Позначка: війна

  • Агресивні дії РФ на семи напрямках: ключові моменти зі зведення Генштабу

    Агресивні дії РФ на семи напрямках: ключові моменти зі зведення Генштабу

    На сході та півдні України ситуація залишається напруженою, про що свідчать події останньої доби, які вражають своєю інтенсивністю. За даними вечірнього зведення Генерального штабу Збройних Сил України, 14 січня на фронті відбулися 86 бойових зіткнень.

    У боротьбі із загрозою, українські війська стикаються із завданнями різного характеру. Ворог виявляє активність, використовуючи авіацію та квадрокоптери типу FPV, і проводить штурмові операції з використанням бронетехніки.

    Сумарно противник випустив 3 ракети та 60 авіаційних ударів, а також здійснив 45 обстрілів з ракетно-артилерійських систем по позиціях українських військ та мирних населених пунктах. На жаль, ці атаки призвели до загибелі та поранення серед цивільного населення, а також до серйозних руйнувань і пошкоджень приватних житлових будинків та інших об’єктів громадської інфраструктури.

    Щодо окремих напрямків, ситуація на Волинському та Поліському залишається без значущих змін, інформації про формування наступальних угруповань не надійшло. На Сіверському та Слобожанському напрямках ворог зберігає свою військову присутність при кордоні, проводить диверсійно-розвідувальні операції та обстріли населених пунктів з території Російської Федерації, а також збільшує кількість мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону.

    На Куп’янському напрямку сили оборони успішно відбили три атаки у районах Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де ворог марно намагався прорвати лінію оборони українських військ.

    Причалившись до активного артилерійського та мінометного обстрілу, більше десяти населених пунктів потрапили під вплив насильства.

    На Лиманському напрямку відзначено 14 атак в районах Макіївки, Білогорівки Луганської області та Верхньокам’янського Донецької області. Намагаючись поліпшити своє тактичне положення, ворог вживав безуспішних заходів.

    Противник вчинив авіаційні удари в районах Білогорівки, Серебрянського лісництва Луганської області та Веселого Донецької області. Під вогонь артилерії та мінометів опинилися близько 15 населених пунктів.

    На Бахмутському напрямку було відбито 5 атак противника біля Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Також ворог наніс авіаційний удар в районі Богданівки. Артилерійські та мінометні обстріли привели до обстрілу понад 10 населених пунктів.

    На Авдіївському напрямку зафіксовано 9 атак ворога в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, а також ще 13 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області. Окупанти, підтримані авіацією, не змогли поліпшити своє положення. Понад 10 населених пунктів постраждали від артилерійських та мінометних обстрілів.

    На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Росіяни 15 разів намагалися прорвати оборону за підтримки авіації, під артилерійським та мінометним вогнем потрапили Красногорівка, Георгіївка, Максимільянівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Костянтинівка.

    На Шахтарському напрямку ворог не вживав наступальних дій, обмежившись лише авіаційним ударом в районі Володимирівки Донецької області. Більше 10 населених пунктів зазнали обстрілів артилерією та мінометами.

    На Запорізькому напрямку вдало відбито 9 атак поблизу Червоного, на заході від Вербового та Роботиного Запорізької області. Артилерійські та мінометні обстріли вразили приблизно 20 населених пунктів.

    На Херсонському напрямку артилерійські обстріли противника вдарили по центру Херсона та населеному пункту Станіслав Херсонської області. Реактивні системи залпового вогню нанесли удари в районах Тягинки, Іванівки, Інгульця, Микільського, Садового, Чорнобаївки та Станіслава на Херсонщині.

    На лівобережжі Дніпра ворог не відмовляється від спроб витіснення українських підрозділів з плацдармів. Протягом доби ворог здійснив 6 штурмових спроб, які завершилися безуспішно. ЗСУ продовжують утримувати зайняті позиції та завдавати значних втрат противнику, як зазначено у Генеральному штабі.

    Протягом останньої доби авіація Сил оборони нанесла удари у відповідь, спрямовані на 4 райони, де було сконцентровано особовий склад, військову техніку та озброєння противника. Також протиповітряна оборона (ППО) успішно знищила одну керовану авіаційну ракету Х-59.

    Поділений ракетними військами, військовий контрудар був спрямований на 3 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також на 1 пристрій протиповітряної оборони та 2 склади боєприпасів противника.

  • Світовий банк визначив галузь економіки України, яка найбільше постраждала від війни

    Світовий банк визначив галузь економіки України, яка найбільше постраждала від війни

    Галузь металургії є найбільш постраждалою українською індустрією внаслідок повномасштабної війни на території країни, втративши понад 60% своєї капіталізації. Ці втрати стали основним фактором зменшення капіталу цієї галузі, як повідомляє звіт Світового банку.

    У результаті війни українська економіка зазнала суттєвих втрат: 20% бізнесу безпосередньо стикнулися з руйнуваннями, тоді як 70% втратили свої доходи. Звіт банку базується на опитуванні підприємців та аналізі відкритих джерел.

    Зазначено, що доходи 70% опитаних підприємців зменшилися внаслідок війни, і в середньому дохід підприємств зменшився вдвічі порівняно з 2021 роком. За регіональним розподілом, найбільше втрати відчули східні області, де доходи зменшилися втричі. Південні області зафіксували падіння в середньому на рівні 60%, а західні області – близько 40%.

    Згідно зі звітом, приблизно 20% підприємств зазнали руйнувань внаслідок бойових дій. Щодо руйнувань, найбільше постраждало східне регіон, де понад 47% підприємств стали об’єктом руйнувань. У південних областях цей показник становить 29%.

    Світовий банк визначив також інші проблеми, з якими стикається український бізнес внаслідок воєнних дій, включаючи проблеми з енергопостачанням, порушення логістики, падіння попиту, нестачу робітників через мобілізацію та виїзд за кордон, а також нестачу фінансів.

    Всесвітній банк прогнозує, що українська економіка може зазнати невеликого відновлення після падіння понад 30% в 2022 році, проте прогнозується ріст ВВП на 5% у 2023 році, пов’язаний із значними витратами державного бюджету.

    Тривалий дефіцит держбюджету України також став предметом уваги. Дефіцит за 2023 рік становив 1,33 трлн грн, що на 418,9 млрд грн більше, ніж у 2022 році. Збільшення дефіциту було спричинене збільшенням видатків, що виникло через рекордні рівні видатків у грудні 2023 року.

  • В Україні час грає на руку Росії

    В Україні час грає на руку Росії

    Бойові дії в Україні тривають ось уже майже другий рік, і швидкого їх закінчення очікувати не доводиться, пише Die Welt.

    До того ж у глави Кремля Володимира Путіна є всі підстави для “бравірування”, адже Заходу не вдалося ізолювати Росію, а її економіка виявилася набагато стабільнішою, ніж очікувалося.

    Москва може похвалитися і перемогами на полі бою. Вона успішно відбила українську контратаку і до того ж зайняла стратегічно важливе місто Мар’їнка. Також Росія значно збільшила виробництво зброї, а ось ЗСУ відчувають гострий дефіцит техніки і особливо боєприпасів. Пов’язано це багато в чому з тим, що зараз підтримка Києва з боку Заходу почала слабшати.

    США і ЄС зараз занадто занурені у свої внутрішні проблеми. До того ж частину ресурсів відтягнув на себе Ізраїль. Та й загалом Захід охопила втома від бойових дій, і там дедалі частіше замислюються над можливістю мирних переговорів.

    Росія ж, навпаки, змогла заручитися підтримкою нових партнерів, а саме країн так званого Глобального Півдня. Китай, Південна Африка, Індія та Бразилія не підтримали санкції проти Кремля. До того ж Москва поглиблює військову співпрацю з Нью-Делі та Тегераном.

    Усередині країни підтримка Володимира Путіна також зросла, а ось тиск на Володимира Зеленського, навпаки, наростає. Його обіцянки перемоги, а також вступу до ЄС не збулися. Мобілізаційні заходи в країні вкрай непопулярні. Також він перебуває в конфлікті з військовим керівництвом країни. Усе це також грає на руку Росії.

  • У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    Профільний Комітет ВР продовжує розглядати законопроєкт про мобілізацію.

    І може ухвалити рішення щодо нього найближчими днями, – повідомив нардеп Чернєв. Нардепи визнають, що в законопроєкті є норми, які порушують Конституцію, і недостатньо опрацьовані положення.

    “Завдання – щоб це був збалансований законопроєкт, не репресивний. Так, там усе ж таки мають бути якісь репресивні заходи, але більше – мотиваційних заходів”,– заявив Чернєв.

    Цікаво, це як – “Приходь у ТЦК, а то гірше буде?”

    Чернєв підтверджує, що обговорюється демобілізація військовослужбовців, які відслужили 36 місяців з 24 лютого, незалежно від того, проходять вони службу за контрактом чи були мобілізовані.

    Також у законопроєкті пропонується замінити строкову службу на 3 місяці базової підготовки та 2 місяці спеціалізованої підготовки.

    Наразі законопроєкт розглянутий комітетом приблизно на 80%, і його можуть рекомендувати ухвалити ВР у 1-му читанні та доопрацювати до 2-го читання. А можуть розглянути перероблений “комітетський” законопроєкт (але це треба стати його ініціаторами та взяти на себе депутатам відповідальність), або відправити законопроєкт Міністерству оборони на доопрацювання.

    Також Чернєв повідомив, що зміни в мобілізації стосуватимуться чоловіків за кордоном. Однак зараз щодо цієї категорії українців у законодавстві “поки що більше запитань, ніж відповідей”. Судячи з усього, проблема кадрового наповнення в ЗСУ стоїть досить гостро.

    На ці заяви вже реагують у Європі. Так, міністр юстиції та захисту прав споживачів Марко Бушман Німеччини вже заявив, що законодавство Німеччини не дає змоги видавати Україні чоловіків, які виїхали в Німеччину, щоб не підпасти під мобілізацію…

  • Стратегія Росії в Україні: виснаженняння та наступальні дії в планах

    Стратегія Росії в Україні: виснаженняння та наступальні дії в планах

    Бувша заступниця міністра оборони України, Анна Маляр, висловила думку, що головною метою Росії в Україні на даний момент є не лише великі наступальні операції, а й виснаженняння Збройних Сил України.

    У своєму Telegram-каналі вона вказала, що Росія діє так, щоб максимально виснажити Україну, заважаючи створенню боєприпасів, підготовці техніки, та психологічно нас зламати.

    “Їхня мета зараз – максимально нас істощити. Щоб ми не могли створювати запаси боєприпасів, не могли підготувати техніку та морально зломались. Вони діють так, щоби ми не встигали відновлюватися”, – зазначила Маляр.

    Варто відзначити, що російські сили використовують тактику штурму малими групами, спонукаючи ВСУ витрачати значну кількість боєприпасів.

    Одночасно, за інформацією анонімних джерел, Росія розпочала формування нових військових союзів, що може свідчити про готовність до наступного етапу військових дій.

    Президент України Володимир Зеленський вважає, що “глобальні дії” Росії плануються після президентських виборів у березні. До цього моменту РФ спрямовує свої зусилля на досягнення лише “тактичних перемог”.

    За даними MI-6, російський наступ на декількох фронтових участках може розпочатися наприкінці січня. Зокрема, Харківське напрямок не є головним. Основна мета Росії – виснажити ВСУ, змушуючи Україну витрачати резерви на утримання позицій під Бахмутом/Авдіївкою та Работино.

    Очікується, що наземний наступ може розпочатися найближчим часом, з можливою датою називають 15 січня.

    Ситуація на сході України залишається напруженою, і зростає необхідність у розбудові оборонних споруд та збереженні військових резервів.

  • Кирило Буданов дав інтерв’ю “Le Monde”: важливе

    Кирило Буданов дав інтерв’ю “Le Monde”: важливе

    “Усі думали, що в Москви сильна армія, але слабка економіка. Виявилося, навпаки. Економіка Росії під нинішніми санкціями може протриматися досить довго“, – заявив начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю “Le Monde”.

    Основні тези:
    1. Порівняно з попередніми роками, з кінця літа 2023 року спостерігаємо збільшення кількості вироблених росією боєприпасів, але відзначаємо зниження якості цих снарядів. У російських ракет є низка недоліків – вони часто промахуються;

    2. Санкції проти Росії працюють, але їх недостатньо – обмеження мали б торкнутися основних секторів економіки: енергетики, металургії та фінансової системи загалом. Зараз Росія ніяк не голодує, і з такими темпами може протриматися досить довго;

    3. Ні Україна, ні Росія не можуть вести наступальних операцій через інтенсивне застосування БпЛА і щільність мінних полів, якої не було з часів Другої світової війни. Ми знаємо рішення для безпілотників – це сучасні засоби радіоелектронної боротьби. Для мін необхідне спеціалізоване обладнання;

    4. Потрібно також більше снарядів та артсистем, зокрема старих, які вже не використовуються. Питання кількості – важливе;

    5. В Україні є дефіцит солдатів, він значний, але не тривожний;

    6. Тим, хто за кордоном вважає, що втомився від України, доведеться дбати про московитів, коли вони прийдуть займати їхні власні території. Полонені російські військові кажуть, що прийшли вести війну проти НАТО, і Україна тільки перший етап.

    7. Північна частина Чорного моря перебуває під контролем України. Також під контролем газовидобувні платформи, а морські експортні коридори знову функціонують.

    8. Через регулярні атаки ЗСУ росіяни змушені перекидати флот на південний схід і намагаються створити військово-морську базу в Очамчирі в окупованій Абхазії.

  • Російське вторгнення зробило демографічну ситуацію в Україні катастрофічною

    Російське вторгнення зробило демографічну ситуацію в Україні катастрофічною

    Через останні законодавчі заходи та ситуацію на фронті, Україна фактично відмовилася від значної частини власного населення, яке остаточно осідає на Заході. Законопроєкт про мобілізацію  стане рубіконом для України.

    Найближчими роками ситуація тільки погіршиться. Демографи вже б’ють на сполох – скорочення населення України до 10-12 мільйонів осіб у наступні кілька років є більш ніж реальною загрозою. І ми вже спостерігаємо “перші ластівки” розвитку такого сценарію.

    Так, майже 15% населення вже покинули країну, і, як зазначають західні аналітики, у найближчій перспективі населення може скоротитися на всі 25%. І хоча президент Зеленський хоче стимулювати їхнє повернення різними пільгами, люди навряд чи захочуть повертатися. Здебільшого українці осіли в Німеччині, де отримують допомогу або вже знайшли роботу. Експерти зазначають, що близько 50% мігрантів не повернуться на батьківщину. В інших країнах спостерігається схожа тенденція – українці хочуть пустити там коріння, офіційно працевлаштовуються, віддають своїх дітей до спеціалізованих мовних шкіл, і багато громадян уже навряд чи колись повернуться “додому”.

    Чи варто говорити, що така ситуація гарантовано спричинить серйозні проблеми не тільки для української економіки та демографії, а й поставить під питання власне існування держави в осяжному майбутньому.

  • Прогноз на 2024 рік для України

    Прогноз на 2024 рік для України

    Прогнози на 2024 рік для України менш оптимістичні, і можуть містити не найсприятливіші для чинної влади наслідки.

    По-перше, дуже високий ризик військової поразки України і втрати ключових територій, які продовжують складати економічну основу для країни. Днями директор аналітичного агентства Eurasia Group Ян Бреммер припустив, що Україна впродовж 2024 року може позбутися значних територій, а тому у зв’язку з цим Київ спробує втягнути НАТО у відкритий конфлікт із Росією.

    По-друге, ймовірна відмова Заходу від всеосяжної підтримки Києва, може також зіграти суттєву роль у просуванні на фронті. Тож, зниження політичної та матеріальної підтримки США стало “нищівним ударом” для України. Крім того, перспективи європейської допомоги Києву також залишають бажати кращого. Усе це, а також брак людей на фронтах поставлять керівництво країни у важке становище. Тому зараз активно обговорюється виробництво снарядів і боєприпасів на Західній Україні, оскільки європейські склади, та й американські відчувають гостру нестачу озброєння.

    По-третє, Україні загрожує дефолт через величезні зовнішні борги. Український уряд після вичерпання всіх внутрішніх резервів втратив би здатність виплачувати зовнішні борги, а майже 40-мільярдний дефіцит бюджету та глибока економічна й інфраструктурна криза негативно позначаться на майбутніх виплатах і, в принципі, можливості країни покривати зовнішні позики.

  • Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті прийнято рішення не включати урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації до голосування. Замість цього документ буде направлено на доопрацювання автору. Уряд повинен внести зміни, особливо у тих положеннях, які викликали обурення, з урахуванням зауважень.

    Переговори про законопроєкт тривали декілька останніх днів, і до останнього моменту не було визначено, чи буде його підтримано принаймні на першому читанні чи відхилено повністю. Однак голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія оголосив, що після засідання погоджувальної ради та наради з військовим керівництвом вирішено відправити документ на доопрацювання.

    Уряд також отримає пропозиції, внесені комітетами Ради та робочими групами. Арахамія підкреслив, що хоча всі політсили в парламенті розуміють і підтримують необхідність мобілізації, деякі норми законопроєкту потребують корекції через порушення прав людини та неоптимальне формулювання. Згідно з оголошеним рішенням, парламент зможе розглянути законопроєкт знову не раніше лютого, коли відновить свою роботу.

    Урядовий законопроєкт, що стосувався нових правил мобілізації та впроваджень у сфері оборони, був внесений до парламенту у святковий день – 25 грудня. Одразу після його реєстрації розпочалися активні обговорення. Законопроєкт викликав значну критику як з боку опозиції, так і від представників влади. У відповідь на це було подано чотири альтернативних проєкти.

    Основною метою урядової ініціативи було спростити та підвищити ефективність мобілізації для потреб армії в умовах тривалої війни з Росією та зростаючої потреби в ресурсах для України. Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність набору 450-500 тисяч новобранців для Збройних Сил на наступний рік.

    Основні пропозиції в урядовому законопроєкті щодо нових правил мобілізації включають наступне:

    • Зниження віку мобілізації з 27 до 25 років
    • Дозвіл на мобілізацію інвалідів 3-ї групи та скасування поняття “обмежено придатний до служби”
    • Введення поняття “електронного кабінету призовника” з терміном 30 днів для уточнення особистих даних онлайн або у військкоматі
    • Спрощення процедури вручення повістки через особисту доставку, електронний кабінет чи електронну пошту
    • Зобов’язання громадян віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та документ, що посвідчує особу, з можливістю пред’явлення їх на вимогу працівника військкомату або поліцейського
    • Заборона отримання деяких консульських послуг (наприклад, оформлення нових закордонних паспортів) для українців за кордоном без військово-облікових документів
    • Обмеження права на відстрочку для мобілізації для студентів, держслужбовців, піклувальників недієздатних осіб та людей з інвалідністю
    • Запровадження суворіших санкцій для ухилянтів, включаючи їх включення до Єдиного реєстру боржників, заборону виїзду за кордон, обмеження прав на керування транспортним засобом і т.д.

    Зокрема, законопроєкт також пропонує зміни у підходах до служби, включаючи скасування строкової служби та запровадження “базової військової служби” для осіб від 18 до 25 років, право на демобілізацію для звільнених з полону та військових з інвалідністю, а також право на демобілізацію для тих, хто служив протягом останніх 36 місяців у війську під час воєнного стану.

    Суперечки та найбільш спірні положення урядового законопроєкту стали об’єктом критики відразу після його оприлюднення.

    Основні звинувачення спрямовані на “неконституційність” документа, який, за словами критиків, порушує основні права людини, гарантовані конституцією. Цю точку зору висловлює як опозиція, так і представники влади.

    Найбільше обурення викликали положення, пов’язані із санкціями проти ухилянтів, зокрема, обмеження права розпоряджатися власним майном та керувати автомобілем. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслює, що це може прямо суперечити принципам конституції.

    Співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко вважає, що норми законопроєкту не лише порушують права людини, але й відкривають можливість для зловживань з боку Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вона наголошує на тому, що обмеження, запропоновані в законопроєкті, можуть ускладнити життя українців, піддаючи їх позасудовому позбавленню права розпоряджатися власним майном.

    Антикорупційний комітет Ради погоджується з тим, що вказані положення містять “корупційні ризики”. Крім того, комітет рекомендує відмовитися від норми, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні “забезпечити прибуття” військовозобов’язаних до ТЦК, вважаючи, що це може сприяти свавіллю.

    Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вказує на необхідність  доопрацювання законопроєкту, зокрема, щодо запобігання корупції в військово-лікарських та медико-соціальних комісіях, а також уточнення процедур підтвердження підстав для відстрочки.

    Багато претензій виникло щодо законопроєкту і в профільному комітеті з питань національної безпеки.

    Дискусія в комітеті тривала протягом кількох днів, і в ній брали участь представники Міністерства оборони та військового керівництва.

    Член комітету та представник “Слуги народу” Федір Веніславський зізнався, що військові та депутати не змогли досягти згоди щодо деяких питань.

    Веніславський вказав, що основні суперечки виникли щодо положень, які обмежують конституційні права осіб, які ухиляються від мобілізації.

    Він наголосив, що положення, що дозволяє Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) вносити ухилянтів до реєстру боржників і обмежувати їхні права, не отримає підтримки комітету.

    Депутат також висловив переконання, що положення про дозвіл мобілізації людей з інвалідністю “точно не пройде”.

    “Це абсолютно неприйнятний шлях”, – зауважив він.

    За його словами, комітет виступає проти включення в законопроєкт положень про вручення електронних повісток.

    Заступник голови комітету з питань національної безпеки Єгор Чернєв додав, що обговорення торкалися питань демобілізації та зниження віку мобілізації до 25 років.

    Він зауважив, що нинішнє положення про демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану викликає сумніви в Міністерстві оборони та Генеральному штабі. За його словами, вони не можуть передбачити заміну досвідчених бійців на лінії фронту.

    “Але це не означає, що ми не будемо розглядати альтернативні підходи. Можливо, будуть різні підходи для тих, хто зараз воює в тилу і тих, хто воює на передньому краї”, – зазначив депутат.

    В офісі президента вважають, що бурхливі дискусії навколо ініціативи є адекватними.

    “Це дуже добре, що відбувається дискусія на рівні генерального штабу, міністерства оборони, міністерства фінансів чи кабінету в цілому, на рівні профільних комітетів Ради, на рівні експертного середовища відбувається дискусія. Це правильно”, – заявляв раніше радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

    Він висловив переконання, що, незважаючи на “традиційний для України хейт, хайп, токсичність і скандали”, суспільство у кінці кінців побачить остаточну версію законопроєкту, яка буде містити “відповідні правильні нормативні позиції”.

  • Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Зимовий наступ російської армії в Харківській та Донецькій областях визнаний невдалим, за словами Юліана Рьопке, військового оглядача видання Bild. У своїй новій статті під назвою “Тисячі військових мертві, путінський зимовий наступ провалився”, він підкреслює, що окрім трагічних втрат у власних рядах та понад 400 втрачених бронемашин, російські війська не досягли значущих результатів.

    Bild, яка восени 2021 року правильно передбачила майбутнє вторгнення Росії в Україну, і часто надає  аналіз подій війни, цього разу констатує значний провал російських сил. Однак у той же час газета попереджає про те, що важко передбачити, наскільки довго ЗСУ зможуть витримати тиск Російської армії в умовах обмежених ресурсів.

    Згідно з висновком Юліана Рьопке, який посилається на останні відеозаписи з бойового театру, Росія “фактично залишається на такому самому віддаленні від своїх стратегічних цілей — захоплення міста Куп’янськ в Харківській області та Авдіївки на Донеччині — як на етапі початку цих зимових операцій у жовтні минулого року”.

    За словами журналіста, на північ від Авдіївки російські військові зіткнулися з труднощами у перетині залізничного полотна біля села Степове. “Щодня їх вражають українські дрони-камікадзе та піхотні бойові машини Bradley”, — зауважує Рьопке.

    Незважаючи на тисячі загиблих військових та сотні втрачених бронемашин, російські сили не здійснили жодне значуще просування вперед і не вдалося втілити своє завдання з оточення та захоплення Авдіївки, додає він.

    У північній частині Куп’янська російські війська зіткнулися з опором поблизу невеликого села Синьківка. “Тут кілька танкових підрозділів Кремля по черзі в’їжджають на те саме мінне поле, втрачаючи до 100% техніки, а потім — численні солдати, що стають об’єктом атак українських дронів”, зазначається у статті.

    Україна вдало готується до можливої атаки Росії, демонструючи розсудливість та адаптацію до складної ситуації, повідомляє журналіст.

    У зіткненні з російськими танками та БТР, українські силовики використовують міни, артилерію та реактивні гранати, запускаючи їх з дронів. У взаємодії з піхотою вони використовують касетні боєприпаси та гранати, які також подаються з дронів.

    Ця комплексна стратегія дозволила українській армії протягом кількох місяців ефективно стримувати практично всі спроби російського наступу та завдати значні втрати людським, матеріальним та технічним ресурсам противника.

    На думку Рьопке, наразі масовані атаки з боку російських військ припинилися. Якщо протягом жовтня, листопада та грудня тисячі військових і сотні одиниць техніки брали участь у наступах, то протягом останнього тижня на полі бою спостерігаються лише обмежені зіткнення, зафіксовані журналістом.

    “Ймовірно, Росії треба час на мобілізацію резервів перед відновленням наступальних операцій”, — додає він.

    При цьому автор Bild підкреслює: “Залишається невизначеним, наскільки довго Україні вдасться утримувати такий інтенсивний оборонний опір і як на довго вистачить боєприпасів”.

    Також наголошується, що нещодавно США висловили намір значно зменшити рівень своєї підтримки України у майбутньому.