Парламент Фінляндії ухвалив одне з найбільш резонансних оборонних рішень останніх десятиліть, проголосувавши за законопроєкт, який фактично скасовує багаторічну заборону на операції, пов’язані з ядерною зброєю, та дозволяє її ввезення, транспортування, постачання і зберігання на території країни за умови необхідності для національної безпеки та виконання союзницьких зобов’язань у межах НАТО.
Як повідомляють Bloomberg та Euronews, за відповідне рішення у фінському парламенті проголосували 125 депутатів, тоді як 61 висловився проти. Прийнятий документ вносить суттєві зміни одразу до двох ключових нормативних актів — Закону про ядерну енергетику та Кримінального кодексу Фінляндії. Саме ці зміни юридично відкривають можливість для операцій з ядерною зброєю, які були повністю заборонені в країні з 1980-х років у межах політики військового стримування та нейтралітету, що діяла десятиліттями.
Рішення парламенту фактично означає зміну стратегічної доктрини безпеки держави, яка тривалий час позиціонувала себе як країна з максимально обмеженим доступом до ядерних технологій військового призначення. Після ухвалення закону Фінляндія отримує правову можливість не лише для потенційного розміщення ядерної зброї, а й для участі в повноцінній інфраструктурі ядерного стримування Північноатлантичного альянсу. Це включає логістичні, технічні та оборонні аспекти, пов’язані з транспортуванням і зберіганням відповідних систем у разі ухвалення політичного рішення в межах НАТО.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що ухвалений законопроєкт є необхідним кроком для посилення національної оборони та адаптації країни до нової безпекової реальності в Європі. За його словами, це рішення дозволяє Фінляндії повною мірою інтегруватися в систему ядерного стримування НАТО, що розглядається як ключовий елемент колективної безпеки альянсу на тлі зростання загроз у регіоні.
Водночас президент Фінляндії Александр Стубб наголосив, що країна не планує розміщувати ядерну зброю на своїй території в мирний час. Таким чином, закон створює юридичну основу для потенційних дій у кризових ситуаціях, але не означає негайної зміни військової присутності чи розгортання ядерних систем у країні.
Політичні дебати навколо законопроєкту були гострими та тривалими. Опозиційні сили критикували уряд за те, що настільки чутливе питання було винесене на голосування без досягнення широкого національного консенсусу. Вони наголошували, що відхід від багаторічної політики ядерного нейтралітету є надто різким кроком, який може мати довгострокові наслідки для безпекової та дипломатичної позиції Фінляндії. Попри це, парламентська більшість підтримала закон, аргументуючи його необхідністю швидкої адаптації до нових геополітичних умов.
Окремо зазначається, що нові норми відкривають можливість для операцій із ядерними компонентами в рамках оборонних місій та колективних зобов’язань перед НАТО. Це означає, що Фінляндія фактично синхронізує своє законодавство з механізмами союзницького стримування, які посилюються в Європі на тлі загострення відносин із Росією та зростання військової напруженості на північному фланзі Альянсу.
Паралельно Гельсінкі розглядає участь у ініціативі президента Франції Еммануеля Макрона щодо розширення французького ядерного стримування на інші європейські країни. Це питання наразі перебуває на стадії політичного обговорення, а остаточне рішення очікується восени.
Фінляндія, яка десятиліттями дотримувалася політики військового позаблокового статусу, кардинально змінила свій зовнішньополітичний курс після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2023 році країна офіційно стала членом НАТО, що стало одним із найзначніших геополітичних зрушень у Європі за останні десятиліття та остаточно закріпило її інтеграцію в західну систему безпеки.
У Кремлі раніше різко критикували будь-які кроки Фінляндії, пов’язані з потенційним розміщенням ядерної зброї, заявляючи про нібито ескалаційний характер таких рішень. Водночас у Гельсінкі підкреслюють, що ухвалений закон має виключно оборонний характер і спрямований на зміцнення стримування та захисту національного суверенітету в умовах нових викликів безпеці.
