Golosnovinua.com

Позначка: верховна Рада

  • Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

    Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

    13 червня до Конституційного суду України надійшло подання від 56 народних депутатів з вимогою визнати неконституційними певні норми законів щодо пенсійного забезпечення депутатів. Це подання викликало чималий резонанс на фоні поточних військових і економічних викликів в Україні.

    Якщо суд піде назустріч – то нардепи попередніх скликань відчують «покращення життя все сьогодні» – і під час війни отримають підвищення пенсій! Нинішні ж депутати, начебто дбаючи про своїх попередників, фактично переймаються своїми статками, адже серед підписантів багато обранців, які працювали у минулих скликаннях, зокрема представників «Батьківщини» та ОПЗЖ.

    Нагадаємо, сьогодні колишні парламентарі й так отримують у чотири рази більше за середнього українського пенсіонера.

    В Україні максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас середній розмір пенсії по країні – 5,7 тис. грн.

    Крім цього, в Україні судді та прокурори продовжують отримувати спецпенсії – близько 80-100 тис. грн у місяць.

    Лист побажань

    У документі, який філігранно виписали політики, розставлено чіткі акценти:

    1) поверніть право на перерахунок пенсій для народних депутатів «у зв’язку з підвищенням заробітної плати діючим нардепам». Це право скасувала Рада, ухваливши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який став чинним на початку жовтня 2017 року.

    З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

    З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
    (витяг із закону)

    «Якщо для народних депутатів України, які набули право на пенсійне забезпечення після 1 жовтня 2017 року порушень їх конституційних трудових прав не вбачається (тобто підписанти не оспорюють легітимність самого закону), то гарантії цих прав вочевидь порушені по відношенню до народних депутатів I-VIII скликань, які набули право на пенсійне забезпечення до 1 жовтня 2017 року», – переконують автори конституційного подання.

    2) «Відновлення соціальної справедливості для нардепів не створюватиме додаткового навантаження на держбюджет». Група ініціативних нардепів підрахувала: протягом 1990-2017 років мандат народного депутата отримало 2345 осіб. Якщо відкинути померлих обранців і тих, хто втратили громадянство, то залишиться близько 1,1 тис. осіб, котрі претендують на перерахунок пенсій.

    «Якщо виходити з того, що середня пенсія народного депутата, яку він отримував за спеціальним законом, нараховувала близько 17,5 тис. грн (це дорівнювало 10 прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність – «Главком»)… з розрахунку на 1 січня 2024 року вона становитиме не більше 23,1 тис. грн», – ідеться у конституційному поданні.

    Проте частина нардепів, яка сиділа у «будинку під куполом» у попередніх каденціях, піклується не так про благополуччя колег-попередників, як про своє особисте. У тексті конституційного подання наводиться твердження, що, мовляв, нинішні нардепи можуть відмовитися від перерахунку пенсій «із міркувань економії бюджетних коштів, оскільки йдеться про власне пенсійне «самообмеження» на майбутній період». Чого не скажеш про нардепів I-VIII скликань, пенсійні права яких зазнали, як вважають підписанти, «очевидного дискримінаційного й неконституційного характеру».

    Якщо Конституційний суд задовольнить подання обранців, то пенсії нардепів I-VIII скликань зростуть із 17,5 тис. грн до 23,1 тис. грн

    Міністр соціальної політики у 2014-2016 роках і віцепрем’єр-міністр у 2016-2019 роках Павло Розенко у розмові з «Главкомом» назвав ініціативу 56 нардепів вершиною абсурду. Колишній урядовець вважає абсурдом те, що нардепи борються за власні інтереси тоді, коли чинний уряд хоче заморозити підвищення зарплат бюджетникам та інші соціальні виплати на наступні три роки.

    Розенко зауважив: як міністр соцполітики, він розробляв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», норми якого теперішні обранці добиваються визнати неконституційним.

    «Документ пройшов усі парламентські комітети і був винесений до сесійної зали на голосування. Тут мова не про те, щоб у когось щось забрати. Йдеться про єдину систему пенсійного забезпечення в Україні. Єдина для всіх, без спецпенсій. Тому що, як пояснити людям, у чому справедливість того, що учитель, медик або токар мають одну пенсійну систему, а народний депутат чомусь має окрему привілейовану пенсійну систему? Тим паче, що робота народного депутата нічим не ризикованіша і не важча, аніж праця вчителя або лікаря. Даруйте, але конституційне подання групи депутатів попахує радянщиною», – переконаний Розенко.

    За словами ексміністра, зараз максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас пенсія народного депутата IX скликання, який досяг пенсійного віку, буде нижчою, аніж у його колег по парламенту I-VIII каденцій.

    «Повторюся: з жовтня 2017, коли набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», діють єдині правила нарахування пенсій. Розмір пенсії визначається за певною формулою: загальний стаж роботи; сума сплачених пенсійних внесків; середня зарплата в економіці країни за останні п’ять років тощо. Тому пенсія народного депутата IX скликання точно буде нижчою за ту, яку отримують нардепи I-VIII скликань, яким пенсію нарахували за старим законом, коли за основу брався конкретний відсоток від тодішньої зарплати обранця», – уточнив Павло Розенко.

    Ексміністр припустив: якщо Конституційний суд визнає неконституційним норму закону, якою пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тоді це порушить баланс і може призвести до соціальної напруги серед українців. А це точно зіграє на руку Росії, припускає Розенко.

    Міністр соціальної політики у 2016-2019 роках Андрій Рева у бесіді з «Главкомом» пригадує: до 2015 року в Україні діяло 15 законів, за якими призначалися спеціальні пенсії і здійснювався їх перерахунок. Одним із них був Закон України «Про статус народного депутата України». При цьому, як зауважив колишній високопосадовець, народні депутати платили до Пенсійного фонду стільки ж єдиного соціального внеску, скільки прості громадяни. Однак отримували пенсію в рази більшу за пенсію простих громадян. За однакових показників стажу і заробітку.

    Рева наголосив: пенсійне забезпечення повинно відбуватися на загальних принципах. Не може так бути, щоб розмір пенсії залежав не від того, скільки людина платить внесків, а від того, яку посаду займає.

    «Тому спочатку у 2015 році було скасовано спецпенсії нардепів, а у 2017 році припинено їхню індексацію. Наразі народні депутати I-VIII скликань мають вибір: або відмовитися від спецпенсій, середній розмір яких складає 17,5 тис. грн на місяць і яку було призначено до жовтня 2017 року, коли вступив у дію новий закон, і перейти на виплати, згідно із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за яким проводиться щорічна індексація пенсій. Однак нардепам попередніх скликань невигідно це робити, бо тоді вони менше отримуватимуть, аніж маючи спецпенсію. Сьогодні вони намагаються через Конституційний суд відновити індексацію спецпенсій – до 23,6 тис. грн на місяць. Наскільки це є правильним і справедливим у країні, яка веде війну, де середня пенсія складає трохи більше ніж 5,7 тис. грн, а мінімальна – 2,3 тис. грн, нехай судять люди», – заявив ексміністр соцполітики.

    Своя сорочка

    Давайте поглянемо, хто ж із групи «56», які були нардепами попередніх скликань і досі ними залишаються, одержує пенсії і який їх розмір. Наприклад, діючий представник «Батьківщини» (лідер Юлія Тимошенко), у минулому народний депутат VIII скликання, а ще раніше відомий як олігарх із Донбасу Сергій Тарута задекларував 240,9 тис. грн пенсії за 2023 рік. Орієнтовно у місяць він отримував 20 тис. грн.

    Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).

    Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).

    Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).

    Колишній «регіонал», який до вторгнення перебував у лавах ОПЗЖ, Михайло Папієв оприлюднив 226,6 тис. грн пенсії за 2023 рік (18,8 тис. грн у місяць).

    Рекордсменом у Раді IX скликання за розміром пенсії є виходець із ОПЗЖ Василь Німченко. Він отримує пенсію як суддя Конституційного суду у відставці. Зокрема, торік Німченко задекларував 2,2 млн грн пенсії! У 2024 році політик щомісячно декларує по 192,1 тис. грн пенсії. Він теж є серед підписантів «пенсійного» конституційного подання.

    У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії

    У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії
    дані: НАЗК

    У коментарі «Главкому» народний депутат IV скликання і заслужений юрист Віталій Олуйко зазначив, що питання перерахунку пенсій політикам не на часі. На його думку, потрібна комплексна реформа всіх пенсій, але після закінчення війни.

    «Це неюридичне питання, а моральне. Україну розривають з різних сторін: то ворожий агресор Росія, то колаборанти, то корупціонери. Свій «вклад» вирішили внести і 56 народних депутатів. Як можна ставити підписи під цим конституційним поданням, знаючи, що твоя країна стікає кров’ю? Якийсь парадокс виходить! Адже народний депутат за своїм статусом – це державний політичний діяч, а у результаті у них відсутня державницька позиція та дещиця совісті», – обурюється колишній обранець.

    Екснардеп нагадав, що в умовах повномасштабного вторгнення понад 60% видатків державного бюджету України фінансують міжнародні донори (переважно, США і ЄС).

    Виходом зі складного становища, вважає Олуйко, може стати відтермінування розгляду подання нардепів Конституційним судом. Для цієї установи це знайомий прийом: вона роками розглядає конституційні подання, які мають суспільний резонанс, і затягує з ухваленням кінцевих рішень.

    Конфлікт інтересів: чи був?

    Цікаві спостереження виклав ексурядовець Андрій Рева. Він наполягає: конституційне подання стосується конкретного матеріального інтересу – поновлення попереднього порядку індексації пенсій для народних депутатів І-VIII скликань.

    «Нагадаю, що Європейський суд з прав людини визнав пенсію «майном». Тобто, у деяких народних депутатів, які підписали це подання, присутній конфлікт інтересів. Чи повідомляли вони про такий конфлікт, перед підписанням цього конституційного подання?» – задався риторичним запитанням ексміністр.

    Натомість очільник Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020-2024 роках Олександр Новіков не побачив стовідсотково порушення законодавства про корупцію.

    «Що означає поняття «конфлікт інтересів»? Це використання повноважень усупереч інтересам служби для задоволення приватного інтересу. Тобто приватний інтерес присутній, повноваження використані. Однак відсутній критерій «суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями». Адже народний депутат як суб’єкт подання, по суті, виконав закон, який дозволяє йому звертатися до Конституційного суду за тлумаченням. А кінцеве рішення ухвалюватиме Феміда. Отже, немає повного набору критеріїв, за якими можна класифікувати допущення реального конфлікту інтересів», – сказав він «Главкому».

    Вражає у цій «пенсійній» сазі політична «географія». Перші підписи до конституційного подання внесли вихідці з фракції «Батьківщина». Далі їм плече несподівано підставили представники забороненої ОПЗЖ. Довершили картину зі збором нардепи зі «Слуги народу».

    Між іншим, не під запис одна зі «слуг», яка не поставила автограф під конституційним поданням, зробила висновок, дискутуючи з «Главкомом» про рівень фінансового забезпечення нардепів: «Питання риторичне: хочете ефективного депутата, йому треба нормальні зарплати, у тому числі й помічникам. Плюс «бабки» на утримання приймалень, бензин тощо. Хочете дармоїда – ну, будь ласка, таких більшість у Раді».

  • Рада остерігається ухвалювати закон про заборону УПЦ через побоювання негативної реакції США, – Безугла

    Рада остерігається ухвалювати закон про заборону УПЦ через побоювання негативної реакції США, – Безугла

    Народний депутат України Мар’яна Безугла підтвердила інформацію, що Верховна Рада України проявляє обережність у прийнятті законопроєкту про заборону Української Православної Церкви (УПЦ) через можливі негативні наслідки для міжнародних відносин, зокрема побоювання реакції США.

    «У США існують тисячі конфесій від звичайних до найекзотичніших і відверто загрозливих, і ця тема добре заходить, особливо в республіканському середовищі. У нас є сигнали, що на народних депутатів, які проголосували, будуть накладені санкції тощо. Нині в кожній гривні переважно гроші партнерів, і величезна частка з них – саме кошти США, тому ставати в позу в буремні часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й для будь-якої підтримки взагалі», – заявила Безугла.

    За її інформацією, «щоб залагодити питання» наступного тижня до США виїжджає українська делегація.

    Також «проблеми» із законопроєктом, за словами нардепки, виникли через позицію Ватикану.

    «У Ватикані із законопроєктом у нас теж проблеми: там висловлюють застереження», – пише Безугла.

    Нагадаємо, у вівторок зазначений законопроєкт відмовилися виносити в зал, що спричинило блокування трибуни з боку партії Порошенка.

  • Війна не зачекає, а Рада на відпочинку! – нардеп

    Війна не зачекає, а Рада на відпочинку! – нардеп

    Народний депутат Сергій Рудик, який зараз служить на фронті, різко розкритикував рішення Верховної Ради призупинити свою діяльність на місяць. Наступне пленарне засідання заплановане тільки на 21 серпня, що викликало обурення в Рудика.

    У своїх дописах на Фейсбуці Рудик підкреслив, що така тривала перерва виглядає абсолютно неприйнятною в умовах війни. “Уявіть ситуацію, що ми, військові, зібралися і вирушили на місяць у відпустку. Війна ж зачекає?” — написав Рудик. “Скажете, таке дикунство не вкладається в голові? Ні, цілком реальна картина. Парламент воюючої країни закрили на амбарний замок на цілий місяць, до 21-го серпня. Воєнні законопроекти (а їх зависло немало) – пофіг. Корупція, євроінтеграція, ревізія бюджету – фіолетово. Реформа митниці, де мільярди розтягують по кишенях – не на часі”.

    Рудик зазначив, що це рішення може бути вигідним певним групам. “По-перше, без рішення парламенту уряд протягує Бюджетну резолюцію на 25-27 років. А там, знаєте, замороження соцвидатків для холопів, то краще прийняти “по-тихому”. По-друге, треба пригальмувати скандальне питання з УПЦ ФСБ. Трохи пошуміли і вистачить. Приймати не можна, якось невдобно вийде перед союзничками з ОПЗЖ, а може й по-тихому вже виставили московську церкву на торги з русскіми”, — відзначив нардеп-військовий.

    Рудик також підкреслив, що “те, що зараз роблять з парламентом – це справжній злочин”. “Руйнувати законодавчий орган і гальмувати з законами, які посилюють нашу обороноздатність, це дурість і робота на ворога”, — додав він.

  • У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

    У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

    Законопроєкт про заборону УПЦ МП став предметом гострих суперечок у Верховній Раді, де частина депутатів активно висловлює підтримку його прийняттю, вважаючи це необхідним кроком для захисту національної безпеки та духовної незалежності України. З іншого боку, існують депутати, які не підтримують ініціативу через юридичні, політичні або релігійні обгрунтування.

    За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

    Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

    Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

    Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

    “Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

  • Верховна Рада підтримала законопроєкт про дезертирів

    Верховна Рада підтримала законопроєкт про дезертирів

    Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №11322, який надає можливість повернення на службу військових, які самовільно залишили частину або дезертирували. Це рішення було озвучене пресслужбою Міністерства оборони України.

    Згідно з поясненням відомства, законопроєкт передбачає звільнення від кримінальної відповідальності для тих військових, які вперше самовільно залишили частину і готові повернутися на службу. Порушникам буде необхідно самостійно звернутися до слідчого або прокурора, а їх намір повернутися в частину повинен бути схвалений командиром.

    Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова пояснила, що нині існує необхідність створення системи для врегулювання ситуації з поверненням до служби військовослужбовців, які самовільно залишили частину. За її словами, багато таких осіб бажають повернутися в армію, і для цього слід створити умови, які б дозволили їм це зробити.

    “Маємо надати можливість таким особам повернутися в армію та забезпечити їм відповідні умови для продовження служби”, — зазначила Калмикова.

    Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, з січня по квітень 2024 року органи досудового розслідування зареєстрували понад 17 тисяч кримінальних справ за статтями 407 (самовільне залишення військової частини) і 408 (дезертирство) Кримінального кодексу України. Наразі чинне законодавство не дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили правопорушення і готові повернутися до військової частини.

    Нардеп Олексій Гончаренко, який підтримав законопроєкт, вважає, що самовільне залишення частини та дезертирство є серйозною проблемою, яка стосується не лише осіб, які не бажають служити, а й тих, хто був змушений залишити частину під тиском обставин. “Нам потрібно дати цим людям шанс повернутися до нормального життя і далі захищати країну”, — зазначив Гончаренко.

    Умови для звільнення від кримінальної відповідальності

    Згідно з законопроєктом, звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за певних умов:

    1. Особа вчинила правопорушення під час дії воєнного стану вперше.
    2. Особа звернулася до слідчого або прокурора до завершення досудового розслідування з наміром повернутися до військової частини.
    3. Командир частини надав письмову згоду на продовження служби.

    Експерт ГО “Юридична сотня” Ольга Марко зазначила, що це рішення повинно бути добровільним. Вона також наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності можливо лише до завершення досудового розслідування. Після його завершення можливість скористатися цим положенням буде втрачена.

    Не всі військові згодні з тим, що самовільне залишення частини та дезертирство є серйозною проблемою. Колишній командир “Айдара” Євген Дикий зазначає, що існує безліч причин, чому солдати залишають частини, зокрема особисті проблеми або конфлікти з командиром. Він також вважає, що командири, враховуючи обставини втечі, приймають рішення на свій розсуд.

    Зараз законопроєкт знаходиться на стадії першого читання. Під час підготовки до другого читання можуть бути подані пропозиції та поправки, які можуть змінити остаточну версію документа.

  • Нардеп Ар’єв демонструє розкішне життя у Верховній Раді, увімкнені всі лампи і працюють кондиціонери

    Нардеп Ар’єв демонструє розкішне життя у Верховній Раді, увімкнені всі лампи і працюють кондиціонери

    Український нардеп Олексій Ар’єв став об’єктом гострої критики після того, як він опублікував відео з засідання Верховної Ради, де показав, як у приміщенні працюють кондиціонери та світло. Це сталося в контексті високих температур, які турбують українців по всій країні, але особливо в столиці, де спека стає справжньою проблемою для місцевих мешканців.

    Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв показав, що поки на вулиці спека від +35 градусів, то в Верховній Раді, Кабінеті міністрів та Офісі президента дуже комфортна температура повітря завдяки кондицінерам. Там +21 градус.

    На Facebook-сторінці він показав, що не тільки у стінах парламенту доволі прохолодно, коли українці, не маючи світла, страждають від спеки.

    Водночас у кулуарах Верховної Ради серед білого дня увімкнені усі лампи. Ілюмінація на повну.

    Раніше секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко попередив, що чотири години зі світлом вдень та чотири години зі світлом вночі — це кращий сценарій, який сьогодні може собі дозволити Україна, враховуючи складну ситуацію з енергогенерацією. Проте ситуація у Верховній Раді, як видно, стабільна.

  • За корупцію тепер можна буде відкупитись, заплативши офіційно штраф

    За корупцію тепер можна буде відкупитись, заплативши офіційно штраф

    Верховна Рада України затвердила законопроєкт №11340, який став причиною гострої критики та обурення серед громадськості та антикорупційних організацій. Законопроєкт передбачає можливість підозрюваним і обвинуваченим у корупційних злочинах уникнути суворого покарання, якщо вони відшкодують завдану шкоду, сплатять штраф та не розкриватимуть інформацію про інші злочини або співучасників.

    Ще місяць тому за зачиненими дверима було розглянуто і затверджено до ухвалення в першому читанні законопроєкт №11340, який дає змогу підозрюваним і обвинуваченим у корупції за особливо тяжкі злочини відшкодувати шкоду, заплатити штраф і уникнути відповідальності.

    При цьому, як зазначили в антикорупційному комітеті ВР, законом буде створено «умови, за яких підозрювані або обвинувачені в корупційних кримінальних правопорушеннях, зокрема й організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи ніяких співучасників і не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини».

    Офіційні розцінки такі:

    ▪️от 204 тисяч грн до 2,04 млн грн – кримінальний злочин
    ▪️от 2,057 млн до 20,4 млн грн – нетяжкий злочин
    ▪️от 20,417 млн до 102 млн грн – тяжкий
    ▪️от 102 млн грн до 204 млн грн – злочин особливої тяжкості.

    Серед творців законопроєкту обвинувачений у корупції нардеп Задорожний.

  • Верховна Рада завтра хоче впровадити податок на воду для українців

    Верховна Рада завтра хоче впровадити податок на воду для українців

    Завтра Верховна Рада буде голосувати за податку на воду. Про це в своєму Telegram-каналі “Залізний нардеп” написав народний депутат України Ярослав Железняк.

    Порядок денний

    “Завтра на засідання комітету виносять законопроект про… запровадження податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин”, – написав він.

    Особливо цікаво це виглядає на фоні рекордної спеки в Україні і постійних відключень світла, коли бутильована вода може бути чи не єдиним джерелом питної води.

  • Чи має Зеленський намір звільнити Шмигаля? Огляд позицій уряду, ОП і Верховної Ради

    Чи має Зеленський намір звільнити Шмигаля? Огляд позицій уряду, ОП і Верховної Ради

    Попри поширення різноманітних чуток про можливі кадрові зміни в уряді, наразі всі плани стосовно перестановок в Кабінеті міністрів зупинилися. За інформацією джерел “Телеграфу” у владних кабінетах, Банкова на початок липня серйозно не розглядає питання щодо відставки прем’єра Дениса Шмигаля. Однак, загалом складається досить складна ситуація з Кабінетом міністрів.

    Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

    Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

    Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

    В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

    Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

    За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

    Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

    Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

    Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

    Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

    Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

    У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.

  • Тищенко майже рік проводив перевірки, прикриваючись неіснуючою ТСК

    Тищенко майже рік проводив перевірки, прикриваючись неіснуючою ТСК

    Народний депутат Микола Тищенко, виключений зі “Слуги народу”, продовжував повідомляти про перевірки різних установ у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії (ТСК) із вирубки лісів навіть після припинення її діяльності.

    У жовтні 2022 року Тищенко ініціював створення ТСК “Нацресурс”, яка, згідно з документами, мала розслідувати можливі факти неефективної діяльності Держагентств лісових та водних ресурсів і Держекоінспекції.

    В рамках цієї ТСК Тищенко звітував про проведення виїзних засідань, перевірки лісгоспів та розслідування незаконної вирубки лісів. Він навіть виготовив спеціальну уніформу для своєї ТСК, подібну до тієї, що носять силовики.

    На початку травня 2023 року Верховна Рада не затвердила проміжний звіт лісової комісії, і її діяльність була припинена.

    Попри це, Микола Тищенко продовжував проводити перевірки різних установ, посилаючись на ТСК, і активно інформував про це у своїх соціальних мережах.

    Варто зазначити, що члени ТСК, пред’явивши посвідчення нардепа і за дорученням комісії, можуть безперешкодно заходити до будь-яких установ незалежно від їх форми власності та режиму секретності. Однак Тищенко здійснював такі дії, не будучи офіційно членом жодної комісії.

    У липні минулого року Тищенко повідомив, що разом з Нацполіцією викрив ботоферму в одному з київських офісів, зазначивши, що цю інформацію він отримав зі звернень громадян у ТСК “Нацресурс”.

    Протягом року нардеп регулярно писав про викриття кол-центрів і ботоферм в різних містах України в рамках роботи давно не чинної ТСК із вирубки лісів. Більше того, прикриваючись ТСК, Тищенко повідомляв також про перевірки об’єктів інфраструктури.

    Нещодавно Тищенко опинився у центрі скандалу через відео, на якому двоє людей у камуфляжі з його супроводу просто посеред вулиці затримують чоловіка у цивільному. Тищенко заявляв, що конфлікт у Дніпрі виник “під час проведення обшуків шахрайських ботоферм”.

    Наразі нардеп отримав підозру за протиправне позбавлення волі, а суд відправив його під домашній арешт.