Golosnovinua.com

Позначка: вето

  • Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Україна та Угорщина розпочали перезавантаження двосторонніх відносин після тривалого періоду дипломатичного охолодження та блокування європейської інтеграції Києва. Сигналом до врегулювання суперечностей стало термінове внесення до Верховної Ради законопроєкту, який суттєво розширює права національних меншин — передусім угорської громади — у сферах освіти та використання рідної мови. Ухвалення цього документа відкриває шлях до зняття Будапештом багаторічного вето на початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Потеплінню передувала нова хвиля політичного напруження у вересні. Новосформований уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром спершу дистанціювався від спільних ініціатив: Будапешт відмовився від участі в проєкті «Карпатська інтеграційна ініціатива», спрямованому на економічну та безпекову співпрацю восьми держав регіону, а також розірвав угоду між нафтогазовими компаніями MOL і «Нафтогаз» щодо будівництва спільних нафтосховищ для потреб українського ринку.

    Переломним моментом для виходу з глухого кута стали двосторонні переговори очільників зовнішньополітичних відомств обох держав на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Після зустрічі діалог повернувся у конструктивне русло: Будапешт заявив про готовність переглянути позицію щодо блокування євроінтеграційних кроків України та не виключив можливого приєднання до Карпатської ініціативи, якщо законодавчі гарантії прав угорської меншини будуть повноцінно імплементовані українським парламентом.

  • Кінець епохи шантажу: вступ України до Євросоюзу змусить Брюссель скасувати право вето

    Кінець епохи шантажу: вступ України до Євросоюзу змусить Брюссель скасувати право вето

    Можливе приєднання нових держав до Європейського Союзу, зокрема України та Республіки Молдова, має стати головним каталізатором для масштабної внутрішньої реформи блоку. Розширення європейської спільноти відкриває прямий шлях до кардинальної зміни базових правил ухвалення рішень, насамперед щодо обмеження або повного скасування скандального права вето. Таке переконання під час спеціальної аналітичної дискусії висловив науковий співробітник Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса у Великій Британії Гарван Волш. За його словами, інституційна архітектура союзу потребує негайного оновлення для збереження своєї дієздатності.

    На сьогодні базові договори європейської спільноти передбачають суворий принцип одностайності під час розв’язання ключових питань зовнішньої політики, безпеки, податкового законодавства, формування бюджету та прийняття нових членів. На практиці це означає, що будь-яка одна держава-член із двадцяти семи чинних здатна одноосібно заблокувати спільне рішення всього об’єднаного європейського простору, незалежно від позиції абсолютної більшості країн. Протягом останніх років такий механізм голосування в Європейській раді неодноразово перетворювався на інструмент відвертого політичного торгу. Ухвалення критично важливих пакетів економічних санкцій або виділення термінової макрофінансової підтримки місяцями гальмувалося через штучні перепони та власні національні інтереси окремих столиць, що суттєво підривало довіру до інституцій.

    Британський аналітик наголошує, що перспектива вступу нових країн робить збереження чинної системи голосування математично та політично нежиттєздатним. Якщо блок розшириться до тридцяти і більше учасників, ризик тотального паралічу всієї керівної системи зростає в геометричній прогресії. Інтеграція таких великих та стратегічно важливих держав як Україна, а також Молдови та низки країн Західних Балкан, вимагатиме від офіційного Брюсселя неминучого переходу до ухвалення рішень так званою кваліфікованою більшістю. За такої моделі для затвердження рішення достатньо буде підтримки п’ятдесяти п’яти відсотків держав-членів, які представляють щонайменше шістдесят п’ять відсотків загального населення союзу. Це дозволить уникнути критичних ситуацій, коли одна країна де-факто тримає в заручниках усю міжнародну коаліцію.

    Дискусії щодо скасування принципу одностайності тривають у європейських урядових кабінетах не перший рік, однак саме процес великого розширення надає цим розмовам невідворотного практичного імпульсу. Експерти Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса та інших провідних західних аналітичних центрів послідовно вказують на те, що внутрішня реформа керівних інституцій має йти паралельно з переговорним процесом про вступ нових членів. Без кардинального перегляду правил голосування нинішній механізм управління просто не витримає майбутнього адміністративного навантаження. Це зробить організацію надзвичайно неповороткою, надмірно бюрократичною та критично вразливою до зовнішніх гібридних впливів у моменти, коли від лідерів вимагається миттєва консолідована реакція.

    Для офіційного Києва такі глибокі інституційні трансформації означають, що процес європейської інтеграції вплине не лише на саму Українську державу, а й безповоротно змінить архітектуру всього континенту. Європейські політичні еліти поступово приходять до твердого консенсусу, що майбутнє розширене об’єднання має стати значно більш рішучим, мобільним та консолідованим гравцем на світовій геополітичній арені. Скасування абсолютного права вето стане тим історичним кроком, який дозволить збудувати сильнішу та стійкішу Європу, здатну ефективно захищати свої колективні інтереси та цінності без постійної оглядки на позицію окремих скептиків чи популістів усередині блоку.

  • ЄС поставив гальмо: Україні не погодили прискорений вступ

    ЄС поставив гальмо: Україні не погодили прискорений вступ

    Сподівання України та частини її європейських партнерів на швидке просування процесу вступу до Європейського Союзу та одночасне відкриття всіх переговорних кластерів не отримали підтримки на рівні саміту ЄС у Брюсселі. Попри публічні заяви про політичну підтримку євроінтеграційного курсу Києва, остаточні висновки саміту не містять ані конкретних строків, ані зобов’язання щодо відкриття всіх кластерів у найближчій перспективі, що фактично залишає процес у межах загальних декларацій про наміри.

    Як випливає з документів, що є у розпорядженні редакції, а також із коментарів європейських дипломатичних джерел у Брюсселі, у фінальному тексті висновків Європейської ради щодо України закріплено лише загальну підтримку подальшого просування переговорного процесу. При цьому відсутні будь-які формулювання, які б передбачали обов’язкове або прискорене відкриття решти п’яти кластерів, на які розраховував Київ у межах поточного етапу євроінтеграції.

    У документі зазначається, що Європейська рада вітає відкриття 15 червня 2026 року кластера “Основи” та висловлює очікування щодо подальшого просування переговорів у межах так званого “підходу, заснованого на заслугах”. Саме ця формула, за оцінками дипломатів, означає, що кожен наступний етап переговорів буде залежати від індивідуальної оцінки прогресу України у виконанні реформ і може бути відтермінований у разі політичних або технічних застережень з боку держав-членів ЄС.

    Фактично відсутність конкретних часових рамок і механізму автоматичного переходу до наступних кластерів означає, що процес розширення Євросоюзу залишається повністю залежним від консенсусу всіх країн-членів, який у нинішніх політичних умовах досягти значно складніше, ніж на рівні загальних заяв про підтримку. Це створює ситуацію, коли навіть за наявності загальної політичної волі до інтеграції України реальні темпи переговорів можуть суттєво відрізнятися від очікувань Києва.

    За даними співрозмовників у Брюсселі, питання про можливість одночасного відкриття всіх кластерів порушувалося під час засідання Європейської ради як президентом України Володимиром Зеленським, так і низкою лідерів держав-членів ЄС, які підтримують більш швидку інтеграцію України до європейських структур. Однак, як зазначають джерела, стало очевидним, що необхідної одностайності для ухвалення такого рішення не існує.

    Дипломатичні співрозмовники підкреслюють, що ключовою перепоною залишається вимога одностайності при ухваленні рішень щодо розширення ЄС, що дає можливість окремим державам-членам фактично блокувати або суттєво уповільнювати процес просування кандидатів. У результаті переговори щодо вступу України залишаються в полі політичного балансу між підтримкою розширення ЄС та внутрішніми застереженнями окремих країн.

    Окрему увагу в дискусіях навколо саміту привернула позиція окремих держав-членів, які наголошують на необхідності більш поступового підходу до інтеграції України, пов’язуючи темпи відкриття кластерів із прогресом у внутрішніх реформах. Це, за оцінками експертів, фактично закріплює модель “умовного розширення”, де кожен наступний крок залежить від політичної оцінки виконання критеріїв, а не від фіксованого графіка.

    У попередніх дискусіях також фігурували заяви про необхідність уникнення поспішних рішень щодо розширення ЄС, що відображає різні підходи всередині Союзу до темпів інтеграції нових членів. На цьому тлі формулювання у підсумковому документі саміту виглядають як компроміс між проукраїнською позицією частини держав-членів і обережнішим підходом інших країн.

    Водночас у Києві продовжують наполягати на необхідності пришвидшення переговорного процесу, вважаючи, що інтеграція України до ЄС є не лише політичним, а й стратегічним питанням безпеки всього європейського континенту. Українська сторона розглядає відкриття всіх кластерів як важливий сигнал політичної підтримки з боку Євросоюзу в умовах триваючої війни з Росією.

    Попри відсутність рішення про прискорене відкриття переговорних кластерів, сам процес євроінтеграції України формально залишається активним і триває в межах чинних процедур ЄС. Однак його подальша динаміка, як і раніше, залежатиме від політичної волі держав-членів та здатності досягати консенсусу щодо кожного наступного етапу розширення Євросоюзу.

  • Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Нова міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що країна більше не використовуватиме право вето як інструмент політичного тиску в межах Європейського Союзу. Вона зробила цю заяву перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 11 травня, наголосивши на намірі Будапешта відновити довіру партнерів у ЄС та НАТО.

    За словами Орбан, Угорщина в останні роки надто часто блокувала спільні рішення європейських інституцій, використовуючи механізм вето не як крайній дипломатичний інструмент, а як засіб політичного впливу. Вона прямо визнала, що така практика шкодила репутації країни всередині Європейського Союзу та ускладнювала ухвалення рішень на рівні блоку.

    Водночас вона заявила, що Будапешт планує змінити підхід і надалі діяти більш конструктивно у процесі ухвалення рішень. За її словами, Угорщина більше не розглядатиме блокування рішень як інструмент політичного тиску або внутрішньополітичного піару, а зосередиться на пошуку компромісів із партнерами.

    Окремо Аніта Орбан прокоментувала позицію щодо України. Вона наголосила, що підтримка європейської інтеграції України залишатиметься для Будапешта питанням, яке розглядатиметься виключно через призму «суворого національного інтересу» Угорщини. Також угорська сторона, за її словами, продовжить наполягати на розширенні прав угорської меншини в Україні, що традиційно залишається чутливим питанням у двосторонніх відносинах.

    Заяви нової глави МЗС прозвучали на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Раніше прем’єр-міністром країни став Петер Мадяр, який офіційно розпочав виконання своїх повноважень 9 травня. Його прихід до влади став однією з найпомітніших політичних змін у країні за останні роки та супроводжується заявами про перегляд частини зовнішньополітичних підходів попереднього уряду.

    Новий уряд уже зробив символічні кроки, які сприймаються як сигнал про можливу зміну курсу. Зокрема, під час інавгураційного засідання парламенту було ухвалено рішення про повернення прапора Європейського Союзу на будівлю законодавчого органу. Цей крок розцінили як демонстрацію готовності до більш тісної взаємодії з європейськими інституціями після періоду напружених відносин.

    У Брюсселі заяви Будапешта сприймають обережно. Дипломати ЄС наголошують, що реальні зміни у політиці Угорщини можна буде оцінити лише за результатами голосувань у Раді ЄС, особливо у питаннях зовнішньої політики, санкційної політики щодо Росії та підтримки України.

    Попри заявлену готовність до змін, експерти відзначають, що позиція Угорщини щодо ключових питань ЄС традиційно залишається прагматичною та орієнтованою на внутрішньополітичні інтереси. Саме тому подальший розвиток відносин між Будапештом і Брюсселем багато в чому залежатиме від того, чи перетворяться нинішні політичні заяви на реальні дії в європейських інституціях.

  • ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    Європейський Союз вимагає від уряду Угорщини термінових пояснень після появи інформації про можливу координацію її позиції щодо України з Росією. У Брюсселі вважають, що дії Будапешта могли узгоджуватися з Москвою під час блокування рішень ЄС.

    Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо. За її словами, оприлюднені деталі контактів між міністрами закордонних справ Угорщини та Росії викликають серйозне занепокоєння.

    У Єврокомісії наголосили, що йдеться про потенційно небезпечну ситуацію, коли держава-член ЄС може діяти всупереч спільним інтересам Союзу.

    «Це є вкрай тривожним. Уряд відповідної держави-члена має надати пояснення у терміновому порядку», — заявила Піньо.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планує винести це питання на рівень лідерів країн ЄС.

    Ситуація виникла на тлі оприлюднених даних про контакти між главою МЗС Угорщини Петером Сійярто та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, які могли стосуватися позиції Будапешта щодо рішень ЄС у питаннях України.

    Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення рішень Євросоюзу, зокрема щодо фінансової допомоги Україні, санкцій проти Росії та просування переговорів про вступ України до ЄС.

  • Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

    Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

    В Україні вже не вперше виникає ситуація, коли законопроєкти, що мають велике економічне значення, застрягають в Офісі президента, через що бюджет втрачає мільйони гривень. Одним із яскравих прикладів є затримка підпису під законопроєктом №11416-д, який передбачав історичне підвищення податків для більшості українців. Цей закон мав набрати чинності 1 жовтня і забезпечити бюджетні надходження в розмірі 30 млрд грн до кінця 2024 року для фінансування війни. Однак, після 40 днів очікування, він набрав чинності лише 1 грудня, а деякі його положення стали актуальними лише з початку 2025 року.

    Такі затримки — це не поодинокі випадки. Окремо варто згадати законопроєкт про авансовий платіж спиртзаводів, який, незважаючи на те, що його ухвалила Верховна Рада в рекордно короткий термін, більше ніж два місяці чекав на підпис президента. Тільки наприкінці грудня Володимир Зеленський підписав цей закон, що має закрити схему ухилення від сплати податків на спиртзаводах.

    Ще один приклад — законопроєкт №11090, що передбачав підвищення акцизів на тютюнову продукцію. Цей документ, ухвалений Верховною Радою 9 грудня, також не було підписано вчасно і залишався в Офісі президента майже місяць. Усі ці затримки призводять до значних бюджетних втрат. Наприклад, затримка підпису законопроєкту про акцизи коштувала бюджету близько 126 млн грн, що могло б бути спрямовано на потреби армії.

    Ці явища в Україні вже отримали назву “тихого вето”, коли президент умисно затримує підписання законопроєктів всупереч конституційним вимогам. Хоча в Офісі президента пояснюють це необхідністю ретельного вивчення кожного документа, аналітики та депутати, зокрема Ярослав Железняк з фракції “Голос”, вважають, що ці затримки часто пов’язані з впливом лобістів, які намагаються відтермінувати впровадження економічно неприємних для бізнесу змін.

    Загалом, за підрахунками, внаслідок таких затримок бюджет України втрачає значні суми. Наприклад, для тютюнової галузі затримка підписання законопроєкту коштувала бюджету понад 25 мільйонів гривень на день.

    Незважаючи на те, що Конституція України передбачає 15 днів для підписання законопроєктів, у практиці українських президентів ця вимога часто не виконується. Згідно з експертами, така ситуація неможлива без змін до Основного закону, оскільки не чітко виписане формулювання дозволяє ухвалювати рішення на свій розсуд.