталія Безгіна та Дениса Маслова. Водночас до офіційного голосування будь-які попередні списки залишаються політичними домовленостями, а не завершеними призначеннями.

    Залучення депутатів монобільшості до виконавчої влади може бути спробою покращити взаємодію Кабміну з парламентом. Попередній уряд неодноразово критикували за недостатню комунікацію з Верховною Радою, через що окремі кадрові рішення та законопроєкти не отримували достатньої підтримки.

    Одностайне внутрішнє голосування «Слуги народу» свідчить, що основний склад уряду Корецького має необхідну підтримку найбільшої парламентської фракції. Проте це не гарантує автоматичного призначення всіх кандидатів, адже остаточне рішення ухвалює Верховна Рада, а для затвердження кожного кадрового питання необхідно щонайменше 226 голосів.

    Під час попереднього формування уряду у липні 2025 року парламент голосував за більшість членів Кабміну пакетом, тоді як міністрів оборони та закордонних справ призначав окремо за президентськими поданнями. Такий підхід відповідає розподілу повноважень між прем’єр-міністром, парламентською більшістю та главою держави.

    Отже, станом на 16 липня «Слуга народу» погодила політичну основу нового уряду Сергія Корецького. Проте два найважливіші кадрові рішення — щодо керівників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ — залишилися відкритими. Їхнє вирішення залежатиме від подань Володимира Зеленського, висновків профільних комітетів та окремого голосування у Верховній Раді.

  • Нові кадрові призначення в уряді: названо ймовірний склад Кабміну Корецького

    Нові кадрові призначення в уряді: названо ймовірний склад Кабміну Корецького

    Народна депутатка від фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк оприлюднила ймовірний склад нового уряду, який, за її словами, очолить Сергій Корецький. Зокрема, вона повідомила, що посаду міністра оборони може отримати Ігор Клименко, а Міністерство економіки замість Олексія Соболєва очолить Олександр Кравченко.

    За словами депутатки, оновлений Кабінет Міністрів передбачає низку кадрових змін, які стосуватимуться ключових міністерств. Так, віцепрем’єр-міністром з питань європейської інтеграції, за її інформацією, стане Всеволод Ченцов. Міністерство у справах ветеранів може очолити Віталій Кім, а Міністерство юстиції — Денис Маслов.

    Також, за словами Василевської-Смаглюк, Міністерство розвитку громад та територій має перейти під керівництво Віталія Безгіна, тоді як Міністерство інфраструктури та відновлення очолить Микола Калашник.

    Однією з найпомітніших кадрових змін може стати призначення нинішнього глави Національної поліції Івана Вигівського на посаду міністра внутрішніх справ. Водночас Ігор Клименко, який наразі очолює МВС, за інформацією депутатки, має перейти на посаду міністра оборони.

    У Міністерстві економіки також очікуються зміни. Олексій Соболєв, як стверджує Василевська-Смаглюк, залишить посаду міністра та продовжить роботу в Офісі президента. Його наступником може стати Олександр Кравченко.

    Крім того, Тарас Висоцький, за оприлюдненою інформацією, очолить Міністерство аграрної політики та продовольства, а Міністерство освіти і науки може перейти під керівництво Андрія Бутенка.

    Водночас народна депутатка зазначила, що решта членів уряду, попередньо, збережуть свої нинішні посади, а кадрові зміни торкнуться лише окремих напрямків роботи Кабінету Міністрів.

    Офіційного підтвердження такого складу уряду з боку президента України, Верховної Ради чи Офісу президента наразі немає. Водночас останніми днями тема масштабного перезавантаження виконавчої влади активно обговорюється як серед народних депутатів, так і в політичних колах.

    Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше анонсував масштабне оновлення уряду. За попередніми повідомленнями, нинішня очільниця Кабінету Міністрів Юлія Свириденко може очолити українське посольство у Сполучених Штатах, а новим прем’єр-міністром має стати Сергій Корецький.

    За інформацією ЗМІ, необхідність кадрових змін на Банковій пояснюють кількома чинниками. Серед головних називають підготовку країни до нового осінньо-зимового періоду, зміцнення системи державного управління в умовах війни, а також необхідність прискорити реалізацію реформ та забезпечити ефективніше відновлення країни.

    Очікується, що питання формування нового складу уряду найближчим часом буде винесене на розгляд Верховної Ради, після чого стане зрозуміло, які із запропонованих кандидатур отримають офіційне призначення.

  • На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    Як повідомляють наші джерела, сьогодні відбудеться засідання фракції “Слуги Народу” за участі Президента та ймовірного нового прем’єра Сергія Корецького, де обговорюватимуть кадрові питання.

    “Сьогодні фракція “Слуг” зустрінеться з Президентом і обговорить усі кандидатури.

    На даний момент узгоджено лише кандидатуру прем’єра Сергія Корецького, попередньо голосів за нього вистачає.

    Михайло Федоров намагається втриматися на посаді міністра оборони. Якщо йому це не вдасться, весь його бізнес із дронами піде на дно, а проблеми компанії “Вирій” — це лише початок. Правоохоронці підуть далі.

    Михайло Федоров так тримається за крісло, що вчора намагався зірвати голосування за відставку Свириденко, “включивши тривогу” в Києві.

    Сьогодні для Федорова вирішальний день: якщо йому не вдасться переконати Давида Арахамію, то він може навіть не залишитися віцепрем’єром.

    Позиції Арахамії сьогодні найсильніші, і він зараз найближчий до Президента. Він має майже стовідсотковий вплив на фракцію та дуже хороші контакти з усіма іншими фракціями.

    Саме Давид Арахамія головний архітектор усунення Єрмака та очищення політичного поля від його людей. Йому належить проект партії Терехова-Кіма, йому належить ТГ канал Труха, він формує уряд і впливає на бюджет.

    Ігоря Терехова не буде ані в уряді, ані в Київській військовій адміністрації. Він вирішив і надалі залишатися мером Харкова та балотуватися на наступний термін, тим більше що для відновлення лише Харкова після війни знадобиться щонайменше 100 мільярдів гривень.

    Найголовніші кандидати на вихід з уряду, окрім Федорова, — Олексій Кулеба, Андрій Сибіга, Оксен Лісовий, Тарас Качка” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    Водночас, однією з вимог американців є також “навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють”.

  • Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Верховна Рада України підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. За відповідне рішення проголосували 258 народних депутатів, що відкриває шлях до масштабного перезавантаження Кабінету міністрів, про яке напередодні оголосив президент Володимир Зеленський.

    Про це стало відомо під час трансляції пленарного засідання парламенту.

    Постанову про звільнення глави уряду підтримали 258 народних депутатів. Проти проголосував один парламентар, ще п’ятеро утрималися, а 47 народних депутатів не брали участі у голосуванні.

    Відставка прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету міністрів. До моменту призначення нового уряду чинні міністри виконуватимуть свої обов’язки, після чого Верховна Рада має затвердити нового главу уряду та сформувати оновлений склад Кабміну.

    Про намір провести кадрове перезавантаження виконавчої влади президент Володимир Зеленський повідомив 12 липня. Тоді глава держави провів окремі зустрічі з Юлією Свириденко та головою НАК “Нафтогаз України” Сергієм Корецьким, якого наразі називають основним претендентом на посаду нового прем’єр-міністра.

    Після зустрічі із президентом Свириденко підтвердила, що готова залишити посаду очільниці уряду та продовжити роботу в іншій державній ролі. Водночас офіційно не повідомлялося, яку саме посаду вона може обійняти. За інформацією джерел та низки народних депутатів, одним із найбільш імовірних варіантів є призначення Свириденко послом України у Сполучених Штатах.

    Сам Сергій Корецький після переговорів із президентом не коментував можливе призначення, однак співрозмовники в органах влади підтверджують, що саме він наразі розглядається як головний кандидат на посаду керівника уряду.

    Очікується, що вже найближчими днями Верховна Рада розгляне питання призначення нового прем’єр-міністра. Після цього парламент має проголосувати і за новий склад Кабінету міністрів. За Конституцією України кандидатури більшості міністрів вносить прем’єр-міністр, тоді як міністрів оборони та закордонних справ до парламенту подає президент.

    Попередньо відомо, що більшість членів уряду можуть зберегти свої посади, однак окремі кадрові зміни все ж очікуються. Однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Остаточного рішення щодо його подальшої роботи поки немає. За однією з версій, новим керівником Міністерства оборони може стати нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Напередодні профільний комітет Верховної Ради також підтримав заяву Свириденко про відставку. Вона пояснила своє рішення домовленістю з президентом, який, за її словами, визначив необхідність оновлення уряду та посилення окремих напрямків роботи виконавчої влади. Зокрема, йдеться про більш ефективну реалізацію соціальної та освітньої політики, а також загальне перезавантаження Кабінету міністрів.

    Очікується, що кадрові рішення щодо нового складу уряду будуть ухвалені вже цього тижня. Саме після призначення нового прем’єр-міністра стане остаточно зрозуміло, які міністри залишаться працювати, а які поступляться своїми посадами в межах анонсованого оновлення уряду.

  • Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Під час масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів однією з головних кадрових інтриг залишається майбутнє Михайла Федорова на посаді міністра оборони України. Попри появу інформації про можливу зміну керівництва відомства, офіційного підтвердження таких планів наразі немає, а джерела у владі дають суперечливі оцінки щодо подальшої долі міністра.

    Питання про можливу відставку Федорова поки що залишається відкритим.

    Нову хвилю обговорень спричинило повідомлення народної депутатки від фракції “Слуга народу” Ольги Василевської-Смаглюк. У своєму Telegram-каналі вона заявила, що, за останньою інформацією, на посаду міністра оборони розглядають нинішнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.

    За її словами, у разі такого призначення Міністерство внутрішніх справ може очолити нинішній голова Національної поліції Іван Вигівський. Водночас жодних офіційних рішень щодо таких кадрових перестановок поки що не ухвалено.

    Як зазначає РБК-Україна, численні співрозмовники видання в різних органах державної влади наразі не можуть ані підтвердити, ані спростувати інформацію про можливу відставку Михайла Федорова. Це свідчить про те, що остаточне кадрове рішення ще не оголошене або продовжує обговорюватися на найвищому рівні.

    За даними видання, розмови про можливі зміни у керівництві Міністерства оборони виникли не вперше. Раніше джерела повідомляли, що між президентом України Володимиром Зеленським та Михайлом Федоровим нібито виникли певні розбіжності. Частина співрозмовників стверджувала, що взаємини між главою держави та міністром останнім часом стали менш довірливими, хоча інші джерела такі твердження категорично заперечували.

    На тлі цих розмов увагу також привернула недавня заява президента щодо реформування системи мобілізації. Коментуючи резонансні події, пов’язані з роботою територіальних центрів комплектування у Львові, Володимир Зеленський наголосив, що Міністерство оборони має виконати всі раніше озвучені обіцянки щодо реформи мобілізаційної системи та продовжити її реалізацію.

    У парламентській фракції “Слуга народу”, за інформацією РБК-Україна, можливу відставку Федорова також розглядають як потенційний сигнал про зміну балансу впливу всередині оборонного відомства. Один зі співрозмовників видання припустив, що таке кадрове рішення могло б свідчити про посилення позицій військового керівництва у взаємовідносинах із цивільним очільником Міністерства оборони.

    Водночас джерела наголошують, що незалежно від того, хто очолюватиме відомство надалі, вже запущені реформи в оборонній сфері продовжуватимуть реалізовуватися. За їхніми словами, новий керівник Міністерства оборони навряд чи відмовиться від уже ухвалених рішень, а самі кадрові зміни не повинні безпосередньо вплинути на перебіг бойових дій чи загальну стратегію оборони країни.

    Обговорення можливих перестановок у Міністерстві оборони відбувається на тлі масштабного оновлення уряду, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Напередодні глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та правоохоронної системи.

    Серед уже озвучених можливих змін — відставка прем’єр-міністра Юлії Свириденко, яка, за інформацією джерел, може отримати дипломатичне призначення та очолити посольство України у Сполучених Штатах. Найімовірнішим кандидатом на посаду нового глави уряду називають керівника НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького.

    Очікується, що найближчим часом Верховна Рада розгляне кадрові питання щодо оновлення Кабінету Міністрів, після чого стане зрозуміло, чи торкнуться зміни керівництва Міністерства оборони та хто в підсумку увійде до нового складу уряду.

  • Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко офіційно пояснила причини своєї відставки. За її словами, рішення стало наслідком розмови з президентом Володимиром Зеленським, під час якої глава держави наголосив на необхідності оновлення Кабінету Міністрів для посилення роботи уряду за низкою ключових напрямків.

    Про це Свириденко заявила під час засідання профільного комітету Верховної Ради, який уже підтримав її заяву про відставку.

    Відповідаючи на запитання народних депутатів щодо причин свого рішення залишити посаду, глава уряду зазначила, що ключовим фактором стала розмова з президентом України. За її словами, Володимир Зеленський чітко окреслив потребу в оновленні урядової команди та посиленні окремих напрямків державної політики.

    Свириденко пояснила, що нинішній етап розвитку країни вимагає більш ефективної роботи уряду, насамперед у сферах соціальної політики та освіти. Саме тому, за її словами, було ухвалено рішення про перезавантаження Кабінету Міністрів.

    “Цій заяві передувала розмова з президентом України, який чітко позначив необхідність оновлення Кабінету Міністрів. У нас є напрямки, в яких можливо здійснити посилення. Я сподіваюсь, ви підтримаєте кандидатів на такі напрямки, які дадуть змогу більш ефективно реалізовувати соціальну політику, освітянську. Тому є розмова з президентом, є розуміння необхідності перезавантаження уряду, перезавантаження дуже конкретних напрямків і їх посилення”, – сказала прем’єр-міністр.

    Після заслуховування пояснень урядовиці Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав її заяву про відставку. Наступним етапом стане розгляд відповідної постанови на пленарному засіданні парламенту, яке очікується вже сьогодні.

    Питання відставки Свириденко стало частиною масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент Володимир Зеленський оголосив у неділю після зустрічі з главою уряду. Тоді глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та запропонував Свириденко нову посаду.

    Офіційно не повідомлялося, яку саме посаду президент запропонував чинній прем’єр-міністерці. Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна та низки народних депутатів, йдеться про можливе призначення Юлії Свириденко Надзвичайним і Повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

    Водночас остаточного рішення щодо нового призначення поки що немає. За наявною інформацією, Свириденко ще не дала офіційної згоди на пропозицію президента.

    Після ухвалення Верховною Радою рішення про звільнення прем’єр-міністра чинний склад Кабінету Міністрів автоматично складе повноваження. Після цього парламент має розглянути кандидатуру нового очільника уряду та затвердити оновлений склад Кабміну.

    Наразі основним претендентом на посаду прем’єр-міністра називають голову НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького. Очікується, що вже завтра він проведе зустріч із народними депутатами фракції “Слуга народу”, після чого відбудеться обговорення його кандидатури.

    За попередньою інформацією, голосування за нового прем’єр-міністра може відбутися вже у четвер.

    Попри масштабне перезавантаження уряду, суттєвих кадрових змін у більшості міністерств може не відбутися. За даними джерел, значна частина чинних міністрів, ймовірно, збереже свої посади.

    Водночас однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Наразі офіційних рішень щодо його можливої відставки не оголошено, однак у політичних колах активно обговорюють можливість призначення на цю посаду нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Жодного офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати визначальними для формування нового складу українського уряду, який має продовжити реалізацію ключових реформ та забезпечити ефективніше виконання державної політики в умовах війни.

  • Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    У Верховній Раді розпочалася процедура звільнення Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра України. Відповідне подання вже перебуває на розгляді парламенту, а профільний комітет Верховної Ради підтримав заяву про її відставку. Очікується, що питання буде винесене на розгляд народних депутатів уже найближчим часом.

    Про це стало відомо під час засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також із повідомлення народного депутата Олександра Качури.

    За результатами засідання комітет рекомендував парламенту підтримати заяву Юлії Свириденко про звільнення з посади глави уряду. Це є одним із необхідних етапів процедури відставки прем’єр-міністра перед остаточним голосуванням у сесійній залі.

    Паралельно народний депутат Олександр Качура оприлюднив проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Свириденко з посади прем’єр-міністра. Документ уже зареєстровано в парламенті та має бути розглянутий народними депутатами під час пленарного засідання.

    Відставка Юлії Свириденко є частиною масштабного оновлення уряду, про яке напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. У неділю, 12 липня, глава держави провів зустріч із прем’єр-міністром, після якої заявив про необхідність перезавантаження Кабінету Міністрів та анонсував кадрові зміни.

    Після зустрічі із президентом сама Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду глави уряду. Водночас вона повідомила, що готова продовжити роботу на новій державній посаді, яку їй запропонував президент. Офіційно її майбутнє призначення поки що не оголошували.

    Водночас у політичних колах вже активно обговорюють можливі варіанти її подальшої роботи. За інформацією окремих народних депутатів, Свириденко може очолити дипломатичну місію України у Сполучених Штатах і стати новим послом у Вашингтоні. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після відставки Свириденко уряд очікує ширше кадрове оновлення. За інформацією, яка раніше з’являлася у ЗМІ, одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра є нинішній керівник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький. Відомо, що президент Володимир Зеленський також проводив із ним окрему зустріч напередодні оголошення про майбутні кадрові зміни.

    Водночас остаточний склад нового Кабінету Міністрів офіційно ще не визначений. За інформацією джерел, кадрові рішення можуть торкнутися одразу кількох міністерств.

    Зокрема, за даними РБК-Україна, свої посади можуть залишити віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, міністр освіти і науки Оксен Лісовий та міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Водночас офіційних рішень щодо їхнього звільнення поки що не оприлюднено.

    Також поки невідомою залишається доля чинного міністра оборони Михайла Федорова. За інформацією окремих джерел, серед можливих кандидатів на цю посаду розглядають нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо можливих кадрових перестановок у Міністерстві оборони наразі немає.

    Очікується, що найближчими днями Верховна Рада розгляне кадрові питання, пов’язані зі змінами в уряді, після чого стане відомо, хто очолить Кабінет Міністрів та які міністри залишаться у новому складі уряду.

  • Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кабінет Міністрів України звільнив Сергія Боєва з посади заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції. Відповідне рішення уряд ухвалив у понеділок, 13 липня, на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та підготовки до чергового перезавантаження Кабміну. Згідно з урядовим розпорядженням №683-р, Боєв залишив посаду за власним бажанням. Інших причин звільнення в офіційному документі не зазначено. Також поки що невідомо, хто замінить його та надалі відповідатиме за європейський напрям у Міністерстві оборони.

    Звільнення Сергія Боєва привернуло увагу через роль, яку він відігравав у переговорах із західними партнерами. Посадовець відповідав за інтеграцію українського оборонного сектору до європейської системи, залучення міжнародного фінансування, розвиток спільних виробництв і координацію частини програм військової допомоги. Рішення було ухвалене в особливо насичений для української оборонної дипломатії день. Саме 13 липня українська делегація в Парижі обговорювала з партнерами створення антибалістичної коаліції, постачання винищувачів Rafale, ракет і систем протиповітряної оборони, а також ліцензування виробництва західного озброєння в Україні.

    Формулювання «за власним бажанням», використане в урядовому розпорядженні, означає, що звільнення офіційно не пов’язують із дисциплінарними порушеннями, службовими розслідуваннями або незадовільними результатами роботи. Сам Сергій Боєв станом на вечір 13 липня публічно не пояснив причин свого рішення та не повідомив про подальші професійні плани. Міністерство оборони також не оголосило, кому тимчасово передадуть його повноваження.

    Боєв приєднався до команди Міністерства оборони восени 2024 року. Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра з питань європейської інтеграції за поданням тодішнього очільника відомства Рустема Умєрова. До цього посадовець працював у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості та був залучений до розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    29 квітня 2025 року Сергія Боєва призначили першим заступником міністра оборони. На цій посаді він мав координувати роботу інших заступників, забезпечувати єдиний курс від нагальних потреб фронту до довгострокової трансформації українського війська, а також відповідати за міжнародні партнерства й залучення інвестицій в оборонну промисловість. Після подальших кадрових змін у керівництві Міноборони Боєв знову обійняв посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції, зберігши напрям міжнародної взаємодії, залучення партнерів і оборонної співпраці з Європейським Союзом.

    Упродовж роботи в Міністерстві оборони Боєв був одним із посадовців, які регулярно представляли Україну на переговорах із представниками ЄС, НАТО, держав Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та міжнародними оборонними компаніями. Одним із ключових напрямів його роботи було залучення фінансування для української оборонної промисловості. Він закликав партнерів не обмежуватися передаванням готової зброї, а вкладати кошти у виробництво техніки, боєприпасів, ракет і безпілотників безпосередньо в Україні.

    Під час засідань Контактної групи Боєв неодноразово наголошував, що найгострішими потребами української армії залишаються боєприпаси, системи протиповітряної оборони, важка та інженерна техніка. Він також просував створення спільних підприємств між українськими та західними виробниками, які мали б забезпечити довгострокове й стабільне постачання необхідного озброєння.

    Сергій Боєв брав участь у переговорах із Європейською службою зовнішньої діяльності щодо програм підтримки України. Серед пріоритетів називалися ракети-перехоплювачі, системи протиповітряної та протиракетної оборони, реактивні системи залпового вогню, озброєння для бойової авіації та боєприпаси різних калібрів. Він також проводив консультації з представниками Франції щодо довгострокових оборонних проєктів, промислової співпраці та фінансування українського ОПК. Ці переговори стосувалися не лише термінових постачань для фронту, а й запуску виробництв, здатних працювати протягом багатьох років.

    Одним із найпомітніших проєктів за участю Боєва стало започаткування співпраці між Міністерством оборони України та Європейською комісією у сфері оборонних інновацій. У квітні 2026 року Україна та ЄС оголосили про програму обсягом понад 160 мільйонів євро для розвитку інноваційних технологій подвійного призначення. Вона передбачала підтримку рішень, які вже продемонстрували ефективність у бойових умовах, зокрема безпілотних систем, програмного забезпечення, засобів зв’язку та інших технологій.

    Боєв тоді заявляв, що метою програми є створення системної співпраці з Європейською комісією та залучення інвестицій у технології, які визначають перевагу в сучасній війні. Іншим важливим напрямом було фінансування українського виробництва дронів. За словами посадовця, виготовлення безпілотників в Україні могло бути приблизно втричі дешевшим, ніж у державах Європейського Союзу. Він закликав партнерів спрямовувати більше коштів на українські підприємства, щоб швидше масштабувати виробничі потужності та забезпечувати потреби фронту.

    Сергій Боєв народився в Алчевську Луганської області. Він здобув ступінь бакалавра з міжнародної економіки в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, а згодом отримав ступінь MBA у Вортонській бізнес-школі Університету Пенсильванії у Сполучених Штатах Америки. Професійну кар’єру він розпочинав у міжнародному фінансовому секторі. Боєв працював у JPMorgan Chase і Credit Suisse у Великій Британії, а після повернення до України — у Boston Consulting Group. Згодом він обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та НАК «Нафтогаз України», де займався стратегією, розвитком і корпоративними трансформаціями.

    У 2023 році Боєв став радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, а пізніше — заступником міністра з питань європейської інтеграції. На цій посаді він був залучений до переговорів із міжнародними компаніями щодо створення виробництв озброєння в Україні. Після переходу до Міністерства оборони його досвід у фінансах, консалтингу та управлінні державними компаніями використовували для залучення іноземного капіталу в оборонний сектор.

    Відставка Боєва відбулася на тлі ширшої кадрової динаміки в українському уряді. Президент Володимир Зеленський напередодні анонсував значні зміни в Кабінеті Міністрів, пояснивши їх необхідністю оновити політичну та управлінську стратегію держави. Паралельно повідомлялося, що прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради заяву про відставку. Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати мають розглянути це питання найближчим часом.

    Відставка глави уряду відповідно до Конституції України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, однак уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового складу. У таких умовах звільнення окремих заступників міністрів може бути частиною підготовки до ширшого переформатування центральних органів влади. Водночас офіційного підтвердження того, що рішення щодо Сергія Боєва безпосередньо пов’язане із запланованим оновленням Кабміну, немає.

    Посада заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції має особливе значення під час повномасштабної війни. Від цієї посадової особи значною мірою залежить координація переговорів із Євросоюзом, розвиток спільного виробництва, залучення фінансування та інтеграція України до європейської оборонної архітектури. Україна поступово переходить від моделі разових пакетів допомоги до довгострокових угод, які передбачають ліцензійне виробництво ракет, створення спільних підприємств, постачання бойових літаків, розвиток протиракетної оборони та участь українських компаній у європейських програмах.

    Людина, яка замінить Сергія Боєва, повинна буде швидко долучитися до переговорів і забезпечити безперервність уже запущених ініціатив. Особливо це важливо на тлі домовленостей із Францією щодо винищувачів Rafale, ракет SCALP, перехоплювачів Aster-30 і керованих авіабомб AASM, створення антибалістичної коаліції та збільшення фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Станом на вечір 13 липня Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не назвали нового відповідального за європейську інтеграцію. Також залишається невідомим, чи буде посада заповнена окремим кадровим рішенням, чи її функції тимчасово розподілять між іншими членами керівництва оборонного відомства.

  • НАБУ передало американцям нові дані по схемах за участі Андрія Єрмака. Джерела

    НАБУ передало американцям нові дані по схемах за участі Андрія Єрмака. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    “НАБУ передало США нові дані щодо схем Єрмака, і американці вимагають усунути учасників корупційних схем.

    Крім того, саме американці вимагають навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють.

    З огляду на поточну ситуацію, такі топ-чиновники як Андрій Сібіга, Юлія Свириденко, Олексій Кулеба, Ольга Стефанішина – мають піти. Але поки що обговорюють кандидатури на заміну.

    Крім того, ситуація у з бунтом проти ТЦК у  Львові,  з комбригом 155-го та обшуками у “Вирії” й “Бронетехніці” похитнула правоохоронців. Тут також “будуть наводити лад”.

    Заміна голови ДБР – необхідний крок. Ну і головне, Зеленський любить пакетні заміни, тобто відставкою уряду він не обмежиться” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Financial Times з посиланням на  власні джерела зазначила, що звільнення посла України в США Стефанішиної пов’язане з купівлею квартири за заниженою ціною.

    “Очікується, що Ольга Стефанішина, нинішня посол України в США, залишить свою посаду у Вашингтоні, оскільки триває розслідування щодо купівлі її родиною квартири в Києві за ціною, яка, за твердженням слідчих, була значно нижчою за ринкову”, — йдеться в статті.

    Також читайте, Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”

  • Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Президент України Володимир Зеленський анонсував масштабне оновлення Кабінету Міністрів і зміни у керівництві правоохоронних органів. Глава держави заявив, що нинішня структура виконавчої влади потребує переформатування відповідно до нової політичної стратегії, а прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропоновано перейти на інший, важливий напрямок роботи у відносинах з одним із ключових партнерів України.

    Зеленський повідомив про рішення після зустрічі зі Свириденко. Президент подякував їй за стабільну й результативну роботу на чолі уряду, однак наголосив, що для реалізації нових зовнішньополітичних і внутрішніх завдань країні потрібне оновлення Кабміну. Водночас конкретного партнера, за відносини з яким може відповідати Свириденко, глава держави поки не назвав.

    «Ми обговорили деталі з прем’єр-міністром України Юлією Свириденко. Визначили, що для змін потрібне оновлення Кабінету Міністрів», — заявив Зеленський. Він також висловив сподівання, що необхідні кадрові рішення вдасться провести спільно з парламентарями.

    Фактично заява президента означає початок нового етапу переформатування виконавчої влади. Частина українських медіа вже трактує її як анонс відставки Свириденко з посади прем’єр-міністерки, однак на момент заяви офіційного рішення Верховної Ради ще не було оприлюднено. Сам Зеленський говорив саме про необхідність оновлення уряду та проведення відповідних замін разом із парламентом.

    Свириденко запропонували нову роль

    Президент наголосив, що вдячний Юлії Свириденко за її роботу як на посаді очільниці уряду, так і протягом попередніх років у державній команді. За словами Зеленського, їй запропоновано очолити «новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером».

    Якою саме буде ця посада та про яку країну йдеться, поки не уточнюється. Через це будь-які твердження про можливе дипломатичне призначення, роботу зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом або іншою державою наразі залишалися б лише припущеннями.

    Водночас досвід Свириденко справді значною мірою пов’язаний із міжнародними економічними переговорами, залученням інвестицій і відновленням. У червні 2026 року вона очолювала українську делегацію на Конференції з відновлення України URC-2026 у польському Гданську. До української команди тоді ввійшли представники уряду, парламенту, бізнесу, державних компаній і громад.

    Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її кандидатуру підтримала Верховна Рада, після чого парламент сформував новий склад Кабінету Міністрів. До призначення прем’єркою вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки.

    Нова модель зовнішньої політики

    Однією з головних причин кадрового перезавантаження Зеленський назвав необхідність підвищити відповідальність за ключові міжнародні напрямки. За новою моделлю кожен пріоритетний напрямок має бути закріплений за конкретною досвідченою людиною, яка відповідатиме не лише за переговори, а й за практичну реалізацію домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед основних пріоритетів президент назвав співпрацю зі Сполученими Штатами та реалізацію домовленостей щодо виробництва систем протиповітряної оборони Patriot. Окремим напрямком має стати спільний із європейськими державами антибалістичний проєкт.

    Уваги потребують і відносини з сусідніми країнами, насамперед із Польщею та Угорщиною. Ще одним перспективним вектором Зеленський назвав держави Близького Сходу та Перської затоки, з якими Україна планує розвивати економічну, оборонну й технологічну співпрацю.

    До переліку стратегічних напрямків також увійшли Китай і ключові міжнародні організації. Таким чином, Київ прагне перейти від загального дипломатичного супроводу до персональної відповідальності посадовців за кожен важливий блок міжнародної роботи.

    Зміни торкнуться правоохоронних органів

    Оновлення не обмежиться Кабінетом Міністрів. Зеленський прямо заявив, що кадрові перестановки відбудуться і серед керівників правоохоронних органів. Конкретних прізвищ, посад або термінів президент не назвав.

    Ця частина заяви може свідчити про ширше перезавантаження державного управління, покликане посилити відповідальність за внутрішню безпеку, дотримання законності та виконання рішень влади. Однак до появи офіційних указів, подань чи рішень парламенту говорити про конкретні звільнення або призначення передчасно.

    Президент лише зазначив, що кадрові зміни мають забезпечити виконання оновленої політичної стратегії. За його словами, Україні потрібна нова якість управління як у міжнародній роботі, так і всередині держави.

    Прифронтові області та підготовка до зими

    Серед внутрішніх пріоритетів Зеленський окремо виділив посилення роботи у прифронтових і прикордонних регіонах. Ці території потребують особливої уваги через постійні російські атаки, руйнування інфраструктури, евакуацію населення та необхідність підтримувати роботу критичних служб.

    Одним із найважливіших завдань для оновленої урядової команди має стати підготовка до зими. Президент наголосив, що Україна повинна бути готовою до всіх можливих загроз, зокрема до нових атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Крім того, Зеленський закликав прискорити трансформацію державних компаній, від ефективності яких значною мірою залежить стійкість країни. Йдеться про підприємства, пов’язані з енергетикою, транспортом, оборонним сектором, логістикою та іншими стратегічними сферами.

    Окремої уваги, за словами президента, потребує виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення України. Цей напрямок охоплює залучення міжнародного фінансування, модернізацію енергетики, відбудову житла й соціальної інфраструктури, підтримку бізнесу та відновлення громад.

    Хто може очолити новий уряд

    Зеленський поки не назвав кандидата на посаду нового прем’єр-міністра. Офіційно також не представлено майбутній склад Кабміну чи перелік міністрів, яких планують замінити.

    Напередодні у медіа та серед окремих народних депутатів обговорювалася можлива зміна прем’єра, однак ці повідомлення не були офіційним рішенням. Зокрема, звучали припущення щодо інших представників уряду, але на момент президентської заяви жодної кандидатури Зеленський публічно не підтвердив.

    Тому головна інтрига найближчих днів полягає у тому, кого Банкова запропонує на чолі оновленого Кабміну, які міністерства можуть змінити керівників і чи вдасться швидко зібрати необхідну підтримку у Верховній Раді.

    Заява Зеленського свідчить, що кадрові зміни планують провести не як одиничні звільнення, а як частину ширшого політичного перезавантаження. Воно має одночасно охопити уряд, правоохоронну систему, міжнародну політику, підготовку до зими, відновлення та роботу з прифронтовими регіонами.

    Наразі відомо лише те, що Свириденко запропоновано перейти на новий стратегічний напрямок, а чинний Кабмін очікує суттєве оновлення. Остаточні прізвища, посади й конфігурація нового уряду стануть зрозумілими після офіційних подань і рішень Верховної Ради.