Позначка: відеоігри

  • «Шкільний вальс» у Зоні: Павло Зібров несподівано з’явиться у S.T.A.L.K.E.R. 2

    «Шкільний вальс» у Зоні: Павло Зібров несподівано з’явиться у S.T.A.L.K.E.R. 2

    Український співак Павло Зібров долучився до всесвіту S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля. У першому сюжетному доповненні «Ціна надії» гравці не лише почують одну з його відомих пісень, а й голос самого артиста — Зібров озвучив ведучого Арени.

    Одним із найбільш неочікуваних музичних треків нового доповнення стане «Шкільний вальс» Павла Зіброва. Композиція звучатиме серед сотень українських пісень, інтегрованих у постапокаліптичний світ гри.

    Музику можна буде почути на радіостанціях, базах і в таборах сталкерів, у барах та біля багать.

    Зібров став голосом ведучого Арени

    Участь артиста не обмежилася саундтреком. Павло Зібров також взяв участь в озвученні гри.

    Його голосом говоритиме ведучий Арени — спеціальної локації у світі S.T.A.L.K.E.R., де відбуваються поєдинки.

    Для співака це стало незвичним досвідом, оскільки сам він зізнається, що не є активним геймером. Водночас Зібров наголосив, що пишається міжнародним успіхом української гри та тим, наскільки багато уваги її творці приділяють українській культурі.

    «Наша музична спадщина — це частина нашої історії, нашої культури, нашого коду. Музика — це наша ДНК, те, що передається від покоління до покоління і залишається з нами назавжди», — зазначив артист.

    За словами Зіброва, йому було цікаво побачити, як в одному проєкті поєднуються ретромузика, сучасні технології та робота над озвученням персонажа.

    У S.T.A.L.K.E.R. 2 буде близько 700 українських композицій

    Українська музика стала важливою частиною S.T.A.L.K.E.R. 2 ще після виходу основної гри.

    У «Серці Чорнобиля» вже звучало понад 400 українських композицій різних років та жанрів. Після виходу нового сюжетного доповнення загальна музична бібліотека гри має зрости приблизно до 700 треків.

    До нової добірки, крім Павла Зіброва, увійшли й інші відомі українські виконавці.

    Зокрема, у Зоні можна буде почути «Стефанію» Kalush Orchestra, з якою Україна перемогла на «Євробаченні-2022», а також композицію «Нас несе» Monokate.

    Таким чином розробники продовжують активно інтегрувати сучасну та класичну українську музику безпосередньо в атмосферу гри.

    Що відомо про доповнення «Ціна надії»

    Перше сюжетне доповнення до S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля має стати доступним 20 серпня 2026 року.

    У центрі нової історії буде давнє протистояння двох відомих у всесвіті S.T.A.L.K.E.R. угруповань — «Долг» і «Воля».

    Гравцям обіцяють нових персонажів, сюжетні лінії та додаткові території для дослідження.

    Серед нових і знайомих локацій згадуються Залізний ліс, ЧАЕС та Просторова бульбашка.

    Поява Павла Зіброва у грі стала ще одним прикладом того, як розробники S.T.A.L.K.E.R. 2 поєднують культову ігрову серію з українською популярною культурою — від сучасних артистів до музики, яка знайома кільком поколінням українців.

  • «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій України планує суттєво розширити державну програму підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна», включивши до неї нові напрями — українські книжки та онлайн-ігри. Відповідні зміни вже закладені до бюджетної декларації на 2027 рік. Про це під час «Книжкового Арсеналу» повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна.

    За словами очільниці відомства, розширення програми є частиною більш масштабної державної стратегії розвитку українського культурного продукту та креативних індустрій. Влада розраховує, що підтримка нових напрямів дозволить стимулювати виробництво сучасного українського контенту, посилити його конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках, а також сприятиме формуванню сильного культурного середовища в умовах тривалої війни та післявоєнного відновлення країни.

    Тетяна Бережна наголосила, що уряд має намір працювати над збільшенням фінансування програми на декілька мільярдів гривень. Водночас вона підкреслила, що успіх державної підтримки залежить не лише від бюджетних ресурсів, а й від активності самих представників культурної сфери. На її переконання, держава може створити необхідні умови, надати інструменти та фінансування, однак кінцевий результат залежатиме від того, наскільки творчі спільноти, видавці, автори, музиканти, режисери, художники та розробники ігор зможуть використати ці можливості для створення якісного та затребуваного продукту.

    Міністерка зазначила, що програма не зможе реалізувати свій потенціал лише за рахунок державних інвестицій. Вона переконана, що необхідною умовою успіху є наявність творчої енергії, професійної ініціативи та готовності культурної спільноти брати відповідальність за розвиток галузі. Саме взаємодія держави та креативного сектору, на думку уряду, має стати основою для формування потужного українського культурного продукту.

    За словами Бережної, вже перший етап реалізації «Тисячовесни» продемонстрував значний інтерес з боку учасників ринку. Міністерство отримало велику кількість заявок на участь у програмі, серед яких є масштабні та амбітні проєкти. Це свідчить про наявність значного потенціалу в українських креативних індустріях та готовність представників галузі до активної співпраці з державою.

    Особливу увагу привертає намір включити до програми підтримки книжковий сектор. Українське книговидання останніми роками переживає період активного розвитку, попри складні економічні умови та наслідки повномасштабної війни. Зростає попит на україномовну літературу, розширюється коло українських авторів, збільшується кількість перекладів світових бестселерів українською мовою, а також з’являються нові незалежні видавництва.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії книжкова галузь стала одним із важливих елементів культурного спротиву. Українські видавці та автори активно працюють над популяризацією національної історії, культури та сучасної літератури як в Україні, так і за кордоном. Водночас ринок залишається вразливим до економічних викликів, зокрема через зростання вартості друку, логістики та паперу. Саме тому державна підтримка може стати важливим інструментом для подальшого розвитку галузі.

    Не менш важливим новим напрямом є підтримка онлайн-ігор. Українська індустрія розробки відеоігор уже багато років входить до числа найбільш динамічних сегментів креативної економіки. Українські студії відомі далеко за межами країни, а створені ними проєкти здобувають популярність серед мільйонів користувачів у різних куточках світу. Попри війну, галузь продовжує працювати, залучати інвестиції та формувати значні валютні надходження для економіки.

    У Міністерстві культури вважають, що підтримка українського геймдеву може сприяти не лише економічному розвитку, а й просуванню української культури через сучасні цифрові формати. Відеоігри дедалі частіше стають інструментом культурної дипломатії, популяризації історії та формування позитивного іміджу держави за кордоном. Тому залучення цього сектору до програми «Тисячовесна» розглядається як інвестиція в майбутнє української креативної економіки.

    Програма «Тисячовесна» була офіційно запущена Міністерством культури у квітні 2026 року. Спочатку вона мала назву «1000 годин українського контенту», однак згодом отримала новий бренд і ширшу концепцію. Головною метою проєкту стало стимулювання виробництва сучасного українського контенту в різних сферах культури та творчості.

    Станом на сьогодні державна підтримка поширюється на сім категорій культурного продукту. До них входять ігрові фільми та серіали, документальні фільми та серіали, анімаційні проєкти, контент для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, а також аудіовізуальні шоу та короткі відеоформати для соціальних мереж.

    Уряд розглядає програму як один із ключових інструментів культурної політики держави на найближчі роки. В умовах війни підтримка українського контенту розглядається не лише як питання розвитку культури, а й як елемент національної безпеки, інформаційної стійкості та збереження культурної ідентичності. Саме тому держава прагне створити умови, за яких українські митці, автори, музиканти, режисери, видавці та розробники цифрового контенту отримають більше можливостей для реалізації своїх проєктів.

    Розширення «Тисячовесни» на книжки та онлайн-ігри може стати одним із найбільших кроків держави у сфері підтримки креативних індустрій за останні роки. Якщо відповідні зміни будуть остаточно затверджені та забезпечені належним фінансуванням, програма охопить практично всі ключові сегменти сучасного культурного виробництва та може стати важливим чинником розвитку української культури як всередині країни, так і на міжнародному рівні.