Golosnovinua.com

Позначка: верховна Рада

  • В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    Верховна Рада готує нові правила для боржників. Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію».

    Що зміниться

    Документ пропонує:

    • розширити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження, забезпечивши її взаємодію з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг;

    • інтегрувати Єдиний реєстр боржників з іншими реєстрами, щоб прискорити процеси накладення і зняття обмежень;

    • заборонити відчуження або заставу майна, якщо особа перебуває в реєстрі боржників (винятки — лише у випадках, передбачених законом).

    Наприклад, якщо боржник значиться у реєстрі, територіальні органи МВС мають відмовити у реєстрації транспортного засобу і повідомити про нього виконавців.
    Так само нотаріус не зможе посвідчити договір купівлі-продажу чи іпотеки нерухомості, об’єктів незавершеного будівництва або транспорту, якщо власник є боржником.

    У разі надходження коштів на рахунок державного чи приватного виконавця автоматизована система автоматично формуватиме повідомлення про погашення боргу. Це стане підставою для виключення боржника з реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей чи цінних паперів.

  • У Верховній Раді готують проєкт закону з передачі повноважень місцевих рад військовим адміністраціям

    У Верховній Раді готують проєкт закону з передачі повноважень місцевих рад військовим адміністраціям

    За інформацією нашого джерела, у Верховній Раді готують проєкт закону, що дозволить припинити повноваження місцевих рад та передати їх функції військовим адміністраціям.

    Нагадаємо, в жовтні спливає п’ятирічний строк дії повноваження місцевих рад, але згідно чинного законодавства вони продовжують роботу до вступу в повноваження нових депутатів.  При цьому Верховна Рада має призначити термін проведення наступних місцевих виборів.

    Водночас, позиція Офісу заключається в тому, що під час дії воєнного стану проведення виборів є неможливим. Тож наразі у Верховній Раді готується законопроєкт, в якому прописаний розпуск місцевих рад та передача їх функцій військовим адміністраціям.

    За інформацією джерела, цей крок направлений  в першу чергу на те, щоб “взяти під контроль Київ, Дніпро та Одесу, які чинять опір і не підкоряються центральній владі”.

    “Сумарний бюджет міст становить близько 170 мільярдів, і хтось хоче отримати з них 20 відсотків у кишеню, враховуючи нинішній рівень відкатів центральної влади” – зазначає джерело.

    Також, за інформацією джерела, “зупинити прийняття такого закону можна через Конституційний суд, але там розгляд цього питання може затягнутись на роки, а увесь цей час закон буде діяти”.

    “Переговори з депутатськими фракціями і групами поки тривають, голосів не вистачає, будуть тиснути і ламати” – зазначає джерело.

     

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Рада хоче штрафувати чиновників за неявку на засідання і брехню в документах

    Рада хоче штрафувати чиновників за неявку на засідання і брехню в документах

    Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт №11387, який значно посилює відповідальність посадовців перед парламентом.

    Що передбачає документ?

    • Примусовий привід на засідання ТСК. Поліція зможе доставляти чиновників, які без поважних причин ігнорують виклики до тимчасових слідчих комісій. У разі спротиву передбачені заходи фізичного впливу.

    • Штрафи за неявку. За ігнорування пленарних засідань, на які чиновника офіційно запросили (рішенням мінімум 151 депутата), пропонуються штрафи від 13 600 до 17 000 грн. Протоколи складатиме Апарат ВР.

    • Відповідальність за інформацію. Якщо посадовець надає неправдиві або неповні дані, а також порушує терміни відповіді на звернення парламентських комітетів — штраф від 5 950 до 8 500 грн.

    Ініціатива посилює парламентський контроль за виконавчою владою та іншими держорганами. Вона має забезпечити, щоб посадовці були зобов’язані приходити на засідання та відповідати чесно і вчасно.

  • Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

    Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

    Посадовців змусять приходити на засідання парламентських комісій: що передбачає новий законопроєкт.

    Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №11387, яким пропонується суттєво посилити відповідальність посадових осіб за ігнорування парламентських комісій та засідань. Правоохоронний комітет уже рекомендував ухвалити документ у цілому.

    Законопроєкт передбачає кілька ключових новацій.

    По-перше, за порушення строків надання відповіді на звернення парламентських комітетів, тимчасових слідчих та спеціальних комісій, а також за ненадання чи надання неповної або неправдивої інформації встановлюється штраф від 5950 до 8500 грн.

    По-друге, неявка без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради, якщо таке відвідування передбачено процедурним рішенням парламенту, каратиметься штрафом від 13 600 до 17 000 грн.

    Протоколи про такі порушення складатимуть уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради. Таким чином, будь-яка посадова чи службова особа (крім Президента та суддів), офіційно запрошена на засідання парламенту, може отримати штраф за ігнорування виклику.

    По-третє, законопроєкт розширює повноваження Нацполіції. Вона зможе здійснювати привід осіб на засідання парламентських комісій або до сесійної зали за рішенням Верховної Ради. Тобто, якщо хтось відмовлятиметься приходити добровільно, його можуть примусово доставити.

    У проєкті закону прописано й правила застосування заходів фізичного впливу. Поліція має попереджати про їх використання, а самі дії повинні бути мінімальними й не завдавати шкоди здоров’ю людини. Перевищення повноважень нестиме за собою юридичну відповідальність.

    Водночас, щоб реалізувати механізм примусового приводу, Верховна Рада має ухвалити відповідне процедурне рішення щонайменше 151 голосом.

    Фактично, у разі ухвалення закону депутати отримають дієвий інструмент, аби примушувати чиновників з’являтися на комісії та відповідати на запитання, а ігнорування парламентських викликів стане не лише політичним, а й юридичним ризиком.

  • Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

    Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

    За інформацією наших джерел, на цьому тижні Верховна Рада проголосує скандальний законопроект 13439-3 про внесення змін до держбюджету, згідно якого передбачається вилучення з дохідної частини столичного бюджету 10% надходжень  податку на прибуток в еквіваленті 8 млрд грн.

    Як зазначає джерело, наразі “на підтримку законопроекту вдалось зібрати 240 голосів народних депутатів, питання тільки в тому, на які цілі будуть направлені ці 8 мільярдів гривень столичного бюджету”.

    Нагадаємо, спочатку ці кошти планували перенаправити на потреби Укрзалізниці, але після хейту в ЗМІ, було прийнято рішення змінити формулювання “на забезпечення логістики для Міноборони”.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко звинуватив, правлячу партію “Слуга народу” в намаганні вилучити з бюджету Києва ще 8 млрд грн, закладених на допомогу ЗСУ, виплати вчителям та медикам.

  • У парламенті хочуть скасувати спецпенсії для прокурорів

    У парламенті хочуть скасувати спецпенсії для прокурорів

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев знову публічно виступив за скасування так званих «кланових спецпенсій» для посадовців. Цього разу він послався на петицію, яка з’явилась на сайті парламенту, де громадяни закликають підтримати законопроєкт №12278.

    «Уже не перший місяць ми бачимо затягування розгляду питання скасування кланових спецпенсій. Система пручається, клани чинять опір, і це зрозуміло. Але врешті справедливість має перемогти», — заявив Гетманцев. Він також подякував авторці петиції за активну позицію та небайдужість.

    Законопроєкт №12278 стосується скасування спеціальних пенсій для окремих категорій осіб, зокрема працівників прокуратури. Його ініціювала голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Комітет вже рекомендував Верховній Раді ухвалити документ у другому читанні та в цілому.

    Гетманцев закликав колег у парламенті не зволікати та якнайшвидше винести законопроєкт на голосування в сесійну залу. Він також пообіцяв не зупинятися на цьому та надалі відстоювати перегляд мінімальної пенсії, індексацію пенсійних виплат і повноцінну пенсійну реформу.

    За його словами, ліквідація привілеїв для обраних сприятиме тому, щоб усі пенсіонери в Україні мали змогу жити гідно, а не виживати.

  • Уряд проти Ради: хто має більші палаци

    Уряд проти Ради: хто має більші палаци

    Оновлений склад Кабінету Міністрів України задекларував свою нерухомість, і з’ясувалося: у більшості урядовців житлові умови відносно скромні. Проте є і винятки. Найбільший будинок серед членів уряду задекларував віцепрем’єр Олексій Кулеба — майже 377 квадратних метрів. Водночас деякі урядовці взагалі не мають власного житла і орендують квартири, нерідко — у доволі неоднозначних умовах.

    Для порівняння: деякі народні депутати мешкають у справжніх палацах — будинках площею понад 2 тисячі квадратних метрів. І хоча обидві гілки влади — виконавча та законодавча — мають високі доходи, рівень їхнього побуту суттєво різниться.

    Найбільший будинок серед міністрів — у родини Олексія Кулеби. Маєток у Крюківщині площею 376,5 кв.м належить його дружині з 2005 року, коли самому Кулебі було лише 22 роки. Дружина політика, Галина Дмитриченко-Кулеба, зареєструвала ФОП лише в жовтні 2023-го і задекларувала дохід у 138,6 тис. грн на місяць.

    Також родина Кулеби нещодавно отримала право на недобудовані апартаменти в Яремче. Крім того, Кулеба безоплатно користується квартирою у ЖК “Шевченківський”, що належить іншій особі.

    Колишній міністр енергетики, а нині очільник Мін’юсту Герман Галущенко володіє будинком у Великій Солтанівці площею 319,7 кв.м. Має також невелику квартиру в Києві.

    Міністр оборони Денис Шмигаль мешкає у будинку площею 215,9 кв.м у Львові, яким володіє з 2014 року. Майже аналогічне житло — 215,1 кв.м — у міністра молоді Матвія Бідного.

    А от частина урядовців живе в орендованих квартирах. Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко з 2021 року орендує елітні апартаменти на Печерську у пов’язаної особи — чернігівської пенсіонерки Лідії Уманець. Це викликає певні питання щодо прозорості таких домовленостей.

    Ще один приклад — нова очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Вона винаймає квартиру в клубному будинку “Гоголівська, 47” площею 127,1 кв.м. За ринковими розцінками, щомісячна оренда такого житла разом із паркомісцем може сягати понад 70 тис. грн, що становить до 70% її дохідної частини.

    Найбільший будинок серед депутатів — у Вадима Столара. У Козині він орендує у колишньої дружини маєток на 2062,8 кв.м. Друге місце — у Василя Петьовки, чия родина мешкає в будинку на 2032 кв.м у Мукачеві. А третє — у “слуги народу” Руслана Горбенка з маєтком площею 1834 кв.м у Лісниках.

    Цікаво, що будинки нардепів у кілька разів перевищують площу житла будь-кого з членів уряду. Це створює контраст між “слугами народу” з Верховної Ради і тими, хто реально керує країною у виконавчій владі.

    Декларації урядовців демонструють дещо скромніші масштаби, ніж у парламентарів. Проте і тут не бракує запитань — особливо у випадках оренди у “пов’язаних осіб” або витрат на елітне житло, які не зовсім узгоджуються з офіційними доходами.

  • Банкова готується до перегонів

    Банкова готується до перегонів

    За інформацією нашого джерела, ОП розглядає варіант проведення “швидких та контрольованих виборів”.

    В даному контексті варто згадати вбивство юриста Андрія Портнова в Іспанії, який мав значний вплив на судову систему і в тому числі на Конституційний суд, який до недавна не працював. Але після вбивства Портнова, Володимир Зеленський несподівано підписує Указ про призначення Олександра Водяннікова суддею Конституційного суду і розблокує його роботу.

    Водночас спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук виходить в публічний простір із заявою про деталі підготовки нового закону про вибори, який має відповідати Конституції. А отже, Конституційний суд має в разі чого його схвалити.

    Більше того, після зупинки бойових дій можуть бути звернення опозиційних сил щодо “конституційності дій влади” і тут знову потрібне роз’яснення Конституційного суду.

    За словами джерела, “при житті Андрія Портнова судова система була єдиною гілкою влади, яку Єрмак-Татаров не змогли повністю підімяти під себе. За повну лояльність  Портнов вимагав не заважати йому в судовій системі і повернути контроль над ДБР. І цілком можливо, що саме погроза Портнова, що він не дасть КСУ підтримати рішення Зеленського, вбила його”.

    Водночас, новий закон про вибори може отримати два нові моменти, наразі їх обговорюють із суддями Конституційного суду.

    Перше, вибори будуть розтягнуті на три дні з огляду на можливі атаки держави-агресора.

    Це дуже погана тенденція для військових частин, де не буде незалежного контролю спостерігачів, а на прифронтових територіях висока ймовірність махінацій.

    Друге спірне питання – це голосування через Дію, яке хочуть прописати у новому законом, що повністю унеможливить любий зовнішній контроль за процесом голосування.

    Можливість проголосувати через Дію хочуть надати в тому числі  громадянам України за кордоном,  а таких наразі мільйони.

  • Верховна Рада готується скасувати спецпенсії для суддів і прокурорів

    Верховна Рада готується скасувати спецпенсії для суддів і прокурорів

    Поки більшість українських пенсіонерів виживають на кілька тисяч гривень, окремі представники судової, прокурорської та силової систем отримують десятки, а то й сотні тисяч. Саме з такими “кастовими” підходами до пенсій хоче покінчити влада — Верховна Рада готує рішення, яке може радикально змінити ситуацію.

    Про підготовку законопроєкту, який передбачає скасування спеціальних пенсій, публічно заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. За його словами, спецвиплати для невеликої групи обраних — це «офіційне, публічне і зухвале визнання винятковості окремих каст».

    Йдеться про суддів, прокурорів, силовиків і держслужбовців, які отримують пенсії в десятки разів вищі за середні по країні. І все це — на фоні мінімальної пенсії в 2 361 гривню і ситуації, коли понад половина пенсіонерів отримують менше ніж 5 000 гривень.

    Законопроєкт, який уже пройшов розгляд у профільному комітеті, пропонує скасування чинної системи спецпенсій. Замість неї мають бути запроваджені нові, більш уніфіковані правила, які ближчі до загальнообов’язкової системи пенсійного страхування. Зокрема:

    • Пенсія за вислугу років для прокурорів буде можливою лише після 65 років і лише за умови 25 років загального стажу, з яких 15 — саме в органах прокуратури. Це стосується тих, хто народився після 1 січня 1986 року.

    • Отримання пенсії — тільки після звільнення з прокуратури, тобто паралельна служба і виплати будуть неможливі.

    • Пенсії по інвалідності призначатимуться за загальними правилами — без додаткових пільг.

    • Щорічне підвищення пенсій має відбуватись згідно з коефіцієнтом, визначеним для всієї системи, без окремих “прив’язок” до окладів суддів чи прокурорів.

    Юридично — ні. Фактично — так. Закон не позбавляє права на пенсію взагалі, але повністю руйнує звичну систему особливих виплат, прив’язаних до посад, статусу та рішень спеціальних комісій. Для «обраних» умови стануть суттєво жорсткішими — як за віком, так і за стажем.

    Причин кілька. По-перше, — соціальна справедливість. Війна, фінансова криза і тиск від суспільства роблять привілейовану пенсійну систему токсичною. По-друге, — вимоги міжнародних партнерів. Прозора пенсійна система — одна з умов співпраці з МВФ. І, по-третє, — елемент політичної кампанії: влада готується до виборчого циклу й намагається продемонструвати боротьбу з «кастами».

    Законопроєкт ще не проголосований у другому читанні. Остаточний текст поки не опубліковано, але тенденція зрозуміла: привілеї мають зникнути, а пенсійна система — стати єдиною для всіх.

  • Заборона абортів: в Івано-Франківську підписали звернення до Президента і ВРУ

    Заборона абортів: в Івано-Франківську підписали звернення до Президента і ВРУ

    На сесії Івано-Франківської міської ради депутати підтримали звернення до Верховної Ради та Президента України із закликом запровадити заборону на аборти. У документі йдеться про «захист життя людини від зачаття до природної смерті», що фактично передбачає законодавчу ініціативу щодо повної заборони переривання вагітності.

    Ініціатором звернення виступив депутат міської ради від партії «Свобода» Ярослав Дубас, який входить до політичної команди міського голови Руслана Марцінківа. До звернення також долучилися представники місцевих громадських та релігійних організацій.

    Депутати апелюють до моральних, етичних і релігійних засад, стверджуючи, що кожне людське життя повинне бути захищене з моменту зачаття. Водночас у документі не згадується про винятки у випадках зґвалтування, загрози життю жінки чи важких патологій плоду.

    Позиція міськради викликала жваву дискусію як у місті, так і в національному інформаційному полі. Частина громадськості підтримала рішення, тоді як інші — включно з правозахисними організаціями — розкритикували його як спробу втручання у репродуктивні права жінок і порушення їхніх свобод.

    Наразі звернення є політичним жестом і не має юридичної сили, проте воно може стати сигналом для подальших законодавчих ініціатив на національному рівні.