Позначка: Устилуг

  • Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    На українсько-польському кордоні спалахнула нова хвиля обговорень через повідомлення про величезні черги автобусів, які нібито не можуть виїхати з України. Уранці 26 жовтня соціальними мережами почали поширюватися відеозаписи скупчення транспорту поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Автори повідомлень стверджували, що автобуси змушені годинами чекати на оформлення через відключення електроенергії та повітряні тривоги. Однак у Державній прикордонній службі України спростували інформацію про автобусні черги безпосередньо на цьому переході та запевнили, що оформлення транспорту продовжується.

    Про ситуацію 26 жовтня повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, станом на момент перевірки черги автобусів перед пунктом пропуску «Ягодин» не було. Прикордонники наголосили, що для автобусів і вантажного транспорту на цьому напрямку використовується система електронної черги, яка дозволяє організовувати прибуття транспортних засобів до пункту пропуску.

    Інформація про нібито транспортний колапс з’явилася після поширення відеозаписів, на яких можна побачити значне скупчення автобусів. У дописах стверджувалося, що транспорт застряг на українсько-польському кордоні через проблеми з електропостачанням та періодичне оголошення повітряної тривоги. Деякі користувачі припускали, що очікування на перетин кордону може тривати багато годин.

    Водночас незалежного підтвердження часу та точного місця знімання всіх поширених кадрів немає. Тому самі відеозаписи не дозволяють встановити, якою була ситуація безпосередньо в момент їхнього поширення.

    У ДПСУ пояснили, що перебої з централізованим електропостачанням не означають автоматичного припинення роботи пункту пропуску. Якщо промислове електроживлення зникає, прикордонники використовують резервні джерела живлення, які дозволяють продовжувати оформлення транспорту та пасажирів.

    За інформацією Західного регіонального управління Держприкордонслужби, станом на 09:00 26 жовтня перед пунктом пропуску «Ягодин» не було жодного автобуса у фізичній черзі. При цьому перетин кордону легковими автомобілями та пішоходами через цей пункт не здійснюється.

    Саме ця особливість роботи «Ягодина» також має значення для розуміння ситуації. Пункт пропуску спеціалізується на обслуговуванні автобусів і вантажного транспорту, тоді як водіям легкових автомобілів потрібно користуватися іншими переходами.

    Окремо прикордонники наголосили, що автобуси та вантажівки оформлюються відповідно до визначеного порядку. Тому відсутність великої фізичної черги перед шлагбаумом не завжди означає, що кожен перевізник може перетнути кордон без очікування.

    Для комерційного транспорту діє електронна система єЧерга. Вона дозволяє перевізникам реєструвати транспортні засоби та отримувати інформацію про порядок прибуття до пункту пропуску.

    Завдяки цьому автобуси та вантажівки не обов’язково мають постійно стояти безпосередньо перед митним переходом, очікуючи своєї черги на оформлення.

    Водночас система електронної черги не гарантує повної відсутності затримок. Тривалість перетину кордону може залежати від інтенсивності руху, роботи контрольних служб, проходження необхідних перевірок та ситуації на польському боці.

    Попри відсутність автобусної черги на «Ягодині», інші пункти пропуску на кордоні з Польщею вранці 26 жовтня працювали з різним рівнем завантаженості.

    Зокрема, за оприлюдненими даними прикордонників, перед пунктом пропуску «Устилуг» перебували 40 легкових автомобілів. На «Краківці» очікували 30 легковиків і три автобуси, а на «Раві-Руській» — 15 автомобілів.

    Перед пунктом пропуску «Угринів» зафіксували 10 легкових автомобілів та один автобус, а біля «Шегинів» — 10 легковиків.

    На переходах «Смільниця» та «Нижанковичі» перебували по чотири автобуси. Натомість перед пунктом пропуску «Грушів» черг на момент оприлюднення статистики не було.

    Ці дані свідчать, що ситуація на українсько-польському кордоні залишалася неоднорідною. Якщо на одному переході транспорт міг проходити контроль без значного скупчення, то на іншому вже виникали черги.

    Тому прикордонники рекомендують перевіряти актуальну завантаженість пунктів пропуску безпосередньо перед поїздкою, а не орієнтуватися лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Додатковим чинником, який впливає на роботу українського кордону, залишаються російські повітряні атаки.

    Під час оголошення повітряної тривоги окремі контрольні процедури можуть тимчасово призупинятися відповідно до заходів безпеки. Це необхідно для захисту працівників прикордонних і митних служб, а також водіїв та пасажирів.

    Особливо складною ситуація стає тоді, коли повітряні тривоги повторюються протягом короткого проміжку часу. Навіть нетривалі зупинки оформлення можуть накопичувати затримки, особливо за високої інтенсивності руху.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про серйозні затримки на українсько-польському кордоні через російські атаки.

    У матеріалі йшлося про ситуацію, коли на переході «Дорогуськ — Ягодин» очікування вантажівок сягало приблизно 40 годин. На інших напрямках також виникали значні затримки через необхідність тимчасово зупиняти роботу контрольних служб під час повітряних загроз.

    При цьому важливо розрізняти ситуацію з вантажним транспортом і пасажирськими автобусами. Тривалі черги для фур не означають автоматично, що аналогічний час очікування мають пасажирські перевезення.

    Окремою причиною збільшення навантаження на західний кордон став сезонний попит на поїздки. Наприкінці жовтня в українських школах розпочався період осінніх канікул, через що зросла кількість людей, які виїжджають за кордон.

    За оприлюдненою статистикою Держприкордонслужби, протягом 17–23 жовтня західний кордон України перетнули приблизно 520 тисяч осіб. Із них 265 тисяч вирушили з України, а 255 тисяч в’їхали до країни.

    Порівняно з попереднім тижнем загальний пасажиропотік збільшився приблизно на 2,2%, тоді як кількість перетинів на виїзд зросла на 5,6%.

    Це означає, що збільшення кількості пасажирів у жовтні дійсно створює додаткове навантаження на пункти пропуску, хоча саме по собі не підтверджує інформації про масштабний транспортний колапс на конкретному переході.

    У ДПСУ також звертають увагу, що найбільш завантажені пункти пропуску можуть змінюватися залежно від дня тижня та часу доби.

    Тому водіям і пасажирам міжнародних автобусів варто завчасно уточнювати інформацію в перевізника, перевіряти статус електронної черги та враховувати можливість непередбачених затримок.

    Для перевірки актуальної ситуації можна використовувати офіційний сайт Державної прикордонної служби України та сервіс єЧерга.

    Водночас слід враховувати, що показники черг швидко змінюються. Дані, оприлюднені вранці, можуть уже не відображати ситуацію ввечері, особливо якщо на роботу пунктів пропуску впливають повітряні тривоги або технічні перебої.

    Станом на ранок 26 жовтня офіційна інформація Держприкордонслужби не підтверджувала повідомлень про автобуси, які нібито масово застрягли безпосередньо на пункті пропуску «Ягодин».

    Прикордонники запевнили, що оформлення транспорту продовжується, а в разі відключення централізованого електропостачання використовуються резервні джерела живлення.

    Водночас на інших переходах до Польщі справді фіксували черги легкових автомобілів та автобусів, а загальна інтенсивність перетину західного кордону зросла на тлі осінніх канікул.

    Отже, поширені в соцмережах повідомлення про повне блокування «Ягодина» не отримали офіційного підтвердження. Проте це не означає, що проблем із затримками на українсько-польському кордоні немає взагалі.

    У нинішніх умовах ситуація може змінюватися протягом кількох годин, тому пасажирам міжнародних рейсів рекомендують орієнтуватися насамперед на повідомлення прикордонної служби, перевізників і офіційні дані про завантаженість пунктів пропуску.

  • 40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    На українсько-польському кордоні виникли масштабні затримки через російські повітряні атаки та регулярне призупинення оформлення транспорту. На пункті пропуску «Дорогуськ — Ягодин» час очікування вантажівок сягнув 40 годин, у «Гребенному — Раві-Руській» перевищив добу, а в «Зосині — Устилузі» становив близько восьми годин. За даними польських митників, лише за кілька нічних годин було зафіксовано дев’ять сигналів повітряної тривоги, через які доводилося переривати роботу прикордонних переходів. Обмеження впливають не лише на міжнародні вантажні перевезення, а й на рух автобусів і легкових автомобілів.

    Про ускладнення ситуації повідомило Польське радіо, посилаючись на інформацію Податкової адміністрації Люблінського воєводства.

    Відомості також підтвердили «Європейська правда» та Delo.ua.

    За словами представника польської податкової адміністрації Міхала Деруся, повітряні загрози змушують прикордонні служби тимчасово переривати процедури оформлення транспорту.

    Через повторні зупинки пропускна спроможність переходів знижується, а транспорт накопичується на під’їздах до кордону.

    Найскладнішу ситуацію зафіксували в Дорогуську, де водіям вантажівок доводилося чекати майже дві доби.

    Дев’ять тривог за кілька годин

    Як пояснив Міхал Дерусь, протягом кількох годин уночі прикордонні служби отримали дев’ять сигналів про загрозу повітряних атак.

    Уранці попередження повторилися.

    Під час таких ситуацій служби безпеки змушені тимчасово призупиняти рух та оформлення транспорту.

    Це необхідно для захисту працівників пунктів пропуску, водіїв і пасажирів, які перебувають поблизу потенційно небезпечної території.

    Водночас зупинки порушують безперервність роботи митників і прикордонників.

    Після кожного відновлення оформлення службам необхідно опрацювати транспорт, який накопичився під час паузи.

    Якщо повітряна загроза повторюється кілька разів поспіль, черги можуть зростати навіть за умови подальшого відновлення звичайного режиму роботи.

    Таким чином, наслідки російських обстрілів відчуваються не лише в українських містах, а й у міжнародній транспортній системі, яка забезпечує сполучення України з Європейським Союзом.

    Де найбільші затори на польському кордоні

    За даними, оприлюдненими польською стороною 16 жовтня, найдовше вантажівкам доводилося чекати на переході «Дорогуськ — Ягодин».

    Там прогнозований час очікування на оформлення становив близько 40 годин.

    Другим за складністю був напрямок «Гребенне — Рава-Руська», де затримка перевищувала 24 години.

    На переході «Зосин — Устилуг» очікування сягало приблизно восьми годин.

    Водночас різні пункти пропуску мають різні правила щодо категорій транспорту, тому наведені показники не можна автоматично переносити на всі легкові автомобілі та автобуси.

    За інформацією польських митної та податкової служб, у черзі перед Гребенним перебували 880 вантажівок.

    У Зосині очікували оформлення ще 250 вантажних транспортних засобів.

    Загалом лише на цих двох напрямках польська сторона повідомляла про накопичення понад 1100 вантажівок.

    Дані стосуються конкретного періоду і можуть змінюватися протягом доби.

    Чому зупинки впливають на міжнародні перевезення

    Українсько-польський кордон залишається важливим транспортним маршрутом для економічного сполучення України з Європейським Союзом.

    Через автомобільні переходи здійснюють перевезення промислової продукції, продовольства, обладнання, сировини, товарів широкого вжитку та гуманітарних вантажів.

    Тому навіть короткочасні зупинки можуть створювати додаткові труднощі для перевізників.

    Особливо проблематичними є затримки для компаній, що працюють за графіками доставки та мають виконувати контрактні зобов’язання в установлені строки.

    Якщо вантажівка змушена чекати на кордоні понад добу, перевізнику може знадобитися змінювати подальший маршрут, графік водія або час прибуття до замовника.

    Окремі перевезення потребують дотримання температурного режиму та інших спеціальних умов транспортування.

    У таких випадках тривале очікування збільшує навантаження на транспортне обладнання й може спричиняти додаткові витрати.

    Проте точну суму економічних втрат через нинішні затримки польська сторона не оприлюднила.

    Тому говорити про конкретні збитки міжнародних перевізників у грошовому вимірі наразі передчасно.

    Попри тривоги, кордон продовжує працювати

    Важливо, що йдеться не про повне закриття українсько-польського кордону.

    За інформацією польських служб, протягом попередньої доби через автомобільні переходи Люблінського воєводства оформили понад три тисячі вантажівок і більш ніж 3700 легкових автомобілів.

    Це свідчить, що пропуск транспорту продовжується навіть за складних безпекових умов.

    Однак регулярні повітряні тривоги впливають на швидкість і стабільність оформлення.

    Крім того, на прикордонні традиційно можливі нерівномірні навантаження протягом тижня.

    Коли транспортні потоки збільшуються, а пропускні процедури тимчасово призупиняються, час очікування може суттєво зростати.

    Водночас не всі затримки пояснюються виключно повітряними тривогами: на черги можуть впливати також інтенсивність перевезень, організація митного контролю та особливості роботи кожного переходу.

    Російські атаки вже змушували Польщу евакуювати прикордонні переходи

    Нинішні затримки стали продовженням серії небезпечних подій на українсько-польському прикордонні.

    Раніше російські удари по українських об’єктах поблизу Польщі вже змушували польські служби запроваджувати додаткові заходи безпеки.

    Зокрема, 13 вересня російська атака відбулася поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

    За повідомленнями українських медіа, тоді постраждали об’єкти транспортної та паливної інфраструктури неподалік державного кордону.

    Унаслідок загрози польська сторона змушена була тимчасово припиняти роботу окремих переходів.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також повідомляв про евакуацію двох пунктів пропуску під час однієї з російських атак на об’єкти поблизу кордону.

    Після цих подій Варшава почала посилювати заходи захисту прикордонної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження польської сторони щодо можливих російських провокацій біля європейських кордонів України.

    У матеріалі йшлося про занепокоєння Варшави безпекою транспортних маршрутів, можливість нових ударів поблизу переходів та посилення охорони прикордонної інфраструктури.

    Польща посилює захист кордону

    На тлі російських атак польська влада приділяє додаткову увагу безпеці східного кордону.

    Йдеться про захист пунктів пропуску, координацію дій прикордонних служб і військових та підготовку до можливих нових загроз.

    Польські військові раніше розпочали облаштування додаткових захисних конструкцій поблизу окремих переходів.

    Серед заходів — встановлення спеціальних бар’єрів, здатних зменшувати небезпеку уламків і вибухової хвилі.

    При цьому підвищення рівня захисту не означає, що всі прикордонні переходи мають однакову систему укриттів або можуть безперервно працювати під час повітряної загрози.

    Рішення про тимчасові обмеження ухвалюються відповідними службами з урахуванням поточної ситуації.

    Прикордонна інфраструктура має критичне значення

    Україна продовжує модернізувати транспортні маршрути, які забезпечують зв’язок із країнами ЄС.

    Зокрема, у червні 2026 року було відкрито рух новим Північним обходом Рівного протяжністю 14,5 кілометра.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про відкриття цієї транспортної артерії, покликаної поліпшити логістику до західного кордону.

    Новий маршрут має значення для перевезень у напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів».

    Однак навіть розвиток автомобільних доріг не вирішує проблеми затримок, які виникають безпосередньо під час прикордонного оформлення.

    Додаткові труднощі можуть створювати також технічні зміни на пунктах пропуску.

    Наприклад, на українсько-польському кордоні впроваджують європейську систему в’їзду та виїзду EES, що передбачає електронну реєстрацію й біометричні процедури для певних категорій мандрівників.

    Про особливості її запуску «Ненька інфо» повідомляла раніше.

    Водночас нинішні 40-годинні черги польські служби пов’язують насамперед із перервами у роботі під час повітряних тривог та накопиченням транспорту.

    Що потрібно знати водіям і пасажирам

    Перед виїздом до українсько-польського кордону варто перевіряти поточну ситуацію на конкретному пункті пропуску.

    Для цього можна користуватися офіційним польським сервісом моніторингу черг та повідомленнями Державної прикордонної служби України.

    Оскільки інформація регулярно оновлюється, дані, оприлюднені навіть кілька годин тому, можуть уже не відповідати фактичній ситуації.

    Особливо уважними варто бути міжнародним перевізникам, водіям автобусів та пасажирам, які планують подальші пересадки.

    Важливо передбачати додатковий запас часу та стежити за повідомленнями перевізників щодо можливих змін розкладу.

    При цьому не варто самостійно змінювати пункт пропуску без перевірки, чи дозволено через нього рух відповідної категорії транспорту.

    Станом на 17 жовтня на українсько-польському кордоні зберігається ризик нових затримок через повторні російські атаки та повітряні тривоги.

    За даними польських служб, під час зафіксованого напередодні загострення очікування в Дорогуську сягало 40 годин, у Гребенному перевищувало добу, а в Зосині становило близько восьми годин.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності повітряних загроз, організації пропускних процедур та кількості транспорту, який прибуватиме до кордону.

    Нинішні події демонструють, що наслідки російської агресії виходять за межі безпосередньо атакованих українських територій, впливаючи також на безпеку, транспортні потоки та економічне сполучення України з Європейським Союзом.

  • Тривога на кордоні НАТО: Польща евакуювала два КПП і зупинила аеропорти через атаку РФ

    Тривога на кордоні НАТО: Польща евакуювала два КПП і зупинила аеропорти через атаку РФ

    Масована російська повітряна атака на Україну вранці 23 вересня змусила Польщу перейти до посилених заходів безпеки вздовж українського кордону. Польські військові підняли в небо бойову авіацію, системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перевели у стан підвищеної готовності, а мешканці Люблінського воєводства отримали екстрені попередження про можливу повітряну загрозу. На деякий час також евакуювали персонал двох прикордонних переходів і призупинили роботу аеропортів Любліна та Жешува. Про це повідомляють місцеві видання Polsat News, RMF24 і Polskie Radio.

    Оперативне командування Збройних сил Польщі пояснило, що військова авіація почала діяти у польському повітряному просторі через російські удари по території України із застосуванням засобів повітряного нападу.

    У Варшаві наголосили: це були превентивні дії, спрямовані передусім на захист районів, які межують із територіями України, де існувала підвищена небезпека.

    Приблизно за пів години бойові літаки завершили операцію. Польські військові повідомили, що порушення повітряного простору країни не було зафіксовано. Після завершення військової операції цивільні аеропорти також повернулися до штатної роботи.

    Евакуювали Дорогуськ і Зосін

    Одним із найбільш показових рішень стала тимчасова евакуація працівників прикордонних пунктів у Люблінському воєводстві.

    Йдеться про Дорогуськ, який розташований навпроти українського пункту пропуску «Ягодин», та Зосін, суміжний з українським «Устилугом».

    Близько 07:00 за місцевим часом там тимчасово призупинили оформлення людей і транспорту, а працівників відвели у безпечні місця. Тривога тривала приблизно 20 хвилин. Після її скасування обидва переходи відновили роботу.

    Польська система контролю кордону вже того ж ранку показувала актуальні черги на Дорогуську та Зосіні, що підтверджувало повернення пунктів до роботи після короткої перерви.

    Це особливо привертає увагу через те, що район Ягодина — Дорогуська протягом останніх тижнів уже кілька разів опинявся поблизу російських ударів.

    17 вересня російський безпілотник вибухнув на Волині приблизно за чотири кілометри від польського кордону. Тоді Польща також піднімала бойову авіацію через наближення повітряної цілі. Про цей інцидент писала «Ненька інфо».

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку — Ненька інфо

    Ще раніше, 13 вересня, російські дрони атакували прикордонний район Ягодина. Тоді постраждала інфраструктура неподалік міжнародного переходу, а також було пошкоджено локомотив поїзда «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно відвели в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава» — Ненька інфо

    Польща зупинила два аеропорти

    Через необхідність забезпечити свободу маневру військової авіації польські диспетчери також тимчасово призупинили цивільні операції в аеропортах Любліна та Жешува.

    Аеропорт Жешува має особливе значення для України: регіон роками залишається одним із ключових логістичних вузлів для міжнародного сполучення та західної допомоги.

    Польське агентство аеронавігаційного обслуговування пояснило, що обмеження були запроваджені саме через роботу військової авіації, а не через безпосереднє ураження чи появу російського об’єкта над аеропортами. Після завершення операції цивільні рейси дозволили відновити.

    Людям розіслали термінове попередження

    Мешканці Люблінського воєводства вранці отримали повідомлення від польського Урядового центру безпеки — Alert RCB.

    У ньому йшлося про російську повітряну атаку на територію України та роботу польської військової авіації. Тривогу скасували після того, як безпосередня загроза з боку російського повітряного удару зменшилася.

    Подібні попередження останніми тижнями стали для східних регіонів Польщі значно частішими.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Варшава прискорила створення ширшої системи повітряного оповіщення поблизу українського кордону. Вона має поєднувати сирени, мобільні повідомлення, роботу кризових служб та мережу укриттів.

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги — Ненька інфо

    Напередодні Польща додатково посилила сам кордон

    Особливо показово, що нинішня тривога сталася буквально наступного дня після того, як польська влада оголосила про нові заходи захисту українсько-польського прикордоння.

    22 вересня міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив про посилення охорони шести прикордонних переходів з Україною. Поблизу кордону розгорнули додаткові позиції протиповітряної оборони, а для працівників переходів почали облаштовувати укриття.

    Польське радіо також повідомляло про розгортання систем Patriot та зміцнення оборонної інфраструктури. Польська влада пояснювала це тим, що на тлі російських ударів не можна виключати нових небезпечних інцидентів біля кордону.

    Фактично вже наступного ранку частину цих нових процедур довелося застосувати на практиці.

    Гучний вибух у Польщі виявився звуковим ударом

    Під час військової операції частина мешканців центральної Польщі повідомляла про потужний вибух.

    Польські військові згодом пояснили, що звук був пов’язаний не з російським ударом, а з подоланням звукового бар’єру польськими бойовими літаками.

    Таким чином, підтверджень падіння російської ракети чи дрона на польській території під час цієї конкретної атаки немає.

    Це принциповий момент: Польща підняла авіацію та запровадила низку обмежень через високий рівень загрози біля кордону, але 23 вересня порушення польського повітряного простору не зафіксували.

    Що відбувалося в Україні

    Причиною таких заходів стала масштабна російська атака, яка тривала від вечора 22 вересня.

    Як уже писала «Ненька інфо», Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливістю удару стало використання 82 реактивних «Шахедів».

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — Ненька інфо

    Станом на ранок українські Повітряні сили повідомляли про десятки влучань і падінь уламків у різних областях.

    На цьому тлі реакція Польщі була спрямована насамперед на недопущення несподіваного проникнення повітряних цілей у її простір та захист районів поблизу українського кордону.

    Отже, ранок 23 вересня на польсько-українському кордоні пройшов у режимі підвищеної готовності: винищувачі були в небі, два аеропорти тимчасово зупинилися, Дорогуськ і Зосін евакуювали, а жителі прикордонного регіону отримали термінове попередження. Водночас польська армія після завершення операції повідомила, що повітряний простір країни залишився непорушеним.

  • На кордоні з Польщею запускають систему EES: що зміниться для українців

    На кордоні з Польщею запускають систему EES: що зміниться для українців

    Польща розпочинає поетапний запуск нової європейської системи в’їзду/виїзду EES (Entry/Exit System) на пунктах пропуску, що межують з Україною. Система має пришвидшити і підсилити контроль, а також допомагатиме ЄС відстежувати строки перебування іноземців у Шенгенській зоні.

    За інформацією прикордонних відомств, першими у Люблінському воєводстві підключаються:
    — 4 листопада — автомобільний пункт «Долгобичув—Угринів»;
    — 5 листопада — пункт «Зосин—Устилуг»;
    — 6 листопада — автомобільний і залізничний переходи «Дорогуськ—Ягодин».

    EES передбачає сканування паспортних документів і збір біометричних даних для осіб, які не є громадянами ЄС: прикордонники робитимуть фото та зніматимуть відбитки пальців. Дані зберігатимуться у централізованій базі для контролю кратності в’їздів/виїздів та дотримання строків перебування.

    Польська сторона наголошує: загальний порядок перетину кордону не змінюється, але на старті можливі тимчасові затримки через первинну реєстрацію мандрівників у системі. Подорожнім радять закладати додатковий час на проходження контролю та заздалегідь підготувати документи.

    EES — частина ширшої реформи зовнішнього кордону ЄС, покликаної зменшити черги, посилити безпеку й боротьбу з нелегальною міграцією, а також автоматизувати перевірку дотримання 90-денного ліміту перебування для безвізових мандрівників.

  • На Волині митники затримали чоловіка з 100 кг російської ікри

    На Волині митники затримали чоловіка з 100 кг російської ікри

    На Волині митники зупинили спробу ввезення до України майже 100 кілограмів російської продукції — червоної ікри та крабового м’яса. Заборонені товари виявили у мікроавтобусі українця, який повертався додому з Європи через пункт пропуску «Устилуг».

    Під час огляду транспортного засобу працівники Волинської митниці знайшли в салоні контейнери та скляні банки з морепродуктами, на яких було маркування «РФ, Камчатський край». Загальна вартість продукції оцінюється приблизно у 170 тисяч гривень.

    Ікра та крабове м’ясо не були сховані, однак їхнє походження порушувало встановлені норми. Згідно з рішенням уряду, імпорт товарів російського походження заборонений з 2015 року, а з квітня 2022-го діє повне торговельне ембарго з державою-агресором.

    Усю продукцію вилучили та передали на склад митниці. На порушника склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України. Стаття передбачає штраф і можливу конфіскацію товару.

    Остаточне рішення у справі ухвалюватиме суд.