Golosnovinua.com

Позначка: відновлення України

  • Швейцарія профінансує в Україні вісім великих проєктів

    Швейцарія профінансує в Україні вісім великих проєктів

    Федеральна рада Швейцарії затвердила фінансування восьми нових проєктів для відновлення України загальним обсягом 135 млн швейцарських франків. Вони охоплюватимуть три ключові напрямки — енергетику, громадський транспорт і водне господарство. Рішення було ухвалене 2 жовтня в межах швейцарської програми співпраці з Україною.

    До відбору допустили швейцарські компанії, які вже мають представництва або філії в Україні. Вартість однієї проєктної пропозиції мала становити від 3 до 30 млн франків, а компанії-переможці повинні профінансувати щонайменше 10% вартості проєкту власним коштом.

    У Швейцарії пояснили, що проєкти мають не лише закривати нагальні потреби України, а й давати довгостроковий ефект. Йдеться про використання швейцарських технологій і обладнання, створення та збереження робочих місць, навчання українських фахівців і передачу експертизи.

    Остаточний перелік проєктів формували спільно з українським урядом. Серед критеріїв оцінки були актуальність, очікуваний вплив, технічна реалізованість, ризики та ефективність використання коштів.

    Це вже не перший подібний пакет. У 2025 році Швейцарія підтримала 12 проєктів на понад 93 млн франків у сферах енергетики, житла, громадського транспорту, охорони здоров’я та гуманітарного розмінування.

    На початку 2026 року Швейцарія також оголосила другий конкурс із бюджетом до 150 млн франків, а навесні — третій конкурс ще на 50 млн франків для проєктів у будівництві, машинобудуванні, відновлюваній енергетиці, агробізнесі, ІТ та інших секторах.

    У Міністерстві економіки України наголошують, що така модель допомоги поєднує міжнародне фінансування з приватним бізнесом і практичною реалізацією проєктів на місцях.

  • Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Призначення Івана Федорова головою Агентства відновлення змінює його політичну вагу значно сильніше, ніж виглядає формальна зміна посади. З керівника однієї з найбільших прифронтових областей він переходить у структуру, через яку держава керує відновленням об’єктів по всій Україні — від доріг і мостів до лікарень, захисних споруд і критичної інфраструктури.

    При цьому Федоров не відрізаний від Запоріжжя. Його колишнього заступника Михайла Семікіна призначено виконувачем обов’язків голови ОВА, а сам Федоров зберігає участь в обласній Раді оборони. Таким чином, регіональна команда не зникає після його відходу, а залишається вбудованою в систему управління областю.

    Особливо важливий інший момент. Запорізька служба відновлення вже є частиною Агентства, яке тепер очолює Федоров. Виходить єдина вертикаль між територією, де він кілька років розподіляв інфраструктурні пріоритети, і центральним відомством, яке тепер визначає правила й обсяги відновлення для всієї країни.

    Це набуває додаткової ваги на тлі історії запорізьких закупівель. За період керівництва Федорова навколо інфраструктурних контрактів виникали претензії до окремих тендерів, складу учасників і умов договорів. До правоохоронних органів спрямовували заяви про можливі зловживання, а в судах розглядали скарги на бездіяльність слідчих органів. Окремий пласт звинувачень стосується ймовірного тиску на силовиків і контактів представників оточення Федорова з кримінальними фігурами. Ці твердження самі по собі не є доведеними фактами і потребують окремої перевірки за матеріалами проваджень і судовими рішеннями.

    Тепер ця історія отримує принципово інший масштаб. Ті самі питання, які виникали навколо управління інфраструктурними грошима в одній області, стають релевантними вже для національного відомства. Тим більше що Агентство працює не через один центральний офіс, а через систему регіональних служб і державних замовників.

    Є й важлива кадрова деталь. Сергій Сухомлин подав заяву про звільнення 29 липня — задовго до публічного оголошення кандидатури Федорова. 3 вересня Федоров підтвердив, що отримав пропозицію очолити Агентство, а вже 4 вересня Кабмін оформив його призначення. Одночасно зі зміною голови з керівництва пішов перший заступник Микола Бойко.

    Таким чином, за кілька тижнів відбулася повна перебудова верхівки відомства, а призначення Федорова виявилося підготовленим заздалегідь. Наступний шар історії — кадрова і підрядна карта Агентства після цієї зміни. Які люди збережуться на місцях, хто прийде із запорізької команди, які регіональні служби отримають нових керівників і чи зміниться коло компаній, що отримують найбільші інфраструктурні контракти.

    Саме тут міститься потенційно найсильніша частина історії. Федоров отримує не просто кабінет у Києві, а вже існуючу національну систему розподілу інфраструктурних проєктів — після кількох років управління аналогічними потоками в Запорізькій області.

     

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • «Можемо взяти практично все, що захочемо»: Трамп зробив гучну заяву про угоду з Україною

    «Можемо взяти практично все, що захочемо»: Трамп зробив гучну заяву про угоду з Україною

    Президент США Дональд Трамп знову прокоментував економічну угоду між Вашингтоном і Києвом щодо природних ресурсів та створення спільного Інвестиційного фонду відбудови. Американський президент заявив, що Україна має значні запаси корисних копалин і що підписаний документ нібито дозволяє Сполученим Штатам отримати широкий доступ до них.

    В інтерв’ю Real America’s Voice Трамп назвав домовленість вигідною для США та заявив, що американська сторона може «поїхати туди в будь-який момент і взяти практично все, що захочемо». За його словами, потенційна цінність ресурсної складової угоди може перевищувати 300 млрд доларів.

    Водночас буквальне трактування слів Трампа не відповідає механізму, зафіксованому у самій угоді. Офіційні документи України та США не передбачають передачі Сполученим Штатам українських родовищ або права одноосібно забирати корисні копалини. Україна зберігає право власності на свої природні ресурси та самостійно визначає умови й місця їхнього видобутку.

    Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови Київ і Вашингтон підписали 30 квітня 2025 року. Наступного дня Білий дім назвав її історичним економічним партнерством, покликаним залучати американські інвестиції у відбудову України, розробку природних ресурсів та стратегічну інфраструктуру.

    Фонд побудований на паритетній основі. Україна та США мають рівні права в управлінні ним, а жодна зі сторін не отримує одноосібного контролю. Українська сторона повинна спрямовувати до фонду 50% майбутніх доходів від нових ліцензій та рентних платежів, пов’язаних із видобутком визначених корисних копалин, нафти й газу. Водночас чинні родовища, вже видані ліцензії та бюджетні доходи, які існували до угоди, під цей механізм не підпадають.

    Саме тому тезу Трампа про можливість «взяти практично все» варто сприймати як його політичне трактування домовленості, а не як юридичний опис її положень. У Міністерстві економіки України після підписання документа окремо наголошували: усі українські надра залишаються власністю України, державні компанії не переходять під контроль США, а приватизаційні процеси угодою не змінюються.

    Американська сторона натомість отримує економічний інтерес у майбутніх проєктах. США можуть вкладати у фонд фінансові ресурси, залучати приватний капітал, технології та нову військову допомогу. Через U.S. International Development Finance Corporation Вашингтон також може сприяти приходу американських та інших західних компаній у проєкти з розробки надр, енергетики та інфраструктури.

    Кошти самого фонду мають інвестуватися виключно в Україну. Йдеться про видобувні проєкти, переробку ресурсів, інфраструктуру та відновлення країни. Протягом перших десяти років прибуток фонду має повністю реінвестуватися в українську економіку. Лише після цього сторони зможуть переходити до розподілу частини прибутку.

    Ще одна принципова деталь — угода не передбачає погашення Україною вартості попередньої американської військової допомоги. На ранніх етапах переговорів адміністрація Трампа пов’язувала майбутню ресурсну співпрацю з обсягом допомоги, яку США вже надали Україні, однак у фінальному документі відповідного боргового зобов’язання немає.

    Угода також не дає Вашингтону права самостійно визначати, де і коли розробляти конкретне родовище. За інформацією Міністерства економіки України, саме українська держава зберігає повноваження визначати умови користування надрами та видавати відповідні дозволи.

    Трамп, однак, уже не вперше описує домовленість значно ширше, ніж її юридичний текст. Він регулярно говорить про українські ресурси як про спосіб компенсувати американські витрати на підтримку Києва та наголошує на економічній вигоді для США.

    Водночас цифра понад 300 млрд доларів також потребує уточнення. У відкритих документах угоди немає гарантованої суми ресурсів або прибутку саме на 300 млрд доларів. Це політична оцінка самого Трампа, а фактична вартість майбутніх проєктів залежатиме від результатів геологічної розвідки, цін на сировину, обсягів інвестицій, вартості видобутку та безпекової ситуації.

    Частина потенційно перспективних родовищ розташована у районах, які перебувають під російською окупацією або поблизу зони бойових дій, що також ускладнює оцінку їхньої реальної комерційної вартості. Крім того, запуск великих гірничодобувних проєктів зазвичай займає роки та потребує значних інвестицій у геологічні дослідження, інфраструктуру, енергетику і переробку.

    У Вашингтоні угоду розглядають і як стратегічний інструмент. Білий дім під час її підписання прямо заявляв, що економічна присутність США в Україні повинна сприяти довгостроковій стабільності, модернізації країни та посиленню американського інтересу у збереженні вільної й суверенної України.

    Для Києва угода також є способом залучити капітал до післявоєнної відбудови та ресурсних проєктів, для реалізації яких самій Україні може бракувати фінансування та технологій.

    Таким чином, нова заява Трампа демонструє його максимально комерційний погляд на економічне партнерство з Україною. Проте фактичний зміст документа значно складніший за фразу про можливість «взяти все, що захочемо». США отримали преференційні можливості для участі в майбутніх українських ресурсних проєктах та рівноправну участь у спільному фонді, але право власності на українські надра залишається за Україною, а їх розробка продовжує регулюватися українською державою.

  • Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.

    Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.

    Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.

    «Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.

    Про що говорили Зеленський і Терехов

    Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.

    «Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.

    Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.

    Харків знову пережив нічну атаку

    Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.

    Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.

    Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.

    Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.

    Харків як модель для прифронтових громад

    Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.

    Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.

    Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.

    Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.

    Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра

    Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.

    Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.

    За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.

    Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.

    В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.

    Чому Терехова називають серед кандидатів

    Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.

    Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.

    Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.

    Які рішення можуть поширити на інші міста

    Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.

    Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.

    Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.

    Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.

  • Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Президент України Володимир Зеленський анонсував масштабне оновлення Кабінету Міністрів і зміни у керівництві правоохоронних органів. Глава держави заявив, що нинішня структура виконавчої влади потребує переформатування відповідно до нової політичної стратегії, а прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропоновано перейти на інший, важливий напрямок роботи у відносинах з одним із ключових партнерів України.

    Зеленський повідомив про рішення після зустрічі зі Свириденко. Президент подякував їй за стабільну й результативну роботу на чолі уряду, однак наголосив, що для реалізації нових зовнішньополітичних і внутрішніх завдань країні потрібне оновлення Кабміну. Водночас конкретного партнера, за відносини з яким може відповідати Свириденко, глава держави поки не назвав.

    «Ми обговорили деталі з прем’єр-міністром України Юлією Свириденко. Визначили, що для змін потрібне оновлення Кабінету Міністрів», — заявив Зеленський. Він також висловив сподівання, що необхідні кадрові рішення вдасться провести спільно з парламентарями.

    Фактично заява президента означає початок нового етапу переформатування виконавчої влади. Частина українських медіа вже трактує її як анонс відставки Свириденко з посади прем’єр-міністерки, однак на момент заяви офіційного рішення Верховної Ради ще не було оприлюднено. Сам Зеленський говорив саме про необхідність оновлення уряду та проведення відповідних замін разом із парламентом.

    Свириденко запропонували нову роль

    Президент наголосив, що вдячний Юлії Свириденко за її роботу як на посаді очільниці уряду, так і протягом попередніх років у державній команді. За словами Зеленського, їй запропоновано очолити «новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером».

    Якою саме буде ця посада та про яку країну йдеться, поки не уточнюється. Через це будь-які твердження про можливе дипломатичне призначення, роботу зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом або іншою державою наразі залишалися б лише припущеннями.

    Водночас досвід Свириденко справді значною мірою пов’язаний із міжнародними економічними переговорами, залученням інвестицій і відновленням. У червні 2026 року вона очолювала українську делегацію на Конференції з відновлення України URC-2026 у польському Гданську. До української команди тоді ввійшли представники уряду, парламенту, бізнесу, державних компаній і громад.

    Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її кандидатуру підтримала Верховна Рада, після чого парламент сформував новий склад Кабінету Міністрів. До призначення прем’єркою вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки.

    Нова модель зовнішньої політики

    Однією з головних причин кадрового перезавантаження Зеленський назвав необхідність підвищити відповідальність за ключові міжнародні напрямки. За новою моделлю кожен пріоритетний напрямок має бути закріплений за конкретною досвідченою людиною, яка відповідатиме не лише за переговори, а й за практичну реалізацію домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед основних пріоритетів президент назвав співпрацю зі Сполученими Штатами та реалізацію домовленостей щодо виробництва систем протиповітряної оборони Patriot. Окремим напрямком має стати спільний із європейськими державами антибалістичний проєкт.

    Уваги потребують і відносини з сусідніми країнами, насамперед із Польщею та Угорщиною. Ще одним перспективним вектором Зеленський назвав держави Близького Сходу та Перської затоки, з якими Україна планує розвивати економічну, оборонну й технологічну співпрацю.

    До переліку стратегічних напрямків також увійшли Китай і ключові міжнародні організації. Таким чином, Київ прагне перейти від загального дипломатичного супроводу до персональної відповідальності посадовців за кожен важливий блок міжнародної роботи.

    Зміни торкнуться правоохоронних органів

    Оновлення не обмежиться Кабінетом Міністрів. Зеленський прямо заявив, що кадрові перестановки відбудуться і серед керівників правоохоронних органів. Конкретних прізвищ, посад або термінів президент не назвав.

    Ця частина заяви може свідчити про ширше перезавантаження державного управління, покликане посилити відповідальність за внутрішню безпеку, дотримання законності та виконання рішень влади. Однак до появи офіційних указів, подань чи рішень парламенту говорити про конкретні звільнення або призначення передчасно.

    Президент лише зазначив, що кадрові зміни мають забезпечити виконання оновленої політичної стратегії. За його словами, Україні потрібна нова якість управління як у міжнародній роботі, так і всередині держави.

    Прифронтові області та підготовка до зими

    Серед внутрішніх пріоритетів Зеленський окремо виділив посилення роботи у прифронтових і прикордонних регіонах. Ці території потребують особливої уваги через постійні російські атаки, руйнування інфраструктури, евакуацію населення та необхідність підтримувати роботу критичних служб.

    Одним із найважливіших завдань для оновленої урядової команди має стати підготовка до зими. Президент наголосив, що Україна повинна бути готовою до всіх можливих загроз, зокрема до нових атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Крім того, Зеленський закликав прискорити трансформацію державних компаній, від ефективності яких значною мірою залежить стійкість країни. Йдеться про підприємства, пов’язані з енергетикою, транспортом, оборонним сектором, логістикою та іншими стратегічними сферами.

    Окремої уваги, за словами президента, потребує виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення України. Цей напрямок охоплює залучення міжнародного фінансування, модернізацію енергетики, відбудову житла й соціальної інфраструктури, підтримку бізнесу та відновлення громад.

    Хто може очолити новий уряд

    Зеленський поки не назвав кандидата на посаду нового прем’єр-міністра. Офіційно також не представлено майбутній склад Кабміну чи перелік міністрів, яких планують замінити.

    Напередодні у медіа та серед окремих народних депутатів обговорювалася можлива зміна прем’єра, однак ці повідомлення не були офіційним рішенням. Зокрема, звучали припущення щодо інших представників уряду, але на момент президентської заяви жодної кандидатури Зеленський публічно не підтвердив.

    Тому головна інтрига найближчих днів полягає у тому, кого Банкова запропонує на чолі оновленого Кабміну, які міністерства можуть змінити керівників і чи вдасться швидко зібрати необхідну підтримку у Верховній Раді.

    Заява Зеленського свідчить, що кадрові зміни планують провести не як одиничні звільнення, а як частину ширшого політичного перезавантаження. Воно має одночасно охопити уряд, правоохоронну систему, міжнародну політику, підготовку до зими, відновлення та роботу з прифронтовими регіонами.

    Наразі відомо лише те, що Свириденко запропоновано перейти на новий стратегічний напрямок, а чинний Кабмін очікує суттєве оновлення. Остаточні прізвища, посади й конфігурація нового уряду стануть зрозумілими після офіційних подань і рішень Верховної Ради.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Станом на початок 2026 року за кордоном залишається понад 5,6 млн українців, з яких близько 4,37 млн перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Це найбільше вимушене переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

    До кінця 2025 року з-за кордону повернулося близько 1,1 млн осіб за даними IOM. З урахуванням внутрішньо переміщених осіб загальна кількість тих, хто повернувся, перевищує 4,4 млн. Однак прогнози Центру економічної стратегії (п’ята хвиля, лютий 2026) залишаються стриманими. У базовому сценарії очікується повернення близько 1,6 млн, в оптимістичному до 2,2 млн, у песимістичному лише 1,3 млн.

    Серед 1,1 млн тих, хто повернувся, більшість становлять люди, які виїжджали в перші місяці повномасштабного вторгнення і повернулися, коли лінія фронту відійшла від їхніх регіонів. Ці повернення часто носять тимчасовий характер. При новому витку обстрілів або енергетичній кризі багато хто знову виїжджає.

    Дослідження CES показує стабілізацію намірів на рівні 43% тих, хто бажає повернутися, при цьому 36% не планують або сумніваються. Ті, хто вже повернувся, здебільшого мають міцні сімейні зв’язки в Україні, виїжджали через прямі бойові дії та отримали компенсацію або відновили житло. Глибоко інтегровані за кордоном, з дітьми в місцевих школах, стабільною роботою та соціальною мережею, повертаються значно рідше.

    Зростання виїзду молодих чоловіків у 2025 році

    Рішення 2025 року про вільний виїзд чоловіків 18-22 років для навчання та роботи суттєво змінило структуру міграції. За даними CES та ZOiS Berlin, частка молодих чоловіків серед біженців зросла на 25%. Кожний четвертий у цій групі залишив країну саме після послаблення.

    Мотивація була раціональною, а не панікою. 70% молодих людей називали головною причиною постійну загрозу життю та здоров’ю. Далі йшли страх мобілізації, переривання кар’єри та болісне відчуття «втрачених років». Багато з них уже мали якісну освіту, хороше знання іноземних мов та певну фінансову подушку, що дозволяло їм відносно швидко адаптуватися за кордоном. Основні країни призначення, які вони обирали: Німеччина, Польща та Чехія.

    Рівень зайнятості в цій групі сягає 49%. Але психологічна ціна виявилася дуже високою. Майже третина молодих чоловіків зазначає серйозні проблеми з ментальним здоров’ям, що майже вдвічі перевищує середні показники. Багато хто стикається з хронічним стресом, тривожністю та відчуттям відірваності від батьківщини.

    Нова реальність для українських біженців у Європі

    Первісна солідарність Європи була справді вражаючою та безпрецедентною за своїми масштабами. Польща прийняла понад 2 млн українців за лічені тижні, а понад 90% поляків активно підтримували надання допомоги. Європейський Союз уперше в своїй історії застосував Директиву про тимчасовий захист у такому величезному масштабі, що дозволило мільйонам людей швидко отримати легальний статус, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг.

    Крістін Гойєр, представниця UNHCR у Польщі, у березні 2022 року заявила: «Це була величезна робота з боку людей, місцевих громад, муніципалітетів та уряду Польщі щодо прийому та розміщення новоприбулих».

    До 2026 року ситуація помітно змінилася. Під тимчасовим захистом залишаються 4,37 млн українців, основні країни прийому: Німеччина, Польща та Чехія. Рівень зайнятості серед біженців досяг 57%, а завдяки високій кваліфікації багатьох українців вдалося частково закрити хронічні кадрові дефіцити в ключових секторах економіки.

    Однак на тлі затяжної війни поступово наростає втома приймаючих суспільств. Політичний дискурс дедалі частіше акцентує увагу на «справедливості» розподілу ресурсів між власними громадянами та біженцями.

    Європейські держави починають поступово посилювати або коригувати умови перебування українських біженців. Значне фінансове навантаження на бюджети. Виплати допомоги, медична допомога та освіта вимагають великих витрат. Зростання популярності правих та антиміграційних партій змушує уряди демонструвати турботу про власних громадян в першу чергу. Також існують побоювання довгострокового «звикання» до допомоги та зниження мотивації до повернення.

    У результаті в низці країн обговорюють або вже запроваджують обмеження. Йде скорочення термінів та обсягів соціальної підтримки, жорсткіші вимоги до працевлаштування, перевірки реальної потреби та поступовий перехід від масового тимчасового захисту до індивідуальних рішень. Ці зміни посилюють відчуття невизначеності та тимчасовості статусу серед біженців. Для багатьох це створює додатковий психологічний тиск та бюрократичні бар’єри. Парадоксальним чином, чим довше триває така невизначеність, тим міцніше частина людей вбудовується в нове життя, шукає стабільну роботу, влаштовує дітей у школи та намагається мінімізувати ризики, пов’язані з поверненням. У підсумку ймовірність повернення в Україну для значної частини біженців лише знижується.

    Фактори та механізми, що стимулюють повернення

    В Україні вже впроваджено деякі корисні програми — єВідновлення (компенсації за житло), платформа «Ukraine is Home» (інформація та пробні поїздки без втрати статусу), підтримка IOM, програми визнання кваліфікацій та пільги для роботодавців. Однак цих заходів явно недостатньо, щоб повернути більшу частину українців. Вони залишаються фрагментарними, залежать від зовнішнього фінансування та слабо скоординовані з майбутнім завершенням тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року. Окремих інструментів не вистачає для вирішення завдання такого масштабу, потрібна повноцінна комплексна стратегія.

    Повернення визначають кілька ключових факторів. Безпека — безумовна основа, без реального покращення ППО, розмінування та стабільної енергетики масового повернення чекати не доводиться. Не менш важливо відновлення житла та інфраструктури, без видимого прогресу сім’ї з дітьми не наважаться повернутися.

    Вирішальну роль відіграють економічні стимули, якісні робочі місця, допомога з переїздом, визнання кваліфікацій та підтримка бізнесу. Емоційні заклики працюють лише за наявності реальної матеріальної перспективи. Важливою є й соціально-психологічна реінтеграція — ПТСР, моральна травма та проблеми адаптації дітей вимагають системної допомоги. Усе це має спиратися на довіру до держави та прозору комунікацію.

    Перспективи розвитку подій і необхідні кроки

    Повернення українців матиме поступовий та селективний характер. В першу чергу повернуться ті, хто зберіг міцні сімейні зв’язки, житло та можливості працевлаштування в Україні. Водночас глибоко інтегровані сім’ї та молоді спеціалісти, як правило, залишаться за кордоном або перейдуть на «човникову» модель життя між країнами.

    Головний стратегічний ризик — втрата значної частини людського капіталу, особливо покоління 2025 року. Це поглибить кадровий дефіцит у ключових галузях, посилить демографічний спад та соціальну фрагментацію суспільства. Крім того, Україна може втратити цінні європейські компетенції та досвід, які могли б суттєво прискорити післявоєнне відновлення.

    У разі реалізації продуманої стратегії повернення 1,5-2 млн осіб, навпаки, стане потужним каталізатором відродження країни. Притік кваліфікованих кадрів, підприємців та нових знань здатен дати значний імпульс економічному та соціальному розвитку.

    Для цього Україні необхідна офіційна національна стратегія повернення та реінтеграції, яка об’єднає розрізнені зусилля в єдину систему. Стратегія має передбачати комплексний пакет заходів підтримки сімей, включаючи фінансову допомогу, пріоритетне житло та працевлаштування, медичний супровід, а також чітку координацію з ЄС щодо завершення тимчасового захисту після березня 2027 року. Особливу увагу потрібно приділити прискореному відновленню житла та критичної інфраструктури в регіонах повернення, створенню масштабної системи психологічної допомоги, сімейної терапії та підтримки освіти дітей. Ключовими елементами мають стати регулярна прозора комунікація з громадянами та постійний координаційний орган, відповідальний за реалізацію та моніторинг стратегії.

    Масового автоматичного повернення не відбудеться. Лише поєднання реальної безпеки, видимого прогресу у відновленні, економічних можливостей та якісної соціально-психологічної реінтеграції здатне принципово змінити ситуацію. До березня 2027 року в України залишається обмежене вікно можливостей. Чим оперативніше та переконливіше буде запропонована стратегія, тим більше людей зроблять вибір на користь повернення. Зволікання загрожує необоротною втратою людського капіталу та суттєвим уповільненням відновлення країни на десятиліття. Успішна реалізація, навпаки, дозволить трансформувати одну з найбільших міграційних хвиль сучасності у стратегічний ресурс національного відродження.

     

  • Квартиру російського пропагандиста Лебедєва в центрі Києва продали

    Квартиру російського пропагандиста Лебедєва в центрі Києва продали

    Фонд державного майна України успішно реалізував на відкритому онлайн-аукціоні конфісковану квартиру російського пропагандиста Артемія Лебедєва. За результатами конкурентних торгів трикімнатне дворівневе помешкання у самому центрі Києва було продано за 13 500 001 гривню. Виручені кошти поповнять Фонд ліквідації наслідків збройної агресії Росії проти України та будуть використані для відновлення держави після масштабних руйнувань, спричинених війною.

    Про це повідомив Фонд державного майна України.

    У ФДМУ зазначили, що йдеться про трикімнатну дворівневу квартиру загальною площею 138,5 квадратного метра, яка розташована в історичному центрі столиці та має вид на Золоті Ворота. Саме ця нерухомість стала одним із конфіскованих активів російського пропагандиста, які були передані державі за рішенням суду в межах санкційної політики України.

    Під час проведення відкритого аукціону за право придбати квартиру змагалися два учасники. Конкуренція дозволила суттєво збільшити вартість лота — остаточна ціна продажу майже на три мільйони гривень перевищила стартову. Переможцем торгів стало ТОВ “Центр досліджень безпілотних систем”, яке запропонувало найбільшу суму та стало новим власником квартири.

    У Фонді державного майна наголосили, що продаж санкційних активів є не лише інструментом ефективного управління державною власністю, а й одним із практичних механізмів відновлення країни. Кожна гривня, отримана від реалізації такого майна, спрямовується на фінансування заходів із ліквідації наслідків російської агресії, відбудову зруйнованої інфраструктури, житла та інших об’єктів, які постраждали внаслідок повномасштабної війни.

    “Ця квартира більше не є символом безкарності російського пропагандиста. Відтепер це ще один приклад того, як майно осіб, які підтримували війну проти України, перетворюється на ресурс для відновлення нашої держави. Санкції мають не лише політичні, а й цілком реальні економічні наслідки”, — наголосили у Фонді державного майна.

    У відомстві також підкреслили, що активи осіб, які працювали проти України та підтримували агресію Росії, більше не служать своїм колишнім власникам. Натомість вони переходять у власність держави та починають працювати на потреби українського суспільства, допомагаючи фінансувати післявоєнне відновлення.

    Продаж квартири став черговим прикладом реалізації державної політики щодо використання конфіскованого майна підсанкційних осіб. Україна продовжує застосовувати механізми стягнення активів тих, хто підтримував російську агресію, а отримані від їх реалізації кошти спрямовує на компенсацію збитків, яких країна зазнала через війну.

    Артемій Лебедєв є російським дизайнером, підприємцем та блогером, який заснував “Студію Артемія Лебедєва” — одну з найвідоміших дизайнерських компаній у Росії. Протягом останніх років він активно підтримує політику Кремля та регулярно поширює антиукраїнські заяви й пропагандистські матеріали у своїх соціальних мережах, де його аудиторія налічує сотні тисяч підписників.

    Ще у 2017 році Лебедєву заборонили в’їзд на територію України після його публічних заяв про те, що російська окупація Криму нібито була “ідеальною”. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він продовжив відкрито підтримувати дії Кремля та виправдовувати війну, у зв’язку з чим потрапив під українські санкції.

    Особливий резонанс викликали його поїздки на тимчасово окуповані українські території. Зокрема, він відвідував територію металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі після його руйнування російськими військами, робив фотографії на даху захопленої Запорізької атомної електростанції та знімав пропагандистські сюжети про окупацію ЗАЕС для російських медіа. Ці матеріали використовувалися кремлівською пропагандою для виправдання незаконної окупації українських територій та дискредитації України на міжнародній арені.

    У червні 2022 року Лебедєв незаконно прибув на територію Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військових. Там він підготував пропагандистський репортаж для російських інформаційних ресурсів, у якому поширював кремлівські наративи щодо ситуації на стратегічному об’єкті.

    У березні 2023 року Служба безпеки України повідомила Артемію Лебедєву про підозру за частиною третьою статті 436-2 Кримінального кодексу України — виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікація її учасників.

    Підставою для конфіскації його активів стало рішення Вищого антикорупційного суду, який у липні 2023 року повністю задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо застосування санкції у вигляді стягнення майна на користь держави. Суд визнав обґрунтованими доводи про підтримку Лебедєвим російської агресії та ухвалив рішення про конфіскацію належних йому українських активів.

    До переліку конфіскованого майна увійшли дві квартири у Києві площею 138,5 та 193,2 квадратного метра. Одне помешкання перебувало у безпосередній власності Лебедєва, тоді як інше він контролював опосередковано через свого бізнес-партнера Костянтина Моршнева.

    Після завершення всіх юридичних процедур Кабінет Міністрів України у вересні 2023 року передав конфісковані активи до управління Фонду державного майна. Відтоді ФДМУ отримав повноваження здійснювати їхню приватизацію або передачу в оренду відповідно до чинного законодавства. Водночас уряд визначив, що всі кошти, отримані від реалізації санкційного майна, мають надходити до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

    У Фонді державного майна наголошують, що продаж квартири Артемія Лебедєва є ще одним підтвердженням того, що санкційна політика України має не лише політичне чи символічне значення, а й приносить конкретний економічний результат. Конфісковані активи осіб, які підтримували війну проти України, поступово перетворюються на фінансовий ресурс для відбудови країни, допомагаючи фінансувати проєкти з реконструкції житла, соціальної та критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії.

  • Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Зовнішньополітичний курс Великої Британії, зокрема стратегічна підтримка України, залишатиметься стабільним і незмінним навіть після майбутньої відставки прем’єр-міністра Кіра Стармера. У Лондоні наголошують, що політичні перестановки всередині уряду не вплинуть на ключові міжнародні зобов’язання країни, включно з військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою Києву, а також участю Британії у формуванні спільної західної політики щодо стримування Росії.

    Про це повідомляє Euronews із посиланням на заяву заступника прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Леммі.

    За його словами, уряд Сполученого Королівства продовжує виконувати всі раніше ухвалені рішення щодо підтримки України, а також не планує переглядати вже затверджені програми фінансування. Зокрема, йдеться про додатковий пакет у розмірі 290 мільйонів фунтів стерлінгів, який передбачено спрямувати на зміцнення енергетичної безпеки України та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак. У Лондоні підкреслюють, що ця допомога є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на підтримку стійкості української держави в умовах війни.

    Девід Леммі заявив, що питання зміни зовнішньої політики Великої Британії фактично не стоїть на порядку денному, оскільки стратегічний курс країни вже сформований і базується на принципах довгострокової безпеки, міжнародної співпраці та підтримки союзників. Він наголосив, що незалежно від внутрішніх політичних процесів Лондон і надалі відіграватиме активну роль у координації міжнародної допомоги Україні та зміцненні європейської безпекової архітектури.

    Окремо у британському уряді підкреслюють, що курс на відновлення відносин із Європейським Союзом і розширення економічної співпраці з європейськими партнерами залишатиметься незмінним. Після Brexit Лондон поступово працює над усуненням торговельних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили економічні зв’язки з ЄС, і нині цей процес розглядається як один із ключових напрямів економічної політики країни. Уряд заявляє, що «європейське перезавантаження» та відновлення глобальних партнерств продовжаться незалежно від зміни керівництва.

    На тлі підготовки до можливого політичного переходу у Великій Британії вже ведеться організаційна робота щодо забезпечення безперервності державного управління. За даними медіа, потенційним наступником Кіра Стармера вважається мер Манчестера Енді Бернем, який уже отримує урядові брифінги для адаптації до можливого перебрання повноважень. Урядові джерела зазначають, що такий підхід має гарантувати стабільність внутрішньої та зовнішньої політики під час перехідного періоду. Через ці процеси навіть довелося перенести запланований саміт ЄС — Велика Британія, який мав відбутися 22 липня, щоб уникнути політичної невизначеності.

    Попри внутрішні зміни, Лондон підтверджує намір і надалі посилювати міжнародну підтримку України. Велика Британія розраховує на збереження єдності країн «Групи семи», яка була підтверджена на нещодавньому саміті у Франції, а також на продовження координації зі Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо збільшення оборонних витрат і довгострокової підтримки Києва. У британському уряді вважають, що нинішній етап є критичним для формування нової системи безпеки в Європі, де Україна займає ключове місце.

    Окремий акцент Лондон робить на санкційній політиці проти Російської Федерації. Девід Леммі заявив, що Велика Британія й надалі буде посилювати тиск на російську економіку, зокрема через боротьбу з обходом санкцій та так званими «брудними грошима», які, за оцінками британської сторони, використовуються для фінансування війни проти України. Уряд наголошує, що економічні обмеження залишаються одним із ключових інструментів міжнародного впливу на Кремль.

    Раніше також повідомлялося, що Велика Британія розглядає додаткові механізми фінансування української оборони за рахунок конфіскованих російських активів. Серед таких ініціатив — використання доходів від продажу майна та ресурсів, пов’язаних із російськими структурами, зокрема йдеться про можливий продаж нафти із затриманих танкерів із подальшим спрямуванням коштів на підтримку Збройних сил України.

    Таким чином, попри політичні зміни всередині країни, Велика Британія демонструє намір зберігати послідовність зовнішньої політики, продовжуючи підтримку України як одного з ключових пріоритетів своєї міжнародної стратегії.