У лютому 2021 року Юрій Бутусов опублікував аудиозапис на якому помічник президента Росії Владислав Сурков, а за сумісництвом ідеолог партії Порошенко та помічник президента України – Віктор Медведчук у грудні 2014 році обговорювали питання обміну полоненими на Донбасі.
Що цікаво, Медведчук на той час не мав жодних владних повноважень і ніяк не міг приймати жодних рішень, все, що він міг було узгоджено президентом Порошенком зі своїм колегою з Росії.
Тим не менше Медведчук, витягнутий у 2014 році Петром Порошенком з політичного небуття, стає єдиним узгодженим з Путинім переговорником з Росією по полоненим.
Не дивлячись на те, що процес обміну вже триває і займаються ним інші люди, зокрема Володимир Рубан. У липні 2014 року в Дніпропетровську був створений Центр звільнення полонених, переговорники якого сприяли звільненню понад 600 полонених.
Як розповідають родичі звільнених полонених, така діяльність Рубана була не безкоштовною. Називають цифру в $7000.
Тим не менше, мандат переговорника Медведчук отримав 23 грудня 2014 року з рук начальника Антитерористичного центру при СБУ Василя Грицака.
Саме Грицак призначив Віктора Медведчука та його помічника Юрія Тандіта спеціальними представниками СБУ.
У травні 2015 Рубан зробив велику помилку, заявивши, що незадоволений роботою Віктора Медведчука як представника України з гуманітарних питань у тристоронній контактній групі. З цього моменту Рубана було вирішено замістити, але так просто це зробити не вдалось.
Лише 8 березня 2018 року Володимир Рубан був затриманий на лінії розмежування в зоні АТО з великою кількістю зброї та боєприпасів.За даними слідства, Рубан планував замах на президента Петра Порошенка, керівників силових структур та інших державних діячів.
Що цікаво, після затримання Рубана звільнення українців з полону ДНР/ЛНР не проводилось Порошенком аж до кінця його каденції. Лише у грудні 2019-го команда Зеленського провела перший обмін 14 військових, разом із цивільними (усього 81 особу).
Людиною яка допомогла провести обмін була той самою, що допомогла Рубану сісти за грати, і не заважати робити бізнес на полонених – генерал СБУ Геннадій Кузнецов.
“Собачник”
“Собачником” в СБУ прозвали Геннадія Івановича Кузнецова сослуживці тому, що за фахом він кінолог, і до ніякої іншої роботи непридатний, через свою ганебну пристрасть до грошей.
Кузнецова двічі виганяли з СБУ за вчинення корупційних проступків, але кожного разу він поновлювався на «комерційних засадах». Зокрема 24 лютого 2011 року за недбале ставлення до військової служби Геннадій Кузнецов в справі №1-1-173/11, був засуджений за недбале ставлення до військової служби.
Кузнецов людина з церкви Олександра Турчинова. Виконуючи обов’язки президента, Турчинов повернув Кузнецова до СБУ й 7 березня 2014 року, і попри судимість призначив начальником Центру спеціальних операцій.
Наприкінці січня 2015 року, тодішній керівник Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ Василь Грицак, який з липня 2014 року очолював проведення АТО, відзначився організацією операцій в Іловайську та Дебальцеві, а також передачею контролю над Донецьким аеропортом бойовикам. З метою посилення АТЦ при СБУ він вирішив залучити перевірені кадри. Свого давнього знайомого Кузнєцова, який до того часу працював в підрозділі “Альфа”, Грицак призначив начальником штабу АТЦ. Формально наказ підписав голова СБУ Наливайченко, але фактичне рішення приймалося першим заступником – Грицаком.
На новій посаді Геннадій Іванович зразу ж вирішив взяти під контроль господарський сектор, щоби можна було державним коштом заправляти власний автомобіль та використовувати службове авто для поїздок дружини й тещі.
Цікавий епізод був з особистим водієм тещі начальника штаба АТЦ – старшого лейтенанта Давиденко який фактично був домашньою обслугою Кузнецова, за рахунок українських платників податків. Навесні 2018 року в цього Давиденка поліція вилучила посвідчення водія за керування службовим автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Після службового розслідування, Давиденко був переведений з водіїв на посаду ситуативного координатора з графіком роботи доба через три з метою залучення до домашніх робіт у садибі Геннадія Івановича, і все.
Справи “Собачника”
На початку 2019 року Головне управління внутрішньої безпеки СБУ провело дві службові перевірки щодо Кузнецова. За підсумками першої службової перевірки було встановлено, що Кузнецов протягом 2016 – 2018 років під виглядом антитерористичних навчань забезпечував охоронні заходи на концертах Святослава Вакарчука.
Для охорони концертів Кузнецов незаконно залучав своїх підлеглих, яким оформлював відрядження в зону АТО й підробляв документи, на підставі яких цим офіцерам на час відрядження в два рази збільшувалась зарплатня та встановлювався перерахунок до вислуги років за коефіцієнтом 1 до 3. Але в дійсності в зону АТО ці офіцери не виїздили, ніякого бойового завдання не виконували, натомість обслуговували концерти Вакарчука, а за це Вакарчук виплачував Кузнецову гроші «у конверті».
У ході другого службового розслідування було встановлено, що Кузнецов разом з сім’єю виїжджав під час відпустки на відпочинок до Європи на службовому автотранспорті.
Про те, як Кузнецов розкрадав зарплатню підлеглих, підробляв бухгалтерські документи, закупляв для потреб АТЦ при СБУ у свого товариша по пляшці безпілотні комплекси «Фурія» чи понад рік, чекаючи на відкати, оснащував засобами зв’язку придбаний для АТЦ при СБУ автомобіль «Renault Master», слідчі інформацію не знайшли.
В результаті Кузнецову вдалось “домовитись” з тодішнім головою СБУ Василем Грицаком, який приховав матеріали службового розслідування від Головної військової прокуратури. У підсумку за розкрадання коштів державного бюджету, підробку документів та охорону концертів Вакарчука Кузнецову лише було оголошено попередження про неповну службову відповідність.
Генерал по “обмінах”
25 березня 2019 року, у день професійного свята співробітників СБУ, колишній офіцер цієї служби, підполковник Василь Прозоров, провів прес-конференцію в Москві. Він повідомив, що з травня 2014 року працював у штабі Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ під керівництвом генерала Геннадія Кузнецова. Протягом цього часу Прозоров передавав російським спецслужбам інформацію про дії українських силових структур, особливо в зоні проведення АТО.
Незважаючи на зрадницьку діяльність Прозорова, голова СБУ Баканов не тільки не покарав Кузнецова, а й надав йому право одноосібно вирішувати питання щодо “обміну полонених”. 11 лютого 2020 року президент Зеленський своїм указом ввів Кузнецова до Мінської тристоронньої контактної групи, замінивши Валерію Лутковську. А 24 березня 2020 року Кузнецов був нагороджений орденом Данила Галицького, попри його засудження за службовий злочин.
Бізнес Кузнецова на полонених мав специфічний характер: українська сторона нібито продавала місця в списках на обмін не тільки військовим, але й бізнесменам. Схема працювала так: коли в тюрмах на окупованих територіях перебували українські військовослужбовці, яких бойовики готові були обміняти на своїх, Кузнецов вирішував, що солдати можуть ще залишитися в полоні. Натомість у списки на обмін вносилися бізнесмени, які могли заплатити за своє звільнення.
Бойовики затримували підприємців на окупованих територіях не просто так – це було зроблено для того, щоб вони змушені були платити за внесення до списків обміну. Вартість місця в такому списку варіювалася від 30 до 80 тисяч доларів. У результаті обміну, який відбувся 29 грудня 2019 року, кожен другий з тих, кого Україна звільнила з в’язниць так званих ДНР/ЛНР, заплатив за своє повернення.
Завдяки цій схемі зі “звільнення полонених” Кузнецов значно збагатився. Він побудував маєток на березі Дніпра в Осокорках, де збудував будинок площею 550 квадратних метрів. У його володінні також перебуває елітний Land Rover, катер та інші активи, які не відображені в офіційній декларації.
Кого “звільнив” генерал обмінів?
Під час обміну полоненими, організованого генерал-майором СБУ Геннадієм Кузнецовим у грудні 2019 року, значна частина звільнених осіб складалася з бізнесменів, які заплатили за внесення їх до списку, що формувався під керівництвом Кузнецова. Крім того, серед осіб, яких було звільнено, опинилися злочинці, зокрема Євгеній Бражников. Перебуваючи у тюрмі «Ізоляція» на непідконтрольній Україні території, Бражников знущався з інших ув’язнених, відбирав у них продукти харчування та одяг, зокрема катував журналіста Станіслава Асєєва, який також був звільнений 29 грудня 2019 року.
Подібні випадки не були поодинокими. У 2017 році Кузнецов сприяв звільненню колишнього бойовика Олексія Кускова, який, перебуваючи у тюрмі на окупованій території, разом із Бражниковим катував в’язнів, завдавши тяжких тілесних ушкоджень, зокрема Асєєву. В обмін на таких осіб українська сторона передала так званій “ДНР” Галину Черникову, яка брала участь у бойових діях проти України на окупованому Донбасі.
До списків на обмін також були включені колишні співробітники спецпідрозділу «Беркут», яких судили за участь у розстрілах під час протестів у лютому 2014 року, а також Володимир Цемах, якого вважали важливим свідком у справі про збиття малайзійського літака рейсу MH17 у 2014 році. Цемах був вивезений з окупованої території в результаті спецоперації, під час якої загинув український розвідник Олександр Колодяжний.
Крім бізнесменів, до списків на обмін потрапляли навіть позаштатні співробітники СБУ, яких затримали спецслужби Росії. Наприклад, за звільнення Дениса Секацького було сплачено 32 тисячі доларів. У квітні 2020 року під час наступного обміну Кузнецов включив до списку осіб, яких Україна мала забрати з ОРДЛО, Олександра Садівського, засудженого за вбивство вагітної жінки під час розбійного нападу. Крім того, Садівський, перебуваючи в ув’язненні на окупованій території, організував злочинне угруповання, яке здійснювало шахрайські операції на території України через розсилку повідомлень про блокування банківських карток та фальшиві виграші.
Після обміну Садівський був затриманий Шевченківським районним судом Києва. Разом із ним 16 квітня 2020 року був звільнений також Володимир Карась, колишній співробітник поліції на окупованих територіях. Із 20 осіб, звільнених під час так званого «пасхального обміну», лише троє були захисниками територіальної цілісності України: двоє військовослужбовців Микола Гриненко та Віктор Шайдов, а також студент Сергій Русинов, засуджений окупаційною владою за коментарі у соціальних мережах. Решта 17 осіб були або пособниками бойовиків, або учасниками так званого “комерційного обміну”.
Водночас українська сторона передала до “ДНР” осіб, яких судили за тяжкі злочини проти України, зокрема Дмитра Якоба, обвинуваченого в замаху на народного депутата Антона Геращенка, та Леоніда Харитонова, підозрюваного у спробі здійснення диверсії на військовому аеродромі в Черкасах.
Натомість справами військовослужбовців Збройних Сил України, які перебувають у полоні бойовиків, займаються менш активно. Наприклад, позаштатний співробітник СБУ Засипко, який був поранений і зазнав катувань, залишається в ув’язненні, проте Кузнецов стверджує, що “факт незаконного утримання Засипка не підтверджено”.
Що ми маємо у підсумку?
12 квітня 2024 року в Москві було здійснено вибух автомобіля Василя Прозорова. Хоча він вижив, цей День космонавтики назавжди залишиться в його пам’яті. Підполковник Прозоров, який у 2015 році служив у штабі Антитерористичного центру при СБУ, безперешкодно відвідував Москву для зустрічей зі своїм куратором. Після його повернення до Києва жодних питань з боку генерала Геннадія Кузнецова, тодішнього начальника штабу, не виникло. Аналогічно, контррозвідка також не мала претензій ні до Прозорова, ні до його командира.
За поданням лейтенанта Баканова (фактично ж – за рекомендацією бригадного генерала Наумова), Кузнецова було нагороджено Орденом Данила Галицького від президента Зеленського. Причина такої прихильності Баканова (або ж Наумова) до Кузнецова стала зрозумілою після затримання начальника ГУ СБУ в АРК Крим Олега Кулініча, який також виявився російським агентом. У телефонних розмовах із Володимиром Сівковичем, який придбав для Кулініча посаду через Баканова, Кулініч називав Кузнецова “Охотніком” через його любов до мисливських собак. У цих розмовах також обговорювалася заміна керівника АТЦ при СБУ Руслана Баранецького на Геннадія Кузнецова, яку погоджували з Москвою.
Незважаючи на те, що Кулініча судять за державну зраду, а Наумов намагається уникнути екстрадиції з Сербії, Кузнецов, відомий також як «Охотнік» або «Собачник», тихо звільнився з СБУ. Наразі він проживає у своїй садибі на Осокорках, яку придбав за кошти, зароблені на схемах із обміну полоненими. Служба безпеки України не турбує Кузнецова, і жодних замахів на його життя не відбувається.
Дубай, відомий своїми ультрасучасними хмарочосами, розкішними магазинами та сонячними пляжами, завжди асоціювався з розкішшю та багатством. Проте за цією блискучою фасадом приховується темна сторона – Дубай часто називають податковою “гаванню” та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість.
Проєкт Dubai Unlocked розкриває завісу навколо того, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об’єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об’єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки.
Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальний власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі. Часто нерухомість в Дубаї використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю.
Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження Dubai Unlocked може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.
Це витік даних здебільшого з Земельного департаменту Дубаю, а також комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об’єднаних Арабських Еміратів. Дані були отримані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), що вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції – проєкт Радіо Свобода «Схеми» та «Слідство.Інфо».
Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців – серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі.
«Схеми» публікують першу частину дубайських знахідок.
Ексміністр екології часів Януковича
Микола Злочевський – міністр екології та природних ресурсів України часів президентства Віктора Януковича та колишній народний депутат від «Партії регіонів». Засновник однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023-му році його статки оцінили у 225 млн доларів.
Микола Злочевський
Згідно з даними Дубайського витоку, в один день у липні 2019-го року Микола Злочевський придбав одразу двоє апартаментів у Дубаї – в елітному житловому комплексі на березі Перської затоки на самій Palm Jumeirah – W Residences Dubai – The Palm, названому так через W-подібну форму будівлі.
«Між мерехтливими водами Перської затоки та блискучим горизонтом Дубаю, на золотих пісках восьмого дива світу, знаходиться ексклюзивне місце, де досконалість не має обмежень. Пориньте у стиль життя, який не має аналогів, у розкішній столиці Близького Сходу», – так описується комплекс на офіційному сайті.
W Residences Dubai – The Palm
Згідно з даними транзакцій, які журналісти проєкту Dubai Unlocked отримали з дубайських реєстрів, апартаменти загальною площею понад 1700 квадратних метрів обійшлися ексміністру у майже 11 мільйонів доларів.
Ця нерухомість, як з’ясували журналісти, ніколи не здавалася в оренду, тож, скоріше за все, ними користувалася тільки родина Злочевського. Медіа писали про те, що колишній високопосадовець багато часу проводив в ОАЕ.
У рік придбання дубайських квартир Микола Злочевський вже був не при владі і згодом його оголосили у розшук. Експосадовець мав статус підозрюваного у так званій «справі Курченка» – йшлося про створення злочинної організації, «члени якої впродовж 2010-2014 років вчинили низку тяжких та особливо тяжких злочинів у різних сферах економіки з метою заволодіння майном державних підприємств».
Зокрема, Злочевського підозрювали у розкраданні кредиту Нацбанку, який був виділений «Реал Банку» Сергія Курченка – його в часи Януковича називали младо-олігархом. Згодом, коли справу передали до НАБУ, Злочевський запропонував правоохоронцям рекордний хабар у 6 мільйонів доларів, під час передачі якого затримали посередників з оточення ексміністра.
Поки тривав судовий процес у цій справі, Злочевський переоформив квартири у W Residences Dubai – The Palmна доньку Анну Злочевську (на неї та на іншу доньку Каріну ексміністр зрештою переписав і свій газовидобувний бізнес).
Анна Злочевська залишається власницею дубайського майна і досі, станом на 2024 рік. Відповідно до витоку, в операціях з нерухомістю родина Злочевських використовувала паспорти громадян Кіпру – першими про кіпрське громадянство розповіли ще журналісти Al Jazeera.
У 2023-му історія про хабар завершилася: Злочевський визнав провину у спробі підкупу – угоду зі слідством затвердив Вищий антикорупційний суд. Згідно з нею Злочевський віддав понад 600 млн гривень на армію – закупівлю дронів та іншу допомогу підрозділам.
Злочевський неодноразово потрапляв у фокус уваги «Схем»: розслідувачі розповідали про його неприступну фортецю біля води під Києвом та віллу на морі в Одесі, про газ, який у його компанії Burisma купували фірми ще президента Петра Порошенка та його найближчих соратників, про репутацію, яку ексміністр так старанно намагався відбілити, організовуючи енергетичний форум у Монако.
Частина української делегації разом з Миколою Злочевським на Міжнародному форумі з енергетичної безпеки майбутнього у Монте-Карло
Про Злочевського знають далеко за межами України – зокрема, тодішній президент США Дональд Трамп під час минулих виборів активно використовував «фактор Burisma» у боротьбі проти Джо Байдена, чий син, Гантер Байден мав посаду члена ради директорів у цій компанії.
«Схеми» звернулися за коментарем до Злочевського та його доньки через низку їхніх копаній, але відповіді поки не отримали.
Колишній нардеп і керівник «Мотор Січі»
В’ячеслав Богуслаєв та його син Олександр скуповували у Дубаї нерухомість, починаючи з 2009-го по 2018-й роки. За допомогою дубайського витоку даних, «Схемам» вдалось відшукати у родини щонайменше 19 апартаментів та офісних приміщень в декількох елітних районах міста загальною вартістю у 15 мільйонів доларів.
В’ячеслав Богуслаєв та його син Олександр Богуслаєв
Palme Couture
Одна з квартир була записана на батька (про неї раніше писали у ЗМІ), решта помешкань – на сина. І про ці родинні апартаменти не було відомо раніше.
Це квартира площею 106,4 квадратних метрів в Al Msalli, дві 105-метрові – вAl Nabat B8 та 937-метрова – вPalme CoutureResidences.
По одній квартирі в комплексі Al Haseer B7 – площею 105,9 та в Al Sultana – на 106,3 квадратів. І ще двоє апартаментів в Aquamarine – 155,8 та 210,5 метрів.
Витяг з земельного реєстру Дубаю на апартаменти в ЖК Aquamarine
Крім цього, Богуслаєви придбали в Дубаї ще 6 об’єктів нерухомості, а саме: квартири в Burj Khalifa, Emirates Crown Tower та 4 офісних приміщення в Jumeirah Business Centre 1.
Burj Khalifa
Найімовірніше джерело походження коштів на це майно – від діяльності В’ячеслава Богуслаєва, як багаторічного керівника стратегічного підприємства «Мотор Січ», якого називають «іконою української промисловості». У цьому статусі він нерідко їздив до ОАЕ – брав участь у виставках вертольотної техніки та відкритті техцентрів з обслуговування двигунів, разом з тодішнім президентом Януковичем.
Українські правоохоронці затримали В’ячеслава Богуслаєва у 2022-му, у розпал повномасштабного вторгнення. Згодом йому повідомили по черзі про підозри за декількома статтями, зокрема, у державній зраді, фінансуванні тероризму та протидії Збройним силам України. За цими справами триває суд, Богуслаєв перебуває під вартою до 10 червня без права внесення застави, він провину заперечує.
Окрім співпраці з Росією, журналісти «Схем» раніше встановили зв’язки В’ячеслава Богуслаєва з представниками державних іранських військових компаній, у тому числі, з виробниками безпілотників Shahed, які використовує російська армія проти України та хусити – проти ОАЕ. Попри санкції, накладені на Іран, Богуслаєв продовжував співпрацювати з іранськими представниками щонайменше до весни 2022 року.
В’ячеслав Богуслаєв біля українського вертольота МСБ-2
45-річний Олександр Богуслаєв, який купив більшість із віднайдених журналістами квартир, своїми статками завдячує батькові. Той ввів його в бізнес, надавши посаду заступника голови наглядової ради «Мотор Січі» та частки в інших компаніях, пов’язаних з підприємством та іншою діяльністю Богуслаєва-старшого. За даними «Схем» від джерел у правоохоронних органах, з 2003 по 2021 рік Олександр Богуслаєв офіційно заробив трохи менше 7 мільйонів гривень. За цей же період на його рахунки в українських банках були внесені готівкою 57 мільйонів гривень. Ймовірно, ці гроші він міг отримати від батька, але В’ячеслав Богуслаєв, як колишній народний депутат декількох скликань, не декларував такі витрати.
Станом на тепер з 19 об’єктів нерухомості у власності родини Богуслаєвих значаться лише п’ять (одна квартира та чотири офісних приміщення) – у недобудованому елітному житловому комплексі Dubai Pearl, все інше майно – продано.
Недобудований ЖК Dubai Pearl та проєкт, як він мав виглядати
«Схеми» звернули увагу, що продаж нерухомості відбувався синхронно зі знаковими подіями в житті родини.
Так, перша з цього переліку квартира в Al Msalli була продана в 2019-му, коли В’ячеслав Богуслаєв перестав бути народним депутатом і втратив «імунітет».
Ще через рік родина продала квартиру в Aquamarine. Тоді, у 2020-му, українська прокуратура наклала додатковий арешт на акції підконтрольної Богуслаєву компанії «Мотор Січ», остаточно заблокувавши продаж підприємства китайським інвесторам.
Рік потому Богуслаєви позбулись і 6 квартир в Aquamarine, Palme Couture Residences, Al Nabat B8, Al Haseer B7 та Al Sultana. Тоді, в 2021-му, Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про націоналізацію «Мотор Січі».
Інші двоє апартаментів в Burj Khalifa та Emirates Crown Tower і чотири офісних приміщення в Jumeirah Business Centre 1 Олександр Богуслаєв продав у 2022 році – того року його батькові повідомили про першу підозру – у державній зраді, а згодом, 1 лютого 2023-го – у фінансуванні тероризму в Україні. Ще трохи пізніше – у квітні того ж 23-го проти Богуслаєва в Україні ввели санкції.
За допомогою витоку даних транзакцій з купівлі-продажу дубайської нерухомості, «Схеми» порахували, що від продажу майна Богуслаєвим могли виручити 3,5 мільйони доларів. Ще 1,5 мільйона доларів, згідно з даними Дубайського земельного реєстру, родина заробила перед продажем, здаючи апартаменти в оренду. Під час цих операцій з нерухомістю в ОАЕ, як свідчать записи з реєстру, Олександр Богуслаєв використовував паспорт громадянина острівної держави Гренада.
Хто тепер господарює в апартаментах Богуслаєвих у Дубаї?
Журналістам вдалось встановити власників трьох апартаментів. Двоє з них – агенти з нерухомості, перший – з Москви, другий – з Дубаю.
Третя власниця – бізнесвумен з Сербії Маша Карич, походить із родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, які перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. В одній із компаній цих забудовників до 2021-го року працювала племінниця самого Лукашенка. Прямих зв’язків між Богуслаєвим та «Мотор Січ» з Каричами знайти не вдалося.
Сам Боголюб Карич у коментарі журналістам запевнив, що не знайомий з родиною Богуслаєвих.
Олександр Лукашенко та Боголюб Карич
Журналісти Білоруського розслідувальницького центру в межах проєкту Dubai Unlocked зібрали інформацію про нерухомість сім’ї Каричів у Дубаї, які заробили свої статки, у тому числі, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.
«Схеми» запитали в Офісу генерального прокурора України, чи відомо їм про це закордонне майно Богуслаєвих, там відповіли, що «органом досудового розслідування наразі не отримано достовірної інформації та документів щодо майна Богуслаєва та його сина в Об’єднаних Арабських Еміратах».
Водночас у відомстві зауважили, що конфіскація майна сина колишнього президента «Мотор Січі», що, ймовірно, було набуто, зокрема, «від незаконної діяльності його батька», можлива лише тоді, коли український суд ухвалить рішення про його конфіскацію за результатами відповідного кримінального провадження як в Україні, так і в країнах, де таке майно знаходиться. В ОГП також повідомили, що «вживають заходів щодо виявлення та арешту майна В’ячеслава Богуслаєва та його сина Олександра, яке знаходиться в іноземних юрисдикціях».
В Офісі генпрокурора також повідомили, що співпраця з ОАЕ регулюється Договором між країнами від 2012-го року про взаємну правову допомогу у кримінальних справах, але протягом 2020-2024 років, стверджують в ОГП, компетентні органи ОАЕ фактично задовольнили лише 2% українських запитів.
Нині, паралельно, українські правоохоронці спільно з Міністерством юстиції вже розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.
Журналісти передали запитання Богуслаєвим про майно в ОАЕ через адвоката і чекають на відповідь.
Одеський прокурор
Олег Корнілов
У Дубайському витоку є і колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов.
Згідно з даними з офіційного земельного реєстру Дубаю, Корнілов придбав в Еміратах дві квартири та готельні апартаменти загальною вартістю понад 400 тисяч доларів.
Відповідно до транзакцій, власником двох квартир він став у грудні 2011 року та на початку 2012 року. На той момент Корнілов вже став заступником головного прокурора Одещини. За студіо площею 47 та 38 квадратних метрів у преміум-комплексі Jumeirah Bay X1 Tower, побудованому з виходом до штучного озера та з розташованими неподалік із пляжами Перської затоки, одеський прокурор заплатив загалом понад 180 тисяч доларів США.
Jumeirah Bay X1 Tower
Згодом Корнілов перейшов на посаду заступника начальника слідчого управління обласної прокуратури, а ще пізніше став і керівником підрозділу. Але у 2014-му, після Революції гідності, був люстрований – його звільнили з посади відповідно до закону «Про очищення влади». Того ж року Корнілов почав судитися – подав позов до Одеського окружного адміністративного суду на прокуратуру, щоб його поновили на роботі з виплатою зарплати за період «вимушеного прогулу» та зняли 10-річну заборону обіймати посади.
Поки тривала судова тяганина, Корнілов, відповідно до транзакцій, в 2016-му році інвестував у готельні апартаменти на 48 квадратних метрів в елітному районі Дубаю – в комплексі Aykon City-Tower B – за понад 210 тисяч доларів США. Тоді це була недобудова, остаточно комплекс звели у вересні 2023 року. І нині на офіційному сайті забудовника Damac трьома мовами, в тому числі російською, активно заманюють нових покупців.
Витяг з земельного реєстру Дубаю на готельний номер в комплексі Aykon City-Tower B
«Підносячись над шосе Шейха Зайда і Дубайським каналом, комплекс Aykon City-Tower (вежа B) пропонує розкішне житло в одному з найпрестижніших районів Дубаю. Придбайте розкішні апартаменти в безпосередній близькості від визначних пам’яток Дубаю і світових брендів, що знаходяться в ньому, і насолоджуйтеся дозвіллям світового класу у себе вдома: на нижніх поверхах Aykon City на вас чекає величезний вибір магазинів, ресторанів, кафе та інших місць розваг», – значиться у повідомленні на сайті Damac.
Комплекс Aykon City-Tower
Поки будувався комплекс Aykon, одеський прокурор у 2020-му вирішив продати апартаменти в в Jumeirah Bay X1 Tower – студіо на 38 квадратів за майже 100 тисяч доларів. В тому ж році Одеський окружний адмінсуд ухвалив рішення відновити Корнілова на посаді начальника слідчого управління прокуратури Одеської області, а через рік, в 2021-му, місцевий апеляційний адмінсуд остаточно це рішення закріпив. Йому також виплатили понад 2,3 мільйона гривень з бюджету за «вимушений прогул» з 2014 року.
Обидві студії в Jumeirah Bay X1 Tower Корнілов здавав в оренду, починаючи з 2014-го року – про що свідчать дані транзакцій, які є у розпорядженні журналістів. Сукупно йому вдалося заробити на такій діяльності понад 100 тисяч доларів США. Згодом, після поновлення на посаді, Корнілов продав і другу нерухомість в Jumeirah Bay X1 Tower – у листопаді 2023 року. Нині у власності Корнілова лишається готельний номер у Aykon City-Tower B.
Після поновлення Олег Корнілов залишався на посаді трохи більше року, у серпні 2022 року звільнився «за власним бажанням». Але в жодній декларації – як при звільненні, так і після – про нерухомість в ОАЕ не згадав. Як і його дружина, яка станом на 2013 рік також була прокурором Одеської обласної прокуратури і також подавала декларацію кандидата на посаду начальника відділу регіонального представництва Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у південних областях у 2018 році.
За недекларування може бути адміністративна та кримінальна відповідальність. Тут все залежить від суми
Вадим Валько
«За недекларування може бути адміністративна та кримінальна відповідальність. Тут все залежить від суми. Від 1,34 мільйона до 5,3 мільйонів гривень – це буде штраф, громадські роботи, виправні роботи. Якщо вартість незадекларованих активів більша, ніж 5,3 мільйонів гривень, то це може бути санкція аж до позбавлення волі до двох років», – каже юрист «Центру протидії корупції» Вадим Валько.
У випадку Корнілова, мова про 300 тисяч доларів США або понад 10 мільйонів гривень – це сукупна вартість майна в ОАЕ: однієї квартири та готельних апартаментів, що значились у власності прокурора на момент подачі декларації.
«Схеми» зв’язались із Олегом Корніловим. На запитання про нерухомість в Дубаї, він заявив: «У мене немає квартир там», а після уточнення журналіста, що ці дані підтверджує офіційний реєстр країни, поклав слухавку і на подальші дзвінки та повідомлення не відповів.
Ексдружина судді часів Януковича
Серед власниць дубайської нерухомості – Світлана Ємельянова, офіційно колишня дружина впливового судді часів Януковича Артура Ємельянова.
Артур Ємельянов та його колишня дружина Світлана
За допомогою Дубайського витоку «Схеми» з’ясували, що у її власності – три квартири в ЖК Sadaf 6 в елітному районі Дубай Маріна. Кожна – площею 123 квадратні метри, їхня загальна вартість 1,8 мільйона доларів.
ЖК Sadaf
Першу квартиру там Ємельянова придбала за майже 650 тисяч доларів у грудні 2014 року. До 2014 року включно Світлана Ємельянова була депутаткою міськради Донецька від «Партії регіонів». Із Артуром Ємельяновим вони розлучилися восени того ж року, після Революції гідності, тоді ж суддею зацікавились правоохоронці у справі щодо можливого втручання в автоматизований розподіл справ між суддями.
Інші дві квартири ексдружина судді офіційно придбала у 2017 та 2018 роках за 620 тисяч доларів та 560 тисяч відповідно.
Артур Ємельянов
Раніше у розслідуванні «Схеми» йшлося про те, що розлучення Ємельянових могло бути фіктивним для приховування іншого елітного майна за кордоном. Адже суддя регулярно відвідував Відень, де мешкала Світлана Ємельянова з дітьми, також колишнє подружжя продовжувало разом відпочивати та мати спільний побут. Тоді ж журналісти розповіли про одну з квартир в ОАЕ: в ЖК The Residences North в сусідньому районі Palm Jumeirah. Але відповідно до дубайського реєстру, Світлана Ємельянова вже її продала, за 486 тисяч доларів.
Артура Ємельянова називають обличчям суддівської системи часів Віктора Януковича.
Тоді він блискавично піднявся кар’єрними сходами від заступника голови Донецького обласного госпсуду до заступника голови Вищого господарського суду України. Ємельянов здійснював правосуддя до 2017 року, але продовжував отримувати зарплату до 2021-го – допоки його не звільнили з посади за «вплив на суддів». Після цього колишній суддя зайнявся в Україні адвокатською діяльністю.
У 2023 році Артур Ємельянов знов потрапив у новини, коли до нього з обшуками прийшли співробітники ДБР. Тоді йшлося про розслідування можливого посібництва колишнього заступника голови Вищого господарського суду України державі-агресору Росії. Повідомлялось, що у справі фігурує і Світлана Ємельянова.
Екссуддя відмовився відповідати на питання щодо майна в ОАЕ, пославшись на те, що ці питання «не до нього» і «треті особи не надають інформацію, до якої не мають жодного відношення».
«Щодо придбання нерухомості в ОАЕ, моя родина не ухвалювала таких рішень, бо протягом останніх 10 років – це одна людина, тобто я сам. Я нерухомість у ОАЕ не купував… Ми продовжуємо спілкуватися зі Світланою. Ми цивілізовані люди і розлучення не є для нас фактором неможливості подальшого спілкування. Більше того, у нас є спільна неповнолітня дитина, я активно брав і беру участь у її вихованні», – каже екссуддя.
Щодо вищезгаданої справи ДБР, екссуддя зазначив, що ані він, ані Світлана Ємельянова не мають у ній жодного статусу, але визнав, що обшуки були, в тому числі, у приміщеннях, які їй належать.
«Дане кримінальне провадження було порушено безпідставно, тільки з метою мати можливість поширювати неправдиві заяви щодо мене і отримувати негативні інформаційні приводи щодо моєї адвокатської діяльності, – заявив Ємельянов. – Жодної іншої діяльності, крім як допомагати Збройним силам України протистояти російській агресії, я не здійснював».
В ДБР на запит журналістів також повідомили, що станом на травень 2024 року жодній особі, зокрема Світлані та Артуру Ємельяновим, про підозри в даному кримінальному провадженні не повідомляли.
Світлана Ємельянова станом на дату виходу розслідування на прохання журналістів про коментар не відповіла.
Колишній нардеп та лобіст ЄДАПС
Василь Грицак – колишній народний депутат від «Партії регіонів», він же ексзаступник голови Державної міграційної служби. Але найчастіше його прізвище звучить поруч із назвою ЄДАПС.
Василь Грицак
ЄДАПС – це консорціум «Єдина державна автоматизована паспортна система», який у період із 2003-го по 2014 роки монополізував сферу виготовлення документів. Грицака називали лобістом цього концерну.
Згідно з даними дубайського витоку, родина Грицака придбала в ОАЕ дві квартири за понад 700 тисяч доларів.
Першу – у комплексі The Fairways North Tower, що має відкритий басейн, фітнес-центр, сад та терасу. Апартаменти площею 72 квадратних метри Василь Грицак купив там у 2010-му році за 216 тисяч доларів. Згідно з транзакціями з Дубайського земельного реєстру, він переоформив цю квартиру у 2019 році на старшого сина Ігоря. Який і досі – власник апартаментів.
The Fairways North Tower
Друга квартира площею 123 квадрати була придбана у 2011 році – на суму близько півмільйона доларів – у комплексі Ocean Heights. Нині її власники – дружина Наталія Грицак та молодший син. Ocean Heights — це хмарочос у районі Дубай Марина, який є пам’яткою міста, що входить до п’ятірки найвищих будівель Дубаю.
Згідно з даними транзакцій, обидві квартири власники здавали в оренду. На цьому заробили понад 370 тисяч доларів.
Ймовірно ОАЕ як країна для інвестування в нерухомість була обрана родиною не випадково: у період купівлі нерухомості Грицак, будучи нардепом, також керував групою депутатів з міжпарламентських зв’язків з Об’єднаними Арабськими Еміратами.
До депутатства Грицак працював в департаменті ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ. Зокрема, забезпечував виготовлення бланків дозволів на встановлення та використання спеціальних сигнальних звукових і світлових пристроїв для міліції.
Василь Грицак та Олександр Єфремов
Біометричні паспорти з логотипом «ЄДАПС»
Але найчастіше про Грицака згадують в контексті ЄДАПСу – монополіста 2000-х у сфері друку закордонних паспортів, називаючи «регіонала» лобістом цього бізнесу.
Так, у 2009-го році в інтерв’ю Радіо Свобода заступник секретаря РНБО Борис Соболєв наполягав на тому, що «100% документів, які ідентифікують особу, розробляються і обліковуються, виготовляються і роздаються структурами, які по суті не мають ніякого відношення до державних, які створені і контролюються людьми, які мають неукраїнські інтереси».
Сам Василь Грицак заявляв, що «лобіює інтереси не консорціуму, а паспортної системи країни» і називав себе «основоположником нової паспортної системи України».
«Схеми» звернулися за коментарем до Василя Грицака. Попри дані з реєстру, він заперечив, що був чи є власником будь-якої нерухомості в ОАЕ.
Я вперше від вас чую (що є власником нерухомості, – ред.). Я їх вам дарую!
Василь Грицак
«Я вперше від вас чую (про нерухомість в ОАЕ, – ред.). Я їх вам дарую! Поняття не маю. Вам подарунок! Немає і не було», – відповів Василь Грицак.
В межах проекту Dubai Unlocked «Схеми» проаналізували дані щодо шістсот громадян України, які є власниками об’єктів нерухомості в Дубаї. Серед них журналісти знайшли також чинних посадовців.
Про них – згодом, у наступних матеріалах «Схем» на сайті та YouTube-каналі Радіо Свобода.
Чому Дубай?
Дубай – це велике курортне місто на перехресті світової логістики, яке цінують за «тишу» для грошей і де не ставлять зайвих запитань щодо їхнього походження.
Директор британського Центру фінансів та безпеки Том Кітінґ
«Історично Об’єднані Арабські Емірати були місцем, де ваші гроші – в безпеці, і запитань ставлять мало. Тому, якщо ви людина, яка має гроші, які хоче вивести з-під пильної уваги у своїй країні, то ОАЕ історично є чудовим місцем для цього», – розповів в інтерв’ю «Схемам» директор британського Центру фінансів та безпеки Том Кітінґ.
Журналістам Шведського телебачення (SVT)вдалося потрапити на екскурсію на один з об’єктів нерухомості дубайського забудовника Damac, під час якої їм розказали, що вони можуть купити квартиру за «мішки готівки» або криптовалюту, і не матимуть «жодних запитань» про джерело своїх коштів.
«У сфері нерухомості вас не буде розпитувати жоден департамент… особливо сам забудовник», – сказав продавець. – Будь-хто, хто хоче купити, може купити».
Він також розповів, що купівля нерухомості за готівку – це спосіб для клієнтів уникнути запитань з боку банків про джерело їхніх грошей: «Якщо ви продаєте нерухомість, а потім переводите всю суму на банківський рахунок, то немає ніяких проблем, вас не запитають, звідки ви берете готівку, щоб купити нерухомість, а потім покласти її в банк», – сказав продавець.
Пізніше представник Damac повідомив, що фірма перевіряє своїх клієнтів, і що це не є політикою компанії – рекомендувати клієнтам купувати нерухомість за готівку.
«Якби ваш репортер під прикриттям продовжив процес продажу після першої зустрічі з продавцем, він би став свідком ретельної перевірки і посилених заходів, які ми застосовуємо до транзакцій, що викликають тривогу», – сказали в Damac, додавши, що заяви продавця будуть розслідуватись.
Закритість інформації про нерухомість в ОАЕ, дає можливість і уникати сплати податків в своїй країні за операції з майном.
«Якщо українець є власником нерухомості у Дубаї і продає її, або здає в оренду – він має сплачувати податок на дохід та військовий збір – разом 19,5%. В Дубаї вартість нерухомості стрімко зростає, тому зазвичай такі операції йдуть саме «в плюс», якщо, звісно, хтось не хоче приховати свої доходи від податкової, – каже економіст В’ячеслав Черкашин. – Звісно, ніхто не поспішатиме платити такі податки».
Експерт також додає, що у випадках, коли власник здає нерухомість в оренду або продає її – за законом він зобов’язаний подати в податкову декларацію про дохід, отриманий за кордоном.
В сухому залишку, закритість реєстрів Дубай та відсутність питань з боку влади ОАЕ до інвесторів слугує чудовим підґрунтям для чинних та колишніх українських посадовців різного рівня приховати свої реальні статки.
І саме такий проєкт як Dubai Unlocked дозволяє привідкрити цю завісу. Адже в його основі – верифіковані дані про нерухомість, які походять із серії витоків. Більшість даних – з Земельного реєстру Дубаю, а також державних комунальних підприємств.
«Схеми» у складі міжнародної команди журналістів, які долучились до проєкту Dubai Unlocked, надіслали запит до влади Об’єднаних Арабських Еміратів з уточненнями щодо того, як країна контролює операції з нерухомістю, які здійснюють особи, що перебувають під санкціями або в розшуку. Запитали журналісти також про те, хто і як перевіряє походження коштів іноземців, які інвестують у дубайську нерухомість. А також про те, наскільки влада ОАЕ відкрита до співпраці з правоохоронними органами інших країн, якщо буде доведено, що кошти, вкладені у нерухомість Дубаю, мають незаконне походження.
Станом на момент виходу розслідування влада ОАЕ надіслала коротке повідомлення через свої посольства у Великій Британії та Норвегії редакціям The Times та E24, без відповідей на запитання по суті. Зокрема, у повідомленні йшлося про те, що «влада Еміратів надзвичайно серйозно ставиться до своєї ролі у захисті цілісності світової фінансової системи», і що ОАЕ «тісно співпрацюють з міжнародними партнерами з метою припинення і стримування всіх форм незаконного фінансування».
«ОАЕ віддані продовженню цих зусиль і дій як ніколи раніше сьогодні і в довгостроковій перспективі», – йдеться в офіційному повідомленні.