Golosnovinua.com

Позначка: військова розвідка

  • Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.

    Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.

    Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.

    Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.

    За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.

    Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.

    Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.

    Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня

    За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.

    Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.

    Йдеться не лише про можливі військові провокації.

    Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.

    Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.

    Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.

    Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.

    За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.

    Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.

    Які об’єкти опинилися в зоні ризику

    Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.

    Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.

    Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.

    Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.

    Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.

    Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.

    Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.

    Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.

    Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.

    Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.

    Попередження стосується не лише Польщі

    Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.

    За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.

    При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.

    Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.

    15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

    На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.

    Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.

    У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink

    Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.

    За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.

    Інцидент стався 23 вересня 2026 року.

    Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.

    У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.

    Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.

    Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.

    Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження української воєнної розвідки щодо можливих російських диверсій проти Starlink у Європі.

    У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.

    Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.

    Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.

    Українська розвідка раніше попереджала НАТО

    Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.

    За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.

    Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.

    Раніше «Ненька інфо» також розповідала про попередження польської сторони щодо можливого посилення російських атак на Європу.

    У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.

    Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.

    Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні

    Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.

    17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.

    Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.

    Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.

    Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.

    Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.

    На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.

    Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.

    НАТО готується протидіяти гібридним загрозам

    На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.

    Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.

    Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик військового керівництва НАТО посилити стримування Росії та підтримку України у відповідь на гібридні загрози.

    Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.

    Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.

    На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.

    Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.

    Польща посилює готовність на східному кордоні

    Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.

    16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.

    Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.

    Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.

    Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.

    Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.

    На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.

    Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.

    Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі

    Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.

    Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.

    Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.

    Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.

    Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.

    Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.

    Що означає попередження Туска для України

    Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.

    Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.

    Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.

    Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.

    На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.

    11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.

    Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.

    Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.

    Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.

    Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.

    Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія вже на початку серпня виконала державний річний план із виробництва гіперзвукових ракет «Циркон» та надзвукових ракет «Онікс». Такі оцінки озвучило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, станом на 3 серпня російський військово-промисловий комплекс уже виготовив усю кількість цих ракет, яка була передбачена державним оборонним замовленням на 2026 рік.

    Про це йдеться в інтерв’ю заступника начальника ГУР МО України генерал-майора Вадима Скібіцького, яке опублікувало РБК-Україна. За його словами, російська оборонна промисловість продовжує працювати у режимі максимальної мобілізації, а виробництво окремих видів високоточного озброєння не лише не сповільнюється, а й демонструє випередження встановлених графіків.

    За інформацією української розвідки, протягом перших семи місяців 2026 року Росія виготовила:

    • 33 гіперзвукові ракети «Циркон»;
    • 60 надзвукових ракет «Онікс».

    Первісно обидва комплекси створювалися як протикорабельне озброєння. Однак після модернізації російські війська дедалі активніше використовують їх для ударів по наземних цілях на території України. Саме така зміна тактики значно ускладнила загрозу для української системи протиповітряної оборони, оскільки ці ракети мають високу швидкість польоту та складну траєкторію перехоплення.

    «Циркон» вважається одним із найсучасніших російських ракетних комплексів. За заявленими характеристиками він здатний розвивати гіперзвукову швидкість, що значно скорочує час реагування для систем ППО. Водночас «Онікс», хоча й був розроблений як протикорабельна ракета, після доопрацювання активно застосовується для ударів по наземній інфраструктурі.

    Оприлюднені цифри свідчать не лише про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, а й про здатність Кремля підтримувати виробництво навіть в умовах міжнародних санкцій. Раніше Вадим Скібіцький зазначав, що Росія створила жорстку систему контролю за виконанням державного оборонного замовлення. За його словами, на підприємствах оборонної галузі діє ціла система покарань за зрив виробничих планів, а виконання державних контрактів контролюється на всіх рівнях влади.

    Водночас у ГУР наголошують, що санкційний тиск усе ж створює для російської оборонної промисловості певні труднощі. Значна частина сучасних російських ракет містить електронні компоненти іноземного виробництва, тому Україна разом із міжнародними партнерами продовжує працювати над перекриттям каналів їхнього постачання. Крім того, одним із важливих напрямків роботи Сил оборони України залишаються удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах боєприпасів та виробничих майданчиках, що дозволяє хоча б тимчасово порушувати виробничі цикли окремих видів озброєння.

    Окрему увагу експерти звертають на загальне нарощування виробництва ракетного озброєння в Росії. Позаштатний радник президента України, фахівець із військових технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») раніше повідомляв, що російська армія накопичила запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує регулярно поповнювати свої арсенали завдяки власному виробництву. За його оцінками, щомісяця Росія випускає приблизно 60–70 ракет комплексу «Іскандер», а разом із виробництвом «Цирконів» та ракет для систем С-400 загальний випуск може сягати 100–150 високоточних ракет на місяць. Ці оцінки демонструють, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає можливість компенсувати значну частину витраченого боєзапасу.

    У ГУР також наголошують, що виконання виробничого плану не означає завершення випуску цих ракет до кінця року. Державне оборонне замовлення є мінімальним гарантованим обсягом, тоді як за наявності виробничих потужностей і необхідних комплектуючих підприємства можуть продовжувати виготовлення продукції понад встановлені показники. Саме тому українська розвідка уважно стежить за темпами виробництва та накопичення російських запасів високоточного озброєння.

    На тлі цих даних українські військові продовжують фіксувати високу інтенсивність повітряних атак. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, лише протягом липня українська протиповітряна оборона перехопила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших викликів для української системи ППО через надзвичайно короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Оцінки ГУР свідчать, що найближчим часом підстав очікувати суттєвого зменшення інтенсивності російських ракетних атак немає. Навпаки, дострокове виконання плану з виробництва окремих типів ракет може свідчити про прагнення Кремля підтримувати високий темп застосування високоточного озброєння, одночасно поповнюючи власні запаси. Саме тому українські сили оборони продовжують роботу не лише над посиленням протиповітряної оборони, а й над ураженням військово-промислових об’єктів на території Росії, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.

  • 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    Росія, ймовірно, протягом майже півтора року проводила масштабну кампанію повітряної розвідки над стратегічними військовими та ядерними об’єктами країн Європи, використовуючи безпілотники, які запускалися з суден так званого “тіньового флоту”. До такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), результати роботи яких опублікувало британське видання The Guardian.

    За даними дослідження, аналітики проаналізували 144 підозрілі інциденти із безпілотниками, зафіксовані в більш ніж десяти європейських країнах у період із кінця 2024 року до першої половини 2026 року. Найбільше випадків було зареєстровано у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Данії та Ірландії. Усі вони мають схожі ознаки та можуть бути частиною єдиної координованої операції російських спецслужб.

    Автори звіту зазначають, що головною особливістю цієї кампанії стала майже повна безкарність її виконавців. Попри численні польоти над військовими базами, аеродромами, портами та критичною інфраструктурою, жоден із безпілотників не був збитий або захоплений західними військовими. Це, на думку дослідників, продемонструвало серйозні прогалини у системах протиповітряної оборони країн НАТО, які традиційно орієнтовані на боротьбу з літаками, крилатими чи балістичними ракетами, але виявилися недостатньо готовими до масового використання невеликих малопомітних дронів.

    Серед ключових об’єктів, які, за оцінкою експертів, стали цілями російської розвідки, називають британську авіабазу RAF Lakenheath, де у 2025 році були розгорнуті американські ядерні боєприпаси. Також безпілотники неодноразово помічали поблизу французької бази атомних підводних човнів Île Longue, де базується морська складова французьких ядерних сил стримування. Аналогічні інциденти фіксувалися над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де також зберігається американська ядерна зброя.

    Окрім військових баз, дрони регулярно з’являлися поблизу цивільних аеропортів та інших важливих інфраструктурних об’єктів. Одним із найгучніших випадків стало тимчасове закриття аеропорту Копенгагена у вересні 2025 року після серії повідомлень про невідомі безпілотники. Подібні інциденти відбувалися також у Німеччині та низці інших європейських держав.

    Особливу увагу дослідники приділяють способу запуску цих безпілотників. За їхніми висновками, Росія використовувала для цього судна так званого “тіньового флоту” — танкери та вантажні кораблі, які часто працюють із вимкненими системами автоматичної ідентифікації (AIS) та використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій. Такі судна могли виступати не лише платформами для запуску безпілотників, а й виконувати функції ретрансляторів сигналу або кораблів для їхнього повернення після завершення місії.

    Одним із найважливіших доказів цієї версії стало затримання французькими військовими танкера Boracay восени 2025 року. Під час перевірки судна на його борту виявили двох громадян Росії, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group, а також капітана з Китаю. Експерти IISS вважають цей випадок важливим підтвердженням використання цивільних суден у військово-розвідувальних операціях Росії.

    Співавтор дослідження, старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс, наголосив, що аналіз численних інцидентів дозволяє з високою ймовірністю говорити про централізовану кампанію, організовану Кремлем. За його словами, російська операція переслідувала одразу кілька цілей: збір розвідувальної інформації про ядерні об’єкти НАТО, вивчення маршрутів військової логістики, тестування швидкості реагування систем ППО, а також психологічний і економічний тиск на країни Заходу.

    У звіті також зазначається, що найбільша активність таких польотів припала на осінь 2025 року, коли кількість зафіксованих інцидентів різко зросла. Водночас у 2026 році інтенсивність кампанії помітно знизилася після того, як європейські військово-морські сили почали активніше затримувати судна російського “тіньового флоту” та посилили контроль над морськими маршрутами.

    Попри це, експерти попереджають, що проблема залишається актуальною. На їхню думку, Росія продемонструвала здатність використовувати недорогі цивільні технології для проведення складних розвідувальних операцій практично без ризику негайної відповіді. Саме тому країнам НАТО рекомендують переглянути існуючі підходи до протидії малорозмірним безпілотникам, посилити захист стратегічної інфраструктури та вдосконалити координацію між військовими й цивільними службами.

    Дослідники наголошують, що нинішня система безпеки Альянсу була створена для відбиття традиційних повітряних загроз, однак сучасні гібридні операції, у яких використовуються дешеві безпілотники, цивільні судна та приховані методи ведення розвідки, потребують зовсім інших підходів. Саме тому звіт IISS уже називають одним із найважливіших досліджень про нові форми російської гібридної війни проти Європи.

  • Шведська розвідка: Росія залишиться загрозою Європі навіть після Путіна

    Шведська розвідка: Росія залишиться загрозою Європі навіть після Путіна

    У військовій розвідці Швеції вважають, що Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для своїх сусідів і європейської безпеки навіть після завершення правління Володимира Путіна. На думку шведських аналітиків, йдеться не про тимчасову кризу, а про глибокі системні зміни в характері російської держави, які формують тривале стратегічне протистояння із Заходом.

    Про це заявив голова військової розвідки Швеції Томас Нільссон, коментарі якого наводить Bloomberg. Його оцінки стали черговим свідченням того, що в оборонних структурах Північної Європи домінує доволі песимістичний погляд на перспективи відносин із Москвою, навіть у довгостроковій перспективі після можливої зміни політичного керівництва в Кремлі.

    Нільссон наголосив, що нинішня конфронтація між Росією та Заходом має структурний характер і не може бути розв’язана швидко або автоматично через зміну політичних еліт. За його словами, Росія “обрала свій шлях” і повернення до попередньої моделі взаємодії з Європою вже не є реалістичним сценарієм. Він підкреслив, що йдеться про тривалий період стратегічного протистояння, який не зникне сам по собі і не завершиться без глибоких внутрішніх трансформацій у самій Росії.

    У своїх коментарях очільник шведської військової розвідки прямо зазначив, що “ми не вважаємо цю кризу тимчасовою”, підкресливши, що Захід перебуває у стані довготривалого протистояння, яке не можна ігнорувати або сприймати як короткострокове загострення. Він додав, що ілюзії швидкого повернення до стабільних відносин можуть лише ускладнити підготовку європейських країн до реальних безпекових викликів.

    Окрему увагу Нільссон приділив внутрішній ситуації в Росії. Він заявив, що російська економіка продовжує відчувати значний тиск через наслідки багаторічної повномасштабної війни проти України, а офіційна статистика, за його словами, може не відображати реального стану справ. Він припустив, що російські посадовці застосовують різні методи для маскування проблем із економічним зростанням та рівнем інфляції, намагаючись підтримувати зовнішню стабільність.

    Водночас, як підкреслив керівник розвідки, у найближчій перспективі немає ознак того, що режим у Москві перебуває під реальною загрозою внутрішнього колапсу. На його думку, ключовим фактором стабільності нинішньої системи є фактична відсутність політичної опозиції, яка була б здатна організувати та спрямувати суспільне невдоволення в політичне русло. Нільссон зазначив, що опозиційні сили були значною мірою знищені або витіснені через арешти, еміграцію чи фізичне усунення, що створює вакуум альтернативи всередині політичної системи Росії.

    Він також звернув увагу на соціальний аспект ситуації, зазначивши, що частина російського населення, згідно з опитуваннями, може підтримувати не стільки саму війну, скільки ідею Росії як “великої держави” з особливим міжнародним статусом. Це, за його словами, свідчить про наявність певного рівня суспільної легітимності для нинішнього курсу, що додатково зменшує ймовірність швидких політичних змін.

    “Ми не очікуємо жодних кардинальних змін”, – підсумував Нільссон, описуючи загальну логіку розвитку ситуації в Росії та її взаємин із Заходом.

    На тлі цих оцінок інші європейські країни також посилюють увагу до російського напрямку. У планах оборонного відомства Нідерландів Росія визначається як ключова довгострокова загроза для безпеки Європи, що потребує системної модернізації збройних сил. У Польщі, своєю чергою, політичне керівництво попереджає про ризики можливих провокацій і сценаріїв дестабілізації, включно з так званими операціями “під чужим прапором”, які можуть бути використані для виправдання подальшої ескалації проти країн НАТО.

    Таким чином, у європейському безпековому середовищі дедалі чіткіше формується консенсус щодо того, що загроза з боку Росії не є короткостроковою або ситуативною, а має довготривалий характер, який визначатиме архітектуру безпеки континенту на роки вперед.

  • Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї щоб “показати серйозність намірів” щодо Європи та США. Джерела

    Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї щоб “показати серйозність намірів” щодо Європи та США. Джерела

    За інформацією наших джерел в розвідспільноті, Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному із своїх полігонів у липні, щоб “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США.

    “Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному з полігонів у липні.

    Про це свідчать кілька факторів, які стали відомі розвідкам Великої Британії та США.

    По-перше, підрозділи ракетних військ у п’яти регіонах (джерела не вказують, у яких саме, але один із регіонів розташований поблизу українського кордону) переходять на особливий режим.

    По-друге, офіцерів, пов’язаних із силами ядерної тріади Росії, у липні не відпускають у відпустки, а тих, хто пішов раніше, відкличуть.

    По-третє, відзначається активність на одному з російських полігонів, де раніше випробовували ядерну зброю.

    Також є інформація, що РФ проведе консультації з Китаєм щодо випробувань ядерної зброї.

    І головне, такі випробування мають “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте пригрозив Росії “руйнівними наслідками”у разі застосування ядерної зброї проти України.

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.

  • СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    Сили спеціальних операцій Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України провели чергову операцію із застосуванням безпілотників, уразивши 16-й центр радіоелектронної розвідки ФСБ Росії, який розташований у Темрюцькому районі Краснодарського краю. Про це повідомили в Службі безпеки України.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт є одним із ключових елементів системи російської військової розвідки та забезпечує роботу підрозділів, що відповідають за наведення ракетних ударів і застосування ударних безпілотників по території України. Окремо наголошується, що центр також виконував функції з перехоплення, обробки та аналізу сигналів, зокрема з іноземних супутникових систем зв’язку, що дозволяло російській армії отримувати розширену розвідувальну інформацію для планування бойових операцій.

    Метою удару, за даними СБУ, стало виведення з ладу елементів управління та технічної інфраструктури центру, які забезпечували його оперативну діяльність. У результаті атаки безпілотників було уражено низку критично важливих об’єктів, що, за оцінками української сторони, суттєво знизило здатність центру виконувати свої функції в повному обсязі.

    У спецслужбі підкреслили, що 16-й центр радіоелектронної розвідки входить до структури Федеральна служба безпеки Росії та фактично виконує роль «очей» російських військових систем, забезпечуючи виявлення цілей, координацію ударів і підтримку роботи засобів протиповітряної оборони. Ураження таких центрів, за оцінкою СБУ, створює додаткові труднощі для РФ у формуванні цілісної картини повітряної та оперативної обстановки.

    Також наголошується, що подібні операції мають стратегічний характер, оскільки послаблюють можливості Росії щодо координації високоточних ударів по Україні та ускладнюють роботу розвідувальних систем у глибокому тилу. Втрата або часткове виведення з ладу центрів радіоелектронної розвідки, за словами українських військових, безпосередньо впливає на ефективність планування атак та знижує рівень інтеграції російських систем управління.

    У СБУ також зазначили, що подібні дії є частиною ширшої кампанії ураження критичних військових об’єктів противника, які забезпечують логістику, розвідку та наведення ударів. За їхніми словами, удари по таких цілях відкривають додаткові можливості для українських безпілотних систем, оскільки зменшують щільність і якість російського контролю над бойовим простором.

    Раніше українські сили вже завдавали ударів по об’єктах російської військової інфраструктури в тилу, включно зі штабами та навчальними центрами, які залучені до підготовки операторів безпілотних систем і координації бойових дій.

  • Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Використання Росією балістичної ракети “Орєшнік”, здатної нести ядерний заряд, може мати для Кремля протилежний ефект, ніж очікував Володимир Путін. Уламки ракети, яку російські війська застосували під час ударів по Україні, вже перебувають у розпорядженні українських та американських фахівців і використовуються для аналізу технологічних можливостей нової зброї РФ.

    Про це під час брифінгу в Києві заявив член Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США Джим Хаймс.

    За словами американського конгресмена, сам факт використання ракети, здатної потенційно нести ядерну боєголовку, є серйозною формою ескалації з боку Росії. Водночас, наголосив він, це не досягло головної мети Кремля — залякати Україну чи її союзників.

    “Використання ракети, здатної нести ядерну зброю, очевидно, є само по собі формою ескалації. Але українців це не лише не залякає, але й уламки цієї ракети зараз перебувають у їхньому та нашому розпорядженні”, — заявив Хаймс.

    Конгресмен додав, що отримані фрагменти ракети дадуть можливість США, Україні та західним партнерам краще зрозуміти характеристики та потенційні можливості нового російського озброєння.

    “Це буде використано як українцями, так і Заходом, щоб зрозуміти можливості російської ракети. Тому я вважаю, що, як і багато інших кроків, які зробив Володимир Путін, це принесе результат, протилежний тому, чого він намагається досягти”, — наголосив американський політик.

    Що відомо про “Орєшнік”

    Ракета “Орєшнік” останніми місяцями активно фігурує у російській пропаганді як новий тип надпотужного озброєння. Російські державні медіа та прокремлівські експерти стверджували, що ця ракета має “унікальні характеристики”, здатна вражати глибоко захищені об’єкти та нібито може змінити баланс сил на полі бою.

    Втім, після застосування “Орєшніка” по території України українські експерти та західні аналітики почали ставити під сумнів реальні можливості ракети.

    Раніше український президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час масованої атаки в ніч на 24 травня Росія використала дві ракети цього типу. За його словами, одна з них влучила у Київську область, інша впала на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Після цього уламки ракети отримали українські спецслужби та військові експерти.

    Окрему увагу фахівців викликало питання походження компонентів “Орєшніка”. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк раніше заявляв, що ця ракета може відрізнятися від інших російських систем тим, що у ній майже або повністю відсутні іноземні комплектуючі.

    Це питання стало особливо актуальним після того, як українська влада продемонструвала європейським дипломатам уламки інших російських ракет і дронів, де були виявлені компоненти зі США, Німеччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії та Китаю.

    Чи справді “Орєшнік” є проривною зброєю

    Попри заяви російської пропаганди, аналітики сумніваються, що “Орєшнік” може стати “зброєю перелому” для РФ.

    За даними українських та західних дослідників, наразі Росія лише розгортає малосерійне виробництво цих ракет. Їх кількість у російському арсеналі оцінюється як мінімальна.

    Крім того, експерти наголошують, що застосування нової ракети фактично дозволило Заходу отримати доступ до важливих технологічних даних.

    У військовій сфері аналіз уламків сучасних ракет має критичне значення. Фахівці можуть досліджувати системи наведення, електроніку, матеріали корпусу, елементи двигуна, методи захисту від ППО та інші технічні характеристики.

    Саме тому, на думку американського конгресмена Джима Хаймса, Путін допустив стратегічну помилку, коли вирішив використати “Орєшнік” для демонстрації сили.

    На тлі останніх масованих атак Росії Україна та західні партнери продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та вивчати нові типи російського озброєння.

    У Вашингтоні та європейських столицях дедалі частіше наголошують: спроби Кремля залякати Україну ракетними ударами не змінюють загальної позиції Заходу щодо підтримки Києва.

  • ГУР вдарило по флоту РФ у Криму: виведено з ладу два великі десантні кораблі та знищено РЛС

    ГУР вдарило по флоту РФ у Криму: виведено з ладу два великі десантні кораблі та знищено РЛС

    У ніч на 19 квітня українські розвідники провели результативну операцію в тимчасово окупованому Криму, уразивши одразу два великі десантні кораблі Чорноморського флоту Росії. Йдеться про ВДК «Ямал» та «Ніколай Фільчєнков», які перебували в Севастопольській бухті. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, обидва кораблі виведені з ладу.

    Операцію здійснили бійці спецпідрозділу «Примари», який входить до структури військової розвідки. У ГУР зазначають, що удари були завдані по цілях, які мають стратегічне значення для російської військової логістики в Чорному морі. Саме десантні кораблі відіграють важливу роль у перекиданні техніки, боєприпасів і особового складу.

    За інформацією розвідки, під час атаки кораблі перебували в акваторії Севастополя — головної бази Чорноморського флоту РФ. Характер ураження не деталізується, однак у ГУР наголошують, що обидва судна втратили боєздатність.

    ВДК «Ямал» належить до проєкту 775 — це десантний корабель, збудований у 1988 році. Його довжина становить понад 112 метрів, а вантажомісткість дозволяє перевозити до 500 тонн техніки та особового складу. Корабель здатен виконувати як транспортні, так і бойові завдання, включно з висадкою десанту. Орієнтовна вартість такого судна оцінюється більш ніж у 80 мільйонів доларів.

    Інший уражений корабель — «Ніколай Фільчєнков» — належить до старішого проєкту 1171 «Тапір». Він був введений в експлуатацію ще у 1975 році, однак досі використовувався російськими військовими. Його вантажопідйомність сягає 1000 тонн, що дозволяє перевозити значну кількість бронетехніки та десантників. Орієнтовна вартість такого корабля становить понад 70 мільйонів доларів.

    Окрім ураження кораблів, у межах тієї ж операції українські сили знищили російську радіолокаційну станцію «Подльот-К1». Цей комплекс використовується для виявлення повітряних цілей на малих висотах і є важливим елементом системи протиповітряної оборони. За оцінками, вартість такої РЛС може сягати близько 5 мільйонів доларів.

    У Головне управління розвідки Міністерства оборони України підкреслюють, що це не поодинокий випадок ураження військових об’єктів у Криму. За кілька днів до цього, 17 квітня, Сили оборони України вже завдавали ударів по російських радіолокаційних станціях, зокрема «Подльот» і «Небо-М», а також інших важливих військових цілях.

    Аналітики зазначають, що такі удари мають комплексний ефект. З одного боку, вони знижують можливості російського флоту щодо проведення десантних операцій і логістики. З іншого — послаблюють систему протиповітряної оборони, відкриваючи нові можливості для подальших атак.

    Великі десантні кораблі традиційно відіграють важливу роль у військових операціях Росії, особливо в Чорноморському регіоні. Вони використовуються не лише для потенційних десантних операцій, а й для транспортування вантажів між окупованими територіями. Після початку повномасштабної війни ці судна активно залучалися до забезпечення військових угруповань.

    Ураження таких кораблів у Севастополі є показовим, адже ця база вважається однією з найбільш захищених у регіоні. Попри посилену протиповітряну оборону та заходи безпеки, українські сили регулярно здійснюють успішні удари по об’єктах у Криму.

    Експерти також звертають увагу, що втрата або виведення з ладу десантних кораблів обмежує можливості Росії не лише в Чорному морі, а й у ширшому контексті військових операцій. З огляду на обмежені ресурси флоту та складність відновлення таких суден, кожна подібна втрата має довгострокові наслідки.

    Таким чином, операція ГУР у Криму стала ще одним свідченням того, що українські сили здатні ефективно діяти навіть у глибокому тилу противника. Ураження двох великих десантних кораблів і знищення радіолокаційної станції суттєво послаблює військові можливості РФ у регіоні та демонструє зростаючу роль високоточної зброї та розвідки у сучасній війні.