Golosnovinua.com

Позначка: Василь Стус

  • Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.

    У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.

    Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.

    Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.

    Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.

    Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.

    Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.

    Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.

    НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.

    Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.

    Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.

    Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.

    Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.

    Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.

    Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.

    Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.

  • Після резонансу навколо 2000 гривень: син Василя Стуса вперше зустрівся з головою НБУ

    Після резонансу навколо 2000 гривень: син Василя Стуса вперше зустрівся з головою НБУ

    Голова правління громадської спілки “СтусЦентр” Дмитро Стус провів зустріч із головою Національного банку України Андрієм Пишним, під час якої сторони обговорили створення нової банкноти номіналом 2000 гривень із зображенням видатного українського поета-шістдесятника Василя Стуса. Зустріч відбулася 21 липня 2026 року та стала майданчиком для відкритого діалогу щодо концепції нової купюри, її символічного значення та подальшої співпраці. Про це повідомила громадська спілка “СтусЦентр”.

    У переговорах також взяли участь представники Національного банку України та представник Lobby Club Сергій Колісник, який долучився до організації зустрічі. Основною темою обговорення стали художня концепція майбутньої банкноти, її символіка та роль у популяризації творчої спадщини Василя Стуса як одного з найвідоміших українських поетів-дисидентів і символів боротьби за свободу та людську гідність.

    За інформацією “СтусЦентру”, учасники зустрічі підтвердили спільне прагнення гідно вшанувати пам’ять поета, чия постать стала моральним орієнтиром для багатьох поколінь українців. Окрему увагу сторони приділили можливим спільним проєктам, спрямованим на популяризацію творчої спадщини Стуса як в Україні, так і за її межами. За підсумками зустрічі було досягнуто домовленостей про розвиток співпраці між Національним банком України, громадською спілкою “СтусЦентр” та Lobby Club.

    Дмитро Стус позитивно оцінив рішення Національного банку присвятити нову банкноту його батькові. За його словами, Василь Стус є символом людської та національної гідності, а поява його портрета на новій купюрі стане важливим кроком у збереженні історичної пам’яті та популяризації української культури.

    У громадській спілці також подякували Національному банку за відкритість до діалогу, прозорість та готовність співпрацювати над реалізацією суспільно важливого культурного проєкту. Там наголосили, що саме партнерство між державними установами та громадським сектором є найкращою основою для вшанування видатних постатей української історії.

    Нагадаємо, раніше голова НБУ Андрій Пишний повідомив про запровадження нової банкноти номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Введення її в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У Національному банку вже пояснили, що нова купюра поступово інтегруватиметься у готівковий обіг, а банкомати та інші платіжні системи будуть адаптовані до роботи з нею.

  • Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Національний банк України внесе зміни до дизайну нової банкноти номіналом 2 000 гривень після зауважень представників дизайнерської спільноти. Регулятор повідомив, що оновить шрифтове оформлення напису номіналу, аби усунути будь-які асоціації з дизайнерськими роботами російського походження. При цьому дата введення нової банкноти в обіг залишиться незмінною — вона з’явиться 4 вересня 2026 року.

    Про це повідомив Національний банк України.

    У НБУ пояснили, що після офіційної презентації нової банкноти уважно проаналізували зауваження українських дизайнерів, які звернули увагу на стилістичну схожість напису номіналу з однією з неофіційних кириличних адаптацій шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою.

    У регуляторі наголосили, що під час створення дизайну банкноти жодних сторонніх шрифтових пакетів або неліцензійних рішень не використовували. За словами представників Нацбанку, художники працюють у спеціальному захищеному програмному середовищі, де всі графічні елементи створюються вручну на основі офіційно ліцензованих шрифтів із подальшим авторським доопрацюванням.

    Попри це, в Національному банку вирішили змінити оформлення напису номіналу, підкресливши, що навіть сама поява подібних асоціацій є неприйнятною в умовах війни з Росією.

    Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що банкнота із зображенням українського поета Василя Стуса повинна бути бездоганною не лише з юридичного чи технічного погляду, а й у символічному вимірі. Він наголосив, що Стус є моральним символом української нації, а будь-які асоціації дизайну банкноти з громадянами країни-агресора суперечать тим цінностям, які має нести нова українська валюта.

    За словами Пишного, Національний банк не бачить юридичних порушень, адже використовує ліцензійне програмне забезпечення та власні дизайнерські напрацювання. Водночас регулятор вирішив відмовитися від будь-яких рішень, які можуть викликати дискусії щодо російського походження окремих графічних елементів.

    У НБУ уточнили, що напис номіналу на новій купюрі буде виконаний відповідно до офіційної кириличної версії шрифту Bickham Script без жодних авторських модифікацій чи стилістичних варіацій.

    У Нацбанку також наголосили, що зміни не вплинуть на графік виробництва нової банкноти. Оскільки купюра ще не була запущена у серійний друк, коригування дизайну можна внести без затримок, тому банкнота номіналом 2 000 гривень, присвячена Василю Стусу, як і планувалося, надійде в обіг 4 вересня 2026 року.

    Дискусія навколо дизайну нової банкноти виникла невдовзі після її презентації. Частина українських дизайнерів заявила, що напис номіналу візуально нагадує неофіційну кириличну адаптацію шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою Олександрою Гофман.

    Одним із тих, хто публічно звернув увагу на проблему, став український дизайнер Богдан Гдаль. Він нагадав, що схожа ситуація вже виникала у 2019 році після презентації банкноти номіналом 1 000 гривень. Тоді, за його словами, разом зі шрифтовим дизайнером Андрієм Шевченком вони зверталися до компанії Adobe із проханням роз’яснити походження кириличної версії шрифту.

    За словами Гдаля, у відповіді компанії зазначалося, що до 2016 року офіційної кириличної версії Bickham Script не існувало, а ліцензійні умови не дозволяли стороннім особам створювати та поширювати власні модифікації цього шрифту.

    Дизайнер також нагадав, що після дискусії навколо банкноти у 1 000 гривень Національний банк заявляв про намір додатково перевірити використані дизайнерські рішення та обіцяв провести відкритий конкурс на створення майбутніх дизайнів банкнот, аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

    У Національному банку підкреслюють, що рішення оперативно змінити шрифтове оформлення демонструє готовність реагувати на професійну критику та враховувати не лише технічні, а й суспільні та символічні аспекти під час створення нових українських грошей.

  • Стус і «піратський» шрифт: нова купюра НБУ потрапила у скандал

    Стус і «піратський» шрифт: нова купюра НБУ потрапила у скандал

    Нова банкнота номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса ще не встигла потрапити до гаманців українців, а навколо її дизайну вже розгорівся гучний скандал. Українські графічні та шрифтові дизайнери заявили, що в написі «Дві тисячі гривень» Національний банк нібито знову використав неофіційну кириличну версію відомого американського шрифту Bickham Script, створену російською дизайнеркою.

    Ініціатором нової хвилі обговорення став український шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. Він порівняв літери на презентованій банкноті з офіційною версією Bickham Script Pro 3 та старою неофіційною кирилізацією, яка поширювалася в інтернеті ще до появи ліцензійного кириличного набору. На його думку, характерні форми літер свідчать, що НБУ використав саме неліцензійну адаптацію.

    На момент підготовки матеріалу Національний банк не оприлюднив окремої відповіді на нові звинувачення. Тому твердження про використання «піратського» шрифту поки залишається висновком дизайнерів, а не юридично встановленим фактом. Водночас ця історія майже дослівно повторює скандал семирічної давнини.

    Що дизайнери побачили на новій банкноті

    10 липня НБУ презентував банкноту номіналом 2000 гривень, присвячену українському поету, дисиденту та політв’язню Василю Стусу. Регулятор повідомив, що нова купюра продовжує загальну стилістику модифікованої серії гривень зразка 2014–2019 років. На її лицьовому боці розміщено портрет Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького університету, де навчався поет. В обіг банкноту мають ввести 4 вересня 2026 року.

    Саме наступність дизайну й стала джерелом проблеми. За словами Гдаля, напис із назвою номіналу виконаний гарнітурою, яка візуально збігається не з сучасною офіційною кирилицею Bickham Script, а з неофіційною версією Bickham Script One.

    Особливо показовими дизайнер називає форму літери «в» та поєднання знаків у слові «гривень». Він оприлюднив графічні порівняння, на яких напис із нової банкноти поставили поруч із двома версіями шрифту. На думку автора аналізу, подібність до старої російської адаптації є очевидною.

    Що таке Bickham Script

    Оригінальний Bickham Script створив американський шрифтовий дизайнер Річард Ліптон для Adobe. Це декоративний каліграфічний шрифт, натхнений роботами англійських майстрів письма XVIII століття та гравюрами Джорджа Бікема. Adobe офіційно вказує Ліптона автором гарнітури.

    Початково шрифт мав латинський набір. Повноцінну офіційну кириличну версію Adobe випустила значно пізніше — у 2016 році. Однак ще у 2005-му в мережі з’явилася кирилізована версія Bickham Script One, авторство якої приписувалося Олександрі Гофман. У метаданих цієї версії вона зазначалася як правовласниця, хоча основа гарнітури фактично повторювала роботу Ліптона.

    Саме цю адаптацію українські дизайнери називають піратською. Йдеться не про «російський шрифт» у сенсі походження оригінального дизайну — Bickham Script є американською розробкою. Російською є неофіційна кирилізація, яку, за версією Гдаля, використали для українських написів.

    Скандал уже спалахував у 2019 році

    Уперше проблему помітили після презентації банкноти 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського у 2019 році. Тоді Богдан Гдаль і дизайнер Андрій Шевченко звернули увагу на напис «Одна тисяча гривень».

    Допис Богдана Гдаля у Facebook

    Порівняння показало, що форми українських літер відрізнялися від офіційного Bickham Script Pro 3, але відповідали старій неофіційній версії. Згодом дизайнери заявили, що подібний шрифт застосовували також на банкнотах номіналом 20, 100 і 500 гривень.

    У дискусію долучився дизайнер Adobe Франк Грісхамер. За інформацією українських профільних видань, після вивчення зображень він підтвердив, що на гривні була використана не офіційна кирилична версія Bickham Script Pro 3, а стара стороння адаптація. Він також пояснив, що проста заміна знаків була б складною, оскільки для цього довелося б переробляти друкарські форми банкнот.

    Як тоді відповів Нацбанк

    НБУ у 2019 році не погодився зі звинуваченнями. Представники регулятора заявляли, що написи на банкнотах є «авторською графікою», яку створили художники Банкнотно-монетного двору.

    За версією Нацбанку, фахівці могли вивчати різні відкриті джерела та каліграфічні зразки, але підсумкові написи нібито не були безпосереднім використанням неліцензійного шрифтового файлу.

    Після значного суспільного резонансу НБУ також говорив про намір переглянути підходи до дизайну грошей, залучати незалежних експертів і провести відкритий конкурс на майбутнє оформлення банкнот. Дизайнери, які нині поновили дискусію, стверджують, що обіцяного загальнонаціонального конкурсу так і не відбулося.

    Чому скандал зі Стусом сприйняли особливо гостро

    Новий випадок спричинив сильнішу реакцію не лише через можливе порушення авторських прав. Значну роль відіграла символічна постать Василя Стуса.

    Допис @alexkorchevski у Threads

    Поет став жертвою радянської репресивної системи, був переслідуваний за українську культурну та громадянську позицію і помер у таборі 1985 року. НБУ наголосив, що дизайн банкноти містить також відсилання до мистецької спадщини шістдесятників та українського Донбасу.

    Саме тому критики вважають парадоксальним можливе використання російської неофіційної кирилізації поруч із образом людини, яку радянська імперія фактично знищила за спротив русифікації та політичному насильству.

    У дискусії йдеться вже не лише про технічну помилку. Для багатьох дизайнерів це питання того, чи здатна держава формувати власну візуальну мову під час війни та деколонізації.

    Чому шрифт на грошах має значення

    Банкнота є одним із найбільш масових державних носіїв. На відміну від логотипів установ або офіційних сайтів, гроші щодня проходять через руки мільйонів людей.

    На купюрах поєднуються портрети, архітектура, орнаменти, герби, номінали та шрифти. Усі ці елементи формують образ держави не меншою мірою, ніж прапор чи паспорт.

    Українська шрифтова традиція має достатньо історичних джерел — від графіки Георгія Нарбута й Василя Кричевського до робіт сучасних дизайнерів. Частина елементів банкноти 2000 гривень, за описом НБУ, уже спирається на українську художню спадщину. Проте саме напис номіналу, як стверджують критики, продовжує старе й суперечливе рішення.

    Чого вимагають дизайнери

    Богдан Гдаль та інші учасники дискусії закликають НБУ нарешті провести відкритий конкурс на створення єдиної шрифтової системи гривні.

    Йдеться не про зміну портретів або повний редизайн усіх грошей. Українські шрифтовики пропонують розробити власну гарнітуру для написів, цифр, позначення номіналів і службових елементів. Такий шрифт міг би спиратися на українську каліграфічну традицію, відповідати вимогам захисту банкнот та юридично належати державі.

    Критики наголошують, що в Україні працюють десятки фахівців із міжнародним досвідом, тому створення оригінальної системи є цілком реальним завданням. Проблемою вони вважають не відсутність виконавців, а брак прозорого рішення з боку НБУ.

    Чи доведено порушення авторського права

    Попри гострі формулювання у соцмережах, юридична сторона справи залишається невизначеною.

    Візуальна схожість напису з неліцензійним шрифтом не завжди автоматично доводить використання конкретного цифрового файлу. Для юридичного висновку необхідно дослідити робочі матеріали, метадані, ліцензії, ескізи та процес створення напису.

    НБУ у 2019 році наполягав, що йдеться про авторську графіку. Дизайнери натомість вказували на надто точні збіги окремих форм, щоб вважати їх випадковими.

    У новій ситуації регулятор поки не пояснив, чи створювався напис заново, чи використовувалися старі форми, успадковані від попередньої серії банкнот.

    НБУ опинився перед незручним вибором

    Національний банк може знову відкинути звинувачення або провести незалежну експертизу. Другий варіант дозволив би встановити, як саме створювали напис і чи є підстави говорити про порушення ліцензії.

    Навіть якщо юридичної проблеми немає, питання культурної доцільності залишиться. Після семи років дискусій, повномасштабного вторгнення та масштабної відмови України від російських культурних маркерів повторення тієї самої суперечки виглядає для НБУ репутаційним ударом.

    Банкнота із Василем Стусом задумувалася як символ спротиву, української Донеччини та незламності культури. Проте її презентацію затьмарила розмова про чужий шрифт, сумнівну кирилізацію та невиконану обіцянку провести конкурс.

    Тепер від реакції Нацбанку залежить, чи залишиться історія черговою суперечкою у соцмережах, чи стане початком реального оновлення візуальної мови українських грошей.

  • «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    Національний банк України оголосив про введення нової банкноти номіналом 2000 гривень — найбільшої в сучасному грошовому ряду. Однак у гаманцях українців вона з’явиться не одразу: офіційна дата введення в обіг — 4 вересня 2026 року. На лицьовому боці купюри буде портрет поета, дисидента і політв’язня Василя Стуса, а на зворотному — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

    Поява нового найвищого номіналу одразу породила побоювання, що НБУ готується до нового стрибка цін, девальвації або запускає додаткову емісію грошей. Проте регулятор наголошує: введення банкноти саме по собі не збільшує грошову масу і не спричиняє інфляцію. Йдеться насамперед про зміну структури вже наявної готівки — частину купюр по 1000 гривень поступово замінюватимуть банкнотами удвічі більшого номіналу.

    Коли купюра насправді з’явиться в обігу

    У частині публікацій помилково зазначалося, що Нацбанк ввів банкноту в обіг уже 10 липня. Насправді цього дня Андрій Пишний лише презентував новий номінал. Розраховуватися купюрою можна буде з 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій, а 4 вересня 1985-го поет загинув у радянському таборі.

    Нова банкнота матиме синій колір і розмір 75 на 166 міліметрів. Вона буде більшою за купюру номіналом 1000 гривень, щоб люди могли легко відрізняти її візуально та на дотик.

    На банкноті передбачено понад 20 захисних елементів. Серед них — оновлена «віконна» полімерна стрічка у синьо-жовтих кольорах, на якій під час нахилу Тризуб змінюється на знак гривні, а також оптично-змінний елемент із переходом кольорів від пурпурного до золотисто-зеленого. За даними НБУ, така захисна стрічка вперше використовується на банкноті у світовій практиці.

    Чому НБУ вирішив збільшити номінал

    Національний банк називає кілька ключових причин.

    Перша — суттєве зростання цін і доходів із моменту появи банкноти 1000 гривень у 2019 році. За сім років середньомісячна зарплата зросла приблизно утричі, а загальний рівень споживчих цін — майже вдвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньої зарплати готівкою було достатньо близько десяти купюр максимального номіналу, то у 2026 році потрібно вже понад 30 банкнот по тисячі гривень.

    Друга причина — різке збільшення загальної кількості готівки. У 2019 році в обігу перебувало близько 390 млрд гривень, а станом на 1 липня 2026 року — понад 970 млрд гривень. Тобто сума готівки зросла більш ніж удвічі. На цей процес вплинула й повномасштабна війна: у прифронтових громадах, під час відключень електроенергії або проблем зі зв’язком безготівкові платежі можуть бути недоступними, тому попит на фізичні гроші залишається значним.

    Третя причина — структура грошового обігу. На банкноти номіналом 1000 гривень уже припадає понад 55% усієї готівки за сумою. У міжнародній практиці центральних банків таке домінування найвищого номіналу вважається сигналом, що грошовий ряд потребує розширення.

    Четверта причина — економія. Менша кількість банкнот для обслуговування тієї самої суми означає нижчі витрати на друк, перевезення, інкасацію, перерахунок і зберігання. Для банків це також менше навантаження на каси й банкомати, а для бізнесу — швидші розрахунки.

    Чи означає нова банкнота прискорення інфляції

    Прямого зв’язку між введенням більшого номіналу і майбутнім зростанням цін немає. Інфляцію спричиняє не сам дизайн або номінал банкнот, а надмірне збільшення кількості грошей в економіці порівняно з обсягом товарів і послуг.

    Якщо НБУ замінює дві купюри по 1000 гривень однією банкнотою по 2000, загальна сума грошей не змінюється. Новий номінал лише робить обіг компактнішим.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев наголосив, що Україна навіть під час п’ятого року повномасштабної війни зберігає макрофінансову стабільність. Серед факторів він називає значні міжнародні резерви, підтримку партнерів і стійкість банківської системи.

    Міжнародні резерви України за підсумками червня 2026 року становили 51,3 млрд доларів, повідомляв Нацбанк. Регулятор також зберіг облікову ставку на рівні 15%, що свідчить про продовження стриманої монетарної політики.

    Офіційна статистика показує, що в червні споживчі ціни навіть знизилися на 0,1% порівняно з травнем. Від початку року інфляція становила 5,7%. Це не означає, що цінового тиску немає, однак і не свідчить про початок гіперінфляції.

    Чому українці згадують купоно-карбованці

    Побоювання щодо нових великих купюр значною мірою пов’язані з досвідом 1990-х років. Тоді Україна використовувала купоно-карбованці, а через гіперінфляцію владі доводилося випускати дедалі більші номінали — 10 тисяч, 100 тисяч і навіть мільйон.

    Ситуація 2026 року принципово інша. Тоді великі номінали з’являлися через неконтрольоване зростання грошової маси та фактичний розвал економічної системи. Нині НБУ має незалежну монетарну політику, банківська система працює, а гривня залишається повноцінною валютою.

    Водночас сам факт появи 2000 гривень усе ж відображає те, що гривня за останні сім років втратила частину купівельної спроможності. За підрахунками економіста CASE Україна Володимира Дубровського, накопичена інфляція з 2019 року становить близько 84%. Тобто умовний набір товарів, який тоді коштував 100 гривень, зараз обходиться приблизно у 184 гривні.

    Нові 2000 гривень — це фактично колишня тисяча

    Появу купюри можна пояснити не лише інфляцією, а й девальвацією гривні.

    Коли у 2019 році ввели банкноту 1000 гривень, вона дорівнювала приблизно 40 доларам. За курсу близько 44 гривень за долар нові 2000 гривень — це орієнтовно 45 доларів.

    Тобто з погляду доларової вартості нова найбільша купюра майже відповідає тому, чим банкнота 1000 гривень була сім років тому. Саме тому Дубровський називає рішення природним і навіть припускає, що банкнота номіналом 4000 гривень не була б економічно нелогічною.

    Однак Нацбанк не повідомляв про плани випускати купюру 4000 гривень. Це лише особиста оцінка економіста, а не підготовлене рішення регулятора.

    Чи стане легше корупціонерам і тіньовому бізнесу

    Один із популярних аргументів проти великих номіналів полягає в тому, що ними зручніше передавати хабарі, накопичувати незадекларовані кошти або перевозити великі суми.

    Справді, мільйон гривень купюрами по 2000 займатиме вдвічі менше місця, ніж банкнотами по 1000. Проте НБУ виходить із того, що 96 зі 100 операцій із платіжними картками вже є безготівковими. Тому нова банкнота не змінює загальної тенденції до цифрових розрахунків.

    Боротьба з тіньовими операціями залежить не від номіналу купюр, а від фінансового моніторингу, контролю походження коштів, роботи податкових і правоохоронних органів.

    Крім того, більший номінал потрібен не лише для великих покупок. Він полегшує доставлення грошей у прифронтові регіони, наповнення банкоматів, виплату пенсій і соціальної допомоги там, де електронні платежі можуть тимчасово не працювати.

    Чому Стус з’явиться на найбільшій купюрі

    Обрання Василя Стуса для нової банкноти має не лише культурне, а й політичне значення.

    Поет став одним із символів українського опору радянській системі. Він двічі був засуджений за так звану антирадянську діяльність, перебував у таборах і помер у ніч проти 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму.

    На зворотному боці банкноти розмістять будівлю філологічного факультету Донецького університету. Так НБУ наголошує на українській культурній і освітній історії Донеччини, частина якої нині окупована Росією.

    Дизайн також міститиме образ сокола-боривітра, натхнений мозаїками художниці Алли Горської, рядок із вірша Стуса та шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських гривень часів УНР.

    Що буде зі старими банкнотами

    Поява 2000 гривень не означає вилучення купюр номіналом 1000, 500, 200, 100, 50 або 20 гривень. Усі вони залишатимуться законними платіжними засобами.

    Нову банкноту поступово вводитимуть у готівковий обіг через банки, каси та банкомати. НБУ не планує одномоментно замінювати всі тисячні купюри.

    Водночас регулятор продовжує спрощувати грошовий ряд. З 2 березня 2026 року паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень старих випусків перестали бути платіжним засобом і замінюються відповідними монетами. Їх ще можна безкоштовно обміняти в банках та НБУ.

    Такий підхід пояснюється економією: дрібні паперові гроші швидко зношуються, тоді як монета може служити десятки років.

    Чи з’являться купюри ще більшого номіналу

    Офіційних планів щодо банкноти 4000 або 5000 гривень Нацбанк не оголошував.

    Рішення про подальше розширення ряду залежатиме від інфляції, зарплат, курсу гривні, обсягу готівки та того, яку частку в обігу займатиме купюра 2000 гривень.

    Якщо через кілька років вона домінуватиме так само, як зараз тисяча, питання про новий максимальний номінал справді може виникнути. Але за стабільної інфляції та розвитку безготівкових платежів потреби в цьому може не бути тривалий час.

    Отже, поява банкноти 2000 гривень є наслідком уже накопичених економічних змін, а не обов’язково сигналом майбутнього обвалу. Ціни та зарплати зросли, готівки стало більше, а купюра 1000 гривень почала домінувати в обігу.

    Новий номінал не зробить українців ані багатшими, ані біднішими в день його появи. Він лише дозволить зручніше перевозити, зберігати й видавати ту саму суму грошей. Реальна цінність гривні й надалі залежатиме не від цифри на банкноті, а від інфляції, стану економіки, війни, міжнародної допомоги та політики Національного банку.

  • НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    Національний банк України офіційно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом в історії української гривні. Введення нової купюри в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У НБУ наголошують, що поява банкноти є відповіддю на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також має на меті зробити готівковий обіг більш ефективним та менш витратним.

    Про презентацію нової банкноти повідомило керівництво Національного банку України під час спеціального брифінгу. Регулятор зазначив, що новий номінал покликаний оптимізувати роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють із великими обсягами готівки.

    На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет видатного українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника та дисидента Василя Стуса. У Національному банку пояснили, що вибір цієї історичної постаті не є випадковим. Василь Стус став одним із символів боротьби українців за свободу слова, права людини та незалежність держави. Його творчість і громадянська позиція зробили його одним із найвідоміших діячів українського руху опору радянському режиму.

    Не випадково обрали й дату введення нової банкноти в обіг. Саме 4 вересня 1965 року у кінотеатрі “Україна” в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснили першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій радянської влади щодо української інтелігенції. Тоді вони закликали присутніх виступити проти масових арештів українських діячів культури та науки. Цей виступ став однією з найвідоміших акцій українського дисидентського руху.

    Ще одна важлива історична подія також пов’язана із цією датою. 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув під час ув’язнення у таборі особливого режиму в Пермській області. Він був засуджений радянською владою за свою громадянську позицію та боротьбу за права українського народу. Сьогодні Стуса вважають одним із символів незламності, боротьби за свободу та української державності.

    У Національному банку підкреслили, що поява банкноти номіналом 2000 гривень має передусім практичне значення. За словами представників регулятора, використання банкнот більшого номіналу дозволить значно скоротити витрати держави, банківських установ та бізнесу на транспортування, обробку, зберігання та інкасацію готівкових коштів.

    За розрахунками НБУ, якщо замінити частину банкнот номіналом 1000 гривень новими купюрами по 2000 гривень, витрати на логістику скоротяться приблизно вдвічі. Якщо ж порівнювати нову банкноту із купюрами номіналом 500 гривень, економія може сягнути чотирьох разів. Порівняно з банкнотами номіналом 200 гривень витрати на перевезення та обслуговування можуть зменшитися майже у десять разів.

    У Нацбанку пояснюють, що ефективність логістики напряму залежить від кількості банкнот, які необхідно перевозити та обробляти. Чим вищий номінал купюр, тим менше їх потрібно для проведення однакових за сумою розрахунків. Це дозволяє скоротити кількість інкасацій, зменшити навантаження на банківське обладнання, пришвидшити обробку готівки та знизити витрати на друк і заміну зношених банкнот.

    Однією з головних причин появи нового номіналу стали суттєві економічні зміни, що відбулися після введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року. За інформацією НБУ, за цей період середньомісячна заробітна плата українців збільшилася приблизно утричі, тоді як загальний рівень споживчих цін зріс майже удвічі.

    У регуляторі зазначають, що сім років тому для виплати середньої заробітної плати працівнику було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу. Станом на 2026 рік для цього вже необхідно понад тридцять купюр по 1000 гривень. Саме це, за словами представників НБУ, свідчить про необхідність перегляду структури номінального ряду української валюти.

    Водночас суттєво зріс і загальний обсяг готівки, який перебуває в економіці країни. Якщо у 2019 році в обігу знаходилося майже 390 мільярдів гривень, то станом на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів гривень. Таким чином, за сім років обсяг готівки збільшився більш ніж у два з половиною рази.

    Разом із цим значно змінилася структура готівкового обігу. Банкноти номіналом 1000 гривень сьогодні становлять понад 55% від загальної суми всіх банкнот, що перебувають в обігу. У Національному банку вважають, що поява нового номіналу дозволить зробити структуру готівкової маси більш збалансованою та відповідною сучасним економічним умовам.

    Крім економії логістичних витрат, у Нацбанку назвали ще одну важливу перевагу нового номіналу. Регулятор переконаний, що поява банкноти у 2000 гривень сприятиме збереженню заощаджень населення саме у національній валюті. Це, на думку НБУ, зміцнить довіру до гривні та допоможе скоротити використання іноземної валюти для накопичення коштів.

    У Національному банку також наголосили, що введення нового номіналу не вплине на платоспроможність вже існуючих банкнот. Купюри всіх чинних номіналів, включаючи банкноти у 1000 гривень, залишатимуться законним платіжним засобом та перебуватимуть в обігу одночасно з новими банкнотами.

    Нагадаємо, востаннє Національний банк України розширював номінальний ряд української валюти 25 жовтня 2019 року, коли в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень із зображенням академіка Володимира Вернадського. Через сім років регулятор ухвалив рішення про запровадження нового найвищого номіналу, пояснюючи це змінами в економіці, зростанням грошової маси та необхідністю зробити готівковий обіг більш ефективним і менш витратним для держави.

  • Що відзначають українці та світ 12 січня

    Що відзначають українці та світ 12 січня

    Сьогодні, 12 січня, в Україні поєднуються одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних. Для християн це день вшанування святої Тетяни, для країни — дата пам’яті українських політичних в’язнів, а у світі — низка неофіційних, але популярних свят.

    За новим церковним календарем Православної церкви України 12 січня віряни вшановують святу мученицю Тетяну Римську, яку вважають покровителькою жінок, студентів і тих, хто шукає духовної підтримки. Також цього дня згадується архієпископ Сава Сербський — один із найшанованіших діячів слов’янського християнства. За юліанським календарем сьогодні припадає день пам’яті святої мучениці Анісії Солунської.

    В українському календарі ця дата має особливе, скорботне значення. 12 січня відзначається День українського політв’язня. Саме цього дня у 1972 році радянська влада розпочала масштабну хвилю арештів української інтелігенції. У Києві та Львові були затримані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний та десятки інших представників руху «шістдесятників». Їм інкримінували вигадані злочини й засуджували до тривалих термінів ув’язнення.

    Ідею вшанування цієї дати запропонував сам В’ячеслав Чорновіл. У радянські часи її відзначали неофіційно — родичі репресованих і дисиденти. Після початку війни з Росією 12 січня в Україні також стало днем солідарності з громадянами, яких РФ незаконно утримує в полоні.

    Окрім цього, у світі сьогодні відзначають одразу кілька неформальних свят. Серед них — День марципану, День курки карі, День гарячого чаю, День прибирання робочого столу, День безглютенової випічки та навіть День «поцілуй рудого». Ці дати мають радше розважальний і символічний характер, але широко поширені в багатьох країнах.

    У народному календарі 12 січня відоме як Тетянин день. Із цією датою пов’язано чимало прикмет. Вважається, що якщо горобці активно цвірінькають — незабаром буде відлига, а якщо хуртовина — лютий буде морозним. Люди також спостерігали, які дерева найбільше вкриті снігом, щоб передбачити врожай фруктів восени.

    За традицією, цього дня заведено загадувати бажання і обов’язково робити добру справу — допомогти людині, тваринам або тим, хто потребує підтримки. Вважалося, що свята Тетяна допомагає тим, хто поєднує молитву з добрими вчинками.

    Також існують заборони. 12 січня не радять сваритися, ображати інших, проявляти скупість або злість. У народних віруваннях цей день пов’язували з очищенням думок і вчинків, тому алкоголь вважався небажаним.

  • Актор Дмитро Ярошенко залишив Україну і зірвав зйомки фільму Кондратюка

    Актор Дмитро Ярошенко залишив Україну і зірвав зйомки фільму Кондратюка

    Український продюсер Ігор Кондратюк публічно заявив, що його фільм «В зеніті» опинився під загрозою через виїзд за кордон головного актора Дмитра Ярошенка. За словами Кондратюка, артист, який виконував головну роль у стрічці, покинув Україну на початку повномасштабного вторгнення з дозволу Міністерства культури і не повернувся.

    «Вже під час повномасштабного вторгнення головний герой Дмитро Ярошенко, який 80 відсотків у кадрі, виїхав з дозволу Мінкульту і не повернувся через боязнь того, що його можуть мобілізувати», – сказав Кондратюк в інтерв’ю Яніні Соколовій.

    Фільм «В зеніті» перебуває у стадії виробництва — продюсер отримав лише 40% фінансування. Проте подальше завершення проєкту стало фактично неможливим без головного актора. Сам Кондратюк заявив, що наразі є «заручником обставин» і не знає, як продовжити зйомки.

    Дмитро Ярошенко — український актор театру та кіно, найбільш відомий своєю роллю Василя Стуса у фільмі «Заборонений». Також знімався у драмі «Джулія Блу», де зіграв снайпера з посттравматичним синдромом. Після початку повномасштабної війни він залишив територію України і не повернувся до виконання зобов’язань перед знімальною групою.

    Ситуація з Ярошенком ще раз актуалізувала питання про відповідальність митців, які залишають країну під час війни, та вплив таких рішень на український культурний продукт.