Позначка: вертоліт

  • Вибачення чи вогонь на ураження: Сікорський озвучив ультиматум Кремлю через зухвале порушення польського неба вертольотом Мі-8

    Вибачення чи вогонь на ураження: Сікорський озвучив ультиматум Кремлю через зухвале порушення польського неба вертольотом Мі-8

    Інцидент із незаконним перетином повітряного простору Польщі російським військовим гелікоптером Мі-8 спричинив хвилю жорсткої дипломатичної реакції та черговий виток напруженості на східному фланзі Північноатлантичного альянсу. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно закликав керівництво Російської Федерації офіційно визнати факт інциденту та принести вибачення за скоєне порушення державного кордону. Коментуючи небезпечну повітряну провокацію невдовзі після свого виступу в Організації Об’єднаних Націй, очільник польського зовнішньополітичного відомства зазначив, що подібні технічні ексцеси іноді трапляються між сусідніми країнами, і Варшава готова продемонструвати стриманість та не роздмухувати з цього масштабну кризу, якщо Москва знайде у собі сили заявити про помилку пілота. Проте польська сторона висуває принципову умову: той, хто допустив грубе порушення міжнародного права, зобов’язаний беззастережно взяти на себе відповідальність за власні дії, а не ховатися за маніпулятивним замовчуванням фактів.

    Регулярні інциденти з російською військовою авіацією біля рубежів європейських держав уже давно перестали сприйматися як випадкові збої навігації, перетворившись на системний елемент гібридного тестування пильності систем протиповітряної оборони Альянсу. Держава-агресор свідомо тримає в напрузі весь регіон, змушуючи країни військового блоку безупинно посилювати патрулювання спільних рубежів, передислоковувати передові винищувальні ескадрильї та підтримувати бойову авіацію в стані щохвилинної готовності до відбиття потенційного нападу. У штаб-квартирі союзників наголошують, що уважно стежать за кожним маневром ворожих бортів і мають усі необхідні ресурси для оперативного та жорсткого реагування на будь-які зазіхання на недоторканність суверенного повітряного простору країн-членів оборонного союзу.

    Водночас польське керівництво чітко розмежувало дипломатичні заяви та безпосередні військові алгоритми реагування на прямі повітряні загрози. Відповідаючи на запитання щодо можливості негайного збиття іноземних військових літаків і гелікоптерів-порушників, польський міністр підкреслив, що доленосне рішення про відкриття вогню на ураження ухвалюють виключно військові фахівці. Якщо командування Повітряних сил або оперативний командувач збройних сил дійдуть висновку, що порушення повітряного простору було навмисним, системним і становить реальну загрозу майну, здоров’ю або життю громадян, то в дію вступають норми національної Конституції, які зобов’язують Військо Польське зі зброєю в руках захищати безпеку батьківщини. Таким чином, Варшава надсилає гранично зрозумілий сигнал агресору: терпіння західних партнерів має свої межі, і будь-яка подальша спроба брязкати зброєю над суверенними землями сусідів може завершитися швидким і незворотним вогневим ударом.

  • Вертоліт із Трампом небезпечно зблизився з пасажирським літаком над Вашингтоном: FAA почала розслідування

    Вертоліт із Трампом небезпечно зблизився з пасажирським літаком над Вашингтоном: FAA почала розслідування

    Президентський вертоліт Marine One із Дональдом Трампом на борту небезпечно зблизився з пасажирським літаком у повітряному просторі Вашингтона після проблем із радіозв’язком між екіпажем та авіадиспетчерами. Федеральне управління цивільної авіації США підтвердило, що під час польоту відбулася короткочасна втрата встановленої безпечної дистанції між повітряними суднами, та розпочало розслідування обставин інциденту.

    Про подію повідомила The New York Times із посиланням на записи переговорів диспетчерів та людей, ознайомлених із попереднім аналізом FAA.

    Інцидент стався у вівторок, коли Трамп вилетів із Білого дому до Об’єднаної бази Ендрюс, звідки мав продовжити заплановану поїздку до Лос-Анджелеса. Під час найбільшого зближення між президентським вертольотом та пасажирським літаком залишалося близько 0,8 милі, або 1,2–1,3 км, по горизонталі, тоді як вертикальна різниця становила приблизно 200 метрів.

    Білий дім і FAA наголошують, що президент США безпосередньо не перебував у небезпеці. Водночас авіаційний регулятор визнав сам факт короткочасної втрати необхідного ешелонування та перевіряє, чому система комунікації між Marine One та диспетчерською вежею спрацювала неналежним чином.

    Екіпаж тричі намагався зв’язатися з вежею

    Проблеми почалися ще до моменту зльоту президентського вертольота.

    За аудіозаписами переговорів, приблизно о 14:31 один із членів екіпажу Marine One повідомив диспетчерам, що до зльоту залишається три хвилини.

    Однак відповіді не було.

    У цей момент диспетчери Національного аеропорту імені Рональда Рейгана працювали з іншими повітряними суднами, а повідомлення від вертольота, вочевидь, не було нормально прийняте.

    Екіпаж спробував ще раз.

    «Вежа, ви мене чуєте?» — запитав член екіпажу, повторюючи попередження про підготовку до зльоту.

    Диспетчер відповів, що попередня передача була перервана та нерозбірлива. Після цього Marine One передав інформацію втретє.

    Однак належного підтвердження перед зльотом екіпаж, судячи із записів, так і не отримав.

    Президентський вертоліт піднявся у повітря.

    Саме тут почав формуватися потенційний конфлікт із цивільним повітряним рухом.

    Диспетчер не очікував, що Marine One уже в повітрі

    Приблизно о 14:34 екіпаж знову вийшов на зв’язок і повідомив, що виконує раніше надані інструкції.

    Судячи із записів переговорів, реакція диспетчера була здивованою. Він перепитав, чи справді Marine One вже виконує отримані вказівки.

    Після підтвердження диспетчер зазначив, що не отримав передбаченого трихвилинного попередження про зліт.

    Менш ніж за хвилину ситуація стала ще серйознішою.

    Диспетчер повідомив екіпажу президентського вертольота про інший літак, який у цей момент вилітав зі злітно-посадкової смуги №1.

    Екіпаж Marine One відповів, що бачить повітряне судно.

    Це означало, що пілоти встановили візуальний контакт із пасажирським бортом і могли контролювати його положення.

    Невдовзі Marine One повідомив про короткочасну затримку, після чого отримав дозвіл продовжувати маршрут.

    FAA підтвердила втрату безпечної дистанції

    За даними NYT, попередній аналіз Федерального управління цивільної авіації показав, що між двома повітряними суднами справді відбулася momentary loss of separation — короткочасна втрата нормативно встановленої дистанції.

    FAA підтвердило, що проводить розслідування.

    При цьому у відомстві наголосили: на підставі наявних на цей момент даних президент не перебував у безпосередній небезпеці.

    Аналогічну позицію висловив Білий дім.

    Його представник заявив, що польоти Marine One виконують одні з найкваліфікованіших військових пілотів і адміністрація зберігає до них повну довіру.

    Водночас Білий дім співпрацює з військовими, FAA та іншими структурами, які мають встановити точну причину проблем із комунікацією та запобігти повторенню ситуації.

    Чому 1,2 км для авіації — це не так багато, як здається

    На землі відстань у понад кілометр може здаватися значною. У повітрі ситуація інша.

    Пасажирські літаки після зльоту швидко набирають швидкість та висоту, тоді як військові вертольоти над Вашингтоном рухаються спеціальними маршрутами в одному з найбільш завантажених і складних повітряних просторів США.

    Саме тому безпека забезпечується не лише фізичною відстанню, а встановленими нормами ешелонування, чіткою координацією та своєчасними командами диспетчерів.

    Якщо нормативна дистанція порушується, FAA класифікує це як подію, яку необхідно проаналізувати, навіть якщо реальної загрози зіткнення зрештою не виникло.

    У випадку Marine One особливе занепокоєння викликає саме послідовність подій: трихвилинне попередження не було нормально отримане, диспетчер не очікував появи президентського борту на маршруті, а потім мусив окремо попереджати його про літак, який уже виконував виліт.

    Вашингтон уже пережив смертельну катастрофу через вертоліт і літак

    Інцидент має особливо тривожний контекст через катастрофу, яка сталася неподалік Reagan National Airport у січні 2025 року.

    Тоді пасажирський літак American Airlines зіткнувся у повітрі з військовим вертольотом Black Hawk над річкою Потомак під час заходу на посадку.

    Катастрофа забрала життя 67 людей.

    Після трагедії FAA суттєво змінила правила руху вертольотів навколо аеропорту.

    Регулятор обмежив польоти гелікоптерів над частинами Потомака та розпочав перегляд інших зон у США, де інтенсивний рух вертольотів перетинається з маршрутами цивільної авіації.

    У січні 2026 року обмеження в районі Reagan National Airport зробили постійними для більшості вертольотів та апаратів вертикального зльоту. Винятки залишили для низки необхідних державних операцій.

    Marine One належить саме до категорії спеціальних урядових польотів, які повинні виконуватися навіть у надзвичайно обмеженому повітряному просторі.

    Це, однак, ще більше підвищує вимоги до координації між військовим екіпажем та цивільними диспетчерами.

    Після катастрофи FAA вже змінювала правила

    Після зіткнення 2025 року американський авіарегулятор почав системно шукати схожі небезпечні точки по країні.

    FAA повідомляла, що з лютого 2025 року використовує аналітичні інструменти, зокрема штучний інтелект, для пошуку аеропортів, де маршрути літаків і гелікоптерів можуть створювати підвищений ризик.

    Зокрема, аналіз уже призвів до змін висот польоту гелікоптерів поблизу аеропортів Van Nuys та Hollywood Burbank у Каліфорнії. За попередніми результатами, після цього кількість попереджень систем запобігання зіткненням у пасажирських літаків зменшилася.

    На цьому тлі нова проблема безпосередньо біля Вашингтона може стати приводом для ще одного перегляду процедур.

    Радіозв’язок залишається критично важливим

    Ситуація з Marine One також нагадала про одну з базових проблем сучасної авіації — величезна кількість критичної інформації досі передається голосом по радіо.

    Перерване повідомлення, одночасна передача двох екіпажів, неправильне прочитання команди або нерозбірливий зв’язок можуть створити ситуацію, коли пілот і диспетчер мають різне уявлення про положення повітряного судна.

    Показово, що FAA буквально за кілька тижнів до цього оголосило про подальше впровадження цифрової системи Mobile Clearance, яка дозволяє частині пілотів отримувати дозволи на виліт через сертифіковані програми замість традиційного голосового радіозв’язку.

    За словами керівника FAA Браяна Бедфорда, одна з цілей переходу до цифрових повідомлень — саме зменшення кількості помилок під час передачі та повторення команд.

    Нова система наразі орієнтована передусім на загальну та бізнес-авіацію, тому безпосередньо не пояснює інцидент із Marine One. Але сама тенденція показує, наскільки серйозно регулятор ставиться до ризиків голосової комунікації.

    Що тепер з’ясовуватимуть слідчі

    Розслідування FAA має відповісти одразу на кілька запитань.

    Передусім — чому диспетчерська вежа не отримала або не змогла розібрати попередження Marine One про зліт.

    Також необхідно встановити, чи існувала технічна несправність радіообладнання, чи проблема виникла через одночасні переговори на частоті, людський фактор або особливості зв’язку в районі Білого дому.

    Окремо аналізуватимуть послідовність команд диспетчера та маршрути обох повітряних суден.

    Поки що немає даних про те, що екіпаж Marine One порушив конкретну команду диспетчера або що пасажирський літак був змушений виконувати аварійний маневр.

    Навпаки, президентський екіпаж повідомив, що бачив інший борт, а ситуацію було врегульовано без подальшого зближення.

    Тому називати подію «ледь не катастрофою» на цьому етапі було б перебільшенням.

    Втім, сам факт того, що FAA офіційно зафіксувало короткочасну втрату безпечного розділення повітряних суден, робить подію значно серйознішою за звичайну затримку чи непорозуміння у радіоефірі.

    Особливо у Вашингтоні — повітряному просторі, де лише торік зіткнення військового вертольота і пасажирського літака призвело до найсмертоноснішої авіакатастрофи у США за багато років.

    Тепер американські авіаційні органи мають встановити, чому система, яку після тієї трагедії додатково посилили, знову допустила ситуацію, коли військовий вертоліт — цього разу з президентом Сполучених Штатів на борту — та цивільний літак опинилися ближче один до одного, ніж дозволяють правила.

  • Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    У Приморському краї Росії безвісти зник легкий вертоліт Robinson R-44, який виконував лісоавіаційні роботи. Повітряне судно перестало виходити на зв’язок під час польоту над важкодоступною територією Тернейського району. На борту перебували двоє людей – пілот та льотчик-спостерігач. Наразі триває масштабна пошуково-рятувальна операція, однак місцезнаходження вертольота залишається невідомим.

    Про інцидент повідомили російські ЗМІ з посиланням на Далекосхідну транспортну прокуратуру та слідчі органи.

    За попередніми даними, вертоліт Robinson вилетів із посадкового майданчика в селищі Терней та прямував до населеного пункту Єдинка на півночі Приморського краю. Політ виконувався в рамках моніторингу лісових масивів та виконання лісоавіаційних робіт.

    Екіпаж мав вийти на зв’язок близько полудня за місцевим часом, однак цього не сталося. Після втрати контакту диспетчери не змогли встановити місцеперебування повітряного судна.

    У Далекосхідній транспортній прокуратурі підтвердили факт зникнення вертольота та повідомили про початок пошукової операції.

    «Повітряне судно у визначений час на зв’язок не вийшло, його місцезнаходження не встановлено. Тривають пошуково-рятувальні заходи», – йдеться у повідомленні відомства.

    До пошуків залучені рятувальні служби, авіація та наземні групи. Однак проведення операції ускладнюється особливостями місцевості. Тернейський район розташований у північній частині Приморського краю та відомий густими лісами, гірським рельєфом і великими малозаселеними територіями.

    Фахівці зазначають, що саме через складні природні умови пошуки авіатехніки у цьому регіоні часто займають тривалий час. У деяких районах відсутній стабільний мобільний зв’язок, а значна частина території вкрита тайгою.

    Robinson R-44 є одним із найпоширеніших легких багатоцільових вертольотів у світі. Його активно використовують для патрулювання лісів, моніторингу пожежної ситуації, аерофотозйомки, перевезення невеликих вантажів та пасажирів. Через відносно невеликі розміри та дальність польоту такі машини часто працюють у важкодоступних районах Росії.

    Водночас експерти звертають увагу, що польоти над тайгою та гірськими районами завжди пов’язані з підвищеним ризиком. Різкі зміни погоди, сильний вітер, туман або технічні несправності можуть призвести до надзвичайних ситуацій.

    Наразі російські слідчі розглядають усі можливі версії події – від технічної несправності до складних погодних умов чи помилки екіпажу. Остаточні висновки можна буде зробити лише після встановлення місцеперебування повітряного судна та аналізу обставин польоту.

    Інцидент став черговою авіаційною подією в Росії за останні місяці. Лише 15 червня в Іркутській області зазнав аварії дальній надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3. Тоді, за офіційною інформацією, екіпажу вдалося катапультуватися та вижити.

    На початку квітня в окупованому Криму під час навчально-тренувального польоту розбився багатоцільовий винищувач Су-30. Російська сторона заявляла, що літак не мав боєкомплекту та виконував планове завдання.

    Ще однією резонансною подією стала авіакатастрофа військово-транспортного літака Ан-26, який наприкінці березня зник із радарів над окупованим Кримом. Згодом було підтверджено загибель усіх людей на борту, серед яких перебував генерал-лейтенант Олександр Отрощенко.

    На тлі серії авіаційних інцидентів у РФ нове зникнення вертольота привернуло значну увагу російських медіа. Особливо через те, що пошукова операція відбувається у віддаленому районі Далекого Сходу, де рятувальникам доводиться працювати в умовах складного рельєфу та величезних площ пошуку.

    Поки що офіційної інформації про виявлення уламків або сигналів аварійного маяка немає. Доля екіпажу залишається невідомою.

    Рятувальні служби продовжують обстежувати територію можливого маршруту польоту, сподіваючись встановити місцеперебування Robinson R-44 та людей, які перебували на борту.

  • ГУР повідомляє про знищення двох російських вертольотів біля берегів Криму в ніч на 31 грудня

    ГУР повідомляє про знищення двох російських вертольотів біля берегів Криму в ніч на 31 грудня

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що в ніч на 31 грудня морські дрони успішно атакували два російських вертольоти біля берегів Криму. Це сталося в результаті проведеної операції, деталі якої були розкриті після початкової інформації, що додала про знищення одного вертольота.

    Нагадаємо, удари по вертольотах стали завдавати українські морські дрони «Магура», на які навчилися встановлювати ракети.

    Російський військовий паблік, що пише на авіаційну тематику, Fighterbomber підтверджує втрату вертольотів. І пише, що з появою ракет «земля-повітря» на українських безекіпажних катерах «ситуація на Чорному морі різко змінилася не на нашу користь».

    Раніше саме вертольоти були основним засобом Росії для боротьби з БЕКами.

    І, за оцінкою пабліка, тепер РФ може знищувати морські дрони тільки штурмовою авіацією, яка зможе ефективно працювати лише вдень, та й то за умови відсутності хмарності.

    «Наразі надводний флот не здатний себе захистити від БЕКів у відкритому морі. Або точніше, не здатний ефективно захищатися. Зі змінним успіхом він може себе захистити в бухтах і на базах. Відповідно з вибиванням (можливо тимчасовим) вертолітної складової, забезпечувати безпеку цивільного судноплавства в морі ми (та й по суті ніхто) не можемо», – пише паблік.

    Він вважає, що це знаменує собою загальну кризу світових великих флотів, які наразі вразливі перед малими підводними катерами.

    Рішенням проблеми він бачить у використанні ударних безпілотників із засобами погашення БЕКів. Але зазначає, що їх поки що немає у великій кількості ні в кого.

    Також можна глушити частоти управління БЕКами. Але поки що цього також робити не навчилися.

  • Польща передала Україні гелікоптери для навчання пілотів

    Польща передала Україні гелікоптери для навчання пілотів

    Україна отримала від Польщі три гелікоптери: два Мі-8 та один Bell 412-HP. Про це повідомило Державне агентство стратегічних резервів Польщі. 

    Безпосереднім отримувачем став Харківський національний університет внутрішніх справ. Там ці машини будуть використовувати для навчання майбутніх пілотів.

    Український посол в Польщі Василь Боднар уточнив, що польські гелікоптери вже у прибули в Україну.

    Що за гелікоптери отримала Україна

    Мі-8 — це багатоцільовий транспортний гелікоптер радянського виробництва, розроблений у 1960-х роках. Призначення: перевезення вантажів, пасажирів, військових, медична евакуація, бойові операції.

    Максимальна швидкість 250 км/год, дальність польоту до 500 км (з додатковими паливними баками — до 950 км). Може перевозити до 24 пасажирів або 4000 кг вантажу.

    Bell 412-HP — це багатоцільовий середній гелікоптер американського виробництва, що є модернізацією Bell 212. Призначення: цивільна авіація (рятувальні операції, перевезення), військові завдання.

    Максимальна швидкість 260 км/год, дальність польоту до 650 км. Місткість: до 15 пасажирів або 2000 кг вантажу.

    Обидва гелікоптери широко використовуються в медичній авіації, поліції, військових і цивільних організаціях у різних країнах. Мі-8 більший за розмірами та вантажопідйомністю, а Bell 412-HP має сучасніше обладнання, підходить для операцій у складних умовах та менше споживає пального.

  • Керівник ТОВ “Київ-Авіаторг” Михайло Щербань, який закуповував неякісні запчастини для вертольотів,  втік із країни

    Керівник ТОВ “Київ-Авіаторг” Михайло Щербань, який закуповував неякісні запчастини для вертольотів, втік із країни

    Новий випадок корупційного скандалу в українській армії викликав хвилю обурення та розгнівання серед громадськості. Михайло Щербань, директор ТОВ “Київ-Авіаторг”, який брав участь у схемі з закупівлі неякісних запчастин для вертольотів, раптово втік із країни.

    Минулого року стало відомо, що командир 17-ї бази авіаційно-технічного забезпечення (А1480), що розташована в місті Кропивницький, підозрюється в розтраті коштів під час закупівлі автоматів перекосу для вертольотів “Мі-8”. Разом із командиром підозру отримав і його заступник – в.о. голови тендерного комітету. Йдеться про закупівлю пристроїв, проведену 2020 року. Військова база мала придбати два комплекти автоматів перекосу 2018-2020 років випуску очікуваною вартістю 5,77 млн гривень. При цьому в закупівлі за переговорною процедурою брало участь запорізьке ТОВ “Київ-Авіаторг” (зараз “Форлан груп”).

    Директором ТОВ “Київ-Авіаторг” значився Михайло Щербань. Як нам стало відомо від наших джерел, бюрократія в силових структурах, які вели справу, дозволила Щербаню покинути територію України.

    Як нам розповіло джерело, 16.11.2023 Щербаню було повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України. Потім 30.11.2023 ухвалою Печерського районного суду Києва надано дозвіл на його затримання.

    Після 16.01.2024 повідомлено про зміну підозри Щербаню у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 та ч.4 ст.358 КК України. І лише 21.02.2024 матеріали щодо Щербаня виділено в окреме провадження. І потім трапився “казус”. Щербаня не змогли знайти на території України. Тільки 09.05.2024 Щербаня оголосили в міжнародний розшук.

    І вкотре український корупціонер зміг уникнути покарання. В умовах воєнного стану підозрюваний вільно виїхав із країни рівно тоді, коли на нього було відкрито справу. І він точно знав, коли потрібно тікати. Зараз у силовиків невелика паніка. Адже втекти з країни підозрюваний міг тільки за протекцією спецслужб і високопоставлених чиновників.