Golosnovinua.com

Позначка: військова реформа

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • «У такій конструкції перемогти неможливо»: Федоров розповів, як пропонував Зеленському замінити Сирського і Гнатова

    «У такій конструкції перемогти неможливо»: Федоров розповів, як пропонував Зеленському замінити Сирського і Гнатова

    Міністр оборони Михайло Федоров уперше публічно підтвердив, що на початку своєї роботи в оборонному відомстві пропонував президенту Володимиру Зеленському змінити головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. За словами Федорова, він вважав оновлення вищого військового керівництва необхідною умовою для системного реформування армії та досягнення Україною переваги над Росією. Однак президент відкинув цю пропозицію та вирішив залишити чинну військову вертикаль без змін.

    Про це Федоров заявив 16 липня під час брифінгу для представників медіа, на якому прокоментував свою роботу в Міністерстві оборони, конфлікт із військовим командуванням, майбутню відставку та пропозицію залишитися в команді президента вже в іншому статусі.

    За словами міністра, ідею заміни головнокомандувача та начальника Генштабу він озвучив Зеленському ще на старті роботи в Міноборони. Водночас Федоров наголосив, що не наполягав на конкретних кандидатурах і вважав, що остаточне рішення повинен ухвалювати саме президент як Верховний головнокомандувач.

    Федоров пояснив, що для оцінки можливих претендентів держава має необхідні аналітичні інструменти. На його думку, можна було проаналізувати результати роботи командирів, провести відповідні співбесіди та після цього визначитися з новим головнокомандувачем і начальником Генерального штабу. Водночас Зеленський, за словами міністра, одразу дав зрозуміти, що не планує змінювати Сирського.

    Після відмови президента Федоров нібито прийняв це рішення і погодився будувати робочі відносини з чинним головнокомандувачем. Він заявив, що вважав своїм обов’язком навчитися взаємодіяти із Сирським, оскільки головним отримувачем результатів роботи державної системи є українське суспільство, а не окремі посадовці.

    Раніше інформація про те, що Федоров виступав за заміну військового керівництва, вже з’являлася у ЗМІ з посиланням на анонімні джерела. РБК-Україна повідомляло, що після призначення у Міноборони він нібито пропонував розглянути на посаду головнокомандувача Андрія Білецького або Михайла Драпатого, а начальником Генштабу міг бачити Ігоря Оболенського. Сам Федоров під час брифінгу конкретних прізвищ можливих наступників Сирського і Гнатова не назвав, наголосивши, що кадровий вибір мав залишатися за президентом.

    Водночас міністр заявив, що після рішення Зеленського залишити Сирського на посаді його команда зіткнулася із системним блокуванням запропонованих змін. За його словами, за шість місяців Міністерству оборони так і не вдалося повноцінно створити заплановані центри компетенцій та змінити організаційну структуру відомства.

    Федоров стверджує, що частина рішень не впроваджувалася через відсутність погодження з боку Генерального штабу. Зокрема, за його словами, блокувалося залучення нових фахівців, які могли б створювати сучасні управлінські, технологічні та аналітичні рішення для оборонного сектору.

    Міністр визнав, що його команда намагалася обходити ці обмеження за допомогою нестандартних механізмів, проте наголосив: окремі ситуативні рішення не здатні замінити повноцінну реформу великої військової системи. Він назвав ненормальною ситуацію, за якої під час повномасштабної війни фахівців неможливо оперативно перевести на роботу до Міністерства оборони через внутрішнє блокування.

    Публічні заяви Федорова фактично підтвердили існування глибоких розбіжностей між цивільним керівництвом Міноборони та військовою вертикаллю. Раніше повідомлялося, що сторони мали різні погляди на розподіл коштів, оборонні закупівлі, цифровізацію, організаційну структуру ЗСУ та пріоритетність окремих напрямів.

    Водночас у червні Федоров, Сирський і Гнатов публічно демонстрували спільну роботу над першим етапом трансформації Сил оборони. Тоді йшлося про нові контракти для військових, зміни у системі виплат, рекрутинг, мобілізацію та оновлення моделі управління. Запропоновані Міноборони зміни уряд запускав у межах експериментальних рішень, однак частина глибших організаційних реформ, судячи із заяв Федорова, так і не була реалізована.

    Окремо міністр звинуватив своїх опонентів у поширенні неправдивої інформації про його нібито причетність до розслідувань навколо підрозділу «Скеля». Федоров заявив, що не був ініціатором створення цього підрозділу, не відповідав за події всередині нього і не замовляв медійну кампанію. На його думку, культура взаємних звинувачень, маніпуляцій та перекладання відповідальності має бути викорінена, оскільки за таких умов Україна не зможе ефективно протистояти ворогу.

    Ще однією гучною заявою Федорова стало повідомлення про пропозицію Володимира Зеленського залишитися його радником після звільнення з Міністерства оборони. Міністр розповів, що відмовився від цієї посади. За його словами, він уже провів телефонну розмову з президентом і мав заплановану ще одну особисту зустріч.

    Коментуючи масові акції на свою підтримку, які відбулися у Києві та низці інших міст, Федоров заявив, що люди вийшли не особисто за нього, а за власне право вимагати ефективної державної системи. Він наголосив, що питання полягає не в його посаді, а в глибшій проблемі взаємодії між Міністерством оборони, Генеральним штабом та військовим керівництвом.

    Саме конфлікт між Федоровим і Сирським джерела українських медіа називали однією з головних причин рішення президента не залишати міністра в новому складі уряду. За даними журналістів, Зеленський пояснював депутатам, що не може допустити фактичної «війни» між Міністерством оборони та Генштабом у країні, яка протистоїть повномасштабній російській агресії.

    Ситуація навколо відставки Федорова викликала реакцію не лише в Україні, а й серед європейських партнерів. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс назвав його можливе звільнення великою несподіванкою. Він зазначив, що Європейський Союз тісно співпрацював із командою Федорова у питаннях оборонного виробництва, далекобійних спроможностей та фінансування української оборонної промисловості. У Брюсселі очікують пояснень щодо причин кадрового рішення та гарантій, що започатковані проєкти будуть продовжені.

    На цьому тлі заяви Федорова перетворили кадрову перестановку на відкриту дискусію про модель управління українською армією. Колишні кулуарні суперечки тепер уперше прозвучали безпосередньо від одного з учасників конфлікту. Міністр фактично заявив, що технологічні та структурні зміни неможливо реалізувати без оновлення військової вертикалі та готовності Генштабу впускати в систему нових людей.

    Офіційної розгорнутої відповіді Олександра Сирського чи Генерального штабу на звинувачення Федорова станом на час публікації не було. Тому його твердження щодо блокування ініціатив, кадрових переведень і внутрішніх конфліктів наразі залишаються позицією самого міністра. Водночас публічний характер заяв свідчить, що протистояння у керівництві оборонного сектору вийшло на новий рівень і може мати наслідки не лише для складу уряду, а й для подальшого реформування Збройних сил України.

  • Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Питання демобілізації в Україні залишається одним із найбільш чутливих і водночас очікуваних серед військовослужбовців, однак його практична реалізація напряму залежить від можливостей держави підтримувати належний рівень боєздатності Збройних сил. Про це заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю телеканалу ТСН, коментуючи перспективи запровадження механізмів поетапного звільнення військових зі служби.

    За його словами, будь-яка реформа, яка стосується демобілізації, повинна бути максимально виваженою та прорахованою, адже вона безпосередньо впливає на стійкість обороноздатності країни в умовах повномасштабної війни. Сирський наголосив, що головним ризиком у цьому процесі є можливість одночасного виходу зі служби значної кількості досвідчених військовослужбовців, які мають критично важливий бойовий досвід і навички, що формувалися протягом багатьох років війни. У такому випадку, за його словами, виникає потреба оперативної та якісної заміни цих людей новими військовими, що напряму залежить від темпів і обсягів мобілізації.

    Головнокомандувач підкреслив, що реформування системи військової служби не може відбуватися відірвано від реалій фронту та ресурсних можливостей держави. Він зазначив, що будь-які зміни мають враховувати не лише соціальні очікування військових і суспільства, а й реальний баланс сил, який дозволяє утримувати оборону на всіх напрямках. Саме тому, за його словами, ключовим елементом є збереження стабільного рівня комплектування підрозділів, які несуть службу на передовій.

    Сирський також звернув увагу на те, що важливою складовою цієї реформи є питання соціальної справедливості щодо військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на службі, зокрема з перших років повномасштабної війни. За його словами, відповідні пропозиції щодо окремих механізмів демобілізації вже опрацьовуються на рівні військового керівництва та профільних структур, однак остаточне рішення залежатиме від комплексної оцінки ситуації на фронті та в тилу.

    Водночас він наголосив, що головним обмежувальним фактором залишається мобілізаційний ресурс держави. Йдеться про здатність країни забезпечити достатню кількість підготовленого особового складу для заміни тих військових, які можуть бути звільнені зі служби. За словами Сирського, саме тут виникає ключова рівновага: чим більше військових потенційно можуть бути демобілізовані, тим більшим має бути обсяг нової мобілізації, щоб не допустити ослаблення оборонних позицій.

    Головнокомандувач підкреслив, що в нинішніх умовах це питання є не лише військовим, а й стратегічним, оскільки безпосередньо впливає на здатність держави продовжувати оборонні дії та утримувати фронт. Він додав, що у процесі планування враховуються всі можливі сценарії, включно з довготривалими обмеженнями у людських ресурсах, які є характерними для війни високої інтенсивності.

    Окремо в Міністерстві оборони України раніше повідомляли, що за дорученням керівництва держави розглядається можливість поетапної демобілізації військовослужбовців, які перебувають на службі з 2014 року, а також з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Передбачається, що цей процес може бути розтягнутий у часі та реалізовуватиметься поступово, щоб уникнути різкого зниження чисельності бойових підрозділів.

    Також у відомстві зазначали, що військовослужбовці, які не мають визначеного строку завершення служби, зможуть укладати нові контракти терміном на 24 місяці. При цьому у разі старту офіційного механізму демобілізації відповідні рішення матимуть пріоритет над контрактними умовами, що дозволить узгодити правову базу з реальними процесами у війську.

    Окремо наголошується, що Генеральний штаб ЗСУ визначатиме черговість звільнення військових, орієнтуючись на тривалість служби, участь у бойових діях та рівень бойового досвіду. Крім того, планується впровадження спеціального цифрового інструмента, який у форматі умовного «калькулятора демобілізації» дозволятиме військовослужбовцям орієнтовно розрахувати можливі строки їхнього звільнення зі служби, хоча ці дані не матимуть юридично зобов’язального характеру, а слугуватимуть лише індикативною інформацією.

    У військовому керівництві підкреслюють, що остаточна модель демобілізації має бути збалансованою і не повинна створювати ризиків для обороноздатності країни, оскільки в умовах триваючої війни будь-яке різке скорочення особового складу може призвести до ускладнення ситуації на фронті та зниження стійкості оборони.

  • Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    В Україні запускають пілотне тестування цифрового механізму переведення військовослужбовців між частинами, який дозволить подавати, відстежувати та отримувати рішення щодо переведення повністю онлайн через застосунок “Армія+”. Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров, зазначивши, що нова система має зробити кадрові переміщення у війську більш прозорими, керованими та менш бюрократизованими, зберігаючи при цьому стабільність бойових підрозділів.

    За задумом Міністерства оборони, новий інструмент стане частиною ширшої цифровізації управління персоналом у Збройних силах України та дозволить суттєво скоротити час ухвалення рішень щодо переведень. На першому етапі система працюватиме у форматі обмеженого пілоту і охоплюватиме лише переведення в межах 16-го та 19-го армійських корпусів ЗСУ. Такий підхід, як пояснюють у відомстві, дозволить протестувати функціональність сервісу в реальних умовах, не створюючи надмірного навантаження на всю систему управління військом.

    Подати заявку на переведення зможуть військовослужбовці рядового та сержантського складу, які не займають офіцерських посад і не перебувають у статусі самовільного залишення частини. Уся процедура буде інтегрована в мобільний застосунок “Армія+” і передбачатиме кілька послідовних цифрових етапів, зокрема формування та підписання електронного рапорту, автоматичну фіксацію дати подання, подальше відстеження статусу розгляду заявки та отримання фінального рішення безпосередньо в застосунку разом із відповідними роз’ясненнями.

    У Міністерстві оборони наголошують, що навіть попри цифровізацію процесу, переведення залишатимуться контрольованими та регульованими, оскільки будуть діяти чіткі обмеження. Зокрема, переміщення дозволятимуться лише в межах операційної зони одного корпусу, що має забезпечити збереження бойової злагодженості підрозділів. Також передбачено встановлення щомісячних лімітів на кількість переведень, а кожна заявка матиме визначений термін розгляду, що має унеможливити затягування процедур або надмірне кадрове переміщення в короткі проміжки часу.

    Бета-тестування системи триватиме до 24 вересня, після чого Міністерство оборони проаналізує результати роботи, ефективність цифрових процедур, навантаження на командування та реакцію військовослужбовців. У разі успішного завершення тестового етапу систему планують масштабувати на інші корпуси та підрозділи Збройних сил України, поступово охоплюючи всю армію.

    У відомстві також зазначають, що впровадження цифрових сервісів у військовій сфері є частиною ширшої трансформації управління персоналом. Уже зараз застосунок “Армія+” використовується не лише для подачі рапортів, а й для інших адміністративних і кадрових процесів, що дозволяє зменшити паперову бюрократію та пришвидшити взаємодію між військовослужбовцями та командуванням. Для додаткової підтримки користувачів у системі працює текстова служба допомоги в застосунку, а також гаряча лінія Міністерства оборони за коротким номером 1519, де військові можуть отримати консультації щодо використання цифрових сервісів.

    Таким чином, новий механізм переведень через “Армія+” має стати ще одним кроком до створення повноцінної цифрової екосистеми управління Збройними силами, у якій кадрові рішення ухвалюються швидше, прозоріше та з мінімальним адміністративним навантаженням, що особливо важливо в умовах воєнного часу.

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    В Україні триває розробка масштабної реформи військової служби, яка має змінити підхід до мобілізації, контрактів і системи грошового забезпечення у Збройних силах. Йдеться про нову модель контрактів із чітко визначеними строками служби, можливістю вибору посади та запровадженням додаткових виплат за участь у бойових діях.

    Напрацювання щодо реформи обговорюють представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Офісу президента. Мета змін — зробити систему служби більш прогнозованою для військових і водночас підвищити мотивацію та ефективність армії в умовах тривалої війни.

    Ключовим елементом майбутньої реформи є перехід до контрактної системи з фіксованими термінами служби. Передбачається запровадження трьох основних типів контрактів, які охоплюватимуть як новобранців, так і чинних військовослужбовців. У межах цієї моделі мобілізовані громадяни зможуть підписувати контракт із гарантією визначеного терміну служби та подальшої відстрочки до наступного призову.

    Чинні контрактники, своєю чергою, отримають можливість переукласти угоди на нових умовах. Водночас попередній період служби не буде автоматично враховуватися в новому контракті, однак впливатиме на тривалість відстрочки, яка, за задумом розробників, розраховуватиметься індивідуально.

    У військовому керівництві зазначають, що можливість не підписувати контракт залишиться, однак загальна система стане більш структурованою та передбачуваною. Окремо передбачається гнучкість у виборі військових посад. Військовослужбовці зможуть обирати як бойові, так і тилові позиції залежно від підготовки та потреб армії.

    Згідно з поточними напрацюваннями, які ще не є фінальними, пропонується встановити різні строки служби залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових на бойових посадах передбачається термін служби близько 10 місяців. Для новобранців, які підписують контракт на бойові посади, — приблизно 14 місяців. Для інших спеціальностей, включно з операторами безпілотних систем, спеціалістами зв’язку та медійними підрозділами, розглядається строк до двох років.

    Окрему увагу в реформі приділено фінансовому забезпеченню. За даними співрозмовників у військовому керівництві, планується підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилових підрозділах з приблизно 20 до 30 тисяч гривень. Також розглядається суттєве збільшення виплат для командирів різних рівнів — орієнтовно вдвічі порівняно з нинішніми показниками.

    Найбільш дискусійною частиною реформи є пропозиція запровадити систему бойових доплат за принципом «10/20/40». Вона передбачає додаткові виплати залежно від рівня ризику та характеру завдань. За попередніми даними, військовослужбовцям можуть нараховувати 10 тисяч гривень за день перебування на бойовій позиції, 20 тисяч гривень за участь в ударно-пошукових операціях, зокрема під час повернення втрачених позицій або зачисток, і 40 тисяч гривень за участь у наступальних діях.

    За оцінками розробників, середній дохід піхотинця, який регулярно виконує бойові завдання, може сягати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Водночас у проєкті передбачають встановлення граничних лімітів на виплати, щоб уникнути зловживань або штучного завищення бойової активності.

    У військовому середовищі наголошують, що всі виплати за системою «10/20/40» мають нараховуватися виключно на підставі офіційних наказів командирів військових частин. Це має забезпечити контрольованість і прозорість фінансової частини реформи.

    Попри масштабність змін, усі ці пропозиції наразі перебувають на етапі обговорення і не оформлені у вигляді остаточних законопроєктів чи урядових постанов. У процесі роботи над реформою параметри постійно змінюються, тому частина ідей може не увійти до фінального документа.

    У Міністерстві оборони та Генеральному штабі планують завершити формування нової моделі контрактів до кінця травня 2026 року. Після цього напрацювання мають бути закріплені на рівні Кабінету Міністрів України відповідними нормативними актами.

    Передумовою реформи стала заява президента Володимира Зеленського про початок нового етапу трансформації армії. Він анонсував збільшення грошового забезпечення військових, запровадження системи «бойових контрактів» і встановлення чітких термінів служби як ключових елементів оновлення Збройних сил України.

    Окремо в уряді визнають, що видатки на оборону суттєво зростають, однак питання повного фінансування підвищених виплат військовим поки залишається відкритим і потребує додаткових рішень щодо розподілу державного бюджету та міжнародної фінансової підтримки.

  • У громадах з’являться заступники з оборони: в Україні посилюють систему національного спротиву

    У громадах з’являться заступники з оборони: в Україні посилюють систему національного спротиву

    В Україні розширюють систему національного спротиву — у місцевих органах влади запроваджують нову посаду заступника голови з питань оборони. Це рішення є частиною комплексної реформи, спрямованої на підвищення готовності держави до тривалого протистояння та швидшого реагування на загрози.

    Як повідомляють у Міністерстві оборони, створення таких посад стало можливим після внесення змін до законодавства. Відтепер у громадах з’являться відповідальні за координацію оборонних питань на місцевому рівні, що має суттєво покращити взаємодію між військовими та цивільною владою.

    Очікується, що ці посади обійматимуть діючі військовослужбовці, яких відряджатимуть до органів місцевого самоврядування. Їхнє головне завдання — організація оборонної роботи в громадах, координація підготовки до можливих загроз та забезпечення ефективної взаємодії з підрозділами Збройних сил.

    У Міноборони наголошують, що створення такої вертикалі управління дозволить значно пришвидшити ухвалення рішень у критичних ситуаціях. Сформована система національного спротиву має працювати не лише під час війни, а й у мирний період, щоб забезпечити постійну готовність до потенційних викликів.

    Окремо підкреслюється, що нові посади не будуть тимчасовими. Їх планують зберегти і після завершення активної фази війни, що свідчить про стратегічний підхід до побудови оборонної системи держави.

    Представники оборонного відомства зазначають, що сучасна війна вимагає максимальної гнучкості від державних інституцій. Часто бюрократичні процедури, сформовані у мирний час, не дозволяють оперативно реагувати на загрози. Саме тому Україна змушена адаптувати управлінські процеси до нових реалій.

    Як приклад таких змін наводиться спрощення процедур модернізації військової техніки без тривалих погоджень, а також активне залучення приватного сектору до посилення протиповітряної оборони. Це дозволило значно підвищити ефективність відбиття атак, зокрема із застосуванням ударних безпілотників.

    Крім того, система національного спротиву передбачає ширше залучення громадян до підготовки з оборони. Раніше повідомлялося, що базова підготовка може розпочинатися вже з підліткового віку, що має сформувати у суспільстві базові навички реагування на загрози.

    Експерти зазначають, що створення посад заступників з оборони у громадах фактично формує новий рівень територіальної безпеки. Йдеться не лише про військові аспекти, а й про організацію укриттів, евакуацію населення, захист критичної інфраструктури та інформаційну стійкість.

    Водночас подібні ініціативи викликають і дискусії у суспільстві. Частина громадян висловлює побоювання щодо можливого розширення бюрократії або створення додаткових адміністративних структур. Однак у Міноборони наголошують, що головна мета — не збільшення апарату, а підвищення ефективності управління у сфері безпеки.

    Також важливим аспектом є міжнародна співпраця. Україна активно обмінюється досвідом із партнерами, зокрема з країнами Балтії, які мають власні напрацювання у сфері територіальної оборони та національного спротиву. Це дозволяє адаптувати найкращі практики до українських умов.

    Загалом розбудова системи національного спротиву розглядається як один із ключових елементів довгострокової безпекової стратегії України. В умовах тривалої війни держава переходить від ситуативних рішень до системної моделі, яка охоплює як військову, так і цивільну складову.

    У підсумку впровадження нових посад у громадах має зміцнити обороноздатність на місцях, забезпечити кращу координацію дій та підвищити готовність країни до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

  • Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Міністерство оборони України готує комплексну реформу умов служби та набору до війська, яка має суттєво змінити підходи до рекрутингу, мотивації та проходження служби. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров, підбиваючи підсумки перших трьох місяців роботи на посаді. За його словами, вже найближчим часом можуть стартувати перші етапи трансформації, адже 10 із 30 запланованих проєктів майже готові до запуску.

    Федоров наголосив, що ключове завдання, поставлене президентом Володимир Зеленський, — максимально швидко модернізувати систему оборони так, щоб це допомогло ефективніше стримувати ворога як на полі бою, так і в економічному вимірі. Йдеться не лише про технічне посилення армії, а й про зміну самої логіки служби — від застарілих процедур до більш гнучкої, сучасної та людиноцентричної моделі.

    Одним із центральних елементів реформи стане трансформація рекрутингу. Очікується, що нові підходи дозволять залучати більше військовослужбовців на контрактній основі, зменшуючи залежність від примусових механізмів мобілізації. У фокусі — підвищення прозорості процесів, створення зрозумілих умов служби та покращення комунікації між державою і громадянами.

    Хоча деталі перших 10 проєктів поки що не розкриваються, експерти припускають, що йдеться про зміни у системі відбору, цифровізацію процесів, нові формати контрактів, а також покращення соціального забезпечення військових. Зокрема, може бути розширено можливості вибору підрозділів, спеціальностей та умов служби, що дозволить більш ефективно використовувати потенціал кожного добровольця.

    Реформа відбувається на тлі активних дискусій щодо мобілізаційної політики. У Верховній Раді вже готуються зміни до законодавства, які передбачають поступове коригування існуючих процедур. Народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв, що нова модель має зробити акцент саме на добровільному залученні громадян до служби.

    Водночас питання ефективності мобілізації залишається актуальним. Головнокомандувач Олександр Сирський оцінював її на рівні 6–7 балів із 10, що свідчить про наявність системних проблем і необхідність змін. Серед викликів — нерівномірне навантаження, бюрократичні складнощі та суспільна напруга навколо роботи територіальних центрів комплектування.

    Про потребу змін у підходах до мобілізації говорять і військові. Зокрема, командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді підкреслював, що силові методи набору є неприйнятними і можуть негативно впливати на довіру до армії. Натомість, на його думку, необхідно створювати умови, за яких люди самі будуть зацікавлені долучатися до оборони країни.

    Реформа, яку анонсував Федоров, може стати відповіддю саме на ці виклики. Вона має не лише оптимізувати процеси, а й змінити сприйняття служби в армії — зробити її більш зрозумілою, передбачуваною та привабливою. У сучасних умовах війни це критично важливо, адже людський ресурс залишається одним із ключових факторів обороноздатності.

    Окремий акцент, імовірно, буде зроблено на цифрових інструментах. Україна вже активно впроваджує технологічні рішення в державному управлінні, і сектор оборони не є винятком. Автоматизація обліку, електронні кабінети, онлайн-рекрутинг і прозорі бази даних можуть суттєво спростити взаємодію між військовими структурами та громадянами.

    Важливо, що реформа відбувається паралельно з іншими змінами в секторі безпеки — розвитком дронових підрозділів, інтеграцією нових технологій та посиленням оборонно-промислового комплексу. У комплексі це формує нову модель української армії — більш гнучку, технологічну та адаптовану до сучасної війни.

    Попри те, що конкретні механізми ще не оприлюднені, сам факт підготовки масштабної трансформації свідчить про стратегічний підхід до реформування оборонної сфери. Найближчі місяці можуть стати визначальними для впровадження нових правил гри, які вплинуть як на військових, так і на цивільних громадян.

    Ініціатива Міноборони є спробою не лише вирішити поточні проблеми, а й закласти основу для довгострокових змін у системі оборони України. Якщо реформа буде реалізована ефективно, вона може суттєво підвищити боєздатність армії та зміцнити довіру суспільства до військових інституцій.