Позначка: Валерія Гонтарева

  • Чому ДБР не може просунутися у справах проти посадовців НБУ

    Чому ДБР не може просунутися у справах проти посадовців НБУ

    Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.

    Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України. Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?

    Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).

    Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.

    Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.

    Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.

    Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.

    До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.

    Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.

    Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,

    – йшлося у відповіді органу на запит Радіо Свобода.

    У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.

    Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.

    Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.

    Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,

    – йшлося у відповіді ОГПУ на запит “Суспільного”.

    У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…

    Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.

    Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,

    – йдеться в судових матеріалах.

    Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.

    Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.

    Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?

  • Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня досягла нового рекорду щодо свого курсу до долара, підійшовши майже до 40,7 грн за один долар до кінця травня. Ця цифра вже зазначена в бюджеті на 2024 рік.

    Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

    Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

    Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

    Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

    Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

    Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

    Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

    У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

    Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

    Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

    У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

    На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

    Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

    У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

    Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

    Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.