Golosnovinua.com

Позначка: Ватикан

  • Ватиканська дипломатія та гуманітарна криза: Папа Лев XIV обговорив із Зеленським катастрофу в Олешках після переговорів із Путіним

    Ватиканська дипломатія та гуманітарна криза: Папа Лев XIV обговорив із Зеленським катастрофу в Олешках після переговорів із Путіним

    Папа римський Лев XIV провів телефонні переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які відбулися через три дні після прямого контакту понтифіка з російським диктатором Володимиром Путіним. Головними темами тривалої бесіди стали критична гуманітарна катастрофа у тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині, перспективи встановлення локального гуманітарного перемир’я для порятунку цивільного населення, а також загрози для української безпеки, спричинені систематичними збоями в системі завчасного оповіщення про ворожі балістичні удари з боку партнерів. Про зміст переговорів повідомив глава української держави у своїх офіційних соцмережах, а відповідні акценти підтвердила пресслужба Святого престолу.

    Як зазначили у Ватикані, понтифік окремо нагадав про власну ініціативу щодо гуманітарного режиму тиші, яку він особисто представив Кремлю трьома днями раніше. Метою такої паузи у бойових діях є термінове створення безпечних коридорів для доправлення життєво необхідного продовольства, питної води, медикаментів та забезпечення добровільної і безперешкодної евакуації мирних жителів. За офіційними оцінками Херсонської обласної державної адміністрації, у повністю заблокованому та відрізаному від базових комунікацій місті Олешки наразі продовжують перебувати близько 1700 цивільних осіб, які змушені виживати у нелюдських умовах під тиском окупаційної влади. Коментуючи зусилля щодо розв’язання кризи, Володимир Зеленський підкреслив, що Київ веде системну роботу над механізмами порятунку співгромадян і готує конкретні практичні рішення за участі міжнародних гуманітарних місій.

    Водночас український президент привернув особливу увагу глави Католицької церкви до щоденного повітряного терору проти українських міст. Зеленський поінформував понтифіка про тривожну тенденцію останніх днів, коли Україна вже кілька разів поспіль не отримувала своєчасних сигналів раннього попередження про пуски ворожих балістичних ракет з боку західних союзників, що значно ускладнює роботу протиповітряної оборони та наражає мирне населення на смертельну небезпеку. Зі свого боку пресслужба глави Римсько-католицької церкви наголосила на його незмінній відданості діалогу і прагненню до справедливого миру. Його святість висловив щире сподівання, що співпраця сторін дозволить подолати бар’єри та нарешті відкрити гуманітарний доступ до постраждалих людей.

     

  • Шок у Ватикані: у Папи Римського виявили рак, лікарі провели термінову операцію

    Шок у Ватикані: у Папи Римського виявили рак, лікарі провели термінову операцію

    У 71-річного Папи Римського Лева XIV підтвердили злоякісну пухлину легені. Понтифік переніс хірургічне втручання в римській клініці Аґостіно Джемеллі, під час якого лікарі видалили нижню частку його правої легені. Операція тривала близько півтори години та завершилася без ускладнень. Ватикан повідомив, що першу ніч після втручання глава Католицької церкви провів спокійно, однак остаточна оцінка захворювання залежатиме від подальших медичних досліджень.

    14 жовтня Ватикан оприлюднив нову інформацію про стан здоров’я Папи Римського Лева XIV після операції, яку провели напередодні в університетській лікарні Аґостіно Джемеллі в Римі.

    Як повідомляє Vatican News, перша післяопераційна ніч минула без повідомлень про ускладнення. Понтифік залишається під наглядом лікарів, які продовжують оцінювати його стан після видалення частини легені.

    Діагноз виявився серйознішим, ніж могло здатися після перших повідомлень про невеликий вузол у легені. Під час хірургічного втручання гістологічне дослідження підтвердило аденокарциному — одну з найпоширеніших форм раку легенів.

    Попри онкологічний діагноз, медики повідомили про успішне завершення операції. Водночас у Ватикані поки не розкрили повної інформації про стадію захворювання та необхідність подальшого протипухлинного лікування.

    Папі видалили нижню частку правої легені: як проходила операція

    Лева XIV госпіталізували 13 жовтня. Операцію проводила команда фахівців із торакальної хірургії під керівництвом професора Стефано Маргарітори.

    За офіційною інформацією, понтифік перебував в операційній приблизно три години. Безпосередньо хірургічне втручання тривало близько 90 хвилин.

    Лікарі застосували відеоасистовану хірургічну методику, яка дозволяє виконувати складні операції на органах грудної клітки за допомогою спеціального обладнання.

    Для радикального видалення ураженої тканини хірурги вирішили видалити всю нижню частку правої легені. Така операція називається лобектомією.

    Під час втручання фахівці провели експресгістологічне дослідження тканини. Воно підтвердило попередні підозри щодо злоякісного характеру новоутворення.

    За повідомленням Vatican News, операція пройшла відповідно до запланованого медичного протоколу.

    Після завершення втручання Лев XIV нормально прокинувся від анестезії. Через нетривалий період спостереження його перевели до палати на десятому поверсі лікарні.

    Медичний бюлетень підписали лікар Луїджі Карбоне та професор Стефано Маргарітора. У ньому підтверджено відсутність інтраопераційних ускладнень.

    Перші години після операції: що відомо про стан понтифіка

    Уже ввечері 13 жовтня з’явилися перші обнадійливі повідомлення.

    Директор пресслужби Святого Престолу Маттео Бруні розповів, що після операції Папа попросив вечерю та провів частину вечора в товаристві своїх секретарів й інших співробітників Ватикану.

    Наступного ранку пресслужба повідомила, що ніч минула спокійно.

    Це важлива інформація про безпосереднє відновлення після хірургічного втручання, однак вона не дозволяє остаточно оцінити перебіг онкологічного захворювання.

    Попередньо очікується, що понтифік залишатиметься у клініці близько тижня. Його публічні заходи скасували до 20 жовтня.

    За інформацією Reuters, на листопад у Папи також запланована одинадцятиденна поїздка до Уругваю, Аргентини та Перу. Чи вплине лікування на ці плани, наразі невідомо.

    Небезпечну пухлину виявили під час планового обстеження

    Про проблеми зі здоров’ям понтифік уперше публічно розповів 11 жовтня під час традиційного недільного звернення до вірян.

    Тоді Лев XIV пояснив, що лікарі виявили невеликий локалізований вузол у легені під час медичних обстежень. Він наголосив, що новоутворення знайшли на ранньому етапі, а лікарі рекомендували не відкладати операцію.

    Понтифік повідомив, що вирішив дослухатися до медичних рекомендацій, і попросив вірян молитися за нього.

    На той момент інформація про злоякісний характер пухлини ще не була остаточно підтверджена. Онкологічний діагноз офіційно оголосили лише після гістологічного дослідження під час операції 13 жовтня.

    За повідомленням Vatican News, до госпіталізації Лев XIV продовжував виконувати заплановані обов’язки.

    Що таке аденокарцинома легені та наскільки небезпечний діагноз

    Аденокарцинома — один із найпоширеніших різновидів недрібноклітинного раку легені. Захворювання виникає в клітинах залозистого епітелію та може розвиватися навіть у людей, які ніколи не курили.

    За повідомленням Reuters, Лев XIV не є курцем, а до нинішньої госпіталізації у нього не повідомляли про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Аденокарцинома іноді тривалий час розвивається без виражених симптомів. Саме тому в окремих випадках злоякісне новоутворення виявляють випадково під час профілактичних обстежень.

    Подальший прогноз залежить від розміру пухлини, наявності уражених лімфатичних вузлів, поширення ракових клітин за межі легені та результатів молекулярних досліджень.

    У випадках, коли пухлина локалізована і її можна повністю видалити, хірургічне лікування може мати сприятливі результати.

    Проте навіть успішна операція не означає автоматичного повного одужання. Залежно від результатів остаточного дослідження тканин лікарі можуть призначити додаткове лікування або регулярні контрольні обстеження.

    Наразі Ватикан не повідомляв, чи знадобиться Леву XIV хіміотерапія, імунотерапія або інші методи лікування. Також невідомо, чи були уражені лімфатичні вузли.

    Як пояснюють медичні експерти, остаточний прогноз можливий лише після завершення необхідної діагностики.

    Хто керує Ватиканом, поки Папа перебуває в лікарні

    Госпіталізація глави Католицької церкви порушила питання щодо управління Святим Престолом під час його тимчасової відсутності.

    За інформацією Associated Press, навіть якщо Папа Римський через стан здоров’я тимчасово не може виконувати частину своїх обов’язків, це не передбачає автоматичної передачі його повноважень іншій особі.

    Поточна адміністративна робота Ватикану продовжується за участю уповноважених посадовців, зокрема державного секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна.

    Станом на 14 жовтня Ватикан не оголошував про будь-які зміни в управлінні Католицькою церквою через госпіталізацію Лева XIV.

    Історія вже знає випадки тривалого лікування понтифіків, зокрема Папи Франциска, який перед смертю у квітні 2025 року проходив лікування двобічної пневмонії.

    Перший Папа зі США: що відомо про Лева XIV

    Лев XIV, у миру Роберт Френсіс Превост, народився у Сполучених Штатах Америки. У травні 2025 року його обрали главою Римсько-католицької церкви після смерті Папи Франциска.

    Він став першим американцем в історії, який очолив Католицьку церкву.

    Після обрання Лев XIV продовжив активну публічну діяльність, зустрічався з релігійними та політичними діячами, звертався до міжнародної спільноти щодо воєн і гуманітарних криз.

    На тлі повідомлень про онкологічне захворювання до понтифіка надходять побажання одужання від релігійних спільнот і світових лідерів. Серед тих, хто висловив підтримку, Reuters називає державного секретаря США Марко Рубіо та президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.

    Що буде далі

    Найближчими днями медики продовжать обстеження Папи Римського та вивчення видалених тканин, щоб остаточно оцінити особливості пухлини й визначити подальшу тактику спостереження або лікування.

    Поки що офіційні повідомлення свідчать про успішне завершення хірургічного втручання та спокійний перебіг першої післяопераційної ночі.

    Водночас медична команда ще має встановити важливі характеристики захворювання. Саме ці результати визначатимуть подальші рекомендації та можливість повернення понтифіка до звичного графіка.

    Отже, Лев XIV переніс операцію без ускладнень, але боротьбу з онкологічним захворюванням поки не можна вважати завершеною. У Ватикані пообіцяли оприлюднювати подальші повідомлення про стан його здоров’я.

  • «Україна має право захищатися»: у Ватикані висловилися про завершення війни

    «Україна має право захищатися»: у Ватикані висловилися про завершення війни

    Святий Престол підтримує будь-які ініціативи, які можуть привести до негайного, повного та ефективного припинення вогню в Україні. Про це заявив державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін в інтерв’ю італійській La Repubblica.

    Паролін назвав війну в Україні «справжньою трагедією» та наголосив, що українському народові не можна відмовляти у праві на самооборону.

    Водночас, за його словами, позиція Святого Престолу полягає у необхідності припинення бойових дій, тому Ватикан підтримує всі ініціативи, спрямовані на досягнення реального припинення вогню.

    Кардинал також підтвердив готовність Ватикану допомагати Україні «будь-яким чином», особливо на тлі посилення атак і наближення зими. Одним із ключових принципів Паролін назвав суворе дотримання міжнародного права.

    За його словами, довгострокове врегулювання війни також вимагатиме нового підходу до безпеки та співпраці в Європі.

  • «Поступки заради миру»: Папа Лев XIV вимагає від Європи зупинити політичне варварство

    «Поступки заради миру»: Папа Лев XIV вимагає від Європи зупинити політичне варварство

    Завершуючи свій історичний чотириденний візит до Франції, Папа Римський Лев XIV виступив із жорстким геополітичним попередженням щодо стрімкої деградації системи міжнародних відносин. Під час промови у місті Мец, яке нерозривно пов’язане з іменем одного з батьків-засновників Євросоюзу та НАТО Робера Шумана, понтифік констатував небезпечне «зварварювання» зв’язків між державами. На переконання глави Католицької церкви, саме європейський континент, спираючись на спадщину верховенства права та дипломатії, зобов’язаний зупинити цю руйнівну «спіраль, що йде донизу», і повернути світ до конструктивного багатостороннього співробітництва замість збройної конфронтації.

    Найбільш резонансною частиною візиту став прямий і доволі контроверсійний заклик понтифіка до дипломатичної гнучкості на тлі глобальних воєнних конфліктів. У присутності президента Франції Емманюеля Макрона Лев XIV заявив про необхідність прояву мужності за столом переговорів, прямо закликавши сторони бути готовими відмовитися від низки принципових позицій заради «вищого блага — миру». Хоча понтифік свідомо уникнув прямої згадки про російську агресію проти України, він різко засудив «безглузду бійню, яка щодня забирає життя незліченної кількості мирних жителів», фактично сигналізуючи про прихильність Ватикану до ідеї територіальних чи політичних компромісів для припинення вогню.

    Цей перший із дві тисячі восьмого року офіційний візит понтифіка до Франції набув безпрецедентних масштабів, перетворившись на потужний політико-релігійний маніфест. Програма турне охопила ключові інституційні та духовні локації: від переговорів із французьким лідером і відвідин штаб-квартири ЮНЕСКО до молитви у відновленому соборі Паризької Богоматері. Кульмінацією поїздки стала грандіозна мобілізація вірян: понтифік зібрав вісімдесят тисяч молодих людей на стадіоні «Стад де Франс», а його фінальну месу на площі Згоди та проїзд Єлисейськими полями прийшли привітати близько восьмисот тисяч осіб, що вкотре підкреслило колосальний вплив Святого Престолу на формування суспільних настроїв у Європі.

  • Папа Лев XIV закликав Європу робити ставку на переговори, а не на гонку озброєнь

    Папа Лев XIV закликав Європу робити ставку на переговори, а не на гонку озброєнь

    Папа Римський Лев XIV закликав учасників переговорів щодо війни в Європі бути готовими поступитися частиною своїх позицій заради досягнення миру. Водночас понтифік застеріг європейські країни від переконання, що нарощування озброєнь саме по собі здатне гарантувати безпеку.

    Заява пролунала 28 вересня у французькому Меці під час зустрічі «До коренів Європи заради миру та єдності» в Центрі Робера Шумана. Це був один із заключних заходів чотириденного візиту Лева XIV до Франції.

    Папа говорив про повернення війни на європейський континент і назвав її новою безглуздою бійнею, яка щодня забирає життя цивільних. Україну в цій частині промови він прямо не назвав, однак Reuters та інші міжнародні медіа пов’язали його слова саме з повномасштабною війною Росії проти України.

    Лев XIV наголосив, що для досягнення миру необхідна готовність до переговорів і компромісів.

    «Нам потрібно мати сміливість вести переговори і бути готовими пожертвувати певними позиціями заради вищого блага», — заявив понтифік.

    Водночас із його слів не випливає конкретна вимога саме до України поступитися територіями. Понтифік говорив ширше — про сторони переговорного процесу та необхідність шукати політичне врегулювання. Reuters зазначає, що мирні зусилля щодо України поки не дали прориву, а питання територій залишається одним із головних предметів розбіжностей.

    Окрему частину виступу Лев XIV присвятив зростанню оборонних витрат у Європі. Він закликав не створювати «ілюзію», що відповіддю на нинішні загрози є лише переозброєння, та поставив питання, чи справді держави докладають достатньо зусиль для встановлення миру, а не лише готуються до можливих майбутніх воєн.

    Ця позиція продовжує лінію, яку Папа озвучував під час нинішнього візиту до Франції. 25 вересня він уже закликав не сприймати війну як неминучість і робити ставку на дипломатію, діалог та багатосторонні механізми. Він також висловився проти нової гонки озброєнь, зокрема ядерної.

    Заява Папи пролунала на тлі активізації гуманітарної дипломатії Ватикану щодо України. Саме 28–30 вересня спеціальний посланець понтифіка кардинал Маттео Дзуппі перебуває в Москві. Очікується, що основними темами його зустрічей стануть повернення українських дітей, обміни військовополоненими та возз’єднання розділених війною сімей.

    Таким чином, Ватикан продовжує просувати переговорний шлях завершення війни, одночасно зберігаючи окремий гуманітарний канал контактів із Москвою. Конкретних параметрів можливих «поступок» Лев XIV у Меці не назвав.

  • Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі прибув до Москви, де має продовжити гуманітарні переговори щодо наслідків війни Росії проти України. Очікується, що його зустрічі з представниками російської сторони триватимуть 28–30 вересня.

    Раніше російські державні медіа повідомляли, що Дзуппі планує зустрітися, зокрема, з радником Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Основною темою переговорів мають стати гуманітарні питання, пов’язані з війною в Україні. Reuters підтверджував підготовку такого візиту ще 21 вересня.

    Сам Дзуппі називає головними напрямами своєї місії повернення українських дітей, обміни військовополоненими, возз’єднання родин та інші гуманітарні питання. Цей канал Ватикан підтримує ще з 2023 року, коли кардинал за дорученням тодішнього Папи Франциска відвідав Київ, Москву, Вашингтон і Пекін.

    За понтифікату Лева XIV місія продовжилася. У липні Дзуппі знову відвідав Україну, де зустрічався з українськими посадовцями, родичами полонених та відвідав табір «Захід-1», де утримуються полонені військові російської армії. Під час переговорів обговорювали повернення українських дітей, обміни полоненими, пошук зниклих безвісти та повернення цивільних.

    Особливу увагу Ватикан приділяє українським дітям, вивезеним до Росії. Святий Престол офіційно заявляв, що вони мають бути повернуті до своїх родин, а гуманітарна дипломатія Дзуппі залишається одним із каналів, через які Ватикан намагається сприяти цьому процесу.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про роль Ватикану в гуманітарному треку війни. Зокрема, видання повідомляло, що Дзуппі з 2023 року бере участь у контактах щодо повернення дітей, возз’єднання родин та питань військовополонених, а Москва ще на початку вересня підтверджувала готовність прийняти кардинала наприкінці місяця. Українські військовополонені у сучасній війні: між міжнародним правом, обмінами та цифровим пошуком — «Ненька інфо»

    Також «Ненька інфо» писала про липневі переговори президента Володимира Зеленського з представниками Святого Престолу. Тоді сторони окремо обговорювали повернення незаконно вивезених українських дітей і можливість подальшої участі Ватикану в гуманітарних та дипломатичних ініціативах. Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи — «Ненька інфо»

    Нинішній візит Дзуппі до Москви не означає початку окремих політичних мирних переговорів. Публічно підтверджений мандат кардинала насамперед стосується гуманітарних питань — дітей, полонених, цивільних і возз’єднання сімей. Саме цей напрям Ватикан намагається підтримувати незалежно від загального стану політичних переговорів між Україною та Росією.

  • Ватикан підключився до мирного плану: Зеленський, США та Європа готують пропозиції для Росії

    Ватикан підключився до мирного плану: Зеленський, США та Європа готують пропозиції для Росії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно з представниками президента США Дональда Трампа та європейськими посадовцями розробила план, покликаний наблизити припинення війни. Серед запропонованих кроків – припинення вогню, взаємне відведення українських і російських військ від лінії фронту та створення буферної зони.

    Про це Зеленський заявив 24 серпня. За його словами, під час переговорів Києва, Вашингтона та європейських партнерів уже напрацьовано спільні підходи до можливого завершення бойових дій.

    «Є ще кілька ідей з американського боку, наскільки нам відомо. Вони хочуть знайти відповідний момент, щоб їх представити. Ми чекаємо на них», – сказав Зеленський.

    Окрему увагу привертає участь Ватикану. 24 серпня до Росії прибув секретар Ватикану з питань відносин із державами архієпископ Пол Річард Ґаллагер. Очікується, що 25 серпня він проведе зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

    Його візит може стати одним із каналів, через які до російської сторони будуть донесені міжнародні пропозиції щодо припинення війни. Водночас наразі немає підтвердження, що саме під час цієї зустрічі Москва отримає весь підготовлений Києвом, США та Європою план.

    Чи готова Москва зупинити війну

    Перспективи швидкого прориву в переговорах залишаються невизначеними. Російська влада раніше відкидала низку пропозицій щодо припинення війни, а Сергій Лавров неодноразово заявляв про готовність Москви продовжувати бойові дії.

    Зеленський водночас стверджує, що всередині Росії є значна кількість людей, які не підтримують продовження війни.

    «Багато людей у Росії хочуть, щоб війна закінчилася», – сказав президент України.

    За даними російського Левада-центру, близько двох третин опитаних виступають за проведення мирних переговорів.

    Україна останніми тижнями також посилює дипломатичну роботу із США. 11 серпня Зеленський повідомив, що українська переговорна група передала американській стороні пропозиції щодо подальших дій, які мають посилити тиск на Росію та наблизити завершення війни.

    «Ми передали американській стороні наші пропозиції», – наголосив Зеленський.

    Президент також зазначав, що очікує від Вашингтона допомоги у посиленні української протиповітряної оборони та використання американського впливу для тиску на Москву.

    У інтерв’ю CNN, опублікованому 12 серпня, Зеленський заявив, що Україні необхідна активніша участь США у мирному процесі.

    «Нам потрібна більша залученість американської сторони до мирного плану», – сказав він.

    Таким чином, Київ намагається сформувати переговорну конструкцію за участю США та європейських держав, тоді як Ватикан може стати додатковим дипломатичним каналом для контакту з Москвою. Головним питанням залишається готовність Росії погодитися на припинення вогню та перейти від заяв про продовження війни до реальних переговорів.

  • Трамп виставив рахунок Кремлю: Вашингтон готує геополітичний удар разом із Ватиканом та Європою

    Трамп виставив рахунок Кремлю: Вашингтон готує геополітичний удар разом із Ватиканом та Європою

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно привітав Україну з тридцять п’ятою річницею Незалежності. Очільник Білого дому наголосив на незмінній підтримці суверенітету та закликав до рішучих дій для встановлення тривалого миру. Український лідер Володимир Зеленський публічно відреагував на це звернення, порівнявши його за силою та ефектом із роботою сучасних зенітно-ракетних комплексів.

    Дипломатичний прорив та план припинення вогню
    На тлі святкування державні посадовці західних держав та українська влада оприлюднили контури нового масштабного мирного плану. Документ передбачає негайне припинення вогню, дзеркальне відведення підрозділів обох армій від нинішньої лінії зіткнення та створення спеціальної демілітаризованої буферної зони.

    Паралельно з політичними консультаціями активізувалася міжнародна дипломатія за посередництва релігійних інституцій. Секретар Ватикану з питань відносин із державами архієпископ Пол Річард Ґаллагер прибув до Москви для передачі узгоджених пропозицій російській стороні. Запланована офіційна зустріч представника Святого Престолу з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим має продемонструвати реакцію Кремля на вироблені ініціативи.

    Реакція Києва та переговорний тиск
    Володимир Зеленський підкреслив важливість міжнародної солідарності у протидії збройній агресії. Офіційний Київ продовжує координувати кожен крок із Вашингтоном задля посилення санкційного тиску на російський режим. Раніше українська переговорна група передала американським партнерам пакет пропозицій, покликаних примусити Москву до реальних переговорів на умовах збереження територіальної цілісності України.

    «Ці слова, подібно до звуку запуску ракети Patriot PAC-3, піднімають нам настрій і дають надію на те, що життя людей можна захистити від жорстоких атак Росії і що можна досягти гідного миру», – зазначив Володимир Зеленський.

  • В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    Національний банк України вирішив випустити у 2026 році нову пам’ятну монету, присвячену святому Папі Римському Іоану Павлу II. Її поява буде приурочена до 25-річчя одного з найважливіших папських візитів у новітній історії України — Апостольської подорожі понтифіка до Києва та Львова у червні 2001 року.

    Про рішення офіційно повідомив Національний банк. Ідею майбутньої монети представили голова НБУ Андрій Пишний та посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Водночас остаточного дизайну поки немає: Нацбанк лише розпочинає роботу над випуском, а номінал, тираж, художнє оформлення та дату введення монети в обіг обіцяє повідомити окремо.

    Саме цього року виповнюється чверть століття від поїздки Іоана Павла II до України, яка тривала з 23 до 27 червня 2001 року. Папа відвідав Київ і Львів, зустрічався з представниками влади, церков, інтелігенції та молоді, служив літургії різних обрядів і говорив про місце України у Європі. Офіційний архів Ватикану зберігає програму тієї подорожі та тексти його виступів.

    Фраза 2001 року, яка сьогодні звучить зовсім інакше

    Пояснюючи вибір постаті для нової монети, Андрій Пишний нагадав слова понтифіка, сказані одразу після прибуття в Україну.

    Ще у 2001 році Іоан Павло II говорив про Україну як про європейську державу з власною культурою, історією та правом самостійно визначати майбутнє. НБУ особливо виділяє його тезу про те, що Україна має «виразне європейське покликання».

    Для України 2026 року ці слова мають уже зовсім інший політичний та історичний контекст.

    Коли понтифік вимовляв їх, до Революції Гідності залишалося понад десять років, російська окупація Криму та війна на Донбасі ще здавалися немислимими, а повномасштабне вторгнення РФ було більш ніж за два десятиліття попереду.

    За словами Пишного, Іоан Павло II вже тоді бачив Україну не як буферну територію між Росією та Заходом, а як самостійну європейську націю.

    Під час церемонії прибуття 23 червня 2001 року сам понтифік назвав себе другом українського народу. В офіційному тексті його промови збереглися слова про довгоочікуваний візит та Україну як землю з глибокою християнською традицією.

    Візит тривав п’ять днів

    Апостольська подорож Іоана Павла II до України була надзвичайно насиченою.

    23 червня він прибув до Києва. Там відбулися зустрічі з представниками державної влади, політичних, наукових і культурних кіл.

    24 червня понтифік відслужив месу на аеродромі «Чайка», а також зустрівся з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

    Наступного дня у Києві відбулася Божественна літургія візантійського обряду.

    Після цього Іоан Павло II вирушив до Львова, де 26 і 27 червня відбулися богослужіння та беатифікації. Він також зустрівся з молоддю на Сихові. Завершився візит 27 червня церемонією прощання у Львівському аеропорту.

    Це була перша поїздка глави Римо-католицької церкви до незалежної України.

    Понтифік говорив не лише про Європу

    Для Національного банку важливий ще один вимір спадщини Іоана Павла II — його роль у польсько-українському примиренні.

    Папа, який сам був поляком, неодноразово закликав два народи не дозволяти трагічним сторінкам минулого визначати їхнє майбутнє.

    Особливо відомим стало його звернення 2003 року, присвячене 60-м роковинам трагічних подій на Волині.

    У посланні до представників українського і польського церковного середовища Іоан Павло II говорив про необхідність чесного осмислення минулого, взаємного прощення та звільнення від пам’яті, побудованої на образі й помсті. Він наголошував, що співпраця без взаємної відкритості залишатиметься крихкою.

    Ця частина його спадщини сьогодні особливо актуальна на тлі нових суперечок між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті.

    У НБУ прямо наголосили, що заклики понтифіка до польсько-українського порозуміння у 2026 році набувають нового змісту.

    Майбутня монета стане ще одним символом зв’язку України та Польщі

    Випуск не буде першим нумізматичним проєктом НБУ, пов’язаним із Польщею.

    У 2023 році Національний банк України разом із польським Narodowy Bank Polski створив набір срібних пам’ятних монет «Дружба та братство – найбільше багатство».

    Проєкт був присвячений українсько-польській солідарності та допомозі, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. НБУ тепер прямо називає монету на честь Іоана Павла II продовженням цієї нумізматичної традиції.

    Нова монета матиме водночас український, польський і ватиканський символічний контекст.

    Іоан Павло II народився як Кароль Войтила у Польщі, став першим за кілька століть неіталійцем на папському престолі та однією з найвпливовіших постатей кінця ХХ століття. Його понтифікат тривав від 1978 до 2005 року.

    На заході згадали загиблого польського волонтера

    Оголошення рішення НБУ мало і трагічний сучасний контекст.

    Під час презентації Андрій Пишний згадав польського волонтера Марека Русека-Вольського, який загинув у Харкові 27 липня після удару російського дрона по його автомобілю.

    За даними НБУ, волонтер із 2023 року регулярно приїжджав в Україну та доставляв гуманітарну допомогу людям у східних регіонах.

    Пишний пов’язав його історію з поняттям польсько-української солідарності, наголосивши, що в таких випадках вона перестає бути дипломатичною формулою і перетворюється на конкретні людські вчинки.

    Посол України у Ватикані назвав монету елементом дипломатії

    Андрій Юраш наголосив, що майбутня пам’ятна монета матиме значення не лише для колекціонерів.

    На його думку, вона стане також інструментом культурної та публічної дипломатії України у відносинах зі Святим Престолом і Польщею.

    Посол нагадав, що Іоан Павло II під час поїздок Польщею регулярно приділяв увагу українським громадам і підтримував діалог між двома народами.

    Саме тому майбутній випуск НБУ має відображати не тільки релігійну роль понтифіка, а й його внесок у формування українсько-польського порозуміння та підтримку європейського вибору України.

    Якою буде монета — поки таємниця

    Найбільш цікаві для колекціонерів характеристики Національний банк наразі не розкриває.

    Невідомими залишаються номінал, метал, розмір, тираж і художня композиція.

    НБУ лише підтвердив, що монету введуть в обіг до кінця 2026 року, а робота над нею вже починається. Деталі дизайну і презентації обіцяють оголосити пізніше.

    Тому зображення Іоана Павла II на аверсі чи реверсі, використання силуетів Києва або Львова чи знаменитої фрази про європейське покликання України наразі залишаються лише можливими варіантами — офіційного дизайну НБУ ще не представляв.

    Проте сама концепція нового випуску вже зрозуміла. Це має бути не просто монета на честь релігійного діяча, а пам’ять про історичний момент, коли глава Католицької церкви ще у 2001 році говорив про місце України в Європі та необхідність примирення між українцями й поляками.

    Через 25 років, під час великої війни та нового етапу боротьби України за своє європейське майбутнє, ці два мотиви — європейський вибір і примирення із сусідами — фактично стали центральними для майбутньої пам’ятної монети.

  • Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що коротка особиста зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Ватикані навесні 2025 року стала переломним моментом у їхніх взаєминах. За словами глави держави, саме після 15–20-хвилинної розмови тет-а-тет вдалося кардинально змінити характер діалогу між двома лідерами.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер. Під час розмови журналістка нагадала президентові України про резонансну суперечку в Овальному кабінеті Білого дому, яка сталася в лютому 2025 року. Тоді між Зеленським, Дональдом Трампом та віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла гостра дискусія щодо шляхів завершення війни. Венс закликав українську сторону дати шанс дипломатичному врегулюванню, однак Зеленський відповів, що попередній досвід переговорів із Росією довів їхню неефективність.

    У відповідь на запитання про те, коли вдалося відновити взаєморозуміння з американським президентом після того інциденту, Зеленський зазначив, що вирішальним стала саме зустріч у Ватикані під час церемоній, пов’язаних із похованням Папи Римського. Президент наголосив, що ця розмова тривала лише близько 15–20 хвилин, однак її значення було набагато більшим.

    «У нас був перший переломний момент у Римі, у Ватикані. Це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це був історичний момент, тому що за 15–20 хвилин ми змінили наші взаємини», — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що бесіда проходила без сторонніх осіб, лише віч-на-віч. Саме такий формат, за його словами, дозволив відверто обговорити ключові питання та закласти основу для нової якості співпраці між Києвом і Вашингтоном. Президент висловив задоволення тим, що вдалося налагодити конструктивний діалог, адже від взаєморозуміння між Україною та США, за його словами, залежить безпека і життя великої кількості людей.

    «Я дуже щасливий, тому що від таких відносин і такого діалогу залежить життя дуже багатьох людей», — наголосив Зеленський.

    Останніми днями український президент також повідомив про намір найближчим часом здійснити візит до Сполучених Штатів. Крім того, він провів переговори зі спецпредставниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Паралельно американська сторона заявляє про готовність запропонувати нові підходи до переговорного процесу щодо припинення війни між Росією та Україною.