Позначка: Венеціанський острів

  • Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Журналісти видання «Телеграф» оприлюднили розслідування щодо передачі в користування рекреаційних зон біля київських водойм, у якому заявили про можливе заниження стартової вартості лотів та поставили під сумнів рівень конкуренції під час окремих аукціонів, організованих комунальним підприємством «Плесо». На момент публікації матеріалу офіційної реакції КП «Плесо», Київської міської державної адміністрації чи Київської міської ради на наведені у розслідуванні твердження не було.

    За даними журналістів, на початку червня КП «Плесо» виставило через систему Prozorro.Продажі 26 лотів, які передбачають право організації рекреаційної діяльності на прибережних територіях столиці. Йдеться про ділянки біля озер, заток і пляжів, де підприємці можуть облаштовувати альтанки та надавати відпочинкові послуги.

    Автори матеріалу стверджують, що стартові ціни на частину лотів були суттєво нижчими за потенційну комерційну вартість такого бізнесу. Як приклад наводиться лот на Венеціанському острові в Гідропарку, який дозволяє встановити п’ять альтанок. За інформацією журналістів, право користування цією ділянкою було реалізовано за 32 тис. грн на рік, що становить приблизно 2,7 тис. грн на місяць.

    У розслідуванні також зазначається, що інші лоти, які передбачали розміщення від 15 до 20 альтанок, продавалися за ціною від 70 тис. до 200 тис. грн на рік. На думку авторів матеріалу, за нинішньої ринкової вартості оренди альтанок такі платежі можуть окупатися за короткий період.

    Окрему увагу журналісти приділили перебігу окремих електронних аукціонів. У матеріалі описується приклад торгів щодо рекреаційної зони біля озера Алмазне, де, за твердженням видання, переможцем став фізична особа-підприємець Іван Проскочило.

    «Телеграф» зазначає, що іншим учасником цих торгів було товариство «Алмазне Лейк», співвласником і директором якого, за даними системи YouControl, також є Іван Проскочило. На цій підставі журналісти припускають можливий конфлікт інтересів та звертають увагу на питання реальної конкуренції під час проведення аукціону.

    Водночас у матеріалі не стверджується, що такі дії вже визнані порушенням законодавства. Оцінку законності проведення торгів можуть надати лише уповноважені державні органи.

    Журналісти також проаналізували інших переможців аукціонів. Зокрема, у розслідуванні згадується підприємець, який отримав право організації рекреаційної діяльності на одній із ділянок у затоці Собаче Гирло. Автори матеріалу посилаються на відкриті державні реєстри та судові документи, вказуючи, що ця особа є учасником низки судових спорів і щодо неї розглядається кримінальне провадження за статтею про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

    Разом із тим наявність кримінального провадження або судового розгляду сама по собі не означає винуватості особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, остаточне рішення може ухвалити лише суд після завершення розгляду справи.

    Окремий розділ розслідування присвячений механізму визначення стартової вартості лотів. Автори припускають, що низькі ціни могли бути пов’язані з чинною редакцією рішення Київської міської ради про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг. На думку журналістів, право реалізовувалося не як оренда земельної ділянки, а як право на організацію рекреаційної діяльності, що могло вплинути на методику розрахунку стартової вартості.

    У матеріалі також згадується колишній генеральний директор КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, якому раніше правоохоронні органи повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні, що не стосується нинішніх аукціонів. Журналісти наголошують, що нинішні торги проводилися вже за керівництва виконувача обов’язків генерального директора Андрія Вагіна.

    Наприкінці розслідування редакція повідомила про намір направити офіційні запити до Київської міської ради, КМДА та КП «Плесо» з проханням пояснити методику формування стартових цін, а також звернутися до Антимонопольного комітету України і Державної аудиторської служби із проханням перевірити обставини проведення торгів та надати правову оцінку можливим ознакам порушень.

    Станом на момент публікації офіційних результатів перевірок або рішень контролюючих органів щодо описаних у журналістському розслідуванні фактів оприлюднено не було. Позиція КП «Плесо», КМДА та інших згаданих у матеріалі осіб щодо наведених тверджень також поки не опублікована.

  • Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Прокурори Офісу генерального прокурора передали до суду обвинувальний акт щодо директора комунального підприємства «Плесо». Посадовця підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні під час реалізації природоохоронного проєкту у Києві.

    Йдеться про роботи, які фінансувалися у 2021 році за рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Тоді Київська міська рада виділила кошти на створення водоохоронних зон для захисту водних ресурсів столиці.

    Замовником відповідних робіт виступало КП «Плесо».

    За даними слідства, керівництво підприємства намагалося використати бюджетні кошти до завершення фінансового року. Для цього було оголошено повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою, хоча попередня закупівля ще не була завершена.

    Переможцем тендеру стало приватне підприємство, яке, за версією правоохоронців, могло бути пов’язане із посадовцем.

    17 грудня 2021 року сторони уклали договір на виконання робіт щодо п’яти столичних пляжів, серед яких Труханів острів та Венеціанський острів. Уже 23 грудня було підписано акт виконаних робіт, а 30 грудня підряднику перерахували кошти.

    Водночас слідство встановило, що частина задекларованих робіт фактично не потребувала виконання, однак була включена до документації та оплачена. За попередніми оцінками, державі завдано збитків на суму близько 1,7 мільйона гривень.

    Директору КП «Плесо» інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Кримінальне провадження відкрито за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У межах цього ж розслідування раніше повідомили про підозру керівнику приватного підприємства, який, за даними слідства, діяв у змові з посадовцем комунального підприємства.

    Крім того, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури через суд домоглися скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах. Відповідні записи вже вилучено з державного кадастру.

    У прокуратурі зазначають, що це унеможливлює подальші маніпуляції із землею та потенційну забудову цих територій.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Керівника приватної фірми підозрюють у розтраті 1,7 млн грн на фіктивних “водоохоронних зонах” у Києві

    Керівника приватної фірми підозрюють у розтраті 1,7 млн грн на фіктивних “водоохоронних зонах” у Києві

    Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора повідомила про підозру керівнику приватного підприємства, якого разом із посадовцем комунального підприємства “Плесо” підозрюють у розтраті понад 1,7 мільйона гривень. Йдеться про кошти, виділені на природоохоронні заходи у Києві, зокрема на створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах.

    За даними слідства, у 2021 році КП “Плесо” отримало бюджетні кошти на розроблення проєктів землеустрою водоохоронних зон у столиці. Однак замість реального виконання робіт службові особи, за версією правоохоронців, організували фіктивне “освоєння” грошей.

    У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.

    Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.

    Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.

    Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.

  • Київське КП «Плесо» знову під слідством: директору інкримінують розтрату коштів на 1,7 млн грн

    Київське КП «Плесо» знову під слідством: директору інкримінують розтрату коштів на 1,7 млн грн

    Комунальне підприємство «Плесо» знову опинилося у полі зору правоохоронців. Директору підприємства інкримінують розтрату бюджетних коштів, які були виділені ще у 2021 році на природоохоронні заходи у Києві.

    За даними прокуратури, підприємство отримало фінансування на створення водоохоронних зон для захисту водойм столиці від забруднення. Втім, замість реальної роботи була організована схема з виведення коштів.

    • Керівник КП у змові з приватним підрядником провів повторний тендер, хоча попередня закупівля ще тривала.

    • Переможця визначили заздалегідь, і вже у грудні 2021-го уклали з ним договір на роботи на п’яти пляжах Києва, зокрема на Трухановому та Венеціанському островах.

    • Акти виконаних робіт підписали до фактичного виконання, а 30 грудня гроші вже були перераховані підряднику.

    Особливий цинізм у тому, що роботи на Трухановому та Венеціанському островах взагалі не вимагалися законом. Попри це, з міського бюджету витратили 1,7 млн грн.

    Прокуратура домоглася скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон та прибережних смуг на цих ділянках, що унеможливить їх забудову.

    Подібна історія зараз розгортається й на Оболонському острові. Там за 200 млн грн планують створити «розважальний парк». Документи, підготовлені КП «Плесо» разом із «Дніпровським проєктно-вишукувальним інститутом», містять:

    • переписані уривки з книжок замість реальних досліджень;

    • сфальшовані дані про озеленення території.

    Це дає підстави припускати, що схема з освоєння бюджетних коштів може повторитися у ще більших масштабах.