У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.
Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.
За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.
Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.
«Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.
Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.
Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.
Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.
У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.
Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».
Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.
Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.
Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.
Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.
Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.
Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.
У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.
Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.
Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.
Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.
У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.
У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.
Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.
Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.
Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.
Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.
Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.
Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.
Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.
За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.
Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.
Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.
Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.
Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.
Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.
Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.
Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».
Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.
Російський президент Володимир Путін особисто наполягав на участі першої леді США Меланії Трамп у переговорах щодо гуманітарного перемир’я в окупованих Олешках Херсонської області. За словами її старшого радника Марка Бекмана, Кремль навіть надіслав офіційного листа, в якому визнав дружину американського президента посередницею з російського боку. Водночас експерти припускають, що Москва може використовувати гуманітарну операцію для покращення власного міжнародного іміджу.
Про це Марк Бекман розповів в інтерв’ю виданню The Kyiv Independent 28 жовтня. Його заяви привернули особливу увагу на тлі евакуації цивільного населення з окупованого міста.
За словами радника, Путін особисто підтримав залучення Меланії Трамп до переговорів та письмово підтвердив її особливий статус.
«Путін дуже хотів, щоб вона взяла участь»,— зазначив Бекман.
Він уточнив, що російський президент надіслав офіційного листа, у якому йшлося про визнання першої леді США ексклюзивною посередницею від російської сторони.
Водночас сам документ публічно не оприлюднювали, тому незалежно перевірити його зміст поки неможливо.
За словами Бекмана, гуманітарна ініціатива стала результатом тривалих контактів команди Меланії Трамп із представниками України та Росії.
Раніше перша леді США брала участь у переговорах щодо повернення дітей до їхніх родин. Саме ці контакти, за словами її радника, допомогли налагодити окремий канал комунікації між сторонами.
Спочатку українське керівництво надало письмове погодження на посередництво Меланії Трамп. Згодом аналогічне підтвердження надійшло від російської сторони.
Бекман також повідомив, що саме російські військові запропонували розпочати припинення вогню на два дні раніше та розширити його територіальні межі за межі Олешок.
За його словами, українська сторона погодилася на ці зміни, оскільки вони мали створити додаткові можливості для доставки гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільного населення.
Радник першої леді США позитивно оцінив співпрацю сторін і заявив, що на початковому етапі домовленості виконувалися.
Однак не всі міжнародні експерти поділяють оптимістичне бачення мотивів Кремля.
Колишній військовий аташе Великої Британії в Україні та Росії Джон Форман припустив, що Москва може використовувати перемир’я для створення образу держави, готової до гуманітарних компромісів.
На його думку, дозвіл Меланії Трамп виступати посередницею може допомогти російській владі покращити репутацію серед прихильників американського руху MAGA напередодні проміжних виборів у США.
Таким чином, гуманітарна операція може мати не лише практичне, а й політичне значення для Росії. Проте це залишається оцінкою експерта, а не доведеним мотивом російського керівництва.
Водночас українські волонтери повідомляють про інші обставини, які викликають занепокоєння.
Зокрема, волонтерка Ксенія Архипова, яка раніше проживала в Олешках та підтримує зв’язок із місцевими мешканцями, розповіла про значну присутність російських військових у місті.
За її словами, окупанти перевіряють порожні будинки, а в окремих випадках заселяються в них.
Крім того, волонтерка стверджує, що на місцевих жителів чинять тиск, аби вони обирали евакуацію до Росії, а не повернення на підконтрольну українському уряду територію.
Незалежно перевірити кожен із цих випадків журналісти наразі не можуть через обмежений доступ до окупованого міста.
Президент України Володимир Зеленський раніше також застерігав, що російська влада може спробувати використати евакуацію для переміщення українців на власну територію.
Водночас Марк Бекман в інтерв’ю Укрінформу заявляв, що Росія запевнила українську й американську сторони у готовності поважати вибір місцевих жителів щодо напрямку виїзду.
Для проведення гуманітарної місії Україна та Росія погодили локальне припинення вогню.
Домовленості поширюються на саме місто та визначені маршрути гуманітарних конвоїв у Херсонській області. Вони не означають припинення бойових дій на всій лінії фронту.
За погодженим графіком, перемир’я має тривати до 22:59 1 листопада.
Під час підготовки операції сторони провели розмінування маршрутів, якими повинні пересуватися гуманітарні автомобілі та автобуси з евакуйованими.
Для евакуації підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також спеціальний транспорт для людей, які потребують медичної допомоги.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.
Після цього розпочалася евакуація цивільного населення та роздача гуманітарної допомоги.
Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що українська делегація разом з евакуйованими жителями міста вирушила до російської Анапи.
Звідти людей планують літаками доправити до Білорусі, а потім автобусами повернути в Україну.
Обхідний маршрут обрали через небезпеку прямого перетину лінії фронту, значне мінування території та пошкодження транспортної інфраструктури.
Водночас фактична кількість людей, які залишили Олешки, поки не уточнюється.
Попри початок евакуації, гуманітарна ситуація в місті залишається складною.
Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року населений пункт зазнав масштабного затоплення, а його інфраструктура була серйозно пошкоджена.
Протягом останніх років мешканці стикалися з нестачею продуктів харчування, медикаментів, питної води та стабільного електропостачання.
В умовах окупації та близькості до лінії фронту самостійно залишити місто для багатьох людей було практично неможливо.
Міжнародні посередники розглядають нинішню операцію як можливість забезпечити хоча б тимчасовий гуманітарний доступ до цивільного населення.
Водночас експерти наголошують, що участь Росії в окремій гуманітарній ініціативі не свідчить автоматично про зміну її позиції щодо війни або готовність до ширшого припинення бойових дій.
Отже, за словами радника Меланії Трамп, Путін особисто підтримав її участь у переговорах щодо Олешок і підтвердив це офіційним листом.
Однак справжні мотиви Кремля залишаються предметом дискусії. Поки американська сторона наголошує на гуманітарному значенні домовленостей, окремі експерти та українські волонтери попереджають про можливі політичні маніпуляції й ризики для евакуйованого населення.
Головним показником результативності операції стане не дипломатична активність навколо неї, а те, чи зможуть мешканці Олешок безпечно отримати допомогу та самостійно обрати місце подальшого проживання.
Російські війська продовжують атакувати залізничну інфраструктуру Дніпра. Увечері 30 жовтня окупанти завдали кількох ударів по території вокзалу, який напередодні став місцем трагедії з 15 загиблими. Цього разу пасажирів і залізничників завчасно евакуювали до укриттів. Водночас унаслідок атаки в місті виникла пожежа та постраждала жінка.
Про повторний обстріл повідомила «Укрзалізниця». Інформацію про наслідки російської атаки підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За даними залізничної компанії, після оголошення повітряної небезпеки людей оперативно спрямували до укриттів. Завдяки завчасній евакуації, за попередньою інформацією, серед пасажирів і працівників вокзалу постраждалих немає.
На підземних рівнях залізничного вокзалу облаштували спеціальні зони для тривалого перебування людей. Пасажирів закликають залишатися там до офіційного відбою повітряної тривоги.
Попри складну ситуацію, залізничники продовжують координувати рух поїздів та організовувати відправлення пасажирів після стабілізації безпекової ситуації.
В «Укрзалізниці» наголосили, що безпека людей залишається головним пріоритетом. Саме тому рух окремих поїздів можуть затримувати, якщо існує загроза повторних ударів.
Для пасажирів, які вирішили відкласти поїздку, компанія передбачила можливість повернення квитків зі 100% компенсацією їхньої вартості.
Близько 18:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нової російської атаки виникла пожежа.
Також відомо про поранену жінку. Постраждалу доправляють до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.
Наразі не уточнюється, де саме перебувала жінка в момент удару та які травми вона отримала.
Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури та остаточні наслідки обстрілу встановлюється.
Нова атака відбулася після надзвичайно трагічних подій 29 жовтня, коли російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу Дніпра.
На момент удару поблизу перебував пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок вибуху загинули пасажири та працівники залізниці, ще низка людей дістала тяжкі поранення.
Спочатку повідомлялося про 13 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла до 14.
Уранці 30 жовтня стало відомо про смерть 40-річного чоловіка, який перебував у лікарні після російського удару. Медики боролися за його життя, проте отримані травми виявилися несумісними з життям.
Таким чином, кількість загиблих унаслідок атаки 29 жовтня зросла до 15 людей.
Станом на ранок п’ятниці в лікарнях Дніпра залишалися 11 постраждалих. Шестеро з них перебували у тяжкому стані, зокрема 11-річний хлопчик.
Після трагедії в Дніпрі оголосили День жалоби.
Водночас удари по залізничному вокзалу відбуваються на тлі масштабних проблем з електропостачанням у регіоні.
Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпрі виникали перебої з роботою громадського транспорту, зокрема метро, трамваїв і тролейбусів.
Енергетики працюють над відновленням електропостачання, проте ситуацію ускладнюють повторні російські обстріли та значні пошкодження обладнання.
Після удару по вокзалу 29 жовтня «Укрзалізниця» також повідомила про необхідність перегляду протоколів безпеки та порядку евакуації пасажирів під час повітряних атак.
У компанії пояснювали, що перед попереднім ударом на вокзалі оголосили тривогу та попередили про підвищений рівень небезпеки. Однак частина пасажирів залишалася поблизу поїзда.
Залізничники заявили, що детально аналізуватимуть обставини трагедії, щоб удосконалити механізми захисту людей.
Під час нової атаки 30 жовтня евакуацію провели завчасно, що, за попередніми даними компанії, дозволило уникнути поранень серед пасажирів і працівників вокзалу.
Водночас повторні удари демонструють, що загроза для транспортної інфраструктури Дніпра залишається високою.
Пасажирів закликають стежити за повідомленнями «Укрзалізниці», враховувати можливі затримки поїздів і не залишати укриття під час повітряної тривоги.
Станом на 18:00 30 жовтня відомо про повторну атаку на вокзал Дніпра, пожежу та одну поранену жінку. За попередньою інформацією «Укрзалізниці», пасажири та залізничники не постраждали завдяки своєчасній евакуації.
Остаточні масштаби пошкоджень та наслідки російських ударів уточнюються.
Попри тривалу війну, російські обстріли та складну економічну ситуацію, більшість опитаних українців зберігають оптимістичні очікування щодо майбутнього держави. За результатами нового соціологічного дослідження, 61% респондентів вірять, що через десять років Україна стане процвітаючою країною у складі Європейського Союзу. Водночас понад чверть опитаних побоюються економічного занепаду та масштабного відтоку населення.
За даними дослідників, 61% опитаних обрали оптимістичний сценарій майбутнього України. Натомість 27% вважають, що через десять років країна матиме зруйновану економіку та значні демографічні втрати. Ще 12% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Соціологи зазначають, що протягом останнього року співвідношення оптимістичних і песимістичних оцінок залишалося відносно стабільним.
Попереднє дослідження проводили в липні–серпні 2026 року, коли ситуація з електропостачанням була значно спокійнішою, а російські атаки не мали нинішньої інтенсивності.
Жовтневе опитування відбулося вже на тлі посилення обстрілів, проблем в енергетиці та нового дипломатичного тиску на Україну. Однак істотного зниження оптимізму дослідники не зафіксували.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький вважає, що такий рівень позитивних очікувань свідчить про стійкість українського суспільства в умовах затяжної війни.
Водночас соціологи дослідили, як громадяни оцінюють внутрішню єдність країни.
З’ясувалося, що 59% опитаних переконані: українці поступово долають суперечності та рухаються до формування згуртованої політичної нації.
Протилежної думки дотримуються 34% респондентів. Вони вважають, що внутрішні конфлікти поглиблюються і суспільство рухається до розколу. Решта 7% не визначилися.
Порівняно з вереснем–жовтнем 2025 року оцінки суспільної єдності дещо погіршилися, хоча більшість респондентів і надалі позитивно оцінюють здатність українців долати розбіжності.
Цікаво, що найчастіше про можливий розкол говорять молодші учасники опитування.
Серед громадян віком від 18 до 29 років такої думки дотримуються 41%. У віковій групі 30–44 роки цей показник становить 39%.
Натомість серед людей віком від 60 років лише 24% вважають, що Україна рухається до посилення внутрішніх суперечностей.
Водночас старші респонденти частіше висловлюють оптимізм щодо майбутнього держави. Серед людей віком від 60 років 65% вірять у процвітаючу Україну в ЄС, тоді як серед громадян віком 30–44 роки таких 58%.
Певні відмінності дослідники зафіксували й між регіонами.
Найвищий рівень оптимізму щодо майбутнього країни спостерігається серед опитаних на Півдні та в Нижньому Подніпров’ї — по 65%.
У західних областях оптимістичний сценарій підтримують 62% респондентів, у Києві — 60%, а в центральних і північних регіонах — 59%.
Найнижчий показник зафіксували на Сході України, де в позитивне майбутнє країни вірять 52% опитаних. Водночас 36% респондентів цього регіону мають песимістичні очікування.
Окремо КМІС проаналізував зв’язок між баченням майбутнього України та ставленням до можливих мирних домовленостей із Росією.
З’ясувалося, що серед громадян, які песимістично оцінюють майбутнє держави, частіше трапляється готовність підтримати певні поступки під час переговорів.
Зокрема, серед оптимістично налаштованих респондентів 69% вважають абсолютно неприйнятною пропозицію виведення українських військ із Донеччини в обмін на гарантії безпеки.
Серед тих, хто має песимістичне бачення майбутнього, таку позицію підтримують 43%, тоді як 53% готові прийняти відповідну умову.
Відмінності простежуються і в оцінці тривалості війни.
Серед оптимістів 70% заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Серед респондентів із песимістичними очікуваннями цей показник становить 46%.
Водночас такі результати демонструють статистичний зв’язок між поглядами, але не доводять, що саме песимізм стає причиною підтримки переговорних поступок.
У КМІС наголошують, що оцінки майбутнього та суспільної єдності є важливими показниками суспільних настроїв, особливо в умовах повномасштабної війни.
Дослідники зазначають, що майже п’ять років бойових дій, постійні російські атаки, економічні труднощі та невизначеність щодо завершення війни створюють значний психологічний тиск на населення.
Попри це, більшість опитаних продовжують пов’язувати майбутнє України з економічним відновленням та європейською інтеграцією.
Дослідження проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1031 повнолітнього громадянина України, який проживає на підконтрольній українському уряду території.
До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4%. Водночас соціологи попереджають про додаткові обмеження досліджень в умовах війни.
Таким чином, станом на жовтень 2026 року 61% опитаних українців вірять у процвітаючу Україну у складі ЄС через десять років, а 59% бачать поступове згуртування суспільства.
Водночас ці показники відображають очікування громадян, а не прогноз фактичного вступу України до Європейського Союзу чи її економічного стану в 2036 році.
Російська окупаційна влада посилює військову підготовку дітей і молоді в тимчасово окупованому Криму. Школярів навчають керувати безпілотниками, стріляти, розбирати автомати Калашникова та виконувати стройові команди. Для занять використовують не лише навчальні симулятори, а й обладнання, яке застосовує російська армія у війні проти України.
Про це 30 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
За даними розвідки, наприкінці жовтня в окупованому Севастополі близько 50 школярів віком від 7 до 18 років пройшли до регіонального етапу змагань, організованих російським рухом «Двіженіє пєрвих» і так званою федерацією перегонів дронів.
Формально такі заходи подають як спортивні та освітні змагання, однак українська розвідка розглядає їх як частину ширшої політики мілітаризації неповнолітніх на окупованих територіях.
Окрім школярів, російська адміністрація залучає до підготовки студентів. Молодь навчають керувати безпілотними літальними апаратами за допомогою комп’ютерних тренажерів і реальних дронів.
У ГУР зазначають, що під час навчання використовують обладнання, аналогічне тому, яке застосовується російськими окупаційними військами.
Це створює умови для поступового переходу від ознайомлення з технологіями до опанування практичних навичок, які можуть використовуватися у військовій сфері.
Водночас інформації про безпосереднє залучення цих школярів до бойових операцій українська розвідка не оприлюднила.
Навчання керування дронами — лише один з елементів системи, яку російська влада впроваджує у кримських навчальних закладах.
За інформацією ГУР, у школах півострова проводять заняття зі стрільби, розбирання та складання автоматів Калашникова, а також стройової підготовки.
Окреме місце посідають так звані військово-патріотичні заходи, до яких залучають російських військовослужбовців, які брали участь у бойових діях проти України.
Під час таких зустрічей дітям розповідають про службу в російській армії, демонструють військове обладнання та популяризують військові професії.
Крім того, окупаційна адміністрація організовує тематичні квести й заходи, спрямовані на формування лояльності до російської держави.
За твердженням української розвідки, школярів також змушують вивчати пісні російських виконавців, які підтримують війну проти України.
У ГУР вважають, що такі практики спрямовані на поступове звикання дітей до військової символіки, зброї та ідеї участі у війні.
Паралельно з військовою підготовкою молоді окупаційна влада проводить інформаційні кампанії із залучення дорослого населення до російських силових структур.
Зокрема, в Криму активно рекламують контрактну службу у військах безпілотних систем РФ.
Також учасників війни проти України призначають на керівні посади в окупаційних адміністраціях, а в навчальних закладах встановлюють меморіальні дошки на честь загиблих російських військових.
На думку української розвідки, ці заходи створюють цілісну систему, у якій військова служба та участь у війні подаються дітям як звична і суспільно схвалювана діяльність.
Мілітаризація освіти не обмежується окупованим Кримом.
Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що в російських школах також запроваджують заняття з керування безпілотниками.
Зокрема, відповідні програми реалізовувалися в Курській, Нижньогородській та Вологодській областях РФ.
Навчання проводять у межах освітнього курсу «Основи безпеки та захисту батьківщини», до викладання якого залучають російських військових, зокрема учасників війни проти України.
Окремі російські регіони також розглядають можливість включення тематики безпілотних технологій до традиційних шкільних предметів.
Утім, ситуація на тимчасово окупованих українських територіях має особливе значення, оскільки йдеться про дітей, які перебувають під контролем держави-окупанта.
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим раніше повідомляло про відкриття спеціалізованих курсів із керування безпілотниками та залучення підлітків до військово-тактичних проєктів.
У жовтні українська сторона також фіксувала поширення програм, у межах яких неповнолітніх навчають поводження зі зброєю та знайомлять із військовою підготовкою.
Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант не має права примушувати населення окупованої території служити у своїх збройних або допоміжних силах. Окремо забороняється пропаганда, спрямована на забезпечення добровільного вступу такого населення до армії держави-окупанта.
Водночас правова оцінка конкретних освітніх і спортивних заходів залежить від їхнього змісту, обставин проведення та наявності примусу.
У ГУР наголошують, що російська влада намагається не лише утримувати контроль над окупованими територіями, а й впливати на світогляд нового покоління.
На думку розвідки, головна небезпека полягає в поступовому формуванні середовища, у якому діти сприйматимуть російську агресію, військову підготовку та ворожість до України як нормальну частину повсякденного життя.
Таким чином, за даними ГУР, Росія розширює систему військової підготовки дітей в окупованому Криму, поєднуючи навчання керування дронами, поводження зі зброєю та пропагандистські заходи. Українська розвідка розглядає це як системну політику мілітаризації молоді на тимчасово окупованих територіях.
Шкоду, яку війна завдала українській природі, держава оцінює майже в 6,4 трлн гривень. Слідчі мають сейсмограми, супутникові знімки й перехоплені розмови. Справу двох російських генералів за знищене водосховище вже передали до суду, п’ятьох командирів судять за обстріли ядерної установки. Але жоден вирок, про який звітує прокуратура, не ухвалено за статтею «Екоцид». Розповідаємо, як природу змушують свідчити, хто веде ці справи і чому навіть Каховка не стала екоцидом у кримінальному сенсі.
Норвезький інститут NORSAR зазвичай слухає Землю, щоб не пропустити ядерне випробування. Він є національним центром даних Норвегії для Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
6 червня 2023 року його аналітики побачили у записах сейсмічних станцій Румунії та України два сигнали — о 02:35 і о 02:54 за київським часом. Датчики стояли за 500–600 кілометрів від Нової Каховки. Висновок норвежців був коротким: сигнали відповідають вибуху, а не тому, чого слід очікувати від обвалу греблі.
Уранці від греблі Каховської ГЕС нічого не лишилося. Україна втратила близько 18 км³ води. Під воду пішли понад 600 км² землі, а 143 населені пункти лишилися без нормального водопостачання. Щонайменше 35 людей загинули, нагадувала заступниця голови Касаційного кримінального суду Наталія Антонюк.
Каховське водосховище 7 червня 2022 року (вгорі) і 18 червня 2023 року (внизу): за 12 днів після підриву греблі з нього зникло близько 75% води. Фото: NASA Earth Observatory / Lauren Dauphin, дані Landsat (USGS)
Минуло трохи більше трьох років. На дні колишнього «моря» виріс ліс. Уже до листопада 2023-го вербами й тополями, за спостереженнями науковців Української природоохоронної групи, заросло близько 40% дна. Одна з верб менш ніж за рік виросла до 4,7 метра. Ботанікиня Анна Куземко припустила, що там «можливо, вже мільярд дерев».
Справа про Каховку за цей час до суду так іне дійшла.
Природа відновлюється швидше, ніж правосуддя. І, як з’ясується наприкінці цієї історії, ліс на дні водосховища — не лише доказ злочину, а й предмет суперечки, якої ніхто не чекав.
Скільки коштує знищена природа
Держекоінспекція з перших днів вторгнення рахує, скільки коштує природа, знищена війною. Станом на 16 березня 2026 року інспектори зафіксували 10 885 випадків шкоди довкіллю на суму майже 6,4 трлн гривень.
Найдорожча стаття — не міста й не заводи. 3,8 трлн, більше половини всієї суми, — це шкода природно-заповідному фонду. Ще 1,34 трлн — знищені ґрунти, 1,15 трлн — отруєне продуктами горіння повітря, 120 млрд — вода.
За цими цифрами стоять конкретні місця, і почати варто з лісу. Війна зачепила близько 3 млн гектарів, майже третину лісового фонду країни, розповів «Інтерфакс-Україна» голова Держлісагентства Віктор Смаль. Близько мільйона гектарів — в окупації. Ще пів мільйона на підконтрольній території заміновані, і лісники туди просто не заходять.
Заповідникам довелося ще гірше. Міндовкілля налічувало 812 уражених війною природоохоронних об’єктів площею 0,9 млн гектарів, і 514 із них — в окупації. Під загрозою опинилися 17 водно-болотних угідь міжнародного значення. У Джарилгацькому нацпарку знищено всю заповідну зону — 1588 гектарів найціннішого степу.
Під цими лісами й степами — земля, яку війна отруює роками. Науковці Київського університету імені Шевченка дослідили ґрунти в чотирьох селах на схід від Миколаєва, де йшли бої. Рівні міді й кадмію вони назвали надзвичайно високими, а в пробах із металевими уламками ризик через кадмій виявився критичним. У багатьох місцях, радять автори, верхній шар ґрунту доведеться просто знімати. І це лише там, куди можна зайти: близько чверті території України потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами, нагадав у травні 2026 року Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Найнесподіваніша історія сталася з річками. Улітку 2024 року Сеймом, а потім Десною попливла мертва риба. Причиною, за даними Міндовкілля, стали стоки російського цукрового заводу, а збитки довкіллю перевищили 405 млн гривень. Ні ракет, ні саперів — лише завод по той бік кордону. Ця історія добре показує, що не кожна отруєна річка автоматично стає воєнним злочином.
Затоплене село на Херсонщині після підриву Каховської ГЕС, червень 2023 року. Фото: Let’s Do It Ukraine / Фотобанк Медіацентру Україна
Хто перетворює цю мапу ран на кримінальні справи?
Люди на місцях повідомляють про загрози через застосунки «ЕкоЗагроза», «Екоінспектор 2» і чат-бот SaveEcoBot. Омбудсман наголошує, що ці матеріали стають доказами і для кримінальних справ, і для репарацій.
Держекоінспекція фіксує випадки шкоди і рахує її в гривнях.
СБУ розслідує найгучніші справи. Саме вона відкрила провадження про підрив Каховської ГЕС.
Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генпрокурора керуєрозслідуваннями воєнних злочинів проти довкілля.
Суди ухвалюють вироки. Обвинувачених у справі ХФТІ, наприклад, судять заочно.
На міжнародному рівні працюють Міжнародний кримінальний суд і Реєстр збитків Ради Європи.
Ланцюг виглядає логічно, але на виході майже нічого немає. На круглому столі у Верховному Суді керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченконавів цифри станом на кінець квітня 2026 року.
Прокурори ведуть 275 проваджень про воєнні злочини проти довкілля, у них майже 500 епізодів. Більше половини (56%) — удари по цивільній і критичній інфраструктурі, ще третина (32%) — знищення природних багатств. За статтею «Екоцид» відкрито лише 11 проваджень. До суду дійшли два — про обстріли ядерної установки в Харкові та про підрив греблі Оскільського водосховища. Вироки, про які звітує прокуратура, ухвалено у двох інших справах — за звичайною статтею про воєнні злочини.
КЛЮЧОВІ ЦИФРИ (СТАНОМ НА ВЕСНУ 2026 РОКУ)
6,4 трлн грн — шкода довкіллю від агресії РФ, з них 3,8 трлн — природно-заповідному фонду.
10 885 зафіксованих випадків шкоди.
275 проваджень про воєнні злочини проти довкілля.
11 — за статтею «Екоцид», 2 з них — у суді.
2 вироки, про які звітує прокуратура, — обидва за статтею про воєнні злочини.
Стаття 441 про екоцид з’явилася в Кримінальному кодексі ще у 2001 році. Перша справа за нею дійшла до суду лише у 2023 році і стосувалася зовсім не війни: двох службовців картонно-паперового підприємства на Хмельниччині обвинуватили в тому, що скиди фабрики вбили все живе на чотирьох кілометрах притоки Случі.
Тож коли почалася велика війна, прокурори мали статтю, за якою, за словами юристки «Екологія-Право-Людина» Соломії Баран, до вторгнення у відкритому доступі не було жодного вироку. Що з цього вийшло, найкраще видно на історії одного водосховища на Харківщині.
Справа Оскільського водосховища
Оскільське водосховище мало площу 122,6 км². Перший удар воно отримало вже навесні 2022 року.
2 квітня 2022 року було зруйновано затвор греблі. За кілька тижнів із водосховищавийшло близько 355 млн кубометрів води, оголилося 9 тисяч гектарів замуленого дна. Більшість молодої риби течія знесла вниз, порахували екологи Української природоохоронної групи.
Другий удар прийшов у вересні, під час відступу російських військ за Оскіл. 12 вересня 2022 року вибух остаточно прорвав греблю. За даними слідства, які оприлюднила правнича фірма Global Rights Compliance, її мінували й підривали війська 20-ї загальновійськової армії генерала Олега Цокова. Авіаційну підтримку забезпечувала 6-та армія ВПС і ППО генерала Олега Маковецького. Вода дійшла аж до національного парку «Святі Гори» на Донеччині, де ростуть рідкісні крейдові сосни.
Восени Міндовкілля повідомило про масову загибель риби в Осколі й оцінило збитки в понад 287 млн гривень.
У лютому 2025 року обидва генерали отримали підозри — зокрема в екоциді. До травня 2026-го справу, за словами Індиченка, вже скерували до суду.
КАРТКА СПРАВИ: ОСКІЛЬСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ
Що сталося: гребля зруйнована у квітні й остаточно прорвана у вересні 2022 року, оголилося близько 9 тис. гектарів дна.
Кого обвинувачують: генералів Олега Цокова і Олега Маковецького.
За якими статтями: зокрема 441 «Екоцид».
Перша оцінка збитків: понад 287 млн грн (Міндовкілля, жовтень 2022).
Статус: скеровано до суду (станом на травень 2026 року).
Найнесподіваніший поворот у справі про Оскіл пропонують не прокурори, а екологи. Ще у травні 2022 року, коли водосховище тільки почало зникати, автори Української природоохоронної групи виступили проти його відновлення. Вони радять повністю демонтувати греблю і повернути Осколу природне русло та заплаву. Це, за їхніми словами, був би «крок людини назустріч природі».
Для права це пастка. Штучне водосховище — теж екосистема, і її знищення шкодить рибі, птахам і людям. Але суду доведеться відповісти на питання, яке в Кримінальному кодексі не має відповіді: що саме вважати «екологічною катастрофою». Будь-яка відповідь спиратиметься на докази, зібрані в момент удару. І саме з ними найбільше проблем.
Як збирають докази: сейсмографи, супутники, свідки
Звичайне розслідування починається з огляду місця події. Суддя Голосіївського районного суду Києва Ольга Вдовиченко пояснює, що в екологічних справах саме цей крок найчастіше неможливий. Якщо немає доступу до місця, події не вдається вчасно зафіксувати, а проби води й ґрунту — відібрати.
Волонтерка Let’s Do It Ukraine відбирає пробу води на Херсонщині після підриву Каховської ГЕС, 2023 рік. Фото: Let’s Do It Ukraine / Фотобанк Медіацентру Україна
Там, де окупації немає, слідчим заважають міни. На замінованих лісових ділянках неможливо навіть гасити пожежі, пояснює Віктор Смаль. І попереджає, що чекати доведеться довго: «Замінування — це проблема на десятиліття. Досі йдуть розмінування лісів навколо Берліна з Другої світової війни».
Розмінування у Високопіллі на Херсонщині, вересень 2024 року. Фото: Юрій Бершадський / Фотобанк Медіацентру Україна
Тому справи про злочини проти природи складають із того, що можна зібрати здалеку. Керівник департаменту розслідувань Truth Hounds Богдан Косохатько перелічив у Верховному Суді цей інструментарій: супутникові знімки Copernicus, Planet і Maxar, сервіси NASA, що бачать пожежі й вибухи, митні бази, метеорологічні й атмосферні дані. І сейсміку: у випадку Каховської ГЕС аналіз хвилі дав змогу зробити висновки про ймовірність підриву зсередини споруди.
Сейсмологи взагалі виявилися несподіваними союзниками слідчих. 20 травня 2022 року NORSAR зафіксував три вибухи біля вокзалу в Малині майже за чотири години до того, як мер міста публічно підтвердив ракетний удар.
До цього додаються свідчення людей — цивільних, потерпілих, військових. І наукові дослідження, як те, що знайшло кадмій у ґрунтах Миколаївщини.
Над каховською справою працюють і міжнародні юристи. Global Rights Complianceпередала шість аналітичних звітів про атаку на греблю до Міжнародного кримінального суду та Комісії ООН з розслідування.
«Що якіснішою буде доказова база, то ймовірніше, що країна-агресор отримає справедливе покарання».
— Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду (джерело)
Але навіть ідеальні знімки не відповідають на головне питання — скільки коштує знищене. Суддя Касаційного господарського суду Ганна Вронська визнає, що єдиної комплексної методики оцінки шкоди в Україні немає. Є окремі — для води, ґрунтів, повітря. А війна б’є по всьому одночасно, і поєднання цих уражень, каже суддя, створює якісно новий рівень загрози, якого жодна окрема формула не бачить.
Як ці докази працюють разом, найкраще видно на справі, яку прокурори назвали першою у світі.
Справа ХФТІ: екоцид без викиду радіації
У Харківському фізико-технічному інституті стоїть ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів», поруч — сховище ядерних матеріалів. Від березня до середини вересня 2022 року інститут, за даними слідства, які оприлюднив профільний комітет Верховної Ради, зазнав 74 ударів.
Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло про стан установки. За його даними, у березні вона втратила зовнішнє живлення. 25 червня нові обстріли пошкодили систему охолодження й будівлю дизель-генератора.
У лютому 2024 року п’ятеро російських командирів отримали підозру — серед статей була й 441, «Екоцид». Це командувач Західного військового округу Олександр Журавльов, командувач 6-ї загальновійськової армії Владислав Єршов, командири бригад Павло Пілюков і Євген Геращенко. А ще — командувач 6-ї армії ВПС і ППО Олег Маковецький. Той самий генерал, якого обвинувачують і в знищенні Оскільського водосховища.
Затоплена садиба на Херсонщині після підриву Каховської ГЕС, червень 2023 року. Фото: Let’s Do It Ukraine / Фотобанк Медіацентру Україна
МАГАТЕ від початку заспокоювало: ядерний матеріал в установці «завжди підкритичний», а радіоактивний запас настільки малий, що пошкодження не мали б радіологічних наслідків. Українська експертиза дійшла іншого висновку. Руйнування установки могло спричинити викид радіоактивних часток, а в найгіршому сценарії забруднення поширилося б в радіусі 10 кілометрів. За експертними висновками, на які посилаються «Факти», під загрозою опинилися б понад 600 тисяч людей.
Для екоциду ця суперечка принципова, бо радіації в Харкові так і не викинуло. Але стаття 441 карає не лише за катастрофу, що вже сталася. Як пояснив Станіслав Кравченко, достатньо створити реальну загрозу її виникнення.
Генерал, який наказує бити по ядерному об’єкту, може бути винним в екоциді, навіть якщо реактор вистояв. Але доводити реальність загрози доведеться всупереч оцінці МАГАТЕ.
У жовтні 2024 року справу скерували до суду. Станом на вересень 2025-го відбулося лише підготовче засідання, розповів «Фактам» заступник керівника Харківської обласної прокуратури Олександр Сузий. Прокуратура вимагає від обвинувачених відшкодувати 14,9 млрд гривень шкоди довкіллю.
КАРТКА СПРАВИ: ХАРКІВСЬКИЙ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Що сталося: 74 удари по інституту з ядерною установкою, березень — вересень 2022 року.
Кого обвинувачують: трьох генералів і двох полковників, серед них Олександра Журавльова, Владислава Єршова й Олега Маковецького, заочно.
За якими статтями: зокрема 438 і 441 «Екоцид».
Цивільний позов: 14,9 млрд грн шкоди довкіллю.
Статус: у суді з жовтня 2024 року, станом на вересень 2025-го відбулося лише підготовче засідання.
Україна першою у світі розслідує такі злочини під час активних бойових дій, наголошуєІндиченко. Харків і Оскіл — дві справи, які прокурорам вдалося довести до суду за статтею «Екоцид». Найбільша екологічна катастрофа війни в цьому списку відсутня.
Каховська ГЕС: чому підрив складно кваліфікувати як екоцид
Хоча починалося все саме з екоциду. Уже 6 червня 2023 року СБУ відкрилапровадження за двома статтями — 438 «Порушення законів та звичаїв війни» і 441 «Екоцид». Наступного дня тодішній міністр довкілля Руслан Стрілець назвав підрив «найбільшим актом екоциду» з початку вторгнення. Він повідомив, що в Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила, а під загрозою опинилися 333 види тварин і рослин.
Ще через три дні СБУ оприлюднила перехоплену розмову російського військового:
«Там не они долбанули. Там наша диверсионная группа. Они хотели типа этой дамбой пугать. Пошло не по плану, а больше, чем они планировали».
Для пересічного читача це зізнання. Для юриста, який хоче довести екоцид, — проблема.
Людина на записі каже, що дамбою хотіли налякати, а не знищити природу.
Суддя Касаційного кримінального суду Світлана Яковлєва пояснює, чому це важливо. За судовою практикою, екоцид можливий лише з прямим умислом: людина має не просто передбачати руйнування природи, а бажати екологічної катастрофи. Якщо екологічні наслідки — побічні від військової мети, стаття 441 не застосовується.
Начальник відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Віктор Чечерський визнає, що з Каховкою саме так. Умисел у підриві є, але спрямований він насамперед на політичний шантаж. Довести «чисто екологічний» умисел значно важче. Чечерський додає статистику, яку рідко згадують. В Єдиному реєстрі досудових розслідувань зафіксовано близько 50 фактів можливого екоциду, за ними відкрили 40 проваджень, і більшість уже закрито.
Водночас підрив греблі — беззаперечно воєнний злочин, незалежно від того, чого хотіла російська армія. Наталія Антонюк нагадує, що дамби, греблі й АЕС не повинні бути об’єктом нападу за Додатковим протоколом до Женевських конвенцій. Доцент КНУ Захар Тропін оцінює прямі збитки від підриву приблизно у 2 млрд доларів, а непрямі — у 14 млрд.
Двір на Херсонщині після того, як спала вода, червень 2023 року. Фото: Let’s Do It Ukraine / Фотобанк Медіацентру Україна
Покарання за знищену природу в Україні таки є — але саме за статтею про воєнні злочини. І найкраще це видно на історії Північно-Кримського каналу, у якій є гірка іронія.
24 лютого 2022 року російські військові захопили Каховську ГЕС, встановила СБУ. Потім вони підірвали споруди Північно-Кримського каналу, щоб подати дніпровську воду до окупованого Криму. Командували операцією, за версією слідства, генерал-майор Чорноморського флоту Міхаїл Ясніков і полковник інженерної бригади Дмітрій Марков. Вирок у цій справі вже ухвалено.
А через рік росіяни підірвали греблю, яка давала каналу воду. Уже 7 червня 2023 року Стрілець попередив, що дніпровська вода через критичний рівень водосховища до Криму не потрапить. Супутники NASA показали, як пересихає вхід до каналу.
Канал підірвали, щоб отримати воду. Через рік підірвали греблю, з якої ця вода йшла.
Нова Каховка і вхід до Північно-Кримського каналу 18 червня 2023 року, після того як рівень води у водосховищі впав. Фото: NASA Earth Observatory / Lauren Dauphin, дані Landsat (USGS)
Другий вирок стосується заповідника «Асканія-Нова», розграбованого в окупації. Восени 2022 року, коли заповідник був окупований уже вісім місяців, Міндовкілляписало, що більшість працівників лишилися. Вони доглядали близько 1500 копитних тварин, які жили напіввільно. Пояснення було просте: «Якщо працівники Асканії евакуюються, тварини просто загинуть».
КАХОВКА: ХРОНОЛОГІЯ
6 червня 2023, 02:35 і 02:54 — сейсмографи NORSAR фіксують два вибухи.
6 червня — СБУ відкриває провадження за статтями 438 і 441.
7 червня — Міндовкілля: у Дніпрі щонайменше 150 тонн мастила.
9 червня — СБУ оприлюднює перехоплену розмову.
18 червня — супутник Landsat: з водосховища зникло близько 75% води.
18 липня — уряд погоджує проєкт відновлення водосховища й ГЕС.
листопад 2023 — верби й тополі вкривають близько 40% дна.
12 березня 2024 — Кабмін забороняє роздавати землі на дні водосховища.
травень 2026 — прокурори визнають, що довести «чисто екологічний» умисел у цій справі значно важче.
ЧОГО МИ ДОСІ НЕ ЗНАЄМО
Чи повернеться у справу про Каховку кваліфікація «екоцид».
Як суд у справі ХФТІ витлумачить поняття «екологічна катастрофа», якого закон не розкриває. Правники пропонують дописати до статті 441 визначення або чіткі критерії масштабної шкоди.
Чи наздожене вирок обвинувачених, яких судять заочно.
Якщо українська стаття про екоцид працює так важко, логічно шукати відповідь у Гаазі. Але там картина ще складніша.
Гаага, Реєстр збитків і майбутнє Каховського водосховища
З 1 січня 2025 року Україна — 125-та держава-учасниця Римського статуту. Проте окремого злочину «екоцид» Міжнародний кримінальний суд не знає. Статут називаєлише чотири злочини — геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини й агресію.
Шкода довкіллю там лише частина воєнного злочину, і за дуже вузьких умов.
Захар Тропін вважає, що формально Гаага може взятися за Каховку. Але є парадокс: Україна вже веде власні провадження, а МКС, за Римським статутом, бере справу лише тоді, коли держава не хоче або не може розслідувати її сама. Окремі справи, каже Тропін, можна передати до Гааги за домовленістю.
У грудні 2025 року прокурор МКС представив першу в історії суду політику щодо шкоди довкіллю. Нового злочину вона не створює, а лише пояснює, як розслідувати старі. Чому світ за пів століття так і не домовився про окремий злочин екоциду — тема другої частини.
Як довго йде міжнародне правосуддя, показує шведська справа Lundin Energy. На тому ж круглому столі про неї розповів науковець Микола Пашковський. Керівників нафтової компанії судять за пособництво воєнним злочинам у Судані. Угоду про розвідку нафти компанія уклала у 1997 році, підозру отримала у 2016-му, суд почався у 2023-му.
Понад двадцять років між злочином і вироком
У листопаді 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про відшкодування збитків від російської агресії: 94 держави за, 14 проти, 73 утрималися. 30 вересня 2026 року Реєстр збитків Ради Європи відкрив останні категорії заяв, серед них B3.1 «Екологічна шкода». Шкода природі стала окремим рядком у рахунку, який виставляють Росії.
«Реєстр збитків для України — це юридична пам’ять цієї несправедливої війни».
—Ален Берсе, генеральний секретар Ради Європи (джерело)
Але пам’ять — ще не виплата. Заяви має розглядати Міжнародна компенсаційна комісія, а для її запуску потрібно 25 ратифікацій. Станом на 6 жовтня 2026 року їх булодесять плюс ЄС. Тим часом українські суди ухвалили понад 1500 рішень про стягнення шкоди з Росії, розповів суддя Великої палати Віталій Уркевич. Верховний Суд визнав, що імунітет держави-агресора можна не брати до уваги. Але виконати ці рішення поки складно.
І є ще одне питання: що відновлювати?
Уже 18 липня 2023 року, через шість тижнів після підриву, уряд погодивекспериментальний проєкт відновлення Каховського водосховища і ГЕС. «Ми маємо розпочати роботи з відновлення Каховського гідровузла та ГЕС невідкладно», — заявила тоді Юлія Свириденко. Другий етап стартує після того, як Україна поверне контроль над греблею. А в березні 2024 року Кабмін заборонив роздавати й перепрофільовувати землі на дні колишнього водосховища на весь воєнний стан і п’ять років після нього — окрім робіт із відновлення водосховища.
Екологи пропонують дивитися глибше в історію. До 1950-х років на місці Каховського моря був Великий Луг — плавні, пов’язані із Запорозькою Січчю. Щоб їх затопити, у 1955–1958 роках переселили близько 90 сіл і хуторів, понад 37 тисяч людей. Під воду пішли понад 100 тисяч гектарів родючих земель. Науковці Української природоохоронної групи радять не поспішати із заповненням водосховища, бо природа на дні вже відновлюється.
Затоплене подвір’я на Херсонщині, червень 2023 року. Фото: Let’s Do It Ukraine / Фотобанк Медіацентру Україна
Ліс на дні Каховського водосховища — водночас доказ злочину, екосистема, що народилася на місці загиблої, і земля, яку держава зарезервувала під нове море.
Сейсмограма з тієї ночі вже нікуди не зникне. Але чи стане вона доказом екоциду, залежить не від природи і навіть не від слідчих — а від закону, який досі не вміє назвати цей злочин. Про те, чому так сталося, — у другій частині.
Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.
Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.
За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.
Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.
Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.
За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.
Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.
Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.
За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.
Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.
Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.
Російські війська готуються до нових атак балістичними ракетами по території України. Українська розвідка отримала відповідну інформацію, а президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів прискорити рішення щодо посилення протиповітряної оборони. За його словами, для захисту українських міст критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для американських систем Patriot.
Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 29 жовтня.
Президент наголосив, що російська армія не відмовляється від ракетного терору, а українські військові потребують додаткових засобів для перехоплення балістичних цілей.
«Зараз є інформація від розвідки про підготовку росіянами нових балістичних ударів. І потрібні сили, щоб збивати все це російське зло. Ми чекаємо на відповідні рішення»,— заявив Зеленський.
Водночас президент не уточнив, які саме міста чи регіони можуть стати цілями наступних атак. Також не було названо конкретних дат можливих ударів.
Попередження пролунало на тлі посилення російських обстрілів українських міст. Лише 29 жовтня російські війська атакували низку цивільних об’єктів, спричинивши загибель і поранення людей.
Одним із найтрагічніших епізодів став удар безпілотника по залізничному вокзалу Дніпра, де перебували пасажири. Російська атака призвела до численних жертв серед цивільного населення.
Того ж дня під обстрілами опинилися Чернігів та Кременчук. Російські удари спричинили руйнування житлових і торговельних об’єктів, а серед постраждалих були діти.
У своєму зверненні Зеленський наголосив, що Україна очікує від союзників конкретних рішень щодо постачання засобів протиповітряної оборони.
Насамперед ідеться про ракети для комплексів Patriot, які відіграють важливу роль у протидії російським балістичним ракетам. На відміну від багатьох крилатих ракет і безпілотників, балістичні цілі мають надзвичайно високу швидкість та складну траєкторію польоту, що суттєво ускладнює їх перехоплення.
Саме тому для ефективного захисту українських міст необхідні спеціалізовані протиракетні системи та достатні запаси боєприпасів до них.
Раніше президент уже звертав увагу на нестачу ракет-перехоплювачів. Зокрема, 27 жовтня Зеленський повідомив, що за попередні два тижні російські війська випустили понад 100 балістичних ракет по Києву та Київській області.
За словами глави держави, Україна намагається забезпечити захист енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та житлових районів, однак інтенсивність російських атак створює значне навантаження на систему ППО.
Водночас Зеленський розповів і про результати українських операцій проти російських військових об’єктів.
За його словами, Сили оборони здійснили два ракетні удари, внаслідок яких, за українськими даними, було знищено два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 та уражено пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер».
Раніше Військово-морські сили ЗСУ повідомили про застосування українського ракетного комплексу «Нептун» проти авіабази «Маринівка» у Волгоградській області Росії. Саме там, за даними військових, перебували два Су-34, які вдалося знищити.
Російська армія використовує ці літаки для ударів керованими авіаційними бомбами по українських позиціях і населених пунктах.
Ураження пускової установки «Іскандер» також має значення для протидії ракетним атакам, оскільки комплекси цього типу Росія застосовує для запуску балістичних ракет по Україні.
При цьому президент не уточнив місце розташування ураженої установки та інших подробиць операції.
Зеленський подякував українським військовим за результати бойової роботи, а міжнародним партнерам — за підтримку обороноздатності України.
Попри успішні удари по російських військових об’єктах, загроза нових ракетних атак залишається високою. Президент наголосив, що подальше посилення української ППО залежить не лише від роботи військових, а й від швидкості ухвалення рішень міжнародними союзниками.
Станом на вечір 29 жовтня розвідка попереджає про підготовку Росією нових балістичних ударів, однак конкретні цілі та строки можливих атак публічно не названі.
Українцям варто уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки час для реагування на балістичну загрозу може бути дуже обмеженим.
Російські війська 29 жовтня завдали удару безпілотником по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки загинули дві 15-річні дівчини, ще 23 людини дістали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей, наймолодшій з яких лише 10 місяців. Удар припав на жваву частину міста, де розташовані торговельні заклади та перебували цивільні люди.
Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Чернігівська міська військова адміністрація та начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
За попередніми даними, російський безпілотник влучив у центральну частину Чернігова. Після вибуху спалахнули пожежі в торговельних приміщеннях, також загорілися припарковані автомобілі. На місці одразу розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці.
Перші повідомлення про наслідки обстрілу містили інформацію про двох загиблих і кількох поранених. Згодом стало відомо, що жертвами російської атаки стали дві дівчини віком 15 років.
Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що в момент удару в центральній частині міста перебували звичайні люди, які займалися повсякденними справами.
Упродовж дня кількість постраждалих постійно зростала. Спочатку повідомляли про 11 поранених, згодом — про 15. За останніми даними ДСНС, медичної допомоги потребували вже 23 людини.
Серед поранених — четверо дітей віком 10 місяців, 10, 16 та 17 років. Інформацію про стан постраждалих уточнюють медики.
Особливо трагічним стало те, що внаслідок удару загинули дві неповнолітні дівчини. Їм було лише по 15 років.
Після атаки в центрі Чернігова виникли масштабні займання. Рятувальники ліквідували пожежі, які охопили торговельні приміщення та автомобілі. Також фахівці обстежили місце влучання й прилеглу територію.
На місці трагедії працювали психологи ДСНС. Вони надали екстрену психологічну допомогу 17 людям, серед яких четверо дітей.
Для очевидців та постраждалих такі події можуть мати не лише фізичні, а й тяжкі психологічні наслідки, особливо коли йдеться про дітей, які стали свідками вибуху або втратили близьких.
За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, російський удар спричинив численні пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали торговельні об’єкти, житлові будівлі та автомобілі.
Точний масштаб руйнувань і розмір завданих збитків ще встановлюють відповідні служби.
Атака на Чернігів відбулася на тлі серії російських ударів по українських містах 29 жовтня. Цього ж дня в Дніпрі безпілотник атакував платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок, спричинивши загибель і поранення людей.
У Чернігові удар припав на центральну частину міста, де розташовані цивільні об’єкти. За міжнародним гуманітарним правом умисні атаки на цивільне населення заборонені, а обставини кожного такого удару потребують документування та розслідування.
Станом на 14:53 29 жовтня підтверджено загибель двох 15-річних дівчат та поранення 23 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники ліквідували пожежі, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.
Інформація про стан поранених і остаточні наслідки атаки може уточнюватися.
Російські війська 29 жовтня атакували Кременчук Полтавської області ударним безпілотником, який влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще 15 дістали поранення, серед них — троє дітей. Після вибуху біля багатоповерхівки спалахнула пожежа, загорілися припарковані автомобілі. На місці працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
Про наслідки російського обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Перші повідомлення про влучання російського безпілотника в житловий будинок з’явилися близько полудня. Очільник області підтвердив, що удар припав на багатоквартирний будинок, де перебували цивільні мешканці. Унаслідок вибуху також загорілися автомобілі, припарковані поруч.
Спочатку обласна влада повідомляла про двох загиблих та одного травмованого. Згодом кількість постраждалих почала зростати. Серед перших госпіталізованих була шестирічна дитина, яка дістала поранення внаслідок атаки.
Близько 13:00 стало відомо вже про дев’ятьох травмованих, зокрема двох дітей. Медики продовжували надавати допомогу людям, які постраждали від удару.
О 13:36 Віталій Дяківнич уточнив, що кількість поранених збільшилася до 15 осіб, серед яких троє дітей. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.
Невдовзі з’явилося ще одне трагічне повідомлення. О 13:53 начальник Полтавської ОВА підтвердив, що кількість загиблих зросла до трьох.
Інформація щодо стану поранених, масштабів руйнувань та пошкоджень житлового будинку продовжує уточнюватися. На момент оприлюднення оновлених даних не повідомлялося, скільки саме квартир постраждало та чи всі мешканці будинку змогли самостійно залишити приміщення.
На місці влучання працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожежі, медики допомагають постраждалим, а правоохоронці документують обставини російської атаки.
Удар по Кременчуку став черговою атакою Росії на цивільну інфраструктуру Полтавщини. Регіон залишається під загрозою ударів безпілотників та ракет, які регулярно завдають пошкоджень промисловим і житловим об’єктам.
Зокрема, 26 жовтня російські війська атакували безпілотником підприємство в Миргородському районі. Раніше, у ніч проти 15 жовтня, внаслідок російської атаки були пошкоджені два промислові підприємства Полтавської області.
Нинішній обстріл відрізняється тим, що удар припав безпосередньо на житловий багатоквартирний будинок, а серед постраждалих опинилися діти.
Крім того, 29 жовтня російська армія атакувала й інші українські міста. Зокрема, у Дніпрі реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. За повідомленнями обласної влади, внаслідок цього удару загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.
Такі атаки вкотре демонструють загрозу для цивільного населення, яке може опинитися під ударом у власному помешканні, громадському транспорті або на залізничному вокзалі.
За міжнародним гуманітарним правом умисні удари по цивільних особах та цивільних об’єктах заборонені. Конкретні обставини кожної атаки мають встановлювати уповноважені органи під час розслідування.
Станом на 13:53 29 жовтня офіційно повідомлялося про трьох загиблих і 15 поранених у Кременчуці, серед яких троє дітей. Рятувальні роботи та уточнення наслідків російського удару тривають.
