Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили ймовірну корупційну схему під час використання бюджетних коштів на ремонт та утримання доріг у Хмельницькій області. За даними слідства, один із заступників голови обласної військової адміністрації нібито вимагав від представника дорожньо-будівельної компанії 5% від вартості контракту в обмін на сприяння в укладенні угоди та фінансуванні робіт.
Правоохоронці офіційно не назвали прізвище посадовця у своєму повідомленні. Водночас одразу кілька українських медіа з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про заступника голови Хмельницької ОВА Владислава Фалюша. У відкритому переліку керівництва Хмельницької облдержадміністрації Фалюш справді зазначений як заступник голови ОДА.
За версією слідства, посадовець нібито запропонував приватній компанії забезпечити безперешкодне укладення контракту на ремонт міжобласних автомобільних доріг та подальше отримання бюджетного фінансування. Вартість такого сприяння становила 5% від загальної суми договору.
До реалізації схеми, як стверджують правоохоронці, був залучений керівник профільної обласної державної установи. У повідомленнях Офісу генпрокурора, які цитують регіональні медіа, серед підозрюваних фігурує також очільник Служби місцевих доріг області. Загалом силовики задокументували передачу майже 1,1 млн грн неправомірної вигоди.
Гроші, за інформацією СБУ, передавали не одноразово. Спецслужба задокументувала вимагання суми та її поетапну передачу частинами протягом червня. Після збору доказів правоохоронці провели затримання та слідчі дії.
Саме ця деталь є принциповою для справи: слідство говорить не просто про усну домовленість, а про задокументовану передачу коштів. Водночас усі обставини ще мають бути перевірені судом, а підозрювані відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком.
Фігурантам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Перша стаття стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, друга — пропозиції, обіцянки або надання такої вигоди. За даними СБУ, у разі доведення вини санкції можуть передбачати до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Окремо слідчі перевіряють можливу причетність до оборудки інших посадових осіб. У матеріалах справи згадується один із керівників місцевого правоохоронного органу, а також представники органів місцевого самоврядування. Остаточного процесуального статусу цих осіб наразі публічно не повідомляли.
Таким чином, коло фігурантів потенційно може бути ширшим, ніж двоє осіб, яким уже оголошено про підозру.
Ім’я Владислава Фалюша у цій історії привернуло особливу увагу ще й через його попередню кар’єру. До переходу в обласну адміністрацію він багато років працював безпосередньо у дорожній сфері.
У вересні 2024 року Кабінет Міністрів погодив його призначення заступником голови Хмельницької ОДА. До цього Фалюш керував державною установою «Служба місцевих доріг Хмельниччини».
За відкритими біографічними даними, у березні 2021 року він став першим заступником директора державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автомобільних доріг», а згодом очолив структуру. Після реорганізації працював у «Службі місцевих доріг Хмельниччини». Тобто дорожня галузь була його профільним напрямом задовго до переходу на посаду заступника керівника області.
Фалюш також має профільну освіту. Він навчався у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, де здобув спеціальність, пов’язану з автомобільними дорогами та аеродромами. Пізніше отримав юридичну освіту та ступінь магістра з публічного управління й адміністрування.
Водночас його ім’я й раніше з’являлося у журналістських матеріалах. Зокрема, під час погодження призначення на посаду заступника голови ОДА медіа нагадували про розслідування щодо компанії «Дніпропром-М», бенефіціаром якої Фалюш був до квітня 2021 року.
За даними, які свого часу наводили журналісти «Крим.Реалії» та Центру журналістських розслідувань, техніка цієї компанії могла використовуватися під час будівництва Керченського мосту на окупованому Росією Кримському півострові. Йшлося про дорожню техніку, яку у 2018 році завозили з окупованого Криму на материкову частину України через КПВВ «Чонгар».
Ця історія не є частиною нинішнього кримінального провадження щодо можливих «відкатів» і не свідчить автоматично про порушення у поточній справі. Однак вона пояснює, чому особа чиновника одразу опинилася в центрі уваги після повідомлень про затримання.
Декларації Фалюша також раніше привертали увагу ЗМІ. Перед його призначенням заступником голови ОВА Суспільне повідомляло, що у декларації за 2023 рік він зазначав квартиру у Дніпрі площею 157,5 кв. м, два паркомісця, квартиру площею 463,9 кв. м у Слобожанському, земельні ділянки, частки у нерухомості на тимчасово окупованій території Запорізької області, а також незавершені об’єкти у Гурзуфі в окупованому Криму.
Серед транспортних засобів у декларації зазначалися Toyota Land Cruiser 2020 року, Nissan X-Trail 2018 року, причіп та водний транспорт. При цьому саме по собі володіння задекларованим майном не є доказом будь-якого правопорушення.
Поточна справа стосується зовсім іншого — ймовірного отримання коштів за сприяння приватному підряднику у дорожніх контрактах.
Для Хмельницької області ця історія може мати особливий резонанс через те, що йдеться про бюджетні кошти, які мали використовуватися на відновлення та утримання дорожньої інфраструктури. Правоохоронці прямо характеризують викриту ними схему як пов’язану з використанням фінансування на ремонт доріг.
Сам механізм, який описує слідство, типовий для так званого «відкату»: замовник або посадовець отримує визначений відсоток від вартості контракту за забезпечення перемоги чи створення сприятливих умов для конкретної компанії.
У цій справі такий відсоток, за даними правоохоронців, становив саме 5%.
Поки слідство триває, правоохоронці вирішують питання щодо запобіжних заходів для підозрюваних. Паралельно встановлюють можливих інших учасників та перевіряють, чи були схожі епізоди раніше.
Офіційної позиції самого Владислава Фалюша щодо підозр на момент появи перших повідомлень у відкритих джерелах не було. Так само немає судового рішення, яке б підтверджувало його винуватість.
Тому на нинішньому етапі коректно говорити про версію слідства та оголошену підозру, а не про доведений злочин.
Водночас уже задокументована правоохоронцями сума — майже 1,1 млн грн — та перевірка можливої причетності інших чиновників свідчать, що справа може отримати продовження. Особливо з огляду на багаторічний досвід одного з ключових фігурантів саме у системі управління місцевими дорогами Хмельниччини.
