Golosnovinua.com

Позначка: відповідальність

  • Політична війна на тлі енергетичної кризи: чому звіт Кличка у Верховній Раді оголив проблему колективної безвідповідальності перед важкою зимою

    Політична війна на тлі енергетичної кризи: чому звіт Кличка у Верховній Раді оголив проблему колективної безвідповідальності перед важкою зимою

    Виступ міського голови Києва Віталія Кличка у Верховній Раді 14 жовтня, присвячений енергетичній стійкості столиці перед початком опалювального сезону, став кульмінацією тривалого конфлікту між центральною владою та муніципалітетом. Як зазначив політолог Максим Джигун в ефірі Radio NV, поява мера в парламенті та його емоційна промова не лише спровокували хвилю критики в суспільстві, а й були сприйняті профільними аналітиками як перший крок у можливій процедурі відсторонення очільника столиці від виконання посадових обов’язків. Загострення протистояння розгортається на тлі критичного стану комунальної та енергетичної інфраструктури Києва, яка підійшла до чергової воєнної зими абсолютно непідготовленою.

    Експерт провів паралель між діями українських посадовців та недавніми скандалами у США щодо блокування роботи супутникового зв’язку: коли Ілон Маск перекладав відповідальність за обмеження на Білий дім, а американські чиновники стверджували, що це виключно компетенція компанії SpaceX. За словами Джигуна, у Києві наразі спостерігається ідентична стратегія взаємного уникнення відповідальності. Замість конструктивного плану дій Кличко обрав агресивну риторику на адресу уряду, закидаючи центральній владі провал фізичного захисту та прикриття стратегічних об’єктів засобами ППО, тоді як урядовці вказують на хронічну бездіяльність міської адміністрації у модернізації мереж та впровадженні розподіленої генерації за прикладом Харкова чи Житомира.

    Втім, політичні баталії на Печерських пагорбах жодним чином не покращують реального становища містян. Виступ очільника столиці залишив без відповідей фундаментальні питання: якими є антикризові алгоритми у разі тривалих блекаутів, як планується мінімізувати наслідки ударів по ТЕЦ та хто персонально гарантуватиме життєдіяльність мегаполіса. Політолог констатував, що вирішити накопичені структурні проблеми за лічені дні до морозів неможливо, особливо в умовах щоденних атак російської балістики, яка методично доруйновує енергетичні вузли. Дискусія та реальна підготовка мали розпочинатися ще у березні, одразу по завершенні минулого опалювального періоду, через що нинішня криза є наслідком провалу стратегічного планування та колективної безвідповідальності обох гілок влади.

  • Пішов до лісу по дрова — отримав штраф: українців попередили про покарання до 1020 грн

    Пішов до лісу по дрова — отримав штраф: українців попередили про покарання до 1020 грн

    Українцям, які самовільно заготовляють деревину в лісі для опалення, загрожують штрафи та додаткові фінансові стягнення. Навіть якщо дерево давно впало або повністю висохло, це не означає, що його можна без дозволу розпиляти й забрати додому.

    Відповідні обмеження передбачені Лісовим кодексом України та законодавством про адміністративні правопорушення.

    Із наближенням опалювального сезону питання заготівлі дров стає особливо актуальним для власників приватних будинків із пічним або твердопаливним опаленням.

    Однак далеко не все, що лежить у лісі, дозволено забирати без погодження з лісокористувачем.

    Що можна збирати в лісі без дозволу

    Відповідно до Лісового кодексу України, громадяни мають право безоплатно збирати для власних потреб дикорослі ягоди, гриби, горіхи та інші визначені законом ресурси.

    Із деревними залишками ситуація складніша. Збирання дрібного опалого хмизу, який не потребує рубання дерев, слід відрізняти від заготівлі дров. Водночас не всі природні матеріали дозволено забирати без обмежень: наприклад, заготівля лісової підстилки регулюється окремими правилами.

    Повалені стовбури, сухостій та великі частини дерев не можна вважати безкоштовними дровами лише тому, що вони лежать у лісі.

    Постійні лісокористувачі здійснюють облік деревини, а її заготівля потребує відповідних законних підстав і документів.

    Які штрафи загрожують українцям

    За незаконну порубку та інші порушення, передбачені статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, громадянам загрожує штраф від 510 до 1020 гривень.

    Для посадових осіб штрафи значно вищі.

    При цьому адміністративним покаранням справа може не обмежитися. Якщо незаконними діями завдано шкоди лісу, порушник може бути зобов’язаний додатково компенсувати збитки.

    Розмір відшкодування визначають за спеціальними нормативними таксами. Залежно від виду порушення, характеристик деревини та інших обставин сума може виявитися значно більшою за сам штраф.

    Коли загрожує кримінальна відповідальність

    Якщо незаконна порубка або інші передбачені законом дії спричинили істотну шкоду, може наставати кримінальна відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу України.

    Покарання залежить від конкретних обставин справи та може передбачати штраф, обмеження або позбавлення волі.

    Водночас не кожен випадок збирання сухих гілок автоматично є незаконною порубкою. Правова оцінка залежить від того, що саме людина зібрала, чи здійснювала рубання, звідки походить деревина та чи були необхідні дозволи.

    Як законно отримати дрова

    Щоб уникнути проблем із законом, українцям рекомендують звертатися до місцевого лісництва або підприємства, яке здійснює лісогосподарську діяльність.

    Там можна уточнити можливість придбання паливної деревини, її вартість та порядок отримання.

    Якщо йдеться про самостійну заготівлю, необхідно попередньо з’ясувати умови проведення робіт і оформлення відповідних документів.

    Головне правило: навіть сухе або повалене дерево не стає автоматично нічиїм. Тому перед тим як вивозити деревину з лісу, варто перевірити законність таких дій, інакше економія на опаленні може обернутися штрафом та додатковими витратами.

  • Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Верховна Рада 16 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який вводить до Кримінального кодексу окрему відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність організованих шахрайських кол-центрів. За документ проголосували 313 народних депутатів. На сайті парламенту законопроєкт уже має статус «закон прийнято» і готується на підпис.

    Законопроєкт був зареєстрований ще 25 жовтня 2023 року. У травні 2024-го його прийняли за основу, а 14 вересня 2026 року профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам підтримати документ у другому читанні та в цілому. Через два дні парламент це зробив.

    Головна новація документа — поява окремого складу злочину, який стосується саме шахрайства з використанням електронних комунікацій. Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Під неї підпадатимуть дії, пов’язані з незаконним збиранням, зберіганням, обробкою та використанням персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних карток, кодів авторизації та іншої інформації, якщо все це використовується для заволодіння чужими грошима або майном шляхом обману чи зловживання довірою.

    Йдеться, зокрема, про добре відомі схеми, коли людині телефонують нібито від банку, правоохоронців або державної установи, переконують повідомити код із SMS, CVV-код, PIN чи інші платіжні дані, а після цього списують гроші з рахунку. До цієї ж логіки належать фішингові сайти, підроблені форми оплати, викрадення облікових даних та інші схеми, які працюють через мобільний зв’язок, месенджери, електронну пошту або інтернет.

    Окремо законопроєкт спрямований на організовані структури, які працюють за моделлю так званих шахрайських кол-центрів. Кримінальний кодекс доповнюють новими статтями 255-4 та 255-5. Перша має встановити відповідальність за створення та керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Друга — за залучення інших людей до такої структури.

    Фактично законодавці намагаються перейти від переслідування окремого оператора, який телефонує потенційним жертвам, до відповідальності всієї вертикалі — організаторів, керівників, рекрутерів та учасників. У пояснювальних матеріалах до документа прямо згадуються схеми, де людей набирають у кол-центри, навчають сценаріїв розмов, передають їм бази персональних даних і ставлять план із залучення грошей жертв.

    Документ також охоплює ширше коло схем, ніж класичний телефонний обман. У матеріалах законопроєкту серед прикладів згадуються шахрайство через інформаційні та електронні комунікаційні системи, викрадення грошей із банківських рахунків, фішинг та окремі схеми, які можуть мати ознаки фінансових пірамід.

    Сам законопроєкт з’явився не випадково. Упродовж останніх років правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію кол-центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах. Під час обшуків знаходять сотні телефонів, SIM-карт, комп’ютерів, інструкції для операторів та бази персональних даних. Однак доведення таких справ до реального ув’язнення досі залишається проблемою.

    За даними «Опендатаботу», від початку 2022 року в Україні вдалося знайти щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. У них фігурували 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі суди призначали у 14 з 18 випадків, однак реально за ґрати потрапили засуджені лише у двох справах.

    Саме така статистика показує одну з причин, чому законодавці вирішили деталізувати Кримінальний кодекс. Раніше дії операторів та організаторів доводилося кваліфікувати за загальними статтями про шахрайство, несанкціоновані дії з інформацією, використання платіжних реквізитів або створення злочинної організації. Нова редакція має дати слідчим і прокурорам окремий інструмент саме для електронно-комунікаційних схем.

    Водночас ухвалення закону ще не означає автоматичного зникнення шахрайських кол-центрів. Ефективність нових норм залежатиме від того, наскільки правоохоронці зможуть документувати не лише сам факт дзвінків, а й структуру організації, рух грошей, роль керівників, використання викрадених баз і зв’язок між окремими учасниками.

    Не менш важливим буде міжнародний аспект. Частина українських шахрайських кол-центрів працює не лише проти громадян України. Правоохоронці раніше повідомляли про схеми, орієнтовані на жителів країн ЄС, де жертвам пропонували псевдоінвестиції, криптовалютні операції або нібито брокерські послуги. Такі провадження потребують обміну даними з іноземними банками, поліцією та фінансовими установами.

    Цікаво, що законопроєкт №10190 не пройшов парламент без зауважень. Ще на етапі першого читання Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловлювало застереження до тексту. Під час підготовки до другого читання документ суттєво доопрацьовували, а Головне юридичне управління також зазначало, що він потребує техніко-юридичних змін. Зрештою профільний комітет 14 вересня рекомендував прийняти його в цілому з необхідним доопрацюванням.

    Окремо парламентський комітет із питань антикорупційної політики раніше дійшов висновку, що законопроєкт відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Бюджетний комітет водночас зазначав, що документ може мати опосередкований вплив на доходи та видатки бюджету залежно від застосування передбачених санкцій.

    Після ухвалення парламентом документ має пройти стандартну процедуру підписання. Станом на 16 вересня на сайті Верховної Ради він позначений як такий, що готується на підпис. Лише після завершення цієї процедури та набрання законом чинності нові кримінально-правові норми можна буде застосовувати у провадженнях щодо діянь, вчинених після їх введення.

    Таким чином, Верховна Рада фактично вперше прописує в Кримінальному кодексі окрему модель відповідальності за організоване шахрайство через телефони, месенджери, інтернет та інші електронні канали. Якщо закон набуде чинності у нинішній редакції, правоохоронці отримають окремі статті не лише проти операторів, які безпосередньо обманюють людей, а й проти тих, хто створює такі структури, керує ними та набирає нових учасників.

    На практиці головне питання тепер полягатиме не у тому, чи є окрема стаття, а в тому, чи почнуть справи проти кол-центрів частіше закінчуватися реальними вироками. Адже нинішня статистика показує: від викриття офісу з десятками операторів до реального покарання організаторів поки що доходить лише невелика частина проваджень.

  • Уникнула притягнення до відповідальності: ВРП звільнила за власним бажанням одеську суддю Аллу Маломуж, у якої виявили незадеклароване житло в Дубаї

    Уникнула притягнення до відповідальності: ВРП звільнила за власним бажанням одеську суддю Аллу Маломуж, у якої виявили незадеклароване житло в Дубаї

    27 серпня 2026 року Вища рада правосуддя (ВРП) ухвалила рішення про звільнення за власним бажанням судді Київського районного суду міста Одеси Алли Маломуж. Рішення було прийнято попри наявність відкритого щодо неї дисциплінарного провадження, пов’язаного з приховуванням статків.

    Ключові деталі та передумови рішення

    • Незадекларовані статки в Еміратах: Підставою для перевірки стало розслідування журналістів «Слідства.Інфо», які виявили, що суддя не вказала в декларації оренду елітної квартири площею 117 м² з басейном та тенісним кортом у Дубаї вартістю майже 700 тисяч гривень на рік.
    • Прогули та відсутність правосуддя: За даними моніторингу, Алла Маломуж фактично не здійснювала правосуддя з лютого 2022 року, тривалий час перебуваючи за кордоном та перебуваючи в офіційних відпустках чи на лікарняних.
    • Уникнення дисциплінарного покарання: Задоволення заяви про звільнення за власним бажанням автоматично закриває дисциплінарне провадження. Це позбавляє ВРП можливості звільнити її зі складу судової влади за негативними підставами із позбавленням статусу та відповідних пільг.

    З позиції громадського сектору (Фундація DEJURE):

    «Замість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддя пішла з посади за власним бажанням. Розгляд її заяви варто було призупинити й довести дисциплінарну справу до кінця. Звільнення за власним бажанням не повинно ставати легальним способом уникнення відповідальності за поведінку, несумісну зі статусом судді».

     

  • Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після трагічних подій у Києві 18 квітня 2026 року, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по цивільних, захопив заручників і був ліквідований під час спецоперації, в Україні розгорнулася гостра суспільна дискусія щодо обігу цивільної зброї, безпеки та ролі держави у захисті громадян. Одним із найрезонансніших коментарів стала позиція українського військового та експерта з безпілотних систем Юрій Касьянов, який публічно розкритикував підхід влади до цієї теми.

    У своєму дописі Касьянов відреагував на офіційні заяви після теракту, зокрема на інформацію від правоохоронців про те, що зброя, використана нападником, була легальною та зареєстрованою. Він також звернув увагу на риторику щодо необхідності «посилення відповідальності» у сфері обігу зброї, яка прозвучала після трагедії.

    За словами військового, існує ризик, що подію можуть використати як аргумент для посилення обмежень щодо цивільного володіння зброєю. Він припустив, що у фокусі таких рішень можуть опинитися законослухняні громадяни — власники легальної зброї, які не мають жодного відношення до подібних злочинів.

    Касьянов висловив альтернативну позицію, наголосивши, що наявність підготовлених громадян із легальною зброєю могла б потенційно зменшити наслідки трагедії. На його думку, якби серед очевидців була людина, здатна оперативно відреагувати, кількість жертв могла бути меншою або інцидент взагалі міг бути зупинений раніше.

    Окрему увагу він приділив діям правоохоронців, зокрема відео, яке поширилося в мережі та, за словами користувачів, зафіксувало відхід поліцейських із місця події після перших пострілів. Саме цей аспект став додатковим фактором суспільного обурення та предметом службових перевірок.

    Трагічний інцидент у столиці вже призвів до низки кадрових і дисциплінарних рішень. Зокрема, було розпочато службове розслідування щодо дій поліцейських, які першими прибули на виклик, а також відкрито кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Паралельно стало відомо про відставку керівника Департаменту патрульної поліції, що додатково підкреслило масштаб резонансу події.

    На цьому тлі питання доступу до зброї знову стало одним із ключових у публічному просторі. В Україні вже тривалий час триває обговорення законодавчого врегулювання цієї сфери. Після початку повномасштабної війни тема набула нового значення: значна частина населення отримала досвід поводження зі зброєю, а питання самозахисту стало більш актуальним.

    Втім, суспільство залишається розділеним у поглядах. Частина експертів підтримує ідею розширення прав громадян на володіння зброєю, вважаючи це елементом національної безпеки та стримування злочинності. Інші ж наголошують на ризиках, зокрема в умовах психологічного стресу, який переживає населення під час війни, і виступають за більш жорсткий контроль.

    Офіційна позиція держави наразі схиляється до посилення контролю за обігом зброї. Представники влади наголошують, що ключовим є не лише доступ до неї, а й відповідальне використання, зберігання та перевірка психічного стану власників. У цьому контексті обговорюються можливі зміни до законодавства, які можуть передбачати жорсткіші умови отримання дозволів.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії є типовими для країн, які стикаються з викликами безпеки. Пошук балансу між правом на самозахист і необхідністю забезпечення громадського порядку є складним і потребує комплексного підходу, який враховує як безпекові, так і соціальні фактори.

    Важливим залишається і питання довіри до інституцій. Події в Києві показали, що суспільство очікує не лише ефективної реакції правоохоронців, а й чіткої державної політики у сфері безпеки. Саме тому будь-які рішення щодо обігу зброї, ймовірно, будуть прийматися з урахуванням широкого суспільного резонансу.

    Таким чином, заява Юрія Касьянова стала одним із найгучніших голосів у новій хвилі дискусії про роль цивільної зброї в Україні. Трагічні події в Києві не лише оголили проблеми безпеки, а й змусили суспільство знову поставити складне запитання: як поєднати свободу, безпеку та відповідальність у країні, яка перебуває у стані війни.

    Джерело: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

  • Співак Тарас Тополя заявив у поліцію через шантаж і злив інтимного відео його колишньої дружини

    Співак Тарас Тополя заявив у поліцію через шантаж і злив інтимного відео його колишньої дружини

    Співак Тарас Тополя публічно прокоментував скандал навколо його колишньої дружини Олени Тополі, приватне відео якої було таємно зняте, поширене в мережі та використане для шантажу. За словами артиста, зловмисники вимагали 75 тисяч доларів, а сам інцидент став черговим ударом по його родині в надзвичайно вразливий період.

    Тополя наголосив, що на сьогодні він та Олена офіційно розлучені. Рішення про розірвання шлюбу було ухвалене спільно, а 14 січня 2026 року суд юридично завершив процес. У зв’язку з цим, за його словами, колишня дружина мала повне право на особисте життя й ніхто не мав права втручатися в нього, тим паче шляхом незаконного стеження, прихованої зйомки та шантажу.

    Співак повідомив, що отримав електронного листа з інтимними відеоматеріалами, після чого негайно звернувся до правоохоронних органів із заявою про розповсюдження матеріалів порнографічного характеру. Він зазначив, що ці свідчення мають бути долучені до основної кримінальної справи. За його словами, навіть після затримання одного з підозрюваних розсилка відео продовжилася, що свідчить про участь у схемі кількох осіб.

    Тополя також звернув увагу на те, що з матеріалів зрозуміло: відео було зняте таємно і без згоди людей, які на ньому перебували. Це, на його думку, робить ситуацію ще більш обтяжливою з правової точки зору.

    Окремо артист висловив припущення, що ця історія є продовженням цілеспрямованої кампанії проти нього, яка розпочалася після публічного оголошення про розлучення. За його словами, протягом тривалого часу в мережі з’являлися змонтовані відео, хвиля хейту, безпідставні звинувачення та атаки ботів, спрямовані на дискредитацію його як батька та чоловіка. Він переконаний, що в цій ситуації мотивом була не стільки нажива, скільки бажання помсти з боку людини або людей, які роками намагалися нашкодити його родині.

    Співак підкреслив, що свідомо утримувався від будь-яких коментарів і інтерв’ю після розлучення, дотримуючись домовленості з Оленою не виносити особисте життя на публіку. Однак нинішні події змусили його заговорити, оскільки йдеться не лише про дорослих, а й про психологічний стан дітей.

    Наприкінці свого звернення Тарас Тополя закликав усіх, хто міг отримати ці відео, не поширювати їх і не ставати співучасниками злочину. Він наголосив, що впевнений у роботі слідства і в тому, що винні мають понести відповідальність.

    Підписники артиста масово підтримали його позицію, висловили співчуття родині та закликали притягнути шантажистів до відповідальності, наголошуючи на неприпустимості втручання в приватне життя та використання особистих матеріалів як інструменту тиску.

  • Травма на ожеледі: покрокова інструкція від Міністерства юстиції

    Травма на ожеледі: покрокова інструкція від Міністерства юстиції

    У зимовий період кількість травм через сніг і ожеледицю традиційно зростає. Неприбрані тротуари, слизькі сходи та бурульки на будівлях можуть стати причиною серйозних ушкоджень. Міністерство юстиції роз’яснило, як діяти у разі травмування та хто несе відповідальність за неналежне утримання територій.

    Що робити у разі травмування

    Перш за все необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це важливо не лише для надання першої допомоги, а й для офіційної фіксації факту травми. У медичних документах слід зазначити обставини отримання ушкодження.

    Також рекомендується зберігати всі довідки, висновки лікарів, рецепти та платіжні документи, пов’язані з лікуванням. Вони можуть знадобитися для подальшого відшкодування завданої шкоди.

    Як зафіксувати обставини події

    Для підтвердження факту неналежного утримання території важливо зібрати докази:

    • записати контакти свідків події;

    • зробити фото або відео місця падіння з прив’язкою до місцевості (вивіски, адресні таблички, назви установ);

    • зафіксувати стан території — лід, сніг, відсутність посипання, необгороджені небезпечні ділянки, бурульки на карнизах;

    • з’ясувати, чи є поблизу камери відеоспостереження, та за можливості отримати записи.

    Хто відповідає за прибирання снігу та льоду

    Власники або балансоутримувачі несуть відповідальність за утримання територій:

    • дороги й тротуари — шляхово-експлуатаційні служби;

    • прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ;

    • приватні будівлі та земельні ділянки — їхні власники.

    За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Штраф для громадян становить від 340 до 1360 гривень, для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1700 гривень.

    Як вимагати відшкодування шкоди

    Після збору доказів постраждала особа може звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди. Якщо добровільно вирішити питання не вдається, спір розглядається у судовому порядку.

    Як встановити відповідального

    Щоб з’ясувати, хто відповідає за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування. Отримана інформація допоможе правильно визначити відповідача у разі звернень або судового спору.

  • Шкільний булінг: ознаки, дії та куди звертатися по допомогу

    Шкільний булінг: ознаки, дії та куди звертатися по допомогу

    Булінг залишається однією з найсерйозніших проблем у шкільному середовищі. Попри численні програми профілактики, кількість випадків цькування серед дітей і підлітків залишається високою. Міністерство юстиції України наголошує: боротьба з булінгом вимагає системного підходу — від підвищення правової обізнаності до створення безпечного освітнього простору.

    Булінгом вважають психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій. Його головні ознаки — систематичність, наявність сторін (кривдник, жертва, спостерігачі), цілеспрямованість та наслідки у вигляді моральних, психологічних або фізичних страждань.

    Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

    Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

    За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):
    – штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;
    – якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;
    – неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

    У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

    Куди звертатися по допомогу
    Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:
    – до поліції (102);
    – на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);
    – на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);
    – до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

    Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

    Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

  • Завищені ціни та спроба «відкупу»: скандальні закупівлі в Чернігівській ОВА

    Завищені ціни та спроба «відкупу»: скандальні закупівлі в Чернігівській ОВА

    У середині січня з’явилися звинувачення щодо закупівлі будівельних матеріалів для відновлення Чернігівської області за завищеними цінами. Зокрема, пиломатеріали нібито купували по 15 тисяч гривень за кубометр. Ці дії безпосередньо підпадають під оцінку керівництва ОВА, яке відповідало за планування, контроль і затвердження закупівель, а отже, несе персональну відповідальність за обґрунтованість витрат державних коштів.

    Начальник ОВА В’ячеслав #Чаус заявляє, що ціна була обґрунтована ринковими умовами та логістикою доставки. Проте факт того, що саме він формував заявки, контролював закупівлі та погоджував фінансування, свідчить про пряму участь у створенні умов для здійснення закупівлі за завищеною ціною. Відповідно до бюджетного законодавства та норм публічних закупівель, керівник органу несе персональну відповідальність за ефективне і економне використання коштів.

    Наявні документи та свідчення свідчать, що закупівлі здійснювалися без належного аналізу ринку та перевірки реальної вартості матеріалів. Незважаючи на це, Чаус контролював процес та підписував відповідні заявки, а спроба «відкупитися» шляхом передачі грошових коштів лише підтверджує наявність наміру уникнути відповідальності. Така поведінка створює підстави для кваліфікації дій Чауса як зловживання службовим становищем та порушення принципів ефективного використання бюджетних коштів.

    В результаті цих дій область понесла збитки, а факти спроби «відкупу» грошовими коштами свідчать про спробу уникнути юридичної відповідальності. Відповідальність Чауса за ці дії не обмежується внутрішньою оцінкою підлеглих, адже саме він підписував та погоджував фінансування, що призвело до завищених витрат державних ресурсів.

  • Чому безкарність за удари по військових об’єктах веде до нових трагедій

    Чому безкарність за удари по військових об’єктах веде до нових трагедій

    Трагедія у Полтаві знову підняла питання про відповідальність за удари по військових об’єктах в Україні. Військовий блогер Юрій Бутусов наголошує, що ця трагедія була неминучою через системні недоліки у заходах безпеки, і вважає, що відсутність покарання за попередні інциденти є однією з причин.

    Жоден керівник не був покараний за удари по казармах у Яворові, Миколаєві, НЦ Десна, де були масові жертви.

    Тому не дивно, що масові зібрання продовжуються. Відповідальності ніякої немає, аналізу немає, і помилки, з яких влада не робить уроки, продовжуються та жертви множаться.

    З огляду на офіційні дані, на одній із локацій військового інституту у Полтаві зібрали одночасно щонайменше 250 людей для якогось заходу.

    Я буваю на багатьох урочистих заходах на фронті — комбриги для нагородження збирають групи не більше 30–40 людей, або у бункерах, або у місцях, де непомітно ніяких скупчень, все робиться максимально швидко, і завжди все проходить без трагедій. Я був на зібранні одного батальйону і точку збору дізнався за 15 хвилин до початку зборів у глухому лісі без жодного свідка навколо, з далеко розосередженим транспортом. Такі саме елементарні заходи безпеки можна і потрібно застосовувати усюди, для цього не треба якоїсь спеціальної освіти, і це очевидно усім.

    Про масове зібрання у Полтаві дізналась ворожа агентура, і у мережу одразу хтось опублікував відео результатів удару із землі. Ця людина, ймовірно, працює на ворога та контролює результати.

    Допоки за нехтування заходами безпеки якийсь керівник показово не отримає покарання — втрату звання та реальний тюремний термін за службову халатність з важкими наслідками, сподіватись, що такі трагедії не повторяться, не доводиться.

    Юрій Бутусов
    Військовий журналіст