Golosnovinua.com

Позначка: війна 2026

  • Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Російська армія в ніч проти 13 червня здійснила чергову масштабну атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 118 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 110 ворожих цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    Чергова нічна повітряна атака стала продовженням тактики виснаження української системи протиповітряної оборони, яку Росія активно використовує протягом останніх місяців. Окупанти регулярно комбінують ударні дрони типу Shahed із безпілотниками-імітаціями, які мають змусити сили ППО витрачати ресурси та ускладнити виявлення реальних загроз.

    У Повітряних силах повідомили, що станом на ранок було підтверджено знищення або придушення засобами радіоелектронної боротьби 110 ворожих безпілотників. Бойову роботу проводили авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та інші складові системи протиповітряної оборони.

    Попри високий відсоток перехоплення, російські дрони все ж досягли окремих цілей. За попередніми даними, зафіксовано влучання ударних безпілотників на трьох локаціях, ще на шести об’єктах зафіксовано падіння уламків збитих цілей.

    Традиційно основний удар ворог завдавав по північних, східних та південних регіонах країни. Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати наслідки нічної атаки. У багатьох областях повітряна тривога тривала кілька годин поспіль.

    Останніми тижнями Росія суттєво наростила використання безпілотників під час повітряних атак. Експерти зазначають, що ворог робить ставку саме на масовість запусків, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Для цього використовуються не лише ударні дрони Shahed, а й дешевші апарати-імітації, які часто не несуть бойової частини, але створюють додаткове навантаження на оборону.

    За даними українських військових, сучасна система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність навіть за умов постійного зростання інтенсивності атак. Лише напередодні, у ніч на 12 червня, Росія запустила по Україні 117 безпілотників різних типів, із яких понад сотню було знищено або подавлено силами ППО. Подібна результативність свідчить про суттєве посилення української оборони та вдосконалення взаємодії між різними підрозділами.

    Водночас військові наголошують, що навіть кілька безпілотників, які прориваються до цілей, можуть спричинити серйозні руйнування інфраструктури або житлових об’єктів. Саме тому громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли більшість цілей успішно збивається.

    На тлі останніх атак Повітряні сили також попереджали про підвищену загрозу застосування Росією інших типів озброєння, включно з балістичними ракетами. Напередодні військові окремо звернули увагу на активність противника в районі полігону «Капустин Яр», звідки раніше запускалися ракети середньої дальності.

    Українська влада продовжує наголошувати, що ключовим фактором захисту цивільного населення залишається розвиток системи ППО та міжнародна підтримка. Партнери України протягом останніх двох років передали сучасні комплекси Patriot, IRIS-T, NASAMS, SAMP/T та інші засоби протиповітряної оборони, які стали основою захисту українського неба.

    Аналітики звертають увагу, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей масованими ударами дронів. Попри регулярні атаки, енергетична система України залишається працездатною, а більшість ворожих цілей знищується ще на підльоті. Однак інтенсивність обстрілів залишається високою, тому загроза для цивільних міст і надалі зберігається.

    Станом на ранок 13 червня Повітряні сили повідомляли, що бойова робота триває, а в повітряному просторі України ще можуть перебувати окремі ворожі безпілотники. Усі служби залишаються в режимі підвищеної готовності.

    Чергова ніч підтвердила: війна дронів стає одним із головних фронтів сучасного протистояння. І хоча українська ППО продовжує демонструвати вражаючі результати, кожна така атака вкотре нагадує, що загроза для українських міст залишається постійною.

  • Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Російські війська зафіксували просування одразу на двох ділянках фронту — у Харківській та Донецькій областях. Йдеться про Куп’янський та Костянтинівський напрямки, де, за даними аналітиків, ворогу вдалося розширити зону контролю.

    Оновлену ситуацію на фронті аналітики проєкту “DeepState” показали у понеділок, 27 квітня.

    Згідно з оновленими даними аналітичного проєкту DeepState, на Куп’янському напрямку російські підрозділи просунулися поблизу Петропавлівки. Там окупанти зайняли частину так званої «сірої зони» — території, яка раніше не перебувала під стабільним контролем жодної зі сторін.

    Цей напрямок залишається одним із ключових для російських військ, оскільки відкриває можливості для тиску на Куп’янськ — важливий логістичний вузол на сході України. Бої в цьому районі тривають із високою інтенсивністю, а ситуація характеризується постійними спробами противника просунутися вперед малими штурмовими групами.

    На Костянтинівському напрямку в Донецькій області ворог також має певні тактичні успіхи. Зокрема, зафіксовано просування з боку населеного пункту Ступочки у напрямку Костянтинівки. Це місто є важливим елементом оборонної лінії українських сил на Донеччині.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за поточну добу на Куп’янському напрямку противник здійснив щонайменше чотири штурмові спроби — зокрема в районах Куп’янська, Кіндрашівки, Ківшарівки та Новоосинового.

    На Костянтинівському напрямку інтенсивність бойових дій ще вища. Там зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки. Загалом від початку доби кількість атак російських військ по всій лінії фронту досягла 76.

    Аналітики зазначають, що поточні просування мають тактичний характер і не свідчать про масштабний прорив оборони. Водночас вони демонструють зростання активності російських військ і спроби знайти слабкі місця в українській обороні.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські сили продовжують тиснути на кількох напрямках одночасно, використовуючи чисельну перевагу в живій силі та техніці. Основна тактика — виснаження українських підрозділів через постійні атаки.

    Водночас українські Сили оборони утримують ключові позиції та працюють над посиленням оборонних рубежів. За оцінками військового командування, найактивніша фаза наступальних дій противника була частково стримана, однак локальні атаки тривають.

    Експерти наголошують, що бої на сході України дедалі більше набувають позиційного характеру. Обидві сторони намагаються покращити тактичне положення, просуваючись на незначні відстані, але ці зміни можуть мати важливе значення для подальшого розвитку ситуації.

    Окрему увагу приділяють укріпленню оборонних ліній, які часто називають «поясом фортець». Саме ці укріплення мають стримувати подальше просування ворога та створювати умови для стабілізації фронту.

    У підсумку, попри локальні успіхи російських військ, ситуація залишається контрольованою. Українські сили продовжують оборону, водночас готуючись до можливих змін у характері бойових дій.

  • Втрати РФ шокують: у НАТО заявили, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж СРСР за всю війну в Афганістані

    Втрати РФ шокують: у НАТО заявили, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж СРСР за всю війну в Афганістані

    Росія у війні проти України зазнає безпрецедентних втрат, які вже перевищують показники Радянського Союзу під час афганської кампанії. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне, підкресливши, що масштаби втрат РФ є вражаючими навіть на тлі затяжної позиційної війни.

    За його словами, щомісячні втрати російських військ становлять близько 35 тисяч осіб. Для порівняння, за всі десять років війни в Афганістані СРСР втратив приблизно 20 тисяч військових. Таким чином, сучасні втрати Росії за один місяць перевищують втрати Радянського Союзу за ціле десятиліття.

    Адмірал наголосив, що ситуація на фронті наразі має ознаки глухого кута. Жодна зі сторін не демонструє значних проривів, проте інтенсивність бойових дій залишається високою, що і призводить до постійних значних втрат. За його оцінкою, попри відсутність швидких змін на лінії фронту, російська армія щоденно втрачає велику кількість особового складу.

    Він підкреслив, що такі цифри свідчать про надзвичайно високу ціну війни для Росії, навіть якщо бойові дії не приносять стратегічних результатів. Саме це, на думку представника НАТО, може стати ключовим фактором у довгостроковій перспективі.

    Окремо адмірал окреслив можливий сценарій завершення війни. На його думку, перемога України може бути досягнута через стратегію виснаження — як військового, так і економічного. Йдеться про поступове ослаблення можливостей Росії вести війну до рівня, коли вона не зможе підтримувати інтенсивність бойових дій.

    У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні санкції. За словами адмірала, після стабілізації інших глобальних конфліктів, зокрема ситуації на Близькому Сході, міжнародна спільнота має зосередитися на посиленні санкційного тиску на Росію. Це дозволить додатково обмежити її економічні ресурси та вплинути на здатність продовжувати війну.

    Паралельно в країнах НАТО та Європейського Союзу тривають активні обговорення щодо посилення оборонного потенціалу. Одним із напрямів є уточнення механізмів взаємної оборони, які передбачають колективну відповідь на агресію. Такі кроки спрямовані на підвищення готовності союзників до можливих загроз у майбутньому.

    Також розглядаються фінансові інструменти для зміцнення оборони європейських країн. Зокрема, обговорюється ідея створення спеціального оборонного фонду або банку, який би забезпечував фінансування переозброєння союзників. Подібні ініціативи свідчать про те, що країни Європи готуються до довгострокових викликів у сфері безпеки.

    Заява представника НАТО вкотре підкреслює масштабність війни в Україні та її вплив не лише на регіональну, а й на глобальну безпеку. Високі втрати Росії свідчать про інтенсивність бойових дій і водночас демонструють, що конфлікт має затяжний характер без швидких рішень.

    Попри відсутність значних змін на фронті, війна продовжує виснажувати ресурси сторін. У НАТО вважають, що саме цей фактор у поєднанні з економічним тиском може визначити подальший розвиток подій і вплинути на фінал війни.

  • МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    Міжнародний валютний фонд підтвердив економічний прогноз для України на 2025 рік, однак застеріг, що поліпшення показників стримується через триваючу війну та атаки Росії на критичну інфраструктуру. Голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер зазначив, що очікування продовження війни до 2026 року залишаються ключовим фактором обережного економічного прогнозування.

    В оновленому жовтневому Огляді світової економіки МВФ залишив прогноз зростання реального ВВП України на рівні 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Водночас Фонд скоригував очікування щодо державного боргу: за підсумками наступного року він становитиме 108,6% ВВП, що трохи нижче за попередню оцінку у 110%.

    За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

    Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

    Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

    Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.