Golosnovinua.com

Позначка: вчителі

  • Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    В Україні у 2026 році помітно зросли зарплатні пропозиції для працівників сфери освіти. За даними Міністерства освіти і науки та аналітики OLX Робота, найбільший приріст за останні два роки показали вакансії для вихователів, а в окремих регіонах учителям і викладачам уже пропонують у середньому до 25 тисяч гривень на місяць.

    На рівень доходів вплинули як зміни посадових окладів у державному секторі, так і ситуація на ринку праці. Від 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників зросли на 30%, а з 1 вересня їх додатково підвищили ще на 20%.

    У матеріалі зазначається, що загалом підвищення посадових окладів у 2026 році становить 50% порівняно з попереднім роком.

    Водночас дані вакансій показують, що зростання зарплат відрізняється залежно від професії та регіону.

    Для вчителів і викладачів медіанна зарплата у вакансіях у 2025 році становила 15,5 тисячі гривень, що було на 3% більше, ніж роком раніше. У 2026 році показник піднявся ще на 29% — до 20 тисяч гривень.

    Таким чином, за два роки медіанна зарплатна пропозиція для цієї категорії працівників зросла приблизно на 32%.

    Схожа ситуація і з репетиторами. У 2025 році медіанна зарплата у таких вакансіях підскочила одразу на 30% — до 19,5 тисячі гривень. У 2026 році вона додала ще 3% і також сягнула 20 тисяч гривень.

    За два роки приріст для репетиторів становив близько 33%.

    Найбільш відчутне зростання зафіксували у вихователів. У 2025 році медіанна зарплатна пропозиція для них зросла на 23% — до 16 тисяч гривень. У 2026 році вона піднялася ще на 16% і досягла 18,5 тисячі гривень.

    У підсумку за два роки зарплати у вакансіях для вихователів зросли на 39% — це найвищий показник серед основних освітніх професій, які аналізували.

    Різниця між областями при цьому залишається суттєвою.

    Для вчителів і викладачів найбільше зростання за рік зафіксували у Дніпропетровській та Одеській областях. У Дніпропетровській області медіанна зарплатна пропозиція зросла на 33% і становила 17 тисяч гривень. В Одеській області приріст також становив 33%, але сам рівень зарплати був вищим — 20 тисяч гривень.

    Найвищі суми серед наведених регіонів пропонують у Київській області. Там зарплати для вчителів і викладачів зросли на 19%, а медіанна пропозиція сягнула 25 тисяч гривень.

    Для вихователів найбільший річний приріст зафіксували у Харківській області — на 27%, до 17,5 тисячі гривень.

    У Київській області медіанна зарплата для вихователів зросла на 13% і становила 22,5 тисячі гривень, а в Одеській області — на 7%, до 16 тисяч гривень.

    Окремо в матеріалі наводяться орієнтовні зарплатні діапазони після вересневого підвищення посадових окладів. Молоді вчителі можуть отримувати приблизно від 12,8 до 17,7 тисячі гривень, тоді як педагоги з досвідом — від 16,9 до 28,5 тисячі гривень на місяць.

    При цьому важливо розділяти посадові оклади та зарплати, зазначені у вакансіях. Реальний дохід конкретного педагога залежить від стажу, категорії, навантаження, доплат, надбавок, регіону та типу навчального закладу.

    Дані OLX Робота показують саме медіанні суми, які роботодавці вказують у вакансіях, а не гарантовану зарплату для всіх освітян.

    Попри це, тенденція очевидна: у 2026 році ринок праці в освіті став пропонувати працівникам вищі суми, ніж ще два роки тому.

    Особливо помітно це у великих містах та Київській області, де конкуренція за педагогів вища, а роботодавці змушені піднімати ставки, щоб закривати вакансії.

    У результаті зарплати освітян поступово наближаються до рівня, який ще кілька років тому був нетиповим для більшості вакансій у цій сфері. Найкраще це видно на прикладі вчителів у Київській області — там медіанна пропозиція вже досягла 25 тисяч гривень, а досвідчені педагоги за певних умов можуть отримувати ще більше.

  • За українську мову, книжку чи прапор — переслідування: як живуть люди в окупації

    За українську мову, книжку чи прапор — переслідування: як живуть люди в окупації

    На окупованих Росією територіях звичайні для мирного життя речі — українська мова, книжки, прапори, шкільні підручники чи навіть старі фотографії — можуть стати приводом для обшуку, допиту або переслідування. Через страх люди змушені приховувати все, що може вказувати на їхній зв’язок з Україною.

    Особливо вразливими в таких умовах опинилися українські вчителі. У матеріалі «Української правди» описані історії трьох педагогинь із Луганщини та Херсонщини, які після окупації були змушені буквально ховати частину власного життя.

    Одна з них, директорка школи Світлана, забрала з подвір’я навчального закладу синьо-жовтий прапор, по якому вже проїхала російська військова техніка. Спочатку вона просто сховала його вдома, але після обшуків і погроз родина вирішила закопати прапор у землю — у скляній банці між будинком і погребом.

    Інша вчителька, Наталя з Херсонщини, до окупації викладала історію України. Після приходу російських військ вона почала свідомо змінювати зовнішність і поведінку, щоб не привертати уваги: перестала говорити українською в публічних місцях, не проявляла активності в соцмережах і намагалася виглядати максимально непомітно. Підручники з історії України вона спочатку ховала в шафі, потім у сараї, підвалі, а частину матеріалів закопувала подалі від будинку.

    Попри ризик, Наталя таємно продовжувала проводити онлайн-уроки української історії для своїх учнів. Після кожного заняття вона видаляла платформу, через яку працювала, щоб під час перевірки не залишалося слідів.

    Ще одна педагогиня, Олександра з Луганщини, мала вдома бібліотеку з понад тисячі книжок. Після того як у сусідній громаді затримали вчителя, вона почала ховати українську літературу за рядами російської класики. Під час обшуків російські військові перевіряли книжкові полиці, шукали прапори та звинувачували її в «нацизмі». Після цього частину українських книжок, прапорці та інші речі вона вночі спалила в котлі, аби вони не стали приводом для нового переслідування.

    Після виїзду з окупації жінка ще довго бачила сни, в яких повертається додому і боїться випадково заговорити українською. Водночас, попри втрату частини бібліотеки, вона поступово знову почала купувати книжки у новому місці проживання.

    Подібні історії не є поодинокими. За даними моніторингової місії ООН з прав людини, на окупованих територіях фіксувалася системна політика нав’язування російської ідентичності та придушення проявів української. В освітній сфері вчителів змушували переходити на російські програми, викладати російською мовою та використовувати матеріали, які виправдовують російське вторгнення. Українську літературу, зокрема книжки про Голодомор та історію України, вилучали як «екстремістську» або «націоналістичну».

    Freedom House у звіті «Свобода у світі – 2026» оцінив окуповані території України лише в 1 бал зі 100 за рівнем політичних і громадянських свобод. Для порівняння, підконтрольна Україні територія отримала 51 бал зі 100.

    Правозахисники також фіксували випадки, коли люди в окупації переходили на російську мову лише через присутність поруч російських військових, а українські прапори та символи приховували через ризик допитів і покарання.

    У результаті речі, які до війни були частиною повсякденного життя — книжка на полиці, прапор у школі чи українська мова вдома, — для багатьох людей в окупації перетворилися на потенційний доказ «нелояльності». Саме тому частина українців змушена була ховати, закопувати або знищувати власні речі лише для того, щоб зменшити ризик переслідувань.

  • «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    Початок 2026/2027 навчального року для українських шкіл виявився не стільки урочистим, скільки кризовим. У багатьох ліцеях і гімназіях до Дня вчителя цього року навіть не планують святкувань — педагоги кажуть, що головне зараз просто спокійно завершувати робочі тижні й витримувати нові виклики. За перший місяць навчання школи одночасно зіткнулися з проблемами харчування, тривалими повітряними тривогами, навчанням в укриттях, суперечками щодо дистанційного формату та підготовкою до можливих зимових блекаутів.

    Одним із перших гучних скандалів вересня стало шкільне харчування. З 1 вересня безоплатні гарячі обіди за державні субвенції почали поширюватися не лише на початкову школу та пільгові категорії, а на всіх учнів від 1-го до 10-го класів. Проте майже відразу в соцмережах з’явилися фото, які викликали хвилю обурення. Одним із найобговорюваніших став обід у чернівецькому ліцеї — шматок хліба із сирою морквою, запіканка, чай і кілька слив. Після розголосу по країні почали перевіряти шкільні харчоблоки.

    ФОТО: Непотерта морква на сиротливому шматку хліба в чернівецькому ліцеї – може, й смачно та корисно, але виглядає не дуже/facebook.com/oliynyk.vitali

    Ситуація швидко вийшла за межі дискусії про одне меню. Батьки почали сперечатися, чи варто взагалі витрачати бюджетні гроші на однакові обіди для всіх дітей, чи краще спрямовувати кошти сім’ям. Частина родин наполягала, що саме школа має гарантувати дитині гарячу їжу, інші скаржилися на якість страв та велику кількість відходів. У відповідь школи почали масово звітувати про меню, а директори й учителі опинилися ще й у ролі координаторів харчування.

    ФОТО: Буває й гірше. Ось як на фото з одного житомирського ліцею/facebook.com/toma.koval.522993

    За словами освітян, у багатьох закладах усе впирається не лише у гроші, а й у кадри та обладнання. Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко зазначив, що в одних школах є додаткове місцеве фінансування або підтримка спонсорів, а інші змушені вкладатися у приблизно 60 гривень на учня та працювати двома працівниками їдальні. За його словами, директор формально відповідає за все, що відбувається в школі, але далеко не всі проблеми залежать саме від адміністрації.

    Окремим викликом стали повітряні тривоги. Школи готувалися до навчання в умовах війни, але тривоги, які можуть тривати годинами або повторюватися одна за одною, створили ситуації, для яких немає простих рішень. За методичними рекомендаціями МОН безпека залишається пріоритетом: під час тривоги всі учасники освітнього процесу мають перебувати в укриттях. Але в реальному житті це породжує десятки практичних питань — як проводити урок, якщо тривога почалася ще до початку занять, що робити батькам дорогою до школи і як організувати навчання в укритті без нормального інтернету.

    Директори окремих шкіл розповідають, що навіть за наявності укриття повноцінно навчати там сотні дітей дуже складно. У невеликих гімназіях ситуацію частково рятує менша кількість учнів, однак у великих школах, де навчається тисяча дітей і більше, укриття часто переповнені. Батьки скаржаться на задуху, нестачу меблів і шум, коли кілька класів змушені вчитися одночасно в одному просторі.

    ФОТО: Навіть в такому новому та на вигляд зручному укритті проводити уроки для всієї школи – нереально/КМДА

    Ще одна проблема — робота самих учителів під час повітряної тривоги. Педагог Крюківщинського ліцею «Лідер», розповів, що адміністрація вимагала від нього їхати на роботу навіть у момент, коли над головою працювала ППО та збивали дрони. У якийсь момент він вирішив повернутися до безпечного місця. В інших школах, навпаки, педагоги пишуть батькам, що до відбою діти залишаються вдома і уроки не проводяться навіть дистанційно.

    Юристи наголошують, що єдиного детального алгоритму для таких ситуацій фактично немає. Значну частину рішень залишили на розсуд самих закладів освіти. Через це в різних школах правила можуть суттєво відрізнятися: десь учителі повинні бути на робочому місці за будь-яких умов, десь дозволяють працювати дистанційно, а десь рішення приймають залежно від конкретної тривоги.

    Це породжує і ще одну проблему — подовження робочого дня. Якщо уроки вже закінчилися, але тривога триває, учитель не може просто відпустити дітей з укриття. Водночас не до кінця врегульоване й питання, коли та за яких умов дитину можна передати батькам під час тривоги. Освітяни побоюються, що в разі надзвичайної ситуації відповідальність можуть покласти саме на них.

    На тлі цього дедалі активніше обговорюється дистанційне навчання. Наприкінці вересня на сайті Кабміну зареєстрували петицію з вимогою або перевести загальноосвітні заклади на дистанційний формат, або офіційно гарантувати батькам право самостійно його обирати. Подібна петиція з’являлася і на сайті КМДА. При цьому ставлення батьків до дистанційки різниться: родини старшокласників частіше підтримують онлайн-формат, тоді як батьки молодших дітей більше схиляються до очного навчання.

    І на цьому виклики не закінчуються. Школи вже почали готуватися до зими та можливих тривалих відключень електроенергії. МОН рекомендувало закладам мати друковані навчальні матеріали на випадок зникнення світла та інтернету, передбачити асинхронне навчання, за потреби переходити на шестиденний тиждень або роботу у дві зміни, а також дообладнати укриття для проведення занять.

    Окремо запропоновано п’ять рівнів реагування на блекаути. Якщо електрики немає до двох годин, школа має працювати майже у звичайному режимі. За відключень від двох до шести годин уроки можуть скорочувати. Якщо блекаут триває від шести до 24 годин, енергонезалежні заклади працюють очно, інші переходять на дистанційний чи асинхронний формат. За відключень до трьох діб навчання мають організовувати в освітніх хабах, а якщо криза триває понад 72 години — громади повинні створювати тимчасову мережу таких хабів.

    Також школам рекомендують мати запас води та харчів щонайменше на 48 годин. Заклади з автономними котельнями мають подбати про генератори або інші резервні джерела живлення. Для директорів це означає ще більший перелік завдань, який давно вийшов за межі суто освітнього процесу.

    Саме тому частина керівників шкіл уже жартує, що директор тепер має одночасно бути педагогом, кризовим менеджером, логістом, енергетиком, комендантом укриття та психологом. Те саме стосується й учителів, які паралельно повинні проводити уроки, контролювати безпеку дітей, допомагати з харчуванням і бути готовими до дистанційної роботи без світла.

    Перший місяць нового навчального року показав: українська школа зараз працює не просто в умовах війни, а в режимі постійної адаптації. Зранку педагог може накривати столи в їдальні, через годину вести дітей в укриття, після обіду проводити заняття в підвалі, а ввечері готувати матеріали на випадок блекауту.

    І саме тому напередодні Дня вчителя для багатьох педагогів головне бажання звучить максимально просто — щоб хоча б один робочий день минув без тривог, термінових евакуацій і нових криз.

  • Кінець злиденним окладам: уряд ламає радянську систему та піднімає зарплати вчителям на 20%

    Кінець злиденним окладам: уряд ламає радянську систему та піднімає зарплати вчителям на 20%

    В Україні з 1 вересня кардинально змінюється підхід до фінансування освітньої галузі, а посадові оклади педагогічних працівників зростуть ще на 20 відсотків. Про запуск довгоочікуваної реформи та остаточну відмову від застарілої Єдиної тарифної сітки офіційно повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    Прощання з тарифною сіткою та нові стандарти нарахувань

    Нинішнє підвищення стане черговим етапом масштабного перегляду системи винагороди для українських освітян, адже на початку 2026 року виплати вчителям уже зросли на 30 відсотків. Головною зміною поточної реформи є повне скасування зрівнялівки в межах традиційної Єдиної тарифної сітки, яка діяла в державі протягом десятиліть.

    Відтепер базовий розмір окладу розраховуватиметься за принципово новим алгоритмом: ключовими показниками стануть конкретна посада педагога та середня заробітна плата в національній економіці України. Оновлені фінансові правила поширюються на викладацький склад закладів загальної середньої освіти, співробітників університетів та закладів вищої освіти, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, а також працівників державних освітніх установ.

    Водночас у питаннях фінансування працівників дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти Кабінет Міністрів звернувся з офіційною рекомендацією до органів місцевого самоврядування знайти додаткові ресурси в місцевих бюджетах для дзеркального підвищення заробітних плат педагогам.

    Збереження надбавок та цільова підтримка стратегічних галузей

    Поряд із глобальним зростанням базових посадових окладів уряд ухвалив рішення зберегти та розширити низку критично важливих надбавок. Зокрема, вчителі, які щодня ризикують життям і проводять уроки в очному форматі на прифронтових територіях, гарантовано отримуватимуть обов’язкову щомісячну доплату в розмірі 2600 гривень.

    Окрему увагу держава приділила підтримці викладачів коледжів та закладів фахової передвищої освіти, які готують кадри для потреб оборонно-промислового комплексу, енергетичного сектору, машинобудування та металообробки. Для таких спеціалістів запроваджується обов’язкова додаткова надбавка у розмірі 10 відсотків від посадового окладу. Такий крок покликаний зупинити відтік кваліфікованих інженерних і технічних наставників та підняти престиж робітничих професій, які відіграють вирішальну роль у відбудові та обороноздатності країни.

     

  • У «Резерв+» запускають відстрочку для вчителів: хто зможе оформити її онлайн

    У «Резерв+» запускають відстрочку для вчителів: хто зможе оформити її онлайн

    Міністерство оборони України готує нову послугу в застосунку «Резерв+», яка дозволить педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти оформлювати відстрочку від мобілізації онлайн. Перед повноцінним запуском функції відомство розпочало її бета-тестування.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    До тестування можуть долучитися педагогічні працівники, які працюють у закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи та мають навантаження не менш як 0,75 ставки.

    Головна особливість нової послуги полягає в тому, що педагогам не доведеться самостійно збирати пакет підтверджувальних документів та подавати їх через ЦНАП. Під час оформлення відстрочки «Резерв+» автоматично перевірятиме необхідну інформацію в державних інформаційних системах.

    «Під час оформлення система сама перевірить необхідні дані в державних системах – без збирання довідок і подання документів через ЦНАП», – пояснили в Міноборони.

    Хто може долучитися до тестування

    Наразі йдеться саме про бета-тест, а не про повноцінний запуск функції для всіх користувачів «Резерв+». Участь можуть взяти педагоги закладів загальної середньої освіти, які відповідають установленим критеріям.

    Для цього Міністерство оборони відкрило спеціальну форму реєстрації. Учасники тестування зможуть одними з перших перевірити можливість оформлення відстрочки безпосередньо через застосунок.

    Форма для участі в бета-тестуванні

    Після завершення тестування та повноцінного запуску сервіс має спростити процедуру для педагогів, дані про яких уже містяться у відповідних державних реєстрах.

    Які відстрочки вже доступні в «Резерв+»

    Розширення функціоналу відбувається на тлі переходу держави до максимально автоматизованого оформлення відстрочок. У «Резерв+» уже доступна низка категорій онлайн-відстрочок, для яких підстави можуть бути підтверджені через державні реєстри.

    Принцип роботи таких послуг полягає в тому, що військовозобов’язаний подає запит у застосунку, після чого система перевіряє наявність законних підстав для відстрочки. Це дозволяє в багатьох випадках уникнути особистого звернення та подання паперових документів.

    Нова функція для педагогів має працювати за аналогічним принципом. Водночас Міноборони поки не назвало точної дати, коли послуга стане доступною для всіх педагогічних працівників, які відповідають вимогам.

  • Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Український уряд завершує підготовку системи освіти до нового навчального року і анонсує одразу кілька великих змін із 1 вересня 2026 року. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам мають підвищити оплату праці ще на 20%, студентські стипендії планують збільшити вдвічі, а близько трьох мільйонів школярів отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Паралельно держава фінансує укриття, шкільні автобуси, друк підручників та продовжує програму «Пакунок школяра» для першокласників.

    Про підготовку до старту навчального року заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час засідання Кабінету Міністрів. Він наголосив, що всі невирішені питання мають бути закриті до 1 вересня.

    Одним із головних рішень стане другий етап підвищення зарплат педагогів у 2026 році.

    І тут є важлива деталь: вересневі 20% — це не перше підвищення цього року.

    Із 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників уже зросли на 30%. З 1 вересня держава реалізує наступний запланований етап — ще плюс 20%. На фінансування цього підвищення у державному бюджеті передбачено 64,6 млрд грн.

    Зарплати педагогів підвищують другий раз за рік

    Міністерство освіти і науки ще на етапі формування бюджету-2026 повідомляло, що зростання оплати праці відбуватиметься у два етапи.

    Перший — на 30% із січня.

    Другий — ще на 20% із вересня.

    У МОН називають це найбільшим комплексним підвищенням зарплат педагогів за останні роки.

    При цьому варто уточнити: формулювання «зростання на 50% за рік» не означає, що до грудневої зарплати 2025 року просто додають рівно половину в кожному окремому випадку. Конкретна виплата залежить від посадового окладу, навантаження, педагогічного стажу, категорії, надбавок, доплат та інших складових.

    Саме тому МОН навіть запустило окремий калькулятор для розрахунку зарплати вчителя після першого етапу підвищення. Міністерство підтверджує, що наступний етап — ще 20% — припадає на вересень.

    Підвищення стосується не тільки шкільних учителів

    Зміни охоплюють ширше коло працівників освіти.

    Урядові бюджетні рішення передбачають підвищення для педагогічних і науково-педагогічних працівників, тобто йдеться не лише про вчителів загальноосвітніх шкіл.

    МОН окремо повідомляло про фінансування підвищених зарплат для викладачів закладів вищої освіти та працівників фахової передвищої освіти. На один із етапів перерозподілу відомство спрямувало понад 2,5 млрд грн для ЗВО та ще 605 млн грн для фахової передвищої освіти.

    Водночас МОН продовжує працювати над новою системою оплати праці педагогів, яку планують запровадити з 2027 року.

    Одна з ідей — зробити більшу частину виплат гарантованою і менше залежною від рішень конкретної громади щодо надбавок.

    Зокрема, міністерство обговорювало інтеграцію надбавки за престижність праці у посадовий оклад.

    Студентські стипендії планують збільшити вдвічі

    Ще одна велика зміна стосується студентів.

    За заявою уряду, із початком нового навчального року стипендіальні виплати мають зрости у два рази.

    Це особливо помітне рішення на тлі того, що розміри академічних стипендій тривалий час суттєво відставали від зростання цін і вартості життя.

    Водночас станом на ранок 7 серпня у відкритих офіційних матеріалах ще немає повної деталізації нових сум для кожної категорії студентів.

    Тому називати конкретні нові розміри звичайної, підвищеної чи соціальної стипендії без окремої урядової постанови поки передчасно.

    Прем’єр оголосив політичне рішення про дворазове збільшення, однак детальний механізм і таблиця виплат мають бути затверджені відповідними нормативними актами.

    Близько трьох мільйонів школярів годуватимуть безкоштовно

    Одночасно з підвищенням виплат уряд суттєво розширює програму безоплатного шкільного харчування.

    Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, повинні отримувати безоплатне гаряче харчування.

    Програма охопить приблизно 3 млн дітей по всій Україні.

    На її реалізацію лише у вересні–листопаді 2026 року держава додатково спрямовує понад 7,4 млрд грн субвенції місцевим бюджетам.

    Фактично йдеться про масштабування програми на всі класи.

    Для шкіл це означає значне додаткове навантаження на їдальні, персонал та логістику.

    Через воєнні умови парламент уже дозволив закладам освіти за певних умов організовувати харчування не тільки у класичних їдальнях, а й в інших приміщеннях, якщо школа працює у кілька змін або учням доводиться тривалий час перебувати в укриттях.

    Підручники обіцяють усім класам

    Окремим викликом нового навчального року залишається забезпечення шкіл підручниками.

    Уряд заявляє, що необхідну навчальну літературу мають отримати учні всіх класів.

    Це завдання ускладнене війною: російські війська систематично атакують українську видавничу та логістичну інфраструктуру, включно з друкарнями й складами.

    Попри це Кабмін наполягає, що забезпечення дітей підручниками має бути завершене до початку навчального року.

    Укриття залишаються одним із головних пріоритетів

    Безпека шкіл у 2026 році фактично визначає саму можливість очного навчання.

    У громадах продовжують будівництво та модернізацію укриттів, особливо у тих регіонах, де школи планують працювати офлайн або у змішаному форматі.

    Для багатьох закладів наявність сертифікованого укриття залишається ключовою умовою повернення дітей за парти.

    Уряд також продовжує фінансувати закупівлю шкільних автобусів, оскільки частину дітей необхідно підвозити до опорних шкіл із безпечнішими умовами навчання.

    Це особливо актуально на тлі оптимізації мережі малокомплектних шкіл.

    Із 1 вересня 2026 року освітня субвенція не фінансуватиме зарплати педагогів у школах, де навчається менш як 60 учнів, за винятком окремих початкових шкіл.

    Тому підвезення дітей між населеними пунктами для частини громад стає ще важливішим.

    Першокласникам залишили «Пакунок школяра»

    Батькам дітей, які у вересні вперше підуть до школи, також доступна окрема державна допомога.

    Програма «Пакунок школяра» передбачає одноразову виплату 5000 грн на кожного першокласника.

    Допомогу може оформити один із батьків або законних представників дитини.

    Гроші мають цільове призначення — їх можна використати на підготовку першокласника до школи, зокрема на канцелярське приладдя, дитячий одяг і взуття.

    Починаючи з 2026 року виплата продовжується як постійна програма, а заяву можна подати через «Дію» або сервісний центр Пенсійного фонду. Звернутися за виплатою можна до 1 листопада.

    Якщо в родині двоє чи більше першокласників, допомогу нараховують окремо на кожну дитину.

    Освіта отримала майже 299 млрд грн у бюджеті

    Масштаб нинішніх рішень значною мірою став можливим завдяки збільшенню фінансування освіти у держбюджеті.

    На освіту і науку у 2026 році передбачили 298,8 млрд грн, що МОН називало рекордним показником.

    Значна частина додаткових коштів іде саме на оплату праці педагогів.

    Підвищення зарплат є критично важливим через кадрову ситуацію в освіті. Низькі доходи, війна, міграція, велике навантаження та вигорання роками підштовхували частину вчителів залишати професію.

    Уряд намагається змінити цю тенденцію не разовими доплатами, а збільшенням гарантованої частини оплати праці.

    Але +20% не означає однакову суму для кожного вчителя

    Це важливий момент для освітян.

    З 1 вересня йдеться про 20-відсоткове підвищення посадового окладу, а не автоматичну виплату однакової фіксованої суми всім педагогам.

    Тому конкретна надбавка в гривнях відрізнятиметься.

    На зарплату впливають тарифний розряд, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, стаж, кількість годин, класне керівництво, перевірка письмових робіт, робота в інклюзивних класах, місцеві доплати та інші чинники.

    Саме через це два вчителі навіть в одній школі можуть отримати різне збільшення зарплати.

    Підвищення вже закладене у бюджет, а не лише анонсоване

    На відміну від деяких попередніх обіцянок щодо оплати праці освітян, вересневе підвищення не з’явилося раптово у серпні.

    Воно було закладене у державний бюджет ще наприкінці 2025 року.

    МОН протягом року неодноразово підтверджувало, що після січневого зростання на 30% другий етап відбудеться 1 вересня.

    Тому головне завдання уряду зараз — забезпечити, щоб кошти реально дійшли до всіх закладів та громад і підвищення не було нівельоване зменшенням інших надбавок.

    Саме цей ризик раніше окремо обговорювало МОН із профспілками та місцевою владою.

    1 вересня стане одним із найбільших пакетів змін в освіті за останні роки

    У підсумку новий навчальний рік починається одразу з кількох масштабних державних програм.

    Для педагогів — друге за рік підвищення оплати праці на 20%.

    Для студентів — заявлене дворазове збільшення стипендій.

    Для приблизно трьох мільйонів школярів — безоплатне гаряче харчування.

    Для першокласників — 5000 грн у межах «Пакунка школяра».

    Паралельно держава витрачає кошти на укриття, автобуси та підручники.

    І хоча частина деталей — передусім конкретні нові розміри студентських стипендій — ще має бути нормативно оформлена, підвищення посадових окладів педагогів уже передбачене бюджетом і неодноразово офіційно підтверджене Міністерством освіти.

    Тож для освітян головна дата зараз — 1 вересня 2026 року, коли має стартувати другий етап найбільшого за останні роки перегляду оплати їхньої праці.

  • «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    В українському освітньому середовищі розгорілася дискусія навколо ідеї щорічного загального тестування школярів, результат якого нібито міг би визначати, чи переходить дитина до наступного класу. Частина батьків та педагогів підтримує такий підхід як спосіб реально контролювати засвоєння програми, інші вважають, що в умовах війни він створить для дітей додатковий стрес.

    Водночас важливо уточнити: станом на 1 серпня 2026 року Міністерство освіти і науки України не оголошувало про запровадження загальнонаціонального щорічного тесту з прохідним балом для переведення всіх учнів до наступного класу. У доступних офіційних документах МОН такої реформи немає. Тож наразі йдеться саме про суспільну дискусію, а не про затверджену чи офіційно запропоновану державою зміну.

    Приводом для обговорення став допис репетиторки англійської мови, яка запропонувала підписникам поміркувати, чи варто запровадити наприкінці кожного навчального року обов’язковий «зріз знань». За такою моделлю учень, який не подолав би визначений поріг, не переходив би до наступного класу.

    Авторка допису сама поставилася до такої ідеї скептично, зазначивши, що українські діти й без того навчаються в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та психологічного навантаження. Особливо гостро питання постає у регіонах, де учні регулярно змушені проводити ночі в укриттях, а вже вранці повертатися до навчання.

    У коментарях думки розділилися. Прихильники щорічної перевірки знань вважають, що нинішня система недостатньо мотивує школярів, оскільки значна частина дітей упевнена, що незалежно від результатів її все одно переведуть далі. На їхню думку, наявність реального прохідного порогу змусила б учнів відповідальніше ставитися до навчання.

    Противники ідеї наголошують, що одна стандартизована перевірка не завжди об’єктивно відображає знання дитини. Результат може залежати від стресу, стану здоров’я, умов навчання, перебоїв з електроенергією, частоти повітряних тривог чи навіть того, чи мав учень стабільний доступ до уроків протягом року.

    Як учнів переводять до наступного класу зараз

    Чинна українська система вже передбачає підсумкове оцінювання результатів навчання, але це не є окремим загальнонаціональним тестом, однаковим для всіх школярів.

    Міністерство освіти і науки визначає, що переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового — семестрового та річного — оцінювання і рішення педагогічної ради закладу освіти.

    Тобто вже зараз школа не просто автоматично «переводить усіх», як іноді звучить у дискусіях. Формально рішення ґрунтується на результатах навчання конкретного учня.

    Окремий порядок передбачено для дітей, які навчалися за кордоном або тривалий час не могли відвідувати українську школу. Якщо дитина не має документів із результатами навчання за кордоном або не вивчала частину предметів української програми, школа може провести річне оцінювання. У разі успішного проходження її зараховують до наступного класу.

    МОН також зазначає, що питання переведення конкретного учня вирішує саме заклад освіти, до якого він зарахований.

    Отже, елементи перевірки знань уже існують, однак вони не мають форми єдиного державного тесту з фіксованим балом для всіх дітей.

    Чи можна залишити дитину в тому самому класі

    Чинні норми допускають ситуації, коли учень може повторно навчатися у тому самому класі, але механізм значно складніший за формулу «не набрав бал — залишився».

    Особливі правила існують, зокрема, для дітей, які через війну тривалий час не мали можливості повноцінно навчатися. Для них школа може скласти індивідуальну програму, провести додаткові заняття та оцінювання. Також за заявою батьків дитина може залишитися в тому самому класі.

    Це суттєво відрізняється від моделі, яка зараз обговорюється у соцмережах, де пропонується один обов’язковий поріг для всіх.

    МОН змінювало правила переведення, але не вводило щорічний іспит

    Міністерство справді неодноразово переглядало нормативну базу щодо зарахування та переведення учнів.

    У 2024 році МОН виносило на громадське обговорення зміни до порядку переведення учнів, однак вони стосувалися передусім цифрової взаємодії та процедур у системі загальної середньої освіти, а не введення єдиного щорічного екзамену.

    У 2025 році міністерство також затвердило зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів державних і комунальних закладів освіти. Однак і в цьому документі немає норми про обов’язковий загальнонаціональний тест із прохідним балом після кожного класу.

    Тому заголовки про те, що «в Україні хочуть запровадити щорічний тест і не переводити тих, хто його не склав», варто сприймати обережно. Ініціатива наразі не походить від уряду або Міністерства освіти.

    Чому тема все одно стала популярною

    Дискусія виникла не випадково. Українська освіта останні роки стикається з серйозними втратами навчального часу через пандемію, повномасштабну війну, дистанційне навчання та перебої з електроенергією.

    Через це батьки й педагоги дедалі частіше ставлять питання про те, наскільки повно учні засвоюють матеріал і чи достатньо нинішніх форм оцінювання для виявлення освітніх прогалин.

    Прихильники регулярних стандартизованих перевірок вважають, що вони могли б показувати реальну картину знань і дозволяти школам раніше реагувати на відставання.

    Опоненти наголошують: якщо використовувати тест не для діагностики, а як жорсткий бар’єр для переходу між класами, він може перетворитися на ще один високоставковий іспит. У такому разі школи ризикують почати готувати дітей передусім до тесту, а не до системного засвоєння матеріалу.

    Особливо гостро це питання стоїть під час війни, коли умови навчання дітей у різних регіонах України радикально відрізняються.

    Таким чином, ідея щорічного «зрізу знань» із обов’язковим прохідним балом справді активно обговорюється в українських соцмережах. Проте офіційної ініціативи МОН запровадити такий механізм для всіх школярів наразі немає.

    Зараз учнів переводять до наступного класу на основі семестрового та річного оцінювання і рішення педагогічної ради. Тож поки що формула «не склав єдиний тест — залишився на другий рік» є лише предметом суспільної дискусії, а не новим правилом української школи.

  • Зарплати українських учителів зростуть на 30 відсотків уже найближчими тижнями

    Зарплати українських учителів зростуть на 30 відсотків уже найближчими тижнями

    В Україні педагоги найближчими тижнями почнуть отримувати підвищену заробітну плату. Йдеться про зростання доходів учителів на 30%. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

    За його словами, уряд ще раніше ухвалив політичне рішення про підвищення зарплат педагогам із 1 січня 2026 року. Для цього у державному бюджеті на 2026 рік передбачено додаткове фінансування, а на початку січня кошти вже були доведені до територіальних громад у складі освітньої субвенції з урахуванням майбутнього підвищення.

    Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

    «Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

    Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.

  • Профспілка освітян б’є на сполох: пропозиції до держбюджету-2026 можуть позбавити роботи понад 70 тисяч вчителів

    Профспілка освітян б’є на сполох: пропозиції до держбюджету-2026 можуть позбавити роботи понад 70 тисяч вчителів

    Професійна спілка працівників освіти і науки України виступила з різкою заявою проти змін до умов праці та оплати вчителів, які запропонував Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій у своєму висновку до проєкту державного бюджету на 2026 рік. У профспілці попереджають: реалізація цих ініціатив може призвести до масових звільнень педагогів і суттєвого звуження їхніх трудових прав.

    За даними профспілки, одна з ключових пропозицій комітету – збільшити педагогічне навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. Освітяни підрахували, що це фактично означатиме скорочення 22,2% учительських ставок і може призвести до звільнення понад 70 тисяч педагогів по всій країні. У заяві наголошується, що в умовах війни та вже існуючого кадрового дефіциту в школах така ініціатива є не лише соціально небезпечною, а й руйнівною для системи освіти.

    Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

    Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

    «Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

    Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.

  • Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

    Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

    У першому кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні зросла на 24% у річному вимірі й сягнула 23 460 гривень. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.

    Для порівняння, у першому кварталі 2024 року середній розмір заробітку становив 21 473 гривні.

    Найвищі зарплати традиційно зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій — у середньому 65 579 грн на місяць. У топ-5 галузей з найвищими зарплатами також потрапили:

    • фінансова та страхова діяльність — 50 289 грн;

    • професійна, наукова і технічна діяльність — 30 868 грн;

    • оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспорту і мотоциклів — 28 902 грн;

    • державне управління та оборона — 28 184 грн.

    Водночас освітяни залишаються на останньому місці за рівнем оплати праці — їхня середня зарплата становить лише 14 307 грн. Ненабагато більше отримують працівники сфери мистецтва, спорту та розваг — 16 101 грн.

    Очікується, що з 1 вересня 2025 року ситуація для шкільних вчителів частково покращиться: всі педагоги гарантовано отримають надбавку від 2000 грн до зарплати, незалежно від бюджету громади. Цю ініціативу було оголошено як частину державної програми підтримки освітньої галузі.