Golosnovinua.com

Позначка: вербування

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія почала офіційну перевірку інформації про своїх громадян, яких Росія могла завербувати для участі у війні проти України. Міністерство закордонних справ країни заявило, що з’ясовує особи цих людей, їхній статус громадянства, обставини вербування та характер можливої участі в російських збройних силах. Водночас Джакарта вже наголосила: якщо інформація підтвердиться, рішення окремих громадян воювати на боці Росії не представляє позицію чи політику держави.

    Речниця МЗС Індонезії Івонн Мевенканг повідомила, що перевірка здійснюється через закордонні дипломатичні представництва країни та у координації з іншими міністерствами й державними установами. За її словами, владі ще необхідно встановити не лише громадянство згаданих осіб, а й те, яким саме способом вони могли потрапити до російської армії. Окремо Джакарта перевіряє версію, що людей могли завербувати через шахрайські пропозиції роботи, експлуатацію або фактично ввести в оману щодо справжнього характеру майбутньої діяльності.

    Підставою для перевірки стала інформація Служби зовнішньої розвідки України, яка 27 серпня заявила, що отримала документи щонайменше восьми громадян Індонезії, завербованих до російської окупаційної армії. Українська розвідка оприлюднила дані, які, за її твердженням, підтверджують залучення цих людей Росією. Серед документів, про які повідомляли міжнародні медіа, були сім заявок на електронні візи та одна міграційна карта.

    За версією української розвідки, Росія використовує для вербування іноземців уже відпрацьовану схему. Потенційним рекрутам пропонують високу зарплату, соціальні пільги, прискорене отримання російського громадянства та нерідко обіцяють роботу, нібито не пов’язану з безпосередньою участю у бойових діях. Однак СЗРУ стверджує, що значна частина таких іноземців зрештою потрапляє саме на передову, часто без належної підготовки. Подібні випадки Україна раніше фіксувала серед громадян Непалу, Куби, Кенії та Індії.

    Індонезійська сторона поки не підтвердила українські дані щодо всіх восьми людей. В офіційному повідомленні МЗС зазначається, що висновки можна буде робити лише після завершення перевірки фактів. Водночас у Джакарті чітко заявили, що навіть у разі підтвердження добровільної служби громадян Індонезії в російських військах це буде розглядатися виключно як їхній особистий вчинок, який не має відношення до зовнішньої політики країни.

    Ситуація для ймовірних найманців може мати й серйозні юридичні наслідки. Індонезійське законодавство містить окремі норми щодо громадян, які вступають на військову службу до збройних сил інших держав, і за певних обставин це може призвести навіть до втрати індонезійського громадянства. У МЗС наголосили, що будь-які рішення повинні ґрунтуватися на підтверджених фактах і прийматися відповідно до встановленої юридичної процедури.

    Зовсім іншим буде підхід, якщо з’ясується, що громадяни Індонезії стали жертвами обману. Мевенканг заявила, що влада окремо вивчає можливі випадки торгівлі людьми, шахрайства та пропозицій працевлаштування, які приховували реальну мету поїздки до Росії. Якщо буде доведено, що люди стали жертвами такого механізму, Джакарта обіцяє надати їм необхідний консульський та правовий захист. Громадян країни вже закликали особливо обережно ставитися до вакансій у регіонах воєнних конфліктів або пропозицій, які можуть бути пов’язані з військовою діяльністю.

    Важливо й те, що Індонезія намагається дистанціювати цю історію від своєї офіційної зовнішньої політики. Країна традиційно позиціонує себе як держава, що не стає безпосередньо на бік одного з учасників війни і закликає до дипломатичного врегулювання. У відповідь на інформацію про можливих індонезійців у російській армії МЗС знову наголосило на підтримці мирного вирішення російсько-українського конфлікту, дотриманні міжнародного права та принципів Статуту ООН.

    Вербування іноземців стало для Росії одним зі способів поповнення особового складу на тлі великих втрат у війні. Західні посадовці нещодавно оцінювали, що російська армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж здатна набрати, незважаючи на масштабну контрактну кампанію. Москва при цьому намагається уникати нової відкритої хвилі масової мобілізації, яка після оголошення часткової мобілізації восени 2022 року спричинила значний суспільний резонанс та виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме на цьому тлі українська розвідка розглядає вербування громадян віддалених країн як частину ширшої кадрової стратегії Кремля. За оцінкою СЗРУ, іноземні рекрути потрібні Росії не лише для поповнення підрозділів, а й для пропаганди — їхня участь може використовуватися для створення враження, нібито Москва має міжнародну підтримку своєї війни. Українська сторона водночас стверджує, що для частини завербованих обіцянки високої зарплати та небойової служби не відповідають реальним умовам після прибуття до Росії.

    Індонезійський випадок при цьому має особливий дипломатичний підтекст. Москва підтримує активні контакти з Джакартою, а президент Індонезії Прабово Субіанто мав стати головним іноземним гостем Східного економічного форуму у Владивостоці на початку вересня. На цьому тлі інформація про вербування індонезійців до російської армії потенційно створює для Джакарти незручну ситуацію: владі доводиться одночасно зберігати дипломатичні відносини з Росією та чітко показувати, що участь громадян країни у війні не санкціонована державою.

    Наразі ключовим залишається результат індонезійської перевірки. Якщо особи та документи, отримані українською розвідкою, будуть підтверджені, Джакарті доведеться встановити, чи пішли ці громадяни на службу добровільно, чи стали жертвами шахрайської схеми вербування. У першому випадку для них можливі серйозні правові наслідки, включно з питанням громадянства; у другому — держава обіцяє захищати своїх громадян. Тому твердження, що Індонезія вже офіційно підтвердила наявність восьми своїх громадян у російській армії, наразі було б передчасним: підтверджена саме перевірка українських даних і відмежування уряду від можливої участі цих людей у війні.

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Влада Ботсвани заявила про стрімке зростання кількості випадків, коли громадян країни обманом або під примусом залучають до участі у війні Росії проти України. За словами представників уряду, люди погоджуються на нібито вигідні пропозиції працевлаштування за кордоном, однак після виїзду опиняються на фронті, де змушені брати участь у бойових діях.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву Міністерства міжнародних відносин Ботсвани.

    У відомстві наголосили, що останнім часом кількість подібних випадків зростає швидкими темпами, а тому громадян закликали бути максимально обережними під час отримання пропозицій про роботу за кордоном. Міністерство рекомендує ретельно перевіряти роботодавців і посередників, щоб не стати жертвами шахрайських схем.

    За інформацією уряду Ботсвани, багатьох людей вводять в оману обіцянками легального працевлаштування чи високих заробітків. Після прибуття до іншої країни вони фактично втрачають можливість самостійно залишити місце перебування та опиняються втягнутими у військові дії на боці Росії.

    У заяві міністерства зазначається, що проблема набуває дедалі більшого масштабу.

    «Кількість громадян Ботсвани, яких вводять в оману, залучаючи до подібних схем, зростає з лякаючою швидкістю. Міністерство продовжує отримувати сповнені розпачу дзвінки від громадян Ботсвани, які вже перебувають на передовій, з описом небезпечних умов, з якими вони стикаються», — йдеться у повідомленні.

    Уряд країни закликав своїх громадян не погоджуватися на сумнівні пропозиції працевлаштування без попередньої перевірки їхньої достовірності та у разі виникнення підозр звертатися до дипломатичних установ або компетентних державних органів.

    Як зазначає Bloomberg, проблема вербування африканців для участі у війні проти України вже неодноразово ставала предметом розслідувань у різних країнах континенту. Раніше в Кенії та Південно-Африканській Республіці правоохоронці затримували осіб, яких підозрювали в організації схем із вербування місцевих жителів для служби у російській армії.

    У лютому цього року некомерційна організація Inpact, яка реалізує програму All Eyes On Wagner, повідомила, що щонайменше 316 громадян африканських країн загинули під час бойових дій у складі російських сил на території України.

    Кенія також раніше заявляла, що до війни було залучено близько тисячі її громадян. За даними місцевої влади, частина з них погоджувалася на пропозиції про роботу, не підозрюючи, що фактично буде направлена до зони бойових дій.

    Українська сторона неодноразово заявляла про масштабне залучення Росією іноземців до війни. Ще у листопаді 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Кремль завербував громадян зі 128 країн світу.

    У лютому цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія активно використовує схеми вербування жителів африканських держав, маскуючи їх під освітні програми, навчання або цивільне працевлаштування. За даними української розвідки, після прибуття до Росії або третіх країн частину людей примушують підписувати військові контракти.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявляв, що у складі російської армії воюють понад 1700 іноземних громадян, а випадки вербування останнім часом поширюються не лише на країни Африки, а й на держави Латинської Америки.

    Заява уряду Ботсвани стала черговим сигналом про те, що проблема залучення іноземців до війни проти України набуває міжнародного масштабу. Влада країни закликає своїх громадян бути обережними та не довіряти неперевіреним пропозиціям роботи за кордоном, які можуть приховувати небезпечні схеми вербування.

  • Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Перу повертає громадян із РФ: їх могли обманом відправити на війну

    Міністерство закордонних справ Перу розпочало масштабні дії з повернення своїх громадян із Росії, яких, за даними влади та правозахисників, могли обманом завербувати й змусити брати участь у війні проти України. Ситуація вже набула ознак системної проблеми та стала підставою для кримінального розслідування.

    За інформацією МЗС Перу, лише за останні два тижні на батьківщину вдалося повернути 18 громадян, які опинилися в Росії за обставин, що викликають серйозні підозри щодо примусового залучення до війни.

    Дипломатичні установи продовжують працювати над поверненням інших громадян. Очікується, що ще один перуанець прибуде додому 3 травня, а шістьох мають репатріювати 4 травня. Крім того, щонайменше двоє громадян наразі перебувають під захистом посольства Перу в Москві та очікують на завершення процедур повернення.

    У МЗС наголошують, що йдеться не про поодинокі випадки, а про ширшу проблему, яка потребує системного реагування.

    За даними юристів, які представляють інтереси постраждалих і їхніх родин, громадян Перу заманювали до Росії під виглядом легального працевлаштування. У рекламних пропозиціях обіцяли роботу в цивільних сферах — охороні, будівництві, логістиці, сфері обслуговування.

    Зокрема, людям пропонували вакансії охоронців, інженерів, кухарів або водіїв таксі — тобто діяльність, яка не передбачає участі у бойових діях.

    Однак після прибуття до Росії ситуація кардинально змінювалася. За свідченнями постраждалих:

    • їх змушували підписувати документи російською мовою без перекладу;
    • вилучали паспорти та інші документи;
    • обмежували можливість пересування;
    • направляли на короткий курс військової підготовки;
    • після цього відправляли у зону бойових дій.

    Правозахисники вважають, що такі дії можуть мати ознаки торгівлі людьми, трудової експлуатації та примусу до участі у збройному конфлікті.

    На тлі численних звернень родичів зниклих громадян прокуратура Перу відкрила попереднє розслідування щодо можливої торгівлі людьми. За даними слідства, йдеться про сотні випадків, коли зв’язок із людьми обривався після їхнього виїзду до Росії.

    Слідчі перевіряють обставини вербування, канали переміщення людей, можливу участь організованих мереж або посередників, причетність іноземних структур до залучення громадян Перу до війни.

    У центрі уваги — встановлення повного ланцюга організації таких поїздок і відповідальності осіб, які могли вводити людей в оману.

    За оцінками адвокатів і правозахисників, із жовтня 2025 року до Росії могли виїхати близько 600 громадян Перу за подібними схемами. Частина з них, імовірно, опинилася безпосередньо на фронті.

    Відомо, що щонайменше 13 перуанців уже загинули у війні. Водночас точна кількість тих, хто перебуває у зоні бойових дій або не виходить на зв’язок, залишається невідомою.

    МЗС Перу заявляє, що активізувало консульську роботу через посольство в Москві. Дипломати надають допомогу громадянам, які звертаються по захист, і координують їх повернення.

    У відомстві підкреслюють, що діють у межах міжнародного права та підтримують контакт із відповідними структурами інших держав.

    Ситуація також привертає увагу до ширшої проблеми використання іноземців у війнах через обман або примус, що може мати міжнародно-правові наслідки.

    Перуанська влада закликає громадян бути обережними щодо пропозицій роботи за кордоном, особливо якщо вони пов’язані з поїздками до країн, залучених у збройні конфлікти.

    Дипломати наголошують на необхідності перевіряти роботодавців, умови контрактів і звертатися до офіційних установ перед виїздом.

    Процес повернення громадян триває, а розслідування набирає обертів. Уряд Перу заявляє про готовність вживати додаткових заходів для захисту своїх громадян та притягнення винних до відповідальності.

    Очікується, що найближчим часом з’являться нові деталі щодо масштабів вербування, а також можливих міжнародних каналів, які могли бути задіяні у цій схемі.

  • РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією України запобігли спробам терактів у школах Кіровоградській області та Одеській області. За даними слідства, злочини готувалися за координації російських спецслужб, які дистанційно завербували неповнолітніх виконавців через соціальні мережі.

    У СБУ повідомили, що для вербування використовували популярні платформи, зокрема Telegram та TikTok. Російські куратори застосовували психологічний тиск, маніпуляції та навіть погрози родичам, щоб змусити підлітків виконати злочинні накази. Окрім цього, їм нав’язували ідею самогубства після вчинення теракту, щоб знищити докази.

    На Кіровоградщині правоохоронці затримали 15-річного учня ліцею, який отримав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. За планом кураторів із РФ, він мав підірвати вибухівку в школі під час перерви, а після цього застосувати вогнепальну та холодну зброю проти учнів і працівників закладу.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили компоненти для виготовлення вибухівки, готовий пристрій, рушницю, а також техніку з доказами комунікації з російським куратором. Йому вже повідомлено про підозру за статтями, що передбачають підготовку до теракту. Санкція — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Паралельно на Одещині було викрито ще одного підлітка, якого також намагалися залучити до злочину. За даними слідства, російські спецслужби планували передати йому посилку зі зброєю — вогнепальним озброєнням і ножем. Його завданням було здійснити напад на учнів ліцею.

    Завдяки оперативним діям правоохоронців цей злочин вдалося попередити ще на етапі підготовки.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки є частиною ширшої стратегії російських спецслужб, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Використання неповнолітніх є особливо цинічним елементом таких операцій.

    Експерти зазначають, що ворог активно використовує соціальні мережі для пошуку вразливих підлітків, які можуть піддатися маніпуляціям. Особливу небезпеку становить психологічний тиск, шантаж та обіцянки винагороди або «захисту».

    Правоохоронці закликають батьків та педагогів бути уважними до поведінки дітей, звертати увагу на підозрілі контакти в соцмережах і негайно повідомляти про них відповідні органи.

    Цей випадок також підкреслює нові виклики безпеки в умовах війни, коли загрози можуть виникати не лише на фронті, а й у тилу, зокрема в освітніх закладах.

    Таким чином, завдяки злагодженій роботі СБУ та поліції вдалося запобігти потенційно масштабним трагедіям і врятувати життя людей.

  • Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

    На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

    Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

    За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

    У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

    Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

    Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

    Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

    У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

    14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.

  • Вибухи в Бучі: що відомо про підозрюваного та обставини

    Вибухи в Бучі: що відомо про підозрюваного та обставини

    Правоохоронці повідомили про підозру 21-річному жителю Києва у вчиненні теракту в Бучі. За даними слідства, молодого чоловіка завербували представники російських спецслужб через онлайн-гру.

    Як встановили слідчі, вербування відбулося у березні 2026 року. Після цього підозрюваний підтримував зв’язок із куратором через месенджер, де отримував інструкції та фінансування для підготовки вибухів.

    За вказівками куратора він придбав необхідні компоненти та виготовив два саморобні вибухові пристрої, які підготував до дистанційного підриву.

    Перший вибух стався 23 березня поблизу житлового будинку у Бучі. Внаслідок цього було пошкоджено фасад будівлі, вибито вікна, а також пошкоджено припарковані поруч автомобілі.

    Другий пристрій спрацював уже після прибуття правоохоронців на місце події. У результаті вибуху постраждали працівники правоохоронних органів, а також зафіксовано додаткові руйнування.

    За версією слідства, дії підозрюваного були спрямовані на залякування населення.

    Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • Двоє іноземців в Україні вербували дітей для сексуальної експлуатації

    Двоє іноземців в Україні вербували дітей для сексуальної експлуатації

    Українські правоохоронці викрили двох іноземців, які займалися вербуванням дітей для сексуальної експлуатації. Про це повідомив Офіс генерального прокурора у понеділок, 15 вересня.

    Підозрювані – чоловіки 33 та 55 років. Слідство встановило, що протягом кількох місяців вони підшукували дітей з малозабезпечених родин і пропонували їм від 150 до 200 євро за вчинення проти них сексуальних злочинів.

    Іноземці вчиняли розпусні дії стосовно дітей, які фіксували на мобільні телефони, а потім поширювали виготовлені матеріали в інтернеті.

    Чоловікам повідомлено про підозру за вербування малолітніх та неповнолітніх для сексуальної експлуатації, розбещення дітей та виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії за ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 156 та ч. 4 ст. 301-1 КК України.

    Повідомлення про підозру направлено до правоохоронних органів держав, громадянами якої є викриті іноземці.

    Зауважимо, що Офіс генпрокурора не уточнює регіон, у якому діяли злочинці.

  • Українські спецслужби повідомляють про зростання випадків вербування підлітків для диверсій

    Українські спецслужби повідомляють про зростання випадків вербування підлітків для диверсій

    Служба безпеки України заявила про нові факти використання неповнолітніх у спробах здійснення терактів та диверсій на території країни. За даними СБУ, російські спецслужби активно намагаються залучити підлітків через анонімні канали зв’язку, зокрема Telegram та соцмережі.

    Один із останніх випадків стався у Рівному. Вибух, що пролунав 20 березня біля ТРЦ «Арена», за версією слідства, став результатом невдалого підриву вибухового пристрою в салоні таксі. Виконавець, мешканець Рівного, був завербований онлайн, самостійно виготовив вибухівку і залучив ще трьох осіб, серед яких — дві 16-річні дівчини та житель Харківщини. Усім їм оголошено підозри.

    Ще один випадок зафіксовано в Івано-Франківську. Як повідомила СБУ, місцева 15-річна школярка отримала пропозицію від ймовірного агента ФСБ зібрати вибухівку, замасковану під термос, і встановити її в міському парку. Дівчина звернулася до українських правоохоронців, що дозволило задокументувати спробу вербування.

    У березні в Тернопільській області СБУ повідомила про затримання 14-річної дівчини, яку шантажем намагалися змусити до закладки вибухівки біля райвідділу поліції. Відомство заявило, що її телефон був зламаний, і зловмисники погрожували оприлюдненням особистих матеріалів.

    Окремо правоохоронці повідомляли про діяльність групи підлітків віком від 12 до 16 років, яких, за версією слідства, завербували для підпалів релейних шаф на залізниці у центральних та північних регіонах. Дітей спершу залучали до малювання провокативних написів, а згодом — до більш складних і небезпечних дій. Серед учасників цієї групи — шестеро мешканців Сміли Черкаської області та 16-річний учень ліцею з Чернігова.

    За словами представників СБУ, кожна п’ята особа, яку російські спецслужби намагаються використати для диверсій в Україні, є неповнолітньою. У відомстві закликають батьків бути уважними до онлайн-активності своїх дітей, а підлітків — у разі отримання підозрілих повідомлень — негайно звертатися до правоохоронців.