У Росії чергові проблеми з авіасполученням спричинили хвилю невдоволення серед пасажирів. У мережі поширили відео росіянки, яка емоційно скаржиться на тривале очікування рейсу в Санкт-Петербурзі. За словами жінки, вона вже понад добу не може вилетіти з міста, змушена залишатися в аеропорту та не знає, коли нарешті зможе дістатися до місця призначення.
Відеозапис 25 жовтня опублікував Telegram-канал журналіста Юрія Бутусова. Його також поширило видання «Цензор.НЕТ».
На кадрах росіянка обурюється ситуацією з авіарейсами та використовує нецензурну лексику, описуючи власні враження від вимушеного очікування.
«Это просто какой-то п#здец, мы сутки не можем вылететь из Петербурга», — говорить жінка.
За її словами, через затримку вона змушена ночувати в аеропорту, очікуючи інформації про подальший виліт.
Відео поширилося на тлі регулярних обмежень роботи російських аеропортів через загрозу атак безпілотників.
Однак точну дату запису, напрямок рейсу та причину затримки саме цієї пасажирки незалежно підтвердити не вдалося.
Санкт-Петербурзький аеропорт «Пулково» останніми тижнями неодноразово працював із перебоями. Тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків запроваджували, зокрема, 16 і 18 жовтня.
За повідомленнями російської авіаційної влади, такі заходи вводили для забезпечення безпеки польотів.
Проте навіть після скасування обмежень наслідки можуть відчуватися ще багато годин.
Авіакомпаніям доводиться змінювати розклад, перерозподіляти літаки та екіпажі, а також організовувати перевезення пасажирів, які не змогли вилетіти вчасно.
Особливо складною ситуація була 24 жовтня.
За даними сервісу моніторингу авіарейсів Airports.ru, цього дня в «Пулково» фіксували 105 затриманих і 11 скасованих рейсів.
Окремі вильоти переносили на кілька годин, а деякі літаки мали вирушити вже наступного дня.
Проблеми виникали й в інших російських аеропортах.
Зокрема, 23 жовтня через загрозу безпілотників тимчасово припинили роботу всі чотири аеропорти Москви — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський.
Про це повідомляло агентство «Укрінформ» з посиланням на російські повідомлення.
У деяких терміналах пасажирам рекомендували пройти до безпечних зон. Авіакомпанії змушені були коригувати маршрути, а частину літаків перенаправляли до інших міст.
Подібні ситуації вже стали регулярними для російської цивільної авіації.
Регулярні обмеження створюють додаткові труднощі для авіаперевізників. Коли аеропорт припиняє обслуговувати рейси, затримки можуть поширюватися на наступні перельоти, навіть якщо безпосередня загроза вже минула.
Для пасажирів це означає невизначеність, пропущені пересадки, додаткові витрати та очікування в терміналах.
Водночас інформація про масові затримки не означає, що всі російські аеропорти одночасно припинили роботу або що кожен скасований рейс безпосередньо пов’язаний з атакою дронів.
За даними моніторингу повідомлень Росавіації, станом на ранок 25 жовтня нових офіційних обмежень безпосередньо для «Пулково» не фіксували. Проте в розкладі аеропорту залишалися затримані та скасовані рейси.
Історія росіянки із Санкт-Петербурга стала черговим прикладом того, як проблеми з безпекою повітряного простору та порушення авіаційних розкладів позначаються на цивільних перевезеннях усередині РФ.
Наразі невідомо, чи змогла жінка зрештою вилетіти, а також скільки часу їй довелося провести в аеропорту.
Речник Кремля Дмитро Пєсков став героєм курйозного епізоду на саміті Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку. Під час виступу Володимира Путіна камери зафіксували Пєскова із заплющеними очима — він сидів позаду російського лідера і виглядав так, ніби задрімав просто посеред засідання. Короткий фрагмент швидко розійшовся соцмережами та став приводом для жартів.
На кадрах Путін продовжує промову перед учасниками саміту, тоді як Пєсков сидить зі складеними руками та заплющеними очима. Польське видання Fakt, яке також звернуло увагу на відео, уточнює, що речник Кремля перебував за кілька рядів від Путіна. Водночас із самого короткого відеофрагмента неможливо достеменно встановити, чи Пєсков справді спав, тому коректніше говорити, що він виглядав так, ніби задрімав.
Епізод стався під час саміту ШОС у столиці Киргизстану Бішкеку. Зустрічі відбувалися 31 серпня та 1 вересня і були присвячені, зокрема, 25-річчю організації. У заходах брали участь лідери держав-членів ШОС, серед яких Росія, Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Пакистан, Іран та Білорусь.
Сам Путін у виступі приділив значну частину уваги розвитку організації. Він заявив, що за чверть століття ШОС нібито стала одним із «самостійних і впливових центрів» так званого багатополярного світу. За словами російського лідера, країни організації охоплюють майже половину населення планети та понад третину світового ВВП.
Однак у соцмережах увагу частини користувачів привернули не геополітичні заяви Путіна, а саме поведінка його прессекретаря. Відео з Пєсковим почали поширювати різні акаунти, супроводжуючи його іронічними коментарями про тривалі виступи російського лідера. Про те, що запис набув розголосу саме як курйозний момент із саміту, написали одразу кілька європейських та українських медіа.
Користувачі, зокрема, жартували, що тепер нібито зрозуміло, чому речник Кремля так часто відповідає журналістам, що Кремлю про щось «невідомо». Інші згадували багаторічну роботу Пєскова поруч із Путіним та численні тривалі промови російського лідера.
Сам Пєсков публічно курйозний епізод наразі не коментував.
Водночас відео не варто трактувати як свідчення будь-якого політичного конфлікту всередині Кремля. Запис демонструє лише короткий момент, коли Пєсков сидить із заплющеними очима. Підтверджень того, що його поведінка мала будь-який політичний підтекст, немає.
Саміт ШОС цього року проходив на тлі російської війни проти України та спроб Москви демонструвати збереження міжнародних партнерств поза західним світом. У Бішкеку Путін проводив і двосторонні переговори з низкою іноземних лідерів. Associated Press зазначало, що серед ключових учасників зустрічі були голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.
Шанхайську організацію співробітництва створили у 2001 році Росія, Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан. Пізніше до неї приєдналися Індія та Пакистан, у 2023 році — Іран, а у 2024-му — Білорусь. Нині ШОС об’єднує десять держав.
Проте після саміту однією з найбільш обговорюваних сцен стала зовсім не офіційна частина переговорів. Поки Путін розповідав про 25-річний шлях ШОС і новий «багатополярний світ», його багаторічний речник потрапив у кадр із заплющеними очима — і саме цей момент дав соцмережам новий привід для іронії.
Укрзалізниця закликала пасажирів, блогерів, журналістів та інших громадян уважніше ставитися до фото- і відеозйомки на залізничних об’єктах під час воєнного стану. Звичайний на перший погляд кадр із вокзалу, станції, депо або колій може містити інформацію, яка допоможе встановити розташування об’єкта, його стан, характер роботи чи переміщення військових і техніки.
У компанії наголошують: усі фото- та відеозйомки безпосередньо на об’єктах Укрзалізниці мають бути попередньо погоджені. Для цього необхідно звернутися до пресслужби компанії. Особливу увагу просять приділяти об’єктам, які можуть бути пов’язані з критичною інфраструктурою або обороною країни.
До таких об’єктів можуть належати депо, тягові та електричні підстанції, окремі станції, системи сигналізації та зв’язку, технічні приміщення, рухомий склад та інші елементи залізничної інфраструктури.
Укрзалізниця окремо закликає не проникати на закриті або службові території заради фото чи відео. Йдеться, зокрема, про депо, підстанції, місця російських ударів та інші об’єкти, доступ до яких обмежений.
Проблема полягає не лише у самому факті зйомки. Значно серйозніші наслідки можуть настати після публікації або поширення матеріалів, якщо вони містять інформацію про переміщення військових, техніки, зброї чи боєприпасів.
Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення такої інформації під час воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, частина друга статті 114-2 КК України стосується поширення даних про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості та ця інформація раніше не була офіційно оприлюднена уповноваженими державними органами. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
Тобто сама фотографія потяга, колії чи вокзалу автоматично не означає кримінального правопорушення. Ключовим є те, що саме потрапило в кадр, чи дозволяє матеріал визначити місцеперебування військових або техніки та чи була така інформація вже офіційно оприлюднена.
За поширення інформації про направлення або переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України стаття 114-2 передбачає окрему відповідальність — від трьох до п’яти років позбавлення волі, якщо відповідні дані не були раніше оприлюднені у визначених законом офіційних джерелах.
У тяжчих випадках покарання може бути ще суворішим. Якщо такі дії вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, із метою передати інформацію державі-агресору або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, закон передбачає від восьми до дванадцяти років ув’язнення — за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Саме тому Укрзалізниця закликає не публікувати матеріали, на яких можна побачити військові перевезення. У кадр можуть випадково потрапити військовослужбовці, платформи з технікою, вантажі, озброєння або інші деталі, що дозволяють встановити напрямок та особливості переміщення.
Окрема категорія ризику — фотографування наслідків російських атак на залізничну інфраструктуру. Детальні кадри можуть показати характер руйнувань, рівень пошкодження колій, стан енергетичних об’єктів, масштаби ремонтних робіт або ділянки, які залишаються вразливими.
Саме тому варто уникати публікації матеріалів одразу після ударів, особливо якщо офіційні державні органи або сама Укрзалізниця ще не оприлюднювали відповідної інформації.
У компанії попереджають, що в разі виявлення незаконної зйомки або проникнення на об’єкти її працівники можуть припинити такі дії та викликати правоохоронців. Інформацію про порушників за необхідності передають компетентним органам, які вже мають визначити, чи містять дії конкретної людини склад правопорушення.
Водночас важливо не перебільшувати обмеження. В Україні немає загальної кримінальної заборони на будь-яке фотографування залізниці. Покарання «до восьми років» стосується не звичайного селфі на вокзалі, а конкретних випадків несанкціонованого поширення чутливої військової інформації, передбачених Кримінальним кодексом.
Якщо ж зйомка на залізничному об’єкті потрібна для професійної роботи, Укрзалізниця рекомендує погодити її заздалегідь. Для цього компанія вказує адресу пресслужби [email protected].
Головне правило під час війни залишається простим: перед публікацією кадру варто оцінити не лише його естетичність чи інформаційну цінність, а й те, яку додаткову інформацію він може розкрити. Особливо це стосується військових перевезень, критичної інфраструктури та наслідків російських ударів.
Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки призначив службову перевірку після інциденту, який стався 17 липня під час проведення заходів оповіщення у Львові. Причиною стала поява у соціальних мережах відеозапису, що викликав широкий суспільний резонанс. На кадрах видно, як чоловік сидить на землі, а двоє людей у військовій формі застосовують до нього фізичну силу, завдаючи ударів ногами, зокрема по голові. Після цього чоловіка силоміць затягують до мікроавтобуса. Також на відео помітний чоловік у формі працівника поліції.
У Львівському обласному ТЦК та СП підтвердили, що розпочали службову перевірку за фактом події. У відомстві зазначили, що на оприлюднених у мережі кадрах зафіксовано можливе застосування фізичного впливу до громадянина під час виконання заходів оповіщення. Наразі керівництво центру комплектування має встановити всі обставини інциденту, а після завершення перевірки буде ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
У ТЦК також наголосили, що закликають представників медіа та громадськість утриматися від передчасних висновків до завершення офіційної перевірки. Там підкреслили, що всі дії учасників інциденту мають отримати належну правову оцінку, а висновки будуть зроблені лише після вивчення всіх матеріалів та встановлення фактичних обставин.
Водночас у поліції Львівської області повідомили, що конфлікт між 34-річним місцевим жителем та військовослужбовцями ТЦК стався близько 16:40. За попередньою інформацією правоохоронців, чоловік отримав легкі тілесні ушкодження. Наразі поліцейські проводять перевірку, встановлюють усіх учасників події, опитують свідків та аналізують наявні відеоматеріали.
Правоохоронці зазначають, що після завершення всіх необхідних процесуальних дій буде надано правову оцінку діям кожної з осіб, які можуть бути причетними до конфлікту. Від результатів перевірки залежатиме подальше процесуальне рішення та можливе притягнення винних до відповідальності, якщо будуть встановлені порушення закону.
Опубліковане відео вже викликало активне обговорення у соціальних мережах, а інцидент став предметом суспільної уваги. Наразі офіційні органи закликають дочекатися результатів службового та поліцейського розслідування, які мають встановити повну картину подій і визначити, чи були дії військовослужбовців та інших учасників конфлікту правомірними.
Президент Росії Володимир Путін під час офіційного виступу в Казахстані знову припустився дивної помилки, намагаючись вимовити ім’я президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Курйозний момент потрапив на відео та швидко розлетівся соцмережами й медіа, де користувачі вже жартують, що очільник Кремля систематично не може запам’ятати ім’я одного зі своїх ключових союзників у Центральній Азії.
Інцидент стався 28 травня під час виступу Путіна після засідання Вищої Євразійської економічної ради в Астані. Російський президент дякував казахстанському колезі за прийом та організацію зустрічі, однак у черговий раз перекрутив його ім’я та по батькові.
На оприлюднених кадрах чути, як Путін вимовляє щось схоже на «Саржан Кемелевич», «Вахтанг Кемелевич» або іншу спотворену версію імені Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва. При цьому президент РФ навіть не спробував виправити помилку і продовжив виступ так, ніби нічого не сталося.
Відео миттєво викликало хвилю обговорень у соцмережах. Користувачі нагадали, що це далеко не перший випадок, коли Путін не може правильно звернутися до президента Казахстану.
Раніше російський лідер уже називав Токаєва «Кемел Жомартовичем», «Касим Жомартовичем Кемеловичем» та іншими дивними варіантами. Один із найвідоміших інцидентів стався ще у 2022 році під час зустрічі у Санкт-Петербурзі, коли Путін також переплутав ім’я казахстанського президента прямо перед камерами.
Після нової помилки в мережі почали активно обговорювати, чому глава Кремля роками не може запам’ятати ім’я одного з найближчих партнерів Росії у регіоні. Частина користувачів пояснює це звичайною неуважністю, інші ж звертають увагу на дедалі помітніші проблеми Путіна з мовленням та концентрацією.
Останніми місяцями у соцмережах неодноразово аналізували дивну поведінку російського президента під час публічних виступів. Зокрема, у травні широкий резонанс викликали кадри з російських урочистостей, де Путін дуже мляво та нерозбірливо тричі вигукнув «Ура», що породило нові дискусії про його фізичний стан.
Водночас нинішній візит Путіна до Казахстану мав важливе політичне значення. За інформацією російських державних медіа, Москва та Астана підписали документ про «сім основ стратегічного союзництва». Крім того, Росія домовилася про будівництво атомної електростанції у Казахстані.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів заявив про важливість співпраці з Росією та назвав РФ одним із ключових економічних партнерів країни. За його словами, Москва продовжує відігравати значну роль у регіональних та глобальних процесах.
Путін зі свого боку заявив, що Росія готова допомогти Казахстану не лише з будівництвом АЕС, а й із формуванням цілої «атомної галузі». Також російський президент висловив сподівання, що товарообіг між двома країнами найближчим часом перевищить 30 млрд доларів.
Окрему увагу журналісти звернули й на безпекові заходи під час поїздки Путіна до Астани. У мережі з’явилися кадри його кортежу, оснащеного додатковими системами захисту від дронів. Російські та західні аналітики пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо атак безпілотників навіть за межами РФ.
Крім того, західні ЗМІ раніше повідомляли, що пересування Путіна дедалі жорсткіше контролює Федеральна служба охорони РФ. За даними розвідок, маршрути поїздок президента Росії ретельно приховуються, а місця перебування охороняються з безпрецедентними заходами безпеки.
На тлі війни проти України Казахстан намагається зберігати баланс між співпрацею з Росією та розвитком відносин із Китаєм, ЄС і Туреччиною. Токаєв неодноразово демонстрував певну дистанцію щодо кремлівської політики, зокрема публічно заявляв про невизнання так званих «ЛДНР».
Попри це, Казахстан залишається важливим партнером Москви в межах Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку.
Новий курйоз із іменем Токаєва лише додав уваги до візиту Путіна в Астану, який і без того проходив на тлі напруженої міжнародної ситуації та активних дискусій про майбутнє впливу Росії у Центральній Азії.
Українська співачка Олена Тополя поділилася подробицями свого емоційного стану та розповіла про перебіг розслідування у справі, пов’язаній із поширенням її особистих відео. За словами артистки, останнім часом вона помітно схудла через сильний стрес і напружений гастрольний графік.
Тополя зізналася, що навантаження та переживання суттєво вплинули на її самопочуття. Водночас вона намагається зосередитися на роботі та нових проєктах.
Зокрема, співачка планує запустити власний блог, у якому хоче підтримувати жінок, що опинилися у складних життєвих ситуаціях. Вона має намір ділитися досвідом і розповідати, куди звертатися по допомогу.
Окремо артистка прокоментувала ситуацію навколо кримінального провадження щодо злитих відео. Вона зазначила, що бачить значний суспільний інтерес до цієї історії, однак змушена обмежувати свої коментарі.
За словами Тополі, найближчим часом у справі можуть відбутися певні зрушення. Водночас вона наголосила, що не може розкривати деталі розслідування, оскільки підписала документ про нерозголошення.
Співачка пояснила, що прагне правильно і виважено подати інформацію, щоб уникнути перекручень і непорозумінь. Вона підкреслила, що поважає вимоги слідства і не планує їх порушувати.
Попри це, Тополя не приховує бажання в майбутньому розповісти більше про перебіг справи, коли це стане можливим у правовому полі.
Українська спортсменка та тренерка Аніта Луценко, відома як експертка зі схуднення на проєкті «Зважені та щасливі», продемонструвала струнку фігуру у новому відео на своїй сторінці в Instagram.
У ролику Луценко виконувала складні пози з йоги, підігріваючи інтерес фоловерів. Вона обрала елегантний чорний комплект та туфлі на високих підборах, що додало образу особливого шарму. Підпис до відео був жартівливим: «Коли планувала тренування на вечір, але зʼявились інші плани. Совість чиста».
Шанувальники засипали тренерку компліментами, відзначаючи її стрункі ноги, грацію та любов до спорту. Відео швидко набрало сотні лайків і захоплених коментарів. Аніта знову підтвердила, що регулярні тренування та активний спосіб життя допомагають зберігати форму та гармонію тіла.
Співачка Оля Полякова знову змусила соцмережі говорити про себе. 47-річна артистка оприлюднила відео, на якому купається у басейні під дощем, демонструючи фігуру в бікіні та сміливі, спокусливі пози.
На кадрах Полякова ніжиться у воді, позує перед камерою та грайливо рухається під краплями дощу. В описі до відео вона поставила підписникам запитання: яку пісню вони хочуть почути наступною — ліричну чи танцювальну. Однак більшість глядачів зосередилися не на музичних планах, а на ефектному образі зірки.
Артистка давно відома любов’ю до яскравих і відвертих сценічних костюмів та впевненості у власній привабливості. Нове відео лише підтвердило її репутацію — Полякова вкотре продемонструвала підтягнуту фігуру та бездоганну форму.
У коментарях під роликом користувачі активно ділилися враженнями. Багато хто захоплювався виглядом співачки, наголошуючи, що у 47 років мати таку форму — результат великої роботи над собою. Дехто називав її «королевою» та «вогнем», а відео — «підпалом» у стрічці новин.
Оля Полякова регулярно ділиться з підписниками кадрами зі свого життя та не боїться експериментувати з образами. Схоже, цього разу вона знову вдало поєднала інтригу навколо нової пісні з яскравим візуальним ефектом, який забезпечив активне обговорення в мережі.
Українська співачка Камалія знову привернула увагу публіки ефектним святковим відео. У соцмережах артистка опублікувала ролик із привітанням з Водохрещем, який швидко викликав жваве обговорення серед підписників.
На відео 48-річна співачка позує просто на снігу під власний трек «Ти ловиш кайф». Камалія з’явилася без макіяжу, з розпущеним волоссям, у легкому халаті та шльопанцях, демонструючи фігуру й безтурботний настрій попри морозну погоду. Артистка грайливо рухається та явно отримує задоволення від процесу, не приховуючи любові до епатажу.
У супровідному дописі Камалія звернулася до підписників із традиційними різдвяними побажаннями. Вона побажала миру, тепла та Божої благодаті, зазначивши, що свята вода має очищати думки, зміцнювати серце й додавати сил у непрості часи.
Реакція аудиторії виявилася різною. Частина фоловерів подякувала співачці за щирі слова й святковий настрій, тоді як інші висловили занепокоєння через її перебування на морозі в легкому одязі та поцікавилися, чи не зашкодить це здоров’ю артистки.
В мережі нещодавно з’явилися нові відео та аудіо записи, на яких людина схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенко домовляється з іноземними співрозмовниками, як переправляти наркотичні речовини через Україну до Європи. Він говорить про «домовленості на високому рівні», хизується контактами з політичними верхівками різних країн аби створити враження недоторканності. Для когось це могло б видатися шоком. Для тих, хто стежив за його біографією, — закономірність.
Пащенко ніколи не був «чистим» бізнесменом. Його шлях у криміналі почався ще у 2004 році, коли в Україні його засудили за тяжкі тілесні ушкодження. За інформацією адвоката Євгенія Гіліна, він встиг відсидіти в Іспанії, Андоррі та Греції. Замість бізнес-кар’єри він обрав шлях людини, яка заробляє там, де інші втрачають: на слабких, на довірливих, на системі, яка не встигає за його нахабством.
Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.
ФОТО: У 2017 році Пащенко був оголошений у розшук
У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.
Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.
Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.
У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.
Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.
Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.
Від шахрайства — до наркотрафіку
Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.
У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.
У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.
ФОТО: Пащенко разом із Стефаном БрюннеФОТО: Пащенко разом із Стефаном Брюнне
Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.
ФОТО: Болівар Арміхос Веласко, колишній кандидат в президенти Еквадору, під час розмови з Денисом ПащенкомФОТО: Болівар Арміхос Веласко, колишній кандидат в президенти Еквадору
Бізнес-вітрина криміналу
Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.
ФОТО: Дані з сайту youcontrol
Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.
ФОТО: Алла Пащенко, дружина Дениса Пащенко
Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.
ФОТО: Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес БайронФОТО: Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон разом з Аллою Пащенко та генерал-майором Дмитром КрасильниковимФОТО: Дані з сайту youcontrol
Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.
Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.
Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.
