Golosnovinua.com

Позначка: великий піст

  • Які свята відзначають 28 березня і що заборонено робити цього дня

    Які свята відзначають 28 березня і що заборонено робити цього дня

    28 березня в Україні поєднує одразу кілька важливих подій — церковних, професійних і міжнародних. Цього дня віряни продовжують Великий піст, у світі проводять екологічну акцію, а українські фахівці відзначають своє професійне свято.

    За новим церковним календарем православні християни відзначають Похвалу Пресвятої Богородиці — п’яту суботу Великого посту. У цей день віряни звертаються з молитвами до Діви Марії, просячи захисту, зцілення та допомоги у складних життєвих обставинах. Також у храмах згадують Іларіона Нового, Стефана Триглійського та мученика Бояна Болгарського. За старим стилем вшановують Агапія та семи Кесарійських мучеників.

    На міжнародному рівні остання неділя березня відома екологічною акцією «Година Землі». У визначений час — з 20:30 до 21:30 — люди в усьому світі символічно вимикають світло та електроприлади, щоб привернути увагу до проблеми виснаження природних ресурсів.

    Окрім цього, 28 березня відзначають низку неофіційних свят, серед яких День їжі на паличці, День бур’янів, День жінок-музиканток, День пральної машинки та День японської чайної церемонії.

    В Україні цього дня святкують День географа. Свято об’єднує науковців, викладачів і студентів, які досліджують природні процеси, території та взаємодію людини з довкіллям.

    У народній традиції кінець березня пов’язаний зі спостереженням за природою. За прикметами, приліт ластівок обіцяє теплий квітень, купання птахів у калюжах — до похмурої погоди, а ранковий туман — до гарного врожаю. Саме в цей період зазвичай зацвітає мати-й-мачуха, яку вважали цілющою рослиною — з неї готували відвари та носили із собою як оберіг.

    Водночас із цим днем пов’язані й певні заборони. Зокрема, не рекомендується сваритися біля водойм — за повір’ями, це може призвести до тривалих конфліктів. Також вірянам варто дотримуватися обмежень Великого посту та утримуватися від вживання продуктів тваринного походження.

  • Свято 23 березня: прикмети, традиції та головні заборони дня

    Свято 23 березня: прикмети, традиції та головні заборони дня

    23 березня православні віряни в Україні за новим церковним календарем вшановують пам’ять двох святих Никонів — преподобномученика Никона Сицилійського та преподобного Никона Києво-Печерського. Цей день поєднує духовні традиції, народні звичаї та прикмети, які здавна визначали поведінку людей.

    Никон Сицилійський жив у III столітті та спочатку був воїном. За переказами, під час небезпеки він звернувся до Бога з молитвою, пообіцявши змінити життя. Після порятунку прийняв хрещення, став ченцем і згодом єпископом. Разом зі своїми учнями він загинув мученицькою смертю під час переслідувань християн.

    Інший святий, Никон Києво-Печерський, жив у XI столітті та був учнем Антонія Печерського. Він відіграв важливу роль у розвитку чернецтва, заснував монастир на Тмутаракані, а згодом став ігуменом Києво-Печерської лаври. Його вважають духовним наставником і захисником віруючих.

    За старим, юліанським календарем цього дня вшановують мучеників Кодрата, Кипріана, Анекта і Крискента.

    У молитвах 23 березня віряни просять у святих Никонів сили, витримки, зміцнення віри та допомоги у складних життєвих обставинах. День вважається сприятливим для внутрішнього очищення та переосмислення.

    У народі цю дату називають Никонів день і пов’язують із наведенням порядку. Зранку рекомендують прибрати оселю, змінити постіль, винести сміття. Вважалося, що чистота приносить добробут, а безлад — навпаки, веде до втрат. Також цього дня починали весняні роботи: висаджували дерева та кущі, приводили до ладу двори.

    Серед заборон — сварки, обман, лінощі та плітки. Не радять також залишати гроші на видноті, щоб уникнути фінансових проблем. Особливе значення має і період Великого посту — важливо не лише дотримуватися обмежень у їжі, а й слідкувати за думками та вчинками.

    Народні прикмети цього дня пов’язані з погодою та врожаєм. Якщо вдень тепло, а вночі холодно — буде ясна погода. Перший грім віщує дощове літо, зоряне небо — ранкові заморозки. Якщо кішка багато спить — очікується похолодання. Вважається, що посаджені цього дня дерева добре приживуться і принесуть щедрий урожай.

  • Велике церковне свято 19 березня: заборони та прикмети дня

    Велике церковне свято 19 березня: заборони та прикмети дня

    19 березня за новим церковним календарем в Україні віряни вшановують пам’ять святих мучеників Хрисанфа і Дарії. Цей день має як релігійне, так і народне значення, поєднуючи духовні традиції, прикмети та певні заборони.

    Святі Хрисанф і Дарія жили у III столітті в Римі. Хрисанф походив із заможної язичницької родини, але після знайомства з Новим Завітом прийняв християнство. Його дружина Дарія також навернулася до віри. Подружжя заснувало окремі громади та присвятило життя служінню Богу. Під час гонінь на християн їх піддали тортурам, але вони не зреклися віри і прийняли мученицьку смерть.

    За старим стилем цього дня згадують знайдення Хреста Господнього та цвяхів святою рівноапостольною царицею Оленою в Єрусалимі.

    У цей день віряни звертаються до святих Хрисанфа і Дарії з молитвами про здоров’я рідних, мир у сім’ї, любов і вірність, а також про допомогу у вихованні дітей.

    У народі 19 березня називали Дариною Брудною — через весняну сльоту і бездоріжжя. Вважалося, що стан доріг у цей день може підказати, яким буде рік: якщо швидко підсихають — рік обіцяє бути вдалим і врожайним.

    Церква цього дня закликає уникати заздрості, брехні, жадібності та конфліктів. Оскільки триває Великий піст, віряни дотримуються обмежень у їжі та особливу увагу приділяють духовному стану.

    За народними повір’ями, 19 березня не можна сумувати, лінуватися, пліткувати чи відмовляти у допомозі. Також не рекомендується ходити в брудному одязі або розповідати про свої плани — вважалося, що це може завадити їх здійсненню.

    Погодні прикмети цього дня також мають значення. Якщо день сонячний і теплий — літо буде сухим і вітряним. Дощ обіцяє відсутність посухи, а грім — спекотне літо. Якщо не видно зірок уночі, очікується швидке потепління.

  • Свято 18 березня: прикмети, заборони та що обіцяє погода

    Свято 18 березня: прикмети, заборони та що обіцяє погода

    18 березня віряни Православної церкви України за новим церковним календарем вшановують пам’ять святителя Кирила, архієпископа Єрусалимського — одного з найвідоміших богословів раннього християнства. Цей день у народі супроводжується особливими традиціями, прикметами та заборонами.

    Цього дня згадують святителя Кирила Єрусалимського, який жив у IV столітті та прославився як захисник християнської віри. Він обрав чернечий шлях, а згодом став архієпископом Єрусалима.

    Святитель відомий не лише своїми богословськими працями, а й милосердям. Під час голоду в Єрусалимі він роздав усе своє майно нужденним, забезпечуючи людей їжею. Також Кирило активно виступав проти аріанства — вчення, яке заперечувало рівність Бога-Отця і Бога-Сина.

    Через свою позицію він зазнав переслідувань і тричі був засланий. Лише за правління імператора Феодосія Великого зміг остаточно повернутися на свою кафедру.

    Крім нього, 18 березня також згадують мучеників Трофима та Євкарпія, преподобного Аніна та благовірного мученика Едуарда, короля Англії.

    За юліанським календарем цього дня вшановують священномученика Конона Мандонського.

    У цей день віряни моляться до святителя Кирила, просять здоров’я, зцілення від хвороб і допомоги у життєвих справах.

    У народі день називають Кирилів і вважають сприятливим для початку лікування — вірять, що воно буде успішним. Також рекомендують зайнятися домашніми справами, навести лад у домі та підготуватися до весняних робіт.

    Водночас існують і певні заборони. Не радять сваритися, заздрити, обговорювати інших або відмовляти в допомозі. У період Великого посту важливо стежити не лише за харчуванням, а й за поведінкою та думками.

    За народними повір’ями, цього дня не варто:
    позичати гроші або давати в борг — це може призвести до фінансових проблем;
    носити чужі речі — щоб не перейняти чужі негаразди;
    обговорювати інших за столом — це вважається поганою прикметою;
    користуватися чужим посудом — щоб уникнути хвороб.

    За погодою та природними явищами цього дня наші предки визначали, якою буде весна та врожай:

    якщо на ліщині з’явилися сережки — сильних морозів більше не буде;
    мошкара або комарі в повітрі — до врожайного літа;
    зацвіла мати-й-мачуха — незабаром потепліє;
    прилетіли лебеді — холодів уже не буде.

    Втім, у народі застерігають: «На Кирила і спереду, і ззаду — зима», що означає можливість повернення холодів навіть після потепління.

  • Що святкують 14 березня: традиції, прикмети та головні заборони дня

    Що святкують 14 березня: традиції, прикмети та головні заборони дня

    14 березня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять благовірного великого князя Київського Ростислава. Також цього дня припадає батьківська поминальна субота третього тижня Великого посту — особливий день молитви за померлих.

    Яке церковне свято 14 березня за новим стилем

    У цей день церква згадує великого князя Київського Ростислава, який жив у XII столітті. У хрещенні він носив ім’я Михайло і був онуком Володимира Мономаха.

    Більшу частину життя Ростислав правив Смоленським князівством. За роки його правління активно розвивалися міста, будувалися храми та монастирі. Саме за нього було створено Смоленську єпархію та розпочалося будівництво Смоленського кремля.

    Пізніше Ростислав став великим князем Київським. Він прагнув зміцнити незалежність церковного управління та хотів, щоб митрополитом Київським став виходець із Русі, однак Константинопольський патріархат не підтримав цю ідею.

    За переказами, князь відзначався глибокою побожністю. У дні Великого посту він запрошував ченців Києво-Печерського монастиря на трапезу та особисто їм прислужував. Ростислав планував прийняти чернечий постриг, але не встиг — помер у дорозі після військового походу. Його поховали у Феодорівському монастирі в Києві.

    Кого ще згадують цього дня

    Окрім князя Ростислава, 14 березня також вшановують пам’ять преподобного Венедикта Нурсійського, святителя Феогноста, митрополита Київського і всієї Русі, та святителя Євсхимона, єпископа Лампсакійського.

    Також цього дня відзначають батьківську поминальну суботу третього тижня Великого посту. У храмах проводять заупокійні богослужіння, а віряни моляться за упокій померлих родичів та близьких.

    Що прийнято робити цього дня

    У батьківську суботу віряни намагаються відвідати храм, подати записки з іменами покійних і помолитися за їхній спокій. До церкви часто приносять так звані «панахидки» — пісні продукти для милостині: хліб, воду, олію, цукор або фрукти.

    У народному календарі день називають Венедиктовим і пов’язують із турботою про домашніх тварин. Вважалося, що цього дня особливо важливо доглянути за худобою та подякувати їй за допомогу в господарстві.

    Також цей день вважають сприятливим для відмови від шкідливих звичок і початку духовного очищення.

    Що не радять робити 14 березня

    У церковне свято не рекомендується сваритися, ображати людей і тварин, проявляти злість, заздрість або брехати. Важливо зберігати спокій і допомагати тим, хто цього потребує.

    Через Великий піст віруючим радять утримуватися від продуктів тваринного походження. Поминання покійних має проходити без алкоголю та гучних застіль.

    За народними прикметами, цього дня також не варто користуватися гострими предметами — колоти дрова або точити ножі, щоб не накликати сварок у родині. Не рекомендують і обговорювати важливі плани, аби вони не зірвалися.

    Народні прикмети 14 березня

    За спостереженнями предків, погода цього дня може підказати, яким буде літо:

    грім 14 березня віщує тепле й урожайне літо;
    горобці купаються в пилу — скоро прийде тепло;
    дятел стукає по сухому дереву — до потепління;
    туман у цей день може означати дощове літо;
    якщо стоїть мороз — холодна погода може затриматися ще на тиждень.

  • Свято, прикмети і заборони дня: народні традиції українців 12 березня

    Свято, прикмети і заборони дня: народні традиції українців 12 березня

    12 березня в Україні пов’язане з ім’ям одного з найвидатніших учених країни — Володимира Вернадського. Саме цього дня народився науковець, якого вважають засновником сучасної геохімії та одним із найвпливовіших мислителів ХХ століття. Вернадський став першим президентом Української академії наук і зробив відкриття у галузях геохімії, мінералогії та радіогеології. Його ім’ям названо вулиці, наукові установи та українську антарктичну станцію, а портрет ученого зображений на банкноті номіналом 1000 гривень.

    У світі 12 березня також пов’язане з кількома міжнародними ініціативами. Зокрема цього дня відзначають Всесвітній день боротьби з кіберцензурою. Його започаткували організації, що виступають за свободу слова в інтернеті та проти переслідування людей за їхні погляди в мережі. Крім того, у багатьох країнах неофіційно святкують Всесвітній день ананаса — любителі тропічного фрукта готують різноманітні страви, десерти та напої з його використанням. Також на цю дату припадають День шкільного харчування, Всесвітній день нирки, День боротьби з глаукомою, День посадки квітів і День домашнього офісу.

    За новим церковним календарем 12 березня православні віряни вшановують ченця і богослова Феофана Сповідника, а також папу римського Григорія Двослівного. Вважається, що молитви до цих святих допомагають у набутті мудрості, духовної підтримки та правильних рішень. За старим стилем у цей день згадують святого Прокопія Декаполіта, до якого традиційно зверталися з проханнями про полегшення душевного болю та смутку.

    У народних віруваннях ця дата пов’язана з прикметами, які мали підказати, якою буде весна і врожай. Якщо 12 березня йшов дощ, люди очікували дощового, але врожайного літа. Бруд на дорогах означав, що зима вже остаточно відступила. Теплий вітер віщував погожий квітень, а ранковий туман вважався ознакою хорошого врожаю зерна.

    За традицією цього дня радили навести лад у домі. Наші предки вірили, що прибирання і винесення сміття допомагає позбутися негараздів та приносить у сім’ю спокій і достаток. Господарі також приділяли увагу домашній худобі, особливо коням — їх намагалися не перевантажувати роботою та навіть міняли підкови. У деяких регіонах починали збирати березовий сік.

    Церковні традиції нагадують, що під час Великого посту варто утримуватися від вживання м’яса та яєць. У народних повір’ях також радили уникати сварок, щоб не притягнути конфлікти на весь рік. Вважалося, що денний сон у цей день може принести головний біль або втому.

  • Чому Пасха щороку змінює дату і коли її святкуватимуть у 2026 році

    Чому Пасха щороку змінює дату і коли її святкуватимуть у 2026 році

    У 2026 році християни різних конфесій знову відзначатимуть Великдень у різні дати. Римо-католики святкуватимуть Пасху 5 квітня, тоді як православні та греко-католики відзначать Воскресіння Христове 12 квітня.

    Така різниця пояснюється різними календарними системами, які використовують церкви. Римо-католицька церква визначає дату Великодня за григоріанським календарем, тоді як більшість православних і греко-католиків орієнтуються на юліанський календар. Саме через це святкування часто не збігаються.

    Великдень вважається одним із найважливіших свят християнства разом із Різдвом. Водночас, на відміну від Різдва, його дата не є фіксованою. Щороку вона змінюється, оскільки визначається за спеціальною церковною формулою, що враховує не лише календар, а й місячний цикл.

    Згідно з традиційним правилом, Великдень святкують у першу неділю після повного місяця, який настає після весняного рівнодення. Саме тому дата свята постійно змінюється і може припадати на різні дні весни.

    Іноді святкування Великодня у християн східного та західного обрядів збігається. Наприклад, у 2025 році всі конфесії відзначали Пасху одночасно — 20 квітня. Однак у більшості років між датами виникає різниця в один або навіть кілька тижнів.

    Підготовка до Великодня починається задовго до самого свята. Після Масниці, яка у 2026 році тривала з 16 по 22 лютого, розпочався Великий піст. Він триває 40 днів і вважається періодом духовного очищення, молитви та стриманості.

    Завершується піст перед Вербною неділею — святом Входу Господнього до Єрусалима. У 2026 році православні та греко-католики відзначатимуть його 5 квітня.

    Останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. У цей період у храмах проводять особливі богослужіння, під час яких згадують останні дні земного життя Ісуса Христа, його страждання, розп’яття та воскресіння.

  • Церковне свято 8 березня: традиції, заборони і народні прикмети дня

    Церковне свято 8 березня: традиції, заборони і народні прикмети дня

    У неділю, 8 березня, православні віряни вшановують святителя Григорія Паламу, архієпископа Солунського, а також відзначають Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. У церковному календарі ця дата присвячена пам’яті видатних духовних подвижників, які залишили помітний слід в історії православ’я.

    Святитель Григорій Палама народився у 1296 році в Малій Азії. Після турецької навали його родина переїхала до Константинополя, де майбутній святитель здобув освіту. Йому пророкували успішну державну кар’єру, однак у 20 років він обрав чернече життя і вирушив на Афон, до монастиря Ватопед.

    Святий став прихильником ісихазму — духовної практики, що поєднує безперервну молитву, мовчання та усамітнення. Пізніше він активно захищав це вчення під час богословських суперечок у Константинополі. Його опонент Варлаам вважав ісихазм єрессю, однак Григорій Палама зумів довести православність цієї традиції. Згодом він став архієпископом Солунським, а його вчення було офіційно підтверджене церковним собором.

    Також 8 березня вшановують Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. Цей день присвячений святим подвижникам Києво-Печерської лаври, одного з найдавніших монастирів України. Засновником обителі був преподобний Антоній Печерський, який спочатку жив у печерах поблизу Києва. Згодом до нього почали приєднуватися інші ченці, і так виникла відома Печерська обитель.

    У сонмі Києво-Печерських святих прославлено близько 120 подвижників. Їхній духовний подвиг і сьогодні вважається важливою частиною православної традиції.

    Крім того, цього дня за новим церковним календарем згадують преподобного Феофілакта, єпископа Нікомедійського, апостола Єрма, священномученика Феодорита та преподобного Дометія.

    За юліанським календарем 8 березня вшановують священномученика Полікарпа, єпископа Смирнського.

    У цей день віруючі звертаються до святих із молитвами про зміцнення віри, духовну підтримку та мир для своїх родин. Оскільки триває Великий піст, церква закликає утримуватися від сварок, злості, заздрості та лінощів.

    У народній традиції цей день називають Вербоносицею. Вважалося, що саме в цей час на вербі починають розпускатися бруньки. За звичаєм у дім приносили гілочки верби — їх ставили на видному місці як символ захисту від негараздів і хвороб.

    Також із цим днем пов’язані численні погодні прикмети. Вважалося, що якщо прилетіли жайворонки — весна буде теплою. Туман у цей день віщує можливі заморозки, а швидкий рух хмар по небу обіцяє гарну погоду.

    У народі говорили: «Верба розпустилася — весна до літа спорядилася».

  • 7 березня велике церковне свято: що категорично не можна робити сьогодні

    7 березня велике церковне свято: що категорично не можна робити сьогодні

    7 березня за новим церковним календарем православні віряни вшановують ікону Божої Матері “Споручниця грішних”. Цей образ вважається чудотворним, а до Богородиці в цей день звертаються з молитвами про захист, зцілення від хвороб і позбавлення від відчаю.

    Крім того, цього дня у храмах проходить батьківська субота другого тижня Великого посту — особливий день для поминання померлих родичів і близьких.

    Яке церковне свято 7 березня за новим стилем

    У церковному календарі 7 березня присвячене вшануванню ікони Божої Матері “Споручниця грішних”. Слово “споручниця” означає поручительку — ту, що заступається перед Богом за людей і просить прощення для тих, хто кається.

    Історія цього образу оповита таємницею. Відомо, що перші згадки про ікону з’явилися в середині XIX століття, коли вона перебувала в каплиці Одрино-Миколаївського чоловічого монастиря. Ікона була дуже старою і довгий час залишалася майже непомітною для парафіян.

    Згодом кільком людям почали снитися сни, у яких говорилося про чудодійну силу образу. Після цього святиню перенесли до храму, і біля неї почали фіксувати випадки зцілення — зокрема під час епідемії холери.

    В Україні особливо шанують Корецьку ікону Божої Матері “Споручниця грішних”, яка зберігається у Корецькому Свято-Троїцькому монастирі на Рівненщині. Віряни вважають її джерелом духовної підтримки та допомоги у складних життєвих обставинах.

    Також у цей день за новим календарем вшановують священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших єпископів Херсонеських, преподобного Павла Препростого, святителя Павла — єпископа Прусіадського, а також преподобного Еміліана Італійського.

    Батьківська субота другого тижня Великого посту

    У 2026 році 7 березня припадає на батьківську суботу другого тижня Великого посту. Це день, коли віряни моляться за упокій душ померлих родичів і близьких.

    За традицією люди відвідують храм, ставлять свічки за померлих і замовляють поминальні богослужіння. Дехто також відвідує кладовище, щоб вшанувати пам’ять рідних.

    У такі дні прийнято приносити до храму пісні продукти на помин — хліб, фрукти, цукор або рослинну олію. Водночас священнослужителі наголошують, що головне у цей день — молитва.

    Яке свято за старим стилем

    За юліанським календарем 7 березня православна церква вшановує мученика Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за християнську віру у IV столітті.

    Що можна і що не можна робити 7 березня

    У цей день віряни моляться перед іконою “Споручниця грішних”, просячи Богородицю про захист від хвороб, відчаю, скорботи та життєвих негараздів.

    Церква радить провести цей день у спокої та молитві, особливо зважаючи на те, що триває Великий піст.

    У цей день не рекомендується:

    • сваритися, лаятися та бажати комусь зла;

    • пліткувати або відмовляти в допомозі;

    • влаштовувати гучні застілля;

    • впадати у зневіру.

    Також у народі вважається небажаним пересаджувати квіти або щось садити — за повір’ями, рослини можуть не прижитися.

    Народні прикмети на 7 березня

    У народному календарі цей день називають Павло Капельник. Назва пов’язана з тим, що на початку березня з дахів починає активно капати тала вода.

    Наші предки вірили, що саме цього дня можна передбачити погоду на весну.

    Основні прикмети такі:

    • сонячний день — до теплої погоди найближчі 40 днів;

    • холодна погода — ще можливі тривалі весняні морози;

    • швидкі високі хмари — до гарної погоди;

    • якщо прилетіли жайворонки — весна буде теплою;

    • чим більше бурульок на дахах, тим кращим буде врожай.

    Попри прихід весни, у народі казали: “З дахів капає, а за ніс дряпає”, натякаючи, що холоди ще можуть повернутися.

  • Свято 6 березня: історія знайдення Хреста Господнього, традиції та прикмети

    Свято 6 березня: історія знайдення Хреста Господнього, традиції та прикмети

    6 березня за новим церковним стилем православні віряни вшановують знайдення чесного Хреста Господнього і цвяхів святою рівноапостольною царицею Оленою в Єрусалимі. Цей день має особливе значення для християн, адже пов’язаний із віднайденням однієї з головних святинь християнського світу.

    За церковним переданням, у 326 році цариця Олена — мати римського імператора Костянтина — вирушила до Єрусалиму, щоб відшукати хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос. За її наказом на місці язичницького храму, збудованого на честь богині Венери, розпочали розкопки.

    Під час пошуків було знайдено три хрести та табличку з написом «Ісус Назарянин, Цар Іудейський». Щоб визначити, який саме хрест є справжнім, їх прикладали до померлої людини. За переказами, коли приклали третій хрест, сталося диво — людина ожила. Саме так, за церковною традицією, і було знайдено Хрест Господній.

    Окрім знайдення Хреста Господнього, 6 березня за новим стилем також згадують:

    42 аморейських мучеників — Костянтина, Аетія, Феофіла та інших;
    преподобномученика Конона та його сина Конона;
    преподобного Аркадія Кіпрського.

    Також цього дня вшановують кілька відомих ікон Богородиці, зокрема Ченстоховську, Шестковську та «Благодатне небо».

    Православні, які дотримуються юліанського календаря, 6 березня вшановують Козельщанську ікону Божої Матері — одну з шанованих святинь православної традиції.

    У цей день віряни звертаються з молитвами до святої цариці Олени, просячи миру, мудрості, духовної сили та зцілення від хвороб. Також моляться за терпіння для тих, хто переживає труднощі, та за Божу справедливість.

    У народі цей день називали Костянтинові кола. Назва пов’язана зі звичаєм утоптувати сніг навколо колодязів, щоб запобігти потраплянню до них талої та брудної води. Люди обходили колодязь колами, а перше коло традиційно робив хлопчик на ім’я Костянтин.

    Існувало й повір’я, що після заходу сонця варто набрати колодязної води та випити її — вважалося, що така вода додає сил і захищає від негараздів. Також у цей день рекомендували сходити до лазні або прийняти купіль, щоб очиститися тілом і душею.

    Церква закликає цього дня уникати сварок, лихослів’я, пліток і лінощів. Важливо не відмовляти людям у допомозі та не проявляти заздрості чи жадібності. Оскільки триває Великий піст, віряни намагаються дотримуватися духовної стриманості та молитви.

    За прикметами цього дня люди намагалися передбачити погоду та майбутню весну:

    високі та швидкі хмари віщують гарну погоду;
    якщо дятел активно стукає по дереву — весна буде холодною і затяжною;
    морозний день обіцяє швидку весну та сухе тепле літо.

    Також вважалося доброю прикметою, якщо цього дня прилітають ластівки або білі лелеки — це символізує потепління, удачу та початок нового життєвого етапу.