Національний банк України заперечив звинувачення в тому, що нібито ігнорує рішення Вищого антикорупційного суду щодо перевірки банків, які відмовлялися проводити платежі для внесення застави за ексзаступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.
У НБУ заявили, що офіційно ухвала ВАКС до регулятора досі не надходила. За процедурою документ має направити безпосередньо суд. Водночас Нацбанк уже отримав копію рішення від адвокатів Мудрої та почав перевіряти ситуацію.
Регулятор надіслав запити до банків, на які вказав захист, і отримав від них пояснення щодо причин проведення або відхилення операцій. Тепер НБУ аналізує ці відповіді та перевіряє, чи дотримувалися фінустанови вимог платіжного законодавства.
У Нацбанку наголошують, що не давали банкам вказівок автоматично блокувати внесення застави. Кожна фінансова установа, за позицією регулятора, повинна самостійно оцінювати конкретну операцію з урахуванням вимог фінансового моніторингу та ризиків.
24 вересня ВАКС зобов’язав НБУ перевірити причини відмов банків проводити платежі для внесення застави за Мудру. Після цього її адвокати заявили, що Нацбанк не виконав рішення суду у визначений термін.
Водночас у НБУ повідомили, що станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави. Тому твердження про повне блокування всіх платежів регулятор називає некоректними.
Повний текст ухвали ВАКС очікується 29 вересня. Після його офіційного надходження Нацбанк пообіцяв забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку.
Сама Мудра перебуває під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави. Апеляційна палата ВАКС 15 вересня залишила відповідний запобіжний захід без змін. Водночас суд окремо наголошує на презумпції невинуватості: підозра не означає доведення вини особи.
Отже, суперечка зараз стосується не лише самої застави, а й того, чи були відмови банків законними та чи не перетворився фінмоніторинг на фактичну перешкоду виконанню судового рішення. Остаточні висновки НБУ очікуються після аналізу відповідей банків і повного тексту ухвали ВАКС.
За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.
Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.
Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.
Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.
Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.
Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».
Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.
Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.
Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.
Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.
Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.
За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.
Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.
Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.
Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.
Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.
Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.
У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.
Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.
Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.
Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.
Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».
Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.
Для Микитася це вже п’ята підозра
За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.
Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.
НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.
«Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП
Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.
За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.
Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.
Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.
У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»
Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».
Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.
За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.
Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.
Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.
Справа зачепила й Офіс президента
Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.
19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.
Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.
Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.
Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.
У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.
Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.
Що таке операція «Форест Гамп»
Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.
Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.
Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».
Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».
50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»
НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.
Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.
Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.
Ще 10 млн того самого дня
На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.
Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.
70 млн і «пральня»
Наступний транш становив одразу 70 млн грн.
За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.
20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».
Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.
Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.
У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.
Саме така сума згодом була використана для внесення застави.
Чому у справі з’явився Sense Bank
Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.
Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.
За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.
Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.
Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.
Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.
Фінмоніторинг став одним із центральних питань
Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.
Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.
У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.
Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.
Застава веде до справи «Мідас»
НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.
У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.
За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.
Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.
Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.
Обшуки дійшли до Офісу президента
Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.
19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.
ФОТО: Ірина Мудра
Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.
За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.
Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.
Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.
У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»
Але на 150 млн грн історія не закінчилася.
Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.
Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
НАБУ повідомило про знахідку окремо.
Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.
Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.
Хто ще фігурує в інформації про справу
НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.
У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.
У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.
ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.
Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.
Що відбувається навколо керівництва Sense Bank
Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.
Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.
Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака
Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.
Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.
Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році
«Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.
По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.
По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».
По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.
По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.
По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.
Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.
Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.
Що буде далі
Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.
Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.
Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.
Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.
Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.
Незважаючи на серію викривальних публікацій у ЗМІ, НАБУ чомусь не помічає багатомільйонних статків оформлених на родичів депутата Київради та представника бюджетної комісії Георгія Ясинського.
Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родинного оточення депутата, за даними держреєстрів, є квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.
Так,офіційно Георгій Ясинський не має у власності жодного квадратного метра нерухомості, проте мешкає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка за даними декларації та реєстрів, належить його матері Олені Ясинській.
ФОТО: Скріншот Декларації Георгія Ясинського
Що цікаво, у графі “Члени родини” Ясинський чомусь забув вказати матір, а показує тільки батька.
Але і це не все. За інформацією журналістів-розслідувачів, те що в реєстрах скромно позначається скромним словом “квартира” (власне, цілих три квартири по сусідству в одному будинку на Антоновича), схоже, насправді є повноцінним VIP-комплексом із руфтопом і ціновою політикою преміумготелю.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Олена Георгіївна Ясинська є власницею щонайменше трьох квартир у висотному будинку по вулиці Антоновича в Києві: квартири №**1 (загальна площа — 117,7 кв. м), квартири №**2 (86,5 кв. м) та квартири №**3 (132,8 кв. м). Усі три об’єкти оформлені в грудні 2018 року через ТОВ “Оболоньторгстандарт”.
ФОТО: Олена Ясинська є власницею щонайменше трьох квартир у висотному будинку по вулиці Антоновича
Як виявилось, принаймні одна з трьох квартир матері депутата Київради Георгія Ясинського по вулиці Антоновича – це фактично комерційний пентхауз-бутік із приватним руфтопом, який офіційно рекламується на Booking.com, здається за десятки тисяч гривень на добу і вже встиг засвітитись у зйомках “Холостяка” та інших зіркових телепроєктів.
ФОТО: Пентхаус Георгія Ясинського рекламується на Booking та встиг засвітитись у зйомках “Холостяка”ФОТО: Пентхаус Георгія Ясинського рекламується на Booking та встиг засвітитись у зйомках “Холостяка”
Опис об’єкта на Booking вражає: власне джакузі на даху, панорамний вид на костел Святого Миколая, винний холодильник та акустика преміумкласу. Вартість проживання за одну ніч у червні 2026 року становить близько 667 доларів США (понад 27 000 гривень).
Варто відзначити, що будинок New York Concept House на Антоновича – одна з найпрестижніших адрес Голосіївського району, з панорамними видами та концептуальною архітектурою. Три суміжні квартири на 21–23-му поверхах, поєднані в єдиний комплекс із руфтоп-терасами, — це вже не просто нерухомість, а повноцінна комерційна локація.
Водночас, тезу про саме комерційне призначення об’єкту підтверджує підтверджує його реклама на платформі Booking. Так, за одну ніч в апартаментах, що належать Георгію Ясинському, згідно даних системи Booking, прийдеться заплатити 29 900 гривень.
ФОТО: Одна ніч в апартаментах Георгія Ясинського вартує майже 30 000 грн
Так згідно даних системи Booking пентхаус Ясинських в центрі столиці заброньований майже до кінця року, можемо зробити висновок, що фактично мова йде про системний бізнес, про який немає згадки ні в податковій, ні в декларації Георгія Ясинського.
За даними Opendatabot, мати Георгія Ясинського – Олена Ясинська зареєстрована як фізична особа — підприємець із КВЕДом 68.20 — “Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна”. У 2025 році її ФОП показав дохід від оренди у розмірі 637 000 гривень.
ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot
Я ми бачимо із системи Booking, пентхаус Ясинських на Антоновича заброньований до кінця року. Але навіть якщо припустити, що ця нерухомість здається в оренду пів року на рік, то все одно виходить цифра – 5 382 000 грн, що у 8,5 в рази більше, чим Олена Ясинська відчитується до податкової. Нагадаємо, у декларації Георгія Ясинського цей бізнес взагалі не вказаний.
Водночас, Олена Ясинська — не лише ФОП з орендним КВЕДом. За данимиOpendatabot, вона є також бенефіціаром кількох підприємств, які займаються купівлею та продажем нерухомого майна.
Крім трьох київських квартир-пентхаузів, виписки з Державного реєстру речових прав фіксують за нею земельні ділянки на Київщині – три угіддя площею близько 7,9, 7,9 і 6,9 гектара в Бучанському районі (придбані у квітні 2023 року), а також земельну ділянку на Житомирщині та будинок у с. Великий Молодьків Новоград-Волинського району.
ФОТО: Крім квартир у столиці, Олена Ясинська володіє кількома земельними ділянками
Тобто портфель нерухомості Олени Ясинської – масштабний і диверсифікований: від міських апартаментів преміумкласу до сільськогосподарських земель, переданих в оренду приватному підприємству “Світоч” (Новоград-Волинський район, договір до 2028 року).
Окремого аналізу заслуговує ТОВ “М16” – компанія у сфері будівництва, де Олена Ясинська є засновницею зі статутним внеском 5 000 000 гривень і кінцевим бенефіціарним власником, а керівником також значиться вона сама. Компанія зареєстрована в листопаді 2019 року. За її кодом ЄДРПОУ у реєстрі зафіксовані будинки та земельна ділянка на вулиці Мічуріна в Печерському районі Києва.
ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot
Нагадаємо, що Георгій Ясинський являється секретарем постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, що ймовірно несе ризики конфлікту інтересів в контексті володіння його родичами будівельною компанією.
В даному контексті варто згадати, що за даними моніторингового ресурсу Сhesno, у 2025 році Георгій Ясинський проголосував “за” 67% так званих “туалетних схем” – корупційних виділень землі. Тобто, не виключено, що деякі із голосувань могли бути в інтересах сімейної будівельної компанії, чи їх контрагентів, що являється прямим конфліктом інтересів.
Також видання “Главком” у 2014 році описував Ясинського як близького до нардепа забудовника Вадима Столара представника команди “УДАРу”, який отримав посаду секретаря бюджетної комісії. У матеріалі це подавалося в контексті боротьби за вплив на бюджетні потоки столиці та контроль над однією з найвпливовіших комісій Київради.
Додаткову увагу до бізнес-оточення Георгій Ясинський привертає історія з ТОВ “Людвинівка 31”, де депутат є одним зі співвласників. Серед засновників компанії фігурує громадянка РФ Асія Багаутдінівна Атрачєва.
ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot
Згідно з відкритими реєстрами, вона з 2019 року має чинний статус ФОП на території російської федерації.
Втім, ще більш показовим є інший аспект діяльності компанії. ТОВ “Людвинівка 31” згадується у кримінальному провадженні щодо можливого заволодіння коштами іноземного інвестора на суму понад 96 млн гривень.
ФОТО: ТОВ “Людвинівка 31” згадується у кримінальному провадженні щодо заволодіння коштами іноземного інвестора
За інформацією слідства, йшлося про обіцянки будівництва житлового комплексу на земельній ділянці, де така забудова фактично була неможливою.
В цілому, щоб мати уявлення про рівень життя Георгія Ясинського, достатньо згадати як у 2019 році у депутата Київради вкрали дорогий годинник марки “Breguet”.
Про інцидент стало відомо із заяви Ясинського в поліцію, в якій зазначалось, що депутат від партії “Європейська солідарність” звернувся до правоохоронців із заявою, в якій вказав, що зловмисники вкрали у нього Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота і втекли, загубившись у натовпі.
ФОТО: Георгій Ясинський носить годинники за ціною квартири у Києві
Варто відзначити, що вартість елітного аксесуара становить близько 34 000 євро. Приблизно таку суму потрібно викласти за однокімнатну квартиру в Києві.
Власне кажучи, наведених у статті фактів мало б бути достатньо для антикорупційних органів для початку більш детального вивчення способу життя Георгія Ясинського та його родини. Водночас, до цього часу у відкритих джерелах немає повідомлень про будь-які розслідування у відношенні депутата, що, на думку наших джерел, може свідчити про негласну співпрацю Ясинського з антикорупціонерами.
За інформацією наших джерел, Вадим Столар лобіює призначення очільника Деснянської РДА Максима Бахматова на посаду голови Київської міської військової адміністрації.
“У липні скандальний голова Деснянської РДА Києва Максим Бахматов має, у зв’язку з переведенням, отримати підвищення.
Максим Бахматов, який будучи главою найбільшого району Києва, хотів копати вуличні туалети на Троєщині, тепер копатиме вуличні туалети для всього Києва.
Його на посаду голови Київської міської військової адміністрації лобіює особисто Вадим Столар.
На посаді голови Деснянської РДА Бахматова замінить його заступник, фігурант корупційних скандалів Андрій Пасічник.
Водночас, Тимура Ткаченка не бачили на роботі на Хрещатику уже 2 тижні.” – зазначає джерело.
Столична поліція розслідує можливі порушення під час будівництва ЖК «Славутич 2.0» на проспекті Миколи Бажана в Дарницькому районі Києва. Йдеться про кримінальне провадження, відкрите 30 січня 2026 року за статтею про самоправство, із уточненням щодо можливого незаконного будівництва. За даними слідства, забудова могла вестися в межах червоних ліній, де капітальне будівництво заборонене.
Як повідомляється, поштовхом до відкриття справи могли стати звернення місцевих мешканців. Одна зі свідків заявила правоохоронцям, що ще у вересні 2025 року помітила роботи в межах червоних ліній, хоча містобудівні умови та обмеження нібито дозволяли використовувати цю територію без права капітальної забудови. Окрім того, жителі скаржилися, що будмайданчик розташований впритул до будинку на вулиці Зарічній, 6 і обмежує доступ пожежної техніки.
30 січня поліцейські вже проводили огляд біля будмайданчика, але потрапити всередину не змогли через зачинені металеві ворота. Водночас вони зафіксували ознаки незавершеного будівництва, наявність фундаменту, будматеріалів, техніки та інструментів. А 4 лютого Дарницький районний суд Києва дозволив ще один огляд двох земельних ділянок із залученням спеціалістів та представників Київради, щоб встановити межі ділянок, перевірити їх використання за цільовим призначенням і з’ясувати масштаби нового будівництва.
Паралельно на об’єкт уже заходила Державна інспекція архітектури та містобудування. Наприкінці 2025 року ДІАМ провела позапланову перевірку після звернення громадянки Вікторії Жеребчук. У результаті на початку 2026 року генпідрядник ТОВ «Альфабуд Комплект» отримав два приписи про усунення порушень, а 14 січня — дві постанови про штрафи на загальну суму 272,5 тисячі гривень. Також по два приписи отримали ТОВ «Славутич-Осокорки» і ТОВ «Сканер-Центр».
Втім, забудовники вже пішли до суду. «Альфабуд Комплект» оскаржує результати перевірки ДІАМ, вимагаючи скасувати приписи і штрафи. Провадження у цій справі Київський окружний адміністративний суд відкрив у середині лютого, але по суті спір ще не розглядався.
Сам ЖК «Славутич 2.0» позиціонується як проєкт від bUd Development на проспекті Бажана, 151б. За даними профільного ринку нерухомості, у комплексі вже введено в експлуатацію п’ять будинків, ще один значиться у проєкті, а сам об’єкт належить до комфорт-класу.
Передісторія забудови тягнеться ще з початку 2000-х. Спочатку Київрада передала дві сусідні ділянки на проспекті Бажана компаніям «Ніко Інвест» і «Сканер-Центр» для комерційної забудови. Згодом цільове призначення однієї з ділянок змінили на будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу, а частину прав передали в суборенду ТОВ «Славутич-Осокорки». Надалі ДАБІ видала дозволи на будівництво кількох черг комплексу, а у 2021 році першу чергу ввели в експлуатацію.
Окрему увагу привертає і коло осіб, пов’язаних із проєктом. За даними відкритих реєстрів і журналістського аналізу, серед структур, дотичних до забудови, фігурують компанії та менеджери, яких пов’язують із орбітою Ігоря Кушніра та Вадима Столара. Прямих доказів їхнього формального контролю над проєктом у матеріалах слідства поки не наведено, однак такі зв’язки вже стали частиною ширшого публічного контексту навколо цього будівництва.
Це не перший випадок, коли житлова забудова в Києві опиняється в центрі кримінального провадження через земельні або містобудівні питання. Раніше ми вже писали, що Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother у столиці, де також виникли питання до законності підготовки майданчика під житловий проєкт. На цьому тлі історія зі «Славутичем 2.0» виглядає не як поодинокий конфлікт із мешканцями, а як частина ширшої практики, коли суперечливі рішення щодо землі та будівництва в Києві спершу проходять через чиновницькі кабінети, а потім стають предметом перевірок поліції та ДІАМ.
Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю повідомили про підозру у службовій недбалості, що призвела до значних збитків для міського бюджету.
Йдеться про закупівлю у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 млн гривень. Як встановило слідство, Мейзель схвалив придбання обладнання, не визначивши конкретного місця для його встановлення. У подальшому з’ясувалося, що жоден структурний підрозділ КМДА фактично не мав потреби у такій парковці, а питання її використання так і не було вирішене.
Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.
Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.
Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.
Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.
Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.
У Києві розгорівся черговий скандал навколо мера столиці Віталія Кличка та кола впливових забудовників. Приводом стало святкування хрестин сина одного з найбільших девелоперів міста — Вагіфа Алієва, на яке завітали не лише мільйонери та політики, а й сам міський голова.
Розслідувач Михайло Ткач опублікував на YouTube-каналі «Української правди» відео під назвою «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком». У матеріалі йдеться про елітну вечірку на березі Дніпра, де зібралася ціла когорта впливових девелоперів — серед них Вадим Столар, який, за даними видання, став хрещеним батьком сина Алієва.
Особливу увагу викликала присутність мера Києва Кличка та його близького соратника Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР». Саме цей факт, зауважують журналісти, став символічним свідченням тісних взаємин столичної влади та бізнесу, який десятиліттями формує вигляд Києва на власний розсуд.
Громадськість неодноразово висловлювала обурення тим, як забудовники спотворюють історичний вигляд міста, а висотки та торгові центри з’являються там, де мали би бути зелені зони чи громадські простори. Попри це, Кличко зберігає приязні стосунки з ключовими гравцями ринку, серед яких — Вагіф Алієв та Вадим Столар.
Журналісти наголошують, що в будь-якій демократичній країні такі контакти посадовців із бізнесом мають суспільне значення, адже викликають питання про можливий конфлікт інтересів. І не безпідставно: вже за десять днів після хрестин мер Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, роботи виконуватиме ТОВ «Гротто» — компанія, яка пов’язана з Вадимом Столаром, хрещеним батьком сина Алієва.
Громадські організації б’ють на сполох: «реконструкція» передбачає фактичне будівництво нового торговельно-розважального центру біля метро. Це створить труднощі для пасажирів, ускладнить евакуацію у разі надзвичайних ситуацій і вкотре поставить інтереси бізнесу вище за зручність киян.
Поки що влада мовчить, а у столиці, як і раніше, виростають нові ТРЦ і житлові комплекси. Забудовники примножують статки, а громада спостерігає за черговим святом мільярдерів із мером — святом, яке знову називають «приватною справою».
Борис Кауфман — одна з найзакритіших фігур в українському великому бізнесі. Його ім’я рідко з’являється у публічному просторі, але за кулісами саме він вибудував цілу імперію, яка працює за принципом: усе публічне має стати приватним. Від ринку сигарет до готельних комплексів і навіть стратегічних авіаційних хабів — щоразу держава та громада опиняються в ролі статистів, тоді як прибуток і контроль переходять до групи Кауфмана.
Схема в аеропорту Одеси
Одеса втратила контроль над власним аеропортом ще понад десять років тому. Формально йшлося про інвестиційний проєкт: міськрада створила спільне товариство з приватною компанією. Насправді ж частка громади була мінімальною, а контроль швидко перейшов до бізнесменів Кауфмана та його партнера Олександра Грановського. Саме через цей механізм вони отримали доступ до багатомільйонних потоків, які мали би йти у міський бюджет.
У 2020 році ситуація набрала особливо цинічного оберту. В.о. директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» Ольга Макогонюк, яку правоохоронці прямо пов’язують із групою Кауфмана, «забула» подати заявку на сертифікацію аеродрому. Це рішення позбавило комунальне підприємство права отримувати плату за зліт і посадку літаків. Замість цього статус експлуатанта отримала приватна структура, наближена до олігарха. Гроші, які мали надходити у міський бюджет, опинилися в кишенях бізнес-групи. За підрахунками НАБУ і САП, йдеться щонайменше про 15,6 мільйона гривень збитків тільки за перший період. А загалом контроль Кауфмана над аеропортом дозволив перехопити прибутки на понад 2,5 мільярда.
Це не лише питання грошей. В умовах війни контроль над авіаційними об’єктами напряму пов’язаний із логістикою для ЗСУ. Але, як показує практика, для Кауфмана навіть стратегічні інтереси держави не мають ваги.
Тютюнова монополія
Ще один наріжний камінь імперії Кауфмана — компанія «ТЕДІС Україна». Формально вона контролює близько половини ринку сигарет. Насправді, за оцінками експертів, її частка сягає 80%. Монополія вибудовувалася роками: через знищення дрібних дистриб’юторів, агресивне поглинання та мовчазну згоду державних органів.
Однак найбільша цінність «ТЕДІС» не у масштабі ринку, а в системі ухилення від податків. Сигарети офіційно продавалися дистриб’юторам, але далі частина товару йшла за готівку «в тінь», а документи — на фіктивні компанії. Так створювалися «віртуальні партії», які швидко зникали разом із підприємствами-прокладками. Податкові зобов’язання розчинялися, а готівка перекачувалася через конвертаційні центри.
Одним із ключових елементів цієї системи стала компанія DL Solution. Її оборот у 2023 році перевищив 50 мільярдів гривень, у 2024-му — уже 88. При цьому чистий прибуток становив лише 0,12% від обігу, тоді як нормальним для ринку є показник у 2–3%. Це прямий індикатор тіньових схем: офіційні звіти занижують маржу, тоді як реальні гроші йдуть у «конверти» та офшори.
Санаторій «Жовтень»: військових вигнали, щоб будувати котеджі
Кульмінацією цинізму стала історія з санаторієм «Жовтень» під Києвом. Після початку повномасштабного вторгнення територія перейшла під потреби ЗСУ. Військові разом із волонтерами фактично врятували об’єкт: відновили водопостачання, електрику, облаштували житлові корпуси й тренувальні зали. Санаторій став місцем реабілітації та базою для оборони.
Проте у 2024 році Київрада несподівано ухвалила рішення передати землю під «господарську діяльність». Формально йшлося про ремонт одного з корпусів. Насправді ділянка площею майже 8 гектарів, ринкова вартість якої перевищує мільярд гривень, була віддана під котеджну забудову.
Усіх військових примусово виселили. Проєкт просувався через компанію «Девелопмент Солюшн», яку експерти напряму пов’язують із Кауфманом і його політичним союзником Вадимом Столаром. Це рішення фактично перекреслило зусилля військових і волонтерів та перетворило стратегічний об’єкт на джерело прибутку для олігарха.
Схеми Бориса Кауфмана — це не набір окремих епізодів. Це система, яка працює роками й охоплює різні сфери: транспорт, тютюн, нерухомість. У кожному випадку сценарій однаковий: держава втрачає контроль, а ресурси громади стають приватним капіталом.
Аеропорт Одеси, тютюновий ринок, санаторій «Жовтень» — лише найбільш гучні приклади. Вони показують, як одна людина здатна вибудувати тіньову імперію, що висмоктує мільярди з бюджету навіть у час війни.
