Golosnovinua.com

Позначка: військова промисловість РФ

  • “Орєшнік” майже повністю став російсько-білоруським

    “Орєшнік” майже повністю став російсько-білоруським

    Росія майже повністю відмовилася від використання іноземних компонентів під час виробництва балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”. Наразі основу її елементної бази становлять комплектуючі російського та білоруського виробництва. Про це журналістам повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    За його словами, аналіз уламків ракети свідчить про суттєву зміну структури виробництва російського озброєння. Під час демонстрації фрагментів “Орєшніка” та крилатої ракети “Бандероль” Власюк зазначив, що в новій балістичній ракеті вже налічується понад тисячу компонентів, виготовлених у Росії, а ще приблизно сотня деталей має білоруське походження.

    Як пояснив радник президента, більшість виявлених комплектуючих були вироблені у 2023–2025 роках, що свідчить про безперервне функціонування російського військово-промислового комплексу попри санкційний тиск Заходу.

    “Основна частина виготовлена в 2023–24 роках, є 2025 рік. Тобто вони випускають прямо зараз якісь речі свої”, – зазначив Власюк.

    За його словами, такі результати свідчать про те, що Росія практично досягла самодостатності у виробництві “Орєшніка” та вже майже не залежить від імпортних комплектуючих, які раніше були одним із найбільш уразливих місць російської оборонної промисловості.

    Окрему увагу Власюк звернув на бойову частину ракети. Він продемонстрував журналістам елементи кінетичного заряду та зазначив, що ракета містить 36 уражаючих елементів, які, ймовірно, виготовлені з вольфраму. Саме такі елементи призначені для завдання максимальної шкоди після ураження цілі.

    Представник Офісу президента наголосив, що результати дослідження уламків вкотре демонструють необхідність посилення санкцій не лише проти Росії, а й проти підприємств у Білорусі, які продовжують брати участь у виробництві компонентів для російського озброєння.

    Поява значної кількості білоруських деталей у сучасній російській ракеті також свідчить про дедалі тіснішу інтеграцію військово-промислових комплексів Москви та Мінська. Це означає, що санкційний тиск має охоплювати весь виробничий ланцюг, а не лише російські підприємства.

    Раніше українські фахівці повідомляли, що балістичні ракети “Орєшнік” можуть відхилятися від заданої цілі на десятки кілометрів через можливі недоліки систем наведення. Водночас в американському Інституті вивчення війни (ISW) припускали, що регулярні заяви Кремля про можливість нових ударів із застосуванням “Орєшніка” можуть бути частиною інформаційно-психологічної кампанії, спрямованої на залякування України та її партнерів.

    Відомо також, що пуски цих ракет здійснюються з російського полігону “Капустин Яр”, розташованого поблизу кордону з Казахстаном. Саме звідти Росія проводить випробування та бойові запуски новітнього ракетного озброєння. Попри масштабні інвестиції у військову сферу, населені пункти поблизу полігону, за даними журналістів, залишаються депресивними та перебувають у складному соціально-економічному становищі.

  • Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Російська військова машина отримала черговий болючий удар по своїй тиловій інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 13 червня оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України атакували завод «Кримський титан» в Армянську — одне з найбільших хімічних підприємств не лише півострова, а й усієї Східної Європи. Після удару на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а виробничі процеси були призупинені. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр), оприлюднивши кадри об’єктивного контролю ураження.

    За словами Бровді, удар завдали оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем. Об’єктом атаки став завод, який після окупації Криму працює під контролем російських структур і забезпечує російський військово-промисловий комплекс критично важливою продукцією. Командувач СБС наголосив, що підприємство виробляє діоксид титану та інші хімічні компоненти, які використовуються у виробництві порохів, ракетного палива, вибухових речовин і спеціальних покриттів для військової техніки.

    «Об’єктивним контролем підтверджено нанесення уражень. Пожежа вирує. Виробництво призупинено», — повідомив Мадяр після завершення операції.

    Завод «Кримський титан» вважається найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. До окупації підприємство було одним із ключових промислових активів Криму. Після захоплення півострова Росія інтегрувала його у власну промислову систему. Відтоді продукція підприємства активно використовується як у цивільному секторі, так і для потреб оборонної промисловості РФ. Саме тому завод давно перебував у фокусі уваги українських військових аналітиків як важлива ланка забезпечення російського ВПК.

    За повідомленнями місцевих ресурсів, після серії вибухів над промисловою зоною Армянська здійнявся густий дим. Очевидці повідомляли про кілька влучань на території підприємства та екстрену евакуацію працівників. Офіційна окупаційна влада Криму традиційно намагалася мінімізувати інформацію про наслідки атаки, однак відео та фото з місця події швидко поширилися мережею.

    Удар по «Кримському титану» став черговим етапом масштабної кампанії Сил безпілотних систем із послаблення російської військової логістики, паливної інфраструктури та оборонної промисловості. Останніми місяцями українські дрони регулярно атакують нафтобази, хімічні підприємства, заводи з виробництва військової продукції та логістичні вузли на тимчасово окупованих територіях і в глибокому тилу Росії.

    Особливого значення ця атака набуває на тлі заяв командування СБС щодо послідовної ізоляції окупованого Криму. Раніше Роберт Бровді повідомляв, що системні удари українських безпілотників уже змусили російське командування обмежити використання важливої логістичної траси Р-280, яка сполучає Росію з Кримом через окуповані території півдня України. За його словами, українські удари суттєво скоротили військовий трафік цією артерією та створили серйозні проблеми для постачання російських військ.

    Паралельно із заводом в Армянську під час нічної операції оператори 1-го окремого центру СБС також знищили дві російські бойові машини піхоти БМП-2. За наявною інформацією, вони були оснащені тепловізійними комплексами та використовувалися для протидії українським безпілотникам у районі Перекопського перешийка. Це ще раз демонструє комплексний характер українських операцій, які спрямовані не лише на знищення промислових об’єктів, а й на послаблення системи оборони окупантів.

    Військові експерти зазначають, що удари по таких підприємствах мають довгостроковий ефект. Навіть тимчасове припинення роботи великих хімічних заводів здатне порушити виробничі ланцюги, вплинути на постачання компонентів для боєприпасів та створити додаткове навантаження на російську економіку. Особливо це важливо зараз, коли Росія намагається нарощувати виробництво ракет і боєприпасів для продовження війни проти України.

    Самі Сили безпілотних систем останнім часом демонструють стрімке нарощування можливостей. За відкритими даними, лише у травні 2026 року підрозділи СБС уразили понад 44 тисячі ворожих цілей, а кількість успішних операцій продовжує зростати. Командування робить ставку на удари по критично важливих елементах російської військової машини — від систем ППО та складів боєприпасів до заводів і транспортних вузлів.

    Удар по «Кримському титану» може стати одним із найпомітніших епізодів цієї кампанії. Якщо інформація про призупинення виробництва підтвердиться у довгостроковій перспективі, російський військово-промисловий комплекс зіткнеться з черговими труднощами у забезпеченні виробництва боєприпасів і компонентів для озброєння.

    Поки що масштаби пошкоджень уточнюються. Водночас уже зараз зрозуміло, що українські безпілотники продовжують переносити війну далеко за межі лінії фронту, завдаючи ударів по об’єктах, які Москва ще донедавна вважала відносно безпечними.

  • Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    У російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) 15 квітня 2026 року зафіксовано масштабну атаку безпілотників по промислових об’єктах, які мають значення для військово-промислового комплексу РФ. Під удар потрапив Стерлітамацький нафтохімічний завод — підприємство, що виробляє компоненти для авіаційного пального, синтетичні матеріали та хімічні речовини подвійного призначення.

    За інформацією українських джерел, зокрема командування Сил безпілотних систем, удар завдали українські дрони, які подолали відстань понад 1400–1500 км від кордону. Це один із найдальших підтверджених ударів по об’єктах глибоко в тилу Росії за останній час.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний «Мадяр») заявив, що під ураження потрапило підприємство, яке виробляє авіапаливо, присадки до авіаційного керосину та єдиний у Росії неодимовий синтетичний каучук. Ці матеріали використовуються, зокрема, у виробництві військової техніки, авіації та ракетних систем.

    Водночас у відкритих джерелах і відео з місця подій зафіксовано пожежу та густе задимлення над промисловою зоною Стерлітамака. Очевидці повідомляли про вибухи, а в мережі поширювалися кадри польоту безпілотників і наслідків удару.

    Російська влада частково підтвердила інцидент. Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що регіон зазнав атаки БпЛА, а пожежа на підприємстві виникла через падіння уламків нібито збитих дронів. Водночас офіційна версія традиційно применшує масштаби пошкоджень.

    Стерлітамак є одним із ключових центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії. У місті зосереджені підприємства, що виробляють широкий спектр продукції: від синтетичних каучуків і полімерів до компонентів для вибухових речовин і боєприпасів. Зокрема, іонол — присадка до авіаційного пального, що виготовляється на місцевому заводі, використовується у військовій техніці та авіації.

    За оцінками експертів, такі підприємства є важливими елементами військової інфраструктури РФ, адже забезпечують виробництво матеріалів для оборонної промисловості. Саме тому вони дедалі частіше стають цілями ударів.

    Атака на Стерлітамак не є поодиноким випадком. Починаючи з 2024 року, Башкортостан та інші віддалені регіони Росії регулярно зазнають ударів безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, раніше атакувалися нафтопереробні заводи в Уфі та Салаваті, що також призводило до пожеж і тимчасових перебоїв у роботі підприємств.

    У 2026 році такі удари стали більш системними і технологічно складними. За словами експертів, збільшення дальності польоту безпілотників дозволяє вражати об’єкти в глибокому тилу, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Аналітики також звертають увагу на стратегічну мету подібних операцій. Йдеться не лише про фізичне знищення інфраструктури, а й про створення економічного тиску на Росію, зниження її виробничих можливостей та ускладнення логістики постачання ресурсів для війни.

    Зокрема, удари по нафтохімічних підприємствах можуть впливати на виробництво пального, мастил і компонентів для озброєння. Це, своєю чергою, може позначатися на боєздатності армії РФ у довгостроковій перспективі.

    Попри це, російська сторона намагається демонструвати контроль над ситуацією, заявляючи про ефективну роботу ППО та відсутність значних руйнувань. Однак регулярність таких атак свідчить про те, що система захисту стратегічних об’єктів має вразливості.

    Таким чином, удар по нафтохімічному заводу в Стерлітамаку став черговим підтвердженням зміни характеру війни. Лінія фронту дедалі більше розмивається, а бойові дії поширюються на глибокий тил противника. Це підкреслює зростаючу роль безпілотних технологій та високоточної зброї у сучасному конфлікті, де важливими стають не лише території, а й промислові та економічні ресурси.