Golosnovinua.com

Позначка: військова логістика РФ

  • Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Україна вже має достатньо військових можливостей для повного виведення з ладу Кримського мосту, який Росія використовує для сполучення з окупованим півостровом. Однак українське командування може свідомо відкладати таку операцію, щоб залишити можливість виїзду людям, які хочуть покинути Крим.

    Таку думку висловив капітан першого рангу у відставці Степан Яким’як в ефірі телеканалу «Новини.LIVE».

    За словами військового експерта, українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості далекобійного ураження. Він переконаний, що наявні технології дозволяють завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника, зокрема по Кримському мосту.

    Яким’як звернув увагу на те, що Україна вже здійснює операції на значних відстанях, а Керченська протока розташована набагато ближче, ніж деякі цілі, яких досягають українські далекобійні засоби.

    На думку капітана у відставці, одним із можливих варіантів є застосування повітряних засобів ураження. Як приклад результативності безпілотних операцій він навів повідомлення про ураження російського корвета «Бойкий» у Кронштадті.

    Також експерт згадав про українські можливості проведення підводних операцій, які раніше демонстрували Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Військово-морські сили.

    Водночас Яким’як припускає, що причиною відтермінування остаточного виведення мосту з ладу може бути необхідність зберегти шлях для людей, які прагнуть виїхати з окупованого Криму. Це особиста версія експерта, а не офіційно підтверджена позиція військового командування.

    Тема можливих ударів по Кримському мосту знову актуалізувалася після заяв президента Володимира Зеленського.

    4 жовтня глава держави наголосив, що Україна відповідатиме на російські атаки по цивільній інфраструктурі, зосереджуючись на військовій логістиці противника.

    Зокрема, президент говорив про маршрути постачання озброєнь та інші об’єкти, які Росія використовує для ведення війни. Водночас конкретного рішення щодо нової атаки на Кримський міст Зеленський не оголошував. Про це повідомляв «Укрінформ».

    Російська сторона тим часом продовжує посилювати охорону переправи, побоюючись нових українських операцій.

    Отже, попри переконання військового експерта, що Україна має необхідні спроможності, терміни та можливість повного виведення Кримського мосту з ладу залишаються невідомими. Офіційного підтвердження підготовки відповідної операції немає.

  • Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    У ніч на 16 червня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів, після яких на залізничній інфраструктурі в районі селища Гвардійське виникла пожежа. За попередніми даними, займання зафіксували на станції Пролетна, що розташована на північ від населеного пункту.

    Про це повідомляє моніторинговий канал “Кримський вітер”.

    За даними джерела, перші повідомлення про вибухи в районі Гвардійського почали надходити близько другої години ночі. Пізніше супутникові системи зафіксували теплові аномалії безпосередньо в районі залізничних колій.

    Як зазначають аналітики моніторингової групи, перша теплова позначка з’явилася о 02:18, а друга — близько 03:00. Така динаміка може свідчити як про поступове розгоряння пожежі, так і про повторне ураження об’єкта.

    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”
    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”

    На цей момент офіційного підтвердження причин займання немає. Водночас автори моніторингового каналу припускають, що вогонь міг виникнути внаслідок влучання по залізничному ешелону або локомотиву.

    Якщо інформація підтвердиться, інцидент може мати важливе значення для військової логістики окупаційних військ. Саме залізниця залишається одним із ключових шляхів постачання російського угруповання в Криму, а також забезпечення військових частин на південному напрямку.

    Гвардійське вважається одним із важливих військових районів окупованого півострова. Поруч розташовані військові об’єкти, а залізнична інфраструктура активно використовується для перевезення техніки, боєприпасів та особового складу.

    Окрім пожежі на залізниці, протягом ночі надходили повідомлення про активність безпілотників у різних районах Криму.

    За даними “Кримського вітру”, у Сімферопольському районі з 23:00 до 23:30 місцеві жителі спостерігали проліт дронів.

    В Армянську мобільні вогневі групи відкривали вогонь по повітряних цілях упродовж майже 15 хвилин. Також повідомлялося про вибух у Джанкої близько 01:33 ночі. За попередньою інформацією, уламки безпілотника впали в районі залізничного вокзалу та пошкодили житловий будинок.

    Ще один інцидент стався у Кіровському районі Криму. Там російські військові намагалися збити дрон із кулеметів, однак, за повідомленнями очевидців, ціль уражена не була.

    На тлі подій у Криму цієї ж ночі було зафіксовано атаку безпілотників на території Росії. У Краснодарському краї в районі станиці Полтавська виникла пожежа на нафтобазі після удару БПЛА.

    Місцева влада РФ традиційно не повідомляє повної інформації про масштаби пошкоджень на військових або логістичних об’єктах. Через це незалежне підтвердження наслідків нічної атаки наразі залишається обмеженим.

    Водночас останніми місяцями Крим дедалі частіше стає ціллю ударів по військовій інфраструктурі окупантів. Під атаки регулярно потрапляють аеродроми, склади боєприпасів, засоби ППО, логістичні вузли та об’єкти забезпечення російської армії.

    Особливу увагу привертають саме удари по залізничній інфраструктурі. Після пошкодження Керченського мосту залізничне сполучення набуло ще більшого значення для російської військової логістики. Саме тому будь-які інциденти на коліях або станціях можуть впливати на швидкість перекидання резервів та забезпечення військ.

    Станом на ранок 16 червня офіційні структури окупаційної влади Криму не надали детальної інформації щодо пожежі біля Гвардійського. Також відсутні підтверджені дані про можливі втрати техніки або рухомого складу.

    Наразі відомо лише про зафіксовану супутниками пожежу на території залізничної станції та численні повідомлення місцевих жителів про вибухи, роботу протиповітряної оборони та польоти безпілотників над півостровом.

  • Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення нових санкцій проти російських військових, причетних до ракетних ударів по Україні, а також проти суден тіньового флоту РФ, які використовуються для забезпечення воєнної логістики Кремля.

    Про це повідомили в Офісі президента.

    До першого санкційного пакета увійшли 127 російських військових, відповідальних за масовані ракетні удари по українських містах, критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах. Під санкції потрапили командири підрозділів дальньої авіації Повітряно-космічних сил РФ, які застосували понад 4 100 крилатих ракет повітряного базування та аеробалістичних ракет «Кинджал».

    Серед епізодів, за які запроваджено санкції, — удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року, атака на багатоповерхівку в Тернополі 19 листопада 2025 року, де загинули 38 людей, зокрема восьмеро дітей, а також бомбардування Маріуполя у березні 2022 року із застосуванням фугасних авіабомб.

    Окремо санкції ввели проти командирів ракетно-артилерійських підрозділів Сухопутних військ РФ, які здійснили понад 1 100 ударів крилатими ракетами «Іскандер-К» та балістичними ракетами «Іскандер-М».

    За даними Офісу президента, саме ці підрозділи причетні до удару по кафе-магазину в селі Гроза Харківської області 5 жовтня 2023 року, де загинули 59 людей, атаки на центр Сум 13 квітня 2025 року, внаслідок якої загинули 35 людей, зокрема двоє підлітків, а також ракетного удару по Чернігову 17 квітня 2024 року, де жертвами стали 18 людей, ще 78 отримали поранення.

    До другого санкційного пакета внесли 29 цивільних торговельних суден, які Росія використовує для перевезення вантажів військового призначення. За інформацією української влади, ці судна регулярно транспортують озброєння, боєприпаси, військову техніку та особовий склад.

    Більшість із них уже перебувають під санкціями США, Європейського Союзу та Великої Британії. Україна планує продовжити координацію із західними партнерами для синхронізації обмежень щодо інших суден тіньового флоту РФ.

    В Офісі президента наголосили, що санкційна політика залишається одним із ключових інструментів тиску на Росію та її військову інфраструктуру. Україна також продовжує роботу над міжнародною ізоляцією російського тіньового флоту, який Кремль активно використовує для обходу нафтових санкцій та забезпечення логістики в умовах війни.