Golosnovinua.com

Позначка: Варшава

  • Силове протистояння у Варшаві: Поліція продовжує блокувати будівлю Конституційного трибуналу Польщі

    Силове протистояння у Варшаві: Поліція продовжує блокувати будівлю Конституційного трибуналу Польщі

    У Варшаві поглиблюється гостра конституційна та правова криза довкола Конституційного трибуналу (TK). Будівлю установи продовжують блокувати спецпідрозділи поліції та сили з охорони громадського порядку.

    Ситуація різко загострилася після того, як увечері 30 жовтня 2026 року було оголошено про відсторонення від посад голови Трибуналу Богдана Свенчковського та його заступника Бартломея Соханьського.

    Хронологія загострення та нічні події:

    • Заява про відсторонення керівництва: На офіційному сайті установи було оприлюднено заяву судді Анни Корвин-Пьотровської, яка оголосила про усунення Богдана Свенчковського та його заступника від виконання обов’язків. Вона тимчасово перебрала на себе керівництво установою як суддя з найдовшим стажем та призначила Загальні збори суддів на 3 листопада.
    • Нічні сутички та спецпризначенці: Після оприлюднення рішення під стінами Трибуналу відбулися сутички між активістами та силовиками. У бік правоохоронців летіли сторонні предмети, внаслідок чого поліція затримала щонайменше трьох осіб та взяла територію під повний контроль.
    • Реакція Президента: Президент Польщі Кароль Навроцький розвернув свій літак під час перельоту до Сенегалу та терміново повернувся до країни. Вранці його зафіксували під час заходу до приміщення Трибуналу для проведення оцінки ситуації та консультацій.

    Заяви сторін та правові позиції:

    • Опозиція та відсторонене керівництво: Представники відстороненого керівництва Трибуналу та опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) кваліфікують те, що відбувається, як «державний переворот». Вони наголошують, що Анна Корвин-Пьотровська не має належного статусу для таких рішень, а її дії є прямою протиправною спробою силового захоплення судової влади.
    • Позиція уряду та Мін’юсту: Уряд Дональда Туска та Міністр юстиції Вальдемар Журек наполягають, що дії правоохоронців направлені на «відновлення верховенства права». Вони звинувачують Богдана Свенчковського у блокуванні роботи суддів, обраних чинною парламентською більшістю, а очільник Мін’юсту вже висунув вимогу щодо зняття недоторканності з обох відсторонених керівників.

    Контекст

    Конфлікт довкола Конституційного трибуналу є вершиною тривалого протистояння між виконавчою владою Польщі та судовою колегією, сформованою під час попереднього каденційного циклу. Суспільно-політична напруга у Варшаві залишається високою, біля будівлі Трибуналу продовжують чергувати посилені наряди поліції.

  • Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    У Варшаві співробітники Центрального слідчого бюро поліції затримали 25-річного громадянина України Артема С., якого підозрюють у причетності до російської диверсійної мережі. За даними польського видання RMF24, чоловік фігурує у справі про спробу підпалу збройового підприємства Carfil у румунському місті Брашов. Затримання проводив спеціальний антитерористичний підрозділ в одній із варшавських квартир; зазначається, що підозрюваний опору не чинив. Наразі готується його екстрадиція до Бухареста на підставі європейського ордера на арешт.

    За попередніми даними слідства, роль затриманого українця полягала в проведенні розвідки на місцевості, визначенні об’єкта для майбутньої атаки, а також у фінансовому забезпеченні операції. Саму диверсійну мережу, яка безпосередньо керувалася спецслужбами РФ, раніше викрила Служба розвідки Румунії. Відомо, що окрім Артема С., у спробі підпалу оборонного заводу 14 вересня підозрюють ще двох громадян Білорусі.

    Цей інцидент викликав гостру дипломатичну та політичну реакцію румунської влади. Президент Румунії категорично засудив будь-яку причетність Російської Федерації до актів саботажу на території його держави. У зв’язку з викриттям диверсійної мережі Міністерство закордонних справ Румунії офіційно викликало російського посла в Бухаресті для надання пояснень.

     

  • Варшавський офіс ДП “Моррічсервіс” опинились у центрі скандалу про вимагання “допомоги” за видачу посвідчення особи моряка

    Варшавський офіс ДП “Моррічсервіс” опинились у центрі скандалу про вимагання “допомоги” за видачу посвідчення особи моряка

    Редакція нашого видання отримала звернення про ймовірно неправомірні дії представників Варшавського офісу Державного підприємства “Моррічсервіс”.

    Зокрема, Варшавський офіс ДП “Моррічсервіс” припинив запис на видачу посвідчення особи моряка (ПОМ) до червня 2027 року. Водночас, на фоні зупинки запису на видачу посвідчень, з’явилися “посередники”, які за 600 у.е. пропонують морякам записатися в чергу та отримати в ДП “Моррічсервіс” український ПОМ.

    Окрім цього, 10 вересня 2026 року Польща закрила доступ українським морякам до оформлення польського ПОМ, змінивши умови отримання українськими моряками польського посвідчення особи моряка, який був альтернативою українському посвідченню.

    Таким чином, українські моряки задля отримання ПОМ до 500 чи 1000 доларів США офіційної вартості послуги, встановленої ДП “Моррічсервіс”, змушені неофіційно доплачувати 600 доларів США “посередникам” за потрапляння в чергу, в якій за твердженням ДП “Моррічсервіс” місць немає аж до червня 2027 року.

    В зв’язку із цим Всеукраїнська професійна спілка моряків та працівників морської галузі “Українське об’єднання моряків” (USU) заявляє, що Державне підприємство “Моррічсервіс”, яке реалізує проєкт Кабінету Міністрів України щодо оформлення та видачі посвідчення особи моряка за межами України (згідно відповідної Постанови КМУ від 18.06.2025 номер 730), своїми діями створила передумови для розвитку корупційних схем і незаконного посередництва.

    Також, Всеукраїнська профспілка “Українське об’єднання моряків” (USU) закликає компетентні державні органи:

    – провести перевірку організації електронного запису на отримання ПОМ у Варшаві та встановити причини відсутності доступних місць у черзі до червня 2027 року;

    – перевірити інформацію щодо діяльності осіб, які пропонують морякам платний доступ до запису;

    – встановити, чи мають такі особи зв’язок із працівниками або системою організації роботи ДП “Моррічсервіс”;

    – забезпечити прозорий та рівний доступ усіх українських моряків до державної послуги;

    – оприлюднити інформацію про кількість доступних місць, порядок формування черги та фактичну кількість виданих ПОМ у Варшаві.

    Також USU зазначає, що ситуація з оформленням посвідчення особи моряка у Варшаві потребує термінової реакції керівництва Міністерства розвитку громад та територій України, інших компетентних державних органів та правоохоронних структур.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • Російського опозиціонера знайшли мертвим у Варшаві: прокуратура розкрила перші деталі

    Російського опозиціонера знайшли мертвим у Варшаві: прокуратура розкрила перші деталі

    У Варшаві знайшли мертвим 71-річного російського опозиціонера Сергія Власенка, який після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїхав до Польщі та згодом отримав там політичний притулок. Його тіло виявили у квартирі в районі Мокотув, повідомляє RMF24.

    На місці смерті вночі працювали польські правоохоронці та прокурори. Огляд квартири розпочався приблизно о першій годині ночі. Наразі слідство не повідомляє про ознаки насильницької смерті або можливу причетність інших осіб.

    Речник Окружної прокуратури у Варшаві Пьотр Антоні Скіба заявив, що на цьому етапі розслідування немає підстав вважати, що смерть Власенка настала внаслідок дій сторонніх людей.

    Водночас остаточну причину смерті поки не встановлено. Для цього польські експерти мають провести розтин тіла та додаткові дослідження.

    Розтин має дати відповідь на головне питання

    Розтин тіла Сергія Власенка запланований на середу, 19 серпня.

    Після нього експерти мають провести додаткові лабораторні дослідження, серед яких — токсикологічний аналіз. Він дозволить встановити, чи могли на смерть чоловіка вплинути лікарські препарати, алкоголь, отруйні речовини або інші фактори.

    Польські правоохоронці поки утримуються від припущень щодо конкретної причини смерті.

    Саме результати судово-медичної експертизи мають визначити, чи йдеться про природну смерть, нещасний випадок або інші обставини.

    Важливо, що за нинішніми даними прокуратури слідів, які б прямо вказували на злочин, у квартирі не виявлено.

    Хто такий Сергій Власенко

    Сергій Власенко був членом російського опозиційного об’єднання «З’їзд народних депутатів».

    Організація об’єднує колишніх депутатів різних рівнів у Росії та інших російських політичних діячів, які виступають проти режиму Володимира Путіна.

    За інформацією незалежних російських джерел, ще у 1980-х роках Власенко був депутатом місцевої влади на Далекому Сході.

    Пізніше він жив в Анапі — курортному місті у Краснодарському краї Росії.

    Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Власенко залишив РФ і переїхав до Польщі.

    Спочатку він перебував у країні за туристичною візою, але згодом отримав політичний притулок.

    Його дружина, за оприлюдненою інформацією, залишилася жити в Анапі.

    Що являє собою «З’їзд народних депутатів»

    Об’єднання, до якого входив Власенко, позиціонує себе як альтернативний російський політичний орган.

    Його учасники заявляють, що у разі зміни режиму в Росії організація може стати основою для майбутнього перехідного парламенту.

    До складу об’єднання входять колишні російські парламентарі, регіональні депутати та політичні активісти, які покинули Росію або відкрито виступили проти Кремля.

    У квітні 2023 року Генеральна прокуратура Росії внесла «З’їзд народних депутатів» до переліку так званих небажаних організацій.

    Цей статус у РФ фактично означає заборону діяльності об’єднання на російській території, а участь у його роботі може стати підставою для кримінального переслідування.

    Саме через такі механізми Москва протягом останніх років послідовно витісняла політичну опозицію за межі країни.

    Польща стала одним із центрів російської політичної еміграції

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну тисячі росіян, які виступали проти війни або режиму Путіна, залишили країну.

    Частина з них оселилася у Польщі, Литві, Латвії, Німеччині, Чехії та інших європейських державах.

    Польща водночас приділяє особливу увагу російським громадянам через ризики діяльності спецслужб РФ.

    В останні роки польські правоохоронці неодноразово повідомляли про викриття людей, які нібито працювали на російську розвідку, займалися спостереженням за військовими та логістичними об’єктами або готували диверсії.

    Тому смерть російського опозиціонера закономірно привернула увагу, навіть попри те, що прокуратура наразі не бачить ознак насильницького характеру.

    Чи є підстави говорити про російський слід

    Станом на вечір 18 серпня — ні.

    Польська прокуратура прямо повідомила, що на цьому етапі не має даних про дії третіх осіб, які могли спричинити смерть Власенка.

    Тому пов’язувати смерть чоловіка з діяльністю російських спецслужб або його політичною позицією без доказів було б передчасно.

    Усі подальші висновки залежатимуть насамперед від результатів розтину та токсикологічної експертизи.

    Якщо вони не виявлять підозрілих обставин, провадження може залишитися перевіркою смерті з природних причин.

    Якщо ж експерти виявлять токсичні речовини, травми чи інші неочевидні ознаки зовнішнього втручання, напрямок розслідування може змінитися.

    Смерті російських опозиціонерів за кордоном завжди викликають запитання

    Особливу увагу до таких випадків пояснює історія операцій російських спецслужб у Європі.

    Найвідомішими залишаються отруєння колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка у Великій Британії та замах із застосуванням нервово-паралітичної речовини «Новачок» на Сергія Скрипаля та його доньку.

    Європейські країни також розслідували інші випадки нападів, замахів і стеження за російськими опозиціонерами та перебіжчиками.

    Саме тому смерть людини, яка перебувала в політичній опозиції до Кремля і жила за кордоном, автоматично привертає підвищену увагу.

    Однак у випадку Власенка польські слідчі поки не повідомили нічого, що дозволяло б проводити такі паралелі.

    Що відбуватиметься далі

    Наступним ключовим етапом стане судово-медичний розтин.

    Експерти мають встановити безпосередню причину смерті 71-річного чоловіка.

    Після цього прокуратура отримає результати додаткових аналізів, включно з токсикологічними.

    Також слідчі можуть перевірити останні контакти Власенка, обставини його перебування у квартирі та час смерті.

    Поки ж польська прокуратура дотримується обережної позиції: жодних ознак участі інших осіб не встановлено, але остаточні висновки робити рано.

    Саме результати експертиз мають дати відповідь, чи була смерть російського опозиціонера природною, чи слідству доведеться шукати іншу версію.

  • Ембарго на агропродукцію: Польща не скасовуватиме заборону на імпорт українського зерна

    Ембарго на агропродукцію: Польща не скасовуватиме заборону на імпорт українського зерна

    Польща підтвердила намір зберегти одностороннє ембарго на імпорт українського зерна та не планує відкривати свій ринок, незважаючи на позицію Європейської комісії. Міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Стефан Краєвський наголосив, що українська агропродукція повинна прямувати виключно транзитом до третіх країн.

    Ключові деталі та позиція Варшави

    • Виключно транзитний статус: Переміщення українського збіжжя територією Польщі можливе лише під повним наглядом і в режимі транзиту, аби запобігти осіданню продукції на внутрішньому ринку.
    • Захист внутрішнього ринку: Варшава закликає Єврокомісію запропонувати дієві альтернативні механізми захисту аграріїв прифронтових країн (Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії), які зазнали найбільших збитків від попередніх хвиль імпорту.
    • Пріоритет національної інфраструктури: Потужності польських портів і логістичних шляхів насамперед мають забезпечувати експорт власної польської продукції, а не лише перевалку українських вантажів.
    • Відсутність розширення квот: Наразі польський уряд не веде переговорів щодо збільшення обсягів чи пом’якшення умов для ввезення українського зерна.

    З заяви міністра сільського господарства Польщі Стефана Краєвського:

    «Українська агропродукція має прямувати на ринки третіх країн, а не залишатися в Європі та порушувати торговельні відносини. Маю можливість і бажання допомагати Україні, але це не повинно відбуватися за рахунок польських фермерів та переробників».

  • Kyivstoner міг стати жертвою російського кілера у Варшаві: замах зірвали в останню мить

    Kyivstoner міг стати жертвою російського кілера у Варшаві: замах зірвали в останню мить

    Український репер і відеоблогер Kyivstoner, справжнє ім’я якого Альберт Васильєв і який також використовує ім’я Slevin Dadyan, міг стати мішенню замовного вбивства у Варшаві. Польські правоохоронці затримали 29-річного громадянина Росії з Донбасу, якого підозрюють у підготовці вбивства людини, «незручної режиму Путіна». Польське RMF FM із посиланням на власні джерела 14 серпня повідомило, що ймовірною ціллю операції був саме Kyivstoner.

    Водночас тут є важлива деталь: польська влада офіційно не називала ім’я потенційної жертви. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні повідомив лише, що йдеться про громадянина США українського походження, який має подвійне громадянство. Ідентифікація цієї людини як Kyivstoner ґрунтується на інформації журналіста RMF FM Кшиштофа Засади.

    За даними польського радіо, підозрюваний був затриманий 7 серпня у варшавському районі Мокотув. Операцію проводили співробітники столичного відділу боротьби з кримінальним терором і вбивствами за участі контртерористичного підрозділу та Агентства внутрішньої безпеки Польщі — ABW. Слідчі встановили місце проживання 29-річного чоловіка й планували затримати його у квартирі, однак він вийшов на вулицю і був схоплений на вулиці Волоській.

    Прокуратура висунула йому звинувачення у підготовці вбивства. Суд відправив чоловіка під арешт на три місяці, зараз він перебуває у слідчому ізоляторі у варшавській Бялоленці. За інформацією RMF FM, слідство розглядає версію, що підготовка злочину мала політичний мотив.

    Туск заявив, що «страту» вдалося зірвати в останню мить

    Про саму операцію Дональд Туск розповів 13 серпня. За його словами, затриманого громадянина Росії завербували російські спеціальні служби, а його завданням мало бути вбивство у Варшаві громадянина США та України.

    Офіційний сайт польського уряду підтверджує, що затримання відбулося 7 серпня і було проведене силами ABW та поліції. Туск заявив, що запланованому нападу вдалося запобігти фактично в останній момент.

    Польський прем’єр назвав справу безпрецедентною. Він звернув увагу на те, що ймовірний російський агент мав здійснити замах на американського громадянина на території іншої держави НАТО. За словами Туска, це демонструє масштаб діяльності російських спецслужб і змушує польські органи безпеки виходити з припущення, що Москва може намагатися фізично ліквідовувати людей, яких Кремль вважає своїми противниками, у різних країнах світу.

    До операції долучалися й американські служби. Туск подякував США за співпрацю, а польський міністр, який координує діяльність спецслужб, Томаш Семоняк також підтвердив взаємодію польської сторони з американськими партнерами.

    Чому в цій історії з’явився Kyivstoner

    Наступного дня RMF FM повідомило нову деталь: людиною, проти якої нібито готували напад, був український репер та блогер Slevin Dadyan — Kyivstoner.

    Він став особливо помітною фігурою для російської пропаганди після того, як ФСБ РФ висунула проти нього звинувачення у причетності до організації постачання безпілотників для ймовірної атаки на стратегічні об’єкти Московської області.

    За версією російської спецслужби, Васильєв нібито контролював логістику доставки дронів до РФ. Росіяни стверджували, що безпілотники перевозили зі Словаччини через Польщу та Білорусь. ФСБ також внесла музиканта до російського переліку осіб, яких Москва пов’язує з «екстремістською і терористичною діяльністю». Сам Kyivstoner ці звинувачення заперечував.

    RMF FM наголошує: Кремль заявляє про нібито співпрацю репера з українськими спецслужбами, однак сам музикант відкидає такі твердження.

    ФСБ звинуватила репера у справі про 35 FPV-дронів

    Російська версія цієї історії з’явилася у липні. Тоді ФСБ заявила про нібито зірвану атаку на підприємство оборонно-промислового комплексу у Московській області.

    За твердженнями російської сторони, до РФ начебто контрабандою доставили 35 FPV-дронів, захованих у вантажі з керамічною плиткою. Російські спецслужби пов’язали організацію логістики з Kyivstoner.

    При цьому незалежного підтвердження викладеної ФСБ версії немає. Російська спецслужба не представила публічних доказів, які дозволяли б незалежно встановити причетність репера до підготовки атаки.

    Саме після цієї історії російська пропаганда перейшла від звинувачень до фактично відкритих погроз.

    На російському телебаченні закликали до «знищення» Kyivstoner

    17 липня російський військовий кореспондент Сергій Зенін в ефірі державного телеканалу «Россия 1» назвав Kyivstoner «терористом» і заявив, що його «знищення» має стати справою честі російської розвідки.

    Під час тієї ж програми пропагандист згадав Максима Кузьмінова — російського військового льотчика, який у 2023 році перегнав вертоліт Мі-8 до України, а в лютому 2024 року був застрелений в Іспанії. Фактично російському глядачеві запропонували очевидну паралель між його долею та Kyivstoner.

    Тепер, менш ніж через місяць після цих заяв, польські силовики повідомили про затримання чоловіка, який, за версією слідства, був завербований російськими спецслужбами для здійснення вбивства у Варшаві. А RMF FM називає потенційною жертвою саме Kyivstoner. Цей часовий збіг сам по собі не доводить прямого зв’язку між телевізійними погрозами та підготовкою замаху, однак робить справу особливо резонансною.

    Хто такий Kyivstoner

    Kyivstoner став популярним завдяки коротким гумористичним відео в соцмережах, а пізніше був одним із учасників українського гурту «Гриби». Після виходу з гурту він розпочав сольну музичну кар’єру, знімався у фільмах та продовжував роботу як блогер.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну музикант публічно засудив російську агресію.

    У матеріалах польських медіа він фігурує як Slevin Dadyan та Albert Wasiliew. Водночас офіційна заява польського прем’єра не містить імені потенційної жертви, тому остаточно підтверджувати цю особу до заяви слідчих не варто.

    Польща вже попереджала про російські операції

    Історія розгортається на тлі різкого посилення протидії російським спецслужбам у Польщі.

    Ще 1 липня Томаш Семоняк попереджав, що польські служби готуються до можливих російських диверсій і провокацій, метою яких може бути загострення відносин між поляками та українцями. Він прямо говорив, що російські агенти цікавляться не лише військовими об’єктами та критичною інфраструктурою, а й місцями, пов’язаними з українцями та польсько-українською співпрацею.

    14 серпня Reuters окремо повідомило про масштабне посилення російської дезінформаційної кампанії в Польщі. За оцінкою Польського інституту міжнародних відносин, після останнього загострення між Києвом та Варшавою кількість антиукраїнського контенту польською мовою у великих соціальних мережах збільшилася більш ніж на 250%.

    Паралельно Польща та країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури через побоювання російських диверсій і провокацій. Західні та регіональні спецслужби попереджають про ризик гібридних операцій, метою яких може бути політичний хаос та створення конфліктів усередині НАТО.

    На цьому тлі справа про підготовку вбивства у Варшаві виглядає вже не як ізольований кримінальний епізод, а як потенційно значно серйозніший інцидент.

    Якщо інформацію RMF FM про особу потенційної жертви офіційно підтвердять слідчі, це означатиме, що після внесення Kyivstoner до російських списків, публічних звинувачень ФСБ і фактичних закликів до його ліквідації в російському ефірі у Польщі справді могли перейти до підготовки фізичного усунення музиканта.

    Поки доведеним є інше: громадянина Росії затримали, йому висунули звинувачення у підготовці вбивства, а польський прем’єр заявив про його ймовірне вербування російськими спецслужбами. Те, що ціллю був саме Kyivstoner, наразі повідомляє RMF FM із посиланням на свої джерела.

  • Антиукраїнський контент у Польщі зріс на 250%: Reuters розкрив нову кампанію Кремля

    Антиукраїнський контент у Польщі зріс на 250%: Reuters розкрив нову кампанію Кремля

    Росія різко активізувала інформаційні операції у Польщі, намагаючись використати загострення історичних суперечок між Варшавою та Києвом для посилення антиукраїнських настроїв і послаблення підтримки України. Після останнього дипломатичного конфлікту кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах зросла більш ніж на 250%.

    Про це 14 серпня повідомило агентство Reuters, посилаючись на польських чиновників, експертів та аналіз інформаційного простору. За їхніми оцінками, російська кампанія охоплює одразу кілька найбільш чутливих для польського суспільства тем — Волинську трагедію, діяльність Української повстанської армії, присутність українських біженців у Польщі, соціальні витрати та політичні суперечки навколо підтримки Києва.

    Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський заявив Reuters, що після загострення польсько-українського конфлікту російська дезінформація фактично «вибухнула». Спочатку відповідні повідомлення активно поширювалися у соціальних мережах та російських державних інформаційних ресурсах, після чого частина наративів почала проникати і в польський медіапростір.

    Особливістю нинішньої кампанії експерти називають те, що Москва дедалі частіше не створює повністю вигадані історії, а бере реальні події, суспільні проблеми або заяви політиків і максимально загострює їхнє трактування. Це робить такі інформаційні операції складнішими для виявлення, оскільки пропагандистський наратив може містити фактичну основу, але подавати її у викривленому контексті.

    Одночасно використовуються автоматизовані акаунти та ботоферми, завдання яких — створювати враження, що певна позиція має значно більшу підтримку серед польського суспільства, ніж насправді. За інформацією Reuters, антиукраїнські повідомлення активно поширюються через X, Facebook, Instagram, TikTok, YouTube і Telegram.

    Історичний конфлікт став зручним інструментом

    Новий сплеск інформаційної активності відбувається на тлі серйозного загострення відносин між Польщею та Україною через питання історичної пам’яті.

    Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський надав одному з українських військових підрозділів почесне найменування, пов’язане з Українською повстанською армією. Рішення викликало різку реакцію у Польщі через ставлення до УПА та Волинської трагедії 1943–1945 років. Reuters тоді називав суперечку одним із серйозних подразників у відносинах двох держав.

    Для України УПА пов’язана передусім із боротьбою за незалежність та опором радянській владі. У Польщі натомість ключовим залишається питання відповідальності українських націоналістів за масові вбивства польського населення на Волині та в Галичині. Польська сторона оцінює кількість загиблих поляків приблизно у 100 тисяч осіб; водночас під час акцій у відповідь загинули тисячі українців.

    Москва роками намагається використовувати саме цю історичну травму для погіршення польсько-українських відносин.

    У липні польська Рада стійкості офіційно попереджала про збільшення кількості дезінформаційних і маніпулятивних матеріалів, спрямованих на поглиблення розколу між поляками та українцями через тему Волинської трагедії. Польська сторона окремо звернула увагу на активність ФСБ РФ, яка оприлюднювала нібито розсекречені документи про події 1943 року. Польські історики висловлювали сумніви щодо достовірності частини цих матеріалів.

    Російська кампанія значно ширша за соцмережі

    Додаткові дослідження показують, що йдеться не про поодинокі інформаційні вкиди.

    Аналітики «Детектора медіа» дослідили 384 повідомлення, оприлюднені російськими та проросійськими Telegram-каналами лише протягом 1–6 липня. Дослідники зафіксували цілу мережу взаємопов’язаних наративів: від тверджень про нібито «культ Бандери» в Україні до спроб пов’язати історичну суперечку з можливістю блокування вступу України до ЄС.

    Польський інститут міжнародних відносин раніше також попереджав, що створення напруженості між поляками та українцями є одним із постійних напрямів російських інформаційних операцій. Москва використовує не лише історичні питання, а й соціально-економічні проблеми, зокрема допомогу українським біженцям, щоб формувати враження, ніби підтримка України відбувається за рахунок польських громадян.

    Подібна схема застосовувалася ще з початку повномасштабного вторгнення. Польські спецслужби у 2022 році попереджали, що російські інформаційні операції намагаються переконати поляків, ніби прийом українських біженців призводить до економічних проблем, погіршення безпеки та зростання злочинності. Для цього пропагандисти використовували навіть події, які взагалі не були пов’язані з громадянами України.

    Не лише пропаганда: Польща викриває російські операції

    Водночас діяльність російських спецслужб не обмежується інформаційним простором.

    У липні 2026 року польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про завершення розслідування щодо 18-річного громадянина України, якого звинуватили у виконанні завдань на користь російських спецслужб. За матеріалами слідства, метою операції було саме розпалювання національної ворожнечі між поляками та українцями.

    Польські слідчі пов’язують обвинуваченого з 47 епізодами, серед яких осквернення місць пам’яті, зокрема пов’язаних із польськими жертвами УПА. За даними ABW, виконавців вербували через інтернет-месенджери, а винагороду могли виплачувати криптовалютою через іноземні біржі.

    Це демонструє ширшу модель: інформаційні повідомлення можуть підсилюватися реальними провокаціями, які потім самі стають приводом для нової хвилі антиукраїнського контенту.

    Кремль намагається використати реальні проблеми

    Найнебезпечнішою рисою нинішньої кампанії польські експерти вважають її здатність накладатися на вже наявні суспільні суперечності. Історичні питання, міграція, соціальна допомога та економічна конкуренція справді є предметами дискусії всередині Польщі. Російська інформаційна операція не обов’язково створює ці проблеми — вона намагається максимально їх загострити та перевести політичну дискусію у взаємну ворожість.

    Reuters зазначає, що кампанія може мати й довгострокову політичну мету. Російські інформаційні операції спрямовані на посилення націоналістичних настроїв і можуть набувати додаткового значення напередодні польських виборів 2027 року.

    Москва традиційно заперечує причетність до таких кампаній. Російське посольство у Варшаві назвало звинувачення безпідставними та заявило, що РФ нібито не втручається у відносини інших держав.

    Проте польські державні структури та аналітичні центри фіксують російські спроби використовувати польсько-українські суперечності вже багато років. Нинішній стрибок антиукраїнського контенту більш ніж на 250% показує, наскільки швидко Москва здатна масштабувати інформаційну кампанію, коли у відносинах Варшави та Києва виникає реальний конфлікт.

  • Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.

    Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.

    Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.

    Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.

    Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.

    Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.

     

  • У 22 містах Польщі пройшли акції проти насильства щодо українців

    У 22 містах Польщі пройшли акції проти насильства щодо українців

    У неділю, 9 серпня, у 22 містах Польщі відбулися демонстрації проти зростання випадків насильства та дискримінації українців. Акції провели під гаслом «Не будь байдужим».

    Про це повідомляє RMF24.

    У більшості міст демонстрації розпочалися після 17:00. Учасники акцій виступили проти словесних і фізичних нападів на людей через їхнє походження, мову або зовнішність, а також закликали польське суспільство не залишатися осторонь проявів ксенофобії та насильства.

    Загальнонаціональну кампанію організував Комітет на захист демократії. За словами організаторів, акції мають не лише привернути увагу до проблеми нападів на українців, а й продемонструвати солідарність із людьми, які стикаються з насильством і дискримінацією.

    Напередодні, у п’ятницю, у Польщі також відбулася демонстрація під гаслом «Моя Польща не б’є, не ображає і не підбурює». Її організатори передали до канцелярії прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ і адміністрації петицію, яку підписали понад 11 тисяч людей.

    У документі польську владу закликали вжити рішучих заходів для протидії насильству, зокрема нападам на громадян України.

    Фраза «Не будь байдужим», яка стала одним із головних гасел нинішньої кампанії, походить із промови польського історика та колишнього в’язня концтабору Аушвіц Маріана Турського. Він виголосив її 27 січня 2020 року під час заходів до 75-ї річниці визволення табору.

    Турський тоді закликав суспільство не миритися з жорстоким поводженням із меншинами, порушеннями прав людини та історичною брехнею.

    Акції відбуваються на тлі повідомлень про збільшення кількості випадків агресії щодо українців у Польщі.

    Зокрема, напередодні у Кракові поліція затримала 39-річного чоловіка, який, за даними правоохоронців, ображав двох людей через їхню українську національність. Чоловік самостійно прийшов до поліцейського відділку, після чого його затримали.

    Водночас у польському політичному просторі лунають заяви щодо обмеження прав українців. Депутат Європарламенту та колишній кандидат на посаду мера Варшави Тобіаш Бохенський заявляв, що в разі приходу партії «Право і справедливість» до влади вона забезпечить депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі на законних підставах.

    У Міністерстві внутрішніх справ Польщі назвали такі заяви популізмом.

    На тлі цього організатори протестів наголошують на необхідності протидіяти не лише фізичному насильству, а й мові ворожнечі та дискримінації за національною ознакою.