Позначка: VAR

  • Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом терміново запровадити комплекс антикризових заходів для підтримки аграрного сектору. Причиною звернення стали російські атаки на портову інфраструктуру, перебої з морським експортом та різке погіршення економічної ситуації для сільськогосподарських виробників. В асоціації, яка об’єднує понад 1400 малих і середніх агропідприємств, попереджають, що без оперативного втручання держави галузь може зіткнутися з масовою збитковістю виробництва, хвилею банкрутств і порушенням виробничого циклу.

    У ВАР наголошують, що нинішня ситуація за сукупністю факторів є складнішою, ніж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За оцінкою асоціації, аграрний сектор стрімко наближається до кризи, яка може мати масштабні наслідки не лише для виробників, а й для всієї української економіки.

    За прогнозами експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції, доступної для внутрішнього споживання та експорту, сягне приблизно 85 млн тонн.

    Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Водночас, за оцінками асоціації, у разі тривалого блокування морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що призведе до накопичення значних залишків продукції на внутрішньому ринку.

    У ВАР прогнозують, що за такого сценарію протягом маркетингового року на ринку може сформуватися надлишок від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції. Це створить додатковий тиск на закупівельні ціни та погіршить фінансовий стан виробників.

    За інформацією асоціації, негативні тенденції вже почали проявлятися. Через скорочення закупівель з боку трейдерів закупівельні ціни на окремі культури впали до 7000 грн за тонну, що нижче повної собівартості виробництва. За таких умов багато господарств можуть працювати у збиток і втратити можливість фінансувати наступну посівну кампанію.

    У зверненні наголошується, що ситуація вже виходить за межі звичайних сезонних коливань ринку.

    «Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді.

    Для стабілізації ситуації ВАР запропонувала уряду пакет першочергових заходів. Серед них — пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну кампанію, реструктуризація чинних агрокредитів, надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов державної програми доступного кредитування «5-7-9%» для аграрного бізнесу.

    Окремий блок пропозицій стосується логістики. Асоціація закликає провести комплексний аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити об’єкти, які потребують першочергового відновлення, та забезпечити фінансування ремонту й модернізації перевалочних потужностей.

    Саме морські порти Одеського регіону та Дунайського басейну сьогодні залишаються ключовими експортними воротами для української агропродукції після обмеження роботи частини чорноморських маршрутів. Через них проходить значна частина зернового експорту, який забезпечує валютні надходження до державного бюджету.

    Попри регулярні російські удари, за підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у липні інтенсивність атак на портову інфраструктуру значно зросла.

    Після ракетного удару по судну з кукурудзою 19 липня, внаслідок якого загинули десять моряків, частина судновласників тимчасово призупинила заходження суден до українських чорноморських портів. Згодом міжнародний контейнерний оператор Maersk також повідомив про тимчасове припинення обслуговування одного з маршрутів до України через погіршення безпекової ситуації.

    Додатковим сигналом про складну ситуацію стало рішення одного з найбільших українських виробників та експортерів рослинної олії Allseeds, який із 23 липня тимчасово призупинив операційну діяльність в Одеській області.

    Експерти зазначають, що повне повторення сценарію 2022 року може завдати серйозного удару по українській економіці. Раніше голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський оцінював можливі втрати у разі повного блокування морського експорту майже у 6% валового внутрішнього продукту. Водночас міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вважає такий сценарій малоймовірним, наголошуючи, що Україна сьогодні має додаткові логістичні можливості через дунайські порти та залізничні маршрути.

  • Скандал у Лізі чемпіонів: Лапорта звинуватив УЄФА в «ганебному» суддівстві після вильоту Барселони

    Скандал у Лізі чемпіонів: Лапорта звинуватив УЄФА в «ганебному» суддівстві після вильоту Барселони

    Президент FC Barcelona Жоан Лапорта виступив із жорсткою критикою суддівства після поразки каталонського клубу у чвертьфіналі UEFA Champions League від Atlético Madrid. За підсумками двоматчевого протистояння мадридці пройшли далі із загальним рахунком 3:2, однак у «Барселоні» переконані, що на результат суттєво вплинули помилки арбітрів. Після завершення матчів Лапорта публічно заявив, що робота суддів була «ганебною», «неприйнятною» та «нетерпимою», а також підтвердив намір клубу подати нову офіційну скаргу до UEFA.

    Найбільше обурення у керівництва «Барселони» викликали ключові епізоди обох матчів. У першій грі, яку обслуговував румунський арбітр Іштван Ковач, каталонці вважають, що суддя не призначив очевидний пенальті після гри рукою захисника «Атлетіко» у штрафному майданчику. Ба більше, система VAR не втрутилася, що стало одним із головних аргументів для подання офіційного протесту. У матчі-відповіді ситуація лише загострилася: французький арбітр Клеман Тюрпен, за словами Лапорти та гравців команди, не призначив пенальті після порушення проти Дані Ольмо, а також не покарав воротаря суперників за фол проти Фермін Лопес. Окрім цього, у клубі згадують і про інші суперечливі рішення — зокрема вилучення гравців «Барселони», відсутність карток для футболістів «Атлетіко» та непризначені штрафні удари після жорстких епізодів.

    За даними медіа, Лапорта не обмежився публічними заявами й провів переговори з керівництвом УЄФА, зокрема з президентом організації Александер Чеферін, а також із генеральним секретарем Теодор Теодорідіс та його заступником Джорджо Маркетті. Каталонський клуб наполягає, що суддівські помилки мали системний характер і безпосередньо вплинули на результат протистояння. У «Барселоні» вважають, що подібні інциденти потребують детального розгляду, а також перегляду ефективності роботи системи VAR. Водночас УЄФА вже відхилила одну з попередніх скарг клубу, визнавши її неприйнятною з процедурної точки зору, що лише посилило напруження між сторонами та спричинило нову хвилю критики з боку керівництва «блаугранас».

    Невдоволення суддівством висловили не лише керівники клубу, а й футболісти. Зокрема, бразильський вінгер Рафінья назвав рішення арбітрів «пограбуванням» і заявив, що вони безпосередньо вплинули на підсумок двоматчевого протистояння. Футбольні експерти також звернули увагу на неоднозначність багатьох рішень, підкреслюючи, що навіть із використанням VAR суперечки щодо трактування епізодів залишаються невирішеними.

    Ця ситуація вкотре актуалізувала питання довіри до суддівства у європейських турнірах. Попри технологічний прогрес і впровадження відеоповторів, дискусії навколо арбітражу залишаються однією з найгостріших тем у сучасному футболі. Для «Барселони» ця поразка стала болісною не лише через виліт із турніру, а й через переконання, що команда могла досягти кращого результату за інших обставин. Лапорта прямо заявив, що клуб не збирається залишати ситуацію без реакції і надалі відстоюватиме свою позицію на рівні європейських футбольних інституцій. Таким чином, конфлікт між «Барселоною» та УЄФА може мати продовження — як у вигляді нових офіційних скарг, так і у ширшій дискусії про реформування суддівства в Лізі чемпіонів.