Golosnovinua.com

Позначка: війна на Близькому Сході

  • НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті за квітень 2026 року детально змоделював можливі економічні наслідки розвитку війни на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, та її вплив на українську економіку. Регулятор підкреслює, що через високу невизначеність на глобальних енергетичних ринках цей фактор уже розглядається як один із ключових зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності України.

    У звіті НБУ проаналізовано два базові сценарії розвитку подій. Перший, базовий, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з кінця другого кварталу 2026 року. У такому випадку світові ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до близько 80 доларів за барель наприкінці року. Це, за оцінками Нацбанку, створило б умови для часткового зменшення інфляційного тиску в Україні та стабілізації внутрішнього ринку пального.

    Другий, альтернативний сценарій є значно більш ризиковим і передбачає затяжну ескалацію конфлікту в регіоні. У такому разі ціна на нафту може утримуватися на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означатиме тривалий період високих енергетичних витрат у світовій економіці, що безпосередньо впливатиме і на Україну.

    У НБУ наголошують, що вплив світових цін на нафту на українську економіку є швидким і прямим через високу залежність країни від імпортного пального. Будь-яке зростання вартості нафти автоматично призводить до підвищення цін на бензин, дизель та інші енергоресурси, що, своєю чергою, впливає на всі сектори економіки.

    Особливу увагу регулятор приділяє так званим вторинним ефектам. Зростання вартості пального та логістики поступово закладається у собівартість товарів і послуг. Це означає, що навіть після стабілізації світових цін інфляційний тиск може зберігатися за рахунок накопиченого ефекту підвищених витрат бізнесу.

    Окремо у звіті розглядається вплив на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоносії, за оцінками НБУ, пригнічує економічну активність, особливо в енергоємних та транспортно залежних галузях. Підприємства стикаються зі зростанням витрат, що зменшує їхню прибутковість і змушує скорочувати обсяги виробництва або оптимізувати витрати, включно з персоналом і інвестиціями.

    У результаті це створює додаткові бар’єри для економічного відновлення України, яке і так відбувається в умовах війни та значних структурних обмежень.

    Не менш важливим є вплив на зовнішню торгівлю. Подорожчання нафти, природного газу та добрив збільшує витрати України на імпорт критичних енергоресурсів, необхідних як для цивільної економіки, так і для оборонного сектору. Це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

    Водночас частина негативного ефекту може бути частково компенсована за рахунок експорту. У НБУ відзначають, що зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію може підтримати українських експортерів. Окремо згадується потенційне збільшення попиту на українські оборонні технології, що формує нові можливості для окремих секторів економіки.

    У звіті також підкреслюється, що глобальні геополітичні зміни можуть одночасно створювати як ризики, так і нові можливості для України. Перерозподіл уваги ключових міжнародних партнерів може впливати на обсяги допомоги та інвестицій, тоді як високі ціни на енергоносії збільшують доходи країн-експортерів нафти, що посилює їхню фінансову спроможність, але не усуває внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

    На цьому фоні НБУ нагадує, що інфляційний тиск в Україні вже залишається підвищеним. За даними регулятора, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що є максимальним показником цього року.

    Таким чином, Національний банк підкреслює, що зовнішні шоки, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються одним із ключових факторів ризику для української економіки у 2026 році. Особливо це стосується інфляції, вартості енергоносіїв та темпів економічного відновлення в умовах війни.

  • Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Ізраїль незадовго до початку масштабних ударів по Ірану створив секретну військову базу в пустелі Іраку. Саме цей об’єкт, за даними американських чиновників і джерел Wall Street Journal, став ключовим логістичним центром для ізраїльської повітряної операції проти Тегерана.

    Йдеться про базу, яку, як стверджує WSJ, ізраїльські військові облаштували у лютому 2026 року — буквально за кілька тижнів до початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого.

    За інформацією видання, на секретному аванпості розміщувалися підрозділи спеціального призначення, логістичні служби, а також пошуково-рятувальні команди, готові діяти у разі збиття ізраїльських літаків над територією Ірану чи Іраку.

    Журналісти зазначають, що база розташовувалася у західній пустелі Іраку — малонаселеному районі, який вважається ідеальним місцем для прихованих військових операцій через великі території та мінімальну присутність цивільного населення.

    Ситуація ледь не вийшла з-під контролю на початку березня, коли іракські сили могли випадково виявити секретний об’єкт. Причиною став місцевий пастух, який повідомив про “дивну військову активність” у пустелі — польоти гелікоптерів, стрілянину та пересування озброєних людей.

    Після цього, за даними WSJ, ізраїльські військові завдали авіаударів по іракських силах, щоб відвернути увагу від району розташування бази та не допустити її викриття.

    Унаслідок ударів загинув один іракський військовий. Тоді влада Іраку офіційно заявляла, що атака була проведена без погодження з Багдадом. Спочатку в Іраку підозрювали, що за ударом стоять США.

    Втім, джерела Wall Street Journal стверджують, що американські сили не брали участі в цій операції.

    Високопоставлений представник іракських збройних сил після інциденту визнав, що на місці діяла “невідома сила”, яка мала підтримку з повітря та використовувала технології, недоступні іракським підрозділам.

    Ізраїль офіційно не підтверджує існування секретної бази. У ЦАХАЛ відмовилися коментувати інформацію Wall Street Journal.

    Водночас журналісти нагадують про загадкову заяву командувача ВПС Ізраїлю генерал-майора Томер Бар, яку він зробив у березні. Тоді військовий заявив, що спецпідрозділи ВПС виконують “надзвичайні місії, які можуть розпалити уяву”, однак деталей не розкрив.

    Експерти зазначають, що створення подібних прихованих баз перед масштабними військовими операціями є типовою практикою сучасних армій.

    На тлі війни Ірану зі США та Ізраїлем Ірак опинився у вкрай складному становищі. Країна фактично балансує між Вашингтоном і Тегераном, а її територія дедалі частіше використовується як майданчик для атак, перекидання військ та діяльності проіранських угруповань.

    Підтримувані Іраном сили в Іраку неодноразово атакували американські об’єкти, зокрема посольство США в Багдаді, логістичні центри та нафтову інфраструктуру. У відповідь американські війська регулярно завдавали ударів по базах цих угруповань.

    Нагадаємо, 28 лютого президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок військової кампанії проти Ірану. Після цього США та Ізраїль провели серію масштабних ударів по іранських військових та ядерних об’єктах.

    Уже 1 травня Іран через пакистанських посередників передав Вашингтону нові пропозиції щодо можливої угоди про завершення війни. Пізніше Білий дім заявив Конгресу, що активна фаза бойових дій фактично завершена, хоча американські війська залишаються в регіоні.

  • Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту знову пішли вгору після різкого падіння напередодні, оскільки інвестори продовжують оцінювати перспективи можливої мирної угоди на Близькому Сході та її потенційний вплив на глобальний енергетичний ринок. Про це повідомляє Reuters, зазначаючи, що ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких сигналів із Вашингтона та Тегерана.

    У четвер ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 78 центів, або приблизно на 0,8%, до 102,05 долара за барель. Американська West Texas Intermediate (WTI) також подорожчала — на 76 центів, до 95,84 долара за барель. Таким чином ринок частково компенсував масштабне падіння, зафіксоване днем раніше.

    У середу котирування Brent і WTI пережили один із найглибших обвалів за останні тижні. Обидва основні нафтові еталони втратили понад 7% вартості та опустилися до мінімумів за два тижні. Причиною стала хвиля оптимізму серед трейдерів після повідомлень про активізацію дипломатичних контактів між США та Іраном, а також появу потенційного плану мирного врегулювання війни на Близькому Сході.

    Однак уже за кілька годин ринок почав переглядати свої очікування після нових заяв американської та іранської сторін, які показали, що перспективи швидкої угоди залишаються невизначеними. Президент США Дональд Трамп заявив, що для початку прямих переговорів із Тегераном “ще занадто рано”, фактично охолодивши очікування інвесторів щодо швидкого дипломатичного прориву.

    Додатково напруження посилили коментарі з Ірану. Один із високопоставлених іранських депутатів заявив, що американська мирна ініціатива більше нагадує “список побажань”, ніж реальний механізм завершення конфлікту. За інформацією Reuters, Тегеран наразі вивчає запропонований США план, однак ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Йдеться насамперед про вимоги Вашингтона щодо згортання іранської ядерної програми, а також про питання відкриття Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого газу. Через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які загрози її блокування або дестабілізації традиційно викликають миттєву реакцію світових ринків.

    Експерти зазначають, що нинішня ситуація демонструє надзвичайну залежність нафтового ринку від геополітики. За останні місяці війна на Близькому Сході неодноразово ставала причиною різких коливань цін на нафту через побоювання перебоїв із поставками та ризики втягнення у конфлікт нових країн регіону.

    Головний стратег Nissan Securities Investment Хіроюкі Кікукава заявив, що мирні переговори, найімовірніше, триватимуть щонайменше до саміту США–Китай, який має відбутися наступного тижня. Очікується, що у зустрічі візьмуть участь Дональд Трамп та Сі Цзіньпін. Саме цей саміт багато аналітиків розглядають як один із ключових факторів, який може вплинути не лише на геополітичну ситуацію, а й на глобальні ринки енергоносіїв.

    За словами Кікукави, попри дипломатичні контакти, базовий сценарій для нафтового ринку залишається “високим ціновим”. Інвестори продовжують враховувати ризики для світового постачання нафти, особливо через нестабільність на Близькому Сході та невизначеність навколо майбутніх домовленостей між США й Іраном.

    Аналітики також нагадують, що нинішнє зростання цін відбувається на тлі загального посилення ролі енергетичного фактору у світовій політиці. Війна в регіоні вже вплинула на маршрути постачання, страхові витрати для судноплавства, а також на стратегії великих імпортерів нафти в Європі та Азії. Країни почали активніше шукати альтернативних постачальників і нарощувати стратегічні запаси через побоювання подальших потрясінь.

    На ринку також звертають увагу на те, що навіть потенційне досягнення мирної угоди не гарантує швидкого повернення до стабільності. Будь-яке врегулювання вимагатиме часу для реалізації, а питання ядерної програми Ірану та безпеки судноплавства у Перській затоці залишатимуться одними з головних викликів для міжнародної дипломатії.

    Попри короткострокові коливання, трейдери та інвестори продовжують готуватися до тривалого періоду нестабільності на нафтовому ринку. Саме тому навіть після різкого падіння котирувань ринок швидко повернувся до зростання, демонструючи, що геополітична премія у цінах на нафту залишається надзвичайно високою.

  • У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що американська розвідка та військове керівництво фіксують ознаки можливої взаємодії між Росією та Іраном, яка може стосуватися підтримки у військовій сфері. Про це він сказав під час слухань у Сенаті США, повідомляє The Guardian.

    За словами генерала, США бачать “щось, що відбувається” між Москвою і Тегераном, однак не можуть публічно розкривати характер цих дій через обмеження, пов’язані з безпекою та форматом відкритих слухань у Конгресі.

    «Там, безперечно, щось відбувається», — заявив Кейн, утримавшись від будь-яких деталей щодо можливих поставок або координації дій.

    Його позицію підтримав сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює профільний комітет Сенату. Він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на підрив американських інтересів і посилення позицій Ірану в регіональних конфліктах.

    Заяви американських військових з’явилися на тлі зростання уваги у США до потенційного зближення Росії та Ірану після початку повномасштабної війни проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.

    Водночас у політичному керівництві США немає єдиної публічної позиції щодо масштабів цієї взаємодії. Президент Дональд Трамп, коментуючи питання журналістів про можливу допомогу Росії Ірану, відмовився відповідати по суті, назвавши запитання “дурними”.

    У той же час спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявляв, що отримував від російської сторони запевнення про відсутність передачі Ірану розвідувальних даних або іншої прямої військової підтримки. Ці заяви фактично демонструють різні підходи всередині американської адміністрації до оцінки ситуації.

    Останніми роками Росія та Іран значно активізували політичні, військові та економічні контакти. Після початку великої війни проти України Москва дедалі частіше співпрацює з Тегераном у сфері оборонних технологій, зокрема щодо безпілотників.

    У Великій Британії міністр оборони Джон Гілі раніше прямо заявляв, що Іран міг запозичити російські підходи до використання ударних дронів типу “Шахед”, які активно застосовуються у бойових діях на Близькому Сході та у війні проти України.

    Окремі західні медіа також повідомляли про поглиблення координації між Росією та Іраном у сфері обміну розвідувальними даними та військових технологій, особливо на тлі операцій США та Ізраїлю в регіоні.

    Хоча офіційні представники США не оприлюднили конкретних доказів прямої військової участі Росії у діях Ірану, у Вашингтоні звертають увагу на кілька тенденцій: збільшення оборонних контактів між країнами, синхронізацію політичних заяв та можливу координацію дій у регіональних конфліктах.

    Американські військові наголошують, що навіть непряма підтримка — у вигляді технологій, розвідданих або координації стратегій — може мати значний вплив на баланс сил на Близькому Сході та глобальну безпекову ситуацію.

    У Конгресі США продовжуються закриті та відкриті слухання щодо ролі Росії та Ірану у міжнародних конфліктах. Військове командування США очікує додаткових аналітичних доповідей, які мають уточнити характер можливих зв’язків між двома країнами.

    Поки що офіційна позиція США залишається обережною: Вашингтон визнає наявність сигналів про активізацію контактів, але не робить публічних висновків про пряме військове партнерство у війні проти США чи їхніх союзників.

  • Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    В Офісі президента провели нараду, присвячену можливим наслідкам війни на Близькому Сході для України. За інформацією джерел у владі, під час обговорення президент Володимир Зеленський поцікавився, як новий конфлікт може вплинути на військову підтримку України, енергетичну ситуацію в Європі та загальну міжнародну політику щодо війни з Росією.

    Співрозмовники зазначають, що одним із перших ризиків, які обговорювалися, може стати скорочення поставок ракет для систем протиповітряної оборони. Однак, за словами учасників наради, це розглядається лише як один із можливих викликів і не є найгіршим сценарієм.

    Також у владі звертають увагу на можливе зростання світових цін на нафту і газ. Подібний розвиток подій може вплинути на економічну ситуацію в Європі, що, своєю чергою, позначиться на політичних рішеннях щодо підтримки України.

    Найбільші побоювання, за словами джерел, пов’язані з можливими змінами позиції окремих країн Європейського Союзу у питанні переговорів із Росією. У разі затягування війни на Близькому Сході частина європейських держав може посилити занепокоєння через енергетичну безпеку.

    У цьому контексті в Офісі президента також обговорювали заяви російського керівництва щодо можливості припинення поставок газу до Європи. За словами співрозмовників, на Банковій вважають, що подібний сценарій може створити додатковий тиск на європейські уряди.

  • Офіс Президента намагається повернути війну в Україні у фокус Заходу на тлі загострення на Близькому Сході

    Офіс Президента намагається повернути війну в Україні у фокус Заходу на тлі загострення на Близькому Сході

    Офіс Президента України готується до наслідків ескалації на Близькому Сході та прагне не допустити зниження міжнародної уваги до російсько-української війни. Про це повідомило джерело в ОП.

    За його словами, Андрій Єрмак наразі веде активні переговори з ключовими партнерами України. Основна мета — збереження теми війни в Україні у фокусі світових ЗМІ та політичного порядку денного, особливо в умовах нової гарячої фази протистояння між Ізраїлем та Іраном.

    «ОП усвідомлює, що війна Ізраїлю проти Ірану може змінити пріоритети західної безпекової політики. Тому зараз триває активна робота над тим, щоб підтримка України не зменшилась ні політично, ні військово», — уточнив співрозмовник.

    Зокрема, обговорюються подальші кроки на «мирному треку» — участь України в переговорах щодо глобальної безпеки та просування української мирної формули. Крім того, ключова увага приділяється новим пакетам військової допомоги для ЗСУ.

    На Банковій розуміють: зниження уваги Заходу може болісно вдарити по обороноздатності України. Тому Єрмак намагається не допустити «ефекту відсування» України на другий план глобальної політики.