Golosnovinua.com

Позначка: Ужгород

  • $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    Ужгород закріплюється серед найдорожчих міст України для оренди житла. В окремих новобудовах власники вже виставляють двокімнатні квартири за 1600–2000 доларів на місяць, тобто приблизно 72–90 тис. грн залежно від курсу.

    Йдеться переважно про нове житло у центральних або престижних районах, з ремонтом, меблями та автономними системами. В окремих оголошеннях власники окремо наголошують, що у квартирі постійно є електроенергія, що напередодні складної зими стало додатковою перевагою.

    Так, одна з двокімнатних квартир площею 40 кв. м пропонується за 1700 доларів, інша — за 1600 доларів, а за більш просторе житло площею 68 кв. м просять уже 2000 доларів на місяць.

    Водночас такі ціни не означають, що весь ринок Ужгорода вже перейшов у діапазон 70–90 тис. грн. У відкритих оголошеннях залишаються значно дешевші варіанти: наприклад, двокімнатні квартири можна знайти приблизно за 22,5–36 тис. грн на місяць.

    За даними ЛУН, ще на початку серпня медіанна оренда в Ужгороді становила 22,5 тис. грн за однокімнатну квартиру та 36 тис. грн за двокімнатну. За пів року двокімнатне житло подорожчало приблизно на 44%.

    Причини такого попиту залишаються тими самими: відносно безпечніше розташування міста, близькість до кордону ЄС, велика кількість внутрішньо переміщених людей та обмежена пропозиція якісного житла. Напередодні зими до цього додається попит на квартири з автономним опаленням, генераторами або гарантованим електропостачанням.

    «Ненька інфо» раніше вже писала про подорожчання оренди в Україні. У червні видання зазначало, що саме Ужгород залишається найдорожчим містом для орендарів, а середня вартість двокімнатного житла тоді становила близько 33 тис. грн. Серед причин називали стабільний попит з боку ВПО, дефіцит пропозиції та відносну безпеку регіону. Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін — «Ненька інфо»

    Тож нинішні пропозиції по 70–90 тис. грн — це радше верхній, преміальний сегмент ринку, але вони добре показують, наскільки сильно змінився попит на якісне житло в Ужгороді. Для багатьох місцевих орендарів навіть середні ціни вже залишаються дуже високими порівняно з рівнем зарплат.

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала значні інвестиції в криптовалюту, нерухомість в Ужгороді та мільйонні доходи. Найбільшу увагу привернули дані про вкладення майже 1 мільйона доларів у цифрові активи протягом 2024–2025 років. Відомості містяться в електронній декларації посадовиці за минулий рік.

    Згідно з оприлюдненими даними, упродовж останніх двох років суддя здійснила масштабні інвестиції у криптовалюту. Загальний обсяг задекларованих вкладень становить майже один мільйон доларів США в еквіваленті. На тлі зростання популярності цифрових активів в Україні така сума стала однією з найбільш помітних серед декларацій представників судової системи.

    Окрім криптовалютних активів, Ганна Фазикош задекларувала низку об’єктів нерухомості. У 2025 році вона придбала квартиру в Ужгороді площею 70,85 квадратного метра. Задекларована вартість житла становить 531 588 гривень.

    Також у власності голови суду перебуває житловий будинок у селі Минай Ужгородського району площею понад 255 квадратних метрів. Його вартість у декларації зазначена на рівні понад 1 млн гривень.

    Крім житлової нерухомості, суддя володіє двома земельними ділянками. Одна з них розташована у селі Минай та має площу 1000 квадратних метрів. Інша знаходиться в Ужгороді та також займає 1000 квадратних метрів.

    Окремо в декларації вказано кілька об’єктів незавершеного будівництва. Зокрема, йдеться про житловий будинок в Ужгороді площею понад 276 квадратних метрів, який наразі перебуває на стадії будівництва. Також задекларовано недобудовану квартиру площею 126,81 квадратного метра та ще один об’єкт незавершеного будівництва.

    Серед рухомого майна Ганна Фазикош вказала право користування автомобілем Skoda Kodiaq 2020 року випуску. Вартість транспортного засобу становить понад 1 мільйон гривень. Водночас власником автомобіля вказаний Ігор Чемодуров.

    Також у декларації зазначено, що у 2022 році суддя придбала кооперативні права в житлово-будівельному кооперативі «Нікос».

    Основним джерелом доходу посадовиці залишається робота в судовій системі. За 2025 рік Ганна Фазикош отримала понад 2,57 млн гривень заробітної плати на посаді голови Закарпатського апеляційного суду. Таким чином середньомісячний дохід становив близько 214 тисяч гривень.

    Крім суддівської винагороди, у декларації зазначені й інші джерела доходів. Зокрема, від Ужгородського національного університету суддя отримала 7638 гривень заробітної плати. Також понад 36 тисяч гривень було отримано за продаж електроенергії за «зеленим тарифом».

    Ще одним суттєвим джерелом надходжень стали кошти від Анни Чемодурової. У декларації вказано отримання 780 тисяч гривень як часткове повернення фінансової допомоги.

    Готівкою голова суду зберігає 10 тисяч доларів США. На банківських рахунках розміщено понад 886 тисяч гривень та понад 1300 євро.

    Поява значних криптовалютних активів у деклараціях державних службовців останніми роками стала помітною тенденцією. Україна входить до числа держав із найвищим рівнем використання криптовалют серед населення, а після запуску електронного декларування цифрові активи стали обов’язковими для відображення у фінансових звітах чиновників.

    Водночас експерти у сфері фінансового моніторингу наголошують, що криптовалютні активи залишаються одними з найскладніших для оцінки через високу волатильність ринку та різницю у методиках визначення вартості.

    Оприлюднення декларацій посадовців є частиною антикорупційної системи України та механізмом громадського контролю за статками осіб, які займають державні посади. Усі подані дані можуть перевірятися Національним агентством з питань запобігання корупції у межах повної перевірки декларацій.

    Наразі інформація про криптовалютні активи, нерухомість та доходи голови Закарпатського апеляційного суду залишається відкритою у відповідних державних реєстрах і вже викликала активне обговорення в інформаційному просторі через масштаби задекларованих інвестицій у цифрові активи.

  • «Укрзалізниця» кардинально змінює рух поїздів

    «Укрзалізниця» кардинально змінює рух поїздів

    «Укрзалізниця» оголосила про масштабне оновлення літнього графіка руху поїздів, яке набуде чинності вже з 28 червня 2026 року. Компанія адаптувала розклад до традиційного сезонного зростання пасажиропотоку, коли українці масово подорожують на відпочинок, до родичів та туристичних локацій у Карпатах. У новому графіку передбачено запуск додаткових рейсів, подовження популярних маршрутів, прискорення окремих поїздів та збільшення частоти курсування низки напрямків.

    Як повідомили в «Укрзалізниці», загалом літній графік передбачає 12 нових рейсів, прискорення трьох популярних поїздів, подовження чотирьох маршрутів до гірських районів Карпат та переведення восьми поїздів із графіка через день на щоденне курсування.

    Однією з головних новацій стане зміна маршруту флагманського поїзда №1/2 «Єдність». Замість кінцевої станції Ворохта він курсуватиме до Рахова. Таким чином маршрут Харків – Рахів стане найдовшим серед усіх флагманських поїздів країни. Його протяжність становитиме 1325 кілометрів. У компанії зазначають, що це рішення дозволить забезпечити пряме сполучення між східними регіонами країни та найпопулярнішими туристичними локаціями Закарпаття.

    Ще одним важливим нововведенням стане переведення поїзда №55/56 Київ – Рахів на щоденне курсування. Раніше він ходив не щодня, однак високий попит серед туристів, родин із дітьми та військовослужбовців змусив залізничників переглянути графік. Відтепер поїзд курсуватиме щодня, що дозволить збільшити кількість доступних місць у найпопулярнішому напрямку літнього сезону.

    Пасажирів також очікують зміни на маршруті поїзда №29/30 «Сакура», який сполучає Київ та Ужгород. Його графік буде оптимізований, завдяки чому час у дорозі скоротиться в обох напрямках. В «Укрзалізниці» наголошують, що це одна з найочікуваніших змін для мешканців Закарпаття та туристів, які обирають подорожі до регіону залізницею.

    Крім того, до станції Ясіня продовжено маршрути одразу кількох поїздів. Йдеться про сполучення Київ – Івано-Франківськ та Чернігів – Івано-Франківськ. Завдяки цьому пасажири отримають можливість без пересадок дістатися гірських районів Закарпаття, зокрема популярних туристичних центрів поблизу Рахова та Драгобрата.

    Серед абсолютно нових маршрутів літнього сезону компанія анонсувала запуск нічного експреса Дніпро – Мукачево, який забезпечить пряме сполучення між центральною частиною країни та Закарпаттям. Також з’явиться денний поїзд Дніпро – Одеса, що має стати популярним серед відпочивальників під час літніх подорожей до Чорного моря.

    Окрему увагу залізничники приділили внутрішнім перевезенням. Нові маршрути отримають також пасажири напрямків Київ – Івано-Франківськ, Миколаїв – Івано-Франківськ та Харків – Кременчук. Очікується, що це дозволить частково розвантажити існуючі поїзди та покращити транспортну доступність регіонів.

    У компанії визнають, що через війну та обмеженість рухомого складу можливості для суттєвого збільшення кількості вагонів залишаються обмеженими. Водночас фахівці кілька місяців працювали над оптимізацією обороту наявного парку вагонів та локомотивів, що й дозволило сформувати новий літній графік без значних додаткових ресурсів.

    «Укрзалізниця» звертає увагу пасажирів, що продаж квитків на нові та оновлені рейси вже відкрито, однак деякі поїзди з’являтимуться в системі поступово протягом найближчих днів. Перевіряти наявність квитків можна через офіційний мобільний застосунок або сайт компанії.

    Літнє оновлення графіка стало одним із найбільших за останні роки. Воно спрямоване на задоволення підвищеного попиту на перевезення до туристичних регіонів України, насамперед Карпат і Закарпаття. За даними компанії, саме ці напрямки традиційно демонструють найвищі показники заповнюваності у літній період.

    Напередодні «Укрзалізниця» також повідомляла про тимчасові зміни у графіку руху приміських поїздів у Київській та Львівській областях, пов’язані з проведенням ремонтних робіт на окремих ділянках інфраструктури.

    Таким чином новий літній графік має зробити подорожі Україною більш зручними та доступними. Найбільше виграють пасажири, які планують поїздки до Карпатського регіону, адже саме на цей напрямок припадає більшість нових маршрутів та збільшення частоти курсування поїздів.

  • Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок 46-річному жителю Закарпаття, який намагався продати 11-місячного хлопчика за кордон під виглядом усиновлення іноземцями. Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, засуджений планував організувати незаконне вивезення немовляти до Іспанії та отримати за це близько 25 тисяч доларів. Для реалізації схеми він знайшов жінку із Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, та запропонував їй 5 тисяч доларів за передачу дитини для «усиновлення».

    Слідчі встановили, що чоловік двічі зустрічався з матір’ю хлопчика, фотографував дитину та надсилав світлини потенційним «замовникам». Також він підготував пакет документів для виїзду за кордон, інструктував жінку щодо проходження контролю на кордоні та супроводжував її разом із малюком до пункту пропуску «Малі Селменці» на Закарпатті.

    Правоохоронці затримали чоловіка у червні 2023 року безпосередньо під час спроби перетину державного кордону. Відтоді він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України — замах на торгівлю людиною, вчинений щодо малолітньої дитини.

    В Офісі генпрокурора зазначили, що суд призначив максимальне покарання, передбачене санкцією статті, — 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Це вже не перший резонансний злочин, у якому фігурує засуджений. Раніше, у червні 2025 року, його засудили за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого українського військовослужбовця.

    За інформацією прокуратури, чоловік був хрещеним батьком загиблого воїна та користувався довірою його рідних. Слідство встановило, що він переказував державні виплати на власні банківські рахунки, знімав гроші готівкою та використовував їх для особистих потреб.

    Також відомо, що до цього чоловік працював вихователем у місцевому інтернаті.

    Правоохоронці наголошують, що випадки торгівлі людьми, особливо дітьми, залишаються одним із найтяжчих злочинів проти людини. В умовах війни та складної соціально-економічної ситуації ризики експлуатації вразливих категорій населення лише зростають.

    За даними Нацполіції та прокуратури, злочинці часто намагаються маскувати незаконне вивезення дітей під усиновлення, евакуацію або гуманітарну допомогу. Особливу увагу правоохоронці приділяють прикордонним регіонам, де ризики незаконного переміщення людей є традиційно вищими.

    В Україні за торгівлю людьми передбачене покарання до 15 років позбавлення волі залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Якщо злочин вчиняється щодо дитини або організованою групою, відповідальність суттєво посилюється.

    Вирок Ужгородського міськрайонного суду наразі ще не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Уперше з початку повномасштабної війни Ужгород зазнав атаки російських ударних безпілотників, унаслідок чого в місті пролунали вибухи та зафіксовано влучання по об’єктах критичної інфраструктури. Подія стала безпрецедентною для Закарпаття, адже регіон тривалий час вважався відносно тиловим і не перебував під регулярними ударами дронів-камікадзе.

    Близько 15:00 у Закарпатській області було оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування російських безпілотників. Вже за годину ситуація почала стрімко загострюватися — у повітряному просторі регіону зафіксували рух ворожих БпЛА. Про це повідомив очільник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, закликавши мешканців негайно прямувати в укриття та не ігнорувати сигнали тривоги.

    Паралельно Повітряні сили України повідомляли про зміну траєкторії дронів та їхній рух у напрямку різних населених пунктів області, зокрема Мукачева. Ситуація розвивалася динамічно, а кількість повітряних цілей у регіоні зростала.

    Близько 16:32 в Ужгороді пролунали перші вибухи. За даними журналіста Віталій Глагола, у місті було зафіксовано щонайменше кілька влучань. Попередньо один із російських дронів влучив в об’єкт критичної інфраструктури в районі мікрорайону Дравці. Ще один удар, за попередньою інформацією, припав на район мікрорайону Табла, де безпілотник міг уразити будівлю в промисловій зоні поблизу підприємства «Турбогаз Ужгород».

    Це підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для нафтогазової галузі та енергетичної інфраструктури, зокрема для транспортування й зберігання енергоресурсів. Саме тому цей напрямок атаки розглядається як потенційно прицільний удар по промислових потужностях регіону.

    Окремо повідомлялося про ще один вибух у районі вулиці Карпатської України. У різних частинах міста протягом атаки було чутно роботу систем протиповітряної оборони та стрілецьку стрільбу, що свідчить про спроби збити або подавити інші дрони, які перебували в повітрі над містом.

    Після завершення активної фази повітряної тривоги міський голова Богдан Андріїв підтвердив, що Ужгород уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії зазнав атаки ворожих безпілотників. За його словами, внаслідок ударів зафіксовано влучання в об’єкт критичної інфраструктури, однак, за попередніми даними, жертв і постраждалих серед цивільного населення немає.

    Водночас ситуація в регіоні залишалася напруженою і після ударів по обласному центру. Повідомлялося про нові повітряні цілі в межах Закарпатської області, а також про загрозу повторних атак. Зокрема, за даними місцевих джерел, дрони фіксувалися в напрямку Мукачева, що змусило систему ППО та екстрені служби продовжувати роботу в посиленому режимі.

    Під ударом опинилися й інші населені пункти області. У місті Свалява зафіксовано влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури, після чого виникла пожежа. Місцеві служби були змушені оперативно реагувати на наслідки атаки, аби не допустити подальшого поширення вогню та можливих аварій у енергосистемі.

    Загалом, за словами керівництва області, це була наймасованіша атака на Закарпаття від початку повномасштабної війни. Вибухи фіксувалися одразу в кількох громадах, а повітряна тривога тривала протягом тривалого часу через постійну появу нових повітряних загроз.

    На тлі атаки місцева влада та військові адміністрації наголошували на необхідності суворо дотримуватися правил безпеки та не залишати укриттів до офіційного відбою тривоги. Наразі в Ужгороді та області продовжують працювати екстрені служби, які оцінюють масштаби руйнувань, перевіряють стан інфраструктури та ліквідовують наслідки ударів.

    Ситуація залишається контрольованою, однак наслідки атаки ще уточнюються, а регіон перебуває у стані підвищеної готовності через ризик повторних ударів.

  • Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок різко розкритикував політику прем’єр-міністра Роберта Фіцо щодо Росії після того, як російські ударні безпілотники під час масованої атаки по Україні наблизилися до кордонів Словаччини, зокрема в районі Ужгорода. Про це він написав у соцмережі X, коментуючи нічні події та реакцію словацької влади.

    За словами Корчка, поява російських дронів поблизу словацького кордону є прямим наслідком політичного курсу уряду Фіцо щодо Москви. Він наголосив, що подібні інциденти демонструють, як війна Росії проти України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав ЄС і НАТО.

    “Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна”, — заявив колишній очільник словацького МЗС, підкресливши, що такі дії Кремля становлять загрозу не лише Україні, а й усьому регіону Центральної Європи.

    На тлі атаки Словаччина тимчасово призупиняла роботу одного з прикордонних пунктів пропуску з Україною приблизно на дві години. Рішення було ухвалене з міркувань безпеки після фіксації повітряної загрози поблизу державного кордону.

    Інцидент із російськими безпілотниками стався на тлі загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно безпечними через географічну віддаленість від лінії фронту. Однак останні місяці Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі в західній частині країни, використовуючи дрони-камікадзе та ракети.

    Водночас увагу привернула й реакція сусідніх країн. Зокрема, в Угорщині, де нещодавно відбулася зміна уряду, вперше за весь час повномасштабної війни викликали посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари російських дронів по Закарпатській області. Це рішення розглядають як помітне посилення дипломатичної реакції Будапешта.

    Критика на адресу Роберта Фіцо з боку Івана Корчка вписується у ширшу політичну дискусію в Словаччині щодо зовнішньополітичного курсу країни. Чинний прем’єр неодноразово виступав із заявами про необхідність відновлення діалогу з Росією та скорочення військової підтримки України, що викликає суперечки як усередині країни, так і серед партнерів у Європейському Союзі.

    Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, які відвідали російську столицю та провели зустріч із Володимиром Путіним. Після візиту він заявив, що Україна нібито повинна вести прямі переговори з російським керівництвом, якщо прагне завершення війни.

    Ця поїздка викликала різку реакцію в частині європейських політичних кіл, які розцінили її як сигнал відходу від спільної позиції ЄС щодо Росії. Водночас у Братиславі перед візитом заявляли, що Фіцо мав намір передати Путіну певні “послання” від українського керівництва, однак згодом у Кремлі повідомили, що жодних офіційних послань від української сторони не отримували.

    Після інциденту з російськими дронами поблизу кордонів Словаччини дискусія про безпеку регіону та політику щодо Росії знову загострилася. Експерти відзначають, що навіть епізодичні наближення бойових безпілотників до території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть впливати на їхні внутрішньополітичні дебати щодо війни в Україні та відносин із Кремлем.

  • Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Влада Угорщини вперше офіційно викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ після російської повітряної атаки на територію України, зокрема на Закарпатську область. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, коментуючи результати першого засідання нового складу уряду, повідомляє угорське медіа HVG

    За словами Мадяра, уряд Угорщини рішуче засуджує російський удар по західних регіонах України, включно із Закарпаттям, який відбувся 13 травня в межах масованої атаки РФ. Він наголосив, що цей інцидент став одним із ключових питань урядового засідання, після якого було ухвалено рішення про дипломатичну реакцію.

    Як повідомляється, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла до МЗС на офіційну зустріч, яка має відбутися у четвер о 11:30. Під час цієї розмови угорська сторона планує вимагати пояснень щодо атак на територію України поблизу угорського кордону.

    У Будапешті зазначили, що йдеться щонайменше про п’ять ударів дронами по Закарпатській області. За попередніми даними угорської сторони, у місті Свалява було пошкоджено об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема трансформатор і залізничну станцію. В Ужгороді ударів зазнав один із промислових об’єктів.

    Цей крок угорського уряду вже називають помітною зміною дипломатичної практики Будапешта щодо Росії. Раніше, за часів попереднього міністра закордонних справ Петера Сійярто, Угорщина утримувалася від виклику російського посла навіть після масштабних російських атак по території України, включно із Закарпаттям. Це неодноразово ставало предметом критики з боку угорських опозиційних політиків і незалежних медіа, які звинувачували уряд у надто м’якій позиції щодо Москви.

    Нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан після останніх подій заявила про “глибоке засудження” російських ударів і наголосила, що ситуація буде детально розглянута на рівні уряду. За її словами, Угорщина відстежує наслідки атак та має інформацію про використання безпілотників у регіоні.

    Варто зазначити, що Закарпаття традиційно вважається одним із найбільш безпечних регіонів України через географічну віддаленість від фронту та близькість до кордонів ЄС і НАТО. Саме тому будь-які удари по цій території викликають підвищену увагу сусідніх держав, зокрема Угорщини, яка має спільний кордон із Закарпатською областю.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже відреагував на заяву Будапешта, відзначивши оперативність нової очільниці угорського МЗС та подякувавши за публічне засудження російських ударів. Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по західних регіонах є частиною ширшої стратегії РФ, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури по всій території країни.

    Експерти відзначають, що рішення про виклик російського посла може мати як політичне, так і символічне значення. З одного боку, це сигнал про посилення реакції Угорщини на безпекові загрози біля її кордонів. З іншого — спроба нового уряду продемонструвати більш збалансовану позицію в європейському контексті, де Будапешт часто критикують за надто обережну або навіть лояльну риторику щодо Кремля.

    Водночас поки що невідомо, чи означатиме цей дипломатичний крок довгострокову зміну політики Угорщини щодо Росії, чи є реакцією лише на конкретний інцидент поблизу кордону та внутрішньополітичний тиск. У будь-якому разі, подія вже стала помітним сигналом у регіональній дипломатії та привернула увагу як в Україні, так і в країнах ЄС.

  • Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    В Україні вперше винесено судовий вирок у справі щодо перешкоджання діяльності представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з боку працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд у Закарпатській області після розгляду матеріалів, що стосуються інциденту під час офіційного моніторингового візиту.

    Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі. За його словами, йдеться про прецедентне рішення, яке підтверджує юридичну відповідальність за створення перешкод у роботі інституції парламентського контролю.

    Суть справи полягала в тому, що під час перевірки одного з підрозділів ТЦК та СП на Закарпатті представникам Офісу Омбудсмана не було надано доступу до службових приміщень, а також до необхідної документації. Це, згідно з позицією сторони обвинувачення та висновками суду, є порушенням законодавства, яке гарантує безперешкодну діяльність Уповноваженого з прав людини та його представників під час здійснення моніторингових візитів.

    Як зазначив Дмитро Лубінець, подібні випадки не є поодинокими і фіксуються в різних регіонах України. За його словами, йдеться про системну проблему, яка проявляється у різних формах: відмові у доступі до приміщень, ненаданні інформації, спробах блокування перевірок, а іноді й створенні штучних перешкод для роботи моніторингових груп.

    Омбудсман наголосив, що такі дії безпосередньо впливають на можливість держави забезпечувати контроль за дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану, коли діяльність ТЦК та СП перебуває у фокусі підвищеної суспільної уваги. Він підкреслив, що парламентський контроль не може бути обмежений або заблокований, а всі спроби перешкоджання мають отримувати правову оцінку.

    Окрему увагу в цій справі привернули обставини, зафіксовані під час перевірки на Закарпатті. За словами Лубінця, під час моніторингового візиту могли бути виявлені потенційно серйозні порушення прав людини, зокрема ймовірні випадки незаконного утримання осіб, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки жорстокого або нелюдського поводження. Саме це, за його словами, могло стати причиною спроб обмежити доступ перевіряючих до інформації та приміщень.

    Уповноважений наголосив, що всі ці факти були задокументовані під час перевірки і передані до відповідних правоохоронних органів для подальшого розслідування. Він підкреслив, що держава має забезпечити прозорість роботи всіх інституцій, які залучені до процесів мобілізації та військового обліку, а також гарантувати дотримання прав громадян.

    «Ми не лише зафіксували ці порушення, але й довели, що спроби обмежити доступ представників Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал: закон має працювати для всіх однаково», — зазначив Лубінець, коментуючи рішення суду.

    Судове рішення в Ужгороді, за оцінками експертів, може стати важливим прецедентом у практиці контролю за діяльністю ТЦК та СП, оскільки вперше офіційно встановлено факт перешкоджання роботі представників Омбудсмана з боку їхнього працівника. Це підкреслює, що навіть у період воєнного стану діяльність державних органів має залишатися в межах закону і підлягати контролю з боку незалежних інституцій.

    Водночас тема діяльності ТЦК та СП залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. В останні місяці в Україні неодноразово повідомлялося про інциденти за участю працівників цих структур, які ставали предметом перевірок та розслідувань. Зокрема, раніше фіксувалися конфліктні ситуації у різних регіонах країни, що лише посилює суспільну дискусію щодо прозорості та законності мобілізаційних процедур.

    На цьому тлі рішення Ужгородського міськрайонного суду розглядається як сигнал про посилення юридичної відповідальності за дії, які перешкоджають роботі контрольних інституцій держави. Воно також підкреслює важливість забезпечення доступу Омбудсмана до інформації та об’єктів перевірки як ключового елементу системи захисту прав людини в Україні.

    Дмитро Лубінець наголосив, що всі подібні випадки й надалі перебуватимуть під його особистим контролем, а Офіс Омбудсмана продовжить системну роботу з моніторингу дотримання прав людини у всіх сферах, включно з діяльністю військових та мобілізаційних структур.

  • Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    В Ужгороді правоохоронці викрили резонансне вбивство українського військовослужбовця, до якого причетна 26-річна жінка, завербована російськими спецслужбами. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора України та Національній поліції України.

    Тіло військового було виявлено 13 квітня в орендованій квартирі. Спочатку слідство розглядало версії природної смерті або наслідків надмірного вживання алкоголю. Однак подальша перевірка обставин та аналіз останніх контактів загиблого дозволили встановити, що перед смертю він перебував у компанії жінки, яка згодом стала головною підозрюваною.

    Слідчі з’ясували, що підозрювана — уродженка Запоріжжя, яка тимчасово проживала в Ужгороді, — встановила контакт із представником російських спецслужб через месенджер. За виконання завдання їй пообіцяли винагороду в розмірі 3 тисяч доларів США.

    Згідно з матеріалами справи, жінка мала отримати інформацію з мобільного телефону українського військового. Для цього вона познайомилася з ним і налагодила довірливі стосунки.

    Під час однієї із зустрічей в орендованій квартирі підозрювана, за даними слідства, підлила чоловікові в напій невідому речовину. Через кілька годин після її вживання військовий знепритомнів і помер.

    Після цього жінка сфотографувала тіло та передала звіт своєму куратору з Росії. Також вона намагалася приховати сліди злочину — знищила ємність із залишками речовини та інсценувала обставини, які могли б вказувати на нещасний випадок.

    Лише зранку підозрювана викликала швидку допомогу, пояснюючи смерть чоловіка нібито надмірним вживанням алкоголю. Проте завдяки оперативним діям слідчих вдалося встановити реальні обставини події та довести зв’язок жінки з російськими спецслужбами.

    Правоохоронці затримали її в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Дії підозрюваної кваліфіковано за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Суд уже обрав їй запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Наразі триває досудове розслідування. Призначено низку експертиз, зокрема судово-медичну, результати яких можуть вплинути на подальшу правову кваліфікацію злочину.

    Цей випадок став ще одним підтвердженням активної діяльності російських спецслужб на території України, зокрема спроб вербування громадян для виконання диверсійних або розвідувальних завдань.

    Правоохоронці наголошують, що подібні злочини становлять серйозну загрозу національній безпеці, особливо в умовах повномасштабної війни. Вони закликають громадян бути обережними у спілкуванні з незнайомими особами та повідомляти про підозрілі контакти.