Позначка: військова співпраця

  • Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Участь Північної Кореї у війні Росії проти України дає її військовим унікальний сучасний бойовий досвід і можливість випробовувати ракетні системи в реальних умовах. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та змінити розрахунки Південної Кореї, США та їхніх союзників.

    Про це заявив заступник командувача Командування ООН генерал-лейтенант Скотт Вінтер, повідомляє NK News.

    За словами австралійського генерала, військова співпраця між Пхеньяном і Москвою створила для Північної Кореї можливість отримати досвід, який неможливо здобути під час звичайних навчань. Йдеться про ознайомлення з технологіями, тактикою та особливостями ведення сучасної війни.

    Вінтер наголосив, що участь КНДР у війні в Україні є важливим нагадуванням про те, що сучасні безпекові загрози виходять далеко за межі окремих регіонів.

    Окремо генерал звернув увагу на ракетний потенціал Північної Кореї. За його словами, Пхеньян використав війну як можливість випробувати низку власних балістичних ракетних систем у реальних бойових умовах.

    Для КНДР це означає отримання практичної інформації про застосування озброєння, його ефективність, особливості протидії сучасним системам ППО та характер ведення бойових дій із використанням різних типів озброєння.

    Отриманий північнокорейськими військовими досвід союзники враховуватимуть під час планування щорічних спільних військових навчань США та Південної Кореї «Щит свободи Ульчі» (Ulchi Freedom Shield, UFS).

    Цьогорічні навчання стартують у понеділок. У них братимуть участь близько 70 військовослужбовців із 11 країн-членів Командування ООН.

    Програма навчань передбачатиме відпрацювання протидії сучасним загрозам, серед яких глушіння сигналів GPS, кібератаки та операції із застосуванням безпілотників. Усе це безпосередньо пов’язане з досвідом сучасної війни, який Північна Корея отримує через співпрацю з Росією.

    Особливу увагу союзники приділяють можливості використання Пхеньяном отриманого досвіду у власному військовому плануванні. Північна Корея протягом останніх років активно розвиває ракетні та безпілотні технології, а участь її військових у війні Росії проти України створює додатковий канал отримання практичних знань.

    Безпосередньо перед початком навчань КНДР знову здійснила запуск балістичних ракет. У Командуванні ООН засудили ці дії як провокаційні та заявили, що подібні запуски збільшують ризик помилок і непередбачуваної ескалації на Корейському півострові.

    Одним із ключових завдань Командування ООН є моніторинг дотримання перемир’я між Північною та Південною Кореями. Утім, організація досі не оприлюднила результати розслідування щодо звинувачень Сеула в тому, що Південна Корея відправляла військові безпілотники в напрямку Пхеньяна у жовтні 2024 року.

    Скотт Вінтер не підтвердив, чи завершене це розслідування. За його словами, подібні справи є надзвичайно складними, а результати не кожного розслідування публікуються у відкритому доступі.

    Командування ООН є багатосторонньою структурою під керівництвом США, створеною для підтримки дотримання режиму перемир’я на Корейському півострові. Воно працює з наслідками Корейської війни 1950–1953 років та бере участь у моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні.

    Серед основних завдань UNC — моніторинг та розслідування можливих порушень перемир’я, сприяння деескалації, підтримання комунікації між сторонами та координація оборонних заходів у взаємодії з Південною Кореєю.

    На цьому тлі особливе значення має поглиблення військового партнерства між Росією та Північною Кореєю. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян значно активізували військову співпрацю.

    Північна Корея постачає Росії боєприпаси та ракети, а також направляє військовослужбовців для участі у війні. У відповідь Пхеньян може отримувати від Москви військові технології, досвід та інші ресурси, необхідні для розвитку власного оборонного потенціалу.

    Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала нову партію балістичних ракет із КНДР. За його словами, така співпраця створює додаткові ризики не лише для України, а й для міжнародної безпеки, оскільки Пхеньян отримує можливість удосконалювати свої ракетні спроможності на основі досвіду війни.

    Крім того, українська розвідка повідомляла про наміри Росії залучити до 50 тисяч військовослужбовців із КНДР. Якщо такі сили продовжать брати участь у бойових діях, вони отримуватимуть ще більше практичного досвіду ведення сучасної війни.

    Для Південної Кореї та її союзників це означає появу додаткового фактора, який необхідно враховувати під час оцінки потенціалу КНДР. Північнокорейські військові можуть переносити отримані на війні знання та навички у власні підрозділи, а результати застосування ракет і безпілотних систем — використовувати для подальшого вдосконалення озброєння.

    Таким чином, участь КНДР у війні проти України має наслідки далеко за межами європейського театру бойових дій. Москва отримує додаткові людські та військові ресурси, тоді як Пхеньян здобуває практичний досвід сучасної війни та можливість випробовувати власне озброєння. Саме це, за оцінкою Командування ООН, здатне змінити баланс ризиків на Корейському півострові.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Україна та Нідерланди досягли стратегічної домовленості про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у межах масштабної міжнародної ініціативи Build with Ukraine, яка передбачає не лише постачання озброєнь, а й глибоку інтеграцію українських оборонних технологій у виробничі потужності країн-партнерів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Mykhailo Fedorov, який зазначив, що новий етап співпраці відкриває можливість для фактичного перенесення частини українського оборонного виробництва до Європейського Союзу.

    За словами Федорова, під час робочого візиту до Нідерландів він провів комплексні переговори з міністеркою оборони країни, керівництвом уряду, представниками парламенту, оборонної промисловості та науково-дослідної організації TNO, яка спеціалізується на технологічних інноваціях. Основною темою зустрічей стало розширення оборонної співпраці, прискорення постачання критично важливих військових технологій для України та залучення додаткових фінансових і виробничих ресурсів до сектору безпілотних систем.

    У результаті переговорів сторони погодили запуск виробництва українських безпілотних систем безпосередньо на території Нідерландів, що фактично означає створення спільної індустріальної платформи для випуску сучасних дронів української розробки в європейському виробничому середовищі. Йдеться про виробництво як mid-strike, так і deep-strike безпілотних рішень, які використовуються для ураження цілей на середній та великій оперативній глибині, що має ключове значення для сучасних бойових дій високої інтенсивності.

    Фінансування першого етапу проєкту здійснюватиметься Міністерством оборони Нідерландів, що свідчить про пряме залучення державного сектору країни до створення виробничих потужностей для українських оборонних технологій. При цьому на початковій фазі вся продукція, виготовлена на території Нідерландів, буде спрямована виключно на потреби України, що має на меті оперативне посилення обороноздатності українських Сил оборони та стабілізацію постачання високотехнологічних систем на фронт.

    Окремо підкреслюється, що в межах візиту було підписано угоду про розвиток оборонних інновацій та співпрацю між оборонними підприємствами України та Нідерландів. Документ передбачає розширення кооперації у сфері досліджень і розробок, прискорення впровадження нових технологій у виробництво, а також масштабування рішень, які вже довели свою ефективність у бойових умовах. Особливу увагу сторони приділили питанню технологічного обміну між оборонними секторами та створенню умов для довгострокових спільних виробничих програм.

    Федоров наголосив, що основною метою домовленостей є не лише збільшення обсягів виробництва безпілотних систем, а й підвищення їхньої технологічної якості та швидкості адаптації до змін на полі бою. За його словами, сучасна війна значною мірою визначається темпами інновацій, і саме тому інтеграція українських рішень у виробничі ланцюги європейських країн дозволяє суттєво пришвидшити цикл «розробка–виробництво–застосування».

    На тлі цієї угоди також повідомляється, що Нідерланди раніше анонсували пакет військової допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро, який включає закупівлю безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це демонструє поступовий перехід від класичної моделі військової допомоги до більш інтегрованої системи оборонного партнерства, у якій країни ЄС не лише фінансують закупівлі, а й беруть участь у виробництві українських технологій.

    Додатково у політичному та оборонному дискурсі обговорюється запит України на збільшення фінансування оборонних потреб приблизно на 20 мільярдів доларів, який може бути винесений на розгляд чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Це підкреслює, що нові виробничі домовленості з Нідерландами є частиною ширшої стратегії масштабування оборонного потенціалу України за рахунок міжнародного партнерства.

    Таким чином, запуск виробництва українських безпілотних систем у Нідерландах стає важливим етапом формування нової моделі європейсько-української оборонної співпраці, яка поєднує технології, фінансування та спільне виробництво в єдину систему швидкого реагування на сучасні безпекові виклики.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин наказав зміцнити прифронтові та основні військові підрозділи на кордоні з Південною Кореєю, заявивши, що це необхідно для “більш ефективного стримування війни” та підготовки армії до сучасних бойових дій. Відповідну заяву він зробив під час великої наради з командирами дивізій та бригад Корейської народної армії, яка відбулася 17 травня.

    Про це повідомило державне інформаційне агентство КНДР KCNA, на яке посилається Reuters. За даними північнокорейських медіа, Кім Чен Ин наголосив, що ситуація на Корейському півострові залишається напруженою, а тому армія має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Він заявив, що нинішні зміни у характері сучасної війни вимагають швидкої модернізації військової підготовки, перегляду оперативних концепцій та підвищення боєготовності підрозділів.

    Під час виступу північнокорейський лідер закликав військове командування реформувати систему навчань і значно розширити практичні бойові тренування. За його словами, військові повинні адаптуватися до нових реалій ведення війни, у яких дедалі більшу роль відіграють високі технології, безпілотники та сучасні засоби розвідки й ураження. Кім також наголосив, що армія КНДР має швидко реагувати на темпи розвитку озброєнь і військової техніки у світі.

    Особливу увагу під час наради він приділив питанням ідеологічної дисципліни та лояльності військових. Південну Корею Кім Чен Ин вкотре назвав “запеклим ворогом”, а військових закликав зберігати постійну пильність і готовність до конфронтації. Такі заяви пролунали на тлі тривалого загострення відносин між Пхеньяном і Сеулом, які останніми роками супроводжуються регулярними ракетними випробуваннями КНДР, військовими навчаннями США та Південної Кореї, а також взаємними погрозами.

    Останніми місяцями міжнародна увага до Північної Кореї значно посилилася через її військову співпрацю з Росією. За даними західних і південнокорейських спецслужб, КНДР не лише постачає Москві боєприпаси та озброєння, а й направляє своїх військових для підтримки російських операцій. Північнокорейські солдати, як повідомляється, проходять підготовку під керівництвом російських інструкторів, зокрема вивчають сучасні методи використання дронів, які стали одним із ключових елементів війни XXI століття.

    Національна розвідувальна служба Південної Кореї повідомляла, що станом на лютий 2026 року на території Курської області Росії перебуває приблизно 11 тисяч військових із КНДР. Близько 10 тисяч із них — це регулярні бойові підрозділи, ще приблизно тисяча належить до інженерних військ. За оцінками південнокорейської розвідки, північнокорейські військові залучаються до будівництва оборонних споруд, логістичних операцій та навчань, пов’язаних із сучасними методами ведення бойових дій.

    У Сеулі також заявляють, що участь КНДР у війні Росії проти України вже призвела до значних втрат серед північнокорейських військових. За даними розвідки, близько 6 тисяч солдатів КНДР загинули або отримали поранення. Ці втрати стали одними з найбільших для північнокорейської армії за останні десятиліття та свідчать про дедалі тісніше втягування режиму Кім Чен Ина у глобальні військові конфлікти.

    Аналітики вважають, що посилення військ на кордоні з Південною Кореєю може бути частиною ширшої стратегії Пхеньяна, спрямованої на демонстрацію сили та підвищення ставок у відносинах із Заходом. На цьому тлі КНДР продовжує активно модернізувати свою армію, нарощувати виробництво озброєнь і зміцнювати союз із Росією, який останнім часом набув особливо важливого значення для обох режимів.

  • Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав молодь країни до посилення дисципліни, ідеологічної стійкості та готовності виконувати державні завдання, прямо пов’язавши ці вимоги з участю КНДР у війні проти України на боці Росії. Відповідні заяви пролунали під час XI з’їзду молодіжної організації у Пхеньян, про що повідомляє державне інформаційне агентство KCNA. Виступ північнокорейського лідера став черговим сигналом про поглиблення військово-політичної співпраці між Пхеньяном і Москвою, а також про посилення мобілізаційних настроїв усередині самої КНДР.

    У своїй промові Кім Чен Ин наголосив, що молодіжні організації мають відігравати ключову роль у реалізації рішень правлячої партії та зміцненні держави в умовах зовнішнього тиску. Він підкреслив необхідність абсолютної лояльності, високої організованості та готовності до самопожертви заради інтересів країни. Особливий акцент було зроблено на тому, що саме молодь розглядається як основна сила, здатна забезпечити виконання стратегічних завдань, включно з військовими.

    Як зазначає Reuters, у матеріалах, поширених під час з’їзду, влада КНДР фактично ототожнила відданість державі з готовністю брати участь у закордонних операціях. У зверненнях до учасників наголошувалося, що молоді солдати, відправлені за межі країни, виконують місію із захисту честі держави, а їхня участь у бойових діях подається як приклад героїзму та патріотизму. Така риторика свідчить про посилення ідеологічної підготовки населення до можливих подальших військових кроків.

    На тлі цих заяв міжнародні джерела продовжують повідомляти про фактичну участь північнокорейських військових у війні Росії проти України. За оцінками південнокорейських, українських і західних аналітиків, КНДР могла направити до Росії близько 14 тисяч військовослужбовців для підтримки російських сил. Частина з них, за наявною інформацією, залучалася до бойових дій, зокрема на території прикордонних регіонів Росії, включно з Курська область, а також до виконання допоміжних функцій, пов’язаних із використанням безпілотників, логістикою та коригуванням ударів по українських позиціях.

    Водночас повідомляється про значні втрати серед північнокорейського контингенту. За попередніми оцінками, кількість загиблих може перевищувати 6 тисяч осіб, однак ці дані не мають офіційного підтвердження з боку Пхеньяна. КНДР традиційно не розкриває інформацію про свої військові операції за кордоном, що ускладнює незалежну перевірку таких повідомлень і залишає простір для різних оцінок з боку міжнародної спільноти.

    Перші повідомлення про можливе залучення військових КНДР до підтримки Росії з’явилися ще у жовтні 2024 року, коли розвідки низки країн заявили про перекидання північнокорейських підрозділів на російську територію. Відтоді, за даними відкритих джерел, співпраця між Москвою і Пхеньяном у військовій сфері могла значно розширитися, охоплюючи не лише людські ресурси, а й постачання озброєнь, боєприпасів і технологічну взаємодію.

    Паралельно із зовнішньою активністю КНДР посилює контроль над власним суспільством. Влада країни продовжує обмежувати доступ до іноземної інформації та культури, зокрема західної та південнокорейської, а також посилює ідеологічний вплив через освітні та молодіжні організації. У цьому контексті молодь розглядається як стратегічний ресурс, який має забезпечити довгострокову стабільність режиму та підтримку його політики як всередині країни, так і за її межами.

    Заяви Кім Чен Ина про готовність молоді до виконання військових завдань на тлі війни в Україні свідчать про подальшу мілітаризацію північнокорейського суспільства та поглиблення його залучення до міжнародних конфліктів. Це також підсилює занепокоєння міжнародної спільноти щодо розширення географії війни та втягнення до неї нових держав, що може мати довгострокові наслідки для глобальної безпеки.

  • У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що американська розвідка та військове керівництво фіксують ознаки можливої взаємодії між Росією та Іраном, яка може стосуватися підтримки у військовій сфері. Про це він сказав під час слухань у Сенаті США, повідомляє The Guardian.

    За словами генерала, США бачать “щось, що відбувається” між Москвою і Тегераном, однак не можуть публічно розкривати характер цих дій через обмеження, пов’язані з безпекою та форматом відкритих слухань у Конгресі.

    «Там, безперечно, щось відбувається», — заявив Кейн, утримавшись від будь-яких деталей щодо можливих поставок або координації дій.

    Його позицію підтримав сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює профільний комітет Сенату. Він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на підрив американських інтересів і посилення позицій Ірану в регіональних конфліктах.

    Заяви американських військових з’явилися на тлі зростання уваги у США до потенційного зближення Росії та Ірану після початку повномасштабної війни проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.

    Водночас у політичному керівництві США немає єдиної публічної позиції щодо масштабів цієї взаємодії. Президент Дональд Трамп, коментуючи питання журналістів про можливу допомогу Росії Ірану, відмовився відповідати по суті, назвавши запитання “дурними”.

    У той же час спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявляв, що отримував від російської сторони запевнення про відсутність передачі Ірану розвідувальних даних або іншої прямої військової підтримки. Ці заяви фактично демонструють різні підходи всередині американської адміністрації до оцінки ситуації.

    Останніми роками Росія та Іран значно активізували політичні, військові та економічні контакти. Після початку великої війни проти України Москва дедалі частіше співпрацює з Тегераном у сфері оборонних технологій, зокрема щодо безпілотників.

    У Великій Британії міністр оборони Джон Гілі раніше прямо заявляв, що Іран міг запозичити російські підходи до використання ударних дронів типу “Шахед”, які активно застосовуються у бойових діях на Близькому Сході та у війні проти України.

    Окремі західні медіа також повідомляли про поглиблення координації між Росією та Іраном у сфері обміну розвідувальними даними та військових технологій, особливо на тлі операцій США та Ізраїлю в регіоні.

    Хоча офіційні представники США не оприлюднили конкретних доказів прямої військової участі Росії у діях Ірану, у Вашингтоні звертають увагу на кілька тенденцій: збільшення оборонних контактів між країнами, синхронізацію політичних заяв та можливу координацію дій у регіональних конфліктах.

    Американські військові наголошують, що навіть непряма підтримка — у вигляді технологій, розвідданих або координації стратегій — може мати значний вплив на баланс сил на Близькому Сході та глобальну безпекову ситуацію.

    У Конгресі США продовжуються закриті та відкриті слухання щодо ролі Росії та Ірану у міжнародних конфліктах. Військове командування США очікує додаткових аналітичних доповідей, які мають уточнити характер можливих зв’язків між двома країнами.

    Поки що офіційна позиція США залишається обережною: Вашингтон визнає наявність сигналів про активізацію контактів, але не робить публічних висновків про пряме військове партнерство у війні проти США чи їхніх союзників.

  • Ізраїль уперше розгорнув “Залізний купол” в ОАЕ

    Ізраїль уперше розгорнув “Залізний купол” в ОАЕ

    Ізраїль уперше розгорнув систему протиповітряної оборони “Залізний купол” на території Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні та зростання ракетно-дронових атак, які еміратська сторона пов’язує з Іраном. Про це повідомляє журналіст Барак Равід у матеріалі для Axios.

    За даними видання, рішення про передачу системи було ухвалене після посилення атак безпілотниками та ракетами по території ОАЕ. Еміратська сторона заявляє про сотні ракет і тисячі дронів, частину з яких вдалося перехопити, однак окремі удари все ж досягли цілей і спричинили пошкодження інфраструктури. На цьому тлі Абу-Дабі звернувся до союзників із запитом про додаткову допомогу у сфері протиповітряної оборони.

    “Залізний купол” разом із групою ізраїльських військових фахівців було розгорнуто в ОАЕ для обслуговування та координації роботи системи. Йдеться про безпрецедентний крок, оскільки раніше ця система не застосовувалася за межами Ізраїлю у бойовому або оперативному розгортанні.

    Разом із технікою прибули ізраїльські інструктори, які допомагають у навчанні місцевого персоналу та забезпечують інтеграцію системи в загальну систему протиповітряної оборони країни. Участь фахівців Ізраїлю має забезпечити швидке введення комплексу в робочий режим та його ефективне використання.

    Рішення про розгортання системи стало результатом активізації оборонного партнерства між Ізраїлем та ОАЕ, яке посилилося після підписання Авраамських угод у 2020 році. Відтоді країни поступово розширюють співпрацю у сфері безпеки, обміну розвідувальними даними та військових технологій.

    В ОАЕ заявляють, що нинішня хвиля атак змусила країну переглянути підхід до безпеки та активніше залучати міжнародних партнерів. Окрім Ізраїлю, значну підтримку Еміратам надають Сполучені Штати та інші західні країни, зокрема у вигляді розвідданих, технічної допомоги та дипломатичної координації.

    Аналітики зазначають, що поява ізраїльської системи ППО в регіоні може стати важливим елементом формування нової архітектури безпеки на Близькому Сході. Водночас це може посилити напруженість у відносинах з Іраном, який традиційно виступає різко проти поглиблення військової співпраці Ізраїлю з країнами Перської затоки.

    Таким чином, розгортання “Залізного купола” в ОАЕ є не лише військово-технічним кроком, а й важливим політичним сигналом про подальше зближення регіональних союзників на тлі зростаючих безпекових загроз.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.