Позначка: верховна_рада

  • Навчання під землею та зарплати вчителів: Юлія Гришина вимагає розширення функціоналу шкільних укриттів

    Навчання під землею та зарплати вчителів: Юлія Гришина вимагає розширення функціоналу шкільних укриттів

    Під час Години запитань до уряду у Верховній Раді міністр освіти та науки Андрій Бутенко доповів про стан безпеки освітнього процесу та фінансове забезпечення педагогів. Коментуючи виступ урядовця, народна депутатка та голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина наголосила на критичній необхідності не просто будувати, а переобладнувати шкільні укриття під освітні потреби. За її словами, в умовах постійної небезпеки простої наявності безпечного місця недостатньо — діти повинні мати змогу повноцінно навчатися під час тривалих тривог. Наразі офіційна статистика свідчить, що 80% українських шкіл забезпечені сховищами, проте лише 40% із них структурно пристосовані для проведення повноцінних уроків. Парламентарка підкреслила готовність Верховної Ради сприяти координації між міністерством та місцевими громадами для оптимізації змішаного й дистанційного форматів навчання, чому також має сприяти нещодавнє призначення нового заступника міністра з питань розвитку шкільної освіти.

    Окремим гострим фокусом обговорення стало питання оплати праці освітян, яке, попри значні бюджетні вливання, залишається до кінця не вирішеним. Юлія Гришина нагадала, що минулого року освітня та наукова сфери отримали статус другого державного пріоритету після оборони, завдяки чому було акумульовано майже 65 мільярдів гривень на підвищення виплат педагогам. Відповідні законодавчі зміни розблокували фінансування працівників дошкільної, позашкільної та професійної освіти з місцевих бюджетів. Проте депутатка констатувала, що кінцевої мети досі не досягнуто, і значна частина вчителів не відчула обіцяного зростання доходів у повному обсязі через механізми розподілу коштів на місцях. Вона закликала очільника профільного міністерства активізувати роботу в цьому напрямку, щоб гарантувати належне та відчутне фінансове забезпечення всіх без винятку працівників освітньої сфери.

  • Політична війна на тлі енергетичної кризи: чому звіт Кличка у Верховній Раді оголив проблему колективної безвідповідальності перед важкою зимою

    Політична війна на тлі енергетичної кризи: чому звіт Кличка у Верховній Раді оголив проблему колективної безвідповідальності перед важкою зимою

    Виступ міського голови Києва Віталія Кличка у Верховній Раді 14 жовтня, присвячений енергетичній стійкості столиці перед початком опалювального сезону, став кульмінацією тривалого конфлікту між центральною владою та муніципалітетом. Як зазначив політолог Максим Джигун в ефірі Radio NV, поява мера в парламенті та його емоційна промова не лише спровокували хвилю критики в суспільстві, а й були сприйняті профільними аналітиками як перший крок у можливій процедурі відсторонення очільника столиці від виконання посадових обов’язків. Загострення протистояння розгортається на тлі критичного стану комунальної та енергетичної інфраструктури Києва, яка підійшла до чергової воєнної зими абсолютно непідготовленою.

    Експерт провів паралель між діями українських посадовців та недавніми скандалами у США щодо блокування роботи супутникового зв’язку: коли Ілон Маск перекладав відповідальність за обмеження на Білий дім, а американські чиновники стверджували, що це виключно компетенція компанії SpaceX. За словами Джигуна, у Києві наразі спостерігається ідентична стратегія взаємного уникнення відповідальності. Замість конструктивного плану дій Кличко обрав агресивну риторику на адресу уряду, закидаючи центральній владі провал фізичного захисту та прикриття стратегічних об’єктів засобами ППО, тоді як урядовці вказують на хронічну бездіяльність міської адміністрації у модернізації мереж та впровадженні розподіленої генерації за прикладом Харкова чи Житомира.

    Втім, політичні баталії на Печерських пагорбах жодним чином не покращують реального становища містян. Виступ очільника столиці залишив без відповідей фундаментальні питання: якими є антикризові алгоритми у разі тривалих блекаутів, як планується мінімізувати наслідки ударів по ТЕЦ та хто персонально гарантуватиме життєдіяльність мегаполіса. Політолог констатував, що вирішити накопичені структурні проблеми за лічені дні до морозів неможливо, особливо в умовах щоденних атак російської балістики, яка методично доруйновує енергетичні вузли. Дискусія та реальна підготовка мали розпочинатися ще у березні, одразу по завершенні минулого опалювального періоду, через що нинішня криза є наслідком провалу стратегічного планування та колективної безвідповідальності обох гілок влади.