Golosnovinua.com

Позначка: війна Росії проти України

  • Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

    Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

    Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

    Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

    Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

    Понад 1300 безпілотників за добу

    Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

    За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

    Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

    Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

    Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

    Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

    Росія втратила десятки артилерійських систем

    Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

    За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

    Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

    Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

    Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

    Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

    Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

    Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

    Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

    За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

    Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

    Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

    Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

    Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

    Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

    Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

    Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

    Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

    Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

    Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

    Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

    Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

    Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

    Інтенсивність бойових дій залишається високою

    Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

    За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

    Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

    Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

    Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

    Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

    Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

    Що означають останні цифри Генштабу

    За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

    Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

    Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

    Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

    Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.

  • «Накидаються зграєю і розривають»: Путін пояснив війну проти України історією про косаток і ведмедів

    «Накидаються зграєю і розривають»: Путін пояснив війну проти України історією про косаток і ведмедів

    Російський правитель Володимир Путін запропонував учителям пояснювати дітям причини війни проти України за допомогою несподіваної аналогії зі світом дикої природи. Під час зустрічі з педагогами та студентами Московського педагогічного державного університету він заговорив про білих ведмедів і косаток, а потім раптово пов’язав «харчовий ланцюг» в Арктиці з російським вторгненням в Україну. При цьому перевірка наукових джерел показує: описана Путіним картина, за якої косатки нібито регулярно полюють зграями на білих ведмедів і «розривають їх на частини», не є встановленою моделлю взаємодії цих видів.

    Заява пролунала 29 серпня під час візиту Путіна до Московського педагогічного державного університету напередодні початку нового навчального року. Російські державні та незалежні медіа опублікували практично однаковий фрагмент розмови, а стенограма зустрічі також була оприлюднена Кремлем.

    Все почалося з розповіді вчителя китайської мови Дмитра Баланчукова з Бєлгородської області. Педагог розповів Путіну про свою поїздку на Північний полюс. За даними російських ЗМІ, таку можливість він отримав після перемоги в конкурсі «Учитель року Росії».

    Путін поцікавився, чи вдалося Баланчукову побачити білих ведмедів. Учитель відповів, що бачив двох. Після цього розмова отримала зовсім несподіване продовження.

    Російський правитель заявив, що неподалік мешкають косатки, які нібито полюють на білих ведмедів. За його словами, вони «накидаються зграєю» і розривають ведмедів. Далі Путін назвав це прикладом харчового ланцюга і одразу пов’язав розповідь із війною проти України.

    «Про це теж дітям потрібно розповідати, щоб вони розуміли, в якому світі ми живемо і чому ми проводимо спеціальну військову операцію», — заявив він. Саме терміном «спеціальна військова операція» російська влада продовжує офіційно називати повномасштабну війну, яку Росія розпочала проти України.

    Примітно, що російські державні та прокремлівські видання не приховали дивну аналогію. Навпаки, низка ресурсів подала слова Путіна саме як пояснення «необхідності СВО». «Российская газета», «Коммерсантъ» та інші російські медіа повідомили, що Путін провів паралель між поведінкою хижаків в Арктиці та причинами російської військової операції.

    Однак окреме питання виникає щодо самого твердження про косаток та білих ведмедів.

    Наукові джерела справді описують косаток як надзвичайно потужних арктичних хижаків. Вони полюють на різних морських ссавців, зокрема тюленів, нарвалів, моржів та китів. Через скорочення площі морського льоду косатки також дедалі активніше проникають у райони Канадської Арктики, де раніше їхню присутність обмежував щільний лід. Канадське Міністерство рибальства та океанів навіть зазначає, що в окремих районах косатки можуть поступово витісняти білого ведмедя з позиції головного морського хижака.

    Але це зовсім не означає, що білі ведмеді є звичайною здобиччю косаток.

    Офіційна канадська оцінка стану популяції білого ведмедя описує взаємодію цих двох великих хижаків як непряму. І тут є особливо цікавий момент: науково описаний зв’язок між ними фактично може бути протилежним картині, яку намалював Путін. Після того як косатки вбивають гренландських китів, залишки китових туш можуть ставати додатковим джерелом їжі для білих ведмедів.

    Дослідження харчування білих ведмедів у канадській затоці Фокс також показало, що туші гренландських китів, які залишаються після атак косаток, можуть забезпечувати ведмедям важливе додаткове харчування в періоди відсутності льоду. Тобто в науковій літературі задокументовано передусім ситуацію, коли косатка вбиває кита, а білий ведмідь отримує можливість харчуватися його рештками, а не усталений «харчовий ланцюг» косатка — білий ведмідь, про який говорив Путін.

    Це важливе уточнення, оскільки сам Путін подав історію не як теоретично можливу зустріч двох великих хижаків, а як звичайну картину арктичної природи: косатки нібито «їдять цих ведмедів» і зграєю розривають їх на частини.

    У доступних авторитетних наукових матеріалах, які описують раціон косаток та взаємодію великих арктичних хижаків, білі ведмеді не фігурують як їхня типова здобич. Натомість добре задокументоване полювання косаток на китів, тюленів, нарвалів та інших морських ссавців. Наприклад, науковці безпосередньо документували атаки косаток на молодих гренландських китів у Канадській Арктиці.

    Тому категорично стверджувати, що напад косатки на білого ведмедя фізично неможливий, було б некоректно: обидва види можуть опинитися в одних арктичних водах, а косатка значно краще пристосована до полювання у відкритому морі. Однак наукові дані не дають підстав описувати білих ведмедів як звичайну частину раціону косаток або типовий елемент такого «харчового ланцюга».

    Ще показовіший контекст самої заяви Путіна. Вона прозвучала не на науковій конференції чи зустрічі з біологами, а під час спілкування з педагогами — і була безпосередньо пов’язана з тим, що саме, на його думку, потрібно розповідати російським дітям.

    Зустріч у Московському педагогічному державному університеті проходила напередодні Дня знань. Путін також брав участь у відкритті нових шкіл у російських регіонах у режимі відеозв’язку та говорив із педагогами про виховання школярів і збереження пам’яті про російських військових, які беруть участь у війні проти України.

    Таким чином, історія про косаток і ведмедів стала не випадковим жартом у сторонній розмові. Путін сам запропонував використовувати її саме під час спілкування з дітьми — як спосіб пояснити їм, «у якому світі ми живемо» і чому Росія веде війну.

    Це відбувається на п’ятому році повномасштабного російського вторгнення, протягом якого офіційне пояснення причин війни в російській риториці неодноразово змінювалося. Кремль говорив про «демілітаризацію» і «денацифікацію» України, розширення НАТО, нібито необхідність захисту Донбасу та загрози безпеці Росії. Тепер до цього ряду фактично додалася ще одна, значно більш несподівана аналогія — із законами дикої природи.

    І саме вона привернула значну увагу медіа: не лише через дивність формулювання, а й через те, що Путін запропонував використовувати цю картину для пояснення війни дітям.

    При цьому наукові дані додають історії ще один вимір. Косатки справді є одними з найпотужніших хижаків світового океану, а кліматичні зміни збільшують їхню присутність в Арктиці. Проте твердження про білих ведмедів як їхню звичайну здобич не підтверджується науковими описами арктичних харчових мереж. Навпаки, дослідження фіксують інший зв’язок між цими тваринами: білі ведмеді можуть отримувати їжу завдяки залишкам китів, убитих косатками.

    У результаті спроба Путіна пояснити війну законами природи породила більше запитань, ніж відповідей. І тепер фраза про косаток, які нібито «їдять ведмедів як дрібноту», ризикує стати одним із найдивніших публічних пояснень російського вторгнення в Україну за весь час повномасштабної війни.

  • Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені

    Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені

    У Чорному морі стався новий інцидент із цивільним торговельним судном, яке прямувало до російського порту. Ролкер Lider Bordo Mavi, що вийшов із турецького Самсуна в напрямку Туапсе, у ніч проти 26 серпня потрапив під атаку безпілотників. За попередньою інформацією турецької сторони, по судну вдарили три дрони, після чого на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу дістали поранення.

    Про інцидент публічно заявив президент Торгово-промислової палати Трабзона Еркут Челебі. За його словами, Lider Bordo Mavi перевозив вантаж із Туреччини до Росії, а атака стала ще одним епізодом серії небезпечних інцидентів із турецькими торговельними суднами в Чорному морі. Челебі закликав Анкару створити механізм підтримки судновласників і компаній, які зазнають збитків через бойові дії.

    Водночас важлива деталь: незалежного офіційного підтвердження того, що саме Україна атакувала Lider Bordo Mavi, наразі немає. Українські військові на момент появи повідомлень не заявляли про ураження цього конкретного судна. Тому твердження про «українські дрони», яке поширюється в частині медіа, варто подавати саме як версію турецьких джерел, а не як встановлений факт.

    За даними турецьких медіа, судно належить компанії з Трабзона та перевозило свіжі овочі й фрукти. Після влучань на борту почалася пожежа. Попередньо повідомляється про п’ятьох травмованих членів екіпажу. Рятувальники та медики надали допомогу постраждалим, а екіпаж брав участь у боротьбі з вогнем.

    Дані систем стеження за морським транспортом частково підтверджують маршрут судна. Lider Bordo Mavi має IMO-номер 8009088 і є вантажним судном типу Ro-Ro — тобто ролкером, пристосованим для перевезення колісної техніки та вантажів, які завантажуються на борт горизонтальним способом. За даними VesselFinder, судно побудували ще 1985 року. Нині воно ходить під прапором Камеруну.

    AIS-дані MyShipTracking показують, що Lider Bordo Mavi перебував у Самсуні з 10 серпня і залишив порт 25 серпня. У попередні місяці судно неодноразово заходило до російських портів — серед найчастіше відвідуваних ним портів за останній рік сервіс називає Туапсе та Новоросійськ. Зокрема, останній зафіксований перед серпнем захід до Туапсе припадав на 28 червня.

    Окремо маршрут підтверджує розклад лінії Самсун – Туапсе. У ньому Lider Bordo Mavi зазначений серед суден, які виконують рейси між Туреччиною та російським чорноморським узбережжям. У серпневому графіку судно було заплановане на рейс із Самсуна 24 серпня та зворотний вихід із Туапсе 25 серпня, хоча фактичні AIS-дані вказують на вихід із Самсуна 25 серпня.

    Еркут Челебі заявив, що ситуація вже викликає серйозне занепокоєння серед турецьких судновласників. За його словами, компанії несуть не лише прямі збитки від пошкодження суден і вантажів. Вони продовжують виплачувати кредити, податки та виконувати інші фінансові зобов’язання навіть тоді, коли їхні судна вибувають з експлуатації після атак.

    Тому Торгово-промислова палата Трабзона пропонує розглядати удари безпілотників як форс-мажорні обставини, що могло б дати постраждалому бізнесу підстави для державної підтримки або певних фінансових послаблень. Челебі наголосив, що турецькі компанії продовжують експортні операції, однак ризики роботи в російській частині Чорного моря різко зросли.

    Інцидент із Lider Bordo Mavi справді відбувається на тлі цілої серії атак на судна поблизу російських чорноморських портів.

    18 серпня турецьке вантажне судно Necibe потрапило під удар поблизу Туапсе під час завантаження пшениці. Його екіпаж залишив судно, після чого моряків підібрав інший ролкер — Ural. Однак уже 21 серпня атакували і Ural. За інформацією The Maritime Executive, тоді вісім людей були поранені, а один моряк загинув.

    Особливо трагічною виявилася доля загиблого — кухаря Ілкера Лазоглу. Він перебував на Necibe під час першої атаки, пережив її та був евакуйований на Ural. Через кілька днів під удар потрапило вже судно, яке його врятувало. Лазоглу зазнав тяжких поранень і помер до отримання медичної допомоги.

    Ще на початку серпня турецькі ЗМІ повідомляли про небезпечне зближення безпілотників із іншим турецьким судном у районі Туапсе. Тобто випадок із Lider Bordo Mavi стався вже на тлі помітного погіршення безпекової ситуації для комерційного судноплавства поблизу російських портів.

    Причина підвищеної небезпеки цього району очевидна: Туапсе є не просто цивільним морським портом, а одним із важливих нафтових і логістичних центрів Росії на Чорному морі. Україна протягом війни неодноразово завдавала ударів по військових, паливних і логістичних об’єктах на російському чорноморському узбережжі.

    Українська сторона також раніше попереджала судновласників про ризики заходу до російських портів. Після попередніх серпневих інцидентів посол України в Туреччині Наріман Джелял наголошував, що цивільні не є ціллю України, однак Чорне море через російсько-українську війну більше не можна вважати безпечним районом, і судновласники мають враховувати цей ризик.

    Ситуація створює дедалі складнішу проблему для Туреччини. З одного боку, турецькі компанії продовжують активно торгувати з Росією та здійснювати регулярні рейси до її чорноморських портів. З іншого — судна опиняються в районі, де дедалі частіше відбуваються атаки безпілотників на російську портову та логістичну інфраструктуру.

    Саме тому після останнього випадку турецький бізнес уже говорить не про одиничну надзвичайну подію, а про системний ризик. Торгово-промислова палата Трабзона заявляє, що ситуація зачіпає не лише турецькі компанії, а й загалом міжнародну торгівлю в Чорному морі.

    При цьому ключове питання щодо Lider Bordo Mavi залишається відкритим: хто саме запустив три безпілотники, які, за повідомленнями турецької сторони, влучили в судно. Допоки немає заяви українського командування або інших незалежних доказів походження апаратів, називати атаку беззаперечно українською некоректно.

    Але сам факт інциденту та його наслідки підтверджують одразу кілька турецьких джерел: судно, яке прямувало з Самсуна до Туапсе, потрапило під удар, на борту виникла пожежа, а п’ятеро моряків, за попередньою інформацією, постраждали.

    На тлі попередніх серпневих атак це вже виглядає як серйозний сигнал для судноплавства в російській частині Чорного моря. Якщо інциденти триватимуть, питання ризиків рейсів до Туапсе й Новоросійська може вийти далеко за межі суто військової тематики — і безпосередньо вплинути на страхування суден, вартість перевезень, експортні маршрути та готовність міжнародних компаній заходити до російських портів.

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Президент України Володимир Зеленський нагородив американського підприємця та керівника SpaceX і Tesla Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України. Відповідний указ №835/2026 глава держави підписав 26 серпня. Рішення привернуло особливу увагу через складну історію відносин Києва з Маском та триваючі переговори щодо можливостей використання супутникової системи Starlink українськими військовими.

    В офіційному указі зазначено, що Маска відзначили «за визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України і Сполучених Штатів Америки». У документі він представлений як підприємець, інженер і керівник компаній SpaceX та Tesla.

    Сам факт нагородження є примітним з огляду на роль технологій SpaceX у війні. Starlink став критично важливою частиною української комунікаційної інфраструктури фактично від перших тижнів повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Супутниковий інтернет використовувався не лише цивільними службами та критичною інфраструктурою, але й Силами оборони для зв’язку, координації підрозділів і роботи безпілотних систем. Reuters називає Starlink одним із ключових елементів українських військових комунікацій.

    SpaceX почала активно постачати термінали в Україну невдовзі після початку великої війни, коли російські удари та бойові дії пошкоджували традиційні системи зв’язку. Згодом мережа стала настільки глибоко інтегрованою у військову інфраструктуру, що рішення самої компанії щодо географії роботи Starlink почали безпосередньо впливати на можливості українських підрозділів.

    Саме це неодноразово ставало причиною суперечок між Києвом і Маском.

    Американський мільярдер дозволяв використання системи на території України, зокрема на окупованих територіях у певних конфігураціях, однак обмежував її роботу безпосередньо на території Росії. Це створило проблему для Києва в контексті далекобійних операцій проти російських військових об’єктів. Associated Press раніше повідомляло, що Зеленський навіть звертався до Дональда Трампа та американських посадовців із проханням сприяти переговорам із Маском щодо розширення можливостей Starlink для українських операцій.

    Особливо важливим для України є питання використання супутникового зв’язку для роботи далекобійних безпілотників та ураження російських пускових установок і військової інфраструктури.

    За даними Reuters, Київ останнім часом намагався домогтися розширення покриття Starlink на російській території. Маск раніше негативно ставився до такого сценарію, побоюючись ескалації війни. Водночас українська сторона останнім часом отримує більш позитивні сигнали щодо можливого пошуку компромісу.

    Раніше The Atlantic, як повідомляла «Українська правда», писав із посиланням на людей із оточення колишнього міністра оборони Михайла Федорова, що Маск не хотів дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по території Росії. За даними видання, підприємець вважав, що Києву варто рухатися до мирної угоди з Москвою.

    Саме тому указ Зеленського виглядає особливо показовим. Попри публічні розбіжності щодо меж використання технологій SpaceX, Київ фактично визнав внесок Маска у стійкість України після початку повномасштабної війни.

    Є й інша важлива частина цієї історії. Україна та SpaceX останнім часом також співпрацювали у протидії використанню Starlink російськими військовими. За даними Reuters, компанія блокувала тисячі несанкціонованих російських терміналів, що негативно вплинуло на можливості російських підрозділів.

    Таким чином, роль Маска у війні не вкладається у просту схему «союзник» або «опонент України». З одного боку, технології його компанії стали критично важливими для української оборони. З іншого — особисті рішення власника SpaceX щодо роботи Starlink неодноразово створювали для Києва політичні та військові труднощі.

    Михайло Федоров, який багато років був одним із головних контактів України з технологічними компаніями США, зокрема SpaceX, продовжує підтримувати комунікацію з Маском щодо Starlink. Reuters повідомляв, що Федоров планував поїздку до США для залучення інвестицій у нові оборонні технології та українські стартапи.

    Окремий інтерес викликає сам статус нагороди.

    Орден Свободи є державною нагородою України, якою відзначають громадян України, іноземців та осіб без громадянства за особливі заслуги у зміцненні суверенітету і незалежності держави, розвитку демократії, захисті прав і свобод людини та розвитку міжнародних відносин.

    Лише за кілька днів до нагородження Маска Зеленський таким самим орденом відзначив прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона — за зміцнення українсько-шведського співробітництва та підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

    Для Маска ж формулювання нагородження дещо інше — акцент зроблено саме на «захисті життя людей та свободи» і розвитку відносин між українським та американським народами.

    Водночас поки немає інформації про те, чи відбулася особиста церемонія вручення ордена і чи прокоментував сам Маск рішення українського президента. Указ лише юридично закріплює факт нагородження.

    Відносини Зеленського і Маска за останні роки переживали різні етапи. Ще у 2022 році президент України під час виступу на DealBook Summit The New York Times публічно запрошував підприємця відвідати Україну, аби той на власні очі побачив наслідки російської агресії.

    Після цього між Києвом і Маском виникало чимало публічних розбіжностей — від його пропозицій щодо можливого завершення війни до обмежень у роботі Starlink. Проте співпраця зі SpaceX не припинилася.

    І це, ймовірно, найважливіший контекст нинішньої нагороди. Для України Starlink залишається не просто комерційним сервісом, а технологією, яка фактично стала частиною сучасної війни. Її доступність впливає на зв’язок, розвідку, безпілотні системи й ефективність окремих бойових операцій.

    Тому рішення Зеленського нагородити Ілона Маска орденом Свободи можна розглядати не тільки як символічне визнання його допомоги Україні з 2022 року, а й як важливий дипломатичний жест у момент, коли Київ продовжує переговори щодо подальшого використання технологій SpaceX.

    Показово, що саме 26 серпня міжнародні агентства звернули увагу на цей контраст: Україна нагороджує людину, від рішень якої значною мірою залежить функціонування одного з найважливіших технологічних інструментів української армії, навіть попри те, що між сторонами залишаються серйозні суперечності щодо меж його використання.

    У підсумку указ №835/2026 став не просто черговим нагородженням іноземця. Він підкреслив складний і водночас стратегічно важливий характер відносин України з Ілоном Маском: від Starlink, який допоміг країні вистояти у перші місяці вторгнення, до суперечок навколо ударів по Росії — і тепер до одного з найвищих державних орденів України.

  • Норвегія готує Україні ще $9,2 млрд: більшість коштів піде на оборону

    Норвегія готує Україні ще $9,2 млрд: більшість коштів піде на оборону

    Уряд Норвегії планує зберегти надзвичайну підтримку України у 2027 році на рівні 85 млрд норвезьких крон, що становить близько $9,2 млрд. Такий самий обсяг фінансування передбачено і на 2026 рік. Більша частина майбутнього пакета має бути спрямована на військову допомогу Україні.

    Про це 23 серпня повідомив уряд Норвегії. Остаточно кошти має схвалити норвезький парламент — Стортинг. Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре передав пропозицію уряду президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі в Києві.

    За словами Стьоре, Норвегія має намір і надалі підтримувати Україну як у військовій, так і в цивільній сферах.

    «Норвегія продовжуватиме підтримувати оборонну боротьбу України. Україну чекає важка зима. Зараз ми даємо чіткий сигнал, що Норвегія й надалі буде поруч — як у цивільній, так і у військовій сферах», — заявив прем’єр.

    Стьоре наголосив, що допомога Україні має значення не лише для самої країни, а й для всієї європейської системи безпеки. За його словами, підтримка та майбутнє відновлення України напряму пов’язані зі стабільністю Європи.

    Фінансування здійснюватиметься через Програму Нансена для України — довгостроковий механізм норвезької підтримки, який охоплює військову, гуманітарну та фінансову допомогу. Програму започаткували у 2023 році, а згодом суттєво розширили та продовжили до 2030 року. Загальний фінансовий обсяг програми на 2023–2030 роки наразі становить 274,5 млрд норвезьких крон.

    Норвезький уряд уточнив, що основна частина 85 млрд крон у 2027 році, як і раніше, має бути спрямована на військову підтримку. Серед іншого передбачається фінансування закупівель продукції безпосередньо в української оборонної промисловості. Точне співвідношення між військовою та цивільною допомогою уряд оголосить пізніше.

    У 2026 році Норвегія також виділяє Україні 85 млрд крон. Із цієї суми 70 млрд крон спрямовуються на військову підтримку, а 15 млрд — на цивільні потреби. Серед пріоритетних напрямків військової допомоги цього року Осло називав безпілотники, протиповітряну оборону, артилерійські боєприпаси, а також підготовку й оснащення українських військових підрозділів.

    Таким чином, якщо Стортинг схвалить нову пропозицію уряду, Норвегія другий рік поспіль збереже допомогу Україні на одному з найвищих рівнів від початку повномасштабної війни.

    Оголошення пролунало під час візиту Стьоре до Києва 23 серпня. Норвезький прем’єр прибув до української столиці разом із лідерами інших країн Північної Європи та Балтії напередодні 35-ї річниці Незалежності України. Візит має продемонструвати подальшу політичну та практичну підтримку Києва на тлі російської агресії.

    Норвегія є одним із найбільших донорів України у співвідношенні з розміром власної економіки та населення. Програма Нансена спочатку передбачала 75 млрд крон протягом п’яти років — з 2023 до 2027 року, однак після продовження війни її неодноразово розширювали. У 2024 році норвезькі політичні партії домовилися продовжити програму до 2030 року, а наступними рішеннями її загальний бюджет був суттєво збільшений.

    Значна частина норвезької військової допомоги останніми роками спрямовувалася на посилення української ППО, закупівлю боєприпасів, безпілотних систем, підтримку морських спроможностей, навчання військовослужбовців та спільні оборонні проєкти.

    Стьоре наголосив, що Осло розглядає допомогу Україні не як короткостроковий захід, а як стратегічну інвестицію у безпеку Європи. Уряд Норвегії також сигналізує, що готовий зберігати значні обсяги допомоги незалежно від тривалості війни та паралельних дипломатичних процесів.

  • Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Двоє впливових демократів у Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа пояснити, чому Вашингтон фактично призупинив запровадження нових санкцій проти Росії та її партнерів, які допомагають Москві обходити міжнародні обмеження.

    Як повідомляє Reuters, відповідний лист державному секретарю США Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту направили сенаторка Елізабет Воррен, яка є провідною демократкою у Банківському комітеті Сенату, та сенатор Крістофер Кунс.

    Законодавці звернули увагу на те, що цілеспрямовані санкції проти компаній, фінансових структур та інших суб’єктів, які сприяють Росії в обході обмежень, не застосовувалися протягом тривалого часу. На їхню думку, така пауза викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що Росія продовжує війну проти України, а Москва, як вважають сенатори, активно використовує механізми обходу санкцій.

    Останній масштабний пакет американських санкцій проти Росії, за даними Reuters, був запроваджений у жовтні 2025 року. Тоді Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку найбільші російські нафтові компанії «Роснефть» і «Лукойл». Однак Воррен і Кунс вважають, що цей крок радше був окремим рішенням, ніж початком системної політики регулярного посилення санкційного тиску на Москву.

    Сенатори наголосили, що за відсутності нових обмежень Росія отримує додаткові можливості для адаптації до вже запроваджених санкцій. Зокрема, йдеться про використання посередників, альтернативних фінансових каналів, компаній у третіх країнах та інших механізмів для підтримки торгівлі й експорту російських енергоносіїв.

    У Міністерстві фінансів США у відповідь нагадали про вже запроваджені санкції проти російського нафтового сектору. Представники відомства заявили, що адміністрація Трампа ухвалюватиме подальші рішення з урахуванням інтересів національної безпеки Сполучених Штатів та прагнення до мирного завершення війни в Україні.

    У Державному департаменті США водночас відмовилися коментувати можливі майбутні санкційні рішення.

    Воррен і Кунс у своєму зверненні також нагадали про позицію Скотта Бессента, яку він озвучував під час виступу перед Конгресом у лютому. Тоді міністр фінансів пояснював відсутність нових масштабних санкцій необхідністю спочатку оцінити розвиток мирних переговорів між Україною та Росією.

    Однак, на думку сенаторів, ця аргументація нині втратила актуальність. Вони звернули увагу на те, що американська адміністрація в цей самий період продовжувала застосовувати санкційні заходи проти інших держав, зокрема Ірану та Куби, попри наявність переговорних процесів із цими країнами.

    Окремо законодавці згадали заяву Марко Рубіо від травня. Тоді держсекретар визнав, що переговори між Україною та Росією не демонструють необхідного прогресу, а сам переговорний процес фактично не відбувався.

    На цьому тлі Воррен і Кунс поставили під сумнів доцільність подальшого очікування результатів переговорів як причини для стримування санкційного тиску на Москву.

    Сенатори також навели статистику санкційної політики попередньої адміністрації. За їхніми словами, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року до повернення Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Вашингтон запровадив проти Росії 111 пакетів санкцій.

    Тепер законодавці хочуть отримати від адміністрації Трампа чітке пояснення щодо причин тривалої паузи. Воррен і Кунс попросили Рубіо та Бессента надати відповідь до 28 серпня.

    Зокрема, сенатори хочуть зрозуміти, чому Сполучені Штати не повернулися до регулярного застосування санкцій проти Росії, якщо переговорний процес, який раніше використовувався як аргумент для паузи, фактично зупинився кілька місяців тому.

    На думку демократів, посилення санкційного тиску може не лише завдати додаткових економічних втрат Росії, а й зміцнити переговорні позиції Вашингтона у спробах домогтися справедливого та тривалого миру для України.

    Водночас питання посилення санкцій проти Москви залишається на порядку денному американського Конгресу. Нещодавно Сенат США схвалив законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. Документ передбачає можливість запровадження первинних санкцій проти російського керівництва, його найближчого оточення, банків, державних енергетичних проєктів і суден так званого «тіньового флоту».

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість встановлення мит у розмірі до 500% на імпорт товарів із Росії. Тепер документ має пройти розгляд у Палаті представників США.

    В Україні розраховують, що Сполучені Штати можуть перейти до нового етапу санкційного тиску вже у вересні 2026 року. Українська влада очікує, що потенційний американський пакет обмежень може бути значно жорсткішим за низку нинішніх санкційних заходів Європейського Союзу.

    Таким чином, у Вашингтоні одночасно тривають два процеси: частина американських законодавців вимагає від адміністрації Трампа активніше застосовувати санкції проти Росії, тоді як Білий дім продовжує пов’язувати свою політику з дипломатичними цілями та можливістю завершення війни. Відповідь Рубіо та Бессента до кінця серпня може дати більше розуміння того, чи готова адміністрація США відновити системне посилення санкційного тиску на Москву.

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.