Golosnovinua.com

Позначка: відключення світла

  • Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Унаслідок нічної російської атаки на енергетичні об’єкти в Україні виникли нові знеструмлення у Києві та Київській області. Також перебої з електропостачанням зафіксували у Сумській, Донецькій, Вінницькій та Запорізькій областях.

    Про це вранці 8 вересня повідомило НЕК «Укренерго».

    За даними компанії, аварійно-відновлювальні роботи вже розпочали там, де це дозволяє безпекова ситуація. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електропостачання всім споживачам.

    Нічна атака стала черговим ударом Росії по українській енергетичній інфраструктурі. У повідомленні «Укренерго» йдеться саме про нові знеструмлення, спричинені обстрілами енергетичних об’єктів.

    На момент ранкового зведення компанія не назвала точну кількість споживачів, які залишилися без електрики, а також не деталізувала перелік пошкоджених енергооб’єктів.

    Де є перебої зі світлом

    За інформацією «Укренерго», наслідки нічної атаки зафіксували одразу в кількох регіонах.

    Знеструмлення є у:

    • Києві;
    • Київській області;
    • Сумській області;
    • Донецькій області;
    • Вінницькій області;
    • Запорізькій області.

    Енергетики зазначають, що відновлення електропостачання залежить не лише від масштабу пошкоджень, а й від безпекових умов у конкретних районах.

    У прифронтових та атакованих регіонах ремонтні бригади можуть розпочинати роботи тільки після того, як ділянка стає достатньо безпечною для персоналу.

    У Києві атака спричинила серйозні наслідки

    Знеструмлення відбулися на тлі масованої нічної атаки на столицю та Київську область.

    У Києві внаслідок ударів та падіння уламків зафіксували пошкодження одразу в кількох районах. Йшлося про житлові та нежитлові будівлі, гаражі, складські приміщення та інші об’єкти.

    Станом на ранок було відомо про двох загиблих і щонайменше десятьох постраждалих у столиці.

    Наслідки атаки також зафіксували в кількох районах Київської області, де були пошкоджені житлові будинки, підприємства, складські приміщення, автомобілі та вантажівки.

    На цьому тлі перебої з електропостачанням стали ще одним із наслідків нічного удару.

    Споживання електроенергії знизилося

    Водночас «Укренерго» повідомило, що загальне споживання електроенергії в Україні вранці 8 вересня було нижчим, ніж напередодні.

    Станом на ранок рівень споживання був на 5,6% нижчим, ніж у той самий час у понеділок, 7 вересня.

    У компанії пояснюють це передусім погодними умовами. На більшій частині території України встановилася ясна погода, що підвищує ефективність роботи сонячних електростанцій.

    Через це енергосистема вдень отримує більше електроенергії із сонячної генерації.

    Українців просять перенести активне споживання на день

    «Укренерго» звернулося до споживачів із рекомендацією за можливості перенести використання потужних електроприладів на період з 11:00 до 15:00.

    Саме в ці години промислові та побутові сонячні електростанції за сприятливої погоди виробляють найбільше електроенергії.

    Тому використання пральних машин, бойлерів, посудомийних машин, зарядних станцій та іншого енергоємного обладнання в денні години допомагає зменшити навантаження на енергосистему ввечері.

    Ця рекомендація особливо актуальна після атак на енергетичну інфраструктуру, коли частина мережевого обладнання може бути пошкоджена або тимчасово виведена з роботи.

    Чи вводять графіки відключень

    У ранковому повідомленні «Укренерго» не йшлося про запровадження загальнонаціональних графіків погодинних відключень.

    Зазначені знеструмлення мають аварійний характер і пов’язані з наслідками нічних ударів по енергооб’єктах.

    Тобто це не планові обмеження споживання за заздалегідь визначеними графіками, а відключення через пошкодження мереж та обладнання.

    Ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, тому споживачам варто орієнтуватися також на повідомлення місцевих операторів систем розподілу.

    Енергетична система знову під тиском

    Російські війська систематично атакують українську енергетичну інфраструктуру — електростанції, підстанції, високовольтні лінії та інші елементи мережі.

    Такі удари можуть спричиняти як локальні аварійні відключення, так і масштабніші проблеми з передачею електроенергії між регіонами.

    Особливо складною ситуація стає восени та взимку, коли через зниження температури зростає споживання, а пошкоджене обладнання має менший резерв міцності.

    Тому енергетики традиційно закликають українців ощадливо споживати електроенергію в години пікового навантаження та, за можливості, переносити частину побутового споживання на денний період.

    Що відомо про відновлення

    Станом на ранок 8 вересня аварійно-відновлювальні роботи вже проводяться в тих районах, де це можливо.

    «Укренерго» наголошує, що бригади працюють над якнайшвидшим поверненням живлення всім споживачам.

    Водночас точні строки відновлення залежать від характеру пошкоджень, доступу до об’єктів та безпекової ситуації.

    Тож у найбільш постраждалих районах відновлення може тривати довше.

  • $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    Ринок заміської оренди на Київщині напередодні зими 2026–2027 років знову змінює пріоритети. Якщо раніше орендарі насамперед оцінювали площу, ремонт, локацію та відстань до столиці, то тепер одним із головних критеріїв стала автономність — здатність будинку залишатися придатним для життя під час тривалих відключень електроенергії, тепла та води. На цьому тлі медіанна вартість оренди будинку в Київській області у серпні сягнула $2500 на місяць, що стало дворічним максимумом.

    За даними ЛУН, нинішній показник на 25% вищий, ніж у серпні 2025 року. Попередній помітний пік на ринку фіксували у лютому 2026-го, коли медіанна вартість оренди будинку становила приблизно $2200 на місяць. Після стабілізації ситуації в енергетиці ціни дещо знизилися, однак улітку знову пішли вгору.

    Однією з причин зростання попиту експерти називають досвід попередніх сезонів із критичними відключеннями. За словами керівниці ЛУН Статистики Людмили Кірюхіної, найбільші цінові аномалії на ринку заміського житла в останні роки спостерігалися саме під час масштабних проблем з електропостачанням — улітку 2023 року та взимку 2025-го.

    На початку 2026 року, коли морози та російські обстріли знову загострили ризики блекаутів, частина мешканців квартир почала шукати заміське житло із резервними джерелами електроенергії та тепла. Тепер цей досвід впливає і на підготовку до наступної зими.

    Втім, говорити про масову втечу українців із квартир у приватні будинки поки що не варто. Експерти ринку зазначають, що утримання великого будинку може бути значно дорожчим, ніж квартири, особливо взимку. Тому попит концентрується не на будь-яких заміських об’єктах, а на компактних, енергоефективних і справді автономних будинках.

    Фактично ринок дедалі сильніше ділиться на два сегменти. Перший — будинки з резервним живленням, автономним або альтернативним опаленням, власним джерелом води та іншими системами, які дозволяють пережити тривалий блекаут. Другий — звичайні будинки, де генератор або відсутній, або не забезпечує роботу всіх критично важливих систем.

    Саме перший сегмент, за оцінками експертів, може дорожчати далі. У разі нових перебоїв з електроенергією восени та взимку вартість оренди автономних будинків може зрости ще на 5–15%. Водночас об’єкти без резервного живлення та надійної системи опалення, навпаки, можуть втрачати попит і дешевшати.

    Особливо відчутним дефіцит може стати у жовтні–грудні. Експерти прогнозують, що за несприятливого сценарію найкращі автономні об’єкти в передмісті Києва можуть бути швидко орендовані, а на ринку залишаться переважно дорогі преміальні пропозиції.

    При цьому сам факт наявності генератора ще не означає, що будинок готовий до блекауту. Експерти радять перевіряти, яке саме обладнання він здатен живити. У приватному будинку від електроенергії часто залежать газовий котел, циркуляційні насоси, свердловина, каналізаційне обладнання, холодильник, освітлення, інтернет та інші системи.

    Одним із найважливіших елементів експерти називають систему автоматичного введення резерву — АВР. Вона дозволяє автоматично переключати будинок на резервне джерело живлення після зникнення електроенергії. Без такої системи навіть потужний генератор може потребувати постійного ручного запуску та підключення.

    Так само важливо перевіряти систему опалення. Навіть газовий котел часто потребує електрики для автоматики та насосів. Тому наявність газу сама по собі не гарантує тепла під час тривалого відключення. Додатковою перевагою стають твердопаливні котли, печі або каміни, які можуть працювати незалежно від електромережі.

    Окреме питання — вода. Якщо будинок має власну свердловину, насос також потребує електроживлення. Тому потенційним орендарям радять перевірити, чи підключена система водопостачання до резервного живлення і скільки часу вона зможе працювати автономно.

    Експерти рекомендують перед підписанням договору провести простий тест: повністю відключити будинок від зовнішньої електромережі приблизно на 20–30 хвилин і перевірити, чи запускається резервне живлення, чи працюють опалення, вода, каналізація, освітлення та інтернет. Такий тест може дати значно більше інформації, ніж сам перелік обладнання у рекламному оголошенні.

    Також варто враховувати додаткові витрати. Пальне та мастило для генератора зазвичай оплачує орендар, тоді як підготовка обладнання до сезону та його ремонт найчастіше залишаються відповідальністю власника. Через це дешевший на перший погляд будинок може виявитися дорожчим у щомісячному утриманні, якщо для обігріву та електроживлення доведеться постійно купувати пальне.

    Різниця між сегментами вже помітна в оголошеннях. За оцінками РБК-Україна, звичайні будинки в області можна знайти приблизно за 20–30 тисяч гривень на місяць, тоді як енергонезалежні об’єкти у передмісті часто пропонують за 40–100 тисяч гривень і більше.

    Водночас сам показник у $2500 не означає, що саме стільки коштує кожен будинок під Києвом. Йдеться про медіанну ціну пропозицій у Київській області за серпень, а фактична вартість конкретного житла суттєво залежить від району, площі, стану будинку, автономності та відстані до столиці.

    Таким чином, перед зимою на ринку фактично сформувався новий критерій вартості: орендарі платять не просто за комфорт і квадратні метри, а за можливість продовжувати нормальне життя навіть тоді, коли зникає електрика. І якщо проблеми в енергосистемі знову загостряться, саме автономні будинки можуть стати найбільш дефіцитним сегментом заміської оренди.

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.

  • Росія наростила удари в рази: влада готує енергосистему України до важкої зими

    Росія наростила удари в рази: влада готує енергосистему України до важкої зими

    Україна готується до складного опалювального сезону на тлі суттєвого посилення російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив, що майбутня зима не обіцяє бути легшою за попередню, а президент Володимир Зеленський після доповіді першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля заявив про необхідність прискорити відновлення енергооб’єктів, накопичити обладнання та домовитися з партнерами про додаткову підтримку до початку холодів.

    Корецький заявив під час освітньої конференції «Серпнева 2026», що інтенсивність російських атак на інфраструктуру України зросла «суттєво, в рази». Саме тому уряд, регіони, енергетики та державні компанії продовжують реалізовувати плани стійкості та готуватися до сценаріїв із тривалими відключеннями електроенергії.

    Паралельно Зеленський заслухав доповідь Шмигаля про ситуацію в енергетичній системі, процес відновлення після російських ударів та потреби України на серпень і вересень. За словами президента, особливо складною залишається ситуація у прифронтових і прикордонних із Росією областях.

    Корецький: майбутня зима не буде легшою

    Прем’єр наголосив, що Україна вже має досвід проходження надзвичайно складних зимових періодів в умовах російських атак, однак підстав очікувати полегшення немає.

    «Всі ми пройшли минулу зиму стійко, впевнено, згуртовано. Ця зима не передбачає бути легшою, тому що інтенсифікація ударів по інфраструктурі ворога збільшилася суттєво, в рази», — заявив Корецький.

    За його словами, регіони та державні підприємства вже реалізують заходи, які мають забезпечити максимально можливу стійкість енергосистеми та соціальної інфраструктури під час опалювального сезону.

    Завдання полягає не лише у відновленні пошкоджених об’єктів, а й у створенні резервних можливостей на випадок нових масованих атак.

    Зеленський: відновлення триває щодня

    Президент після доповіді Дениса Шмигаля повідомив, що енергетики щоденно відновлюють електропостачання для українських сімей після російських обстрілів.

    Найбільші виклики, за словами Зеленського, залишаються у містах і селах прифронтових та прикордонних областей.

    Водночас глава держави наголосив на важливій деталі — Україна вже сформувала необхідні запаси обладнання для ремонтів.

    Йдеться про техніку та компоненти, необхідні для швидкого відновлення об’єктів після можливих нових ударів.

    Президент окремо подякував енергетикам за роботу у складних умовах та наголосив, що процес підготовки до зими має тривати безперервно.

    Україні потрібна додаткова допомога партнерів

    Під час наради окремо визначили завдання щодо роботи з міжнародними партнерами.

    Зеленський повідомив, що Україна розраховує на додаткові політичні, фінансові та технічні домовленості.

    Йдеться про потреби, які необхідно закрити ще у серпні та вересні — тобто до фактичного початку опалювального сезону.

    Президент зазначив, що Київ розраховує на допомогу конкретних держав, однак подробиці переговорів та перелік необхідного обладнання не розголошуються з міркувань безпеки.

    Це може стосуватися обладнання для ремонтів, резервної генерації та інших компонентів, які потрібні для підтримки стабільної роботи енергосистеми після атак.

    Школи та дитсадки готують до відключень

    Окрема частина підготовки стосується навчальних закладів.

    За словами Корецького, близько 19,5 тисячі шкіл і дитячих садків уже мають альтернативні джерела живлення або енергетичне обладнання.

    Йдеться про генератори, сонячні панелі та системи накопичення електроенергії.

    Ще 220 навчальних закладів протягом цього року мають отримати додаткове обладнання, яке дозволить працювати під час тривалих відключень електрики.

    Головна мета — не допустити повного припинення навчання навіть за складних умов.

    Корецький наголосив, що повітряні тривоги, обстріли та перебої з електроенергією не повинні повністю зупиняти освітній процес.

    Для дитсадків уперше виділили 1 млрд грн на укриття

    Разом із підготовкою енергетики держава продовжує посилювати фізичний захист навчальних закладів.

    У 2026 році вперше 1 млрд гривень направили на облаштування укриттів у дитячих садках.

    Також продовжується будівництво підземних шкіл.

    За словами прем’єра, у 2025 році було зведено 96 таких об’єктів, а до завершення 2026 року в Україні планують мати близько 200 підземних шкіл.

    Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де традиційний формат навчання часто неможливий через постійну загрозу ракетних атак, КАБів та безпілотників.

    Таким чином підготовка до зими зараз поєднує одразу два напрямки — енергетичну автономність і фізичну безпеку дітей.

    Розвідка попереджала про нові удари по енергетиці

    Попередження прем’єра збігається з оцінкою української військової розвідки щодо планів Росії на осінньо-зимовий період.

    Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький раніше заявляв, що російські війська знову концентруватимуться на ударах по енергетичній інфраструктурі.

    Йдеться не лише про електростанції або великі підстанції.

    За даними ГУР, Росія вже розробила спеціальний безпілотник, призначений для ураження ліній електропередач.

    Це може свідчити про зміну тактики, за якої противник намагатиметься бити не лише по великих об’єктах генерації, а й по менш захищених елементах мереж.

    Під загрозою може бути і водопостачання

    Ще одним ризиком залишається можливе перенесення частини російських атак на іншу критичну інфраструктуру.

    Раніше Шмигаль попереджав, що Росія може зробити однією з головних цілей водопостачання та каналізацію.

    Логіка такої тактики полягає в тому, щоб створювати проблеми не лише з електрикою, а й із базовими комунальними послугами.

    Особливо небезпечним такий сценарій може бути для великих міст, де робота водоканалів безпосередньо залежить від стабільного електропостачання.

    Саме тому підготовка до зими включає не лише ремонти енергетичних потужностей, а й створення резервної генерації для об’єктів водопостачання, лікарень, шкіл та іншої критичної інфраструктури.

    Енергетики відновлюють об’єкти під загрозою повторних ударів

    Одна з головних проблем української енергетики полягає у тому, що ремонт не гарантує довгострокового результату.

    Відновлений об’єкт може повторно стати ціллю російського удару.

    Через це енергетикам доводиться одночасно ремонтувати пошкоджені мережі, створювати резерв обладнання, посилювати фізичний захист і готувати альтернативні схеми електропостачання.

    Саме для цього проводяться регулярні засідання енергетичного штабу, де визначаються пріоритети ремонтів і підготовки до опалювального сезону.

    Влада також намагається змінювати правила розподілу електроенергії, щоб у разі дефіциту максимально ефективно забезпечувати критично важливі об’єкти.

    Основні рішення потрібно ухвалити ще до осені

    Заяви Корецького та Зеленського фактично демонструють, що підготовка до зими увійшла у вирішальну фазу.

    Серпень і вересень мають стати періодом, коли необхідно завершити максимальну кількість ремонтів, накопичити резерви та отримати обладнання від міжнародних партнерів.

    Особливу увагу приділяють прифронтовим і прикордонним регіонам, де інтенсивність російських атак традиційно вища, а можливості швидко відновити пошкоджені об’єкти обмежені безпековою ситуацією.

    Корецький при цьому не прогнозує катастрофічного сценарію, однак прямо попереджає, що очікувати легшої зими не варто.

    Росія збільшила інтенсивність ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, а українська влада виходить із того, що така тактика може продовжитися й під час холодів.

    Саме тому головний принцип підготовки зараз — не розраховувати на сприятливий сценарій, а забезпечити країну резервним обладнанням, автономним живленням і можливістю максимально швидко відновлювати пошкоджені системи.

  • «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда

    «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда

    В українському інформаційному просторі напередодні опалювального сезону 2026–2027 років дедалі частіше з’являються тривожні прогнози про нібито неминучий «зимовий апокаліпсис». Українцям радять залишати великі міста, купувати генератори й дрова, запасатися продуктами та готуватися до тривалої відсутності світла, води й опалення. Окремі Telegram-канали пішли ще далі та почали поширювати інформацію про нібито двотижневі «локдауни» у Києві, Харкові й Одесі.

    Енергетичні експерти та Центр протидії дезінформації застерігають: реальна загроза нових російських атак на енергетику справді існує, однак конкретні сценарії про неминучий колапс великих міст або їх «закриття» наразі не мають підтвердження. Частина таких повідомлень може бути елементом російських інформаційних операцій, а частина — гучними припущеннями людей, які не мають доступу до реальних планів підготовки енергосистеми.

    «30 секунд — і вибух»: українців закликають готуватися до найгіршого

    Хвиля тривожних прогнозів посилилася після низки заяв відомих політиків, військових та експертів.

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говорячи про безпекову ситуацію у столиці, попереджав, що киянам варто бути готовими до життя в умовах надзвичайно короткого проміжку між оголошенням повітряної тривоги та можливим ударом. Раніше він також зазначав, що люди, які психологічно більше не витримують постійних атак і мають можливість тимчасово залишити Київ, можуть нею скористатися.

    Ще більш песимістичний сценарій озвучив військовослужбовець і колишній банкір Андрій Оністрат. Він припускав, що восени Росія може спробувати знищити українські теплові електростанції, а громадянам варто заздалегідь подумати про генератори, інвертори, сонячні панелі та інші автономні джерела енергії.

    У соцмережах ці заяви швидко трансформувалися у значно категоричніші формулювання: «світла не буде всю зиму», «Київ доведеться залишити», «газ вимикатимуть районами», а великі міста начебто планують закривати на два тижні через енергетичний колапс.

    Однак між попередженням про реальну воєнну загрозу та твердженням, що конкретний катастрофічний сценарій обов’язково станеться, є суттєва різниця.

    У ЦПД спростували інформацію про «локдауни»

    На повідомлення про нібито майбутні двотижневі локдауни у великих українських містах відреагував керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

    За його словами, твердження про майбутнє «закриття» Києва, Харкова та Одеси не мають під собою належного підґрунтя, а люди, які озвучують такі сценарії, не беруть участі у процесі державної підготовки до наступного опалювального сезону.

    Коваленко також звернув увагу на саме використання поняття «локдаун»: минулої зими жодних локдаунів через ситуацію в енергосистемі в Україні не було, а масштабні обмеження такого типу застосовувалися передусім під час пандемії COVID-19.

    ЦПД закликає українців перевіряти походження таких прогнозів і орієнтуватися на інформацію профільних державних органів та фахівців.

    Подібна інформаційна тактика вже використовувалася Росією раніше. Центр протидії дезінформації ще перед попередніми опалювальними сезонами попереджав про кампанії навколо так званої «чорної зими». Їхня суть полягає у максимальному перебільшенні реальних проблем енергетики, створенні враження неминучої гуманітарної катастрофи та перекладанні відповідальності за наслідки російських атак із РФ на українську владу.

    Експерт: загрози реальні, але «кінець світу» прогнозувати неможливо

    Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» та експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар вважає, що в українському інформаційному просторі зараз одночасно працюють два фактори: російські інформаційно-психологічні операції та бажання окремих публічних осіб привернути увагу максимально гучними прогнозами.

    При цьому експерт не заперечує головного ризику: Росія продовжує системно атакувати критичну інфраструктуру України, а інтенсивність та масованість ударів зросли. Серед регіонів із підвищеними ризиками він називає Чернігівську, Сумську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську, Одеську та Миколаївську області, а також Київ.

    Тобто ймовірність перебоїв зі світлом, теплом чи водопостачанням не можна виключати. Проте вона залежатиме від одразу багатьох факторів: інтенсивності російських ударів, результативності української ППО, швидкості ремонтів, температури повітря, рівня споживання електроенергії та газу, доступної генерації та стану мереж.

    Саме тому вже у серпні неможливо достовірно заявити, що взимку певне місто обов’язково залишиться без світла чи тепла на конкретну кількість годин або днів.

    Гончар нагадує, що рекомендації мати резервні джерела живлення, запас води та за можливості альтернативне місце проживання не з’явилися у 2026 році. Подібні поради українці отримували ще після першої воєнної зими 2022–2023 років.

    Що насправді робить держава перед зимою

    Попри панічні прогнози, підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років офіційно розпочалася задовго до осені.

    Ще у квітні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу. Базовий сценарій передбачає накопичення у підземних газових сховищах 14,6 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону.

    У Міненерго окремо визначили критичний мінімум — 13,2 млрд кубометрів. За оцінкою відомства, такого обсягу має вистачити для проходження зими навіть за складного сценарію із сильними морозами та масованими російськими атаками.

    Це, однак, не означає, що ризики усунуто.

    Міністр енергетики Денис Шмигаль прямо заявляв, що наступний опалювальний сезон також проходитиме в умовах війни та цілеспрямованих атак Росії, зокрема на газову інфраструктуру. Тому прогнозний баланс може коригуватися залежно від безпекової ситуації.

    Серед ключових завдань держави на найближчі місяці — контрактування імпортного газу, заповнення підземних сховищ, диверсифікація маршрутів постачання, формування резервів обладнання, проведення ремонтів та підготовка ресурсів для аварійно-відновлювальних робіт.

    Окремий напрямок — посилення захисту енергетичної інфраструктури та розвиток розподіленої генерації, яка має зменшити залежність міст і громад від декількох великих енергооб’єктів.

    Україна також потребує значних коштів на проходження наступного сезону. За попередніми оцінками Міненерго, йдеться щонайменше про 5,4 млрд євро на комплекс заходів, пов’язаних із підготовкою до зими. Серед пріоритетів називали ремонтну кампанію, захист об’єктів, розподілену генерацію, закупівлю обладнання та накопичення газу.

    Чи може зима справді бути важкою

    Так. І саме тут важливо не впасти в іншу крайність та не називати будь-які попередження «фейками».

    Енергосистема України працює в умовах повномасштабної війни, а Росія протягом кількох років послідовно намагається знищувати генерацію, підстанції, теплову та газову інфраструктуру.

    Михайло Гончар звертає увагу, що нинішні російські удари стали масованішими, а противник змінює тактику, концентруючи атаки на окремих регіонах і конкретних вузлах інфраструктури.

    Тому сценарій аварійних або планових відключень електроенергії взимку залишається цілком реальним. Так само можливі локальні проблеми з опаленням або водопостачанням після конкретних атак.

    Але принципова різниця полягає у формулюванні.

    «Росія спробує атакувати енергетику, тому варто підготувати резерв води, заряджені павербанки та автономне освітлення» — обґрунтоване попередження.

    «У листопаді всі ТЕС будуть знищені, Київ закриють на два тижні, а людям треба негайно тікати в села» — сценарій, для якого наразі немає достовірних підтверджень.

    Чому «зимовий апокаліпсис» вигідний Росії

    Страх перед холодом і темрявою Росія використовує як інформаційну зброю не перший рік.

    ЦПД раніше прогнозував, що навколо опалювального сезону російські інформаційні ресурси намагатимуться просувати наративи про «катастрофу енергетики», «нездатність держави підготуватися до зими» та нібито неминучий колапс комунальної системи. Мета таких повідомлень — не просто налякати людей, а посилити суспільне невдоволення та перенести фокус із причини проблем — російських ударів — на внутрішні конфлікти в Україні.

    При цьому пропаганда може використовувати цілком реальні події. Якщо після ракетної атаки місто кілька годин перебуває без електроенергії, це подається не як наслідок конкретного російського удару та подальшої аварії, а як доказ нібито «повного розвалу енергосистеми».

    Саме поєднання реального ризику з перебільшеним прогнозом робить такі інформаційні кампанії особливо ефективними.

    То готуватися до зими чи ні

    Експерти фактично радять відокремлювати підготовку від паніки.

    З огляду на війну розумним залишається базовий запас питної води, заряджені павербанки, ліхтарі, батарейки, запас необхідних ліків, можливість заряджати засоби зв’язку та розуміння, де розташований найближчий Пункт незламності.

    У приватному будинку можуть бути доречними альтернативне опалення або генератор — але лише за умови правильного та безпечного використання.

    Натомість продавати житло, масово залишати Київ чи інші міста або закуповувати дрова лише через анонімні повідомлення про «двотижневі локдауни» підстав наразі немає.

    Російські удари залишають майбутній опалювальний сезон непередбачуваним, і гарантувати повну відсутність відключень сьогодні не може ніхто. Але так само немає фактичних підстав стверджувати, що Україну вже гарантовано очікує тотальний зимовий колапс.

    Саме тому головний принцип напередодні зими 2026–2027 років залишається простим: бути готовими до складних сценаріїв, але не плутати готовність із панікою.

  • Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Масштабний збій в об’єднаній енергосистемі Центральної Азії 14 серпня спричинив перебої з електропостачанням одразу у чотирьох країнах — Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Про це пишуть Reuters та Tengrinews.kz.

    Найпомітнішими наслідки аварії стали в Алмати, де зупинилося метро, перестала працювати частина світлофорів, виникли перебої зі зв’язком та водопостачанням, а на дорогах швидко утворилися затори. Проблеми майже одночасно фіксували за сотні кілометрів від міста, що вкотре продемонструвало вразливість взаємопов’язаної енергетичної системи регіону.

    Перші масштабні проблеми в Алмати та Алматинській області виникли вдень. За уточненими даними казахстанських енергетиків, технологічне порушення сталося о 14:38 за місцевим часом. Аварійно відключилися одразу три повітряні лінії електропередачі напругою 500 кВ — Л-5400, Л-5300 та Л-5320, які належать національному оператору електромереж KEGOC.

    Відключення високовольтних ліній спричинило спрацювання протиаварійної автоматики. В енергосистемі довелося обмежити близько 300 МВт навантаження, через що без електроенергії залишилася частина споживачів найбільшого міста Казахстану та прилеглих територій. В Алматинській області проблеми торкнулися одразу десяти районів.

    Наслідки для Алмати стали помітними практично миттєво. У різних районах згасли світлофори, через що поліції довелося виводити на найбільш завантажені перехрестя регулювальників. На дорогах утворилися великі затори.

    Набагато серйознішою проблемою стала зупинка міського метрополітену. Після зникнення електроенергії рух потягів тимчасово припинили, пасажирів почали евакуйовувати. Місцева влада також попереджала про можливі перебої з водопостачанням у частині міста, оскільки робота відповідної інфраструктури залежить від стабільного електроживлення.

    Однак дуже швидко стало зрозуміло, що йдеться не про локальну аварію одного казахстанського міста.

    Блекаут перекинувся через кордони

    Приблизно в той самий час повідомлення про зникнення електроенергії почали надходити з Киргизстану. У Бішкеку жителі різних районів повідомляли про перебої приблизно з 15:00 за місцевим часом. Проблеми фіксували не лише в столиці, а й в інших населених пунктах країни.

    У Національній електричній мережі Киргизстану згодом пояснили, що масові перебої були пов’язані з порушенням роботи об’єднаної енергосистеми Центральної Азії. Через аварію енергосистема Киргизстану відокремилася від регіональної мережі та перейшла на автономний режим роботи. Пізніше енергетики повідомили про повернення системи до штатного режиму.

    Відключення одночасно фіксували й у Таджикистані. Повідомлення надходили, зокрема, з Душанбе та Худжанда. Узбекистан також зіткнувся з перебоями, хоча там масштаб проблем був меншим: відключення зачепили переважно південні райони країни неподалік від кордону з Таджикистаном.

    Міністерство енергетики Узбекистану повідомило, що перебої були пов’язані з аварійною ситуацією в енергосистемі сусідньої держави. Це стало ще одним підтвердженням того, що одночасні відключення в чотирьох країнах були частинами одного регіонального технологічного збою, а не серією незалежних аварій.

    Чому одна аварія зачепила чотири держави

    Причина такого масштабного ефекту полягає в особливій архітектурі енергетики Центральної Азії. Електромережі Казахстану, Киргизстану, Узбекистану і Таджикистану історично тісно пов’язані між собою та працюють у межах регіональної системи.

    Це дозволяє країнам обмінюватися електроенергією, балансувати виробництво і споживання та компенсувати дефіцит потужності. Однак така інтеграція має й інший бік: серйозне порушення в одній частині системи здатне дуже швидко вплинути на сусідні держави.

    Казахстанське Міністерство енергетики пояснило ситуацію раптовою зміною перетоку електроенергії в Центральноазійській енергосистемі. Після цього відбулося технологічне порушення, яке й спричинило масштабні відключення.

    Саме автоматика при таких аваріях має не допустити ще масштабнішого руйнування системи. Відключення окремих споживачів або відокремлення частини мережі може бути необхідним для збереження балансу між генерацією та споживанням.

    До вечора ситуація почала стабілізуватися. Казахстанські енергетики відновили роботу високовольтної мережі, після чого в Алмати розпочалося поетапне підключення споживачів. Водночас влада міста окремо спростовувала повідомлення, які поширювалися в соціальних мережах про нібито встановлений час повного відновлення електропостачання, закликаючи користуватися лише офіційними даними.

    У Киргизстані енергосистема після аварійного відокремлення також повернулася до нормального режиму роботи.

    Центральна Азія вже переживала подібний сценарій

    Нинішня аварія особливо привернула увагу через те, що майже аналогічний масштабний збій регіон уже переживав.

    25 січня 2022 року великий блекаут одночасно охопив Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Тоді мільйони людей залишилися без електроенергії після порушення роботи спільної енергомережі. Відключення зачепили Алмати, Ташкент, Бішкек та інші великі міста. У столиці Узбекистану тимчасово виникли проблеми навіть із роботою аеропорту.

    Тодішню аварію пов’язували з великим дисбалансом у регіональній енергосистемі та відключенням ліній, які з’єднували країни.

    Події 14 серпня 2026 року показали, що ризик каскадних аварій для Центральної Азії нікуди не зник. Цього разу географія збою виявилася навіть ширшою: до Казахстану, Киргизстану та Узбекистану додався Таджикистан.

    При цьому енергетичні системи регіону стикаються не лише з аварійними ризиками. Центральна Азія має швидкозростаюче населення та збільшує споживання електроенергії, тоді як частина інфраструктури потребує модернізації. Значну роль у виробництві електроенергії окремих країн відіграє гідроенергетика, що додатково прив’язує стабільність генерації до водності річок і кліматичних умов.

    Саме тому нинішній блекаут є значно більшою історією, ніж просто кілька годин без електрики в Алмати. Аварія продемонструвала, наскільки швидко технологічне порушення на магістральних лініях однієї країни може перетворитися на проблему регіонального масштабу.

    Попри швидке відновлення електропостачання, повна технічна картина інциденту ще уточнюється. На цей момент підтверджено аварійне відключення магістральних ліній 500 кВ у Казахстані та різку зміну перетоків у Центральноазійській енергосистемі. Водночас робити висновок про якусь іншу — зокрема зовнішню — причину аварії підстав наразі немає.

  • Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Російські війська в ніч проти 11 серпня знову атакували українську енергетичну інфраструктуру, через що споживачі одразу в кількох регіонах залишилися без електропостачання. Найскладніша ситуація склалася в Одеській області, де енергетика ще не встигла повністю відновитися після попередніх ударів РФ. Станом на ранок аварійно-відновлювальні роботи тривали, а для стабільної роботи пошкоджених мереж у регіоні застосовували спеціальні мережеві обмеження.

    За даними Міністерства енергетики, після нічної атаки знеструмлення були зафіксовані у Сумській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській та Одеській областях. Масштаб пошкоджень у різних регіонах відрізняється, однак енергетики розпочинають ремонт одразу після того, як це дозволяє безпекова ситуація.

    Найбільше проблем залишається на Одещині. Саме цей регіон останніми днями систематично опиняється під ударами російських дронів та ракет, а пошкодження енергетичних об’єктів уже призводили не лише до відключення електрики, але й до перебоїв із водопостачанням та мобільним зв’язком.

    У Міненерго повідомили, що станом на ранок 11 серпня енергетикам вдалося повернути електропостачання майже всім споживачам регіону, які були знеструмлені після масованої атаки. Однак мережа поки залишається пошкодженою, тому повністю повернутися до звичайного режиму роботи ще неможливо.

    Саме з цієї причини в Одеській області застосовуються мережеві обмеження. Це не тотожне звичайним погодинним графікам відключення. Такі обмеження вводяться локально там, де після пошкодження окремих елементів мережі передати достатню кількість електроенергії споживачам технічно неможливо без ризику нової аварії.

    ДТЕК також попереджав мешканців Одеси та області, що після попередніх російських атак можливі тимчасові відключення через саме такі мережеві обмеження, та просив ощадливо використовувати електроенергію.

    Ситуація у регіоні залишається складною вже кілька днів. Після однієї з попередніх атак російські війська серйозно пошкодили енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина Одеси та Одеського району залишилася без світла. Енергетики тоді повідомляли, що характер ушкоджень вимагатиме тривалого ремонту.

    Лише протягом одного дня фахівцям вдалося повернути електроенергію 128,4 тисячі родин, а загалом після останніх ударів світло вже відновили для сотень тисяч споживачів.

    Додаткові ремонтні роботи проводять і безпосередньо 11 серпня. ДТЕК повідомив, що для безпечного виконання робіт після ворожих атак із 09:00 до 17:00 тимчасово без світла залишатиметься частина Приморського району Одеси. Компанія наголошує, що це саме технічне відключення, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    У решті України ситуація станом на ранок стабільніша. Міненерго повідомляє, що загальнонаціональні графіки погодинних відключень 11 серпня не застосовуються. Тобто обмеження, які діють у певних районах, пов’язані безпосередньо з локальними пошкодженнями мереж після російських атак, а не із загальним дефіцитом електроенергії в системі.

    Проблеми залишаються і в Запорізькій області. Після нічних ударів Росії були знеструмлені три населені пункти Біленьківської громади, ще один залишився без електропостачання частково. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв, що енергетики зможуть розпочати повноцінні відновлювальні роботи одразу після покращення безпекової ситуації.

    При цьому впродовж попереднього дня бригади вже відновлювали електропостачання в Кушугумській громаді, яка також постраждала від російських обстрілів. Це демонструє характер нинішньої ситуації: енергетики часто ремонтують мережі в одному населеному пункті буквально напередодні нового удару по іншому.

    Окремі знеструмлення після нічних атак зафіксували також на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині. Детальна кількість абонентів без світла по кожній із цих областей станом на ранок офіційно не оприлюднювалася, тому називати конкретні цифри без підтвердження некоректно.

    Російські удари по енергетиці залишаються системною проблемою вже четвертий рік повномасштабної війни. За підрахунками DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення РФ здійснила щонайменше 64 масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, застосувавши тисячі ударних безпілотників і ракет різних типів.

    Цілями стають електростанції, трансформаторні підстанції, високовольтні мережі, об’єкти розподілу, газова інфраструктура та інші вузли, необхідні для нормальної роботи енергосистеми.

    Навіть коли генерації електроенергії в країні достатньо, руйнування конкретної підстанції або високовольтної лінії може спричинити локальний дефіцит. Електроенергію фізично неможливо передати споживачам у потрібному обсязі, поки не буде відновлено пошкоджене обладнання або перебудовано схему живлення.

    Саме така проблема зараз спостерігається на Одещині.

    Після ударів регіон може отримувати електроенергію з об’єднаної енергосистеми, однак пропускна здатність пошкоджених мереж залишається обмеженою. Тому одночасне масове ввімкнення бойлерів, кондиціонерів, пральних машин та іншої потужної техніки може перевантажити мережу.

    Через це ДТЕК закликав жителів області після появи світла не вмикати всі енергоємні прилади одночасно. Таке обмеження споживання допомагає знизити ризик повторних аварій, доки система працює за тимчасовими схемами.

    Ускладнює ситуацію й літня спека. У спекотні дні споживання електроенергії традиційно зростає через кондиціонери та холодильне обладнання, тоді як частина енергоблоків у цей період може перебувати на планових ремонтах перед зимою.

    Саме тому «Укренерго» раніше попереджало, що в серпні повернення графіків відключення можливе у разі поєднання двох факторів — нових масштабних російських ударів та значного зростання споживання через спеку.

    Водночас станом на 11 серпня вводити такі графіки для всієї України потреби немає. Обмеження залишаються точковими та прив’язаними до конкретних пошкоджених мереж.

    Нічна атака вкотре продемонструвала ще одну особливість російської тактики: удари по енергетиці часто відбуваються одночасно з атаками на інші об’єкти. У ніч проти 11 серпня Росія застосовувала балістичні ракети та ударні безпілотники по кількох регіонах. У Києві ракета пошкодила територію дитячої лікарні та складські приміщення, у Запорізькій області були пошкоджені житлові будинки та енергетична інфраструктура.

    Таким чином, енергетика залишається лише одним із напрямів комбінованих російських ударів.

    На Одещині ситуація особливо чутлива ще й через важливість регіону для української логістики. Тут розташовані морські порти, великі промислові підприємства, транспортні вузли та критична інфраструктура, для роботи яких необхідне стабільне електропостачання.

    Серйозні пошкодження електромереж можуть впливати не лише на побутових споживачів, але й на роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, портових об’єктів та підприємств. Після попереднього удару перебої з електроенергією в Одесі вже спричиняли проблеми з водопостачанням та мобільним зв’язком.

    Енергетики продовжують працювати цілодобово, однак точні строки повного відновлення пошкоджених об’єктів не називають. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко, тоді як заміна великих трансформаторів або відновлення високовольтних підстанцій може потребувати значно більше часу.

    Саме тому навіть після повернення світла мешканцям Одещини варто бути готовими до локальних технічних відключень у найближчі дні.

    На цей момент головний висновок для споживачів такий: загальноукраїнських графіків відключень 11 серпня немає, але після нічних атак локальні знеструмлення залишаються у шести областях. Найскладніша ситуація — в Одеській області, де пошкоджена мережа працює з обмеженнями, а ремонтні бригади продовжують відновлювати енергооб’єкти.

    Якщо нових ударів не буде і ремонтні роботи просуватимуться за планом, мережеві обмеження на Одещині мають скасувати після відновлення необхідної пропускної здатності електромереж. Однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, від якого залежатиме швидкість повернення регіону до нормального режиму електропостачання.

  • Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Енергосистема України попередньо пройшла період рекордної серпневої спеки без застосування графіків відключення електроенергії. Попри значне зростання споживання через аномально високі температури, енергетикам вдалося уникнути дефіциту потужності.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, одним із ключових факторів стало коригування графіків літніх ремонтів на електростанціях. Зокрема, енергетики переглянули проведення ремонтних робіт на окремих енергоблоках атомних електростанцій, щоб у період максимального навантаження забезпечити необхідний обсяг генерації.

    Ще одним важливим чинником стало максимальне залучення розподіленої газової генерації. Такі потужності дали змогу додатково підтримати енергосистему в години підвищеного споживання та зменшити ризики виникнення дефіциту.

    Україна також збільшила імпорт електроенергії з європейських країн. Додаткові обсяги електроенергії допомогли покрити підвищене споживання та забезпечити стабільність енергосистеми під час спеки.

    Шмигаль окремо подякував українським споживачам, які дослухалися до закликів Міністерства енергетики та змінили режим використання електроенергії. Зокрема, перенесення частини енергоємних процесів із пікових годин дозволило знизити навантаження на систему в найбільш критичні періоди.

    Необхідність підготовки до складного періоду виникла через прогнозоване різке зростання споживання електроенергії. Наприкінці липня Шмигаль попереджав, що через аномальну спеку навантаження на українську енергосистему може зрости приблизно на 1 ГВт.

    Тоді в «Укренерго» готувалися до можливого застосування графіків обмеження потужності для промислових підприємств та бізнесу. Основною причиною ризику називали саме стрімке збільшення споживання електроенергії через використання кондиціонерів та іншого обладнання для охолодження.

    Втім, за попередньою оцінкою, необхідності застосовувати такі обмеження не виникло. Завдяки поєднанню доступної генерації, імпорту та коригування ремонтної кампанії енергосистема змогла пройти період пікового літнього навантаження без планових відключень.

    Водночас в енергетичному секторі наголошують на важливості ощадливого споживання електроенергії. Для української енергосистеми це особливо важливо з огляду на пошкодження частини генеруючих потужностей та енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Таким чином, навіть за умов рекордної спеки Україна наразі змогла забезпечити стабільну роботу енергосистеми. Водночас подальша ситуація залежатиме від температури, рівня споживання, доступності генерації, ремонтів енергоблоків та можливостей імпорту електроенергії.

  • Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    У ніч на 24 липня російські війська завдали удару по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області. Внаслідок атаки було пошкоджено один із енергооб’єктів, через що без електропостачання залишилися понад 70 тисяч споживачів у Чернігові, Чернігівському та Корюківському районах. Про це повідомила пресслужба «Чернігівобленерго».

    В енергокомпанії уточнили, що знеструмлення сталося через пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури внаслідок ворожого удару.

    «Шановні споживачі! Внаслідок атаки ворога пошкоджено енергооб’єкт. Знеструмлено понад 70 тисяч абонентів у місті Чернігів, Чернігівському і Корюківському районах», — йдеться у повідомленні.

    Енергетики зазначили, що вже готуються до проведення аварійно-відновлювальних робіт, однак розпочати їх зможуть лише після того, як це дозволить безпекова ситуація. Першочерговим завданням залишається забезпечення безпеки ремонтних бригад, які працюватимуть на пошкодженому об’єкті.

    Напередодні атаки Повітряні сили Збройних сил України попереджали про загрозу застосування ударних безпілотників. Близько 23:00 23 липня військові повідомили про рух російських дронів у напрямку Чернігівської області, зокрема в бік Мени та Славутича. Після цього попередження про повітряну небезпеку для регіону неодноразово оновлювалися.

    Це вже не перший удар по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини за останній час. Лише кілька днів тому російські війська атакували інший енергооб’єкт області, внаслідок чого без електроенергії залишилися понад 100 тисяч споживачів. Тоді енергетикам також довелося проводити масштабні аварійно-відновлювальні роботи.

    Останніми тижнями Росія активізувала атаки на північні регіони України, зокрема Чернігівську та Київську області. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що російське командування розглядає можливість ескалації бойових дій на цьому напрямку, тому захист критичної інфраструктури та посилення оборони північних областей залишаються серед пріоритетних завдань.

  • Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    У ніч проти 24 липня Грузія зіткнулася з масштабним блекаутом, який охопив Тбілісі та низку інших великих міст країни. Через раптове відключення електроенергії без світла залишилися мільйони людей, а в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Про це повідомляють TV Pirveli, грузинська служба «Радіо Свобода» та інші місцеві ЗМІ.

    За попередньою інформацією, електропостачання одночасно зникло щонайменше у Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті та Телаві. Відключення сталося раптово, а офіційних пояснень щодо причин аварії на момент публікації немає.

    Окрім відсутності електроенергії, мешканці країни повідомляють про серйозні проблеми зі зв’язком. У користувачів окремих мобільних операторів перестала працювати мережа 5G, а рівень сигналу мобільного зв’язку в багатьох місцях впав до мінімального. Також із перебоями працюють мобільний та домашній інтернет, а сайт Міністерства енергетики Грузії, за повідомленнями ЗМІ, став недоступним.

    У столиці країни через відсутність електроенергії припинили роботу світлофори, що суттєво ускладнило дорожній рух. Інформації про перебої в роботі громадського транспорту або інших об’єктів критичної інфраструктури наразі не надходило.

    Оператор грузинської енергосистеми поки не оприлюднив офіційних коментарів щодо причин аварії. Також журналістам не вдалося отримати інформацію від пресслужби профільного відомства, яка не відповідала на телефонні дзвінки.

    Першим із посадовців ситуацію прокоментував директор Енгурійської гідроелектростанції Леван Мебонія. Відповідаючи на запитання журналістів про можливі причини масштабного знеструмлення, він заявив, що наразі намагається з’ясувати обставини інциденту. На запитання, чи продовжує працювати Енгурійська ГЕС, яка забезпечує значну частину країни електроенергією, Мебонія відповів, що не володіє відповідною інформацією.

    Це вже не перший масштабний блекаут у Грузії за останній час. У квітні 2025 року країна вже пережила два серйозні відключення електроенергії. Зокрема, 19 квітня аварія на високовольтній лінії електропередачі «Кавкасіоні» залишила без світла Тбілісі та інші регіони країни. Тоді через аварію тимчасово зупинили роботу першої лінії столичного метро, а також було знеструмлено енергосистему окупованої Абхазії. Ще один масштабний блекаут стався в ніч проти 9 квітня того ж року.

    Наразі енергетики продовжують з’ясовувати причини аварії та працюють над відновленням електропостачання в постраждалих регіонах.