Golosnovinua.com

Позначка: військова прокуратура

  • Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям медичної роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яких слідство вважає причетними до жорстокого побиття та незаконного утримання двох своїх побратимів. За даними Державного бюро розслідувань, інцидент стався на Кіровоградщині у травні 2026 року, а потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкові травми. Цей епізод став ще одним кримінальним провадженням у низці розслідувань щодо можливих порушень прав військовослужбовців у полку «Скеля», який останніми місяцями опинився у центрі суспільної уваги після журналістських розслідувань та перевірок правоохоронних органів.

    Як повідомили у ДБР та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, слідство встановило, що двох військовослужбовців після виписки з лікарні через порушення встановленого режиму направили до медичної частини підрозділу. За версією правоохоронців, 30-річний водій-електрик та 28-річний санітарний інструктор медичної роти вирішили самостійно «покарати» військових за дисциплінарні порушення, не маючи на це жодних законних повноважень.

    За даними слідства, підозрювані завдали потерпілим численних ударів, після чого зачинили їх у господарській будівлі на території частини. Саме там, як стверджують слідчі, побиття та знущання продовжилися. Один із військовослужбовців під час побиття втратив свідомість. Його госпіталізували з черепно-мозковою травмою, переломом кісток носа та іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого, за версією ДБР, незаконно утримували ще майже добу. Після звільнення його також доставили до медичного закладу із черепно-мозковою травмою, множинними забоями та гематомами.

    Обох підозрюваних затримали. Їм повідомлено про підозру за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України (катування) та частиною 3 статті 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами). Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі. Наразі слідчі готують клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    У Державному бюро розслідувань наголосили, що цей випадок не є єдиним епізодом, який перевіряється в межах кримінальних проваджень щодо полку «Скеля». За інформацією Бюро, слідчі продовжують досліджувати повідомлення про можливе неналежне поводження з військовослужбовцями під час проходження навчання та перебування у місцях розподілу підрозділу.

    Резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку виник після масштабного журналістського розслідування видання Babel, оприлюдненого у червні 2026 року. Автори матеріалу, посилаючись на свідчення понад 30 осіб, серед яких родичі військовослужбовців, колишні та чинні бійці підрозділу, повідомили про випадки насильства, жорстокого поводження та смерті мобілізованих під час проходження підготовки. За даними журналістів, із кінця 2025 року до весни 2026 року у навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 військовослужбовців, причому йшлося саме про небойові втрати.

    Після оприлюднення цього матеріалу Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактами можливого перевищення службових повноважень та інших правопорушень. У Бюро заявили, що всі наведені журналістами обставини підлягають ретельній перевірці, а кожному можливому факту буде надано правову оцінку.

    До перевірки також долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Моніторингова група Офісу омбудсмана відвідала місця дислокації полку, провела конфіденційні зустрічі з військовослужбовцями та оглянула об’єкти, де, за інформацією заявників, могли незаконно утримувати людей. За словами Лубінця, за результатами цієї роботи вже відкрито щонайменше одне кримінальне провадження, однак перевірка ще не завершена, а слідчі отримали додаткову інформацію щодо можливих порушень.

    Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи журналістського розслідування заявило, що не виправдовує жодних випадків насильства або приниження людської гідності. У повідомленні наголошувалося, що навіть бойові заслуги чи складні умови війни не можуть бути підставою для порушення законів або статутних норм. Водночас військові закликали дочекатися результатів офіційного розслідування та не робити передчасних висновків щодо всієї діяльності підрозділу.

    Сам полк «Скеля» також відреагував на публікації у ЗМІ. Представники підрозділу підтвердили, що більшість військовослужбовців, згаданих у журналістських матеріалах, дійсно проходили службу саме у складі полку, однак заперечили твердження про системний характер зловживань. Командування заявило, що частина наведених фактів потребує додаткової перевірки, а окремі висновки журналістів назвали передчасними.

    Нове повідомлення про підозру двом військовослужбовцям стало вже не першим процесуальним рішенням у справах, пов’язаних із полком «Скеля». Раніше, у липні, ДБР затримало ще одного військовослужбовця, якому інкримінують побиття двох побратимів у Харківській області. У Бюро тоді наголошували, що окремі кримінальні провадження щодо насильства були відкриті ще до публікації журналістських розслідувань, а після широкого суспільного резонансу їх об’єднали із новими матеріалами для комплексного розслідування.

    Слідство у справі триває. Правоохоронці встановлюють, чи були випадки насильства в полку поодинокими епізодами або могли свідчити про системні порушення прав військовослужбовців. У ДБР наголошують, що кожен факт жорстокого поводження, якщо він буде підтверджений доказами, отримає належну правову оцінку незалежно від посад чи військових звань осіб, причетних до таких дій.

  • “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    Трьом посадовцям одного з армійських корпусів повідомлено про підозру в організації та реалізації схеми поборів із підлеглих військовослужбовців, яка, за версією слідства, була пов’язана з незаконним нарахуванням додаткових виплат за так звані “бойові”. Йдеться про начальника логістики — заступника командира корпусу, начальника відділу логістики штабу та офіцера організаційно-планового відділу логістики. Слідчі органи вважають, що вони діяли у змові та системно використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди від підлеглих військовослужбовців.

    Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону та Офіс генерального прокурора, а також джерела в правоохоронних органах. За їхніми даними, механізм схеми полягав у внесенні окремих військовослужбовців до службових рапортів як таких, що нібито виконували бойові або спеціальні завдання. Такі записи автоматично створювали підстави для нарахування підвищених грошових виплат, які в армійській практиці відомі як “бойові”.

    Слідство вважає, що фактично ці виплати ставали предметом незаконного збагачення посадовців, які вимагали від підлеглих частину отриманих або нарахованих коштів за саме включення до відповідних документів. За даними правоохоронців, організацію схеми у грудні 2025 року нібито ініціював начальник логістики — заступник командира корпусу. Після цього він залучив до реалізації механізму ще двох посадовців, які забезпечували виконання його вказівок на рівні штабної та організаційної роботи.

    У лютому 2026 року, як зазначається в матеріалах слідства, начальник відділу логістики за вказівкою свого керівника поставив вимогу підлеглому офіцеру щодо регулярної передачі грошових коштів. Йшлося про оплату за включення як самого офіцера, так і інших військовослужбовців до рапортів, які дозволяли отримувати додаткову винагороду. Слідчі підкреслюють, що військовослужбовець, до якого висувалися вимоги, фактично опинився у залежному становищі, оскільки відмова від сплати могла, за наявними даними, призвести до створення для нього штучних проблем по службі, зокрема під час подальшого проходження військової кар’єри та розподілу виплат.

    Перші задокументовані факти передачі коштів, за версією слідства, відбулися 23 березня 2026 року. Тоді один із підозрюваних отримав 40 тисяч гривень за внесення військовослужбовців до рапортів на виплату додаткової грошової винагороди за лютий. Після цього, як стверджують правоохоронці, він висунув нову фінансову вимогу, яка передбачала додатково 36 тисяч гривень за аналогічні дії щодо березневих нарахувань. Окрім цього, фігурант, за даними слідства, організував збір ще 154 тисяч гривень з інших військовослужбовців, що в сумі становило 190 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Правоохоронці зазначають, що ці кошти були передані 29 квітня 2026 року безпосередньо у службовому кабінеті одного з посадовців. Після цього, за версією слідства, схема не була зупинена, а навпаки — продовжила функціонувати. Згодом фігуранти нібито висунули нову вимогу, і 28 травня 2026 року були затримані після отримання ще 44 тисяч гривень неправомірної вигоди. У прокуратурі наголошують, що загальна сума коштів, яку наразі інкримінують підозрюваним, становить 274 тисячі гривень.

    За інформацією співрозмовників у правоохоронних органах, мова йде про посадовців 14 армійського корпусу. Слідство також вважає, що схема мала ознаки системності, оскільки передбачала не одноразові епізоди, а регулярне отримання коштів залежно від формування рапортів і виплат військовослужбовцям.

    Під час санкціонованих обшуків за місцями проживання підозрюваних, у службових приміщеннях та транспортних засобах було виявлено та вилучено значний обсяг матеріалів, які можуть мати доказове значення у справі. Серед них — планшети, службова документація щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, чорнові записи з інформацією про облік та розподіл коштів, комп’ютерна техніка та мобільні телефони. Окрім цього, правоохоронці вилучили значні суми готівки: 343 тисячі гривень, 9 900 доларів США та 80 євро, походження яких також перевіряється слідством.

    Трьом посадовцям інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням. Це одна з найтяжчих кваліфікацій у справах про корупцію, яка передбачає відповідальність за зловживання службовим становищем з метою отримання вигоди.

    За клопотанням прокурорів Офіс генерального прокурора суд обрав усім трьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Для двох фігурантів розмір застави становив 332 800 гривень, тоді як для ймовірного організатора схеми — 499 200 гривень. За наявною інформацією, усі підозрювані вже скористалися правом на внесення застави та перебувають на волі в межах процесуальних обмежень, визначених судом.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють можливих інших учасників схеми, а також перевіряють, чи могла подібна практика застосовуватися ширше в межах підрозділу або корпусу.

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.

  • На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    У Миколаївській області суд взяв під варту військовослужбовця, якого підозрюють у вбивстві двох товаришів по службі під час конфлікту на місці несення служби. За даними слідства, трагедія сталася після спільного вживання алкоголю, а для стрілянини підозрюваний використав закріплений за ним автомат АК-74. Про це повідомили у поліції Миколаївщини та спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    Інцидент стався вночі 12 травня у Миколаївському районі. До відділення поліції №4 Миколаївського районного управління надійшло повідомлення про загибель двох військових від вогнепальних поранень. На місце події прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та представники військової прокуратури.

    У ході першочергових слідчих дій правоохоронці встановили, що напередодні ввечері троє військовослужбовців перебували на службі та разом вживали алкогольні напої. За даними слідства, між чоловіками виникла словесна сварка, яка згодом переросла у збройний конфлікт.

    Слідчі вважають, що 35-річний солдат під час суперечки схопив закріплену за ним автоматичну зброю та відкрив вогонь по двох співслужбовцях — чоловіках віком 58 та 38 років. Постріли були здійснені з автомата АК-74. Від отриманих поранень обидва військові загинули на місці ще до прибуття медиків.

    Після стрілянини підозрюваний був затриманий правоохоронцями. Його доставили до відділку поліції, де затримання оформили в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці злочину слідчі вилучили автомат АК-74, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе вилучене направили на експертні дослідження. Правоохоронці проводять балістичні, судово-медичні та інші експертизи, які мають допомогти встановити повну картину подій.

    13 травня суд за клопотанням прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    У прокуратурі повідомили, що військовослужбовцю інкримінують умисне вбивство двох осіб. Санкція статті передбачає покарання від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі деталі конфлікту, допитують свідків та перевіряють обставини перебування військових на службі у момент вживання алкоголю. Також правоохоронці мають з’ясувати, чи були порушені правила поводження зі зброєю та вимоги внутрішньої дисципліни.

    Подібні випадки всередині військових підрозділів під час повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс. На тлі тривалих бойових дій та високого психологічного навантаження питання психоемоційного стану військових дедалі частіше стає предметом дискусій серед експертів, психологів та представників сектору безпеки.

    Фахівці неодноразово наголошували, що постійний стрес, перевтома, проблеми з відпочинком і психологічною реабілітацією можуть призводити до конфліктів та непередбачуваної поведінки, особливо якщо йдеться про доступ до бойової зброї. Водночас офіційні органи підкреслюють, що кожен подібний випадок розглядається індивідуально, а всі висновки мають бути зроблені лише після завершення слідства та судового розгляду.

    Трагедія на Миколаївщині стала ще одним резонансним випадком застосування зброї серед військовослужбовців поза бойовими діями. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

  • Майору тилу ЗСУ повідомили нову підозру у незаконному збагаченні та відмиванні коштів

    Майору тилу ЗСУ повідомили нову підозру у незаконному збагаченні та відмиванні коштів

    Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомили нову підозру начальнику продовольчої служби тилу 25-ї окремої повітрянодесантної бригади 25-та окрема повітрянодесантна бригада. Підрозділ входить до складу Збройні сили України.

    Військовослужбовцю інкримінують незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ) та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом у великих розмірах (ч. 2 ст. 209 ККУ). Розслідування веде, зокрема, Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, у період із 23 грудня 2023 року по 9 жовтня 2024 року майор придбав активи на суму понад 10,3 млн грн. Лише на люксовий одяг та аксесуари він, за матеріалами провадження, витратив близько 2,5 млн грн.

    Окремо встановлено, що 9 жовтня 2024 року підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі (Індонезія) вартістю 187,3 тис. доларів США. У деклараціях за 2022–2024 роки такі активи не відображалися, як і відповідні фінансові зобов’язання.

    Слідство зазначає, що витрати посадовця суттєво перевищують його офіційні доходи — більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів.

    За клопотанням прокурора суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

    Раніше цьому ж військовослужбовцю вже повідомляли про підозру за іншими епізодами: отримання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби. За даними слідства, у червні 2025 року він отримав 10 тис. доларів за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також йдеться про можливі факти завищення обсягів поставок, оформлення актів на повний обсяг продукції за фактичної поставки частини товарів та привласнення різниці через підконтрольних осіб.

    Окремо встановлено, що у 2025 році майор тривалий час був відсутній на службі, використовуючи відпустки для поїздок за кордон. За даними слідства, він перебував за межами України щонайменше 16 днів та ще 22 дні — в Україні, але поза місцем служби. Попри це, продовжував отримувати премії.

    Під час обшуків вилучено готівку в різних валютах, документи на майно, колекцію брендового одягу та інші речі, які можуть мати значну вартість. Досудове розслідування триває.

  • Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексочільник військової прокуратури Південного регіону України часів Віктора Януковича Ігор Папуша, який раніше фігурував у розслідуваннях Державне бюро розслідувань щодо можливих зловживань під час будівництва казарм, нині обіймає посаду начальника відділу внутрішньої безпеки по особовому складу в Міністерство оборони України. Про це стало відомо після оновлення його декларації.

    Ігор Папуша Олександрович подав актуальні дані станом на лютий 2026 року, зазначивши суттєві зміни у майновому стані. Згідно з документом, у 2024 році він отримав 859 тис. грн грошового забезпечення від Міністерства оборони України та 802,35 тис. грн пенсії від Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області. Сукупний дохід за рік перевищив 1,66 млн грн.

    У декларації зазначено нерухомість у кількох регіонах країни. Серед об’єктів — квартира площею 73,5 м² в Одесі, придбана у 2019 році за 1,06 млн грн; земельна ділянка площею 1001 м² у селі Гореничі під Києвом, що перебуває у власності з 2007 року; база відпочинку площею 339,9 м² у смт Шацьк на Волині (право користування з 2019 року, вартість на момент набуття — 791 350 грн); 66,66% квартири площею 56,6 м² у Рівному; земельна ділянка площею 380 м² у Рівному; квартира площею 118,7 м² в Одесі, що належить дочці — Папуші Єлизаветі Ігорівні; а також орендована квартира площею 84,7 м² у Києві.

    Транспортні засоби, корпоративні права, цінні папери або бенефіціарна участь у компаніях у декларації не зазначені.

    Грошові активи станом на кінець 2024 року включають 180 тис. грн, 8 тис. доларів США та 12 тис. євро готівкою. На рахунках у ПриватБанк та Ощадбанк зберігалося близько 115 тис. грн та 155 євро. Також задекларовано кредит у ПриватБанку із залишком 180,5 тис. грн, який виник у 2022 році.

    Після подання основної декларації були зафіксовані суттєві зміни в майновому стані. 21 листопада 2025 року Папуша задекларував дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 360 000 грн (покупець — громадянин Роман Кальгін). 14 січня 2026 року він отримав подарунок у грошовій формі на суму 1,5 млн грн від громадянки Ольги Андріївни Папуші.

    Оприлюднені дані декларації стали підставою для публічного обговорення майнового стану посадовця та його кар’єрних змін.

  • Підполковнику на Донеччині оголосили підозру за незаконні бойові виплати

    Підполковнику на Донеччині оголосили підозру за незаконні бойові виплати

    Правоохоронні органи у межах реалізації програми «Корупційні виплати» припинили кілька схем зловживань під час нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям. Обвинувальний акт щодо колишнього командира військової частини вже передано до суду, ще одному офіцеру повідомлено про підозру.

    Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, 30 січня 2026 року за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону до суду скеровано обвинувальний акт стосовно колишнього командира військової частини.

    За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

    Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

    Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

    У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

    За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

    На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

    Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

    Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

    Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Генпрокуратура викрила схему зловживань грошовим забезпеченням військових на майже 89 млн грн

    Генпрокуратура викрила схему зловживань грошовим забезпеченням військових на майже 89 млн грн

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про результати роботи прокуратури щодо викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. За його словами, мова йде про зловживання під час нарахування та виплати гарантованих державою коштів військовим у межах програми «Корупційні виплати».

    «Ця категорія справ є одним із пріоритетів роботи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Ми координуємо роботу правоохоронних органів, здійснюємо процесуальне керівництво досудовими розслідуваннями і добиваємося того, щоб кожна гривня, призначена військовому, використовувалася законно і за призначенням», – зазначив Кравченко.

    За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

    • у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

    • загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

    «Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

  • Елітні квартири, гектари землі й бізнес-імперія: що приховує прокурор Чехунов, який утік до Словаччини

    Елітні квартири, гектари землі й бізнес-імперія: що приховує прокурор Чехунов, який утік до Словаччини

    У центрі нового антикорупційного скандалу опинився колишній військовий прокурор Денис Чехунов, який після багаторічної кар’єри в органах прокуратури виїхав до Словаччини. Розслідування показує, що за роки служби родина чиновника накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів угідь і значні грошові активи, а також створила розгалужену мережу бізнесів, які не були повністю відображені у його деклараціях.

    Кар’єру Чехунов розпочав ще на початку 2000-х у прокуратурі Харківської області, згодом працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури. Паралельно з кар’єрним зростанням стрімко збільшувалися і статки його родини.

    Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

    У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

    Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

    Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

    Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

    Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

  • Військова прокуратура розслідує можливі махінації з фінансуванням тероборони Києва

    Військова прокуратура розслідує можливі махінації з фінансуванням тероборони Києва

    Спеціалізована військова прокуратура розслідує можливе розкрадання значних сум, які були виділені Київською міською державною адміністрацією (КМДА) на потреби 112-ї бригади територіальної оборони Збройних сил України.

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    За інформацією слідства, з 2022 року посадовці КМДА, департаменту муніципальної безпеки, а також представники бригади в змові з приватними компаніями організували схему, в рамках якої бюджетні кошти були привласнені шляхом укладення договорів на постачання товарів і послуг для військових за завищеними цінами, без проведення публічних тендерів.

    Протягом 2023-2024 років військова частина отримала 615 мільйонів гривень на закупівлю безпілотників та іншого обладнання для оборони. Однак, за словами правоохоронців, ці кошти були переведені у готівку через фіктивні компанії, а отриманий прибуток розподіляли між учасниками злочинної схеми.

    Під час обшуків в частині слідчі вилучили низку комерційних пропозицій від фірм, серед яких «ІНФЛЕНС», «РОБОТРЕНД», «ОІЛ ТРАНС», «УКРДОЗВІЛ», «Мінерал-Плюс» та «ПРАЙМ ТЕХНОЛОДЖІ ЛІМІТЕД». Це свідчить про можливу причетність цих компаній до вищезгаданої схеми.

    Прокуратура продовжує розслідування, і встановлюються всі обставини та особи, що стоять за цією масштабною фінансовою аферою.

    Нагадаємо, командир 112-ї окремої бригади територіальної оборони Владислав Косенко, який очолив підрозділ у 2023 році, паралельно займається бізнесом. Він надає рієлторські послуги, пропонуючи нерухомість у Київській області на сайті rieltor.ua.