Позначка: Усть-Луга

  • Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

    Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

    Анонсоване постачання російського дизельного пального до США здатне покрити менш ніж дві години американського споживання. Водночас Сполучені Штати самостійно експортують приблизно 1,5 мільйона барелів дизеля щодоби. На цю суперечність звернув увагу уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним. За його підрахунками, поки російський танкер дістанеться американського узбережжя, США встигнуть експортувати приблизно у сто разів більше власного пального, ніж мають отримати від Москви.

    Про це Владислав Власюк повідомив 21 жовтня у Facebook. Його розрахунки наводять УНН та «Главком».

    Заява пролунала після повідомлення російського віцепрем’єра Олександра Новака про підготовку першого танкера з дизельним пальним до Сполучених Штатів.

    Російського дизеля вистачить менш ніж на дві години

    За словами Власюка, анонсований обсяг першого постачання становить 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Це приблизно 300 тисяч барелів.

    Посадовець пояснив, що Сполучені Штати споживають близько 4 мільйонів барелів дизеля на добу.

    Якщо порівняти ці показники, отримуємо доволі несподіваний результат.

    Оголошеної партії російського дизеля вистачило б приблизно на 1 годину 48 хвилин американського споживання.

    Тобто навіть повний танкер не забезпечить двох годин потреб країни, якщо виходити з наведених Власюком показників.

    При цьому йдеться про умовне математичне порівняння: фактична роль імпортного пального залежить від конкретного регіону, логістики та структури попиту.

    США експортують набагато більше, ніж купують у Росії

    Власюк звернув увагу на ще один показник.

    За його словами, Сполучені Штати самі постачають на зовнішні ринки приблизно 1,5 мільйона барелів дизельного пального щодня.

    Це означає, що обсяг першої анонсованої російської партії відповідає менш ніж п’яти годинам американського експорту.

    Для порівняння, за добу США експортують приблизно вп’ятеро більше дизеля, ніж має перевезти російський танкер.

    Посадовець наголосив, що наведені ним дані ґрунтуються на статистиці Управління енергетичної інформації США — EIA.

    Американська енергетична статистика справді характеризує країну як великого експортера нафтопродуктів.

    Зокрема, EIA повідомляло, що у 2025 році дистилятне пальне, до якого належить переважно дизель, становило понад половину американського експорту основних транспортних видів пального.

    Поки танкер допливе до Америки, США продадуть мільйони тонн

    Окремо Власюк проаналізував тривалість морського перевезення.

    За його оцінкою, шлях танкера з російського порту Усть-Луга до американських терміналів займає приблизно 2,5–3 тижні.

    За цей час США здатні експортувати близько 4 мільйонів тонн власного дизельного пального.

    Це приблизно у сто разів більше за обсяг анонсованої російської партії.

    Власюк поставив під сумнів економічну доцільність такої операції з погляду загального американського паливного балансу.

    Водночас слід враховувати, що порівняння умовне: маршрути експорту та імпорту можуть обслуговувати різні регіональні ринки, а закупівля певної партії пального не обов’язково пов’язана з нестачею виробництва в усій країні.

    Крім того, конкретний порт відправлення російського судна офіційно не уточнили.

    Росія назвала дату першого постачання

    У середу, 21 жовтня, віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив, що перший танкер із дизельним пальним вирушить до США вже наступного дня — 22 жовтня.

    Про це повідомило міжнародне агентство Reuters.

    За словами російського посадовця, оформлення відповідного контракту перебуває на завершальній стадії.

    Він також заявив, що за першим судном мають вирушити наступні партії.

    Однак на момент повідомлення не було підтверджено, що танкер уже залишив порт.

    Є й важлива деталь: у частині повідомлень російських ЗМІ 40 тисяч тонн називають водотоннажністю судна, тоді як інші видання трактують цей показник як обсяг дизельного вантажу. Точна фактична кількість пального потребує підтвердження транспортними документами.

    Чому Трамп домовився з Путіним про дизель

    9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо збільшення постачання російського дизельного пального на міжнародні ринки.

    За оголошеним планом, Росія має забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля на початковому етапі.

    У листопаді постачання планують збільшити ще на 500 тисяч тонн, а згодом — на додатковий мільйон тонн.

    Вашингтон пояснює домовленості необхідністю стабілізувати паливний ринок і стримати зростання цін.

    Водночас Міністерство фінансів США тимчасово дозволило визначені операції з російським дизелем, які раніше підпадали під санкційні обмеження.

    Для Росії це означає можливість розширити експорт нафтопродуктів та отримати додаткову валютну виручку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності з Україною щодо ударів по російських НПЗ.

    Чому угоду критикують у США та Україні

    Рішення американської адміністрації викликало заперечення як в Україні, так і серед американських законодавців.

    Критики наголошують, що послаблення санкцій проти російського паливного сектору може збільшити доходи Кремля, який продовжує повномасштабну війну проти України.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що енергетична домовленість не супроводжувалася підтвердженим припиненням бойових дій.

    У Конгресі США також зареєстрували ініціативу, спрямовану на блокування дизельної угоди з Москвою.

    Водночас прихильники збільшення постачання пального вважають, що додаткові обсяги на ринку можуть допомогти зменшити ціновий тиск.

    Проте економічна ефективність цього рішення залишається предметом дискусії.

    За аналізом Reuters, оголошених російських постачань може виявитися недостатньо для помітного зниження світових цін на дизель.

    Економічна користь чи політична поступка Кремлю

    Розрахунки Владислава Власюка порушують питання про співвідношення економічної користі та політичної ціни американсько-російських домовленостей.

    З одного боку, окрема партія у 40 тисяч тонн справді є незначною на тлі загального споживання дизеля у США.

    З іншого — ціновий ефект міжнародних поставок залежить не лише від обсягу першого танкера, а й від усієї пропозиції пального на світовому ринку.

    Тому розрахунки Власюка показують насамперед обмежений масштаб першої анонсованої партії, але не є повною економічною оцінкою всієї домовленості.

    Головна суперечність, на яку звертає увагу український посадовець: США залишаються одним із найбільших експортерів дизельного пального, але водночас послаблюють санкційні обмеження, щоб отримати додаткові поставки з Росії.

    Для України принциповим залишається питання, чи не принесе така політика Москві додаткових доходів без реальних поступок щодо припинення війни.

  • Транспортний колапс у Фінській затоці: черга з танкерів тіньового флоту зросла вдвічі

    Транспортний колапс у Фінській затоці: черга з танкерів тіньового флоту зросла вдвічі

    У Фінській затоці утворилася рекордна заторна ситуація із суден, які очікують на захід до портів. Про це повідомляє незалежне видання The Insider.

    Найбільше скупчення зафіксовано на вході до затоки на підходах до російського нафтового термінала Усть-Луга — одного з ключових експортних вузлів РФ у регіоні. Наразі в черзі застрягло вже 43 судна, причому щонайменше шість із них належать до так званого «тіньового флоту», який перевозить російську нафту в обхід міжнародних санкцій.

    Головні деталі ситуації у Фінській затоці:

    • Масштаби затору: Колона танкерів і вантажних суден розтягнулася майже на 60 кілометрів на відстані близько 120 км від порту Усть-Луга.
    • Стрімке зростання: Порівняно з минулим місяцем ситуація погіршилася вдвічі — ще місяць тому довжина черги налічувала близько 24 суден.
    • Причини та наслідки: Експерти пов’язують накопичення суден із посиленням санкційного тиску, ретельнішими перевірками танкерів «тіньового флоту» на предмет страховки та дотримання екологічних норм, а також із погодними умовами й логістичними труднощами російських експортерів енергоносіїв.

     

  • Нищівний удар по нафтовому експорту Кремля: українські дрони підпалили стратегічний порт Усть-Луга під Петербургом

    Нищівний удар по нафтовому експорту Кремля: українські дрони підпалили стратегічний порт Усть-Луга під Петербургом

    Вранці 1 вересня Сили оборони України здійснили масовану атаку далекобійними безпілотниками по стратегічній портовій інфраструктурі в Ленінградській області. Головною ціллю повітряного удару став морський торговельний порт Усть-Луга, розташований поблизу Санкт-Петербурга, який є критично важливим хабом для експорту російської нафти. Унаслідок точних влучань дронів у портовій зоні спалахнула масштабна пожежа та зафіксовано суттєві руйнування технологічних потужностей.

    Факт успішного удару та пошкодження об’єкта був змушений визнати губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За словами російського посадовця, на території термінала зафіксовано серйозні пошкодження, а до ліквідації наслідків залучили пожежно-рятувальні підрозділи та аварійні служби.

    «В результаті атаки БпЛА зафіксовані пошкодження в портовій зоні Усть-Луга, спостерігається загоряння. Екстрені служби працюють на місці. Інформація про наслідки уточнюється. Триває відбиття атаки», – зазначив очільник регіону.

    Попри заяви місцевої влади про нібито знищення 52 українських дронів над територією області, за інформацією моніторингових спільнот, безпілотники завдали значних збитків нафтоналивному терміналу. Густий дим та відкритий вогонь охопили ключові вузли перевалки палива, що паралізувало роботу логістичного комплексу.

    Морський порт Усть-Луга є одним із найбільших і найсучасніших глибоководних портів на Балтійському морі, через який Росія здійснює масштабні поставки енергоносіїв до третіх країн, забезпечуючи надходження валюти для фінансування збройної агресії. Успішне ураження настільки віддаленого стратегічного вузла вкотре доводить зростаючу ефективність українських операцій із нейтралізації економічного та військового потенціалу противника в глибокому тилу.

  • Дрони прорвалися до одного з головних нафтових портів РФ: Усть-Луга спалахнула після масованої атаки

    Дрони прорвалися до одного з головних нафтових портів РФ: Усть-Луга спалахнула після масованої атаки

    У ніч проти 14 серпня Росія пережила чергову масштабну атаку безпілотників. Під ударом опинилися одразу кілька регіонів, зокрема Москва та Ленінградська область. Найпомітніші наслідки зафіксували в районі стратегічного балтійського порту Усть-Луга — одного з найбільших центрів експорту російської нафти та нафтопродуктів. Після атаки там виникла пожежа. Російська влада заявляє про десятки збитих дронів, однак незалежно перевірити всі озвучені нею цифри неможливо.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію щодо атаки. Спочатку повідомлялося про 15 збитих безпілотників, пізніше — про 37, потім кількість зросла до 51, а вже о 07:02 російські інформагентства повідомили з посиланням на владу регіону про нібито 54 знищені дрони. Таким чином, ранкова цифра в 51 БпЛА, яку поширювали перші повідомлення, вже була неактуальною.

    Саме під час цієї атаки пошкодження зафіксували в районі порту Усть-Луга.

    За словами Дрозденка, після пошкоджень на території порту виникло займання, до ліквідації якого залучили екстрені служби. Згодом губернатор заявив, що наслідки пожежі нібито оперативно ліквідували та що постраждалих немає. Reuters підтверджує сам факт пожежі на території великого російського експортного порту, посилаючись на регіональну владу.

    Водночас російська сторона не уточнила, який саме об’єкт або установка на території величезного портового комплексу отримали пошкодження. Тому говорити про знищення конкретного нафтового термінала чи резервуарів станом на ранок 14 серпня немає достатніх підстав.

    Чому Усть-Луга настільки важлива для Росії

    Усть-Луга — далеко не звичайний морський порт.

    Це один із ключових вузлів російського експорту енергоносіїв на Балтійському морі. Через порт проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, а його інфраструктура безпосередньо пов’язана з російським паливно-енергетичним комплексом.

    За даними Reuters, Усть-Луга здатна обслуговувати близько 700 тисяч барелів нафтового експорту на добу. Лише у 2025 році через порт, за даними джерел агентства, було відвантажено близько 32,9 млн тонн нафтопродуктів.

    Саме тому удари по цьому району мають значно ширше значення, ніж звичайне ураження логістичного об’єкта.

    Пошкодження портових терміналів може впливати на експорт нафти й пального, завантаження танкерів, роботу трубопроводів та логістику російських енергетичних компаній.

    І Усть-Луга вже не вперше потрапляє під атаки.

    Навесні 2026 року порт неодноразово атакували далекобійні українські безпілотники. 29 березня Reuters повідомляв про черговий удар, після якого в Усть-Лузі виникла пожежа. Перед цим атаки на Усть-Лугу та Приморськ спричиняли займання резервуарів і тимчасове припинення завантаження нафти та нафтопродуктів. Тоді СБУ підтверджувала Reuters, що далекобійні українські дрони атакували нафтовий термінал Усть-Луги.

    Отже, атака 14 серпня вписується у серію ударів по російській енергетичній та експортній інфраструктурі.

    Дрони атакували й напрямок Москви

    Неспокійною ніч була і для російської столиці.

    Мер Москви Сергій Собянін ще близько 23:44 заявив про два безпілотники, які, за його словами, летіли в напрямку Москви і нібито були знищені силами ППО.

    Вранці з’явилися нові повідомлення ще про групу дронів. У частині ранніх російських публікацій йшлося про десять знищених БпЛА. Водночас у конкретному повідомленні не завжди уточнювалося, чи всі вони безпосередньо летіли на Москву. Саме тому твердження, що всі ці дрони досягли російської столиці, потребує обережності.

    Атаки безпілотників на Московський регіон останнім часом стали значно масштабнішими.

    Наприкінці липня російська влада повідомляла про одну з найбільших таких атак. За словами Собяніна, між вечором 27 липня та ранком 28 липня в напрямку Московського регіону нібито рухалися понад 390 дронів, 81 із яких, за його твердженням, збили поблизу столиці. Тоді у підмосковному Чехові було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок.

    Ще раніше, 16 червня, дрони атакували Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. За даними Reuters, після удару підприємство тимчасово зупиняло роботу, а через два дні повторна атака пошкодила технологічні установки та спричинила нові пожежі. Потужність цього НПЗ становить близько 11 млн тонн нафти на рік.

    Удар став частиною значно ширшої кампанії

    Атака на Усть-Лугу відбулася на тлі різкого посилення ударів по російській нафтовій інфраструктурі.

    Reuters на початку цього тижня підрахував, що протягом останніх місяців під ударами опинилися понад десяток великих російських нафтопереробних заводів. Деякі підприємства атакували повторно, а частина після пошкоджень повністю або частково припиняла переробку нафти.

    Зокрема, Волгоградський НПЗ після удару 31 липня повністю зупинив переробку сирої нафти. Рязанський НПЗ — один із найбільших у Росії — зупинив роботу після атаки 29 липня. Саратовський завод припинив переробку після удару 2 серпня. Атаки також пошкоджували підприємства у Пермі, Тюмені, Сизрані, Омську, Уфі та інших регіонах.

    У Reuters зазначають, що такі удари вже спричинили проблеми із забезпеченням пальним у Росії. Станом на 14 серпня агентство повідомляло, що понад десяток великих НПЗ зазнали ударів, причому деякі — неодноразово.

    Сама Україна пояснює кампанію ударами по російських енергетичних та промислових об’єктах прагненням збільшити для Москви економічну ціну продовження війни. Reuters зазначає, що цілями ставали порти, нафтопереробні заводи, нафтобази, насосні станції та інша інфраструктура.

    Атака дійшла до кордонів НАТО

    Ще одна важлива деталь ранку 14 серпня — наслідки активності безпілотників вийшли за межі Росії.

    Reuters повідомляє, що в цей же день винищувачі збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Латвії — країни НАТО та Європейського Союзу. Одночасно Фінляндія тимчасово обмежувала рух у частині Балтійського моря через загрозу дронів.

    На цьому тлі географія нічної атаки виглядає особливо масштабною: від Московського регіону до Ленінградської області та російського узбережжя Балтики.

    При цьому станом на ранок немає підтверджених даних про людські жертви саме в Усть-Лузі. Дрозденко заявив, що постраждалих немає, а наслідки пожежі ліквідовано. Незалежної оцінки масштабів пошкоджень самого портового комплексу поки немає.

    Однак сам факт повторного проникнення великої кількості безпілотників у Ленінградську область і пожежі в одному з найважливіших російських нафтових портів демонструє, що навіть об’єкти на Балтійському морі залишаються в зоні досяжності далекобійних ударів.

    Для Росії це особливо чутливо через роль Усть-Луги в експорті енергоносіїв. Попередні атаки на цей порт уже призводили до призупинення завантаження нафти та нафтопродуктів, а нинішній удар відбувається в момент, коли низка російських НПЗ уже працює з перебоями після попередніх атак.

    Точні масштаби нових пошкоджень можуть стати зрозумілими пізніше. Станом на ранок 14 серпня підтвердженим залишається головне: унаслідок атаки безпілотників у порту Усть-Луга виникла пожежа, російська влада заявила вже про 54 нібито збиті над Ленінградською областю дрони, а атаки одночасно фіксувалися й у напрямку Москви.

  • РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    Російська Федерація формує нові підрозділи резервістів для посилення захисту критичної портової інфраструктури на Балтійському узбережжі. Йдеться насамперед про нафтові термінали Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, які останніми місяцями неодноразово ставали цілями атак безпілотників. Про це повідомляє The Independent з посиланням на російські регіональні та офіційні джерела.

    За даними публікації, російська влада терміново залучає резервістів для виконання завдань із протиповітряної оборони об’єктів енергетичної та портової інфраструктури. Нові формування мають працювати безпосередньо на території стратегічних підприємств і забезпечувати виявлення та знищення повітряних цілей, зокрема безпілотних літальних апаратів.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що рішення про створення таких підрозділів було ухвалене після наради із силовими структурами. Він зазначив, що їхнє завдання полягає у посиленні безпеки «неба над стратегічними об’єктами», однак не уточнив прямо, які саме загрози стали причиною таких заходів.

    За інформацією російських медіа, резервістам пропонують контракти різної тривалості — від кількох місяців до кількох років. У межах служби вони повинні брати участь у виявленні та нейтралізації повітряних цілей. Водночас у повідомленнях зазначається, що такі контракти фактично діють у межах режиму, запровадженого після оголошеної раніше «часткової мобілізації» в РФ.

    Рішення про посилення оборони портів напряму пов’язують із серією атак безпілотників на об’єкти в Ленінградській області. Зокрема, останніми місяцями неодноразово повідомлялося про удари по ключових нафтових терміналах регіону — Усть-Луга та Приморськ, які є важливими вузлами експорту російської нафти через Балтійське море.

    За даними російських джерел, у березні 2026 року було зафіксовано різке зростання кількості атак безпілотників. Пропагандистські медіа стверджували, що лише за один місяць нібито було перехоплено понад 11 тисяч дронів, що вдвічі перевищує показники лютого. Незалежного підтвердження цих даних немає.

    Серія атак на портову інфраструктуру РФ у Балтійському регіоні призвела до тимчасових перебоїв у роботі нафтових терміналів. Зокрема, раніше повідомлялося про пожежі, пошкодження резервуарів для зберігання пального та зупинку частини логістичних операцій.

    Так, у різні дні березня фіксувалися інциденти в районі Усть-Луги та Приморська, включно з вибухами, займаннями та пошкодженням інфраструктури. У деяких випадках місцеві джерела повідомляли про ураження резервуарів із паливом та нафтоналивних причалів. Частина атак супроводжувалася тимчасовим призупиненням експорту нафти через ці порти.

    На цьому тлі російське Міністерство оборони також заявляло про нібито причетність європейських оборонних підприємств до виробництва безпілотників для України та оприлюднювало відповідні списки. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у своїх заявах називав такі об’єкти «потенційними цілями».

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявляв, що країни Європи нібито стають «безпосередніми учасниками конфлікту», коментуючи можливі удари у відповідь на атаки дронів.

    Аналітики зазначають, що рішення про створення нових резервних підрозділів може свідчити про намагання Росії адаптувати систему оборони до нових загроз, зокрема масового використання безпілотників проти критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються об’єкти на Балтійському напрямку, які мають стратегічне значення для експорту російських енергоресурсів.

    Водночас експерти звертають увагу, що залучення резервістів до захисту портів може свідчити про нестачу професійних сил протиповітряної оборони на місцях, а також про зростаючий тиск на військову систему РФ у зв’язку з тривалими атаками на її інфраструктуру.

    Таким чином, нові заходи Росії виглядають як спроба посилити оборону ключових економічних об’єктів на тлі тривалих і системних атак безпілотників у прикордонних та прибережних регіонах.

  • Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Експорт російської нафти у період з 16 березня по 12 квітня 2026 року скоротився до 3,22 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем із серпня 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингу морських поставок. Порівняно з попереднім періодом обсяги експорту зменшилися приблизно на 200 тис. барелів на добу.

    Однією з ключових причин падіння стали перебої в роботі російської портової інфраструктури. Зокрема, після атак у ніч проти 5 квітня тимчасово зупиняв роботу нафтоналивний термінал “Шесхаріс” у порту Новоросійськ, який є одним із головних експортних вузлів Росії на Чорному морі. Через це завантаження танкерів було ускладнене, а частину відвантажень перенесено або затримано. Водночас на Балтійському напрямку частково відновлював роботу термінал Усть-Луга, однак це не компенсувало втрат чорноморських поставок.

    Попри скорочення фізичних обсягів експорту, доходи Росії від продажу нафти залишаються відносно високими. За даними Bloomberg, тижневі надходження коливалися в межах 2,07–2,29 млрд доларів. Це пояснюється зростанням світових цін на нафту, які компенсують зменшення обсягів постачання.

    Ціни на російську нафту марки Urals також зросли: до близько 95,83 долара за барель із балтійських портів і до 94,18 долара за барель із чорноморських напрямків. Водночас ціна на вже доставлену нафту для індійських покупців значно вища через логістичні витрати та ризикові надбавки.

    Основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. Водночас Bloomberg зазначає, що дедалі частіше танкери не вказують реальні кінцеві пункти призначення або використовують альтернативні маршрути, зокрема через “Порт-Судан” чи “Суец”, що ускладнює відстеження реальних потоків постачання.

    Загалом ситуація свідчить про те, що російський нафтовий експорт залишається чутливим до перебоїв інфраструктури, навіть попри здатність частково компенсувати втрати за рахунок високих світових цін.

  • Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі вже призвели до втрати Росією щонайменше 1,7 млрд доларів потенційних доходів і фактично виконують роль так званих «кінетичних санкцій». Про це 10 квітня заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами.

    За його словами, ці втрати є прямим наслідком пошкодження експортної інфраструктури, що не дозволило Росії скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. «Це незароблені 1,7 мільярда доларів — через неможливість технічно експортувати частину нафти з балтійських портів і Новоросійська», — зазначив Власюк.

    Йдеться про удари по ключових елементах російської експортної логістики — передусім по портах Усть-Луга, Приморськ і Новоросійськ. Саме ці об’єкти є основними «воротами» для постачання російської нафти на зовнішні ринки. Через них проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, які після 2022 року були переорієнтовані з європейського напрямку на азійський.

    Після ударів 3–4 квітня, за словами Власюка, робота портів Усть-Луга та Новоросійськ фактично зупинилася — жоден танкер не заходив і не виходив. Це означає не лише тимчасову втрату можливості відвантаження, а й порушення контрактних зобов’язань, затримки поставок і додаткові витрати для російських експортерів. Водночас порт Приморськ частково відновив роботу і наразі функціонує в обмеженому режимі — приблизно два танкери на добу, що нижче від звичних показників.

    Морський експорт залишається критично важливим для російської економіки. Після введення ембарго ЄС на морські поставки російської нафти у 2022 році Кремль був змушений швидко перебудувати логістику і переорієнтуватися на нові ринки. Основними покупцями стали Індія та Китай, які значно збільшили імпорт російської сировини, часто зі знижками. У цих умовах стабільна робота портів стала ключовим фактором підтримки доходів російського бюджету.

    Порушення роботи експортних терміналів має комплексний ефект. Окрім безпосередньої втрати обсягів експорту, зростають витрати на транспортування, страхування та обслуговування поставок. Судновласники та трейдери враховують підвищені ризики, що призводить до подорожчання фрахту і ускладнення логістики. Також виникають затори з танкерами, що змушені чекати завантаження або змінювати маршрути.

    Власюк звернув увагу, що частину втрат Росії вдалося компенсувати. Зокрема, мова йде про нафту, яка вже перебувала в морі на момент ударів і була продана пізніше. Крім того, РФ активно використовує так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів із непрозорою юрисдикцією та структурою власності, які допомагають обходити санкції, включно з механізмом цінової стелі, запровадженим країнами G7.

    Цінова стеля, яка обмежує вартість російської нафти для перевезення із використанням західних послуг, стала одним із ключових інструментів санкційного тиску. Водночас її ефективність частково знижується саме через використання альтернативних схем перевезення та страхування. У цьому контексті фізичне ураження інфраструктури розглядається як спосіб посилити економічний ефект обмежень.

    Окрім портів, Україна системно атакує й інші елементи паливно-енергетичного комплексу Росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти зберігання та перевалки пального. У попередні місяці такі удари вже призводили до тимчасового скорочення обсягів переробки нафти в РФ, а також до локальних дефіцитів бензину і дизеля на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксувалося зростання цін на пальне та обмеження продажу.

    Експерти зазначають, що атаки на НПЗ мають подвійний ефект: з одного боку — зменшують експорт нафтопродуктів, з іншого — створюють тиск усередині країни, змушуючи владу перерозподіляти ресурси для стабілізації внутрішнього ринку. Це може впливати і на соціально-економічну ситуацію в Росії.

    Разом із тим така тактика викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України. 4 квітня керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що союзники закликали Київ утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Основна причина — ризик дестабілізації світових ринків нафти, особливо на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що подібні сигнали дійсно надходили як на військовому, так і на політичному рівнях. Водночас він не уточнив, які саме країни висловлювали такі побоювання. За інформацією ЗМІ, Україна не припинила удари і продовжує використовувати цей інструмент як частину стратегії тиску на Росію.

    Глобальний контекст залишається напруженим. Будь-які перебої з постачанням нафти з великих експортерів, включно з Росією, можуть впливати на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Це, у свою чергу, здатне спричиняти коливання цін, що відчутно для економік як імпортерів, так і експортерів енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що поєднання класичних економічних санкцій із військовими ударами по інфраструктурі формує нову реальність економічного протистояння. «Кінетичні санкції» діють швидше, ніж традиційні обмеження, оскільки безпосередньо зменшують фізичну можливість експорту і створюють додаткові ризики для бізнесу.

    Водночас ключовим фактором у найближчій перспективі стане здатність Росії відновлювати пошкоджену інфраструктуру, адаптувати логістику та знаходити нові шляхи експорту. Україна ж, судячи із заяв посадовців, розглядає продовження таких ударів як один із інструментів зменшення фінансових ресурсів Кремля для ведення війни.

  • Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Попри часткове пом’якшення санкцій з боку США, Росії не вдалося наростити обсяги відвантаження нафти через власні морські порти. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, у березні 2026 року експорт російської нафти знизився до 3,46 млн барелів на добу проти 3,49 млн б/с у лютому. Аналогічне скорочення зафіксовано і в сегменті нафтопродуктів — до 2,19 млн б/с із 2,21 млн б/с місяцем раніше.

    Ключовими причинами падіння стали інфраструктурні обмеження та перебої в роботі портів. Найбільш суттєве просідання зафіксовано у портах Приморськ та Усть-Луга.

    Зокрема, у Приморську наприкінці березня обсяги відвантаження різко скоротилися з понад 1,1 млн барелів на добу до 732 тис. б/с. Усть-Луга також продемонструвала значне падіння: експорт нафти знизився до 105 тис. б/с у період 25–31 березня порівняно з 471 тис. б/с тижнем раніше.

    Крім того, у цьому порту наприкінці місяця фактично припинилися відвантаження нафтопродуктів.

    У СЗР наголошують, що навіть за умов часткового зняття санкцій внутрішні проблеми інфраструктури залишаються ключовим фактором, який обмежує експортні можливості Росії.