Як повідомляють наші джерела в НБУ, регулятор наклав обмеження на банк “Український капітал” Сергія Белашова до 2027 року.
Так, за інформацією джерела, 30 вересня НБУ ухвалив рішення про накладення обмеження на окремі види діяльності АТ “Банк “Український капітал“ до 30 вересня 2027 року.
За інформацією джерела, таким чином глава Нацбанку Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник намагаються дистанціонуватись від “проблемних партнерів” на фоні витоку інформації про оборудки “Українського капіталу” в ЗМІ.
Нагадаємо, раніше ми писали, що банк “Український капітал” задіяний в схемах по виведенню коштів з України через “фейкових імпортерів” та “компаній одноденків”.
За роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.
Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.
Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.
На фоні “закручування гайок” Фінмоніторингом для звичайних українців, через Банк “Український капітал” роками виводяться капітали за відома НБУ.
Банк “Український капітал” – улюблена фінустанова по виведенню капіталів українських “схемщиків”
За інформацією джерел, за роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.
Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашовз часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федоровичз часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.
Однак, за інформацією ЗМІ реальними бенефіціарами “Українського капіталу” у фінансових колах називають київського “бізнесмена” із сумнівною репутацієюЄвгена Бурлику та Святослава Недошовенко, які мають вирішальний вплив на роботу фінустанови.
ФОТО: Реальний бенефіціар банку “Український капітал” рекетир Євген Бурлика
Схеми та список компаній, які були задіяні у виведені капіталів через Банк “Український капітал”
Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня швидко конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” зараз активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.
За даними ЗМІ, серед компаній, які системно та з порушенням валютного законодавства виводять валютний капітал з України через банк “Український капітал” наступні по списку: ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, що виводить гроші до TORQUE TRADE LIMITED, 2. ТОВ «ГЕФЕСТ УНІПРОМ» 4520029, яке робить через банк транзакції до ZEALOUS TRADE KFT, 3. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — до Leonardis Limited, 4. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — до KANTARA TRADE Kft., 5. ТОВ «РОН АВТО» 45487712 — Korvita s. r. o., 6. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 7. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, 8. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 9. ТОВ «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ» 45589219 — Profus Management Sp. z o.o. SPK, 10. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — JET DP Sp. z o.o., 11. ТОВ «МЕЙДЕН СЕЙЛ» 45465421 — CALABRIAS TRADE LIMITED, 12. ТОВ «МЕГАПОБУТ» 45551981 — Clemola s. r. o., 13. ТОВ «СТАРМУН МАРКЕТ» 45467570 — Deletiko Limited, 14. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — Eco galactics, s.r.o., 15. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 16. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — KANTARA TRADE Kft., 17. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — Leonardis Limited, 18. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 19. ТОВ «ІНТЕР’ЄРЛАЙФ» 44538734 — MILLICENT S. R. O., 20. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, та 21. ТОВ «ТОВАРНАРАДА» 44897554 — ZERATA HOUSE LIMITED.
Банк “Український капітал” під кураторством ТОП-чиновників НБУ
Опитані нами експерти банківського ринку підтверджують, що проведення таких масштабних фінансових махінацій неможливе без кураторства ТОП менеджменту Нацбанку.
Водночас, раніше журналісти писали, що до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.
Загалом, фінансова частина оборудок виглядає наступним чином: клієнти з ознаками схемної діяльності сплачували банку щомісячно близько 0,8% від обсягу операцій, з яких, 0,3% банк міг передавати НБУ за “регуляторну лояльність”. У грошовому вимірі йдеться про 200–300 тисяч доларів США на місяць, що, у разі підтвердження, свідчило б про системну корупційну модель.
За інформацією наших джерел в банківській сфері, після витоків у ЗМІ про дотичність Дмитра Олійника та Андрія Пишного до курування фінансових махінацій в банку “Український капітал”, чиновники вирішили підстрахуватись “через старий фокус з перевіркою від НБУ”.
Так, у в результаті перевірки АТ “Банк “Український Капітал” Нацбанк підготував акт обсягом понад 1200 сторінок, у якому зафіксував “численні порушення у сфері фінансового моніторингу, бухгалтерського обліку та регуляторної звітності”.
Водночас, варто відзначити, що за результатами попередньої перевірки Нацбанку, Банк “Український Капітал” відбувся просто “мізерним штрафом” в розмірі близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Тобто “фокус з перевіркою” Нацбанк проводить не вперше.
Водночас, діяльністю глави Нацбанку Андрія Пишного, який попав на “плівки Міндіча”, зацікавилось НАБУ, що найближчим часом може стати приводом для вручення Пишному підозри.
Олександр Тихомиров – “мозок” незаконних схем по виведенню коштів з Банку “Український капітал”
Фактично “мозком” усіх незаконних схем по виведенню капіталів та легалізації коштів в АТ “Банк “Український капітал” являється колишній голова правління Тихомиров Олександр Валентинович, який після санкцій НБУ залишився працювати в банку “радником”, але фактично керує установою.
ФОТО: Автор незаконних схем в Банку “Український капітал” – Тихомиров Олександр Валентинович
Фактично Олександр Тихомиров спеціалізується на операціях з “фіктивним імпортом”, виведенням валютного капіталу за кордон та обігом готівки поза податковим обліком.
Як прокуратура покриває незаконні операції з виводу валюти через Банк “Український капітал”
Після виходу ряду журналістських розслідувань про незаконний вивід мільярдів гривень через Банк “Український капітал”, під тиск прокуратури потрапили не організатори оборудки, а журналісти, які її розкрили.
Так, за інформацією ЗМІ, керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський замість розслідування фінансових оборудок узгодив із заступником голови НБУ Дмитром Олійником та менеджментом Банку “Український капітал” відкриття кримінального провадження проти журналістів, нібито “за розголошення даних про рахунки й компанії, задіяні у відмиванні коштів”.
ФОТО: Прокурор Сергій Ходаківський отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів
При цьому самі валютні операції по відмиванню коштів через Банк “Український капітал” тривали без перешкод. Серед компаній, через які проходили платежі, — ТОВ “Трансглобус” (перекази на кіпрську TORQUE TRADE LIMITED), ТОВ “Гефест Уніпром” (співпраця з угорською ZEALOUS TRADE KFT) та ТОВ “Різновибір” (контрагент — кіпрська Leonardis Limited). Це лише частина схеми: загалом виявлено понад два десятки фірм з ідентичними ознаками, створених для транскордонного виведення валюти.
Після перевірки замість розслідування діяльності банку почалося переслідування журналістів. За інформацією ЗМІ, Сергій Ходаківський не приховує, що отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів. У результаті значна частина матеріалів щодо банку “Український капітал” зникла з інформаційного простору.
Нагадаємо, за результатами розслідування журнастів hromadske.ua батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського у 2007–2008 роках отримали російські паспорти та працюють на структури, тісно пов’язані з Роснєфтю.
Невеликий київський банк «3/4», який пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, фігурує у кримінальному провадженні щодо незаконних валютних операцій. Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution із посиланням на джерела та матеріали розслідування за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
За даними слідства, у 2022–2023 роках четверо посадовців банку та колишній член спостережної ради нібито здійснювали через касу значні обсяги конвертації недекларованої готівки у валюту. Загальна сума операцій, за підрахунками Бюро економічної безпеки, становить 4,8 млрд гривень в еквіваленті. Слідчі стверджують, що 92% усієї готівки, внесеної до каси банку за цей період, припадало саме на такі операції.
За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.
Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.
Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.
Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».
Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.
У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.
Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.
Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.
У січні 2026 року Національний банк України вперше оприлюднив перелік значущих фінансових установ. До нього увійшли 53 компанії, серед яких — ТОВ «Преміум фінанс», один із найбільших операторів ринку обміну валют.
Бенефіціарними власниками компанії є киянин Віктор Кисільов та уродженка Донецької області Олена Бондар. Підприємство було створене у 2015 році та спеціалізується на валютному обміні. Юридично фірма зареєстрована у багатоповерховому будинку в Голосіївському районі Києва. За тією ж адресою зареєстрований і Кисільов.
Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.
Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.
За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.
У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.
Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.
Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.
Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.
У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.
Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.
ПриватБанк оновив правила здійснення міжнародних переказів, посиливши контроль за операціями відповідно до вимог воєнного стану та міжнародних фінансових норм. Зміни спрямовані на підвищення фінансової безпеки та мінімізацію ризиків для клієнтів.
З 2026 року заборонено здійснювати перекази до країн-агресорів, держав, які перебувають під міжнародними санкціями, а також на території невизнаних утворень чи регіонів із підвищеним рівнем ризику. У банку наголошують, що такі обмеження запроваджено для дотримання міжнародних стандартів і вимог регуляторів.
Для інших напрямків міжнародні перекази залишаються доступними, однак діють стандартні процедури фінансового моніторингу. У деяких випадках операції можуть бути відхилені через внутрішні обмеження або політику іноземних банків-отримувачів.
Місячний ліміт на перекази на картки іноземних банків зберігається на рівні 100 тисяч гривень в еквіваленті. Система автоматично визначає відповідність ліміту за поточним валютним курсом незалежно від валюти платежу.
У банку рекомендують перед здійсненням переказу перевіряти актуальні вимоги країни призначення, оскільки регуляторні правила можуть змінюватися. Також клієнтам радять враховувати можливі додаткові вимоги банків-партнерів за кордоном.
ПриватБанк підкреслює, що дотримання встановлених правил міжнародних переказів є необхідною умовою безпечних фінансових операцій у складних геополітичних умовах.
Мережа обмінників Money 24/7 продовжує працювати в самому центрі Києва так, ніби в країні не існує ані Нацбанку, ані фінмоніторингу, ані елементарного закону. Хоча НБУ анулював ліцензію компанії ще в серпні 2024 року, пункти обміну не лише не зникли — вони стали ще помітнішими та зухвалішими.
Брендовані автомобілі їздять містом, логотип Money 24/7 з’являється на формі «Динамо Київ», а популярні інфлюенсери й амбасадори продовжують рекламувати сервіс, який юридично не має права працювати. Попри офіційне рішення НБУ, мережа на практиці поводиться як повноправний гравець ринку.
Money 24/7 позиціонує себе як «преміумсервіс». Формально ж це класична «нелегальна валютка»: жодних фіскальних чеків, ліцензії, реквізитів чи куточка споживача. Під час перевірки двох столичних точок клієнту замість чека видавали папірець з QR-кодом, що веде на порожню сторінку податкової. На прохання показати ліцензію НБУ співробітники нервували, викликали охорону й пропонували «повернути гроші». На гарячій лінії прямо підтвердили: іншого чека не буде.
Позиція Нацбанку чітка: у діяльності пунктів Money 24/7 є всі ознаки неліцензованої роботи. Компанія ТОВ «ФК Артем», через яку раніше здійснювалися валютні операції, позбавлена ліцензії. Одразу після цього фірма змінила власників і вид діяльності — тепер вона фігурує як виробник «текстильних виробів», а з реєстру легальних обмінників повністю зникла. Це означає, що за законом Money 24/7 не має права приймати або видавати валюту.
Утім, мережа не просто зберігається — вона демонстративно розширюється. За брендом стоїть харків’янин Андрій Смірнов, власник торгової марки Money 24/7 та охоронної компанії «Легіон 1913», логотипи якої висять у кожному відділенні. Публічним обличчям є Антон Дяченко: він відвідує міжнародні гемблінг-заходи, веде соціальні мережі й представляє Money 24/7 як «міжнародний преміумсервіс». Сам Смірнов залишається в тіні, але саме під обмінниками Money 24/7 у Харкові фіксувалися стрілянина та конфлікти — на відміну від будь-якої іншої валютної мережі.
Головне питання — чому цей бізнес досі працює, якщо порушення зафіксовані й публічно підтверджені регулятором. Припиняти нелегальну діяльність мають не Нацбанк і не фінмоніторинг, а поліція, податкова та Бюро економічної безпеки. Однак усі ці структури вже понад рік демонструють повну бездіяльність, ніби мережі Money 24/7 не існує. Хоча вона продовжує рекламуватися на весь Київ, спонсорує «Динамо», проводить валютні операції без фіскалізації та працює фактично поза законом.
У 2025 році в самому серці країни відкрито функціонує мережа, яка формально не існує, але фактично приймає та видає валюту, не маючи жодних повноважень.
Національний банк України (НБУ) планує значне пом’якшення валютних обмежень, введених під час війни. Про це йдеться у внутрішньому листі №40-0009/61174, розісланому банкам, в якому зазначено про розгляд можливостей для спрощення діючих валютних обмежень.
З нього зрозуміло, що НБУ хоче розрахувати суму валюти, яка може піти з України за кордон, якщо влада дозволить бізнесу оплатити старі, довоєнні, поставки імпортних товарів. Очевидно, ці проплати спочатку застрягли, і не були проведені після введення валютних обмежень 24 лютого 2022 року.
У НБУ хочуть зрозуміти, наскільки істотним буде валютний відтік і скільки долара із золотовалютних резервів України доведеться продати, якщо він піде на поблажки для платежів. Остаточне рішення буде ухвалено після збору всієї інформації та аналізу.
Як відомо, валютна лібералізація Нацбанку цього року виливається в зростання валютних продажів регулятора, що підтверджується офіційними звітами: з $2,99 млрд у червні 2024 року до $3,3 млрд у липні, наприклад. Загалом від початку цього року НБУ продав уже $18,5 млрд (купити зміг лише $118,6 млн) – це десь половина поточного розміру золотовалютних резервів країни, які, утім, регулярно поповнюються за рахунок міжнародної допомоги. Але не на 100%. За підсумками липня регулятор відзвітував про скорочення цих резервів на 1,8% – до $37,2 млрд.
Зараз НБУ запросив у банків дані щодо:
– Неоплаченими імпортними контрактами до 23 лютого 2021 року (зокрема з 1 січня 2020 року до 23 лютого 2021-го, а також із 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року і раніше 31 грудня 2018 року);
– Боргами за імпортом товарів до 23 лютого 2021 року за умови прямого кредитування, страхування, гарантування, поручительства іноземного експортно-кредитного агентства, а також іншої країни через уповноважену організацію/особу. Із зазначенням резидентства такої особи, банку.
Схоже, нова валютна лібералізація може торкнутися цих контрактів.
Видно, що влада поспішає. Усі ці дані Нацбанк зажадав надати до 23 серпня 2024 року, коли, мабуть, планують почати аналіз і ухвалити рішення. Його не виключають наприкінці серпня або у вересні. Можливо, під час чергової заяви щодо перегляду облікової ставки НБУ, яку, згідно з офіційним графіком, має бути оприлюднено 19 вересня.
