Golosnovinua.com

Позначка: військова логістика

  • Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    В Україні планують частково відновити роботу Державного дорожнього фонду, фінансування якого після початку повномасштабної війни фактично було переорієнтовано на інші пріоритетні потреби держави. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив на фонд 52,8 млрд грн, що відповідає його відновленню приблизно на 25%.

    Такі параметри містяться у проєкті бюджету, який Кабінет Міністрів схвалив та передав до Верховної Ради. Інформацію про часткове повернення Дорожнього фонду також підтвердив Мінфін: у 2027 році через нього планують фінансувати державні й місцеві дороги, а також виконувати боргові зобов’язання за раніше залученими дорожніми кредитами.

    Із загального ресурсу у 52,8 млрд грн найбільшу суму — 34,2 млрд грн — уряд пропонує направити на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення.

    Ще 8,5 млрд грн мають отримати місцеві бюджети у вигляді субвенції. Ці гроші дозволять фінансувати дороги загального користування місцевого значення, а також вулиці та дороги комунальної власності у містах та інших населених пунктах.

    Третя значна частина коштів — приблизно 10,1 млрд грн — фактично не піде безпосередньо на асфальт чи ремонт трас. Її планують використати для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, які раніше залучалися для розвитку мережі автомобільних доріг.

    Чому Дорожній фонд повертають лише на 25%

    Повернення фонду не означає повного відновлення довоєнної моделі фінансування дорожньої галузі.

    На 2027 рік уряд пропонує відновити лише 25% передбаченого механізму фінансування, тоді як решта відповідних доходів і надалі має працювати в загальній системі державних фінансів в умовах величезних оборонних витрат.

    Для порівняння: ще у попередніх бюджетних планах до повномасштабного переформатування державних фінансів дорожній фонд мав значно більші ресурси. У 2022 році його бюджет становив близько 88 млрд грн.

    Після початку великої війни дорожні джерела доходів були фактично переорієнтовані на загальний фонд бюджету, щоб направляти гроші насамперед на оборону.

    Цікаво, що попередні бюджетні декларації передбачали інший темп повернення фонду. Наприклад, у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки свого часу йшлося про можливість поступового відновлення фінансування: 25% у 2025 році, 50% у 2026-му та 75% у 2027-му. Однак бюджетні рішення в умовах війни неодноразово змінювалися.

    Нова Бюджетна декларація на 2027–2029 роки вже обережніше формулювала питання дорожнього фонду — уряд мав лише опрацювати можливість його поступового відновлення для модернізації транспортних коридорів і зв’язків із ЄС.

    Тож фактичне закладання 52,8 млрд грн у проєкт бюджету-2027 стало конкретизацією цієї політики.

    Дороги потрібні не лише цивільним автомобілям

    Окремий аргумент уряду на користь повернення стабільного дорожнього фінансування — значення автомобільної мережі під час війни.

    Державні траси використовуються для військової логістики, переміщення техніки, евакуації, гуманітарних перевезень та забезпечення прифронтових територій. Водночас вони залишаються критично важливими для експорту, імпорту та внутрішньої економічної активності.

    Саме тому фінансування в бюджеті позиціонується передусім як підтримка утримання існуючої дорожньої мережі та ключових логістичних маршрутів, а не як повернення до масштабного нового дорожнього будівництва довоєнного періоду.

    За роки обмеженого фінансування проблеми накопичувалися. Після кількох зим потреба в поточному й аварійному ремонті суттєво зросла, тоді як повноцінних ресурсів на масштабні капітальні роботи не було.

    У 2026 році ремонтували передусім найнеобхідніше

    Про складну ситуацію з дорожнім фінансуванням свідчили й роботи цього року.

    Як раніше писала Nenka.info, станом на середину квітня 2026 року дорожні служби відремонтували понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття на дорогах державного значення. Це становило приблизно половину обсягу, який уряд планував виконати до початку червня.

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення — Nenka.info

    Тоді одним із головних аргументів для ремонтів було критичне навантаження на основні транспортні артерії через військові та гуманітарні перевезення, а також пошкодження покриття після зимового сезону.

    За даними Forbes Ukraine, у 2026 році Агентство відновлення отримало лише обмежене бюджетне фінансування та кілька мільярдів гривень із резервного фонду. Частину ресурсу довелося спрямувати на погашення накопичених зимових боргів.

    Саме тому представники галузі називали повернення Державного дорожнього фонду одним із небагатьох механізмів, здатних дати дорожньому сектору більш передбачуване фінансування.

    Скільки отримають місцеві дороги

    Для громад у проєкті бюджету передбачили 8,5 млрд грн.

    Ці кошти мають передаватися місцевим бюджетам як субвенція. Їх можна буде використовувати не лише на автомобільні дороги місцевого значення, а й на вулиці та дороги комунальної власності безпосередньо в населених пунктах.

    Сума значно менша, ніж ресурс, передбачений для державних трас, але для багатьох громад повернення окремого джерела дорожнього фінансування може бути особливо важливим.

    Проблема полягає в тому, що дорожня інфраструктура зношується незалежно від наявності бюджетних грошей. Якщо невеликі пошкодження роками не усувати, вони нерідко перетворюються на значно дорожчий капітальний ремонт.

    Водночас питання ефективності використання дорожніх коштів залишатиметься принциповим.

    Nenka.info неодноразово писала про великі дорожні тендери та підряди. Наприклад, «Київавтодор» уклав контракти на загальну суму понад 423 млн грн на капітальні ремонти двох столичних об’єктів.

    «Київавтодор» віддав 423 млн грн на два ремонти — Nenka.info

    Ще один великий інфраструктурний проєкт триває біля столичної станції метро «Чернігівська», де цього літа розпочали монтаж нового шляхопроводу після демонтажу аварійної конструкції.

    Біля метро «Чернігівська» збирають новий шляхопровід — Nenka.info

    Частину грошей «з’їдять» старі борги

    Важлива деталь бюджетного плану полягає в тому, що далеко не всі 52,8 млрд грн означають нові дорожні роботи.

    Майже кожна п’ята гривня ресурсу — 10,1 млрд грн — піде на виконання боргових зобов’язань.

    Це кредити та інші запозичення, які держава залучала раніше для будівництва і розвитку дорожньої мережі.

    Тому реальний ресурс безпосередньо на державні й місцеві дороги становить близько 42,7 млрд грн: 34,2 млрд для доріг державного значення та близько 8,5 млрд для місцевої мережі.

    Саме цю різницю варто враховувати, коли загальні 52,8 млрд грн називають «грошима на ремонт доріг».

    Чи означає це повернення «Великого будівництва»

    Ні. Принаймні на цьому етапі уряд не оголошував про відновлення масштабної дорожньої програми за моделлю довоєнних років.

    Пріоритетами називають утримання наявної мережі, військову логістику, критично важливі маршрути та економічну активність.

    До того ж 52,8 млрд грн — це поки лише показник проєкту державного бюджету, а не остаточно затверджена сума.

    Верховна Рада має розглянути документ, депутати подаватимуть бюджетні пропозиції та поправки, після чого параметри окремих програм можуть змінитися.

    Тож остаточно говорити, скільки саме грошей дорожня галузь отримає у 2027 році, можна буде після ухвалення Закону про Державний бюджет.

    Наразі ж уряд зробив важливий для галузі крок: після кількох років особливого воєнного режиму фінансування в бюджет повертається окремий Державний дорожній фонд — хоча лише на 25% і з ресурсом 52,8 млрд грн.

    Якщо парламент збереже ці параметри, найбільше — 34,2 млрд грн — отримають дороги державного значення, 8,5 млрд грн підуть громадам, а понад 10 млрд грн доведеться спрямувати на старі дорожні борги.

  • «Змушені пити власну сечу»: бійці 121-ї бригади заявили про чотири місяці без ротації на Запоріжжі

    «Змушені пити власну сечу»: бійці 121-ї бригади заявили про чотири місяці без ротації на Запоріжжі

    Військовослужбовці 121-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ публічно заявили про критичні проблеми із забезпеченням на одній із позицій на Запорізькому напрямку. За словами командира взводу вогневої підтримки Анатолія Сащука, його підрозділ перебуває на бойових позиціях із квітня 2026 року, хоча спочатку військовим нібито повідомляли, що відрядження триватиме близько місяця. Бійці стверджують, що воду й продукти іноді не вдається отримати по кілька діб, а в окремих випадках ситуація була настільки критичною, що військовим доводилося шукати екстремальні способи уникнути зневоднення. Командування 121-ї бригади підтвердило складність логістики, однак заявило, що забезпечення здійснюється, а ротацію проведуть, щойно переміщення стане достатньо безпечним.

    Відеозвернення Анатолій Сащук оприлюднив 9 серпня. У ньому військовий представився командиром взводу вогневої підтримки військової частини А7049 та повідомив, що його бійці зараз виконують завдання на Запорізькому напрямку. Ім’я військового також підтверджує «Суспільне Кропивницький», яке називає його командиром взводу вогневої підтримки частини А7049 з Кіровоградщини.

    За словами офіцера, його підрозділ прибув на позиції у квітні, щоб замінити сімох військових, які, як він стверджує, до цього провели там близько восьми місяців без ротації. Новій групі, за його словами, повідомляли, що вона залишатиметься там приблизно місяць.

    Однак станом на серпень військові залишаються на позиціях уже близько чотирьох місяців.

    Сащук також заявив, що перед відправленням військовим повідомляли про підготовлені основні та резервні позиції та налагоджену систему логістики, зокрема доставку вантажів безпілотниками. Уже після прибуття, за його версією, частина цих умов не відповідала тому, що бійці побачили безпосередньо на місці.

    За словами лейтенанта, частина обладнаних позицій була зруйнована, а його групі довелося розміщуватися у знайденому укритті. Найгострішою проблемою він назвав постачання води, їжі та медикаментів.

    Військові та їхні родичі стверджують, що питна вода може не надходити від трьох до семи днів, а одного разу затримка постачання нібито тривала до 12 діб. Аналогічні проблеми, за їхніми словами, виникали з харчами: продукти доставляли з великими інтервалами, а частина отриманої їжі могла бути зіпсованою.

    Найбільш резонансною стала заява Сащука про те, що в умовах критичної нестачі питної води військові були змушені пити власну сечу. Це твердження належить безпосередньо військовослужбовцю; незалежного підтвердження конкретних випадків наразі немає.

    За інформацією, яку поширили самі військові та члени їхніх родин, із проблемою вони вже двічі зверталися до Міністерства оборони. У відповідях їм повідомляли, що в умовах бойових дій логістика дійсно є складною, однак військова частина А7049 вживає доступних заходів для забезпечення особового складу. Бійці заявили, що реальна ситуація на їхніх позиціях, на їхню думку, відрізняється від цієї офіційної картини.

    Командир заявив про можливий вихід із позицій

    Окремою частиною звернення стала заява Сащука щодо подальшого перебування його людей на позиціях.

    Військовий повідомив, що через виснаження особового складу розглядає вихід із позицій у разі появи сприятливих умов, навіть якщо заміна до того моменту не прибуде. При цьому він наголосив, що військові не відмовляються від служби як такої.

    Сащук попросив забезпечити безпечний коридор та транспорт для евакуації особового складу.

    Ця заява особливо чутлива з військового погляду, тому важливо відокремлювати її від уже здійснених дій: у відкритих джерелах немає підтвердження, що підрозділ самовільно залишив позиції. Йдеться саме про озвучений у відеозверненні намір у разі подальшої критичної ситуації.

    Командування 121-ї бригади відповіло

    Після поширення відео командування 121-ї окремої бригади територіальної оборони оприлюднило власну позицію.

    У бригаді підтвердили, що військовослужбовці зі звернення виконують бойові завдання, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні одного з підрозділів Сил оборони. Командування заявило, що продовжує вживати заходів для забезпечення бійців усім необхідним.

    За офіційними даними бригади, продовольство, медикаменти та інші вантажі на важкодоступні позиції доставляють за допомогою безпілотників.

    Протягом одного місяця підрозділу, за інформацією командування, доставили 27 пакунків, кожен вагою приблизно дев’ять кілограмів. Таким чином, сумарно йдеться приблизно про 243 кг вантажів за цей період, однак бригада не деталізувала співвідношення води, їжі, медикаментів та інших речей у цих пакунках.

    Командування водночас не заперечує, що з доставкою виникають проблеми.

    У бригаді пояснили, що район виконання завдань залишається вкрай складним. Роботі логістики, за їхніми словами, заважають бойові дії противника, погодні умови та російські засоби радіоелектронної боротьби. Через це дрони не завжди можуть своєчасно доправити вантаж, а частина пакунків може бути втрачена або пошкоджена.

    Саме це є одним із ключових моментів у конфлікті двох версій. Військові говорять про фактичну відсутність найнеобхіднішого протягом кількох діб, тоді як командування наводить статистику регулярних відправлень. Однак сама кількість відправлених пакунків не обов’язково свідчить, що кожен із них успішно дістався адресатів — і бригада прямо визнає, що ворожий РЕБ та обстановка можуть перешкоджати доставці.

    У 121-й бригаді заявили, що оприлюднена військовими інформація «не відображає всіх обставин». Водночас командування повідомило, що командир бригади особисто спілкується з бійцями та знає про ситуацію.

    Ротацію обіцяють, але назвати дату не можуть

    Щодо головної вимоги військових — заміни після багатомісячного перебування на позиціях — командування підтвердило намір провести ротацію.

    У бригаді заявили, що її організують «найближчим часом», але лише тоді, коли переміщення особового складу не створюватиме додаткової загрози життю військових. Конкретної дати ротації в оприлюдненому повідомленні немає.

    Це пояснення відповідає одній із головних проблем нинішньої лінії фронту: сама заміна людей на позиціях може бути небезпечнішою за перебування в укриттях. Переміщення груп, транспорту та особового складу в зоні постійного спостереження дронів створює ризик ударів FPV, артилерії та інших засобів ураження.

    Втім, ця загальна військова реальність не спростовує заяв самих бійців про фізичне виснаження та дефіцит води. Тому наразі публічно існують дві частково різні картини ситуації: військові наполягають, що забезпечення фактично не відповідає їхнім базовим потребам, тоді як командування стверджує, що постачання організоване, але його стабільності заважає складна оперативна обстановка.

    Що відомо про 121-шу бригаду

    121-ша окрема бригада територіальної оборони сформована на Кіровоградщині та входить до Сил територіальної оборони ЗСУ. Військова частина має номер А7049. Після початку повномасштабної війни її підрозділи брали участь у бойових діях на півдні України, зокрема на Херсонщині, а надалі виконували завдання і на інших напрямках.

    У нинішній історії йдеться не про всю бригаду, а про конкретних військовослужбовців, які перебувають у відрядженні та, за заявою командування, оперативно підпорядковані іншому підрозділу Сил оборони. Це важлива деталь, оскільки система забезпечення в такій ситуації може залежати не лише від штабу самої 121-ї бригади, а й від підрозділу, в чиєму оперативному підпорядкуванні перебувають військові.

    Наразі немає інформації про окрему офіційну перевірку заяв щодо фактичної тривалості перебування без води, якості продуктів або тверджень про необхідність пити сечу. Так само публічно не повідомлялося про рішення вищого військового командування щодо звернення Сащука.

    Тому найважливіші деталі поки залишаються предметом двох сторін: бійці говорять про чотири місяці на позиціях, критичний дефіцит води та їжі й виснаження; командування визнає складність логістики, але заявляє про регулярні спроби доставки вантажів дронами та підготовку ротації.

    І саме подальша ротація може стати першим практичним показником того, як ситуацію вдалося врегулювати. Поки ж військові залишаються на бойових позиціях, а командування не називає конкретного дня їхньої заміни.

  • Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Командування Сил логістики Збройних сил України оприлюднило заяву, у якій повідомило про погіршення ситуації із матеріально-технічним забезпеченням війська у першому півріччі 2026 року. У публікації йшлося про дефіцит фінансування, виснаження резервів, затримки із закупівлями та постачанням майна, а також про потребу у додатковому фінансуванні. Однак уже за кілька годин допис спочатку відредагували, а згодом повністю видалили з офіційної сторінки командування.

    Після цього речник Командування Сил логістики ЗСУ підполковник Валерій Шершень пояснив рішення в ефірі «Суспільне. Студія». За його словами, оприлюднений текст відображав офіційну позицію командування, однак після публікації дискусія навколо нього почала переходити у політичну площину, чого у Збройних силах прагнули уникнути.

    У першій редакції заяви Командування Сил логістики стверджувало, що за підсумками перших шести місяців 2026 року система матеріально-технічного забезпечення стала менш стійкою. У документі зазначалося, що потреби військ дедалі частіше доводиться покривати за рахунок накопичених резервів або перерозподілу коштів з інших критично важливих напрямів. Серед основних причин називали дефіцит фінансування, неритмічне постачання, бюрократичні затримки, недостатній контроль якості окремих закупівель і розпорошення відповідальності між різними структурами.

    За попередніми оцінками, які навели у Силах логістики, до кінця року додатково необхідно майже 37 млрд гривень на основні напрями матеріально-технічного забезпечення. Ще понад 16 млрд гривень, за оцінкою командування, потрібно для ремонту озброєння, військової техніки та закупівлі запасних частин. Загальна додаткова потреба, таким чином, перевищує 53 млрд гривень.

    Окремий блок заяви стосувався забезпечення пальним. У командуванні повідомили, що через нестачу фінансування певний час використовували раніше сформовані резерви. Коли їхній обсяг почав скорочуватися, частину коштів довелося перекидати з інших напрямів, зокрема із закупівель озброєння та військової техніки. У Силах логістики наголосили, що перехідні запаси мають використовуватися лише для покриття форс-мажорних ситуацій, а не для забезпечення щоденних потреб армії.

    Також у заяві йшлося про затримки із закупівлею зимового речового майна, бронежилетів, автомобільної техніки, засобів обігріву та окремих видів спорядження. Як приклад розриву між анонсованими закупівлями та фактичним забезпеченням військ речник навів програму закупівлі 5 тисяч пікапів. За його словами, більшість автомобілів, щодо яких були укладені контракти або розпочаті процедури закупівлі, ще не надійшли до підрозділів, а основні поставки очікуються лише восени та взимку.

    Ще одним питанням, яке порушили Сили логістики, стала міжнародна військова допомога. У заяві зазначалося, що через відсутність необхідних річних доручень міністра затримувалося оформлення безоплатних контрактів із міжнародними партнерами, а також передача інженерної техніки, генераторів, навантажувачів, приладів нічного бачення, тактичного одягу та іншого майна. Ці твердження були викладені як позиція Командування Сил логістики.

    Після публікації текст спочатку зазнав змін. Із нього прибрали згадки про президента Володимира Зеленського та колишнього міністра оборони Михайла Федорова, які були присутні у першій редакції. Згодом допис повністю видалили з офіційних сторінок командування.

    Пояснюючи це рішення, Валерій Шершень заявив, що командування не відмовляється від змісту оприлюдненої інформації. За його словами, матеріал був підготовлений для пояснення причинно-наслідкових зв’язків у системі військової логістики, однак після його появи обговорення швидко набуло політичного характеру.

    «Пост був і буде. Це консолідована позиція Командування Сил логістики Збройних сил України», — заявив речник. Він наголосив, що Збройні сили є аполітичною інституцією і не повинні ставати учасником політичних суперечок. Саме тому, за його словами, було ухвалено рішення тимчасово прибрати публікацію.

    Водночас Шершень повторив головний висновок заяви навіть після її видалення. За його словами, у першому півріччі 2026 року ситуація із забезпеченням Збройних сил України погіршилася, попри розвиток цифрових сервісів і нові підходи до організації закупівель. Він також повідомив, що командування має достатню кількість фактів, які підтверджують наявність системних проблем, і після завершення необхідної робочої комунікації готове надалі інформувати суспільство про ситуацію.

    Речник окремо підкреслив, що не може давати оцінку роботі всіх Сил оборони чи інших органів військового управління, оскільки володіє інформацією лише щодо діяльності Командування Сил логістики та підпорядкованих йому військових частин і установ. Він також наголосив, що озвучені проблеми стосуються насамперед логістичної системи забезпечення, а не бойових дій чи роботи командирів на фронті.

    Наразі офіційної реакції Міністерства оборони України на озвучені у видаленій заяві твердження про нестачу фінансування, затримки закупівель чи інші наведені оцінки не оприлюднено. Водночас сама історія із появою, редагуванням і подальшим видаленням допису привернула значну увагу, оскільки йдеться про офіційну позицію одного з ключових органів, відповідальних за матеріально-технічне забезпечення українського війська.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    Сили оборони України продовжують нарощувати кампанію далекобійних ударів по критично важливій військовій та логістичній інфраструктурі Російської Федерації. Цього разу під удар потрапили одразу кілька стратегічних об’єктів: один із найбільших нафтопереробних заводів Західного Сибіру, морський порт “Кавказ” у Краснодарському краї, а також низка залізничних мостів, які використовуються для забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За офіційною інформацією, 20 червня підрозділи Сил оборони завдали успішного ураження нафтопереробному заводу “Антипінський” у Тюменській області РФ. Особливу увагу привертає відстань до цілі — понад 2000 кілометрів від державного кордону України.

    Антипінський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств нафтової галузі Західного Сибіру. Його виробничі потужності дозволяють переробляти від 7,5 до 9 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизельне пальне та інші види пального, що використовуються як цивільним сектором, так і російським військово-промисловим комплексом.

    Експерти наголошують, що удари по великих нафтопереробних підприємствах дедалі сильніше впливають на паливний баланс Росії. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи та нафтобази на території РФ, що вже призвело до зниження обсягів переробки нафти та виникнення проблем із забезпеченням окремих регіонів паливом.

    Не менш важливим став удар по порту “Кавказ” у Краснодарському краї РФ. За даними Генштабу, в ніч на 21 червня українські сили уразили об’єкт, після чого на його території виникла пожежа.

    Порт “Кавказ” є одним із ключових логістичних вузлів Росії на Чорному морі та відіграє важливу роль у транспортному забезпеченні окупованого Криму. Через нього здійснюється перевезення вантажів, пального та різноманітного обладнання. Крім того, після початку повномасштабної війни цей об’єкт неодноразово згадувався як один із важливих елементів логістичного ланцюга, що забезпечує потреби російських військ на південному напрямку.

    Окрім ударів по нафтовій та портовій інфраструктурі, українські військові продовжують системно виводити з ладу транспортні маршрути противника.

    За повідомленням Генерального штабу, українські підрозділи завдали ураження одразу кільком важливим залізничним мостам. Зокрема, пошкоджено міст через Північнокримський канал у районі Роздольного в окупованому Криму. Також під удар потрапив залізничний міст у районі Петерсгагена Запорізької області та міст через Сиваш поблизу Чонгара.

    Саме через ці транспортні артерії російські війська здійснюють перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів до угруповань, які воюють на південному напрямку.

    Військові аналітики відзначають, що знищення або пошкодження мостів залишається одним із найефективніших способів ускладнення логістики противника. Навіть тимчасове припинення руху змушує російське командування шукати альтернативні маршрути постачання, що збільшує час доставки вантажів і створює додаткове навантаження на транспортну систему окупантів.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський також повідомив про успішні удари по об’єктах у Краснодарському краї та окупованій Керчі. За словами глави держави, українські сили продовжують нарощувати можливості далекобійного ураження та завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника далеко за межами фронту.

    Останніми тижнями Сили оборони значно активізували кампанію глибоких ударів по території Росії. Серед уражених цілей — Московський нафтопереробний завод, об’єкти паливної інфраструктури в Ростовській області, газові компресорні станції в окупованому Криму, а також численні логістичні вузли, склади та військові об’єкти.

    На думку експертів, стратегія України спрямована на поступове виснаження ресурсної бази Росії. Ураження нафтопереробних заводів, портів, мостів та транспортної інфраструктури змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових об’єктів, перекидати системи протиповітряної оборони з фронту та витрачати значні кошти на відновлення пошкоджених підприємств.

    Особливо показовим є удар по Тюменському НПЗ, адже він демонструє здатність українських безпілотних систем досягати цілей на рекордних відстанях. Якщо раніше найбільш віддаленими цілями вважалися об’єкти у Центральній Росії, то тепер під ударом опиняються стратегічні підприємства за тисячі кілометрів від українського кордону.

    У Генштабі наголосили, що операції із завдання ударів по критично важливих об’єктах противника триватимуть і надалі. Основною метою залишається послаблення спроможностей Росії забезпечувати свої війська паливом, технікою та боєприпасами, а також зниження потенціалу для продовження агресії проти України.

    Остання серія ударів по Тюменському НПЗ, порту “Кавказ” та залізничних мостах стала черговим етапом масштабної кампанії Сил оборони України, спрямованої на руйнування військової логістики та економічної бази російської воєнної машини.

  • Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Українські Сили оборони продовжують методично руйнувати російську військову логістику на півдні України. Серія ударів по мостах, транспортних вузлах та маршрутах постачання між окупованою частиною Херсонської області та Кримом вже створює серйозні проблеми для російського угруповання військ і може вплинути на підготовку нових наступальних операцій армії РФ.

    Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які у новому звіті звернули увагу на системне посилення української кампанії з ураження логістичних маршрутів противника. За оцінкою експертів, Україна дедалі активніше завдає ударів середньої дальності по ключових військових об’єктах та транспортних артеріях окупованого півдня, що створює для росіян серйозні труднощі з постачанням пального, боєприпасів і техніки.

    Однією з головних цілей останніх днів став Чонгарський міст – одна з найважливіших транспортних артерій, яка з’єднує окупований Крим із захопленими районами Херсонської області. За інформацією українських посадовців, після ударів 7 та 9 червня міст зазнав критичних пошкоджень і фактично став непридатним для повноцінного руху транспорту. Російська окупаційна влада була змушена тимчасово перекривати рух та шукати альтернативні маршрути постачання.

    Аналітики зазначають, що Чонгарський міст є частиною важливого транспортного коридору Р-280, який сполучає Ростовську область Росії з Кримом через окуповані території Донеччини та Херсонщини. Саме цією дорогою російська армія доставляє значну частину боєприпасів, пального та військової техніки для угруповання на південному фронті.

    Після пошкодження Чонгарського мосту окупанти були змушені переорієнтувати логістику через Армянськ. Однак і цей маршрут невдовзі потрапив під українські удари. За словами командира одного з українських підрозділів, українські військові виявили велике скупчення російських вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси, і завдали по ньому удару. За попередніми оцінками, було пошкоджено або знищено близько 50 військових автомобілів.

    Додатковим підтвердженням масштабів проблем російської логістики стали заяви окупаційної адміністрації Херсонщини. Так званий «губернатор» Володимир Сальдо повідомив про удари по кількох мостах через Північно-Кримський канал поблизу Преображенки, Мирного та Армянська. Російська сторона визнала пошкодження переправ та необхідність проведення термінових перевірок їхнього стану.

    Супутникові знімки, оприлюднені журналістами та аналітиками, підтверджують пошкодження мостів на кримському напрямку. Крім того, поруч із Чонгарським мостом російські військові були змушені розгорнути понтонну переправу, що також свідчить про серйозність завданих руйнувань.

    В ISW наголошують, що нинішня кампанія України не обмежується лише мостами. Останніми тижнями українські безпілотники та ракети регулярно атакують паливні бази, залізничну інфраструктуру, військові склади та транспортні вузли в окупованому Криму, Маріуполі, Бердянську та інших районах півдня. Така стратегія поступово формує так званий «каскадний ефект», коли кожен новий удар змушує російське командування шукати альтернативні маршрути, які також потрапляють під вогонь українських сил.

    Окрему увагу експерти приділяють Криму. Півострів залишається одним із головних логістичних центрів російської армії на південному напрямку. Через нього проходять поставки пального, техніки, особового складу та боєприпасів для військ, які діють у Запорізькій та Херсонській областях. Саме тому удари по транспортних коридорах до Криму мають стратегічне значення для всієї кампанії на півдні України.

    За даними українських військових, попередні удари по Маріуполю, Бердянську та інших логістичних вузлах уже змусили окупантів переносити маршрути постачання дедалі ближче до Криму. Водночас українські сили демонструють здатність контролювати й ці напрямки, що поступово звужує можливості Росії для маневру.

    Аналітики ISW підкреслюють, що продовження таких атак може безпосередньо вплинути на здатність російської армії проводити нові наступальні операції. Зростання відстаней постачання, нестача пального, затримки з доставкою боєприпасів та необхідність перекидати ресурси на ремонт інфраструктури створюють додаткове навантаження на російську військову машину. Саме тому удари по мостах і логістичних вузлах можуть мати не менший вплив на ситуацію на фронті, ніж успішні бойові дії безпосередньо на лінії зіткнення.

    У підсумку в ISW зазначають, що українська кампанія з ураження транспортної та військової інфраструктури на окупованому півдні поступово перетворюється на одну з ключових загроз для російських планів у 2026 році. Якщо нинішня тенденція збережеться, Кремль може зіткнутися з дедалі більшими труднощами у забезпеченні своїх військ на південному напрямку та підготовці нових наступів.

  • Українські дрони паралізували ключову трасу постачання РФ до Криму

    Українські дрони паралізували ключову трасу постачання РФ до Криму

    Українські безпілотники суттєво змінили ситуацію на ключовій російській логістичній артерії вздовж Азовського узбережжя, яку вже називають “дорогою смерті” через постійні атаки та значні втрати техніки РФ. Про це повідомляє The Guardian, описуючи масштабні наслідки системної дронової кампанії, що ускладнила постачання російських військ до окупованого Криму та південних територій України.

    Йдеться про трасу Р-280, яку російська сторона називає “Новоросія”. Вона є стратегічно важливим сухопутним маршрутом, що з’єднує Ростов-на-Дону з окупованими Мелітополем, Маріуполем та Кримом. Саме ця дорога використовується як один із головних шляхів постачання російських військ, техніки, боєприпасів і пального на південному напрямку, особливо в умовах регулярних ударів по Керченському мосту.

    За даними The Guardian, останніми місяцями українські сили фактично взяли цей маршрут під постійний вогневий і дроновий контроль. Уздовж траси фіксуються регулярні атаки безпілотників по військових колонах, вантажівках, паливозаправниках і техніці забезпечення. Унаслідок цього рух значно скоротився, а в окремі періоди цивільне транспортування майже повністю зупинялося через небезпеку ураження.

    Свідченням інтенсивності ударів є велика кількість знищеної техніки, яка залишається вздовж траси. На окремих ділянках дороги, за описом журналістів, можна побачити десятки спалених вантажівок і військових машин, що фактично формує довготривалі “коридори ураження”, де будь-яке пересування стає ризикованим.

    Ситуація загострилася з кінця травня, коли активність українських безпілотників помітно зросла. Саме з цього періоду російська логістика почала зазнавати суттєвих перебоїв, а використання маршруту стало нестабільним і непередбачуваним. За оцінками аналітиків, російські підрозділи змушені або змінювати маршрути постачання, або зменшувати обсяги перевезень через високий рівень втрат.

    Командувач Сил безпілотних систем Robert Brovdi повідомив, що лише за останні два тижні обсяги російських військових перевезень цією трасою скоротилися приблизно на 71%. Це, за його словами, є прямим результатом системної та безперервної роботи українських дронових підрозділів, які працюють у глибині логістичних маршрутів противника.

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) підтверджують, що така тактика має стратегічний ефект, оскільки вона спрямована не лише на знищення техніки, а й на порушення всієї системи забезпечення російських військ. Вони зазначають, що ураження транспортних коридорів змушує Росію витрачати більше ресурсів на альтернативні маршрути, що збільшує час доставки та знижує оперативну ефективність угруповань на півдні.

    Українська стратегія, яку у західних медіа часто описують як кампанію “середніх ударів”, передбачає системне ураження цілей на відстані від 20 до 200 кілометрів від лінії фронту. У межах цієї тактики використовуються різні типи безпілотників, включно з ударними дронами великої дальності, розвідувальними системами та дронами з елементами штучного інтелекту, які здатні автоматично розпізнавати техніку противника.

    Окремим елементом цієї кампанії є застосування безпілотників літакового типу, які запускаються без традиційних злітних смуг за допомогою катапульт, що дозволяє використовувати їх у складних умовах фронтової зони. Також активно застосовується дистанційне мінування маршрутів, що створює додаткові ризики для російської техніки навіть у відносно тилових районах.

    У результаті такої багаторівневої тактики російська армія стикається з постійними проблемами логістики. За повідомленнями джерел, у тимчасово окупованому Криму вже фіксуються перебої з постачанням пального, а також тимчасові обмеження руху на окремих транспортних об’єктах. Це додатково ускладнює функціонування військової інфраструктури на півострові.

    Зокрема, раніше повідомлялося про зупинки руху на важливих транспортних переправах, включно з Чонгарським мостом, який є одним із ключових вузлів сполучення між материковою частиною та окупованим Кримом. Такі інциденти, на думку аналітиків, свідчать про поступове звуження логістичних можливостей російських сил у регіоні.

    З українського боку неодноразово наголошувалося, що стратегічною метою є створення максимально ускладненої або фактично непрацездатної системи постачання для російських військ на окупованих територіях. Представники оборонного сектору України підкреслюють, що удари по логістиці мають не менш важливе значення, ніж атаки на безпосередні військові об’єкти.

    Президент України Volodymyr Zelenskyy раніше зазначав, що кількість далекобійних ударів по російській військовій інфраструктурі зросла у кілька разів, що вже впливає на здатність Росії підтримувати свої угруповання на фронті та в тилу.

    У підсумку, ситуація на трасі Р-280 демонструє, як сучасна війна дедалі більше зміщується у площину боротьби за логістику. Постійні атаки безпілотників не лише знищують техніку, але й формують довготривалу кризу постачання, яка поступово знижує оперативні можливості російської армії на південному напрямку та змінює баланс сил у регіоні.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.