Golosnovinua.com

Позначка: військова загроза

  • Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Кабінет міністрів Тайваню планує запропонувати збільшення оборонних витрат країни у 2027 році приблизно на 16%. У результаті військовий бюджет острова вперше перевищить позначку в 1 трильйон тайванських доларів.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Центрального інформаційного агентства Тайваню, загальний запропонований обсяг оборонного бюджету перевищить 1,1 трильйона тайванських доларів. До цієї суми входитимуть не лише безпосередні витрати на збройні сили, а й фінансування берегової охорони, підтримка ветеранів та окремі спеціальні оборонні проєкти.

    Очікується, що оборонні витрати Тайваню у 2027 році, як і цьогоріч, перевищать 3% валового внутрішнього продукту країни. Офіційний документ із пропозицією щодо бюджету уряд має представити 20 серпня. Водночас детальні показники можуть бути оприлюднені під час останнього засідання Кабінету міністрів перед внесенням бюджетного проєкту.

    Збільшення фінансування відбувається на тлі зростання військового тиску з боку Китаю. Пекін вважає Тайвань частиною своєї території та не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над островом. Тайванська влада, зі свого боку, категорично відкидає претензії Китаю та заявляє про необхідність самостійно зміцнювати обороноздатність.

    Тайвань останніми роками регулярно фіксує активність китайських військових літаків і кораблів поблизу острова. Пекін також проводить масштабні військові навчання, які передбачають відпрацювання дій навколо Тайваню.

    На цьому тлі Тайбей поступово збільшує витрати на модернізацію армії, розвиток власного озброєння та створення асиметричних спроможностей, які могли б ускладнити потенційну військову операцію Китаю.

    Важливим фактором для Тайваню є також позиція Сполучених Штатів. Вашингтон протягом останніх років закликає партнерів збільшувати витрати на власну оборону та бути здатними самостійно протистояти потенційним загрозам. Для Тайваню ці заклики мають особливе значення через його залежність від американської військової підтримки та постачання озброєння.

    Президент Тайваню Лай Цзін-де підтримав необхідність збільшення оборонних видатків. Його адміністрація зробила модернізацію збройних сил одним із ключових напрямів своєї політики та неодноразово заявляла про намір посилювати військовий потенціал острова.

    Одним із пріоритетів залишається розвиток власного військово-промислового комплексу. Зокрема, Тайвань працює над створенням підводних човнів власного виробництва, які мають посилити його здатність захищати морські підходи до острова.

    Паралельно Тайбей розширює можливості у сфері безпілотних технологій. Тайванська влада розглядає масове виробництво дронів як один зі способів посилити оборону країни та компенсувати потенційну перевагу Китаю в чисельності військової техніки.

    Особливу увагу Тайвань приділяє досвіду України у війні проти Росії. Українські військові активно використовують безпілотники різних типів, зокрема для розвідки, ураження цілей та протидії російському флоту. Тайбей вивчає цей досвід, оскільки потенційний конфлікт із Китаєм також може значною мірою залежати від застосування безпілотних систем.

    Раніше повідомлялося, що Тайвань планує виробляти мільйони дронів для власної оборони. Острів також зацікавлений у співпраці з компаніями, чиї технології вже використовуються у виробництві та застосуванні українських бойових безпілотників.

    Водночас військові витрати самого Китаю значно перевищують тайванські. У березні Пекін оголосив про збільшення оборонного бюджету на 2026 рік на 7% — до 1,91 трильйона юанів, що становить приблизно 283 млрд доларів.

    Китай при цьому продовжує масштабну модернізацію Народно-визвольної армії. Пекін розвиває військово-морський флот, будує нові авіаносці, розширює авіаційні можливості та вдосконалює ракетні системи. Китайські військові також регулярно здійснюють маневри навколо Тайваню.

    Політичні відносини між Пекіном і Тайбеєм залишаються напруженими. Китайська влада відмовляється вести переговори з президентом Лаєм Цзін-де та називає його “сепаратистом”. Тайванська влада наполягає, що майбутнє острова має визначатися його жителями, а не Пекіном.

    Для Тайваню досвід російсько-української війни став одним із ключових факторів під час планування оборони. Острів уважно вивчає перебіг бойових дій, зокрема ефективність дронів, морських безпілотних систем, протиповітряної оборони та асиметричної тактики.

    Збільшення оборонного бюджету до понад 1 трильйона тайванських доларів свідчить про те, що Тайбей готується до тривалого періоду військового та політичного тиску з боку Китаю. Водночас підвищення витрат понад 3% ВВП демонструє прагнення Тайваню відповідати закликам Вашингтона та посилювати власну спроможність стримувати потенційну агресію.

  • Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російське керівництво може готувати масштабну приховану мобілізацію населення. За його словами, Кремль намагається збільшити чисельність армії без формального оголошення нової хвилі мобілізації, використовуючи тіньові контракти та інші механізми залучення людей до війська.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю ТСН.

    За словами президента, російський диктатор Володимир Путін розглядає можливість масового залучення нових військових, але водночас прагне уникнути політичних наслідків відкритого оголошення мобілізації. Для цього російська влада, за інформацією української сторони, може використовувати систему прихованого набору до армії, фінансові стимули, контракти та обмеження можливості громадян залишати територію країни.

    «Він думає, як свій народ обдурити. Тобто зробити масову мобілізацію, при цьому не оголосивши її. Зробити якісь тіньові контракти, блокувати кордони. Ми це бачимо, ми вже бачимо багато відповідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що збільшення кількості мобілізованих не означатиме автоматичного посилення російської армії без значних втрат. Навпаки, за його словами, чим більше людей Кремль відправлятиме на фронт, тим масштабнішими можуть бути втрати російських військових.

    Водночас Зеленський вважає, що потенційна мобілізація може мати для Кремля не лише військове, а й політичне значення. За його словами, Росія може використовувати збільшення чисельності своїх військ як інструмент тиску на Україну та європейські держави.

    Глава держави припустив, що Москва може демонструвати Заходу готовність залучити сотні тисяч людей до армії, створюючи таким чином враження підготовки до масштабного розширення війни.

    «Показати, що я мобілізую пів мільйона людей восени. І ці пів мільйона не факт, що я буду використовувати тільки в Україні», — передав Зеленський можливу логіку російського керівництва.

    За словами українського президента, така риторика може бути спрямована не лише проти України. Кремль може намагатися сформувати у європейських країнах уявлення про загрозу масштабного розширення війни, щоб змусити їх погоджуватися на вигідні Росії умови переговорів.

    Зеленський також наголосив, що Україна не має наміру погоджуватися на територіальні поступки як умову припинення бойових дій. Окремо він згадав ситуацію навколо Донбасу, який Москва прагне повністю окупувати.

    Президент заявив, що Київ не збирається самостійно залишати свої території, оскільки відсутні гарантії того, що після отримання контролю над Донбасом Росія не продовжить наступ.

    «Ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі. Абсолютно ніхто це не гарантує і не готовий гарантувати», — наголосив Зеленський, говорячи про Путіна.

    На думку української сторони, саме тому будь-які домовленості про припинення війни повинні передбачати надійні гарантії безпеки. Без них навіть припинення бойових дій може стати лише паузою перед новою російською агресією.

    Окремо Зеленський розповів про військову співпрацю Росії та Північної Кореї. За його словами, Москва продовжує залучати військовослужбовців КНДР, які перебувають на території Росії та отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Президент зазначив, що спочатку йшлося про сотні північнокорейських військових, потім їхня кількість зросла до тисяч, а тепер, за інформацією української сторони, може йтися про рішення розмістити в Росії від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР.

    Зеленський наголосив, що присутність північнокорейських військових має значення не лише для війни проти України. За його словами, військовослужбовці КНДР отримують досвід застосування сучасної зброї, ведення бойових дій та взаємодії з російськими військами.

    Український президент вважає, що отриманий досвід у майбутньому може бути використаний Північною Кореєю в інших потенційних конфліктах, зокрема в азійському регіоні.

    Таким чином, Київ розглядає військову співпрацю Москви та Пхеньяна як довгостроковий фактор безпеки, який виходить за межі безпосередньо російсько-української війни.

    Заява Зеленського пролунала на тлі повідомлень про те, що Росія продовжує шукати способи компенсувати втрати на фронті та підтримувати чисельність своїх підрозділів. Кремль уже використовує масштабний набір контрактників, підвищені виплати та інші фінансові стимули для залучення громадян до армії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що російська влада може намагатися уникнути повторення відкритої мобілізації, яка викликала значний суспільний резонанс у Росії у 2022 році. Натомість Москва може робити ставку на поступове збільшення кількості військовослужбовців через контрактну систему та інші форми прихованого залучення.

    Водночас твердження про підготовку саме масштабної мобілізації та плани щодо використання сотень тисяч нових військових є оцінкою української сторони. Незалежного підтвердження всіх озвучених Зеленським деталей наразі немає.

    За словами президента, потенційне збільшення російської армії потрібно розглядати не лише як спробу продовжити війну проти України, а й як елемент ширшої стратегії Кремля щодо тиску на європейські держави.

    Зеленський раніше також попереджав, що після накопичення значних військових ресурсів Москва може намагатися використовувати їх для демонстрації сили за межами українського фронту. Саме тому, на думку Києва, союзники мають враховувати не лише поточні бойові дії, а й потенційні наслідки нарощування російського військового потенціалу.

    На цьому тлі питання чисельності російської армії, участі військових КНДР та можливого нового набору людей до ЗС РФ залишатиметься одним із ключових факторів під час обговорення майбутнього припинення війни та гарантій безпеки для України.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що країни НАТО не повинні виключати можливості нової ескалації з боку Росії та мають бути готовими до будь-якого розвитку подій. Водночас він наголосив, що наразі Кремль не має достатніх військових ресурсів для повномасштабного нападу на держави Альянсу, адже значна частина російських сил залишається залученою у війні проти України.

    Про це президент Латвії заявив в інтерв’ю Deutsche Welle.

    За словами Рінкевичса, російська агресивна політика залишається однією з головних загроз європейській безпеці, тому союзники не можуть дозволити собі втратити пильність або виходити з припущення, що ризик прямого конфлікту з Росією повністю відсутній. Президент Латвії наголосив, що країни НАТО повинні бути готовими до різних сценаріїв, включно з можливими військовими провокаціями, гібридними атаками або іншими спробами Кремля випробувати міцність євроатлантичної єдності.

    “Ми маємо бути готовими. Не можна виключати жодних варіантів. Але я б сказав, що нам не слід боятися. Ми маємо просто висловити дуже, дуже коротке й вагоме послання: якщо Росія кине виклик НАТО, Альянс відповість належним чином”, – заявив латвійський президент.

    Водночас Рінкевичс закликав уникати панічних настроїв. На його переконання, саме впевненість у власних силах та демонстрація готовності до колективної оборони є найкращим механізмом стримування Москви. Він наголосив, що Росія традиційно використовує слабкість або нерішучість своїх опонентів, тому союзники мають демонструвати єдність та чітку позицію.

    Президент Латвії звернув увагу, що нинішній військовий потенціал Російської Федерації значною мірою виснажений через повномасштабну війну проти України. За його словами, Кремль продовжує зазнавати значних втрат у живій силі, техніці та озброєнні, а також змушений витрачати величезні ресурси на підтримку бойових дій на українській території.

    Саме тому, зазначив Рінкевичс, сьогодні Москва не має достатньої кількості військ для здійснення повномасштабного вторгнення до будь-якої держави-члена НАТО.

    Разом із тим президент Латвії застеріг, що це не означає зникнення загрози в майбутньому. На його думку, Росія продовжує активно переозброювати армію, переводити економіку на військові рейки, збільшувати виробництво боєприпасів і ракет та накопичувати нові військові спроможності. Саме тому країнам Заходу необхідно використовувати нинішній час для зміцнення власної оборони.

    Рінкевичс наголосив, що війна в Україні стала головним фактором, який сьогодні стримує подальшу експансію Кремля. Він підкреслив, що українські військові фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, стримуючи російську армію від можливого розширення конфлікту.

    Окремо президент Латвії висловився щодо перспектив завершення війни. Він переконаний, що досягти справедливого миру без активної участі європейських держав неможливо. За його словами, саме Європа має залишатися одним із головних гарантів підтримки України як у військовій, так і в політичній, економічній та гуманітарній сферах.

    Рінкевичс також підтвердив підтримку європейської інтеграції України. На його переконання, вступ України до Європейського Союзу відповідає інтересам не лише Києва, а й усієї європейської спільноти.

    Президент Латвії зазначив, що членство України в ЄС є важливим елементом довгострокової системи безпеки на континенті. Він переконаний, що стабільна, демократична та економічно сильна Україна стане додатковим фактором безпеки для всього регіону.

    Говорячи про оборонні бюджети союзників, Рінкевичс зауважив, що сам по собі показник у 5% валового внутрішнього продукту, який дедалі активніше обговорюється серед членів НАТО, не гарантує високого рівня обороноздатності.

    За його словами, набагато важливішим є питання реальних військових можливостей держав. Він наголосив, що навіть значні фінансові ресурси не матимуть практичної користі, якщо країни не зможуть оперативно закупити необхідне озброєння або самостійно його виробляти.

    “Ви маєте гроші, але вам також необхідно мати озброєння, ракети, техніку, які ви можете придбати за ці гроші. І тут ми бачимо, що у нас є деякі проблеми з оборонною промисловістю”, – пояснив глава латвійської держави.

    За його словами, після початку повномасштабної війни стало очевидно, що європейська оборонна промисловість ще не здатна достатньо швидко забезпечувати потреби армій сучасною технікою, боєприпасами, системами протиповітряної оборони та ракетним озброєнням. Саме тому державам ЄС необхідно прискорити модернізацію оборонного сектору, стимулювати виробництво та інвестувати у нові технології.

    Президент Латвії також відповів на питання щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі. Він визнав, що європейські країни поступово збільшують власні оборонні можливості, однак цей процес є тривалим і потребує величезних фінансових вкладень, розвитку військової інфраструктури, підготовки особового складу та модернізації озброєння.

    На його переконання, Сполучені Штати залишаються ключовим гарантом безпеки європейського континенту.

    “Я б сказав, що сьогодні Сполучені Штати є незамінними в обороні Європи та у тому, щоб робити НАТО успішним як Альянс”, – підсумував Рінкевичс.

    Останнім часом тема можливої російської агресії проти країн НАТО дедалі частіше порушується європейськими політиками та військовими. У квітні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія потенційно може здійснити напад на одну з держав Альянсу вже найближчими місяцями, а також висловив сумнів щодо того, чи Сполучені Штати автоматично втрутяться у разі такого розвитку подій.

    У червні британська газета The Guardian із посиланням на розвідувальні дані повідомляла, що Кремль може готувати військові та гібридні провокації на східному фланзі НАТО. За оцінками західних спецслужб, таким чином Москва прагне перевірити швидкість реакції Альянсу, рівень координації між союзниками та готовність до колективної відповіді.

    Крім того, напередодні видання The Telegraph повідомило, що американська розвідка передала польській владі інформацію про можливі російські провокації поблизу польського кордону. За інформацією журналістів, йдеться про потенційні атаки безпілотниками, диверсійні операції або навіть локальні військові інциденти.

    На цьому тлі країни НАТО продовжують масштабне зміцнення східного флангу. Союзники збільшують чисельність військових контингентів у Польщі та країнах Балтії, нарощують обсяги спільних навчань, прискорюють виробництво боєприпасів, інвестують у розвиток систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також координують довгострокову підтримку України. Західні лідери неодноразово наголошували, що саме допомога Києву сьогодні є одним із найефективніших способів стримування подальших агресивних планів Кремля та зміцнення безпеки всієї євроатлантичної спільноти.

  • НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    Німеччина продовжує масштабне посилення східного флангу НАТО та готується до одного з найбільших військових розгортань за межами власної території за останні десятиліття. До кінця 2027 року Берлін планує розмістити в Литві повноцінну бойову бригаду чисельністю близько 5000 військовослужбовців, які нестимуть службу поблизу кордону з Білоруссю на постійній основі. Про це в інтерв’ю Bild заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.

    За словами литовського урядовця, підготовка до прибуття німецького контингенту просувається значно швидше, ніж передбачалося початковими планами. Будівництво необхідної інфраструктури випереджає графік приблизно на десять місяців. У районах майбутнього розташування військових активно зводять житлові квартали, школи, дитячі садки, медичні заклади, транспортні об’єкти та іншу соціальну інфраструктуру, необхідну не лише для самих військових, а й для членів їхніх сімей.

    Каунас наголосив, що проєкт має стратегічне значення як для Литви, так і для всього Північноатлантичного альянсу. На його переконання, присутність німецької бригади суттєво посилить можливості стримування потенційної агресії на східному фланзі НАТО та стане додатковою гарантією безпеки для країн Балтії.

    Міністр зазначив, що німецький підрозділ під командуванням генерала Крістіана Хубера буде повністю укомплектований особовим складом, сучасною технікою та озброєнням. За його словами, Литва та Німеччина мають усі шанси завершити реалізацію проєкту навіть раніше визначених термінів.

    Розгортання військової бригади стане безпрецедентним кроком для сучасної Німеччини. Після завершення Холодної війни Берлін традиційно уникав постійного базування великих бойових формувань за кордоном, однак повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила підходи до європейської безпеки. Саме після 2022 року німецьке керівництво оголосило про так званий Zeitenwende — історичний поворот у сфері оборонної політики, який передбачає масштабне переозброєння Бундесверу та посилення ролі Німеччини в обороні Європи.

    Наразі на території Литви вже перебувають близько 1800 німецьких військовослужбовців. Вони беруть участь у низці навчань та спільних операцій із литовською армією. У червні німецькі військові проводять масштабні маневри Freedom Shield («Щит свободи») на полігоні Пабраде, який розташований приблизно за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю.

    У навчаннях задіяні підрозділи 45-ї танкової бригади Бундесверу, а також 203-й танковий батальйон із Аугустдорфа та 122-й мотопіхотний батальйон з Оберфіхтаха. Саме ці формування мають у майбутньому стати основою постійного німецького військового контингенту в Литві.

    Посилення військової присутності НАТО в Балтійському регіоні відбувається на тлі зростання напруженості між Заходом і Росією. Особливу увагу Альянс приділяє Білорусі, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фактично стала одним із ключових союзників Москви у військовій сфері. На території Білорусі регулярно проводяться спільні російсько-білоруські навчання, розміщуються російські військові підрозділи, а також сучасні системи озброєнь.

    Додаткові занепокоєння викликають повідомлення про поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Раніше білоруська опозиція оприлюднила доповідь, у якій вказала на низку ознак посилення мілітаризації країни та її потенційного подальшого втягування у війну проти України. Серед таких факторів називали зміни у військовому законодавстві, збільшення чисельності армії, активізацію військових навчань та розширення співпраці з російськими силовими структурами.

    На цьому тлі країни НАТО нарощують військову присутність у регіоні та зміцнюють оборонні рубежі поблизу східних кордонів Альянсу. Литва, Латвія та Естонія неодноразово заявляли про необхідність посилення військової інфраструктури та збільшення контингентів союзників через загрози, які, на їхню думку, походять від Росії та Білорусі.

    Паралельно Україна також продовжує зміцнювати північний напрямок. Українські військові посилюють фортифікації, розширюють систему спостереження та уважно стежать за активністю російських і білоруських військ поблизу кордону. В Києві неодноразово наголошували, що ризики використання білоруської території для військових операцій проти України залишаються актуальними.

    Таким чином, розгортання п’ятитисячної німецької бригади в Литві є не лише важливим етапом розвитку оборонного співробітництва між Вільнюсом і Берліном, а й одним із наймасштабніших заходів НАТО зі зміцнення безпеки східного флангу Альянсу з початку повномасштабної війни Росії проти України. Це рішення демонструє прагнення європейських союзників підготуватися до можливих викликів у регіоні та посилити стримування будь-яких потенційних загроз поблизу кордонів НАТО.

  • Білорусь готується до війни? Опозиція передала Україні 8 тривожних ознак

    Білорусь готується до війни? Опозиція передала Україні 8 тривожних ознак

    Білоруська опозиція передала українській стороні розгорнуту аналітичну доповідь, у якій описано низку процесів, що, на думку авторів документа, можуть свідчити про поступову зміну безпекової ролі Білорусі та потенційне посилення її залученості до війни на боці Росії. Йдеться про 30-сторінковий звіт, який був направлений до Міністерства закордонних справ України через заступника голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Павла Латушка.

    У документі зазначається, що аналіз базується на відкритих даних, офіційних рішеннях білоруської влади та спостереженнях за військовою й політичною активністю Мінська. Автори виділяють вісім ключових напрямів, які у сукупності, на їхню думку, формують картину посиленої мілітаризації країни та її більш тісної інтеграції з російською військовою системою.

    Першим із таких чинників названо зміни у військовому законодавстві. Після конституційних поправок Білорусь більше не визначається як нейтральна та без’ядерна держава, а нова військова доктрина, ухвалена у 2024 році, закріплює можливість застосування превентивних ударів у разі загрози та потенційного використання армії за межами національної території. Це, на думку авторів, суттєво змінює доктринальні підходи країни до безпеки.

    Другим важливим елементом є нарощування військового потенціалу. У звіті вказується, що з 2022 року Білорусь суттєво збільшила кількість контрактників, розширила мобілізаційний резерв до сотень тисяч осіб і почала формування нових оперативних структур поблизу українського напрямку. Це, як зазначається, може свідчити про підготовку до ширших сценаріїв застосування збройних сил.

    Третій блок стосується економічної мілітаризації. За даними авторів, оборонні витрати країни за останні роки зросли у кілька разів, а промисловість поступово переорієнтовується на військові потреби. Особливу увагу приділено інтеграції білоруського оборонного сектору з російським, включно з постачанням нових видів озброєння та техніки, які надходять на озброєння армії.

    Окремо у доповіді описується поглиблення військової співпраці з Росією. Серед наведених факторів — розміщення на території Білорусі російських стратегічних систем озброєння, включно з тактичною ядерною зброєю, а також участь російських інструкторів у підготовці білоруських військових. Також згадується роль пов’язаних із РФ приватних військових структур у навчальних програмах.

    П’ятим напрямом визначено мілітаризацію суспільства. У звіті йдеться про посилення військово-патріотичного виховання, запровадження елементів обов’язкової військової підготовки у навчальних закладах, будівництво оборонних інфраструктурних об’єктів уздовж кордонів та залучення молоді до військових програм.

    Шостий аспект стосується підготовки цивільної інфраструктури до умов можливого воєнного часу. Зокрема, йдеться про оновлення медичних протоколів, перевірки систем укриттів, регулярні навчальні тривоги та посилення системи цивільного захисту, а також розширення можливостей територіальної оборони.

    Сьомий фактор пов’язаний із накопиченням стратегічних ресурсів. За даними доповіді, у Білорусі збільшуються запаси пального та інших критичних матеріалів, розширюються мобілізаційні списки техніки, а також створюються механізми швидкого залучення цивільного транспорту для військових потреб у разі необхідності.

    Восьмим елементом є інтенсивні військові навчання, які проводяться на регулярній основі. Автори зазначають, що такі маневри можуть виконувати одразу кілька функцій — від перевірки боєготовності до відпрацювання сценаріїв мобілізації та координації з російськими силами.

    У документі також підкреслюється, що йдеться не про прямі звинувачення, а про аналіз тенденцій, які можуть мати довгострокові наслідки для безпекової ситуації в регіоні. Окремо містяться рекомендації щодо моніторингу цих процесів та запобігання можливому подальшому загостренню.

    На тлі цих оцінок Україна, за даними міжнародних спостерігачів, продовжує посилювати оборонні заходи на північному напрямку, враховуючи зростання військової активності та ризиків у прикордонних районах.

  • Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) суттєво знизили активність на прикордонних ділянках Чернігівської, Сумської та Харківської областей, однак це не означає зменшення загрози з боку РФ — противник, за оцінками українських прикордонників, просто змінив тактичні пріоритети. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, протягом тривалого періоду спостерігається помітне зменшення спроб проникнення малих диверсійних груп на територію України вздовж північного та східного кордону. Якщо раніше такі дії фіксувалися регулярніше і мали більш системний характер, то наразі інтенсивність суттєво впала. Водночас у ДПСУ підкреслюють, що це не свідчить про відмову Росії від подібних методів ведення бойових дій, а радше про їхню трансформацію.

    Андрій Демченко наголосив, що російське командування переглядає підходи до ведення операцій на прикордонних напрямках. За його словами, наразі ворог робить акцент на інших формах бойової активності, зокрема на спробах формування так званої «буферної зони» вздовж кордону України. У цьому контексті, як зазначає речник, російські сили частіше застосовують не невеликі диверсійні групи, а більш чисельні піхотні підрозділи, які діють відкрито або напіввідкрито, намагаючись чинити тиск на українську оборону.

    Водночас у Державній прикордонній службі підкреслюють, що загроза діяльності ДРГ повністю не зникла. За словами Демченка, окремі спроби проникнення або підготовка до таких дій можуть і надалі фіксуватися, залежно від оперативної ситуації на конкретних ділянках кордону. Він підкреслив, що йдеться не про повне згортання диверсійної активності, а про її тимчасове зниження.

    Українські прикордонники продовжують посилений моніторинг прикордонної зони, включно з використанням технічних засобів спостереження, розвідувальних даних і взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони. Особлива увага приділяється ділянкам, які раніше вже ставали об’єктами спроб проникнення або провокацій з боку російських сил.

    Окремо в ДПСУ зазначають, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною також через фактор Білорусі. Хоча наразі не фіксується ознак формування ударного угруповання для масштабного вторгнення з її території, сама можливість використання білоруського напрямку Росією як плацдарму для ударів або провокацій зберігається. Це змушує Україну підтримувати високий рівень готовності на всій довжині кордону.

    Раніше українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про різні сценарії розвитку ситуації на північному кордоні, включно зі спробами Росії розширити зону бойових дій або створити додатковий тиск на Сили оборони України через прикордонні регіони. Водночас у Генеральному штабі та Силах оборони наголошують, що будь-які зміни тактики противника уважно відстежуються та враховуються у плануванні оборони.

    Аналітики відзначають, що зменшення активності ДРГ може бути пов’язане з високими втратами таких груп у попередні періоди, а також із переорієнтацією російських сил на інші види бойових дій — зокрема артилерійський тиск, авіаційні удари та використання безпілотників. Подібна зміна тактики, за оцінками експертів, є типовою для затяжних конфліктів, коли сторони адаптують свої методи залежно від ефективності та ресурсів.

    Попри це, українські прикордонники наголошують, що ситуація залишається динамічною, а будь-яке послаблення тиску з боку противника не повинно сприйматися як довготривале або остаточне. Сили оборони продовжують утримувати контроль над кордоном і готуються до можливих змін оперативної обстановки.

  • Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі

    Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі

    З боку Білорусі зберігається ризик провокацій у напрямку Києва та західних областей України, а також спроб тиску на логістичні маршрути, подібних до тих, що вже фіксувалися на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Про це в ефірі Media Center Ukraine заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, наголосивши, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною, а оцінка загроз потребує постійного моніторингу та готовності до різних сценаріїв розвитку подій.

    За словами Демченка, українські прикордонники фіксують, що ризики провокацій з білоруського напрямку не зникають і можуть набувати різних форм — від інформаційного та психологічного тиску до потенційних військових або диверсійних дій. Він підкреслив, що такі дії можуть бути спрямовані як у бік столиці України, так і на західні області, де розташовані важливі логістичні маршрути, через які здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки, за його словами, можуть становити інтерес для потенційних провокацій, оскільки їх порушення здатне впливати на загальну стійкість системи забезпечення країни.

    Окремо речник ДПСУ нагадав, що подібні сценарії вже реалізовувалися у перші місяці вторгнення Росії, коли білоруська територія використовувалася як один із плацдармів для наступальних дій та ракетних ударів по Україні. Тоді саме північний напрямок став одним із найбільш напружених, що змусило Україну терміново зміцнювати оборону на кордоні та перекидати додаткові сили для стримування потенційного прориву. На цьому тлі нинішні оцінки українських військових базуються на досвіді тих подій і враховують можливість повторення або адаптації подібних сценаріїв.

    Демченко наголосив, що Україна повинна виходити з найгірших варіантів розвитку ситуації, оскільки безпекова обстановка в регіоні залишається нестабільною. За його словами, готовність до реагування є ключовим фактором стримування будь-яких потенційних загроз, а прикордонна служба разом з іншими складовими сектору безпеки постійно посилює контроль на всіх ділянках кордону. Він також зазначив, що головним принципом залишається здатність діяти на випередження, враховуючи як військові, так і гібридні інструменти впливу, які можуть застосовуватися з боку союзників Росії.

    На тлі цих заяв раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв про кілька можливих сценаріїв розвитку війни, які розглядає Росія, зокрема щодо потенційного розширення бойових дій у північному напрямку та спроб залучення Білорусі до активніших дій проти України. Українська влада неодноразово наголошувала, що Мінськ залишається важливим елементом безпекової архітектури регіону через політичну та військову залежність від Москви, що робить його територію потенційно використаною у військових цілях.

    Водночас Білорусь продовжує проводити спільні військові навчання з Росією, включно з елементами стратегічного та ядерного планування, що викликає занепокоєння у сусідніх країн і посилює увагу до північного кордону України. Офіційний Мінськ періодично звинувачує Україну в нібито порушеннях повітряного простору безпілотниками, однак Київ відкидає ці звинувачення, наголошуючи на їх безпідставності та політичній мотивації.

    Аналітики Інституту вивчення війни при цьому зазначають, що наразі не спостерігається ознак формування ударних угруповань для наземного вторгнення з території Білорусі, однак не виключають використання її інфраструктури для ракетних чи повітряних ударів по території України. Таким чином, білоруський напрямок залишається одним із потенційно небезпечних, але не активних фронтів.

    На політичному рівні ситуація також залишається напруженою. У відповідь на заяви Мінська командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді різко відреагував на звинувачення білоруської сторони щодо українських дронів і заявив про наявність потенційних цілей на території Білорусі, якщо звинувачення та погрози продовжаться. У відповідь самопроголошений президент Олександр Лукашенко зробив низку заяв про можливі «дзеркальні заходи» проти України, що ще більше підвищило рівень риторичної напруги між сторонами.

    На цьому тлі лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Лукашенко фактично перебуває у повній залежності від Кремля і не ухвалює самостійних рішень у питаннях безпеки та зовнішньої політики. За її словами, Білорусь дедалі більше втрачає ознаки суверенного суб’єкта, перетворюючись на інструмент реалізації інтересів Росії в регіоні.

    У підсумку ситуація на українсько-білоруському кордоні залишається складною та багаторівневою, де поєднуються військові загрози, політичні заяви та інформаційні кампанії. Українські силові структури продовжують уважно відстежувати будь-які зміни обстановки, виходячи з необхідності оперативного реагування на можливі провокації та забезпечення безпеки північного напрямку.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.