Позначка: відеоспостереження

  • У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    Загроза з боку Білорусі для України стане реальною лише у разі, якщо на кордоні почнуться спроби дестабілізації ситуації та провокації. Водночас українські Сили оборони продовжують системно зміцнювати північний кордон, нарощуючи інженерні загородження, фортифікації та системи спостереження.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, наразі українські військові уважно стежать за ситуацією на білоруському напрямку, однак реальною небезпека стане лише за певного розвитку подій.

    “Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації”, – відповів Демченко на запитання про те, за яких умов загроза з боку Білорусі набуде реального характеру.

    Речник ДПСУ наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна значно посилила оборону державного кордону з Білоруссю. Роботи зі зміцнення цього напрямку тривають безперервно, а до них залучені не лише прикордонники, а й інші підрозділи Сил оборони та органи місцевої влади.

    За словами Демченка, основна увага приділяється створенню багаторівневої системи інженерного захисту, яка має максимально ускладнити можливе просування противника.

    “До цього залучені як інженерні підрозділи Держприкордонслужби, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна складова разом працює над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон”, – зазначив він.

    Окрім будівництва інженерних перешкод, на північному кордоні триває встановлення сучасних систем відеоспостереження, облаштування фортифікаційних споруд та посилення мінно-вибухових загороджень на найбільш потенційно небезпечних напрямках.

    У Державній прикордонній службі підкреслюють, що комплекс таких заходів має забезпечити своєчасне виявлення будь-яких загроз та унеможливити раптові дії противника.

    Раніше також повідомлялося, що на кордоні України з Білоруссю триває створення спеціальної кільцевої зони стримування. Ця система оборони розбудовується паралельно з укріпленням прикордонної інфраструктури та посиленням оборонних позицій на північному напрямку.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.

  • Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Російські спецслужби були змушені тимчасово відключити частину спеціальної системи відеоспостереження, яка використовується для охорони Володимира Путіна та найближчого оточення. Причиною стала нова загроза, яка налякала Кремль більше, ніж традиційні кібератаки чи диверсійні операції. Йдеться про стрімкий розвиток штучного інтелекту, здатного перетворювати звичайні камери спостереження на потужний інструмент розвідки. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.

    За даними видання, тривогу в Москві викликала нещодавня операція проти вищого керівництва Ірану, під час якої ізраїльська розвідка використала масиви відеоданих із дорожніх камер Тегерана для відстеження пересувань високопоставлених чиновників. Саме після цього російські силовики почали термінову перевірку власних систем безпеки.

    Financial Times стверджує, що російські спецслужби навіть тимчасово зупинили роботу окремої спеціальної системи відеоспостереження, яка не пов’язана із загальноміською мережею камер Москви. Повернути її до роботи дозволили лише після додаткового аудиту та спроб максимально ізолювати систему від зовнішніх мереж і потенційного несанкціонованого доступу.

    Особливий страх у Кремлі викликав саме спосіб проведення операції проти іранського керівництва. За інформацією FT, ізраїльські спецслужби роками збирали інформацію з міської мережі камер Тегерана. Отримані дані дозволили створити так званий «патерн життя» — детальну карту переміщень, звичок, маршрутів охорони та контактів високопосадовців. У результаті розвідка змогла визначити точний час і місце проведення закритої наради за участю верхівки іранського режиму.

    Фахівці пояснюють, що сучасні алгоритми штучного інтелекту кардинально змінили можливості аналізу відеоінформації. Якщо раніше співробітникам спецслужб доводилося вручну переглядати години записів або використовувати обмежені системи розпізнавання облич, то нині алгоритми можуть аналізувати мільйони годин відео практично в реальному часі.

    Ба більше, нові технології здатні знаходити не лише конкретних людей або автомобілі. ШІ навчився визначати моделі поведінки. Наприклад, алгоритм може виявити людину, яка регулярно змінює зовнішність, користується різними транспортними засобами або часто з’являється поруч із певними об’єктами. Саме такі поведінкові закономірності дозволяють спецслужбам встановлювати зв’язки між людьми та прогнозувати їхні подальші дії.

    Financial Times зазначає, що новітні системи вже дозволяють працювати з відео майже так само, як із пошуковими системами. Аналітик може поставити текстовий запит на кшталт: «знайти всіх людей, які передавали пакети в певному районі протягом останнього місяця» або «показати автомобілі, які регулярно супроводжували конкретний кортеж». Раніше виконання подібного завдання могло займати тижні, тепер — лічені хвилини.

    Для Росії ця проблема має особливе значення. Країна створила одну з найбільших систем відеоспостереження у світі. Лише в Москві працюють сотні тисяч камер, багато з яких інтегровані з технологіями розпізнавання облич. Російська влада активно використовувала ці інструменти для контролю протестів, пошуку підозрюваних та стеження за громадянами. Тепер же виявилося, що ця ж система потенційно може стати джерелом інформації для іноземних спецслужб.

    Додатковим фактором занепокоєння стали численні випадки проникнення у російські цифрові системи. Західні медіа та аналітичні центри неодноразово повідомляли про успішні операції українських кіберфахівців та хакерських груп, які отримували доступ до внутрішніх російських ресурсів. На цьому тлі навіть добре захищені мережі відеоспостереження почали розглядатися як потенційна вразливість.

    Експерти вважають, що історія з Кремлем демонструє глобальну зміну правил гри у сфері безпеки. Ще кілька років тому масове відеоспостереження сприймалося як перевага держави над громадянами. Сьогодні ж величезні мережі камер можуть обертатися проти самих урядів, якщо доступ до них отримують професійні розвідки або кібероператори, оснащені сучасними інструментами штучного інтелекту.

    Втім, аналітики наголошують, що навіть найсучасніші системи мають свої обмеження. Технології не гарантують стовідсоткової точності та можуть помилятися через зміну зовнішності, погану якість відео або використання елементарних засобів маскування. Однак швидкість обробки даних та можливість автоматичного аналізу величезних масивів інформації вже зараз роблять штучний інтелект одним із найпотужніших інструментів сучасної розвідки.

    Саме тому історія з тимчасовим відключенням систем охорони Путіна стала показовим сигналом для всіх спецслужб світу. Кремль, який роками будував одну з наймасштабніших систем цифрового контролю, раптом усвідомив, що в епоху штучного інтелекту навіть власні камери можуть стати небезпечними.

  • Поліція Золочева затримала чоловіка за стрілянину у центрі міста

    Поліція Золочева затримала чоловіка за стрілянину у центрі міста

    У Золочеві на вулиці Гайдамацькій сталася стрілянина між двома чоловіками, повідомила пресслужба поліції 24 грудня.

    Інцидент стався 23 грудня близько 17:50. За інформацією правоохоронців, між двома незнайомими чоловіками виник конфлікт, який переріс у застосування травматичної зброї. 38-річний нападник вистрелив у ногу 45-річного місцевого мешканця та зник з місця події.

    Медики діагностували у потерпілого вогнепальне сліпе поранення гомілки. Загрози для життя та здоров’я чоловіка немає.

    Правоохоронці, переглянувши записи камер відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина», встановили особу та місце перебування зловмисника. Чоловіка 38 років затримали.

    За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Нападнику загрожує до семи років позбавлення волі.

  • Закон про відеоспостереження: загроза тотального стеження за українцями?

    Закон про відеоспостереження: загроза тотального стеження за українцями?

    Україна опинилася в центрі дискусій навколо нового законопроєкту про відеоспостереження в громадських місцях. Політичні експерти й правозахисники висловлюють серйозні побоювання щодо можливих наслідків цього закону для приватності громадян та захисту їхніх прав. Зокрема, політичний експерт Володимир Яворський стверджує, що цей законопроєкт більше нагадує стандарти Китаю та Росії, де масове спостереження за населенням є частиною державної політики контролю.

    Так ми в ЄС не потрапимо ніколи. МВС через народних депутатів подало законопроєкт №11031 про відеоспостереження в громадських місцях. Він втілює всі стандарти Китаю та РФ і жодного стандарту щодо захисту прав людини, відсилаючи до загальних норм.

    Це насправді велика рідкість останнім часом, щоб проєкт закону взагалі не брав до уваги стандарти з прав людини. Зазвичай, хоч щось врахують. А тут — повний нуль. Навіть найбазовіші стандарти.

    Проєкт створює систему тотального стеження за всіма громадянами, оскільки дозволяє не тільки відеоспостереження, а й ідентифікацію осіб за біометричними даними, автоматичне звірення даних з іншими реєстрами. Фактично можна за короткий час зібрати інформацію про пересування будь-якої людини публічними просторами й усе це передивлятися, коли потрібно. Це можна використовувати проти політичних опонентів, бізнес-конкурентів, пошуку компромату тощо.

    Висновок парламентського Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу: проєкт закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а також acquis (правова система. — Ф.) ЄС.

    Фінансового обґрунтування немає взагалі. Але це окрема історія, дуже раджу для розслідування журналістам. Ще за кілька років до війни МВС розпочинає експериментальний проєкт, за яким на багато мільйонів доларів закуповує китайське обладнання для відеоспостереження. Журналісти “Схем” раніше згадували й про те, що використовувалося і російське обладнання. Тобто, вони закуповують китайські камери та обладнання, які, наприклад, у США заборонено закуповувати через загрозу національній безпеці. Упевнений, що в цих процедурах щодо обладнання можна знайти багато цікавого й, можливо, навіть корупційного, це не сприяє національній безпеці. І кожного наступного року ми будемо платити мільйони на реалізацію цієї системи.

    Попри все це, заступник міністра МВС Леонід Тимченко публічно виступає і просуває законопроєкт. Як на мене, то є великі питання до професійної придатності людей, які не просто це розробили, а й зареєстрували в парламенті, а тепер просувають, бо це існування абсолютно на іншій планеті та в іншій системі цінностей.

  • МВС закликає Раду прийняти законопроект про тотальне відеоспостереження за громадянами 

    МВС закликає Раду прийняти законопроект про тотальне відеоспостереження за громадянами 

    Міністерство внутрішніх справ України закликало Верховну Раду ухвалити законопроект про впровадження системи тотального відеоспостереження та ідентифікацію громадян за допомогою цифрових зображень обличчя. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з депутатами, де обговорювався законопроект, зареєстрований ще в лютому цього року.

    «На прикладі роботи Ситуаційного центру МВС України були продемонстровані практичні можливості системи відеомоніторингу для підтримання правопорядку, попередження та реагування на адміністративні і кримінальні правопорушення», – зазначається в повідомленні МВС.

    За словами міністра, нова система дозволить не лише стежити за людьми, але й здійснювати моніторинг автотранспорту, ідентифікуючи його за маркою, моделлю, кольором, номером та іншими характеристиками.

    Запропонована система передбачає використання сучасних технологій для поліпшення безпеки та ефективності правоохоронних органів. У разі ухвалення законопроекту, це дозволить значно розширити можливості для боротьби з правопорушеннями та забезпеченням громадського порядку.

    Зазначимо, що впровадження таких систем викликає як підтримку, так і занепокоєння серед громадськості, особливо в контексті питань приватності та захисту особистих даних.