Golosnovinua.com

Позначка: військова авіація

  • Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    У ніч на 15 вересня 2026 року російський Таганрог у Ростовській області зазнав ракетної атаки. Місцева влада повідомила про пошкодження складських приміщень, житлових будинків та інших об’єктів, а також про пожежі. Серед постраждалих об’єктів — логістичний хаб партнера маркетплейсу Ozon, роботу якого довелося призупинити. Одночасно моніторингові канали поширили інформацію про можливий удар по Таганрозькому авіаційному науково-технічному комплексу імені Берієва, пов’язаному з ремонтом російської військової авіації. Однак наслідки для підприємства та літаків станом на ранок залишалися непідтвердженими. Про нічні події повідомило РБК-Україна.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки, назвавши її масованою ракетною. За його повідомленням, у місті пошкоджено скління двох багатоквартирних і трьох приватних будинків, навчального закладу та комерційної будівлі. Також він заявив про пошкодження газової труби, складів сільськогосподарських підприємств, продуктового магазину й об’єкта Ozon. Перелік, який навів російський посадовець, опублікував УНІАН. Незалежної оцінки масштабу цих пошкоджень у доступних ранкових повідомленнях немає.

    Після атаки у Таганрозі зафіксували три осередки займання. Про це, за повідомленням російського видання «Москва 24», заявила очільниця міста Світлана Камбулова. До ліквідації наслідків залучили екстрені служби. Водночас уточнення міської влади стосувалося трьох осередків пожежі внаслідок атаки загалом: воно не дає підстав стверджувати, що всі три виникли саме всередині складу Ozon. У повідомленні компанії окремо йдеться про займання в одному з блоків будівлі логістичного партнера. Джерело.

    Сам маркетплейс уточнив статус пошкодженого об’єкта. За заявою Ozon, яку переказали російські медіа, у Таганрозі працював хаб доставки партнерської логістичної компанії. Через ракетну загрозу його евакуювали, постраждалих серед працівників, за даними компанії, немає. Після займання роботу хабу тимчасово зупинили. В Ozon також наголосили, що цей об’єкт не приймав поставки безпосередньо від продавців, оскільки виконував інші операції. Вантажі, які прямували до нього, мають перенаправити на інші майданчики. Компанія стверджує, що доставка та видача замовлень покупцям тривають у звичайному режимі. Заява Ozon у викладі «Москва 24».

    Окрема увага прикута до авіаційного комплексу імені Берієва. За попередніми повідомленнями каналів Exilenova+ та Supernova+, підприємство також могло опинитися під ударом. Видання OBOZ.UA повідомило про поширені місцевими жителями кадри пожежі, які пов’язують із територією заводу. Проте доступні матеріали не дозволяють достовірно встановити, які саме споруди постраждали, чи пошкоджено виробниче обладнання та чи були уражені літаки. Тому повідомлення про можливе влучання в авіакомплекс наразі потребують подальшого підтвердження. Повідомлення OBOZ.UA.

    Значення цього підприємства для російської військової авіації пояснюється його спеціалізацією. Як нагадує OBOZ.UA з посиланням на попереднє повідомлення Генерального штабу ЗСУ, комплекс здійснює ремонт і модернізацію літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Саме тому інформація про вибухи поблизу заводу викликає увагу до можливих наслідків для авіаремонтних потужностей РФ. Водночас профіль підприємства сам собою не підтверджує, що конкретні літаки перебували там у ніч на 15 вересня або зазнали пошкоджень. Перевіреного переліку таких втрат у розглянутих джерелах немає. Джерело.

    Нинішнє повідомлення про пожежу на об’єкті, пов’язаному з Ozon, з’явилося на тлі попередніх атак на логістичну інфраструктуру компанії. Зокрема, 29 серпня маркетплейс уже заявляв про влучання безпілотників в один зі своїх логістичних об’єктів у Ростовській області. Тоді компанія повідомила, що працівників евакуювали заздалегідь, а невелике займання оперативно загасили. За попередніми даними, постраждалих не було. Про цей випадок повідомляв «Інтерфакс». Це окремий епізод, і його обставини не слід змішувати з наслідками удару по Таганрогу 15 вересня.

    Ще один масштабний випадок стався поблизу Саратова. У публікації від 11 вересня РБК-Україна з посиланням на російську службу «Радіо Свобода» повідомило про знищення логістичного центру Ozon та оприлюднення супутникового знімка наслідків. За даними того матеріалу, площа вигорілого об’єкта становила приблизно 100 тисяч квадратних метрів. На опублікованому зображенні журналісти зафіксували масштабні наслідки пожежі. Однак ці відомості стосуються саме об’єкта під Саратовом: переносити його площу, рівень руйнувань або оцінку втрат на таганрозький хаб підстав немає. Матеріал про наслідки удару під Саратовом.

    Для ситуації в Таганрозі конкретним операційним наслідком, про який уже заявив бізнес, стало тимчасове припинення роботи хабу та перенаправлення вантажів. Водночас відомостей про кількість знищених товарів, суму збитків або терміни відновлення об’єкта у розглянутій заяві немає. Так само поки неможливо визначити, наскільки тривалою буде зміна логістики. Твердження про масштабний зрив доставки по всій Росії чи повне знищення таганрозького комплексу на цьому етапі виходили б за межі оприлюднених даних.

    Таким чином, ранкові повідомлення містять заяви російської влади про ракетну атаку, пошкодження міських об’єктів і пожежі, а також уточнення Ozon щодо зупинки партнерського хабу. Найбільша невизначеність залишається навколо авіазаводу Берієва: інформація про його можливе ураження поширюється, але перевірених даних про наслідки для військової авіації наразі бракує. Тип і кількість застосованих ракет у використаних повідомленнях також не встановлені.

  • За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    В Україні розслідують кримінальне провадження щодо ймовірної незаконної передачі Білорусі програмного забезпечення для військового авіаційного тренажера. За версією слідства, громадянин України, який раніше займався розробкою електронних комплексів для підготовки екіпажів МіГ-29, Мі-8, Мі-24 та Іл-76, передав технологію білоруській стороні, а винагорода за неї могла становити лише 1000 доларів. Особливої гостроти справі додає те, що програму могли використовувати для підготовки військових льотчиків країни, яка залишається найближчим військово-політичним союзником Росії та надала свою територію й інфраструктуру для війни проти України.

    Про розслідування 27 серпня повідомила білоруська служба «Радіо Свобода» з посиланням на інформоване джерело. За її даними, йдеться про програмне забезпечення для стаціонарного комплексного тренажера КТС-21М військового призначення. Подібні комплекси використовують для підготовки пілотів бойової авіації, зокрема екіпажів винищувачів МіГ-29.

    За версією українських слідчих, програмне забезпечення було передано білоруській стороні в обхід встановлених обмежень і правил міжнародної передачі товарів, послуг та технологій подвійного призначення. Передача, як стверджується, відбулася не пізніше червня 2025 року. Джерела «Радіо Свобода» повідомляють, що за отриману технологію фігурант справи нібито одержав 1000 доларів.

    У різних публікаціях є розбіжність щодо технічного способу передачі. Білоруська служба «Радіо Свобода» пише про передачу через один із месенджерів, тоді як українські медіа, які переказували матеріал, згадували також кур’єра. Тому достеменно підтвердженим на цей момент варто вважати сам факт, який перевіряє слідство, а конкретний механізм передачі ще потребує уточнення в офіційних матеріалах правоохоронних органів.

    За даними джерела журналістів, кримінальне провадження може стосуватися кількох громадян України. Один із них нібито працює у Білорусі на ЗАТ «Група виробничих технологій і авіаційного машинобудування “Аеромаш”», розташованому у Мачулищах неподалік Мінська.

    Саме це підприємство становить особливий інтерес у контексті справи. За даними «Радіо Свобода», «Аеромаш» займається розробкою, виробництвом, ремонтом та модернізацією авіаційної техніки, а також створенням і обслуговуванням авіаційних тренажерів. На базі КТС-21М можуть готувати пілотів бойових літаків МіГ-29.

    Важливо й те, ким був підозрюваний до описаних подій.

    За інформацією джерел журналістів, українець раніше працював конструктором модульних електронних авіаційних тренажерів. Він мав досвід створення систем для підготовки екіпажів одразу кількох типів військової авіатехніки — вертольотів Мі-8 та Мі-24, винищувачів МіГ-29 і військово-транспортних літаків Іл-76.

    Слідство також вважає, що технологія могла бути передана колишньому колезі підозрюваного, пов’язаному з Інститутом автоматизованих систем Академії наук України. Водночас повних імен фігурантів у відкритих джерелах поки що не оприлюднено, тому робити висновки про конкретних осіб до появи офіційних матеріалів правоохоронців було б передчасно.

    Після викриття правоохоронці провели обшуки за місцем проживання підозрюваного. За даними журналістів, було вилучено мобільні телефони та електронні носії інформації, які можуть містити докази комунікації та передачі програмного забезпечення.

    Суд поки не відправив чоловіка під варту. До нього застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, тобто підозрюваний має виконувати покладені судом процесуальні обов’язки, однак залишається на свободі. Розслідування триває.

    Чому така програма може бути важливою

    КТС-21М — це не звичайний комп’ютерний симулятор у побутовому розумінні. Комплексні авіаційні тренажери створюють для відпрацювання дій екіпажу максимально близько до реального польоту: від запуску систем та навігації до виконання процедур у складних або аварійних ситуаціях.

    Їхня цінність полягає в тому, що військовий льотчик може багаторазово відпрацьовувати небезпечні сценарії без використання справжнього бойового літака, пального, ресурсу двигунів і ризику втрати техніки або екіпажу.

    Програмне забезпечення є критично важливою частиною такого комплексу, оскільки саме воно моделює поведінку систем літака, параметри польоту та реакцію машини на дії пілота. Тому передача спеціалізованого софту для військового тренажера країні, яка бере участь у військовому співробітництві з Росією, може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайний продаж комп’ютерної програми.

    Особливий контекст створює й місце розташування підприємства «Аеромаш» — Мачулищі.

    Там розташована одна з ключових білоруських військових авіабаз. Авіабаза Мачулищі використовується ВПС і військами ППО Білорусі та здатна приймати різні типи військової авіації, включаючи Іл-76, Ан-26, Мі-8 і Мі-24. Після початку повномасштабного російського вторгнення об’єкт також використовувався російськими військовими.

    Саме з білоруських аеродромів у перші місяці великої війни Росія здійснювала бойові вильоти проти України. Білорусь офіційно не оголошувала про вступ своєї армії у війну, однак територія країни використовувалася для вторгнення російських сухопутних підрозділів, роботи російської авіації та запусків ракет.

    І військова взаємодія Мінська та Москви не припинилася. У 2026 році зберігаються повідомлення про використання білоруської території та інфраструктури для підтримки російської військової діяльності. Окремі дослідження також вказують на використання території Білорусі для технічного забезпечення маршрутів російських безпілотників під час атак на Україну.

    Водночас білоруський сегмент інтернету дедалі активніше використовується і для вербування громадян Білорусі на контрактну службу у російській армії. Deutsche Welle у серпні повідомляла про збільшення кількості відповідних оголошень, де білорусам пропонують службу у ЗС РФ та участь у війні проти України.

    Тому будь-який витік спеціалізованих українських військових або подвійних технологій у Білорусь правоохоронці розглядають через значно ширший безпековий контекст — можливість їх подальшого використання не лише Мінськом, а й російським військово-промисловим комплексом.

    Особливо це стосується технологій, пов’язаних з МіГ-29. Ці винищувачі залишаються на озброєнні як Білорусі, так і Росії, а отже, обладнання для підготовки екіпажів має практичну військову цінність.

    При цьому в самій справі наразі залишається багато невідомого.

    Не оприлюднено, яку саме версію програмного забезпечення передали, наскільки вона була повною, чи містила закриті технологічні рішення, чи потрапила вона безпосередньо на підприємство «Аеромаш» і чи використовувалася після передачі для фактичної підготовки білоруських військових пілотів. Немає й публічного підтвердження, що технологія надалі була передана російській стороні.

    Так само на момент публікації немає підстав стверджувати, що фігурант уже визнаний винним. Йдеться про версію слідства і кримінальне провадження, а остаточну правову оцінку може дати лише суд.

    Проте навіть відомі зараз обставини роблять історію показовою. Людина з професійними знаннями у сфері військових авіаційних тренажерів, за версією слідства, могла передати союзнику Росії програмне забезпечення для підготовки екіпажів МіГ-29 — і отримати за це лише тисячу доларів.

    На тлі війни, у якій авіація, ППО, ракети та технології підготовки екіпажів залишаються стратегічними ресурсами, ця сума виглядає особливо разюче. А слідству тепер належить встановити головне: хто саме отримав програму, як її використали і чи могла вона зрештою посилити військові можливості Білорусі або Росії проти України.

  • ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    Державне бюро розслідувань знайшло бортовий реєстратор винищувача МіГ-29, який зазнав аварії на Одещині 10 серпня під час виконання бойового завдання. Пристрій отримав термічні пошкодження внаслідок пожежі, тому експерти наразі намагаються зчитати з нього інформацію про останні хвилини польоту.

    Про це повідомили у ДБР.

    Знайдений бортовий реєстратор може стати одним із ключових доказів у розслідуванні авіакатастрофи. Слідчі розглядають кілька можливих версій того, що сталося з винищувачем, однак наразі жодна з них не є остаточно підтвердженою.

    У ДБР зазначають, що отримані з реєстратора дані можуть допомогти встановити послідовність подій перед падінням літака та визначити фактори, які могли призвести до аварії.

    Директор ДБР Олексій Суханов наголосив, що слідство має встановити, що саме сталося з літаком під час виконання бойового завдання та які обставини призвели до катастрофи.

    Паралельно правоохоронці проводять комплекс необхідних експертиз. Зокрема, фахівці досліджують технічний стан ракети, яку пілот застосував проти російського безпілотника, а також перевіряють, чи була вона придатною до використання на момент запуску.

    Окремо слідство перевіряє дотримання правил підготовки до польоту, його виконання та експлуатації винищувача. Експерти досліджують уламки літака, матеріали, вилучені з місця падіння, а також інші докази.

    Крім того, слідчі опитують військовослужбовців, які можуть володіти інформацією про обставини виконання бойового завдання.

    Аварія сталася ввечері 10 серпня. Український МіГ-29 виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників. Під час польоту виникла нештатна ситуація: літак загорівся, після чого пілот втратив керування винищувачем.

    Льотчик встиг катапультуватися. За наявною інформацією, його життю нічого не загрожує.

    За фактом авіакатастрофи ДБР розпочало кримінальне провадження за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу.

    У бюро наголошують, що слідство триває, тому остаточні висновки щодо причин падіння МіГ-29 робити зарано. Зчитування інформації з бортового реєстратора може стати важливим етапом для встановлення причин та обставин аварії.

    Це не перша авіаційна катастрофа української військової авіації останнім часом. 29 липня Україна втратила зв’язок із винищувачем F-16, який виконував бойове завдання з перехоплення повітряних цілей противника. Пілот також встиг катапультуватися.

    30 червня під час перехоплення російських безпілотників розбився український гелікоптер Мі-8. Унаслідок катастрофи загинули четверо військовослужбовців.

    Ще одна авіакатастрофа сталася 16 червня поблизу Шепетівки на Хмельниччині — там розбився український бомбардувальник Су-24М. Обидва члени екіпажу загинули.

    У випадку з МіГ-29 остаточну причину аварії має встановити слідство після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія суттєво активізувала використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які є одним із ключових елементів системи контролю повітряного простору та протидії українським крилатим ракетам. Після тривалого періоду майже повної відсутності таких польотів у першій половині червня російська армія повернула ці літаки до регулярного бойового чергування та розосередила їх на кількох тилових аеродромах.

    Про це повідомляє “Мілітарний” із посиланням на результати аналізу проєкту “КіберБорошно”.

    За даними аналітиків, із початку червня літаки А-50У практично не залучалися до чергувань поблизу українського напрямку. У період із 4 по 22 червня було зафіксовано лише поодинокі польоти, серед яких введення в експлуатацію після ремонту літака з бортовим номером “47 червоний” та його переліт за маршрутом Воркута – Оленья.

    Однак уже після 23 червня ситуація кардинально змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. Така активність зберігалася до завершення досліджуваного періоду. Загалом аналітики зафіксували близько 60 польотів цих літаків.

    У матеріалі зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Завдяки своїм можливостям він забезпечує раннє виявлення повітряних цілей, координує роботу засобів протиповітряної оборони та передає інформацію винищувальній авіації, що значно підсилює ефективність російської системи повітряної оборони.

    Аналітики також звернули увагу на зміну підходу Росії до базування цих літаків. Якщо раніше основними аеродромами для А-50У були “Іваново” та “Ульяновськ”, то згодом російське командування почало розосереджувати їх значно глибше в тилу. Тепер літаки активно використовуються з аеродромів “Большое Савино” у Пермі, “Оренбург-2” та “Челябінськ”. Такий крок, імовірно, пов’язаний із прагненням зменшити ризики для дорогої авіаційної техніки після серії українських ударів по військових об’єктах на території РФ.

    Показовим став і випадок 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За оцінками експертів, це майже весь боєздатний парк літаків такого типу, який наразі перебуває у розпорядженні російської армії. Така концентрація сил свідчить про зростання ролі літаків далекого радіолокаційного виявлення в системі захисту повітряного простору країни.

    Фахівці наголошують, що за короткий проміжок часу Росія перейшла від майже повної відсутності активності А-50У до їхнього систематичного використання. На думку аналітиків, це може бути реакцією на збільшення інтенсивності українських ударів по військових і логістичних об’єктах у глибокому тилу РФ. Літаки А-50У здатні виявляти повітряні цілі на великих відстанях, супроводжувати десятки об’єктів одночасно та передавати інформацію засобам ППО й бойовій авіації, залишаючись одним із найважливіших компонентів російської системи управління повітряними операціями.

    Останнім часом Сили оборони України суттєво наростили кількість ударів по об’єктах у глибокому російському тилу. Зокрема, протягом останніх тижнів українські безпілотники регулярно атакували логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Крім того, у ніч на 2 серпня українські військові завдали ударів по Саратовському нафтопереробному заводу, аеродрому “Енгельс”, нафтобазі в Калузькій області та інших важливих об’єктах, що, ймовірно, також вплинуло на рішення російського командування посилити контроль повітряного простору.

  • Мільярд євро за ескадрилью: Україна може отримати нові західні вертольоти H225M

    Мільярд євро за ескадрилью: Україна може отримати нові західні вертольоти H225M

    Україна розглядає можливість розширення парку західної авіації за рахунок багатоцільових вертольотів Airbus H225M. На тлі війни та поступового переходу від радянської техніки до стандартів НАТО дедалі активніше обговорюють потенційну закупівлю цих машин для потреб українських сил безпеки та оборони.

    Про це повідомляє Defence Express.

    За оцінками аналітиків, один вертоліт H225M може коштувати близько 71 мільйона євро. Такий розрахунок зробили на основі контракту, який уклала Румунія — країна замовила 12 машин приблизно за 852 мільйони євро.

    При цьому остаточна ціна напряму залежить від комплектації, озброєння, електроніки, систем захисту та логістичного пакета. Наприклад, Нідерланди для своїх сил спеціальних операцій уклали контракт на 12 H225M, який оцінюють уже в 1–2,5 мільярда євро.

    Ще один контракт — із Об’єднаних Арабських Еміратів — передбачав закупівлю 12 вертольотів за 750–800 мільйонів євро, однак угоду пізніше скасували. Серед причин називали високу вартість експлуатації та складність інтеграції окремих систем.

    За попередніми оцінками, створення повноцінної ескадрильї з 12 вертольотів H225M для України може коштувати від 800 мільйонів до 1 мільярда євро. До цієї суми входять не лише самі машини, а й технічне обслуговування, озброєння, навчання екіпажів і допоміжні системи.

    Вертоліт H225M вважають сучасним західним аналогом радянських Мі-8 та Мі-17, які десятиліттями залишалися основою української транспортної авіації.

    Машина здатна перевозити до 28 військових або понад 5 тонн вантажу, а дальність польоту без додаткових паливних баків становить приблизно 920 кілометрів.

    Окрім транспортних місій, H225M може використовуватися для евакуації, пошуково-рятувальних операцій, підтримки спецпризначенців та навіть боротьби з безпілотниками, зокрема дронами типу Shahed.

    Аналітики також зазначають, що Україна теоретично могла б частково профінансувати закупівлю через європейські оборонні програми, зокрема SAFE, загальний фонд якої оцінюють у десятки мільярдів євро.

    Втім, експерти наголошують, що наразі для України пріоритетнішими залишаються системи ППО, ракети, боєприпаси, безпілотники та винищувачі.

    Серед альтернатив Київ також вивчає можливості співпраці з Leonardo щодо вертольотів Leonardo AW149 та з Bell Textron, де потенційно можуть розглядати локалізацію виробництва в Україні.

  • Україна отримала рідкісні мобільні тренажери для підготовки пілотів F-16

    Україна отримала рідкісні мобільні тренажери для підготовки пілотів F-16

    Україна отримала додаткові мобільні тренажери для підготовки пілотів винищувачів F-16. Вони надійшли як доповнення до вже наявних стаціонарних симуляторів і дозволяють суттєво розширити можливості навчання льотного складу. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

    За його словами, нові системи спрямовані на підвищення якості підготовки пілотів, які вже виконують бойові завдання на літаках F-16 у повітряному просторі України. Основна мета — скоротити час між етапом навчання та реальним бойовим застосуванням, а також підвищити точність і швидкість прийняття рішень у складних умовах повітряного бою.

    Федоров наголосив, що отримані тренажери є високотехнологічними системами, які відносяться до категорії рідкісного обладнання навіть на світовому рівні. За його словами, у світі існує лише декілька подібних комплексів через їхню складність і високу вартість, і частина з них уже працює в Україні.

    Мобільні тренажери дозволяють відпрацьовувати широкий спектр бойових сценаріїв без використання реальних бойових літаків. Серед ключових елементів підготовки:

    • перехоплення повітряних цілей різного типу
    • ведення повітряного бою в умовах активного протидії противника
    • робота в складному радіоелектронному середовищі
    • виконання тактичних завдань у складі групи

    Окремо підкреслюється, що такі тренування дають можливість пілотам відпрацьовувати дії до автоматизму, підвищуючи швидкість реакції та ефективність прийняття рішень у реальних бойових умовах.

    Фактично йдеться про створення максимально наближеного до реальності цифрового середовища, де льотчики можуть багаторазово повторювати складні сценарії без ризику для життя та без навантаження на бойову авіацію.

    Однією з ключових особливостей нових симуляторів є їхня мобільність. На відміну від стаціонарних навчальних центрів, ці комплекси можна швидко переміщувати між різними локаціями.

    Це має особливе значення в умовах війни, коли навчальна інфраструктура може бути потенційною ціллю для ракетних або дронових атак. Мобільний формат дозволяє мінімізувати ризики та забезпечити безперервність підготовки пілотів навіть під час повітряних тривог чи загрози ударів.

    Крім того, тренажери адаптовані до українських умов — вони враховують географічні особливості країни, що дозволяє моделювати більш реалістичні сценарії польотів і бойових завдань.

    Федоров зазначив, що впровадження таких систем є частиною системного переходу України до стандартів підготовки НАТО. У цих стандартах значна увага приділяється саме тренажерній підготовці, яка дозволяє зменшити витрати ресурсів і підвищити рівень готовності пілотів до реальних бойових операцій.

    Використання симуляторів дозволяє зберігати ресурс бойових літаків F-16, зменшувати витрати на підготовку, підвищувати безпеку навчального процесу та пришвидшувати підготовку нових пілотів

    Таким чином, тренажери стають важливою частиною загальної системи авіаційної підготовки, яка зараз активно розвивається в Україні.

    Окремо міністр подякував міжнародним партнерам України, які долучилися до реалізації проєкту. Йдеться про країни Коаліції спроможностей повітряних сил, зокрема Нідерланди, Чехію та Австрію, а також оборонні компанії, які розробляють та постачають такі системи.

    За словами Федорова, саме міжнародна координація дозволяє Україні отримувати технології, які раніше були доступні лише обмеженій кількості країн.

    Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомляв, що його країна передає Україні навчальні симулятори для F-16 в межах підтримки програми підготовки пілотів. Нові мобільні комплекси є наступним етапом розвитку цієї ініціативи.

    У Міністерстві оборони наголошують, що розширення тренажерної бази напряму впливає на бойові спроможності авіації. Чим більш підготовленими є пілоти ще до реального вильоту, тим вищою є ефективність їхніх дій у повітрі.

    Фактично нові мобільні симулятори дозволяють створити безперервну систему підготовки — від базових навичок до складних бойових сценаріїв — що є критично важливим в умовах активних бойових дій та швидкого розвитку повітряних загроз.

    Таким чином, Україна продовжує розбудовувати повноцінну інфраструктуру підготовки пілотів F-16, поєднуючи міжнародну допомогу, сучасні технології та адаптацію до умов війни.

  • НАТО перехопило російські бомбардувальники над Балтійським морем

    НАТО перехопило російські бомбардувальники над Балтійським морем

    Винищувачі країн НАТО були підняті в повітря для перехоплення російських військових літаків над Балтійським морем під час чергового інциденту поблизу повітряного простору Альянсу. Про це повідомляє Euronews.

    За даними французького військового контингенту, який дислокується в Литві в межах місії НАТО з охорони повітряного простору Балтійського регіону, інцидент стався 20 квітня. У відповідь на виявлення російської авіагрупи до чергування були залучені винищувачі одразу кількох країн Альянсу.

    До операції долучилися повітряні сили Швеції, Фінляндії, Польщі, Данії та Румунії, а також французькі багатоцільові винищувачі Dassault Rafale, які виконували завдання повітряного супроводу та ідентифікації літаків.

    За інформацією військових джерел, у повітрі перебувала змішана група російської авіації, до складу якої входили два стратегічні бомбардувальники Tupolev Tu-22M3 та приблизно десять винищувачів супроводу — зокрема Sukhoi Su-30 і Sukhoi Su-35.

    Бомбардувальники цього типу здатні нести далекобійне озброєння та використовуються для демонстрації військової присутності на стратегічних напрямках. Винищувачі супроводу, своєю чергою, забезпечували прикриття групи під час польоту над міжнародними водами Балтійського моря.

    У НАТО підкреслюють, що такі польоти відбуваються регулярно, однак щоразу потребують оперативної реакції повітряних сил Альянсу для контролю ситуації та недопущення порушень повітряного простору.

    Після виявлення російської авіагрупи сили НАТО були приведені в готовність у межах місії Baltic Air Policing. Винищувачі союзників здійснили підйом у повітря, встановили візуальний та радіолокаційний контакт із літаками РФ та супроводжували їх у межах міжнародного повітряного простору.

    Фактичного порушення повітряних кордонів країн Балтії зафіксовано не було, однак дії російської авіації були класифіковані як потенційно ризиковані через близькість до кордонів НАТО.

    Після зростання активності російської військової авіації країни Альянсу посилили чергування в регіоні. З 31 березня Франція та Румунія взяли на себе чергову ротацію в рамках місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії, яка здійснюється з литовської авіабази Шяуляй.

    Окремо Португалія продовжує виконувати завдання повітряного патрулювання з бази Емарі в Естонії, забезпечуючи додаткове прикриття повітряного простору регіону.

    Це не перший випадок активності російської авіації поблизу кордонів Альянсу. 15 квітня румунські винищувачі вже піднімалися для перехоплення російського розвідувального літака над Балтійським морем. Подібні ситуації регулярно фіксуються в регіоні та стали частиною постійної практики повітряного контролю НАТО.

    Місія Baltic Air Policing діє з 2004 року та передбачає ротаційне чергування країн-членів НАТО для захисту повітряного простору Литви, Латвії та Естонії. Оскільки ці держави не мають власних чергових винищувачів, їх повітряний простір контролюється силами союзників.

    У НАТО наголошують, що всі подібні операції мають виключно оборонний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору країн-членів Альянсу та стабільності в регіоні Балтійського моря.