Golosnovinua.com

Позначка: військова допомога

  • Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    У Німеччині запропонували укласти з Україною двосторонню угоду про обмін оборонними технологіями. Берлін особливо зацікавлений в українських розробках у сфері безпілотників, протидії дронам і ракетних систем, пише Bild.

    З такою ініціативою виступив керівник парламентської групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі Александер Гоффманн. Він наголосив, що Німеччина залишається одним із найбільших донорів України та планує продовжувати військову, фінансову й гуманітарну підтримку. Водночас співпраця, на його думку, має приносити користь обом державам.

    Гоффманн запропонував юридично закріпити передачу Німеччині частини практичного досвіду, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Йдеться не про вже ухвалене рішення німецького уряду, а про політичну пропозицію, яку ще мають обговорити.

    Найбільшу увагу Берлін приділяє українському виробництву безпілотників. За словами політика, Німеччина повинна мати можливість у разі загострення безпекової ситуації швидко збільшити випуск дронів. Український досвід може допомогти німецьким підприємствам швидше адаптувати розробки до реальних бойових умов.

    Також Німеччину цікавлять системи перехоплення ворожих БпЛА, засоби радіоелектронної боротьби, використання штучного інтелекту та сучасні ракетні технології. Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус називав ці напрями серед ключових сфер, у яких німецькі військові та виробники можуть переймати досвід України.

    Оборонна співпраця між країнами вже розширюється. Українські та німецькі компанії працюють над спільним виробництвом безпілотних систем різної дальності, включно з дронами, здатними уражати цілі на відстані до 1500 кілометрів.

    Крім того, сторони домовлялися про розвиток протиракетних спроможностей і спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. Такі проєкти мають одночасно посилити Збройні сили України та розширити можливості європейської оборонної промисловості.

    Ініціатива Гоффманна показує, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі частіше розглядають не лише як отримувача західної допомоги, а і як джерело унікальних технологій та бойового досвіду. Остаточні умови можливого обміну, зокрема питання захисту інтелектуальної власності та доступу до розробок, наразі не визначені.

  • Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Польща отримала запит від неназваної країни-члена НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які Варшава планує передати Україні. Водночас польська влада запевнила, що головним пріоритетом залишається підтримка Києва, а питання передачі літаків українській стороні й надалі перебуває в центрі переговорів. Про це повідомляє Radio ZET.

    Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський підтвердив, що одна з країн Альянсу звернулася до Варшави із запитом щодо винищувачів радянського виробництва. Водночас він відмовився назвати державу, яка надіслала звернення, а також не став коментувати припущення журналістів про те, що йдеться саме про Болгарію. Посадовець наголосив, що незалежно від отриманих запитів польська сторона насамперед розглядає можливість передачі літаків Україні, яка вже тривалий час потребує додаткових бойових машин для посилення своїх Повітряних сил.

    Версія про Болгарію з’явилася не випадково. Наразі серед країн НАТО лише Польща та Болгарія продовжують експлуатувати винищувачі МіГ-29. Болгарські Повітряні сили перебувають у процесі переходу на сучасні американські винищувачі F-16V, однак цей процес ще не завершено. Країна вже отримала першу партію нових літаків, тоді як другу очікує лише у 2027 році. До того часу Софія змушена підтримувати боєготовність наявного парку МіГ-29.

    За наявною інформацією, Болгарія має 16 винищувачів цього типу, однак лише шість із них перебувають у справному технічному стані. Після запровадження санкцій Європейського Союзу країна втратила можливість закуповувати запасні частини для радянських літаків у Росії. Саме тому польські МіГ-29 та комплектуючі до них можуть стати важливим джерелом для підтримання експлуатації болгарської авіації до повного переходу на F-16.

    Разом із тим Болгарія наразі не готова передавати власні МіГ-29 Україні, адже це може суттєво послабити її оборонні можливості. До завершення переозброєння Софія прагне зберегти мінімально необхідний рівень боєготовності своїх Повітряних сил.

    Польща тим часом продовжує консультації з Україною щодо передачі своїх винищувачів. На початку липня міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що Варшава отримала офіційний запит від Києва та веде переговори щодо можливих механізмів передачі літаків. За його словами, польська сторона бачить перспективи позитивного вирішення цього питання.

    Однак процес неодноразово стикався з труднощами. Раніше польські медіа повідомляли, що Варшава розглядала варіант списання частини МіГ-29 замість їх передачі Україні. Причинами називали дискусії навколо умов обміну, фінансування модернізації та компенсації за передану техніку. Крім того, ще у червні Польща тимчасово призупинила процедуру передачі решти своїх винищувачів, пояснивши це необхідністю врегулювати низку технічних і політичних питань із українською стороною.

    Попри появу нового потенційного претендента на польські МіГ-29, офіційна позиція Варшави залишається незмінною: якщо буде ухвалено рішення про передачу літаків, пріоритетом для Польщі залишається підтримка України, яка продовжує захищатися від повномасштабної російської агресії.

  • Після нічної атаки РФ Польща зробила жорстку заяву щодо підтримки України

    Після нічної атаки РФ Польща зробила жорстку заяву щодо підтримки України

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш різко відреагував на чергову масовану російську атаку по Україні та заявив, що заклики скоротити підтримку Києва не мають нічого спільного з реальністю. За його словами, дії Росії лише підтверджують необхідність і надалі допомагати Україні та зміцнювати обороноздатність самої Польщі.

    Свою заяву очільник польського Міноборони опублікував у соцмережі X після нічного удару РФ 19 липня, під час якого російські війська застосували балістичні та крилаті ракети. Основною ціллю атаки став Київ.

    Косіняк-Камиш наголосив, що масштабний обстріл української столиці, а також інформація про підготовку Росії до нової хвилі мобілізації демонструють безпідставність закликів окремих політичних сил щодо скорочення допомоги Україні або відмови від модернізації польських Збройних сил.

    «Росія завдала найпотужнішої атаки балістичними та крилатими ракетами по Україні з початку вторгнення та оголошує про підготовку до масштабної військової мобілізації. Це демонструє, наскільки відірвані від реальності голоси, що закликають до послаблення підтримки України або перешкоджання модернізації польської армії», — заявив міністр.

    Він також підкреслив, що польська влада продовжить зміцнювати систему національної безпеки, щоб не допустити загроз для власної території.

    «Саме тому ми робимо все можливе, щоб російські ракети ніколи не досягли Польщі, а наша безпека ніколи не опинилася під загрозою. Ми не поступимося!» — наголосив Косіняк-Камиш.

    Заява польського міністра пролунала на тлі активної внутрішньополітичної дискусії щодо подальшої підтримки України. Останніми місяцями окремі політичні сили закликають переглянути масштаби військової допомоги Києву, однак уряд Польщі продовжує заявляти про незмінність своєї позиції.

    На початку липня Владислав Косіняк-Камиш уже захищав рішення Варшави про передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, попри критику з боку президента Польщі Кароля Навроцького.

    Нагадаємо, у ніч на 19 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ із застосуванням балістичних та крилатих ракет. Унаслідок обстрілу загинули та постраждали мирні жителі, були пошкоджені житлові будинки й об’єкти цивільної інфраструктури. Президент України Володимир Зеленський назвав цей удар однією з найпотужніших балістичних атак на столицю від початку повномасштабної війни.

  • НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    Північноатлантичний альянс оголосив про намір виділити Україні 140 мільярдів євро протягом 2026–2027 років, однак експерти вже ставлять під сумнів реалістичність виконання цих амбітних зобов’язань. Після припинення прямого фінансування України з боку адміністрації президента США Дональда Трампа основний фінансовий тягар підтримки Києва переходить до європейських союзників. Про це повідомляє швейцарське видання NZZ.

    Під час саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, усі 32 країни-члени Альянсу офіційно погодили новий обсяг довгострокової підтримки України. Відповідно до домовленостей, у 2026 році союзники планують надати Києву 70 мільярдів євро. Аналогічний обсяг фінансування передбачений і на 2027 рік. Кошти мають бути спрямовані насамперед на закупівлю озброєння, військової техніки, підготовку українських військовослужбовців, розвиток оборонних спроможностей та іншу стратегічну допомогу.

    Таке рішення стало відповіддю на нову політичну ситуацію у США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Вашингтон припинив пряме бюджетне фінансування України, наголошуючи, що Сполучені Штати вже зробили найбільший внесок у підтримку Києва від початку повномасштабної війни. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що тепер відповідальність за подальшу допомогу значною мірою має взяти на себе Європа.

    Водночас саме європейські країни сьогодні стикаються з непростим завданням — знайти необхідні фінансові ресурси та забезпечити рівномірний розподіл витрат між союзниками. За оцінками NZZ, всередині Альянсу вже існують суттєві розбіжності щодо того, хто і в яких обсягах має фінансувати новий пакет підтримки.

    Найбільшими донорами України серед європейських держав залишаються Німеччина, Велика Британія та Норвегія. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передбачила у своєму бюджеті на 2026 рік 11,5 мільярда євро допомоги Україні. Велика Британія планує виділити близько 4,4 мільярда євро, тоді як Норвегія заклала рекордні 7,6 мільярда євро, причому приблизно 80% цієї суми буде спрямовано саме на постачання озброєння. Додатковий мільярд євро на початку року оголосила Швеція. Стабільну підтримку також продовжують надавати Данія та Нідерланди, хоча їхні останні пакети допомоги виявилися меншими, ніж раніше.

    Разом із тим не всі провідні економіки Європи демонструють однакову активність. Як зазначає видання, Франція, Італія та Іспанія поки що значно відстають від лідерів за обсягами фінансової та військової підтримки України. Це викликає дедалі більше дискусій усередині НАТО, адже саме ці держави мають значний економічний потенціал і могли б зробити вагоміший внесок у виконання загальних зобов’язань.

    Аналітики звертають увагу і на темпи реалізації обіцяної допомоги. Станом на кінець квітня союзники фактично надали Україні лише близько 10 мільярдів євро. Якщо нинішні темпи фінансування, закупівель озброєння та логістики не прискоряться, до кінця року країни НАТО можуть забезпечити лише приблизно 30 мільярдів євро замість запланованих 70 мільярдів.

    Експерти також нагадують про попередній досвід виконання міжнародних обіцянок. За даними Кільського інституту світової економіки, за чотири з половиною роки війни європейські країни та інституції оголосили про намір надати Україні близько 400 мільярдів євро допомоги. Однак фактично Київ отримав лише приблизно 180 мільярдів євро, що становить менш як половину від задекларованої суми. Саме тому нинішні обіцянки щодо 140 мільярдів євро протягом двох років оцінюються як надзвичайно амбітні.

    На думку аналітиків, ключовим фактором успіху стане готовність найбільших економік Європи збільшити свої внески. Без активнішої участі Франції, Італії та інших держав досягти заявленого рівня фінансування буде надзвичайно складно. У найближчі два роки саме європейським союзникам доведеться довести, що вони здатні самостійно забезпечити довгострокову підтримку України навіть за умов скорочення прямої участі Сполучених Штатів.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року. Окрім ухвалення рішень щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу та підтвердження довгострокової підтримки України, його ключовою подією стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Після зустрічі американський лідер заявив про “новий початок” у відносинах між Вашингтоном і Києвом, однак фінансова відповідальність за подальшу підтримку України дедалі більше переходить до європейських партнерів.

  • «Пустити Путіна до кордонів Польщі»: антиукраїнська заява Чарнека розколола «ПіС»

    «Пустити Путіна до кордонів Польщі»: антиукраїнська заява Чарнека розколола «ПіС»

     

    Заява кандидата на посаду прем’єр-міністра Польщі від партії «Право і справедливість» Пшемислава Чарнека про можливе припинення фінансування українського озброєння спричинила масштабний політичний скандал. Пропозицію розкритикували не лише представники чинної польської влади, а й впливові політики самої «ПіС», включно з її лідером Ярославом Качинським та колишнім прем’єром Матеушем Моравецьким.

    Конфлікт виявився значно серйознішим за звичайну суперечку навколо України. Він оголив внутрішню боротьбу за вплив у найбільшій опозиційній партії Польщі, поставив під сумнів політичне майбутнє Чарнека та посилив припущення, що «Право і справедливість» може знову змінити свого кандидата на главу уряду перед парламентськими виборами.

    Приводом для кризи стали слова Чарнека в ефірі Telewizja Republika. Політик заявив, що Європейський Союз, зокрема під тиском Польщі, повинен тимчасово зупинити фінансування озброєння України та її післявоєнної відбудови. Такі обмеження він запропонував зберігати доти, доки українська влада, за його формулюванням, не повернеться на шлях «гуманних цінностей».

    Свою пропозицію Чарнек пов’язав із польськими претензіями до української політики історичної пам’яті, зокрема з темою ОУН, УПА та Степана Бандери. Представники «ПіС» і раніше погрожували блокувати вступ України до Європейського Союзу через історичні суперечки. Однак ідея використати військову допомогу як інструмент тиску стала значно радикальнішим кроком. На початку липня Качинський також заявляв, що його партія не погодиться на вступ України до ЄС без зміни українського підходу до цих історичних питань, але тоді не закликав припиняти постачання зброї.

    Реакція польської влади

    Представники уряду Дональда Туска звинуватили Чарнека у проведенні політики, яка суперечить безпековим інтересам Польщі. Сам Туск назвав висловлювання політика «ідіотичними» та охарактеризував боротьбу польських правих сил за найбільш жорстку позицію щодо України як небезпечне «змагання в антиукраїнськості».

    Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що реалізація подібного плану фактично наблизила б Росію до польських кордонів. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш також наголосив: ті, хто переконує, що підтримка України шкодить Польщі, насправді діють проти польської безпеки та інтересів НАТО.

    Ще різкіше висловився міністр-координатор польських спеціальних служб Томаш Сємоняк. На його думку, Чарнек почав говорити мовою Кремля, оскільки припинення допомоги Україні відповідає стратегічним інтересам Москви.

    Однак справжнім ударом для Чарнека стала не критика політичних опонентів, а реакція керівництва його власної партії.

    Качинський публічно відмежувався

    Лідер «Права і справедливості» Ярослав Качинський заявив, що військова допомога Україні, включно з підтримкою через механізми Європейського Союзу, є безумовно необхідною. За його словами, це питання безпосередньо пов’язане з польськими державними інтересами та національною безпекою.

    Качинський також повідомив, що висловлювання Чарнека окремо розгляне керівництво партії. Таким чином, він не лише дистанціювався від заяви свого кандидата на посаду прем’єра, а й фактично визнав, що між позиціями провідних представників «ПіС» виникла серйозна суперечність.

    Пізніше представники партії намагалися применшити масштаб конфлікту. У «ПіС» стверджували, що ситуацію вже з’ясовано і відкритого спору між Качинським та Чарнеком нібито немає. Сам Чарнек заявив, що ніколи не заперечував стратегічної зацікавленості Польщі у перемозі України над Росією. Водночас він не відмовився від ідеї зупинки європейського фінансування української зброї і запевнив, що готовий повторити свої слова.

    Така позиція створила для партії ще одну проблему. З одного боку, Качинський підтвердив необхідність військової допомоги Україні. З іншого — офіційний кандидат «ПіС» у прем’єри продовжив просувати протилежну пропозицію.

    Лідер «Конфедерації» Славомір Менцен використав цей конфлікт, щоб поставити під сумнів політичну самостійність Чарнека. Він іронічно заявив, що кандидат від «ПіС» може самостійно вирішувати хіба що, яке вино — біле чи червоне — пити на офіційних прийомах, тоді як справжні рішення все одно ухвалює Качинський.

    Моравецький пішов проти Чарнека

    Скандал дозволив відкрито виступити колишньому прем’єр-міністру Польщі Матеушу Моравецькому, який тривалий час конкурує з Чарнеком за вплив у «Праві і справедливості».

    Моравецький наголосив, що Польща підтримувала Україну не через наївність і не в очікуванні вдячності, а виходячи з холодного геополітичного розрахунку. За його словами, в інтересах Варшави, щоб між Польщею та Росією існувала держава, здатна стримувати російський імперіалізм. Тому Україна має продовжувати захищатися, зокрема за кошти Європейського Союзу.

    Експрем’єр також публічно застеріг свою партію від копіювання риторики «Конфедерації» та ультраправого середовища Гжегожа Брауна. Моравецький заявив, що, говорячи мовою радикальних правих, «ПіС» лише відкриває власним виборцям шлях до відмови від підтримки партії.

    Це стало прямою атакою на стратегію, яку уособлює Чарнек. Його жорстка риторика мала допомогти «ПіС» повернути виборців, що перейшли до «Конфедерації» та ще радикальніших політичних сил. Проте тепер усередині партії побоюються, що така тактика може дати протилежний результат: помірковані прихильники відійдуть, а радикальний електорат усе одно залишиться з оригінальними ультраправими партіями.

    Внутрішня боротьба загрожує розколом

    Суперечка навколо України наклалася на вже наявний конфлікт між різними групами впливу у «ПіС». Навколо Моравецького сформувалося об’єднання «Розвиток Плюс». Конкурентне середовище, пов’язане з Чарнеком та Яцеком Сасіним, створило організацію «Насамперед Польща».

    Керівництво «ПіС» ухвалило рішення заборонити членам партії участь у політичних асоціаціях, фондах та інших подібних структурах. Політикам дали сім днів, щоб припинити таку діяльність. Речник партії Рафал Бохенек підтвердив, що рішення стосується, зокрема, об’єднань Моравецького та Сасіна.

    Представники «Насамперед Польща» погодилися виконати вимогу Качинського. Водночас серед прихильників Моравецького пролунали сигнали, що вони можуть не підкоритися. Польські ЗМІ повідомляли, що після завершення семиденного терміну керівництво «ПіС» може розпочати процедуру виключення непокірних політиків із партії.

    Така ситуація підсилює припущення про можливе створення Моравецьким окремого політичного проєкту. Навіть якщо формального розколу не станеться найближчим часом, боротьба між колишнім прем’єром і кандидатом Качинського вже стала публічною.

    Чи замінять Чарнека

    Польські медіа повідомляють, що восени Чарнек може втратити статус кандидата «Права і справедливості» на посаду прем’єр-міністра. Його слабким місцем називають не лише суперечливі висловлювання, а й обмежену здатність залучати виборців за межами найбільш відданого партійного електорату.

    Серед можливих альтернатив раніше згадували керівника канцелярії президента Польщі Збігнева Богуцького. Качинський підтверджував, що його кандидатуру дійсно розглядали, однак домовленості тоді досягти не вдалося. До ширшого списку потенційних кандидатів також потрапляли Анна Крупка та Тобіаш Бохенський.

    Заміна кандидата не означатиме автоматичного повернення «ПіС» до проукраїнської риторики. Партія зберігає жорсткі претензії до Києва в питаннях історичної пам’яті та європейської інтеграції. Проте скандал навколо Чарнека показав межу, яку навіть значна частина польських консерваторів поки не готова перейти: військову допомогу Україні у «ПіС» усе ще розглядають як інструмент захисту не лише Києва, а й самої Польщі.

    Саме тому спроба Чарнека використати зброю як засіб політичного шантажу перетворилася для нього на серйозну загрозу. Заява, яка мала сподобатися радикальним виборцям, натомість послабила його позиції, загострила внутрішню боротьбу та поставила перед Качинським питання, чи здатен нинішній кандидат привести партію до перемоги на наступних парламентських виборах.

  • Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Сили оборони України вперше отримали новітні артилерійські боєприпаси RH1412 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. Це перша поставка цього типу снарядів безпосередньо із нового виробничого майданчика компанії в німецькому місті Унтерлюсс. У концерні наголошують, що RH1412 є найсучаснішим продуктом у лінійці артилерійських боєприпасів Rheinmetall, а його передача Україні стала важливим етапом розширення військово-технічної співпраці між Києвом і німецьким виробником.

    Як повідомили у Rheinmetall, перша партія включає “невелику п’ятизначну кількість” артилерійських снарядів, однак точний обсяг поставок із міркувань безпеки не розкривається. Разом із боєприпасами українські військові також отримали метальні заряди, виготовлені на інших підприємствах виробничої мережі концерну.

    У компанії зазначили, що це перший випадок, коли артилерійські снаряди для України постачаються саме із заводу в Унтерлюссі. До цього українська армія отримувала боєприпаси Rheinmetall, вироблені на інших підприємствах концерну.

    Наразі, за інформацією виробника, вже виконано понад половину загального контракту. Завершити постачання решти замовлених боєприпасів Rheinmetall планує до кінця 2026 року.

    Особливу увагу в концерні звертають на характеристики RH1412. Це найновіший 155-міліметровий артилерійський снаряд, створений із урахуванням сучасних вимог до ведення бойових дій. Боєприпас сумісний із широким спектром артилерійських систем калібру 155 мм, які перебувають на озброєнні країн НАТО та вже активно використовуються українськими військовими.

    Серед головних переваг RH1412 виробник називає збільшену дальність стрільби, високу точність ураження цілей та ефективність під час виконання бойових завдань. Саме такі характеристики мають особливе значення в умовах сучасної війни, де артилерія залишається одним із ключових елементів вогневої підтримки.

    У Rheinmetall зазначають, що через різке зростання попиту на артилерійські боєприпаси після початку повномасштабної війни Росії проти України компанія активно нарощує виробничі потужності. Для цього концерн інвестує значні кошти як у модернізацію вже існуючих підприємств, так і у будівництво нових заводів із виробництва боєприпасів та метальних зарядів.

    Rheinmetall сьогодні є одним із найбільших виробників великокаліберних боєприпасів у світі та одним із ключових партнерів України у сфері оборонної промисловості. Компанія не лише постачає артилерійські снаряди, а й бере участь у реалізації інших оборонних проєктів, спрямованих на посилення української армії.

    Останнім часом співпраця між Україною та німецьким концерном суттєво розширилася. Раніше повідомлялося, що Україна уклала з Rheinmetall контракт на закупівлю артилерійських боєприпасів на десятки мільйонів євро. Крім того, уряд Німеччини виділив 300 мільйонів євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі та постачання артилерійських снарядів для Збройних сил України.

    Водночас Rheinmetall продовжує залишатися об’єктом політичного тиску з боку Росії. Зокрема, нещодавно стало відомо, що російська сторона намагається через власну судову систему висунути фінансові претензії до німецького оборонного концерну, вимагаючи від компанії багатомільйонні компенсації.

    Передача Україні новітніх RH1412 свідчить про подальше поглиблення оборонного партнерства між Києвом та європейськими виробниками озброєння, а також про продовження міжнародної підтримки українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

  • Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Болгарія більше не братиме участі в міжнародній “коаліції охочих”, створеній для підтримки України, а також припиняє надання Києву військової та фінансової допомоги. Відповідну заяву зробив прем’єр-міністр країни Румен Радев, пояснивши рішення тим, що Софія більше не підтримує формати, які, на його думку, передбачають військовий шлях врегулювання війни.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За словами глави болгарського уряду, його країна відмовляється від участі в ініціативах, які, на його переконання, сприяють подальшій ескалації бойових дій. Радев заявив, що переконаний у необхідності дипломатичного врегулювання війни, а не її продовження шляхом нарощування військової підтримки.

    Прем’єр наголосив, що Болгарія виступає за активізацію дипломатичних зусиль і вважає саме переговорний процес єдиним реальним способом припинення війни. Він також заявив про необхідність вибудовування “прагматичних” відносин із Росією, водночас вкотре відкинувши звинувачення у тому, що його позиція є проросійською.

    Заява Радева фактично означає зміну офіційної позиції Софії щодо участі у “коаліції охочих” — міжнародному форматі, який об’єднує держави, готові надавати Україні військову, політичну та іншу підтримку. Хоча Болгарія раніше брала участь у роботі коаліції, на останню зустріч її представники вже не прибули. Засідання відбулося у Парижі за участю лідерів держав-партнерів України.

    Водночас рішення болгарського уряду не означає повного припинення співпраці з Україною в оборонній сфері. Після приходу Румена Радева до влади у травні країна вже призупинила офіційні поставки озброєння Україні, однак продовжила продаж зброї та боєприпасів українській стороні на комерційній основі.

    Болгарія залишається одним із найбільших виробників боєприпасів радянського калібру серед країн Європейського Союзу. Саме такі снаряди були особливо затребуваними українською армією на початковому етапі повномасштабного російського вторгнення, коли Збройні сили України активно використовували радянські артилерійські системи. Експерти неодноразово зазначали, що болгарська оборонна промисловість відіграла важливу роль у забезпеченні України необхідними боєприпасами в перші роки війни.

    Заява болгарського прем’єра прозвучала на тлі подальшого розвитку “коаліції охочих”. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що формат продовжує розширюватися. За підсумками саміту в Парижі країни-учасниці домовилися провести наступну зустріч уже на території України, а також підтвердили приєднання до ініціативи ще двох держав.

    Крім того, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше повідомив, що восени на польській території вперше відбудуться масштабні військові навчання за участю країн “коаліції охочих”. За його словами, під час маневрів планується відпрацювати практичні механізми забезпечення гарантій безпеки для України та координації між державами-партнерами.

    Рішення Болгарії може стати одним із найбільш резонансних політичних кроків усередині Європейського Союзу щодо підтримки України останнім часом. Водночас наразі невідомо, чи вплине позиція Софії на загальну діяльність коаліції, яка продовжує розширюватися за рахунок інших держав.

  • Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Польща наразі не планує передавати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск пояснив, що Варшава не має достатніх запасів такого озброєння, однак наголосив, що це рішення не означає згортання підтримки України у війні проти Росії.

    Про це Дональд Туск заявив під час спілкування з журналістами, повідомляє Rzeczpospolita.

    Відповідаючи на запитання про можливість нових поставок ракет для українських систем Patriot, глава польського уряду зазначив, що країна не володіє значними резервами цих боєприпасів і тому наразі не розглядає можливість їх подальшої передачі.

    За словами Туска, нещодавнє рішення Польщі передати Україні п’ять ракет-перехоплювачів уже викликало гучну політичну дискусію всередині країни. Він назвав критику цього кроку необґрунтованою та заявив, що рішення ухвалювали у повній координації із союзниками по НАТО та Сполученими Штатами.

    “Ви також помітили галас, спричинений нашим абсолютно непотрібним, відверто шокуючим рішенням передати п’ять протиракетних комплексів “Патріот” у повній згоді з НАТО та американцями. Наразі ми не очікуємо такої передачі”, – сказав прем’єр-міністр Польщі.

    Водночас Туск підкреслив, що відмова від нових поставок саме ракет для Patriot не означає зміни загального курсу польської влади щодо підтримки України. Він запевнив, що Варшава і надалі залишатиметься одним із ключових союзників Києва.

    Глава уряду також різко висловився щодо антиукраїнських заяв, які останнім часом дедалі частіше лунають у польському політичному просторі. За його словами, він не підтримує таку риторику і вважає, що Польща повинна продовжувати допомагати Україні у боротьбі проти російської агресії.

    “Я не схвалюю цю антиукраїнську риторику в Польщі, і доки я буду прем’єр-міністром, Польща братиме активну участь у наданні допомоги Україні у війні з Росією”, – наголосив Дональд Туск.

    Заява польського прем’єра прозвучала на тлі політичної дискусії, яка розгорнулася після повідомлень про передачу Україні ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Частина польських політиків поставила під сумнів законність такого рішення, вважаючи, що воно мало бути погоджене із парламентом.

    Зокрема, віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що уряд нібито передав Україні ракети без відповідного рішення парламенту. За його словами, депутати Сейму не голосували за такий крок, а тому він викликав запитання серед частини політичних сил.

    Після цього Дональд Туск підтвердив факт передачі Україні п’яти ракет-перехоплювачів Patriot, пояснивши, що рішення було ухвалене після консультацій із союзниками по НАТО та американською стороною і мало на меті посилити захист українського неба від російських повітряних атак.

    На захист цього рішення виступив і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він заявив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності України стримувати російські атаки, тому підтримка української протиповітряної оборони відповідає національним інтересам Варшави.

    За словами глави польського Міноборони, він воліє, щоб польські ракети Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою, адже це допомагає віддаляти загрозу від польського кордону та зміцнює безпеку всього східного флангу НАТО.

    Попри нинішню відмову від нових поставок ракет для Patriot, Польща залишається одним із найбільших військових, політичних та гуманітарних партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Варшава продовжує надавати Києву різноманітну допомогу та неодноразово наголошувала, що підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде необхідно.

  • Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Франція готується передати Україні багатоцільові винищувачі Rafale та розширити доступ української оборонної промисловості до виробництва сучасного французького озброєння. Йдеться про крилаті ракети SCALP, ракети-перехоплювачі Aster-30 і високоточні авіаційні бомби AASM Hammer. Перші французькі бойові літаки, за словами президента Емманюеля Макрона, мають з’явитися в українському небі у 2028–2029 роках.

    Про це французький лідер заявив 13 липня після засідання «Коаліції охочих» у Парижі, під час якого союзники України обговорювали посилення протиповітряної оборони, захист від російських балістичних ракет і довгострокову модернізацію українських Повітряних сил.

    Макрон наголосив, що нові рішення стали практичним продовженням домовленостей, укладених Україною та Францією ще 17 листопада 2025 року. Тоді президенти Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали документ, який передбачав можливість придбання Україною до 100 багатоцільових винищувачів Rafale F4, комплексів ППО SAMP/T, радарів, ракет класу «повітря–повітря» та керованих авіабомб. Угода була розрахована на період до 2035 року та також допускала передачу технологій і локалізацію виробництва в Україні.

    «Перші літаки вже мають літати в українському небі у 2028–2029 роках», — заявив Макрон, коментуючи реалізацію попередніх домовленостей.

    За його словами, сторони змогли конкретизувати перші партії озброєння, модернізацію української бойової авіації та постачання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Що саме отримає Україна

    Майбутній пакет французької допомоги охоплює не лише бойові літаки. Макрон заявив про додаткові радари, ракети та ліцензування виробництва одразу кількох важливих видів озброєння.

    Йдеться про:

    • ракети Aster-30 для комплексів протиповітряної оборони SAMP/T;
    • далекобійні авіаційні крилаті ракети SCALP;
    • високоточні авіаційні бомби AASM Hammer.

    За повідомленнями українських медіа, президент Франції заявив, що Україна отримала можливість виробляти ці системи за ліцензією. Водночас точні умови домовленостей — обсяги локалізації, строки запуску виробничих ліній, джерела комплектувальних і фінансування — на момент оголошення публічно не розкривалися.

    Передача ліцензій може бути не менш важливою, ніж постачання готової зброї. Україна отримає можливість частково виробляти необхідні ракети та боєприпаси самостійно, зменшуючи залежність від нерегулярних поставок союзників.

    Переговори про ліцензійне виробництво SCALP тривали щонайменше з червня 2026 року. Українська сторона тоді повідомляла, що обговорює з Парижем можливість виготовлення цих крилатих ракет усередині країни.

    Чим особливий Rafale

    Dassault Rafale — французький двомоторний багатоцільовий винищувач покоління 4,5, розроблений компанією Dassault Aviation. Його називають «омнірольним», тобто здатним виконувати широкий спектр бойових завдань у межах одного вильоту.

    Rafale може вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних і морських цілях, проводити розвідку, супроводжувати інші літаки та застосовувати далекобійне високоточне озброєння. Існують одномісна й двомісна сухопутні версії літака, а також палубний варіант для авіаносців.

    Для України особливо важливою є здатність Rafale використовувати ракети SCALP, авіабомби AASM Hammer, ракети класу «повітря–повітря» Meteor і MICA та інше сучасне озброєння стандартів НАТО.

    Модифікація Rafale F4 має вдосконалені радари, системи зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби та можливість працювати в єдиній інформаційній мережі з іншими літаками, наземними радарами й системами ППО.

    У листопаді 2025 року Україна підписала з Францією лист про наміри щодо придбання до 100 таких винищувачів упродовж десяти років. Угода передбачає не лише літаки, а й озброєння, підготовку персоналу та супутню інфраструктуру.

    Чому перші літаки доведеться чекати

    Строк 2028–2029 років пов’язаний одразу з кількома чинниками. Насамперед Україні потрібно підготувати пілотів, інженерів і наземний персонал, а також адаптувати аеродроми, системи технічного обслуговування, логістику та склади боєприпасів.

    Крім того, Dassault Aviation має великий портфель замовлень від Франції та іноземних клієнтів. Станом на середину 2025 року компанії залишалося виготовити сотні замовлених літаків. Виробник працював над збільшенням темпів складання з приблизно двох літаків на місяць до трьох у 2026 році та чотирьох — із 2028–2029 років.

    Саме нарощування виробничих потужностей має дозволити Франції одночасно виконувати контракти для власних Повітряно-космічних сил, інших іноземних замовників і України.

    Водночас остаточний графік залежатиме від укладення твердих контрактів, фінансування, темпів підготовки українських екіпажів і можливостей французької промисловості.

    SCALP дасть Україні далекобійну перевагу

    SCALP-EG — французька версія британської крилатої ракети Storm Shadow, розробленої європейською компанією MBDA. Вона запускається з літака та призначена для знищення важливих стаціонарних об’єктів у глибокому тилу противника.

    Ракета летить на малій висоті, використовує складну систему навігації та має бойову частину, розраховану на ураження укріплених командних пунктів, складів, мостів і військової інфраструктури.

    Франція передала перші SCALP Україні ще у 2023 році. Тоді їх інтегрували на українські літаки радянського виробництва. Публічно заявлена дальність експортної версії становила близько 250 кілометрів.

    Ліцензійне виробництво таких ракет в Україні могло б забезпечити регулярніше поповнення запасів і дозволити планувати довготривалі кампанії проти російської військової інфраструктури.

    Проте запуск повного циклу виробництва крилатих ракет є складним процесом. Він потребує доступу до двигунів, систем навігації, електроніки, бойових частин, спеціальних матеріалів і суворого контролю якості. Тому ліцензування може передбачати поетапну локалізацію — від складання й обслуговування до поступового виробництва окремих компонентів.

    Aster-30 — відповідь на російську балістику

    Ракети Aster-30 використовуються у франко-італійських системах ППО SAMP/T. Вони призначені для перехоплення літаків, крилатих і частково балістичних ракет.

    Україна вже експлуатує SAMP/T, однак кількість таких систем і ракет до них залишається обмеженою. На тлі постійних російських атак «Іскандерами», «Кинджалами» та іншими ракетами поповнення запасів Aster-30 є критично важливим.

    Ліцензія на виробництво могла б допомогти Україні та європейським партнерам швидше наростити кількість перехоплювачів. Це особливо актуально після створення в Парижі нової антибалістичної коаліції, яка має об’єднати зусилля європейських держав у розвитку протиракетної оборони.

    AASM Hammer уже працюють в Україні

    AASM Hammer — французькі модулі для перетворення звичайних авіабомб на високоточні керовані боєприпаси. Вони оснащуються системами наведення і можуть отримувати додатковий ракетний прискорювач, що збільшує дальність застосування.

    Українські Повітряні сили вже використовують AASM із літаків радянського виробництва. Такі бомби застосовують по командних пунктах, складах, мостах, техніці та укріплених позиціях російських військ.

    У попередні пакети французької допомоги вже входили AASM, зокрема закуплені за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Локалізація їхнього виробництва дозволила б Україні збільшити кількість високоточних ударів і зменшити собівартість боєприпасів.

    Україна переходить на західну авіацію

    Rafale мають стати частиною масштабного переходу українських Повітряних сил від радянських літаків до західних платформ.

    Україна вже використовує американські F-16 і французькі Mirage 2000-5. Також Київ обговорює можливе придбання шведських Gripen. Rafale можуть стати найпотужнішим компонентом майбутньої української авіації завдяки дальності, сучасній електроніці та широкій номенклатурі озброєння.

    Домовленості з Францією розраховані не лише на поточну війну, а й на довгострокове стримування Росії. До 2035 року Україна планує сформувати повітряний флот, сумісний зі стандартами НАТО та здатний одночасно захищати небо, завдавати далекобійних ударів і підтримувати наземні сили.

    Заява Макрона 13 липня стала першим чітким орієнтиром щодо появи Rafale в Україні. Якщо графік буде виконано, перші літаки розпочнуть службу у 2028–2029 роках.

    Водночас ліцензії на SCALP, Aster-30 і AASM можуть дати результат раніше. Саме розгортання виробництва озброєння в Україні здатне стати ключовим елементом домовленостей із Францією — і перетворити одноразову військову допомогу на довгострокове технологічне партнерство.

  • Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Уряд Німеччини профінансує закупівлю 50 тисяч українських ударних FPV-дронів Shrike для потреб Сил оборони України. За даними Reuters, вартість контракту становить близько 90 млн євро, а сама угода є однією з найбільших від початку повномасштабної війни, коли західна держава закуповує безпілотники українського виробництва.

    Замовлення стосується FPV-дронів Shrike, які виробляє українська компанія SkyFall. Безпілотники оснащуються програмним забезпеченням американської оборонно-технологічної компанії Auterion, що забезпечує автономне супроводження та ураження рухомих цілей на фінальному етапі польоту. Такі можливості суттєво підвищують ефективність дронів в умовах активної роботи російських систем радіоелектронної боротьби.

    Масштабне фінансування від Берліна

    Про контракт офіційно не повідомляли ані уряд Німеччини, ані Міністерство оборони України. Однак генеральний директор Auterion Лоренц Майєр підтвердив Reuters існування угоди, її обсяг та вартість.

    За його словами, фінансування забезпечує одна з європейських держав, а частину безпілотників уже передали українській стороні. Решту планують поставити до кінця 2026 року.

    У компанії SkyFall також підтвердили участь Німеччини у фінансуванні закупівлі, однак відмовилися коментувати деталі контракту, посилаючись на умови конфіденційності. Міністерства оборони України та Німеччини також не надали офіційних коментарів.

    Що відомо про дрони Shrike

    Shrike — один із наймасовіших українських FPV-дронів, який активно використовується на фронті. Його головною особливістю є інтеграція програмного забезпечення Auterion, що дозволяє безпілотнику автоматично супроводжувати ціль навіть на завершальному етапі атаки.

    Такі технології зменшують залежність від ручного керування оператором, підвищують точність ударів та допомагають долати вплив засобів радіоелектронної боротьби.

    Останнім часом дрони цього сімейства привернули увагу не лише європейських союзників України, а й Пентагону. Версія Shrike 10-F, створена SkyFall у співпраці з британською компанією Skycutter, стала одним із лідерів першого етапу американської програми із закупівлі великої кількості ударних безпілотників.

    Українські виробники виходять на світовий ринок

    Контракт із Німеччиною став ще одним підтвердженням того, що українська оборонна промисловість дедалі активніше інтегрується у міжнародні програми озброєння.

    За словами Лоренца Майєра, Auterion загалом допомагає забезпечити поставки близько 100 тисяч безпілотників для України протягом 2026 року в партнерстві з різними виробниками. Частина цих проєктів фінансується урядами західних країн, ще один контракт реалізується за підтримки Пентагону.

    Раніше також повідомлялося, що США та Катар проявляли інтерес до українських технологій виробництва дронів-перехоплювачів SkyFall, що свідчить про зростаючий попит на українські розробки у світі.

    Допомога Заходу переходить на новий рівень

    Закупівля 50 тисяч FPV-дронів відбувається на тлі загального нарощування військової підтримки України союзниками.

    У червні Велика Британія оголосила про передачу Україні до кінця року 150 тисяч безпілотників, а також сотень ракет і радарів для систем протиповітряної оборони.

    Під час саміту НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп також заявив, що Сполучені Штати зацікавлені у закупівлі українських безпілотників, відзначивши їхню ефективність у сучасній війні.

    Чому ця угода важлива

    Закупівля Німеччиною 50 тисяч українських FPV-дронів має не лише військове, а й економічне значення. Вона демонструє довіру одного з ключових союзників України до вітчизняного оборонного виробництва та відкриває нові можливості для масштабування української індустрії безпілотних систем.

    Фактично йдеться про одну з найбільших відомих закупівель українських ударних дронів, профінансовану західною державою. Якщо поставки будуть виконані у повному обсязі до кінця року, це значно посилить можливості Сил оборони України на фронті та стане ще одним прикладом переходу міжнародної підтримки від постачання готового озброєння до інвестицій у виробництво українських військових технологій.